Джиріх (перс. گره, джиріх, буквально — «вузол»), також джиріх сазі (перс. گره سازی, «плетіння вузлів») або джиріх чіні (перс. گره چینی), — це форма ісламського декоративного мистецтва, яка використовується в архітектурі та народних ремеслах (обкладинках книг, шпалерах, маленьких металевих предметах) і складається з геометричних ліній, які формують переплетений орнамент. В іранській архітектурі, орнаменти джиріх сазі можна побачити у цегляних орнаментах , стукко та мозаїчному фаянсі. Джиріх визначається як «геометричні (часто з зір та багатогранників) орнаменти, які складаються або генерується з масивів точок, з яких лінії побудови виходять та в яких вони перетинаються.»
Для джиріх використовуються симетричні форми з прямими сторонами; типово він складається з плетеного орнаменту, який формує 6-, 8-, 10- або 12-вершинні зорі розділені багатогранниками та смугами, та часто намальованим з перетином. Такі орнаменти зазвичай складаються з повторюваних «одиничних елементів» з 2-, 3- або 6-кратною обертальною симетрією, які ділять площину без дір.
Тривимірним еквівалентом джиріх вважаються мукарни, які використовуються для декорування нижньої сторони куполів або тромпів.
Історія
Вважається, що витоком орнаментів джиріх є давньоримські вузлові орнаменти давньоримської провінції Сирія, що датуються 2-м ст. н. е., криволінійні переплетені лінії з трикратною обертальною симетрією. У Великій мечеті (709—715), Дамаск, Сирія, є віконні екрани, створені з переплетених хвилястих ліній, які формують шестикутні зорі. Віконні решітки у поблизу Єрихона (бл. 730 р.) також виконані зі сплетінням, однак з вигнутих ліній. Вигнутий вузловий орнамент присутній і на різьбленій штукатурці головної мечеті міста Наін, Іран (бл. 960 р.). Одні з найраніших архітектурних прикладів геометричних орнаментів з прямих переплетених ліній можна побачити на порталі мавзолею Араб Ата (10-те ст.), селище Тім поблизу Самарканд, Узбекистан та на Рібат-і-Махі, Іран (1019—1020).
Ілюмінування
Найраніше відоме використання джиріх у книзі — фронтиспіс манускрипту Корані 1000 р.н. е., знайденому у Багдадіі. У цьому Корані є ілюмінована сторінка з переплетеними восьмикутниками та каліграфією сулюс.
Роботи по дереву
Один з найбільш ранніх прикладів використання ісламського геометричного мистецтва у дереві — мінбар 13-го ст. у мечеті Ібн-Тулуна в Каїрі.
У роботах по дереву орнаменти джиріх можливо створити одним з двох методів. В одному, спочатку створюється дерев'яна решітка з геометричними формами (багатогранниками та зорями); після чого прорізи решітки або лишаються пустими, або заповнюються іншими матеріалами. В другому методі, який має назву джиріх чіні спочатку створюються дерев'яні панелі («плитка») геометричних форм, які потім поєднуються для створення складного малюнка. Цей метод був популярний за династії Сефевідів, а його приклади можна побачити в історичних будівлях Ісфахану.
Архітектура
Турецькою термін «джиріх» використовувався для позначення стрічкового орнаменту з багатогранників в архітектурі ще з кінця 15-го ст. У той же час орнаменти джиріх були зібрані ремісниками у каталоги орнаментів, напр. сувій Топкапи.
Хоча криволінійні попередники джиріх були відомі у 10-му ст., повністю розвинені орнаменти джиріх з'явилися в 11-му ст. в Ірані та стали домінівним елементом дизайну в 11-12-му ст. (наприклад, панелі різьбленого стукко з переплетеним джиріх у вежах (1067 та 1093) поблизу Казвіна, Іран. Деколи з джиріх координували декор зі стилізованих квіток.
Після періоду Сефевідів, використання джиріх продовжувалось у періоді панування Сельджуків та Хулагуїдів. У 14-му ст. джиріх став незначним елементом декоративних мистецтв та був фактично замінений рослинними орнаментами у еру Тімурідів. Однак у центральноазійських монументах орнаменти з геометричних стрічок лишались вадливим елементом декоративного мистецтва і після Тимурідів.
