Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Джек Бенні англ Jack Benny 14 лютого 1894 Чикаго 26 грудня 1974 американський комік актор радіо кіно і телебачення скрип

Джек Бенні

Джек Бенні

Джек Бенні (англ. Jack Benny 14 лютого 1894, Чикаго — 26 грудня 1974) — американський комік, актор радіо, кіно і телебачення, скрипаль. Вважається провідним американським конферансьє XX століття. Найвідоміший персонаж Бенні — скупий скрипаль, який погано володіє інструментом. Незалежно від віку самого Бенні, його персонажу завжди було 39 років.

Джек Бенніангл. Jack BennyimageІм'я при народженніангл. Benjamin KubelskyДата народження14 лютого 1894(1894-02-14)[2][3][…]Місце народженняЧикаго, Іллінойс, США[2]Дата смерті26 грудня 1974(1974-12-26)[2][3][…](80 років)Місце смертіЛос-Анджелес, Каліфорнія, США[2]ПохованняdГромадянствоimage США[5]Alma materdПрофесіяофіцер, радіоведучий, скрипаль, телеактор, кіноактор, телеведучий, комікКар'єра1911—1974Нагороди

премія Пібоді

 image

d (1959)

зірка на голлівудській Алеї слави[d]

d

d (15 квітня 1958)

IMDbID 0000912jackbenny.org image Джек Бенні у Вікісховищі

Бенні був відомий видатним почуттям моменту і здатністю викликати сміх багатозначною паузою або коротким виразом, як наприклад його фірмовий вигук «Well!». Його радіо- та телепередачі, які були популярними з 1930 по 1960 роки, мали сильний вплив на жанр ситкому.

Біографія

Ранні роки

Бенджамін Кубельский народився 14 лютого 1894 року в Чикаго, штат Іллінойс. Його дитинство і юність пройшла в сусідньому місті Вокіган. Батько — Меєр Кубельский, власник салуна, потім галантерейного магазину, польський єврей, який емігрував в США. Мати — Емма Сакс, емігрантка з Литви.

image
Джек Бенні — учасник оркестру Вокіганської старшої школи (1909)

У віці шести років Бенні почав вчитися грі на скрипці, що стала згодом частиною сценічного образу. Батьки сподівалися, що він стане професійним скрипалем, але Бенні любив інструмент, але ненавидів вправи. Його вчителем був Отто Грем-старший, батько професійного гравця в американський футбол Отто Грема.

У 14 років Бенні грав на танцях і в шкільному оркестрі. Він відрізнявся неуважністю і в школі не встигав, внаслідок чого був виключений зі старшої школи. Також Бенні не проявив здібностей у бізнес-школі, куди вступив згодом, і в роботі з батьком в магазині.

У 17 років він почав виступати зі скрипкою в місцевих театрах-водевіль, отримуючи за роботу 7,5 доларів на тиждень. В цей час його партнером став , молодий композитор і співак, з яким у Бенні зав'язалася міцна дружба.

У 1911 році Бенні працював у тому ж театрі, що і молоді Брати Маркс. Мінні Маркс, їхня мати оцінила гру Бенні на скрипці і запросила виступати разом з синами. Однак батьки не відпустили сімнадцятирічного Бенні на гастролі. Однак, в братами Маркс, особливо з Зепо, зав'язалися довгі дружні відносини.

В наступному році Бенні і піаністка Кора Сейлсбері організували дует. Їх поява на сцені призвела до того, що відомий скрипаль Ян Кубелик відчув загрозу своїй репутації з боку виконавця зі схожим ім'ям — Кубельский. Під загрозою судових дій, Бенджамін Кубельский змінив ім'я на Бен К. Бенні, іноді скорочуючи до Бенні. Коли Сейлсбері вийшла з дуету, Бенні знайшов нового піаніста, Лаймана Вудса, а свій номер назвав «Від опери до регтайма». Співпраця з Вудсом тривала наступні п'ять років, в їх виступи потроху почали проникати елементи комедії. Кульмінацією став виступ в театрі , «мецці водевілю», але публіка не була вражена.

