З 7 квітня 1992 року по січень 1994 року під час Боснійської війни сербськими військовими, поліцейськими та воєнізованими формуваннями в районі міста Фоча проводилася кампанія етнічних чисток проти мирних жителів боснійців. За однією з оцінок, близько 21 000 несербів залишили Фочу після липня 1992 року.
Фочанська етнічна чистка | |
Часовий пояс | CET |
---|---|
Місце розташування | Фоча |
Дата й час | 7 квітня 1992 |
Час/дата початку | 7 квітня 1992 |
Час/дата закінчення | січень 1994 |
Кількість загиблих | 2707 |
Цей список перелічує | убивство[d] і зґвалтування |
У численних вироках Міжнародний кримінальний трибунал з колишньої Югославії (МТБЮ) постановив, що етнічні чистки (всі боснійці були вислані), вбивства, масові зґвалтування та навмисне знищення майна боснійців та культурних об’єктів становили злочини проти людства. За даними Науково-документаційного центру (IDC), під час війни в муніципалітеті Фоча загинули або зникли безвісти 2707 осіб. Серед них було 1513 мирних жителів боснійців і 155 мирних жителів сербів. Крім того, влада боснійських сербів створила місця, які зазвичай називають таборами зґвалтування, у яких були зґвалтовані сотні жінок. Численні сербські офіцери, солдати та інші учасники масових вбивств у Фочі були звинувачені та визнані винними у воєнних злочинах МТБЮ.
Напад на мирне населення
На початку Боснійської війни сербські війська напали на несербське цивільне населення у Східній Боснії. Після того, як міста та села були надійно в їхніх руках, сербські сили — тобто військові, поліція, воєнізовані формування, а іноді навіть сербські селяни — застосовували ту саму схему: боснійські будинки та квартири систематично грабували чи спалювали, а боснійських мирних жителів оточили, захоплювали, а іноді й били або вбивали. Чоловіків і жінок розділили, багато чоловіків утримували в місцевих таборах.
Було зруйновано тринадцять мечетей, включаючи мечеть Аладжа, а 22 500 мусульман, які становили більшість жителів, втекли. Наприкінці конфлікту залишилося лише близько 10 мусульман. У січні 1994 року сербська влада перейменувала Фочу в «Srbinje» (серб. Србиње), що означає «місце сербів» (від Srbi Serbs і -nje, що є слов'янським суфіксом локатива).
Ті, кому вдалося уникнути етнічної чистки, оселилися в місті Рожає до закінчення війни.
Масові зґвалтування
Боснійських жінок утримували в різних центрах ув'язнення, де вони жили в негігієнічних умовах, і з ними по-різному поводилися, включно з неодноразовими зґвалтуваннями. Сербські солдати чи поліцейські приходили до цих центрів ув’язнення, вибирали одну чи декілька жінок, виводили їх і ґвалтували. Все це було зроблено на очах, у повному обізнанні та часто за безпосередньої участі сербської місцевої влади, зокрема, поліції. Голова поліції Фоча Драган Гагович був особисто визначений як один із чоловіків, які прийшли до цих центрів ув'язнення, щоб вивозити жінок і зґвалтувати їх. У Фочі було багато таборів зґвалтування. «Караманів дім» був одним із найвідоміших таборів зґвалтування. Жінок, які утримувалися в цьому будинку, неодноразово ґвалтували. Серед жінок, які утримувалися в «домі Карамана», були неповнолітні від 15 років.
Боснійські жінки були зґвалтовані сербами в рамках методичної та концентрованої кампанії етнічної чистки. Наприклад, дівчат і жінок, відібраних пізніше засудженим військовим злочинцем Драголюбом Кунарцем або його людьми, систематично відвозили на військову базу, будинок на вулиці Османа Джикича, номер 16. Там жінки та дівчата (деяким у віці 14 років) неодноразово були зґвалтовані. Сербські солдати регулярно забирали мусульманських дівчат з різних центрів ув'язнення і тримали їх як сексуальних рабинь.