Створення
Перші орнаменти джиріх були утворені шляхом копіювання зразка орнаменту вздовж регулярної решітки; орнамент малювали за допомогою циркуля та лінійки. Сьогодні митці, які працюють у традиційній техніці, переважно використовують пару штангенінструменти, щоб отримати насічку на листі паперу, який залишили на сонці, щоб він став крихким. Прямі лінії малюють за допомогою олівця та немаркованої лінійки. Зроблені таким чином орнаменти джиріх схожі на двовимірний кристал, поділяючи площину одиничним елементом. Оскільки поділ здійснювався за допомогою операцій перекладу чи обертання, одиничні елементи мали 2-, 3-, 4- чи 6-кратну обертальну симетрію.
Плитка джиріх
Десь з 1200 року орнаменти джиріх почали робити з орнаментів у формі зірок та багатокутників, які мали 5- та 10-кратну обертальну симетрію. Такі фігури також можна намалювати за допомогою циркуля та лінійки. Але приблизно з початку 15-го сторіччя деякі орнаменти джиріх уже не були періодичними, такі орнаменти створювались за допомогою плитки джиріх — набору з 5 плиток з намальованими на них лініями; при поділі за їх допомогою площини без дірок, лінії на плитці утворювали орнамент джиріх. Нараз не відомо, коли плитка джиріх була вперше використана замість побудови за допомогою циркуля та лінійки, але вважається ймовірним, що це було у деяких будівлях, створених бл. 1200.
П'ять форм плитки джиріх:
- правильний десятикутник з 10-ма внутрішніми кутами по 144°;
- витягнутий (нерегулярно опуклий) шестикутник з внутрішніми кутами 72°, 144°, 144°, 72°, 144°, 144°;
- метелик (неопуклий шестикутник) з внутрішніми кутами 72°, 72°, 216°, 72°, 72°, 216°;
- ромб з внутрішніми кутами 72°, 108°, 72°, 108°; та
- правильний п'ятикутник з 5-ма внутрішніми кутами по 108°.
Всі сторони цих фігур мають однакову довжину, а всі їх кути є множниками 36° (π/5 радіанів). Всі вони, крім п'ятикутника, мають двосторонню (дзеркальну) симетрію відносно двох перпендикулярних ліній. Деякі мають додаткові симетрії: наприклад десятикутник має десятикратну обертальну симетрію (обертання на 36°), а п'ятикутник має 5-кратну обертальну симетрію (обертання на 72°).
- Орнамент джиріх, виконаний з плитки джиріх.
- Деталь з мечеті Єсил (Бурса, Туреччина), виконана орнаментом джиріх зліва.
Дворівневий дизайн
- Орнамент джиріх на антревольті святилища Дарб-е-Імам, Ісфахан
- Реконструкція більш масштабного орнаменту з більшою плиткою джиріх. Контур антревольта показаний жовтою пунктирною лінією
- Правило поділу, використане для створення орнаменту джиріх на антревольті. Велика плитка у формі десятикутника та метелика поділена на меншу плитку джиріх. На самому антревольті, декоративні лінії маленької плитки заповнені чорним (згори зліва)
Орнаменти джиріх на святилищі Дарб-е-Імам, збудованому 1453 року в Ісфахані, мали значно складнішу структуру, ніж бачені до того. Деталі орнаменту вказують, що замість циркуля та лінійки була використана плитка джиріх. Орнамент на цьому здається аперіодичним; зокрема, на площі стіни, яку він займає, він не регулярно не повторюється. Також орнамент джиріх у святилищі Дарб-е-Імам намальованих у двох масштабах: більший орнамент можна побачити, споглядаючи будівлю здалека, а орнамент меншого масштабу, який є частиною більшого, видно, коли стояти поруч з будівлею.
Хоча існують певні свідчення, що в деяких стародавніх орнаментах джиріх використовувалось для створення двох рівнів малюнку, на цей час не виявлено історичних прикладів можливості застосування правила поділу нескінченну кількість разів. Наприклад, орнамент антревольта Дарб-е-Імаму складається лише (див.малюнок) з десятикутників та метеликів, а правило поділу використовує ці два елементи та плитку з видовженого шестикутника. Тому цей орнамент не має самоподібності на рівнях 1 та 2. А поділ площини, який містить дванадцятикутники та має самоподібність на різних рівнях, що виникає під застосування правила поділу декілька разів, утворює квазікристалічний поділ (див. секцію Аперіодичність нижче).