В 1917 році Бенні на короткий час залишив шоу-бізнес, щоб вступити на флот під час Першої світової війни. Зі своєю скрипкою він часто розважав товаришів по службі. Але одного разу його виступ викликав невдоволені крики, і на прохання Пета О'Браєна, актора, який служив разом з Бенні, він видав комедійний експромт і з честю покинув сцену, залишивши публіку сміятися. Згодом Бенні став частіше використовувати гумор у виступах і заслужив репутацію і як музикант, і як комік.

Незабаром після війни Бенні придумав спектакль одного актора «Ben K. Benny: Fiddle Funology». За цим послідувала претензія з боку Бена Берні, що також поєднував у виступах текст і гру на скрипці, з приводу імені. Бенні у відповідь взяв собі прізвисько матросів — Джек. До 1921 році скрипка стає більше предметом антуражу, а шоу перетворюються на легку комедію.

image
Джек Бенні з дочкою Джан (1940)

У 1922 році Бенні разом з Зеппо Марксом був на святкування Песаха, де познайомився з Седі Маркс, на якій через п'ять років одружився. Коли Бенні знадобилася актриса на роль тупої дівчини, Саді зіграла цю роль, проявивши комедійний талант. Взявши сценічне ім'я Мері Лівінгстон, Саді виступала з Джеком протягом майже всієї кар'єри. Пара удочерила дівчинку.

У 1929 році агент Бені, Сем Лайонс, переконав Ірвінга Тальберга, кінопродюсера Metro-Goldwyn-Mayer, подивитися виступ Бенні в театрі «Орфей» у Лос-Анджелесі. В результаті Бенні підписав п'ятирічний контракт і дебютував у фільмі «Голлівудське рев'ю 1929 року». У наступному фільмі, Chasing Rainbows, він себе не проявив і через кілька місяців був звільнений від контрактних зобов'язань і повернувся на Бродвей в шоу Ерла Керролла Vanities.

Спочатку не бачачи перспектив у радіо, Бенні незабаром вирішив підкорити ефір. 1932 року, після чотирьох тижнів виступів у нічному клубі, він був запрошений на радіопрограму Еда Саллівана, де виголосив перший жарт: «Говорить Джек Бенні. А зараз буде пауза, під час якої ви скажете „І що?“…».

Радіо

image
Джек Бенні в 1933 році, щойно отримавши роботу на NBC

Кар'єра Джека Бенні на радіо почалася 6 квітня 1932 року. В цей день він пройшов прослуховування для програми The Canada Dry Program (її спонсором виступила компанія-виробник ). Згадуючи про це в 1956 році, Бенні стверджував, що в 1932 році його запросив в свою програму Ед Салліван, а потім надійшла пропозиція від агенції, що працювала на Canada Dry.

Перший випуск програми The Canada Dry Program вийшов в ефір 2 травня 1932 року в мережі Blue Network, що належить NBC. Вона продовжувала виходити півроку до 26 жовтня, а потім 30 жовтня знову відновилася, але вже на CBS, де виходила до 26 січня 1933 року.

17 березня 1933 року Бенні знову з'явився на NBC з програмою The Chevrolet Program. 1 квітня 1934 року змінився спонсор — тепер ним стала компанія . У жовтні 1934 року Бенні поміняв спонсора на , і з цією компанією залишався наступні десять років. Але найдовшим спонсором шоу Джека Бенні стала марка Lucky Strike компанії : співпраця з нею тривало з жовтня 1944 року до кінця першої серії радіопередач Джека Бенні.

2 січня 1949 року передача переселилася на CBS, де залишалася до останнього випуску 22 травня 1955 року. З 1956 по 1958 роки за назвою The Best of Benny на CBS виходили повтори кращих шоу Джека Бенні. Із звичайної артиста водевілів Джек Бенні перетворився на національну фігуру, чиє щотижневе шоу виходило на радіо з 1932 по 1955 роки, ставши за цей час однією з найпопулярніших передач.