Радомір Ковач, який також був засуджений Міжнародним трибуналом щодо колишньої Югославії, тримав у своїй квартирі чотирьох боснійських мусульманських дівчат, сексуально знущаючись і неодноразово ґвалтувавши їх. Ковач також запрошував друзів до себе додому і дозволяв їм згвалтувати дівчат. Ковач також продав трьох дівчат; перед тим як продати їх, він віддав двох дівчат іншим сербським солдатам, які групово ґвалтували їх понад три тижні. Потім дівчат повернули до Ковача, який одразу продав одну, а другу віддав у подарунок своєму другові.
Суди щодо військових злочинів
МТБЮ визнав, що сербські сили були винними в переслідуваннях, катуваннях, вбивствах, зґвалтуваннях і поневоленні (злочини проти людства), а також у жорстокому поводженні (порушення закону війни):
- Радован Караджич, колишній президент Республіки Сербської, був засуджений до довічного ув'язнення.
- Драголюб Кунарац (народився 15 травня 1960; 28 років ув'язнення)
- Радомир Ковач (нар. 31 березня 1961 р.; 20 років ув'язнення)
- Зоран Вукович (нар. 6 вересня 1955 р.; 12 років ув’язнення); надано дострокове звільнення після відбуття приблизно двох третин покарання.
- Мілорад Крноєлац (нар. 25 липня 1940 р.; 12 років ув’язнення);надано дострокове звільнення 9 липня 2009 року на підставі заліку, наданої за перебування під вартою з 15 червня 1998 року.
- Драган Зеленович (народився 12 лютого 1961 р.; 15 років ув'язнення); звільнено достроково 28 серпня 2015 року (з 4 вересня 2015 року).
- Біляна Плавшич (11 років ув'язнення; достроково звільнена 27 жовтня 2009 р.)
- Момчило Країшнік (20 років ув'язнення; достроково звільнений у вересні 2013 р.)
Драган Гагович і Янко Яньич були звинувачені МТБЮ, але були вбиті СФР у 1999 і 2000 роках відповідно.
Засуджені судом Боснії та Герцеговини
- Радован Станкович (20 років ув'язнення; втік з в'язниці; знову схоплений через п'ять років)
- Неджо Самарджич (24 роки в'язниці)
- Гойко Янкович (34 роки в'язниці)
- Саво Тодорович (12 років і 6 місяців ув'язнення)
- Мітар Рашевич (8 років і 6 місяців ув'язнення)
- Радміло Вукович був засуджений судом Боснії та Герцеговини до п'яти років і шести місяців позбавлення волі; пізніше виправданий після апеляції.
Виправдання судом Боснії та Герцеговини
- Момчило Мандича виправдали за всіма звинуваченнями.
Див. також
Примітки
- Blumenthal та McCormack, 2008, с. 55.
- Ivan Tučić (February 2013). Pojedinačan popis broja ratnih žrtava u svim općinama BiH. Prometej.ba. Процитовано 4 серпня 2014.
- ICTY: Blagojevic and Jokic judgement (PDF). Процитовано 5 квітня 2012.
- ICTY: Kunarac, Kovač and Vuković judgement (PDF). Процитовано 5 квітня 2012.
- Charter, David (28 травня 2009). World Agenda: US hopes for Bosnia rest on town mayor's shoulders. The Times.
- Facts about Foča (PDF). International Criminal Tribunal for the former Yugoslavia.
- Bosnia-Herzegovina: Karadžić life sentence sends powerful message to the world. Amnesty International. 20 березня 2019. Процитовано 10 квітня 2019.
- Kunarac et al. Case Information Sheet (PDF). International Criminal Tribunal for the former Yugoslavia.
- Vuković profile, icty.org; accessed 28 October 2016.
- Milorad Krnojelac Case Information Sheet (PDF). International Criminal Tribunal for the former Yugoslavia.
- Dragan Zelenović Case Information Sheet (PDF). International Criminal Tribunal for the former Yugoslavia.
- Prosecutor v. Biljana Plavšić judgement (PDF). International Criminal Tribunal for the former Yugoslavia. Процитовано 17 липня 2015.
- Biljana Plavšić Case Information Sheet (PDF). International Criminal Tribunal for the former Yugoslavia.
- Prosecutor v. Momcilo Krajisnik judgement (PDF). International Criminal Tribunal for the former Yugoslavia. Процитовано 17 липня 2015.
