Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Примітки Джозеф ГартJoseph C HartІм я при народженніJoseph Coleman HartНародився 1798Помер 1855 Санта Крус де ТенерифеПо

Джозеф Колман Гарт

Джозеф Колман Гарт

Джозеф Гарт
Joseph C. Hart
image
Ім'я при народженніJoseph Coleman Hart
Народився?.?.1798
Помер?.?.1855
Санта-Крус-де-Тенерифе
ПохованняСанта-Крус-де-Тенерифе
Громадянствоimage США
Діяльністьпрозаїк
Мова творіванглійська
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Гарт.

Джозеф Колман Гарт (англ. Joseph Coleman Hart; 1798–1855) — американський письменник. Відомий як перший, хто опублікував сумніви, що Вільям Шекспір був автором приписуваних йому п'єс. Роман Гарта «Міріам Коффін» (англ. Miriam Coffin) вплинув на Германа Мелвілла і його роман «Мобі Дік», хоча сам Мелвіл відгукувався критично про роботи Гарта.

Біографія

Дзозеф Гарт народився у 1798 році (за іншими даними — у 1799). Був нью-йоркським адвокатом, перебував в Національній гвардії США і обіймав посаду директора школи. Написав кілька книг про морські подорожі. Був другом багатьох літературних авторів. У 1844 році у Гарта народилася дочка Імоджен.

У 1854 році Гарт був направлений на Канарські острови як американський консул. Невдовзі після прибуття в Санта-Крус-де-Тенерифе помер.

Твори

«Міріам Коффін»

Гарт здобув популярність завдяки роману «Міріам Коффін, або Китобій» (англ. Miriam Coffin; or, The Whale-Fisherman, 1835). Твір став першим, присвяченим китобійному промислу на Нантакеті, котрий пізніше став предметом знаменитого роману Германа Мелвілла «Мобі-Дік». Роман Гарта став для Мелвілла головним джерелом натхнення. Метою Гарта при написанні роману було забезпечення китобоям підтримки з боку держави. Щоб надати роману реалістичності, Гарт опитував місцевих жителів про їх життя і роботу в китобійній промисловості. На відміну від Мелвілла, Гарт більше уваги приділив громаді Нантакета, залишивши осторонь безпосередньо китобоїв.

Як основу роману Гарт обрав біографію китобоя Кезії Коффіна (1723–1798). Автор протиставив нечесні і безплідні угоди Міріам Коффін, дружини китобоя, героїчній і результативній роботі Кезії, який кожен день воював з жорстокістю природи і небезпечними людьми, щоб повернутися додому зі здобиччю.

Шекспірівські теорії

Думка Гарта про Вільяма Шекспіра була опублікована в романі The Romance of Yachting (1848). Цей роман-подорож дозволяв вставляти розлогі міркування на будь-які теми. Зокрема, відштовхуючись від факту, що Шекспір у «Зимовій казці» помилково припустив наявність у Богемії виходу до моря, Гарт робить висновок, що поєднання невігластва і вченості в його п'єсах є наслідком спільної роботи: Шекспір переробляв твори більш освічених авторів, адаптуючи їх для народного театру. Гарт називає Шекспіра «довіреною особою театру» і «вульгарною і неписьменною людиною», а головним внеском Шекспіра в п'єси вважає непристойні жарти.

Але на відміну від інших прихильників подібних теорій, Гарт не вважав, що приховування істинної особистості Шекспіра стало наслідком змови — просто імена справжніх авторів були забуті до моменту публікації п'єс. Гарт стверджує, що Вільям Шекспір "був мертвий протягом ста років і зовсім забутий", коли у 1709 році рукописи п'єс були виявлені й опубліковані Ніколасом Роу і Томасом Беттертоном під цим ім'ям. Помилка сталася через те, що Шекспіру, котрий володів часткою в трупі The King's Men, належали рукописи п'єс, які використовував театр. Єдиним твором самого Шекспіра, на думку Гарта, були «Віндзорські насмішниці», а більшу частину «Гамлета» вигадав Бен Джонсон, тим часом як Шекспір написав лише сцену біля могили.