Аперіодичність
Періодичний поділ площини виникає внаслідок постійного повторення «одиничного елемента» (форми або набору форм, які повторюються) без пропусків. Таким поділ можна розглядати як двовимірний кристал, і з урахуванням , одиничний елемент обмежений обертальною симетрією 2, 3, 4 та 6 кратності. Тому площину неможливо періодично поділити фігурами, які мають 5-кратну обертальну симетрію, наприклад 5-кутною зіркою чи десятикутником. Форми з 5-кратною симетрією повторюються на площині періодично, але простір між ними заповнений іншими формами, які не мають періодичності. Такий поділ називається квазі-кристалічним.
Одним зі шляхів створення квазі-періодичного орнаменту є створення мозаїки Пенроуза. Плитка джиріх може бути поділена на мозаїку Пенроуза — форми під назвою «тонкі ромби» («дротики дартс») та «товсті ромби» («повітряні змії»), але не знайдено доказів, що такий підхід використовувався стародавніми майстрами. Іншим шляхом створення квазіперіодичних орнаментів є постійний поділ плиток джиріх на менші плитки джиріх з використанням правила поділу. Обмежена площина таким чином буде поділена на плитки джиріх, які повторюються з аперіодичною частотою. Використання такого правила поділу було б свідченням, що ісламські майстри 15-го ст. розуміли, що плитка джиріх утворює орнаменти, які ніколи точно себе не повторюють. Однак всі відомі орнаменти джиріх містять всього один чи два рівні, та і на практиці у третьому рівні не було потреби, оскільки він був би дуже великим або дуже мілким для споглядання. Тому вважається, що середньовічні ісламські майстри використовували інструмент створення дуже складних орнаментів, але не розуміли цього.
Сувій Топкапи
, який датується кінцем 15 ст., є збіркою різних орнаментів та показує, що для створення орнаментів джиріх використовувалась плитка джиріх. Малюнки у свитку показують лінії джиріх поверху контурів плитки, яку використовували для створення орнаменту.
- Малюнок зі свитку Топкапи з орнаментом джиріх на двох рівнях (масштабах) та плитку джиріх, яка потрібна для його створення.
- Реконструкція орнаменту маленького масштабу (товсті чорні лінії) з малюнку зліва, з використанням маленької плитки джиріх.
- Реконструкція орнаменту великого масштабу (товсті червоні лінії) з малюнку зліва, з використанням великої плитки джиріх.
Галерея
- Орнамент джиріх з вкладеним квітковим орнаментом у , Самарканд, Узбекистан
-
- Комплекс Хунат Хатун
- Мавзолей султана Хассана, Каїр
-
Див. також
Примітки
- . Encyclopaedia Iranica Online. Архів оригіналу за 8 грудня 2015. Процитовано 1 січня 2013.
- Terry Allen (2004). . Архів оригіналу за 4 липня 2012. Процитовано 23 січня 2012.
- Lee, A.J. Islamic Star Patterns. Muqarnas. 4: 182—197. JSTOR 1523103.
- Rogers, J.M. (1997). Notes on a recent study of the Topkapı scroll: a review article. Bulletin of the School of Oriental and African Studies, University of London. 60 (3): 433—439. doi:10.1017/s0041977x0003247x. JSTOR 619536.
- Umayyad Mosque, Damascus, Syria; Window screen, west vestibule. ArchNet. Процитовано 12 лютого 2012.[недоступне посилання з квітня 2019]
- Khirbat al-Mafjar shiero grill window. Khalili Research Centre. Процитовано 12 лютого 2012.[недоступне посилання з травня 2019]
- Friday Mosque of Na'in, Na'in, Iran. ArchNet. Процитовано 12 лютого 2012.[недоступне посилання з квітня 2019]
- . ProfiMedia. Архів оригіналу за 13 червня 2021. Процитовано 12 лютого 2012.