- Foča Confronts its Past. Human Rights Watch. 14 жовтня 2004. Процитовано 17 липня 2015.
- . Balkan Investigative Reporting Network. 25 травня 2010. Архів оригіналу за 17 February 2013. Процитовано 17 липня 2015.
- Serb war criminal recaptured. Sky News. 21 січня 2012. Процитовано 17 липня 2015.
- Final verdict handed down, sentencing Neđo Samardžić to 24 years' imprisonment. Court of Bosnia and Herzegovina. 13 грудня 2006. Процитовано 17 липня 2015.
- Rašević Mitar and another. The Prosecutor's Office of Bosnia and Herzegovina.
- Savo Todorović profile [ 2020-10-28 у Wayback Machine.], icty.org; accessed 28 October 2016.
- Mitar Rašević profile [ 2020-10-28 у Wayback Machine.], icty.org; accessed 28 October 2016.
- Radmilo Vuković profile. The Prosecutor's Office of Bosnia and Herzegovina. Процитовано 17 липня 2015.
- Momčilo Mandić acquitted of all charges. balkaninsight.com. Процитовано 28 жовтня 2016.
Книги
- Blumenthal, David A.; McCormack, Timothy L. H. (2008). The Legacy of Nuremberg: Civilising Influence Or Institutionalised Vengeance? Volume 20 of International humanitarian law series. Martinus Nijhoff Publishers. ISBN .
Посилання
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Div takozh Voyenne seksualne nasilstvo Z 7 kvitnya 1992 roku po sichen 1994 roku pid chas Bosnijskoyi vijni serbskimi vijskovimi policejskimi ta voyenizovanimi formuvannyami v rajoni mista Focha provodilasya kampaniya etnichnih chistok proti mirnih zhiteliv bosnijciv Za odniyeyu z ocinok blizko 21 000 neserbiv zalishili Fochu pislya lipnya 1992 roku Fochanska etnichna chistkaChasovij poyasCETMisce roztashuvannyaFochaData j chas7 kvitnya 1992Chas data pochatku7 kvitnya 1992Chas data zakinchennyasichen 1994Kilkist zagiblih2707Cej spisok perelichuyeubivstvo d i zgvaltuvannya U chislennih virokah Mizhnarodnij kriminalnij tribunal z kolishnoyi Yugoslaviyi MTBYu postanoviv sho etnichni chistki vsi bosnijci buli vislani vbivstva masovi zgvaltuvannya ta navmisne znishennya majna bosnijciv ta kulturnih ob yektiv stanovili zlochini proti lyudstva Za danimi Naukovo dokumentacijnogo centru IDC pid chas vijni v municipaliteti Focha zaginuli abo znikli bezvisti 2707 osib Sered nih bulo 1513 mirnih zhiteliv bosnijciv i 155 mirnih zhiteliv serbiv Krim togo vlada bosnijskih serbiv stvorila miscya yaki zazvichaj nazivayut taborami zgvaltuvannya u yakih buli zgvaltovani sotni zhinok Chislenni serbski oficeri soldati ta inshi uchasniki masovih vbivstv u Fochi buli zvinuvacheni ta viznani vinnimi u voyennih zlochinah MTBYu Napad na mirne naselennyaNa pochatku Bosnijskoyi vijni serbski vijska napali na neserbske civilne naselennya u Shidnij Bosniyi Pislya togo yak mista ta sela buli nadijno v yihnih rukah serbski sili tobto vijskovi policiya voyenizovani formuvannya a inodi navit serbski selyani zastosovuvali tu samu shemu bosnijski budinki ta kvartiri sistematichno grabuvali chi spalyuvali a bosnijskih mirnih zhiteliv otochili zahoplyuvali a inodi j bili abo vbivali Cholovikiv i zhinok rozdilili bagato cholovikiv utrimuvali v miscevih taborah Bulo zrujnovano trinadcyat mechetej vklyuchayuchi mechet Aladzha a 22 500 musulman yaki stanovili bilshist zhiteliv vtekli Naprikinci konfliktu zalishilosya lishe blizko 10 musulman U sichni 1994 roku serbska vlada perejmenuvala