Роздуми Гарта побачили світ за кілька років до того, як висунула свою теорію, що за Шекспіром ховалася група авторів на чолі з Френсісом Беконом. У 1886 році Джордж Зейлхамер в The Times of Philadelphia припустив, що Гарт запозичив своє судження в лекції Бекона. Зейлхамер називав Гарта «старим нью-йоркським директором школи, який обожнював яхти і мав притаманне його професії прагнення літературного визнання», стверджуючи, що він «був першим, хто із спотворенням виклав теорію Делії Бекон» з «учительською упевненістю і грубістю моряка». Однак погляди Гарта мали мало спільного з теорією Делії Бекон. Гарт не називав Бекона автором жодного з творів Шекспіра, хоча слідував загальній думці, що той був одним з семи авторів приписуваної Томасу Г'юзу п'єси The Misfortunes of Arthur.

Точка зору Гарта не витримує критики, оскільки він явно не знав, що опубліковані Роу п'єси Шекспіра не були першим друкованим виданням шекспірівських творів. Багато поем і п'єс видавалися за життя Шекспіра, а повне зібрання п'єс вийшло лише через сім років після смерті драматурга у вигляді Першого фоліо. Герман Мелвілл у своєму огляді книги уїдливо зауважив, що «автору слід спалити цей викидень власними руками».

Примітки

  1. Encyclopedia of American Literature of the Sea and Great Lakes / edited by Jill B. Gidmark. — Greenwood Press, 2001. — P. 183–184. — .
  2. Kris Bloomer. . The Bloomer Family in America. Архів оригіналу за 21 лютого 2014. Процитовано 7 лютого 2013.
  3. Mary K. Bercaw, «A Fine, Boisterous Something»: Nantucket in Moby-Dick, Historic Nantucket, Vol. 39, No. 3 (Fall 1991)
  4. http://www.nha.org/history/hn/HNbarneyphilbrick.htm [ 15 вересня 2014 у Wayback Machine.] Nathaniel Philbrick, «A Walking Genealogical Tree»: Benjamin Franklin Folger, Nantucket's First Genealogist, Nantucket Historical Association
  5. Philip Armstrong, What animals mean in the fiction of modernity, Routledge, 2008, p.132
  6. Wadsworth, Frank W. The Poacher from Stratford (1958), p. 20-23.
  7. Joseph C. Hart. The romance of yachting: voyage the first. — New York, 1848. — P. 230-233.
  8. Seilhamer, George O. "«Delia Bacon's Craze» in The Times of Philadelphia 25 December 1886, p. 6, ошибочно приписывается Wells, Stanley. «Plotting against the Stratford Man.» New York Review of Books 57:9 (27 May 2010) 31-33, n. 3: «According to an article by W. H. Wyman from The Times of Philadelphia, December 26, 1886, inserted into the Shakespeare Birthplace Trust's copy of Delia Bacon's The Philosophy of the Plays of Shakspere Unfolded, Hart, 'an old New York schoolmaster with a fondness for yachting and a schoolmaster's eagerness for literary reputation,' had heard her lecture and 'was the first to enunciate a distorted version of Delia Bacon's theory,' writing with 'the diction of a schoolmaster and the brutality of a sailor.' This appears to establish Delia Bacon as the originator of the heresy.»
  9. Hart 1848, p. 217.
  10. . Архів оригіналу за 24 березня 2014. Процитовано 28 червня 2014.