Телебачення

image
Джек Бенні і Мері Лівінгстон (1960)

Джек Бенні вперше з'явився на телеекрані під час інавгураційної передачі лос-анджелеської станції KTTV (11 канал), що належала CBS, 1 січня 1949 року.

Телевізійна версія вперше вийшла 28 жовтня 1950 року. Спочатку вона планувалася як серія з п'яти передач в сезоні 1950—1951. Однак воно продовжилося і в наступних сезонах. У сезоні 1953—1954 року половина передач транслювалася в запису, щоб Бенні міг вести шоу на радіо. У травні 1955 року було ухвалено остаточне рішення випускати тільки телевізійну передачу. З 1960 року і до закінчення в 1965 році шоу виходило щотижня.

Коли Бенні з'явився на телебаченні, публіка відкрила для себе, що крім вербального таланту він чудово володіє мімікою. Перші телевізійні передачі часто були переробкою радіошоу, в які додавалися візуальні геги. Спонсором телепередач залишився Lucky Strike. Вступний і фінальний монологи Бенні виголошував перед живою аудиторією, вважаючи, що вона необхідна для правильного витримування паузи. Як і в інших шоу, жарти супроводжувалися записаним сміхом, оскільки через апаратуру, яка перекривала поле зору глядачам у студії, вони могли не побачити гру обличчам. Але телеглядачам довелося змиритися з тим, що з шоу зникла Мері Лівінгстон, яку несподівано вразила крайня форма боязні сцени. 1958 року вона остаточно відмовилася від виступів.

У телепрограмі Джек Бенні більше покладався на запрошених зірок, ніж на постійних учасників, на відміну від радіо. На екрані постійно з'являлися лише двоє з його партнерів по радіо — Дон Вілсон і Едді Андерсон. Серед запрошених зірок частим гостем шоу була канадська співачка-скрипалька .

Бенні вмів привести в ефір людей, які рідко або ніколи не з'являлися на телебаченні. 1953 року в його програмі відбувся телевізійний дебют Мерилін Монро і Хамфрі Богарта.

image
Рекламна листівка одного із нерегулярних шоу Бенні Джека. Приблизно 1961 рік.

У 1964 році CBS відмовилася продовжувати шоу через зниження рейтингу і незатребуваність серед молодої аудиторії, на яку стала орієнтуватися компанія. Бенні перейшов на NBC, але програв за рейтингом конкуруючому шоу CBS . В результаті в кінці сезону від шоу відмовилася і NBC. Бенні час від часу з'являвся в ефірі до 1970-х років, останній раз в січні 1974.

У своїй неопублікованої автобіографії I Always Had Shoes (частково використаного в книзі дочки Джоан Sunday Nights at Seven) Бенні писав, що він, а не NBC, вирішив припинити своє шоу на телебаченні. Причиною цього він назвав невдоволення рекламодавців, які змушені платити подвійну ціну за рекламний час у його шоу, а також небажання далі брати участь в «щурячих перегонах». При цьому рейтинг своєї передачі Бенні назвав хорошим — 18 мільйонів глядачів щотижня. Таким чином, після тридцяти років на радіо і телебаченні Джек Бенні пішов на піку слави.

Кіно

Джек Бенні неодноразово знімався у фільмах: «Голлівудське рев'ю 1929 року», Broadway Melody of 1936, George Washington Slept Here (1942) — номінований на премію «Оскар» за найкращу роботу художника-постановника, «Тітка Чарлея» (1941) — екранізація однойменної  — йшов у прокаті в перший післявоєнний рік, «Бути або не бути» (1942) — номінований на премію «Оскар» за найкращу музику до фільму. Бенні і Лівінгстон також брали участь у фільмі Еда Саллівана Mr. Broadway (1933).

У своїх шоу Бенні часто пародіював відомі фільми і жанри кіно, а 1940 році вийшов фільм Buck Benny Rides Again, в якому персонажі його жартів стали героями пародії-вестерну. А фільм Бенні The Horn Blows at Midnight , що провалився в прокаті, перетворився на постійний об'єкт для насмішок в рамках радіошоу і телепрограми.