Fochu v Srbinje serb Srbiњe sho oznachaye misce serbiv vid Srbi Serbs i nje sho ye slov yanskim sufiksom lokativa Ti komu vdalosya uniknuti etnichnoyi chistki oselilisya v misti Rozhaye do zakinchennya vijni Masovi zgvaltuvannya Budinok Karamana misce de katuvali ta gvaltuvali zhinok poblizu Fochi Foto nadano ICTY Bosnijskih zhinok utrimuvali v riznih centrah uv yaznennya de voni zhili v negigiyenichnih umovah i z nimi po riznomu povodilisya vklyuchno z neodnorazovimi zgvaltuvannyami Serbski soldati chi policejski prihodili do cih centriv uv yaznennya vibirali odnu chi dekilka zhinok vivodili yih i gvaltuvali Vse ce bulo zrobleno na ochah u povnomu obiznanni ta chasto za bezposerednoyi uchasti serbskoyi miscevoyi vladi zokrema policiyi Golova policiyi Focha Dragan Gagovich buv osobisto viznachenij yak odin iz cholovikiv yaki prijshli do cih centriv uv yaznennya shob vivoziti zhinok i zgvaltuvati yih U Fochi bulo bagato taboriv zgvaltuvannya Karamaniv dim buv odnim iz najvidomishih taboriv zgvaltuvannya Zhinok yaki utrimuvalisya v comu budinku neodnorazovo gvaltuvali Sered zhinok yaki utrimuvalisya v domi Karamana buli nepovnolitni vid 15 rokiv Bosnijski zhinki buli zgvaltovani serbami v ramkah metodichnoyi ta koncentrovanoyi kampaniyi etnichnoyi chistki Napriklad divchat i zhinok vidibranih piznishe zasudzhenim vijskovim zlochincem Dragolyubom Kunarcem abo jogo lyudmi sistematichno vidvozili na vijskovu bazu budinok na vulici Osmana Dzhikicha nomer 16 Tam zhinki ta divchata deyakim u vici 14 rokiv neodnorazovo buli zgvaltovani Serbski soldati regulyarno zabirali musulmanskih divchat z riznih centriv uv yaznennya i trimali yih yak seksualnih rabin Radomir Kovach yakij takozh buv zasudzhenij Mizhnarodnim tribunalom shodo kolishnoyi Yugoslaviyi trimav u svoyij kvartiri chotiroh bosnijskih musulmanskih divchat seksualno znushayuchis i neodnorazovo gvaltuvavshi yih Kovach takozh zaproshuvav druziv do sebe dodomu i dozvolyav yim zgvaltuvati divchat Kovach takozh prodav troh divchat pered tim yak prodati yih vin viddav dvoh divchat inshim serbskim soldatam yaki grupovo gvaltuvali yih ponad tri tizhni Potim divchat povernuli do Kovacha yakij odrazu prodav odnu a drugu viddav u podarunok svoyemu drugovi Sudi shodo vijskovih zlochinivZasudzheni Mizhnarodnim kriminalnim tribunalom po kolishnij Yugoslaviyi MTBYu viznav sho serbski sili buli vinnimi v peresliduvannyah katuvannyah vbivstvah zgvaltuvannyah i ponevolenni zlochini proti lyudstva a takozh u zhorstokomu povodzhenni porushennya zakonu vijni Radovan Karadzhich kolishnij prezident Respubliki Serbskoyi buv zasudzhenij do dovichnogo uv yaznennya Dragolyub Kunarac narodivsya 15 travnya 1960 28 rokiv uv yaznennya Radomir Kovach nar 31 bereznya 1961 r 20 rokiv uv yaznennya Zoran Vukovich nar 6 veresnya 1955 r 12 rokiv uv yaznennya nadano dostrokove zvilnennya pislya vidbuttya priblizno dvoh tretin pokarannya Milorad Krnoyelac nar 25 lipnya 1940 r 12 rokiv uv yaznennya nadano dostrokove zvilnennya 9 lipnya 2009 roku na pidstavi zaliku nadanoyi za perebuvannya pid vartoyu z 15 chervnya 1998 roku Dragan Zelenovich narodivsya 12 lyutogo 1961 r 15 rokiv uv yaznennya zvilneno dostrokovo 28 serpnya 2015 roku z 4 veresnya 2015 roku Bilyana Plavshich 11 rokiv uv yaznennya dostrokovo zvilnena 