- Ribat-i Mahi, Ribat-i Mahi, Iran. ArchNet. Процитовано 12 лютого 2012.[недоступне посилання з квітня 2019]
- . Pattern in Islamic Art. Архів оригіналу за 16 лютого 2016. Процитовано 8 лютого 2012.
- . I.B.Tauris. 2002. с. 84. ISBN . Архів оригіналу за 1 серпня 2020. Процитовано 12 лютого 2016.
- Jami' Ibn Tulun. Процитовано 22 лютого 2012.[недоступне посилання з квітня 2019]
- Richard Henry (2007). (PDF). Iran Society. Архів оригіналу (PDF) за 11 червня 2014. Процитовано 8 лютого 2012.
- Dündar, A. (2003). (PDF). Ankara Üniverstesi İlahiyat Fakültesi Dergisi (Turkish) . 44 (2): 131—172. Архів оригіналу (PDF) за 3 червня 2018. Процитовано 12 лютого 2016.
- Katz, V.J. (2007). . Princeton University Press. с. 620. ISBN . Архів оригіналу за 30 червня 2014. Процитовано 12 лютого 2016.
- . Encyclopaedia Iranica. 11 серпня 2011. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 8 лютого 2012.
- G. A. Pugachenkova, A. H. Dani and Liu Yingsheng (2000). . History of Civilizations of Central Asia Volume IV: The Age of Achievement: A.D. 750 to the End of the Fifteenth Century – Part Two: The Achievements. unesco. ISBN . Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 12 лютого 2016.
- Cromwell, P.R. (2009). The Search for Quasi-Periodicity in Islamic 5-fold Ornament. Mathematical Intelligencer. 31 (1): 36—56. doi:10.1007/s00283-008-9018-6.[недоступне посилання з листопадаа 2019]
- Peter J. Lu and Paul J. Steinhardt (2007). (PDF). Science. 315 (5815): 1106—1110. Bibcode:2007Sci...315.1106L. doi:10.1126/science.1135491. PMID 17322056. Архів оригіналу (PDF) за 7 жовтня 2009. Процитовано 12 лютого 2016.
- Emil Makovicky. . Архів оригіналу за 18 жовтня 2014. Процитовано 22 лютого 2012.
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Джиріх |
- Abdullahi Y., Embi M. R. B. (2015). . International Journal of Architectural Research. 9 (1). Архів оригіналу за 21 січня 2019. Процитовано 12 лютого 2016.
- Yahya Abdullahi, Mohamed Rashid Bin Embi (2013). . Frontiers of Architectural Research. 2 (3): 243—251. Архів оригіналу за 17 грудня 2019. Процитовано 12 лютого 2016.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Dzhirih pers گره dzhirih bukvalno vuzol takozh dzhirih sazi pers گره سازی pletinnya vuzliv abo dzhirih chini pers گره چینی ce forma islamskogo dekorativnogo mistectva yaka vikoristovuyetsya v arhitekturi ta narodnih remeslah obkladinkah knig shpalerah malenkih metalevih predmetah i skladayetsya z geometrichnih linij yaki formuyut perepletenij ornament V iranskij arhitekturi ornamenti dzhirih sazi mozhna pobachiti u ceglyanih ornamentah stukko ta mozayichnomu fayansi Dzhirih viznachayetsya yak geometrichni chasto z zir ta bagatogrannikiv ornamenti yaki skladayutsya abo generuyetsya z masiviv tochok z yakih liniyi pobudovi vihodyat ta v yakih voni peretinayutsya Skladnij ornament dzhirih z 16 10 ta 8 kutnimi zoryami na riznih rivnyah na steli mavzoleyu Gafiza u Shirazi 1935 Dlya dzhirih vikoristovuyutsya simetrichni formi z pryamimi storonami tipovo vin skladayetsya z pletenogo ornamentu yakij formuye 6 8 10 abo 12 vershinni zori rozdileni bagatogrannikami ta smugami ta chasto namalovanim z peretinom Taki ornamenti zazvichaj skladayutsya z povtoryuvanih odinichnih elementiv z 2 3 abo 6 