Не зазначене в титрах камео Джека Бенні є в фільмі «Касабланка» (про що було вказано у рекламі фільму в газетах). Це підтверджує кінокритик Роджер Еберт.

Сам Джек Бенні ставав об'єктом пародій в декількох мультфільмах Warner Brothers, включаючи Daffy Duck and the Dinosaur (1939), де він зображений у вигляді печерної людини Каспера), а також I Love to Singa (1936), Slap Happy Pappy (1940) і Goofy Groceries (1941), де з'являється персонаж Джек Банні. В Malibu Beach Party (1940) він грає самого себе, а в The Mouse that Jack Built (1959) Джек Бенні і його партнери по шоу озвучують мишачі версії своїх персонажів.

Останні роки

image
Джек Бенні у 1964 році

Закінчивши кар'єру на телебаченні, Бенні виступав як стендап-комік, а в 1963 році зіграв камео-епізод у фільмі «Цей божевільний, божевільний, божевільний, божевільний світ». Він з'являється перед героями фільму посеред пустелі в маленькому автомобільчику, пропонує допомогу і, отримавши грубу відмову, виголошує свою знамениту репліку: «Well!».

Одне з останніх виступів на телебаченні відбулось навесні 1972 року в передачі The Tonight Show Starring Johnny Carson, яка святкувала своє десятиріччя. Під час виступу Бенні жартував про свою здатність грати на скрипці, якою володів непогано.

Бенні готувався до провідної ролі у фільмі Ніла Саймона , але в 1974 році різке погіршення здоров'я не дозволило виконати цю задачу. Щоб зніматися, він переконав кращого друга замінити його на виступах в нічному клубі, але в результаті саме Бернс зіграв у фільмі і отримав нагороду Академії.

Попри поганий стан, Бенні з'являвся в передачі The Dean Martin Celebrity Roast, де «присмажував» Рональда Рейгана, Джонні Карсона, Боба Гоупа і Люсіль Болл, а в лютому 1974 року сам став об'єктом «підсмажування». Передача з Люсіль Болл стала його останнім виступом на публіці, що вийшов через два місяці після смерті — 7 лютого 1975 року.

image
Джек Бенні в шоу, яке вийшло в ефір 24 ​​січня 1974 року. Це, ймовірно, останній телеефір Бенні, який помер у грудні того ж року.

Смерть

У жовтні 1974 року Джек Бенні скасував виступ в Далласі, штат Техас, відчувши запаморочення, оніміння рук. Попри кілька обстежень, причини поганого самопочуття не були встановлені. У грудні Бенні поскаржився на болі в шлунку, але перше обстеження результатів не дало. Тільки з другого разу був поставлений діагноз — неоперабельний рак підшлункової залози. Вирішивши провести останні дні вдома, Бенні приймав тільки близьких людей: , Боба Гоупа, Френка Сінатру, Джонні Карсона і Джона Роулза. 26 грудня 1974 року Джек Бенні помер. Через Два дні він був похований в склепі на цвинтарі Гіллсайд в Калвер-Сіті, штат Каліфорнія. За заповітом його вдова, Мері Лівінгстоун, кожен день до смерті 30 червня 1983 року отримувала червону троянду.

Пояснюючи свій успіх, Джек Бенні писав: «Все хороше, що зі мною сталося, було випадковістю. У мене не було амбіцій, я не горів бажанням йти вперед до ясної мети. Я взагалі ніколи точно не знав, куди йду».

Після смерті сім'я Джека Бенні передала Каліфорнійському університету в Лос-Анджелесі всі його особисті, ділові та професійні папери, а також колекцію телевізійних програм. 1977 року університет заснував премію Джека Бенні, що вручається за видатні заслуги в жанрі комедії. Її першим лауреатом став Джонні Карсон. Скрипка Страдіварі, що була придбана Бенні в 1957 році, була подарована Лос-Анджелеському филармоничноому оркестру.

