Дику́н Гео́ргій Васи́льович (нар. 25 травня 1915 — пом. 27 березня 1994) — командир 16-го гвардійського окремого мотоциклетного батальйону 2-ї гвардійської танкової армії 1-го Білоруського фронту, Герой Радянського Союзу.
Георгій Васильович Дикун | |
---|---|
Народження | 25 травня 1915 Полтава, за іншими даними в селі Жуківка |
Смерть | 27 березня 1994 (78 років) Нижній Новгород |
Поховання | d |
Країна | СРСР→ Росія |
Рід військ | танкові війська |
Роки служби | 1937–1977 |
Звання | Полковник |
Війни / битви | Німецько-радянська війна |
Нагороди |
Біографія
Народився 25 травня 1915 року в Полтаві (за іншими даними — в селі Жуківка Полтавської губернії, нині Згурівський район Київської області) в сім'ї залізничників. Батько — солдат царської армії — загинув на фронті. Вчився в полтавській середній школі № 1, потім — в школі ФЗО при заводі «Метал» (нині Полтавський турбомеханічний завод). Після закінчення школи ФЗО працював токарем на заводі.
В Червоній армії з 1937 року. Направлений у танкові війська. Закінчив школу молодших командирів, а потім у 1938 році — курси молодших лейтенантів. Служив на Далекому Сході, командував спочатку танковим взводом, а через два роки — ротою.
На фронтах Німецько-радянської війни з вересня 1941 року. Бився на Ленінградському, Північно-Західному, Центральному, 2-му і 1-му Українських та 1-му Білоруському фронтах. П'ять разів був поранений.
Відзначився в боях на території Польщі та Німеччини за узяття Любліна, Варшави, Лодзі, при форсуванні Одеру і штурмі Берліна.
В січні 1945 року розвідгрупа під командуванням гвардії майора Дикуна у складі шести танків, чотирьох бронетранспортерів і п'ятнадцяти мотоциклів отримала завдання захопити переправу в районі міста Накель та розвідати розташування і чисельність противника. Раптовим ударом розвідники захопили Накель. Першими на його вулиці увірвалися танки, за ними рушили бронетранспортери. Сміливий напад застав гітлерівців зненацька. В результаті бою було знищено 300 фашистських солдатів і офіцерів. Вранці розвідгрупу контратакували значні сили ворога — в жорстокому бою група утримала плацдарм на західному березі річки Натце і мости через неї до підходу головних сил.
Отримавши нове завдання, розвідгрупа залишила місто з задачею оволодіти населеним пунктом Мротшен. Знову марш-кидок в сорок кілометрів. На марші під час авіанальоту бійці з крупнокаліберного кулемета збили ворожий літак і захопили у полон двох льотчиків. 23 січня ними з ходу було захоплене місто Мротшен, де звільнили з концтабору більше 200 радянських військовополонених. Розвідгруппа діяла в тилу ворога сміливо і рішуче. Після захоплення міста Шнейдемюля гвардії майор Дикун, незважаючи на важку обстановку і поранення, зумів прорвати вороже кільце. 26 січня розвідники з'єдналися з наступаючими частинами. Рейд тривав п'ять днів. За цей час розвідники з боями пройшли по тилах ворога двухсоткілометровий шлях, знищили близько 1200 солдатів і офіцерів противника, обоз, 12 гармат, шість автомашин і багато іншої техніки.
Інший епізод з бойового життя Григорія Васильовича Дикуна: на одній ділянці фронту противник перейшов в контратаку, кинувши в бій багато танків. Коли атака на лівий фланг була відбита, німці вирішили зім'яти правий фланг, танкісти гвардії майора Дикуна почали їх розстрілювати впритул. У короткій сутичці ворожа колона була знищена. Тільки одному німецькому танку вдалося врятуватися.
Указом Президії Верховної Ради СРСР від 24 березня 1945 року за зразкове виконання завдання командування і проявлені при цьому мужність і відвагу гвардії майору Дикуну Григорію Васильовичу було присвоєно звання Героя Радянського Союзу з врученням ордена Леніна і медалі Золота Зірка.
День Перемоги гвардії майор Дикун зустрів у Берліні на посаді командира 5-го окремого гвардійського мотопіхотного полку. Після Перемоги залишився в збройних силах. У 1949 році закінчив Вищу офіцерську бронетанкову школу в Ленінграді, командував танковим полком. З 1977 року гвардії полковник Г. В. Дікун — у відставці.
Після звільнення з лав збройних сил жив в місті Горький в Росії. Працював начальником зміни на Горьковському молочному комбінаті. Помер 27 березня 1994 року. Похований у Нижньому Новгороді.
