Публічне акціонерне товариство «Полтавський турбомеханічний завод» (ПТМЗ) — завод концерну «Укрросметал» у місті Полтаві. Одне з найстаріших підприємств міста, засноване у 1899 році.
Тип | Публічне акціонерне товариство |
---|---|
Організаційно-правова форма господарювання | публічна компанія |
Галузь | машинобудування |
Засновано | 1889 |
Штаб-квартира | Україна, м.Полтава, вул. Зіньківська, 6 |
Попередні назви | Завод «Метал» (металозавод) |
Ключові особи | Олешневич Олексій Онуфрійович (голова правління) |
Продукція | Виробництво двигунів, турбін, насосів, компресорів та гідравлічних систем |
Виторг | 202,2 млн грн. ▼ 31% (2010) |
Чистий прибуток | 2,2 млн грн. ▲ 14,9р. (2010) |
Активи | 226,9 млн грн. ▼ 6,2% (2010) |
Власник(и) | Спільне українсько-білоруське підприємство "Укртехносинтез" |
Співробітники | 1073 осіб (2010) |
ptmz-kt.com | |
Основні види діяльності
Основними видами діяльності товариства є виробництво продукції технічного призначення: повітряні компресори та компресорні станції та запасні частини до енергоустаткування. Підприємство є одним з основних виробників запасних частин до парових турбін.
Впродовж багатьох років на АТ «Полтавський турбомеханічний завод» успішно розвивається така галузь виробництва, як компресоробудування. Найбільш розповсюдженим і універсальним типом компресорних машин були поршневі компресори. АТ «Полтавський турбомеханічний завод» — є одним із найбільших виробників цієї техніки в СНД. На заводі випускаються повітряні компресори загального призначення для залізничного і комунального транспорту, газові компресори для стиснення парів пропан-бутану, пересувні і переносні компресорні станції і установки, побутові компресори. Всього понад 70 найменувань.
Основними споживачами продукції заводу є електростанції України, підприємства, у яких експлуатуються парові турбіни, будівельно-монтажні організації та інші.
Розташування
Завод розташований на двох промислових площадках, загальною площею 26,9 га. Перша площадка знаходиться в центральній частині Київського району Полтави i має повне інженерне забезпечення. Друга площадка — Затуринський промвузол — знаходиться в селі Затурине, де розміщене ливарне виробництво з усіма допоміжними службами. Загальна чисельність працюючих на підприємстві — 2307 чоловіки (на 2010 рік) . До структурних підрозділів заводу входять чотири основних цехи по виготовленню запасних частин для турбінного устаткування теплових електростанцій, а також виробництва серійної продукції. Підприємство має допоміжне виробництво: ливарне, ковальсько-пресове, інструментальне, деревообробне, термічні і гальванічні відділення.
Історія заводу
Завод веде родовід від чавуноливарного заводу купчихи Полякової, побудованого у 1889 році поблизу залізниці Київ — Харків. На той час завод являв собою малу механічну майстерню: в одному приміщенні знаходились вагранка, два ковальських горни, п'ять металорізальних верстатів, двигун потужністю 5 к.с., декілька слюсарних верстаків. Джерелом води був колодязь. Працювало на заводі десять робітників і десять чорноробів. Майстерня спеціалізувалася на ремонті сільгоспінвентарю, візків, млинів, виготовленні деталей до них.
В січні 1918 року завод Полякової був реквізований і на його базі організовані майстерні Губобозу для безробітних. У грудні 1919 року майстерня перетворена на обозну майстерню, на яку покладався ремонт візків, польових кухонь та іншого майна для діючої армії. В майстерні працювало 65 робітників. В період НЕПу в майстерні Губобозу, яка була передана в оренду, працювало 102 робітники і 16 службовців. Незабаром замість майстерні Губобозу була організована артіль «Механік», яка здійснювала ремонт сільськогосподарських машин та інвентарю, виготовляла ліжка.
У 1924 році Губкомом, Губсовнархозом і Спілкою металістів було прийняте рішення про злиття малих металообробних артілей Полтави та створення на цій основі великого машинобудівного комплекса. Як базове підприємство була визначена артіль «Механік». В червні 1924 до «Механіка» була приєднана артіль «Метал» і створене нове підприємство, яке отримало назву «Колектив безробітних при Полтавській біржі праці „Метал“». 1924 рік вважається роком народження заводу «Метал». Першим його директором став Олександр Зиновійович Степанченко.
