Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Добойська етнічна чистка стосується воєнних злочинів включаючи вбивства безтурботне знищення етнічні чистки та пересліду

Добойська етнічна чистка (1992)

Добойська етнічна чистка (1992)

Добойська етнічна чистка стосується воєнних злочинів, включаючи вбивства, безтурботне знищення, етнічні чистки та переслідування, вчинені проти боснійців і хорватів у районі Добой Югославською народною армією та сербськими воєнізованими загонами з травня по вересень 1992 року під час боснійської війни. 26 вересня 1997 року сербський солдат Нікола Йоргич був визнаний винним Дюссельдорфським Оберландесгеріхтом (Вищим регіональним судом) за 11 пунктами звинувачення у вбивстві 30 осіб у регіоні Добой, що стало першим обвинуваченням у боснійському геноциді. Міжнародний кримінальний трибунал з колишньої Югославії (МТКЮ) кваліфікував це як злочин проти людства і засудив п'ятьох сербських чиновників.

Добойська етнічна чистка
Місце розташування Добой
Час/дата початку квітень 1992
Час/дата закінчення жовтень 1992

Координати: 44°43′ пн. ш. 18°07′ сх. д. / 44.717° пн. ш. 18.117° сх. д. / 44.717; 18.117

Із понад 40 000 боснійців, зареєстрованих у муніципалітеті, лише близько 1 000 залишилися після війни. За даними Центру досліджень і документації (IDC), 2323 людини загинули або зникли безвісти в муніципалітеті Добой під час війни. Серед них було 322 мирних боснійця та 86 хорватів.

Захоплення Добою в 1992 році

Добой був стратегічно важливим під час Боснійської війни. До війни, у 1991 році, населення муніципалітету становило 40,14% боснійців (41164), 38,83% сербів (39820), 12,93% хорватів (13264), 5,62% югославів (5765) та інших 2,436% (2). Місто та навколишні села були захоплені сербськими військами в травні 1992 року, тоді як Сербська демократична партія взяла на себе управління містом. Далі було масове роззброєння та масові арешти всіх несербських цивільних (а саме боснійців та хорватів).

Масове пограбування та систематичне знищення будинків і майна несербів щодня розпочалося з зрівняння з землею мечетей у місті. Багато несербів, які не були негайно вбиті, були затримані в різних місцях міста, піддані нелюдським умовам, включаючи регулярні побиття, зґвалтування, катування та важку примусову працю. Школа в Грапській та фабрика компанії «Босанка», що виробляла джеми та соки в Добої, використовувалися як табір для зґвалтування. У таборах зґвалтування були присутні чотири різних типи солдатів, включаючи місцеву сербську міліцію, югославську армію (ЮНА), «Мартичевці» (поліцейські сили RSK, що базуються в Кніні, очолювані Міланом Мартичем) та членів воєнізованої групи «».Це було задокументовано в рамках розслідування ООН щодо Добоя, місцем масових зґвалтувань було ув’язнення боснійських і хорватських жінок у житловому комплексі колишнього Олімпійського стадіону. Кілька тисяч жінок несербського походження були систематично зґвалтовані та знущані. Автобуси з Белграда та його околиць доставляли чоловіків до комплексу з метою систематичного зґвалтування цих жінок. Виплата грошей за цю жорстокість була частиною процесу фінансування різними сербськими воєнізованими угрупованнями, які діяли в цьому районі. Добре відомо, що ці воєнізовані угруповання були продовженням ЮНА. Багато жінок померли в таборі в Добой через насильство.

Юридичні справи

Вироки МТКЮ

У своїх вироках Міжнародний кримінальний трибунал з колишньої Югославії (МТКЮ) визнав, що сербські сили були визнані винними у переслідуванні боснійців (через вчинення катувань, жорстоке поводження, нелюдські дії, незаконне утримання під вартою, встановлення та збереження нелюдського життя умови, привласнення або пограбування майна під час і після нападів на несербські частини міста, введення та підтримання обмежувальних і дискримінаційних заходів ), вбивства, примусове переміщення, депортація та катування як злочин проти людства в районі Добой.

Радован Караджич був засуджений за злочини проти людства та воєнні злочини в Боснії, включаючи Добой. Його засудили до довічного ув'язнення.

Біляна Плавшич і Момчило Краішнік, діючи окремо або спільно з іншими, планували, підбурювали, наказували, вчинили чи іншим чином сприяли плануванню, підготовці або здійсненню знищення, повністю або частково, громадянина боснійців і боснійських хорватів, етнічні, расові чи релігійні групи, як такі, у кількох муніципалітетах, включаючи Добой. Плавшича засудили до 11 років, а Крайішника до 20 років ув'язнення.