27 zhovtnya 2009 r Momchilo Krayishnik 20 rokiv uv yaznennya dostrokovo zvilnenij u veresni 2013 r Dragan Gagovich i Yanko Yanich buli zvinuvacheni MTBYu ale buli vbiti SFR u 1999 i 2000 rokah vidpovidno Zasudzheni sudom Bosniyi ta Gercegovini Radovan Stankovich 20 rokiv uv yaznennya vtik z v yaznici znovu shoplenij cherez p yat rokiv Nedzho Samardzhich 24 roki v yaznici Gojko Yankovich 34 roki v yaznici Savo Todorovich 12 rokiv i 6 misyaciv uv yaznennya Mitar Rashevich 8 rokiv i 6 misyaciv uv yaznennya Radmilo Vukovich buv zasudzhenij sudom Bosniyi ta Gercegovini do p yati rokiv i shesti misyaciv pozbavlennya voli piznishe vipravdanij pislya apelyaciyi Vipravdannya sudom Bosniyi ta Gercegovini Momchilo Mandicha vipravdali za vsima zvinuvachennyami Div takozhGenocid bosnijciv Dobojska etnichna chistka 1992 Rizanina u SrebreniciPrimitkiBlumenthal ta McCormack 2008 s 55 Ivan Tucic February 2013 Pojedinacan popis broja ratnih zrtava u svim opcinama BiH Prometej ba Procitovano 4 serpnya 2014 ICTY Blagojevic and Jokic judgement PDF Procitovano 5 kvitnya 2012 ICTY Kunarac Kovac and Vukovic judgement PDF Procitovano 5 kvitnya 2012 Charter David 28 travnya 2009 World Agenda US hopes for Bosnia rest on town mayor s shoulders The Times Facts about Foca PDF International Criminal Tribunal for the former Yugoslavia Bosnia Herzegovina Karadzic life sentence sends powerful message to the world Amnesty International 20 bereznya 2019 Procitovano 10 kvitnya 2019 Kunarac et al Case Information Sheet PDF International Criminal Tribunal for the former Yugoslavia Vukovic profile icty org accessed 28 October 2016 Milorad Krnojelac Case Information Sheet PDF International Criminal Tribunal for the former Yugoslavia Dragan Zelenovic Case Information Sheet PDF International Criminal Tribunal for the former Yugoslavia Prosecutor v Biljana Plavsic judgement PDF International Criminal Tribunal for the former Yugoslavia Procitovano 17 lipnya 2015 Biljana Plavsic Case Information Sheet PDF International Criminal Tribunal for the former Yugoslavia Prosecutor v Momcilo Krajisnik judgement PDF International Criminal Tribunal for the former Yugoslavia Procitovano 17 lipnya 2015 Foca Confronts its Past Human Rights Watch 14 zhovtnya 2004 Procitovano 17 lipnya 2015 Balkan Investigative Reporting Network 25 travnya 2010 Arhiv originalu za 17 February 2013 Procitovano 17 lipnya 2015 Serb war criminal recaptured Sky News 21 sichnya 2012 Procitovano 17 lipnya 2015 Final verdict handed down sentencing Neđo Samardzic to 24 years imprisonment Court of Bosnia and Herzegovina 13 grudnya 2006 Procitovano 17 lipnya 2015 Rasevic Mitar and another The Prosecutor s Office of Bosnia and Herzegovina Savo Todorovic profile 2020 10 28 u Wayback Machine icty org accessed 28 October 2016 Mitar Rasevic profile 2020 10 28 u Wayback Machine icty org accessed 28 October 2016 Radmilo Vukovic profile The Prosecutor s Office of Bosnia and Herzegovina Procitovano 17 lipnya 2015 Momcilo Mandic acquitted of all charges balkaninsight com Procitovano 28 zhovtnya 2016 KnigiBlumenthal David A McCormack Timothy L H 2008 The Legacy of Nuremberg Civilising Influence Or Institutionalised Vengeance Volume 20 of International humanitarian law series Martinus Nijhoff Publishers ISBN 9789004156913 Posilannya