Див. також

Посилання

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Primitki Dzhozef GartJoseph C HartIm ya pri narodzhenniJoseph Coleman HartNarodivsya 1798Pomer 1855 Santa Krus de TenerifePohovannyaSanta Krus de TenerifeGromadyanstvo SShADiyalnistprozayikMova tvorivanglijskaU Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Gart Dzhozef Kolman Gart angl Joseph Coleman Hart 1798 1855 amerikanskij pismennik Vidomij yak pershij hto opublikuvav sumnivi sho Vilyam Shekspir buv avtorom pripisuvanih jomu p yes Roman Garta Miriam Koffin angl Miriam Coffin vplinuv na Germana Melvilla i jogo roman Mobi Dik hocha sam Melvil vidgukuvavsya kritichno pro roboti Garta BiografiyaDzozef Gart narodivsya u 1798 roci za inshimi danimi u 1799 Buv nyu jorkskim advokatom perebuvav v Nacionalnij gvardiyi SShA i obijmav posadu direktora shkoli Napisav kilka knig pro morski podorozhi Buv drugom bagatoh literaturnih avtoriv U 1844 roci u Garta narodilasya dochka Imodzhen U 1854 roci Gart buv napravlenij na Kanarski ostrovi yak amerikanskij konsul Nevdovzi pislya pributtya v Santa Krus de Tenerife pomer Tvori Miriam Koffin Gart zdobuv populyarnist zavdyaki romanu Miriam Koffin abo Kitobij angl Miriam Coffin or The Whale Fisherman 1835 Tvir stav pershim prisvyachenim kitobijnomu promislu na Nantaketi kotrij piznishe stav predmetom znamenitogo romanu Germana Melvilla Mobi Dik Roman Garta stav dlya Melvilla golovnim dzherelom nathnennya Metoyu Garta pri napisanni romanu bulo zabezpechennya kitoboyam pidtrimki z boku derzhavi Shob nadati romanu realistichnosti Gart opituvav miscevih zhiteliv pro yih zhittya i robotu v kitobijnij promislovosti Na vidminu vid Melvilla Gart bilshe uvagi pridiliv gromadi Nantaketa zalishivshi ostoron bezposeredno kitoboyiv Yak osnovu romanu Gart obrav biografiyu kitoboya Keziyi Koffina 1723 1798 Avtor protistaviv nechesni i bezplidni ugodi Miriam Koffin druzhini kitoboya geroyichnij i rezultativnij roboti Keziyi yakij kozhen den voyuvav z zhorstokistyu prirodi i nebezpechnimi lyudmi shob povernutisya dodomu zi zdobichchyu Shekspirivski teoriyi Dumka Garta pro Vilyama Shekspira bula opublikovana v romani The Romance of Yachting 1848 Cej roman podorozh dozvolyav vstavlyati rozlogi mirkuvannya na bud yaki temi Zokrema vidshtovhuyuchis vid faktu sho Shekspir u Zimovij kazci pomilkovo pripustiv nayavnist u Bogemiyi vihodu do morya Gart robit visnovok sho poyednannya neviglastva i vchenosti v jogo p yesah ye naslidkom spilnoyi roboti Shekspir pereroblyav tvori bilsh osvichenih avtoriv adaptuyuchi yih dlya narodnogo teatru Gart nazivaye Shekspira dovirenoyu osoboyu teatru i vulgarnoyu i nepismennoyu lyudinoyu a golovnim vneskom Shekspira v p yesi vvazhaye nepristojni zharti Ale na vidminu vid inshih prihilnikiv podibnih teorij Gart ne vvazhav sho prihovuvannya istinnoyi osobistosti Shekspira stalo naslidkom zmovi prosto imena spravzhnih avtoriv buli zabuti do momentu publikaciyi p yes Gart stverdzhuye sho Vilyam Shekspir buv mertvij protyagom sta rokiv i zovsim zabutij koli u 1709 roci rukopisi p yes buli viyavleni j opublikovani Nikolasom Rou i Tomasom Bettertonom pid cim im yam Pomilka stalasya cherez te sho Shekspiru kotrij volodiv chastkoyu v trupi The King s Men nalezhali rukopisi p yes