Стоян Жуплянін, колишній командир поліції, який оперативно контролював поліцейські сили, відповідальні за табори для ув'язнення, і Міко Станішич, екс-міністр внутрішніх справ Республіки Сербської, обидва отримали по 22 роки в'язниці. У рішенні було зазначено:

Судова палата поза розумним сумнівом переконалася, що і Станішич, і Жуплянін брали участь у спільному злочинному підприємстві (СКП) з метою остаточного виселення несербів з території планованої сербської держави.

У 2011 році Йовіцу Станішича та Франка Сіматовича судили, серед інших, за воєнні злочини в Добої.

Інші

26 вересня 1997 року Ніколу Йоргич був визнаний винним Дюссельдорфським Оберландесгеріхтом (Вищим регіональним судом) за 11 пунктами звинувачення у геноциді, пов’язаному з вбивством 30 осіб у регіоні Добой, що стало першим обвинуваченням у справі геноциду боснійців . Однак МТКЮ виключив, що геноциду не було. Апеляція Йоргіча була відхилена німецьким Федеральним верховним судом 30 квітня 1999 року. Вищий земельний суд встановив, що Йоргич, боснійський серб, був лідером воєнізованої групи в регіоні Добой, яка брала участь в терористичних актах проти місцевого боснійського населення, здійснених за підтримки сербських лідерів, і мала намір сприяти їхньому політика «етнічної чистки».

Див. також

Примітки

  1. Lawson, 1996, с. 151.
  2. Ivan Tučić (February 2013). . Prometej.ba. Архів оригіналу за 11 жовтня 2021. Процитовано 4 серпня 2014.
  3. Official results from the book: Ethnic composition of Bosnia-Herzegovina population, by municipalities and settlements, 1991. census, Zavod za statistiku Bosne i Hercegovine - Bilten no.234, Sarajevo 1991.
  4. Final report of the United Nations Commission of Experts, established pursuant to UN Security Council resolution 780 (1992), Annex III.A — M. Cherif Bassiouni; S/1994/674/Add.2 (Vol. IV), 27 May 1994, Special Forces [Шаблон:Webarchive:помилка: Перевірте аргументи |url= value. Порожньо.], (p. 735). Accessdate 20 January 2011
  5. ICTY, 2013, с. 372–374.
  6. . Amnesty International. 20 березня 2019. Архів оригіналу за 16 серпня 2021. Процитовано 10 квітня 2019.
  7. (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 1 вересня 2021. Процитовано 15 квітня 2022.
  8. (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 1 вересня 2021. Процитовано 15 квітня 2022. Sentenced to 27 years’ imprisonment
  9. . UN News. 8 вересня 2009. Архів оригіналу за 16 квітня 2018. Процитовано 15 квітня 2018.
  10. . UN News. 27 March 2013. Архів оригіналу за 20 квітня 2018. Процитовано 17 April 2018.
  11. (PDF). . December 2003. Архів оригіналу (PDF) за 24 грудня 2016. Процитовано 29 жовтня 2010.
  12. . haguejusticeportal.net. Архів оригіналу за 30 вересня 2011. Процитовано 4 січня 2011.
  13. Alan Cowell (27 вересня 1997). . New York Times. Архів оригіналу за 29 грудня 2017. Процитовано 4 січня 2011.
  14. . Los Angeles Times. 27 вересня 1997. Архів оригіналу за 7 січня 2011. Процитовано 4 січня 2011.