Визнання

Джеку Бенні встановлені три зірки на голлівудській «Алеї слави» — телевізійна, кінематографічна і радіомовна. Бенні включений до зали слави The Broadcasting and Cable Hall of Fame і National Radio Hall of Fame.

У 1991 році Пошта США випустила марку, присвячену Джеку Бенні.

Середня школа у Вокігані, штат Іллінойс, носить ім'я Джека Бенні. Девіз школи — «Будинок тридцятидев'ятирічних».

Актор Альфред Готорн Гілл взяв собі псевдонім «Бенні Хілл» на честь Джека Бенні.

Примітки

  1. Mikkelson, Barbara. «Posthumous Roses» ; February 13, 2010
  2. Deutsche Nationalbibliothek Record #119005751 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
    d:Track:Q27302d:Track:Q36578
  3. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
    d:Track:Q19938912d:Track:Q54837d:Track:Q193563
  4. SNAC — 2010.
    d:Track:Q29861311
  5. LIBRIS — 2017.
    d:Track:Q1798125
  6. Benny, Joan; Benny, Jack. Sunday Nights at Seven: The Jack Benny Story. — , 1996. — С. 6.
  7. Dunning, Jack. Tune in yesterday: the ultimate encyclopedia of old-time radio, 1925—1976. p. 315.
  8. Benny, Mary Livingstone, Hilliard Marks, & Marcia Borie. Jack Benny New York: Doubleday, 1978. pp. 8-10
  9. The Jack Benny Times, September — December 2008, Volume XXIII Numbers 5-6, Page 9., The International Jack Benny Fan Club.
  10. Jack Benny and Joan Benny, Sunday Nights At Seven: The Jack Benny Story, Warner Books, , 1990, p. 11
  11. Fein, Irving, Jack Benny: An Intimate Biography, Putnam, , OCLC 3694842, 1976
  12. Jack Benny and Joan Benny, Sunday Nights At Seven: The Jack Benny Story, Warner Books, , 1990, p. 17
  13. Jack Benny and Joan Benny, Sunday Nights At Seven: The Jack Benny Story, Warner Books, , 1990, p. 32
  14. Jack Benny and Joan Benny, Sunday Nights At Seven: The Jack Benny Story, Warner Books, , 1990, p. 40
  15. "Stars Shine Best When Polished: a B-T Interview with Jack Benny, " Broadcasting-Telecasting, 15 October 1956, 122. http://americanradiohistory.com/Archive-BC/BC-1956/1956-10-15-Quarter-Century-BC.pdf [Архівовано 27 жовтня 2016 у wayback.archive-it.org]
  16. Hilmes, M. (1997). Radio voices American broadcasting, 1922—1952. Minnesota Minneapolis: University of Minnesota Press.
  17. . Архів оригіналу за 17 липня 2009. Процитовано 4 лютого 2014.
  18. Garrett, Eddie. I Saw Stars in the 40's and 50's. — 2005. — .
  19. McMahon, Ed & David Fisher. When Television Was Young: Live, Spontaneous, and In Living Black and White. Nashville, TN: Thomas Nelson, 2007. p. 103.
  20. Becker, Christine. It's the Pictures That Got Small: Hollywood Film Stars in 1950s Television. Middletown, CT: Wesleyan UP, 2008. p. 35.
  21. Jack Benny and Joan Benny, Sunday Nights At Seven, Warner Books, , 1990, p. 279
  22. . NY Times. Архів оригіналу за 17 жовтня 2012. Процитовано 14 грудня 2008.
  23. Special Contest / Find Jack Benny in "Casablanca". The Evening Independent. 4 лютого 1943.[недоступне посилання]
  24. Roger Ebert (9 грудня 2009). . . Архів оригіналу за 6 червня 2011. Процитовано 8 січня 2010.
  25. Roger Ebert (23 грудня 2009). . Chicago Sun-Times. Архів оригіналу за 6 червня 2011. Процитовано 8 січня 2010.
  26. I Love to Singa. YouTube. Процитовано 20 грудня 2010. . Архів оригіналу за 5 вересня 2020. Процитовано 2 липня 2020.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()
  27. Malibu Beach Party. 1940. . Архів оригіналу за 29 серпня 2020. Процитовано 15 березня 2022.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()
  28. Violinists: Jack Benny and and Philharmonic Orchestra conducted by Eugene Ormandy (27th September 1961). Carnegie Hall Salutes Jack Benny. Процитовано 18 листопада 2010. {{}}: Пропущений або порожній |title= () . Архів оригіналу за 31 серпня 2020. Процитовано 2 липня 2020.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()
  29. Jack Benny and Joan Benny, Sunday Nights At Seven, Warner Books, , 1990, p. 301
  30. Brent Lang, Apatow to Receive Jack Benny Award [ 21 травня 2010 у Wayback Machine.], TheWrap.com, Map 19, 2010
  31. . Архів оригіналу за 3 липня 2020. Процитовано 2 липня 2020.
  32. Watkins, Nancy (13 лютого 2005). Now cut that out!. Chicago Tribune.
  33. . Архів оригіналу за 23 жовтня 2013. Процитовано 2 липня 2020.
  34. Stamp Title: 29c Jack Benny. Comedians Issue 1991 Issue Year: 1991 Date of Issue: 29th August, 1991 Face Value: 29c Stanley Gibbons Catalogue No: 2607 Scott Catalogue No: 2564 Printer: The Bureau of Engraving and Printing Issue Copies: 139,995,600 Designer(s): Al Hirshfeld Theme(s): Cartoon/Animation Description:29c Jack Benny. Comedians Issue 1991