kratnoyu obertalnoyu simetriyeyu yaki dilyat ploshinu bez dir Trivimirnim ekvivalentom dzhirih vvazhayutsya mukarni yaki vikoristovuyutsya dlya dekoruvannya nizhnoyi storoni kupoliv abo trompiv IstoriyaMozayika z davnorimskogo teatru 2 st n e u Bosri Siriya demonstruye krivolinijni vuzlovi ornamenti yaki mogli buti predkom ornamentiv dzhirih Vvazhayetsya sho vitokom ornamentiv dzhirih ye davnorimski vuzlovi ornamenti davnorimskoyi provinciyi Siriya sho datuyutsya 2 m st n e krivolinijni perepleteni liniyi z trikratnoyu obertalnoyu simetriyeyu U Velikij mecheti 709 715 Damask Siriya ye vikonni ekrani stvoreni z perepletenih hvilyastih linij yaki formuyut shestikutni zori Vikonni reshitki u poblizu Yerihona bl 730 r takozh vikonani zi spletinnyam odnak z vignutih linij Vignutij vuzlovij ornament prisutnij i na rizblenij shtukaturci golovnoyi mecheti mista Nain Iran bl 960 r Odni z najranishih arhitekturnih prikladiv geometrichnih ornamentiv z pryamih perepletenih linij mozhna pobachiti na portali mavzoleyu Arab Ata 10 te st selishe Tim poblizu Samarkand Uzbekistan ta na Ribat i Mahi Iran 1019 1020 Ilyuminuvannya Ilyuminaciya u manuskripti Koranu 391 AH 1000 1001 rr vikonana Ibn al Bavvabom Najranishe vidome vikoristannya dzhirih u knizi frontispis manuskriptu Korani 1000 r n e znajdenomu u Bagdadii U comu Korani ye ilyuminovana storinka z perepletenimi vosmikutnikami ta kaligrafiyeyu sulyus Roboti po derevu Storona minbaru zbudovanij u 13 mu st u mecheti Ibn Tuluna Odin z najbilsh rannih prikladiv vikoristannya islamskogo geometrichnogo mistectva u derevi minbar 13 go st u mecheti Ibn Tuluna v Kayiri U robotah po derevu ornamenti dzhirih mozhlivo stvoriti odnim z dvoh metodiv V odnomu spochatku stvoryuyetsya derev yana reshitka z geometrichnimi formami bagatogrannikami ta zoryami pislya chogo prorizi reshitki abo lishayutsya pustimi abo zapovnyuyutsya inshimi materialami V drugomu metodi yakij maye nazvu dzhirih chini spochatku stvoryuyutsya derev yani paneli plitka geometrichnih form yaki potim poyednuyutsya dlya stvorennya skladnogo malyunka Cej metod buv populyarnij za dinastiyi Sefevidiv a jogo prikladi mozhna pobachiti v istorichnih budivlyah Isfahanu Arhitektura Ornament dzhirih na stinah dovkola portalu u medrese Hunat Hatun arhitektura Seldzhukiv bl 1178 1243 u Kajseri Turechchina Tureckoyu termin dzhirih vikoristovuvavsya dlya poznachennya strichkovogo ornamentu z bagatogrannikiv v arhitekturi she z kincya 15 go st U toj zhe chas ornamenti dzhirih buli zibrani remisnikami u katalogi ornamentiv napr suvij Topkapi Hocha krivolinijni poperedniki dzhirih buli vidomi u 10 mu st povnistyu rozvineni ornamenti dzhirih z yavilisya v 11 mu st v Irani ta stali dominivnim elementom dizajnu v 11 12 mu st napriklad paneli rizblenogo stukko z perepletenim dzhirih u vezhah 1067 ta 1093 poblizu Kazvina Iran Dekoli z dzhirih koordinuvali dekor zi stilizovanih kvitok Pislya periodu Sefevidiv vikoristannya dzhirih prodovzhuvalos u periodi panuvannya Seldzhukiv ta Hulaguyidiv U 14 mu st dzhirih stav neznachnim elementom dekorativnih mistectv ta buv faktichno zaminenij roslinnimi ornamentami u eru Timuridiv Odnak u centralnoazijskih monumentah ornamenti z geometrichnih strichok lishalis vadlivim elementom