З 1925 року одним з основних напрямків спеціалізації заводу стали ремонт і модернізація машин і механізмів для трикотажної промисловості. Модернізована ручна круглов'язальна машина «Віленка», виготовлення якої освоїв «Метал», стала першою радянською серійною машиною для трикотажної промисловості, а кругла в'язальна машина-напівавтомат «Полтавка» — першою трикотажною машиною вітчизняної конструкції.
На початку 1927 року завод «Метал» перейшов у систему . До нього були приєднані артіль «Мір і ваги», ремонтно-механічна майстерня міськкомунгоспу. 13 жовтня 1927 року секретаріат Губвиконкому затвердив статут Ремонтно-механічного заводу «Метал». Чисельність працівників підприємства зросла до 250. Розпочалася модернізація заводу — будівництво 1-го механічного цеху за проектом інженера Г. П. Баранникова, яке завершилося влітку 1928 року. Одночасно з механічним цехом були побудовані нове приміщення для вагранки, трансформаторна підстанція, термічна піч для цементування деталей, переобладнаний ковальський цех тощо. У серпні 1928 року до заводу приєдналася артіль-майстерня індустріального технікуму (ЧПЗ), після чого чисельність працівників сягнула 350 осіб. На початку 1931 року до заводу приєдналася артіль «Слюсар» (76 робітників), яка також спеціалізувалася на випуску трикотажного обладнання.
18 серпня 1931 року на завод надійшов зразок нової німецької плоскодрукувальної машини для вивчення і налагодження виробництва. Перший друкувальний верстат був виготовлений 1 листопада, а 4 листопада відрегульований і випробований. Так виник другий напрямок спеціалізації заводу — .
У серпні 1931 завод Держпланом СРСР включений до переліку ударних будов. Для прискорення процесу модернізації на підприємстві відкрите проектне бюро. Будуються ковальський цех, центральна заводська лабораторія, модельна ділянка, оверлокцех. За роки першої п'ятирічки «Метал» освоїв виробництво чотирьох типів трикотажних і двох типів поліграфічних машин. А до 1940 року в порівнянні з 1925 роком завод збільшив випуск валової продукції у 122 рази, кількість робітників зросла у 23 рази, а продуктивність праці — вдесятеро.
З початком війни завод «Метал» був евакуйований в Саратов. Перший ешелон відбув зі станції Полтава-Київська 14 серпня 1941 року, а на заводській території розташувалася автобронетанкова ремонтна база. В період німецької окупації на території заводу розташовувалися три підприємства, які здійснювали ремонт автомашин, мотоциклів і танків. В період окупації і під час звільнення завод зазнав значних руйнувань: з 39 об'єктів вціліли тільки склад паливно-мастильних матеріалів і лісосушарня. За оцінками радянського уряду сума збитків склала 13,283 млн руб. До травня 1944 року завод не мав чіткого профілю виробництва — виконувались окремі замовлення.
За декілька років «Метал» було відновлено — введено в дію близько 2 тис. кв. м. виробничих площ, здійснена перебудова виробництва. У 1946 році підприємство перейшло в систему Міністерства електростанцій з основною спеціалізацією — виготовлення запасних частин для ремонту і модернізації парових турбін вітчизняних і іноземних марок. У 1948 році завод налагодив виробництво лопаток для 12 різних типів турбін потужністю до 25 тис. кВт, дев'яти типів редукторів, інжекторів Фридмана, маслоочисних машин НСМ-3, а у 1949 — першим в СРСР освоїв серійне виробництво . У 1951 вперше виготовлені великі турбінні лопатки з висадженим хвостом для .
В другій половині 1960-х завод перейшов у відання міністерства енергетики і електрифікації СРСР. У зв'язку з цим значно зріс випуск енергозапчастин, розроблено низку проектів компресорних установок і компресорних станцій. У 1966–1970 роках завод модернізував 166 парових турбін загальною потужністю понад 5136 тис. кВт. У 1971 році була створена і передана Ворошиловградському тепловозобудівному заводу газова турбіна потужністю 2500 к.с. В тому ж році вперше виготовлена велика партія турбінних лопаток на експорт. Надалі продукція турбомеханічного заводу експортувалася в Монголію, Болгарію, Індію, всього у 24 країни світу.