Публікації

  • ICTY (2013). (PDF). The Hague: International Criminal Tribunal for the former Yugoslavia. Архів оригіналу (PDF) за 10 квітня 2016. Процитовано 19 червня 2019.
  • Lawson, Edward H. (1996). . Taylor & Francis. ISBN . Архів оригіналу за 15 квітня 2022. Процитовано 15 квітня 2022.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Dobojska etnichna chistka stosuyetsya voyennih zlochiniv vklyuchayuchi vbivstva bezturbotne znishennya etnichni chistki ta peresliduvannya vchineni proti bosnijciv i horvativ u rajoni Doboj Yugoslavskoyu narodnoyu armiyeyu ta serbskimi voyenizovanimi zagonami z travnya po veresen 1992 roku pid chas bosnijskoyi vijni 26 veresnya 1997 roku serbskij soldat Nikola Jorgich buv viznanij vinnim Dyusseldorfskim Oberlandesgerihtom Vishim regionalnim sudom za 11 punktami zvinuvachennya u vbivstvi 30 osib u regioni Doboj sho stalo pershim obvinuvachennyam u bosnijskomu genocidi Mizhnarodnij kriminalnij tribunal z kolishnoyi Yugoslaviyi MTKYu kvalifikuvav ce yak zlochin proti lyudstva i zasudiv p yatoh serbskih chinovnikiv Dobojska etnichna chistkaMisce roztashuvannyaDobojChas data pochatkukviten 1992Chas data zakinchennyazhovten 1992 Koordinati 44 43 pn sh 18 07 sh d 44 717 pn sh 18 117 sh d 44 717 18 117 Iz ponad 40 000 bosnijciv zareyestrovanih u municipaliteti lishe blizko 1 000 zalishilisya pislya vijni Za danimi Centru doslidzhen i dokumentaciyi IDC 2323 lyudini zaginuli abo znikli bezvisti v municipaliteti Doboj pid chas vijni Sered nih bulo 322 mirnih bosnijcya ta 86 horvativ Zahoplennya Doboyu v 1992 rociDoboj buv strategichno vazhlivim pid chas Bosnijskoyi vijni Do vijni u 1991 roci naselennya municipalitetu stanovilo 40 14 bosnijciv 41164 38 83 serbiv 39820 12 93 horvativ 13264 5 62 yugoslaviv 5765 ta inshih 2 436 2 Misto ta navkolishni sela buli zahopleni serbskimi vijskami v travni 1992 roku todi yak Serbska demokratichna partiya vzyala na sebe upravlinnya mistom Dali bulo masove rozzbroyennya ta masovi areshti vsih neserbskih civilnih a same bosnijciv ta horvativ Masove pograbuvannya ta sistematichne znishennya budinkiv i majna neserbiv shodnya rozpochalosya z zrivnyannya z zemleyu mechetej u misti Bagato neserbiv yaki ne buli negajno vbiti buli zatrimani v riznih miscyah mista piddani nelyudskim umovam vklyuchayuchi regulyarni pobittya zgvaltuvannya katuvannya ta vazhku primusovu pracyu Shkola v Grapskij ta fabrika kompaniyi Bosanka sho viroblyala dzhemi ta soki v Doboyi vikoristovuvalisya yak tabir dlya zgvaltuvannya U taborah zgvaltuvannya buli prisutni chotiri riznih tipi soldativ vklyuchayuchi miscevu serbsku miliciyu yugoslavsku armiyu YuNA Martichevci policejski sili RSK sho bazuyutsya v Knini ocholyuvani Milanom Martichem ta chleniv voyenizovanoyi grupi Ce bulo zadokumentovano v ramkah rozsliduvannya OON shodo Doboya miscem masovih zgvaltuvan bulo uv yaznennya bosnijskih i horvatskih zhinok u zhitlovomu kompleksi kolishnogo Olimpijskogo stadionu Kilka tisyach zhinok neserbskogo pohodzhennya buli sistematichno zgvaltovani ta znushani Avtobusi z Belgrada ta jogo okolic dostavlyali cholovikiv do kompleksu z metoyu sistematichnogo zgvaltuvannya cih zhinok Viplata groshej za cyu zhorstokist bula chastinoyu procesu finansuvannya riznimi serbskimi voyenizovanimi ugrupovannyami yaki diyali v comu rajoni Dobre vidomo sho ci voyenizovani ugrupovannya buli prodovzhennyam YuNA Bagato zhinok pomerli v tabori v Doboj cherez nasilstvo Yuridichni spraviViroki MTKYu U svoyih virokah Mizhnarodnij kriminalnij tribunal z kolishnoyi Yugoslaviyi MTKYu viznav sho serbski sili buli viznani vinnimi u peresliduvanni bosnijciv cherez vchinennya katuvan zhorstoke povodzhennya nelyudski diyi nezakonne utrimannya pid vartoyu vstanovlennya ta zberezhennya nelyudskogo zhittya umovi privlasnennya abo pograbuvannya majna pid chas i pislya napadiv na neserbski chastini mista