dekorativnogo mistectva i pislya Timuridiv StvorennyaOrnament dzhirih yakij mozhna stvoriti za dopomogoyu cirkulya ta linijki Vikonna reshitka u palaci Topkapi yaka vikoristovuye ornament zliva Pershi ornamenti dzhirih buli utvoreni shlyahom kopiyuvannya zrazka ornamentu vzdovzh regulyarnoyi reshitki ornament malyuvali za dopomogoyu cirkulya ta linijki Sogodni mitci yaki pracyuyut u tradicijnij tehnici perevazhno vikoristovuyut paru shtangeninstrumenti shob otrimati nasichku na listi paperu yakij zalishili na sonci shob vin stav krihkim Pryami liniyi malyuyut za dopomogoyu olivcya ta nemarkovanoyi linijki Zrobleni takim chinom ornamenti dzhirih shozhi na dvovimirnij kristal podilyayuchi ploshinu odinichnim elementom Oskilki podil zdijsnyuvavsya za dopomogoyu operacij perekladu chi obertannya odinichni elementi mali 2 3 4 chi 6 kratnu obertalnu simetriyu Plitka dzhirih Dokladnishe Dzhirih matematika Des z 1200 roku ornamenti dzhirih pochali robiti z ornamentiv u formi zirok ta bagatokutnikiv yaki mali 5 ta 10 kratnu obertalnu simetriyu Taki figuri takozh mozhna namalyuvati za dopomogoyu cirkulya ta linijki Ale priblizno z pochatku 15 go storichchya deyaki ornamenti dzhirih uzhe ne buli periodichnimi taki ornamenti stvoryuvalis za dopomogoyu plitki dzhirih naboru z 5 plitok z namalovanimi na nih liniyami pri podili za yih dopomogoyu ploshini bez dirok liniyi na plitci utvoryuvali ornament dzhirih Naraz ne vidomo koli plitka dzhirih bula vpershe vikoristana zamist pobudovi za dopomogoyu cirkulya ta linijki ale vvazhayetsya jmovirnim sho ce bulo u deyakih budivlyah stvorenih bl 1200 Formi plitki dzhirih P yat form plitki dzhirih pravilnij desyatikutnik z 10 ma vnutrishnimi kutami po 144 vityagnutij neregulyarno opuklij shestikutnik z vnutrishnimi kutami 72 144 144 72 144 144 metelik neopuklij shestikutnik z vnutrishnimi kutami 72 72 216 72 72 216 romb z vnutrishnimi kutami 72 108 72 108 ta pravilnij p yatikutnik z 5 ma vnutrishnimi kutami po 108 Vsi storoni cih figur mayut odnakovu dovzhinu a vsi yih kuti ye mnozhnikami 36 p 5 radianiv Vsi voni krim p yatikutnika mayut dvostoronnyu dzerkalnu simetriyu vidnosno dvoh perpendikulyarnih linij Deyaki mayut dodatkovi simetriyi napriklad desyatikutnik maye desyatikratnu obertalnu simetriyu obertannya na 36 a p yatikutnik maye 5 kratnu obertalnu simetriyu obertannya na 72 Ornament dzhirih vikonanij z plitki dzhirih Detal z mecheti Yesil Bursa Turechchina vikonana ornamentom dzhirih zliva Dvorivnevij dizajn Ornament dzhirih na antrevolti svyatilisha Darb e Imam Isfahan Rekonstrukciya bilsh masshtabnogo ornamentu z bilshoyu plitkoyu dzhirih Kontur antrevolta pokazanij zhovtoyu punktirnoyu liniyeyu Pravilo podilu vikoristane dlya stvorennya ornamentu dzhirih na antrevolti Velika plitka u formi desyatikutnika ta metelika podilena na menshu plitku dzhirih Na samomu antrevolti dekorativni liniyi malenkoyi plitki zapovneni chornim zgori zliva Ornamenti dzhirih na svyatilishi Darb e Imam zbudovanomu 1453 roku v Isfahani mali znachno skladnishu strukturu nizh bacheni do togo Detali ornamentu vkazuyut sho zamist cirkulya ta linijki bula vikoristana plitka dzhirih Ornament na comu zdayetsya aperiodichnim zokrema na ploshi stini yaku vin zajmaye vin ne regulyarno ne