Нагороди
- Медаль «Золота Зірка» Героя Радянського Союзу (№ 5767)
- Орден Леніна
- Три ордени Червоного Прапора
- Орден Олександра Невського
- Два ордени Вітчизняної війни 1-го ступеня
- Орден Червоної Зірки
- медалі
Вшанування пам'яті
На будинку, в якому Григорій Васильович прожив останні роки життя по вулиці Лопатіна, 3 в Нижньому Новгороді на честь Героя встановлена меморіальна дошка з написом «В цьому будинку з 1986 по 1994 рік жив учасник Великої Вітчизняної війни, Герой Радянського Союзу, танкіст, полковник Дикун Георгій Васильович».
Пам'ять про прославленого однополчанина зберігають і у 54-му окремому гвардійському Прутсько-Померанському орденів Олександра Невського, Богдана Хмельницького та Михайла Кутузова 3-х ступенів розвідувальний батальйоні 8-го армійського корпусу Західного оперативного командування ЗС України.
Примітки
- Біографія Георгія Васильовича Дикуна [ 28 вересня 2013 у Wayback Machine.] на сайті Полтава історична [ 3 серпня 2013 у Wayback Machine.]
- Біографія Георгія Васильовича Дикуна на сайті Історія Полтави [ 8 травня 2012 у Wayback Machine.] (рос.)
- Біографія Георгія Васильовича Дикуна [ 27 вересня 2013 у Wayback Machine.] на сайті vtakt.ru [ 18 серпня 2012 у Wayback Machine.] (рос.)
- Біографія Георгія Васильовича Дикуна [ 17 травня 2013 у Wayback Machine.] на сайті opentextnn.ru [ 26 січня 2012 у Wayback Machine.] (рос.)
- . Архів оригіналу за 13 листопада 2013. Процитовано 18 квітня 2012.
Література
Герои Советского Союза: Краткий биографический словарь / Пред. ред. коллегии И. Н. Шкадов. — М.: Воениздат, 1988. — Т. 1. — 863 с. —
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Diku n Geo rgij Vasi lovich nar 25 travnya 1915 pom 27 bereznya 1994 komandir 16 go gvardijskogo okremogo motocikletnogo bataljonu 2 yi gvardijskoyi tankovoyi armiyi 1 go Biloruskogo frontu Geroj Radyanskogo Soyuzu Georgij Vasilovich DikunNarodzhennya25 travnya 1915 1915 05 25 Poltava za inshimi danimi v seli ZhukivkaSmert27 bereznya 1994 1994 03 27 78 rokiv Nizhnij NovgorodPohovannyadKrayina SRSR RosiyaRid vijsk tankovi vijskaRoki sluzhbi1937 1977Zvannya PolkovnikVijni bitviNimecko radyanska vijnaNagorodi U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Dikun BiografiyaNarodivsya 25 travnya 1915 roku v Poltavi za inshimi danimi v seli Zhukivka Poltavskoyi guberniyi nini Zgurivskij rajon Kiyivskoyi oblasti v sim yi zaliznichnikiv Batko soldat carskoyi armiyi zaginuv na fronti Vchivsya v poltavskij serednij shkoli 1 potim v shkoli FZO pri zavodi Metal nini Poltavskij turbomehanichnij zavod Pislya zakinchennya shkoli FZO pracyuvav tokarem na zavodi V Chervonij armiyi z 1937 roku Napravlenij u tankovi vijska Zakinchiv shkolu molodshih komandiriv a potim u 1938 roci kursi molodshih lejtenantiv Sluzhiv na Dalekomu Shodi komanduvav spochatku tankovim vzvodom a cherez dva roki rotoyu Na frontah Nimecko radyanskoyi vijni z veresnya 1941 roku Bivsya na Leningradskomu Pivnichno Zahidnomu Centralnomu 2 mu i 1 mu Ukrayinskih ta 1 mu Biloruskomu frontah P yat raziv buv poranenij Vidznachivsya v boyah na teritoriyi Polshi ta Nimechchini za uzyattya Lyublina Varshavi Lodzi pri forsuvanni Oderu i shturmi Berlina V sichni 1945 roku rozvidgrupa pid komanduvannyam gvardiyi majora Dikuna u skladi shesti tankiv chotiroh bronetransporteriv i p yatnadcyati motocikliv otrimala zavdannya zahopiti perepravu v rajoni mista Nakel ta rozvidati roztashuvannya i chiselnist protivnika Raptovim udarom rozvidniki zahopili Nakel Pershimi na jogo vulici uvirvalisya tanki za nimi rushili bronetransporteri Smilivij napad zastav gitlerivciv znenacka V rezultati boyu bulo znisheno 300 fashistskih soldativ i oficeriv Vranci rozvidgrupu kontratakuvali znachni sili voroga v zhorstokomu boyu grupa utrimala placdarm na zahidnomu