Наказом Міністерства енергетики та електрифікації України за № 55 від 4 березня 1994 року підприємство було перетворено у Відкрите акціонерне товариство «Полтавський турбомеханічний завод». 2010 року ВАТ реорганізовано у Публічне акціонерне товариство «Полтавський турбомеханічний завод».
Примітки
- ВАТ «Полтавський турбомеханічний завод». Річний звіт. Архів оригіналу за 13 липня 2012. Процитовано 13 січня 2012.
Джерела
- Дорогой рабочей чести. Очерк истории Полтавского турбомеханического завода. — Харків : Прапор, 1974. — 200 с. — (История фабрик и заводов)
- ВАТ «Полтавський турбомеханічний завод». Історія. Процитовано 13 липня 2014.
Посилання
- Промосайт концерну «Укрросметал»
- Офіційний сайт ВАТ «Полтавський турбомеханічний завод»
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina PTMZ Publichne akcionerne tovaristvo Poltavskij turbomehanichnij zavod PTMZ zavod koncernu Ukrrosmetal u misti Poltavi Odne z najstarishih pidpriyemstv mista zasnovane u 1899 roci Poltavskij turbomehanichnij zavodLogotipTipPublichne akcionerne tovaristvoOrganizacijno pravova forma gospodaryuvannyapublichna kompaniyaGaluzmashinobuduvannyaZasnovano1889Shtab kvartira Ukrayina m Poltava vul Zinkivska 6Poperedni nazviZavod Metal metalozavod Klyuchovi osobiOleshnevich Oleksij Onufrijovich golova pravlinnya ProdukciyaVirobnictvo dviguniv turbin nasosiv kompresoriv ta gidravlichnih sistemVitorg202 2 mln grn 31 2010 Chistij pributok2 2 mln grn 14 9r 2010 Aktivi226 9 mln grn 6 2 2010 Vlasnik i Spilne ukrayinsko biloruske pidpriyemstvo Ukrtehnosintez Spivrobitniki1073 osib 2010 ptmz kt comOsnovni vidi diyalnostiOsnovnimi vidami diyalnosti tovaristva ye virobnictvo produkciyi tehnichnogo priznachennya povitryani kompresori ta kompresorni stanciyi ta zapasni chastini do energoustatkuvannya Pidpriyemstvo ye odnim z osnovnih virobnikiv zapasnih chastin do parovih turbin Vprodovzh bagatoh rokiv na AT Poltavskij turbomehanichnij zavod uspishno rozvivayetsya taka galuz virobnictva yak kompresorobuduvannya Najbilsh rozpovsyudzhenim i universalnim tipom kompresornih mashin buli porshnevi kompresori AT Poltavskij turbomehanichnij zavod ye odnim iz najbilshih virobnikiv ciyeyi tehniki v SND Na zavodi vipuskayutsya povitryani kompresori zagalnogo priznachennya dlya zaliznichnogo i komunalnogo transportu gazovi kompresori dlya stisnennya pariv propan butanu peresuvni i perenosni kompresorni stanciyi i ustanovki pobutovi kompresori Vsogo ponad 70 najmenuvan Osnovnimi spozhivachami produkciyi zavodu ye elektrostanciyi Ukrayini pidpriyemstva u yakih ekspluatuyutsya parovi turbini budivelno montazhni organizaciyi ta inshi RoztashuvannyaZavod roztashovanij na dvoh promislovih ploshadkah zagalnoyu plosheyu 26 9 ga Persha ploshadka znahoditsya v centralnij chastini Kiyivskogo rajonu Poltavi i maye povne inzhenerne zabezpechennya Druga ploshadka Zaturinskij promvuzol znahoditsya v seli Zaturine de rozmishene livarne virobnictvo z usima dopomizhnimi sluzhbami Zagalna chiselnist pracyuyuchih na pidpriyemstvi 2307 choloviki na 2010 rik Do strukturnih pidrozdiliv zavodu vhodyat chotiri osnovnih cehi po vigotovlennyu zapasnih chastin dlya turbinnogo ustatkuvannya teplovih elektrostancij a takozh virobnictva serijnoyi produkciyi Pidpriyemstvo maye