yaki vikoristovuvav teatr Yedinim tvorom samogo Shekspira na dumku Garta buli Vindzorski nasmishnici a bilshu chastinu Gamleta vigadav Ben Dzhonson tim chasom yak Shekspir napisav lishe scenu bilya mogili Rozdumi Garta pobachili svit za kilka rokiv do togo yak visunula svoyu teoriyu sho za Shekspirom hovalasya grupa avtoriv na choli z Frensisom Bekonom U 1886 roci Dzhordzh Zejlhamer v The Times of Philadelphia pripustiv sho Gart zapozichiv svoye sudzhennya v lekciyi Bekona Zejlhamer nazivav Garta starim nyu jorkskim direktorom shkoli yakij obozhnyuvav yahti i mav pritamanne jogo profesiyi pragnennya literaturnogo viznannya stverdzhuyuchi sho vin buv pershim hto iz spotvorennyam viklav teoriyu Deliyi Bekon z uchitelskoyu upevnenistyu i grubistyu moryaka Odnak poglyadi Garta mali malo spilnogo z teoriyeyu Deliyi Bekon Gart ne nazivav Bekona avtorom zhodnogo z tvoriv Shekspira hocha sliduvav zagalnij dumci sho toj buv odnim z semi avtoriv pripisuvanoyi Tomasu G yuzu p yesi The Misfortunes of Arthur Tochka zoru Garta ne vitrimuye kritiki oskilki vin yavno ne znav sho opublikovani Rou p yesi Shekspira ne buli pershim drukovanim vidannyam shekspirivskih tvoriv Bagato poem i p yes vidavalisya za zhittya Shekspira a povne zibrannya p yes vijshlo lishe cherez sim rokiv pislya smerti dramaturga u viglyadi Pershogo folio German Melvill u svoyemu oglyadi knigi uyidlivo zauvazhiv sho avtoru slid spaliti cej vikiden vlasnimi rukami PrimitkiEncyclopedia of American Literature of the Sea and Great Lakes edited by Jill B Gidmark Greenwood Press 2001 P 183 184 ISBN 0 313 30148 4 Kris Bloomer The Bloomer Family in America Arhiv originalu za 21 lyutogo 2014 Procitovano 7 lyutogo 2013 Mary K Bercaw A Fine Boisterous Something Nantucket in Moby Dick Historic Nantucket Vol 39 No 3 Fall 1991 http www nha org history hn HNbarneyphilbrick htm 15 veresnya 2014 u Wayback Machine Nathaniel Philbrick A Walking Genealogical Tree Benjamin Franklin Folger Nantucket s First Genealogist Nantucket Historical Association Philip Armstrong What animals mean in the fiction of modernity Routledge 2008 p 132 Wadsworth Frank W The Poacher from Stratford 1958 p 20 23 Joseph C Hart The romance of yachting voyage the first New York 1848 P 230 233 Seilhamer George O Delia Bacon s Craze in The Times of Philadelphia 25 December 1886 p 6 oshibochno pripisyvaetsya Wells Stanley Plotting against the Stratford Man New York Review of Books 57 9 27 May 2010 31 33 n 3 According to an article by W H Wyman from The Times of Philadelphia December 26 1886 inserted into the Shakespeare Birthplace Trust s copy of Delia Bacon s The Philosophy of the Plays of Shakspere Unfolded Hart an old New York schoolmaster with a fondness for yachting and a schoolmaster s eagerness for literary reputation had heard her lecture and was the first to enunciate a distorted version of Delia Bacon s theory writing with the diction of a schoolmaster and the brutality of a sailor This appears to establish Delia Bacon as the originator of the heresy Hart 1848 p 217 Arhiv originalu za 24 bereznya 2014 Procitovano 28 chervnya 2014 Div takozhShekspirivske pitannyaPosilannyaMiriam Coffin or The Whale Fisherman na Google Books The Romance of Yachting na Google Books

Дата публікації:
Топ