povtoryuyetsya Takozh ornament dzhirih u svyatilishi Darb e Imam namalovanih u dvoh masshtabah bilshij ornament mozhna pobachiti spoglyadayuchi budivlyu zdaleka a ornament menshogo masshtabu yakij ye chastinoyu bilshogo vidno koli stoyati poruch z budivleyu Hocha isnuyut pevni svidchennya sho v deyakih starodavnih ornamentah dzhirih vikoristovuvalos dlya stvorennya dvoh rivniv malyunku na cej chas ne viyavleno istorichnih prikladiv mozhlivosti zastosuvannya pravila podilu neskinchennu kilkist raziv Napriklad ornament antrevolta Darb e Imamu skladayetsya lishe div malyunok z desyatikutnikiv ta metelikiv a pravilo podilu vikoristovuye ci dva elementi ta plitku z vidovzhenogo shestikutnika Tomu cej ornament ne maye samopodibnosti na rivnyah 1 ta 2 A podil ploshini yakij mistit dvanadcyatikutniki ta maye samopodibnist na riznih rivnyah sho vinikaye pid zastosuvannya pravila podilu dekilka raziv utvoryuye kvazikristalichnij podil div sekciyu Aperiodichnist nizhche Aperiodichnist Div takozh Aperiodichna mozayika Periodichnij podil ploshini vinikaye vnaslidok postijnogo povtorennya odinichnogo elementa formi abo naboru form yaki povtoryuyutsya bez propuskiv Takim podil mozhna rozglyadati yak dvovimirnij kristal i z urahuvannyam odinichnij element obmezhenij obertalnoyu simetriyeyu 2 3 4 ta 6 kratnosti Tomu ploshinu nemozhlivo periodichno podiliti figurami yaki mayut 5 kratnu obertalnu simetriyu napriklad 5 kutnoyu zirkoyu chi desyatikutnikom Formi z 5 kratnoyu simetriyeyu povtoryuyutsya na ploshini periodichno ale prostir mizh nimi zapovnenij inshimi formami yaki ne mayut periodichnosti Takij podil nazivayetsya kvazi kristalichnim Odnim zi shlyahiv stvorennya kvazi periodichnogo ornamentu ye stvorennya mozayiki Penrouza Plitka dzhirih mozhe buti podilena na mozayiku Penrouza formi pid nazvoyu tonki rombi drotiki darts ta tovsti rombi povitryani zmiyi ale ne znajdeno dokaziv sho takij pidhid vikoristovuvavsya starodavnimi majstrami Inshim shlyahom stvorennya kvaziperiodichnih ornamentiv ye postijnij podil plitok dzhirih na menshi plitki dzhirih z vikoristannyam pravila podilu Obmezhena ploshina takim chinom bude podilena na plitki dzhirih yaki povtoryuyutsya z aperiodichnoyu chastotoyu Vikoristannya takogo pravila podilu bulo b svidchennyam sho islamski majstri 15 go st rozumili sho plitka dzhirih utvoryuye ornamenti yaki nikoli tochno sebe ne povtoryuyut Odnak vsi vidomi ornamenti dzhirih mistyat vsogo odin chi dva rivni ta i na praktici u tretomu rivni ne bulo potrebi oskilki vin buv bi duzhe velikim abo duzhe milkim dlya spoglyadannya Tomu vvazhayetsya sho serednovichni islamski majstri vikoristovuvali instrument stvorennya duzhe skladnih ornamentiv ale ne rozumili cogo Suvij Topkapi Malyunok zi svitku Topkapi Chorni liniyi pokazuyut ornament dzhirih a tonki chervoni liniyi konturi plitok dzhirih yakij datuyetsya kincem 15 st ye zbirkoyu riznih ornamentiv ta pokazuye sho dlya stvorennya ornamentiv dzhirih vikoristovuvalas plitka dzhirih Malyunki u svitku pokazuyut liniyi dzhirih poverhu konturiv plitki yaku vikoristovuvali dlya stvorennya ornamentu Malyunok zi svitku Topkapi z ornamentom dzhirih na dvoh rivnyah masshtabah ta plitku dzhirih yaka potribna dlya jogo stvorennya Rekonstrukciya ornamentu malenkogo