dopomizhne virobnictvo livarne kovalsko presove instrumentalne derevoobrobne termichni i galvanichni viddilennya Istoriya zavoduZavod vede rodovid vid chavunolivarnogo zavodu kupchihi Polyakovoyi pobudovanogo u 1889 roci poblizu zaliznici Kiyiv Harkiv Na toj chas zavod yavlyav soboyu malu mehanichnu majsternyu v odnomu primishenni znahodilis vagranka dva kovalskih gorni p yat metalorizalnih verstativ dvigun potuzhnistyu 5 k s dekilka slyusarnih verstakiv Dzherelom vodi buv kolodyaz Pracyuvalo na zavodi desyat robitnikiv i desyat chornorobiv Majsternya specializuvalasya na remonti silgospinventaryu vizkiv mliniv vigotovlenni detalej do nih V sichni 1918 roku zavod Polyakovoyi buv rekvizovanij i na jogo bazi organizovani majsterni Gubobozu dlya bezrobitnih U grudni 1919 roku majsternya peretvorena na oboznu majsternyu na yaku pokladavsya remont vizkiv polovih kuhon ta inshogo majna dlya diyuchoyi armiyi V majsterni pracyuvalo 65 robitnikiv V period NEPu v majsterni Gubobozu yaka bula peredana v orendu pracyuvalo 102 robitniki i 16 sluzhbovciv Nezabarom zamist majsterni Gubobozu bula organizovana artil Mehanik yaka zdijsnyuvala remont silskogospodarskih mashin ta inventaryu vigotovlyala lizhka U 1924 roci Gubkomom Gubsovnarhozom i Spilkoyu metalistiv bulo prijnyate rishennya pro zlittya malih metaloobrobnih artilej Poltavi ta stvorennya na cij osnovi velikogo mashinobudivnogo kompleksa Yak bazove pidpriyemstvo bula viznachena artil Mehanik V chervni 1924 do Mehanika bula priyednana artil Metal i stvorene nove pidpriyemstvo yake otrimalo nazvu Kolektiv bezrobitnih pri Poltavskij birzhi praci Metal 1924 rik vvazhayetsya rokom narodzhennya zavodu Metal Pershim jogo direktorom stav Oleksandr Zinovijovich Stepanchenko Z 1925 roku odnim z osnovnih napryamkiv specializaciyi zavodu stali remont i modernizaciya mashin i mehanizmiv dlya trikotazhnoyi promislovosti Modernizovana ruchna kruglov yazalna mashina Vilenka vigotovlennya yakoyi osvoyiv Metal stala pershoyu radyanskoyu serijnoyu mashinoyu dlya trikotazhnoyi promislovosti a krugla v yazalna mashina napivavtomat Poltavka pershoyu trikotazhnoyu mashinoyu vitchiznyanoyi konstrukciyi Na pochatku 1927 roku zavod Metal perejshov u sistemu Do nogo buli priyednani artil Mir i vagi remontno mehanichna majsternya miskkomungospu 13 zhovtnya 1927 roku sekretariat Gubvikonkomu zatverdiv statut Remontno mehanichnogo zavodu Metal Chiselnist pracivnikiv pidpriyemstva zrosla do 250 Rozpochalasya modernizaciya zavodu budivnictvo 1 go mehanichnogo cehu za proektom inzhenera G P Barannikova yake zavershilosya vlitku 1928 roku Odnochasno z mehanichnim cehom buli pobudovani nove primishennya dlya vagranki transformatorna pidstanciya termichna pich dlya cementuvannya detalej pereobladnanij kovalskij ceh tosho U serpni 1928 roku do zavodu priyednalasya artil majsternya industrialnogo tehnikumu ChPZ pislya chogo chiselnist pracivnikiv syagnula 350 osib Na pochatku 1931 roku do zavodu priyednalasya artil Slyusar 76 robitnikiv yaka takozh specializuvalasya na vipusku trikotazhnogo obladnannya 18 serpnya 1931 roku na zavod nadijshov zrazok novoyi nimeckoyi ploskodrukuvalnoyi mashini dlya vivchennya i nalagodzhennya virobnictva Pershij drukuvalnij verstat buv vigotovlenij 1 listopada a 