berezi richki Natce i mosti cherez neyi do pidhodu golovnih sil Otrimavshi nove zavdannya rozvidgrupa zalishila misto z zadacheyu ovoloditi naselenim punktom Mrotshen Znovu marsh kidok v sorok kilometriv Na marshi pid chas avianalotu bijci z krupnokalibernogo kulemeta zbili vorozhij litak i zahopili u polon dvoh lotchikiv 23 sichnya nimi z hodu bulo zahoplene misto Mrotshen de zvilnili z konctaboru bilshe 200 radyanskih vijskovopolonenih Rozvidgruppa diyala v tilu voroga smilivo i rishuche Pislya zahoplennya mista Shnejdemyulya gvardiyi major Dikun nezvazhayuchi na vazhku obstanovku i poranennya zumiv prorvati vorozhe kilce 26 sichnya rozvidniki z yednalisya z nastupayuchimi chastinami Rejd trivav p yat dniv Za cej chas rozvidniki z boyami projshli po tilah voroga dvuhsotkilometrovij shlyah znishili blizko 1200 soldativ i oficeriv protivnika oboz 12 garmat shist avtomashin i bagato inshoyi tehniki Geroj Radyanskogo Soyuzu Dikun G V v roki 2 yi svitovoyi vijni komandir 16 go gvardijskogo okremogo motocikletnogo bataljonu Inshij epizod z bojovogo zhittya Grigoriya Vasilovicha Dikuna na odnij dilyanci frontu protivnik perejshov v kontrataku kinuvshi v bij bagato tankiv Koli ataka na livij flang bula vidbita nimci virishili zim yati pravij flang tankisti gvardiyi majora Dikuna pochali yih rozstrilyuvati vpritul U korotkij sutichci vorozha kolona bula znishena Tilki odnomu nimeckomu tanku vdalosya vryatuvatisya Ukazom Prezidiyi Verhovnoyi Radi SRSR vid 24 bereznya 1945 roku za zrazkove vikonannya zavdannya komanduvannya i proyavleni pri comu muzhnist i vidvagu gvardiyi majoru Dikunu Grigoriyu Vasilovichu bulo prisvoyeno zvannya Geroya Radyanskogo Soyuzu z vruchennyam ordena Lenina i medali Zolota Zirka Den Peremogi gvardiyi major Dikun zustriv u Berlini na posadi komandira 5 go okremogo gvardijskogo motopihotnogo polku Pislya Peremogi zalishivsya v zbrojnih silah U 1949 roci zakinchiv Vishu oficersku bronetankovu shkolu v Leningradi komanduvav tankovim polkom Z 1977 roku gvardiyi polkovnik G V Dikun u vidstavci Pislya zvilnennya z lav zbrojnih sil zhiv v misti Gorkij v Rosiyi Pracyuvav nachalnikom zmini na Gorkovskomu molochnomu kombinati Pomer 27 bereznya 1994 roku Pohovanij u Nizhnomu Novgorodi NagorodiMedal Zolota Zirka Geroya Radyanskogo Soyuzu 5767 Orden Lenina Tri ordeni Chervonogo Prapora Orden Oleksandra Nevskogo Dva ordeni Vitchiznyanoyi vijni 1 go stupenya Orden Chervonoyi Zirki medaliVshanuvannya pam yatiNa budinku v yakomu Grigorij Vasilovich prozhiv ostanni roki zhittya po vulici Lopatina 3 v Nizhnomu Novgorodi na chest Geroya vstanovlena memorialna doshka z napisom V comu budinku z 1986 po 1994 rik zhiv uchasnik Velikoyi Vitchiznyanoyi vijni Geroj Radyanskogo Soyuzu tankist polkovnik Dikun Georgij Vasilovich Pam yat pro proslavlenogo odnopolchanina zberigayut i u 54 mu okremomu gvardijskomu Prutsko Pomeranskomu ordeniv Oleksandra Nevskogo Bogdana Hmelnickogo ta Mihajla Kutuzova 3 h stupeniv rozviduvalnij bataljoni 8 go armijskogo korpusu Zahidnogo operativnogo komanduvannya ZS Ukrayini PrimitkiBiografiya Georgiya Vasilovicha Dikuna 28 veresnya 2013 u Wayback Machine na sajti Poltava istorichna 3 serpnya 2013 u Wayback Machine Biografiya Georgiya Vasilovicha Dikuna na sajti Istoriya Poltavi 8 travnya 2012 u Wayback Machine ros Biografiya Georgiya Vasilovicha Dikuna 27 veresnya 2013 u Wayback Machine na sajti vtakt ru 18 serpnya 2012 u Wayback Machine ros Biografiya Georgiya Vasilovicha Dikuna 17 travnya 2013 u Wayback Machine na sajti opentextnn ru 26 sichnya 2012 u Wayback Machine ros Arhiv originalu za 13 listopada 2013 Procitovano 18 kvitnya 2012 LiteraturaGeroi Sovetskogo Soyuza Kratkij biograficheskij slovar Pred red kollegii I N Shkadov M Voenizdat 1988 T 1 863 s ISBN 5 203 00536 2