masshtabu tovsti chorni liniyi z malyunku zliva z vikoristannyam malenkoyi plitki dzhirih Rekonstrukciya ornamentu velikogo masshtabu tovsti chervoni liniyi z malyunku zliva z vikoristannyam velikoyi plitki dzhirih GalereyaOrnament dzhirih z vkladenim kvitkovim ornamentom u Samarkand Uzbekistan Kompleks Hunat Hatun Mavzolej sultana Hassana KayirDiv takozhDzhirih matematika Primitki Encyclopaedia Iranica Online Arhiv originalu za 8 grudnya 2015 Procitovano 1 sichnya 2013 Terry Allen 2004 Arhiv originalu za 4 lipnya 2012 Procitovano 23 sichnya 2012 Lee A J Islamic Star Patterns Muqarnas 4 182 197 JSTOR 1523103 Rogers J M 1997 Notes on a recent study of the Topkapi scroll a review article Bulletin of the School of Oriental and African Studies University of London 60 3 433 439 doi 10 1017 s0041977x0003247x JSTOR 619536 Umayyad Mosque Damascus Syria Window screen west vestibule ArchNet Procitovano 12 lyutogo 2012 nedostupne posilannya z kvitnya 2019 Khirbat al Mafjar shiero grill window Khalili Research Centre Procitovano 12 lyutogo 2012 nedostupne posilannya z travnya 2019 Friday Mosque of Na in Na in Iran ArchNet Procitovano 12 lyutogo 2012 nedostupne posilannya z kvitnya 2019 ProfiMedia Arhiv originalu za 13 chervnya 2021 Procitovano 12 lyutogo 2012 Ribat i Mahi Ribat i Mahi Iran ArchNet Procitovano 12 lyutogo 2012 nedostupne posilannya z kvitnya 2019 Pattern in Islamic Art Arhiv originalu za 16 lyutogo 2016 Procitovano 8 lyutogo 2012 I B Tauris 2002 s 84 ISBN 978 1 85043 392 7 Arhiv originalu za 1 serpnya 2020 Procitovano 12 lyutogo 2016 Jami Ibn Tulun Procitovano 22 lyutogo 2012 nedostupne posilannya z kvitnya 2019 Richard Henry 2007 PDF Iran Society Arhiv originalu PDF za 11 chervnya 2014 Procitovano 8 lyutogo 2012 Dundar A 2003 PDF Ankara Universtesi Ilahiyat Fakultesi Dergisi Turkish 44 2 131 172 Arhiv originalu PDF za 3 chervnya 2018 Procitovano 12 lyutogo 2016 Katz V J 2007 Princeton University Press s 620 ISBN 978 0 691 11485 9 Arhiv originalu za 30 chervnya 2014 Procitovano 12 lyutogo 2016 Encyclopaedia Iranica 11 serpnya 2011 Arhiv originalu za 4 bereznya 2016 Procitovano 8 lyutogo 2012 G A Pugachenkova A H Dani and Liu Yingsheng 2000 History of Civilizations of Central Asia Volume IV The Age of Achievement A D 750 to the End of the Fifteenth Century Part Two The Achievements unesco ISBN 978 92 3 103654 5 Arhiv originalu za 4 bereznya 2016 Procitovano 12 lyutogo 2016 Cromwell P R 2009 The Search for Quasi Periodicity in Islamic 5 fold Ornament Mathematical Intelligencer 31 1 36 56 doi 10 1007 s00283 008 9018 6 nedostupne posilannya z listopadaa 2019 Peter J Lu and Paul J Steinhardt 2007 PDF Science 315 5815 1106 1110 Bibcode 2007Sci 315 1106L doi 10 1126 science 1135491 PMID 17322056 Arhiv originalu PDF za 7 zhovtnya 2009 Procitovano 12 lyutogo 2016 Emil Makovicky Arhiv originalu za 18 zhovtnya 2014 Procitovano 22 lyutogo 2012 PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu DzhirihAbdullahi Y Embi M R B 2015 International Journal of Architectural Research 9 1 Arhiv originalu za 21 sichnya 2019 Procitovano 12 lyutogo 2016 Yahya Abdullahi Mohamed Rashid Bin Embi 2013 Frontiers of Architectural Research 2 3 243 251 Arhiv originalu za 17 grudnya 2019 Procitovano 12 lyutogo 2016