4 listopada vidregulovanij i viprobovanij Tak vinik drugij napryamok specializaciyi zavodu U serpni 1931 zavod Derzhplanom SRSR vklyuchenij do pereliku udarnih budov Dlya priskorennya procesu modernizaciyi na pidpriyemstvi vidkrite proektne byuro Buduyutsya kovalskij ceh centralna zavodska laboratoriya modelna dilyanka overlokceh Za roki pershoyi p yatirichki Metal osvoyiv virobnictvo chotiroh tipiv trikotazhnih i dvoh tipiv poligrafichnih mashin A do 1940 roku v porivnyanni z 1925 rokom zavod zbilshiv vipusk valovoyi produkciyi u 122 razi kilkist robitnikiv zrosla u 23 razi a produktivnist praci vdesyatero Z pochatkom vijni zavod Metal buv evakujovanij v Saratov Pershij eshelon vidbuv zi stanciyi Poltava Kiyivska 14 serpnya 1941 roku a na zavodskij teritoriyi roztashuvalasya avtobronetankova remontna baza V period nimeckoyi okupaciyi na teritoriyi zavodu roztashovuvalisya tri pidpriyemstva yaki zdijsnyuvali remont avtomashin motocikliv i tankiv V period okupaciyi i pid chas zvilnennya zavod zaznav znachnih rujnuvan z 39 ob yektiv vcilili tilki sklad palivno mastilnih materialiv i lisosusharnya Za ocinkami radyanskogo uryadu suma zbitkiv sklala 13 283 mln rub Do travnya 1944 roku zavod ne mav chitkogo profilyu virobnictva vikonuvalis okremi zamovlennya Za dekilka rokiv Metal bulo vidnovleno vvedeno v diyu blizko 2 tis kv m virobnichih plosh zdijsnena perebudova virobnictva U 1946 roci pidpriyemstvo perejshlo v sistemu Ministerstva elektrostancij z osnovnoyu specializaciyeyu vigotovlennya zapasnih chastin dlya remontu i modernizaciyi parovih turbin vitchiznyanih i inozemnih marok U 1948 roci zavod nalagodiv virobnictvo lopatok dlya 12 riznih tipiv turbin potuzhnistyu do 25 tis kVt dev yati tipiv reduktoriv inzhektoriv Fridmana masloochisnih mashin NSM 3 a u 1949 pershim v SRSR osvoyiv serijne virobnictvo U 1951 vpershe vigotovleni veliki turbinni lopatki z visadzhenim hvostom dlya V drugij polovini 1960 h zavod perejshov u vidannya ministerstva energetiki i elektrifikaciyi SRSR U zv yazku z cim znachno zris vipusk energozapchastin rozrobleno nizku proektiv kompresornih ustanovok i kompresornih stancij U 1966 1970 rokah zavod modernizuvav 166 parovih turbin zagalnoyu potuzhnistyu ponad 5136 tis kVt U 1971 roci bula stvorena i peredana Voroshilovgradskomu teplovozobudivnomu zavodu gazova turbina potuzhnistyu 2500 k s V tomu zh roci vpershe vigotovlena velika partiya turbinnih lopatok na eksport Nadali produkciya turbomehanichnogo zavodu eksportuvalasya v Mongoliyu Bolgariyu Indiyu vsogo u 24 krayini svitu Nakazom Ministerstva energetiki ta elektrifikaciyi Ukrayini za 55 vid 4 bereznya 1994 roku pidpriyemstvo bulo peretvoreno u Vidkrite akcionerne tovaristvo Poltavskij turbomehanichnij zavod 2010 roku VAT reorganizovano u Publichne akcionerne tovaristvo Poltavskij turbomehanichnij zavod PrimitkiVAT Poltavskij turbomehanichnij zavod Richnij zvit Arhiv originalu za 13 lipnya 2012 Procitovano 13 sichnya 2012 DzherelaDorogoj rabochej chesti Ocherk istorii Poltavskogo turbomehanicheskogo zavoda Harkiv Prapor 1974 200 s Istoriya fabrik i zavodov VAT Poltavskij turbomehanichnij zavod Istoriya Procitovano 13 lipnya 2014 PosilannyaPromosajt koncernu Ukrrosmetal Oficijnij sajt VAT Poltavskij turbomehanichnij zavod