vvedennya ta pidtrimannya obmezhuvalnih i diskriminacijnih zahodiv vbivstva primusove peremishennya deportaciya ta katuvannya yak zlochin proti lyudstva v rajoni Doboj Radovan Karadzhich buv zasudzhenij za zlochini proti lyudstva ta voyenni zlochini v Bosniyi vklyuchayuchi Doboj Jogo zasudili do dovichnogo uv yaznennya Bilyana Plavshich i Momchilo Kraishnik diyuchi okremo abo spilno z inshimi planuvali pidburyuvali nakazuvali vchinili chi inshim chinom spriyali planuvannyu pidgotovci abo zdijsnennyu znishennya povnistyu abo chastkovo gromadyanina bosnijciv i bosnijskih horvativ etnichni rasovi chi religijni grupi yak taki u kilkoh municipalitetah vklyuchayuchi Doboj Plavshicha zasudili do 11 rokiv a Krajishnika do 20 rokiv uv yaznennya Stoyan Zhuplyanin kolishnij komandir policiyi yakij operativno kontrolyuvav policejski sili vidpovidalni za tabori dlya uv yaznennya i Miko Stanishich eks ministr vnutrishnih sprav Respubliki Serbskoyi obidva otrimali po 22 roki v yaznici U rishenni bulo zaznacheno Sudova palata poza rozumnim sumnivom perekonalasya sho i Stanishich i Zhuplyanin brali uchast u spilnomu zlochinnomu pidpriyemstvi SKP z metoyu ostatochnogo viselennya neserbiv z teritoriyi planovanoyi serbskoyi derzhavi U 2011 roci Jovicu Stanishicha ta Franka Simatovicha sudili sered inshih za voyenni zlochini v Doboyi Inshi 26 veresnya 1997 roku Nikolu Jorgich buv viznanij vinnim Dyusseldorfskim Oberlandesgerihtom Vishim regionalnim sudom za 11 punktami zvinuvachennya u genocidi pov yazanomu z vbivstvom 30 osib u regioni Doboj sho stalo pershim obvinuvachennyam u spravi genocidu bosnijciv Odnak MTKYu viklyuchiv sho genocidu ne bulo Apelyaciya Jorgicha bula vidhilena nimeckim Federalnim verhovnim sudom 30 kvitnya 1999 roku Vishij zemelnij sud vstanoviv sho Jorgich bosnijskij serb buv liderom voyenizovanoyi grupi v regioni Doboj yaka brala uchast v teroristichnih aktah proti miscevogo bosnijskogo naselennya zdijsnenih za pidtrimki serbskih lideriv i mala namir spriyati yihnomu politika etnichnoyi chistki Div takozhRizanina u Srebrenici Fochanska etnichna chistkaPrimitkiLawson 1996 s 151 Ivan Tucic February 2013 Prometej ba Arhiv originalu za 11 zhovtnya 2021 Procitovano 4 serpnya 2014 Official results from the book Ethnic composition of Bosnia Herzegovina population by municipalities and settlements 1991 census Zavod za statistiku Bosne i Hercegovine Bilten no 234 Sarajevo 1991 Final report of the United Nations Commission of Experts established pursuant to UN Security Council resolution 780 1992 Annex III A M Cherif Bassiouni S 1994 674 Add 2 Vol IV 27 May 1994 Special Forces Shablon Webarchive pomilka Perevirte argumenti url value Porozhno p 735 Accessdate 20 January 2011 ICTY 2013 s 372 374 Amnesty International 20 bereznya 2019 Arhiv originalu za 16 serpnya 2021 Procitovano 10 kvitnya 2019 PDF Arhiv originalu PDF za 1 veresnya 2021 Procitovano 15 kvitnya 2022 PDF Arhiv originalu PDF za 1 veresnya 2021 Procitovano 15 kvitnya 2022 Sentenced to 27 years imprisonment UN News 8 veresnya 2009 Arhiv originalu za 16 kvitnya 2018 Procitovano 15 kvitnya 2018 UN News 27 March 2013 Arhiv originalu za 20 kvitnya 2018 Procitovano 17 April 2018 PDF December 2003 Arhiv originalu PDF za 24 grudnya 2016 Procitovano 29 zhovtnya 2010 haguejusticeportal net Arhiv originalu za 30 veresnya 2011 Procitovano 4 sichnya 2011 Alan Cowell 27 veresnya 1997 New York Times Arhiv originalu za 29 grudnya 2017 Procitovano 4 sichnya 2011 Los Angeles Times 27 veresnya 1997 Arhiv originalu za 7 sichnya 2011 Procitovano 4 sichnya 2011 Publikaciyi ICTY 2013 PDF The Hague International Criminal Tribunal for the former Yugoslavia Arhiv originalu PDF za 10 kvitnya 2016 Procitovano 19 chervnya 2019 Lawson Edward H 1996 Taylor amp Francis ISBN 9781560323624 Arhiv originalu za 15 kvitnya 2022 Procitovano 15 kvitnya 2022

Дата публікації:
Топ