Посилання

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Dzhek Benni angl Jack Benny 14 lyutogo 1894 Chikago 26 grudnya 1974 amerikanskij komik aktor radio kino i telebachennya skripal Vvazhayetsya providnim amerikanskim konferansye XX stolittya Najvidomishij personazh Benni skupij skripal yakij pogano volodiye instrumentom Nezalezhno vid viku samogo Benni jogo personazhu zavzhdi bulo 39 rokiv Dzhek Benniangl Jack BennyIm ya pri narodzhenniangl Benjamin KubelskyData narodzhennya14 lyutogo 1894 1894 02 14 2 3 Misce narodzhennyaChikago Illinojs SShA 2 Data smerti26 grudnya 1974 1974 12 26 2 3 80 rokiv Misce smertiLos Andzheles Kaliforniya SShA 2 PohovannyadGromadyanstvo SShA 5 Alma materdProfesiyaoficer radioveduchij skripal teleaktor kinoaktor televeduchij komikKar yera1911 1974Nagorodipremiya Pibodi d 1959 zirka na gollivudskij Aleyi slavi d d d 15 kvitnya 1958 IMDbID 0000912jackbenny org Dzhek Benni u Vikishovishi Benni buv vidomij vidatnim pochuttyam momentu i zdatnistyu viklikati smih bagatoznachnoyu pauzoyu abo korotkim virazom yak napriklad jogo firmovij viguk Well Jogo radio ta teleperedachi yaki buli populyarnimi z 1930 po 1960 roki mali silnij vpliv na zhanr sitkomu BiografiyaRanni roki Bendzhamin Kubelskij narodivsya 14 lyutogo 1894 roku v Chikago shtat Illinojs Jogo ditinstvo i yunist projshla v susidnomu misti Vokigan Batko Meyer Kubelskij vlasnik saluna potim galanterejnogo magazinu polskij yevrej yakij emigruvav v SShA Mati Emma Saks emigrantka z Litvi Dzhek Benni uchasnik orkestru Vokiganskoyi starshoyi shkoli 1909 U vici shesti rokiv Benni pochav vchitisya gri na skripci sho stala zgodom chastinoyu scenichnogo obrazu Batki spodivalisya sho vin stane profesijnim skripalem ale Benni lyubiv instrument ale nenavidiv vpravi Jogo vchitelem buv Otto Grem starshij batko profesijnogo gravcya v amerikanskij futbol Otto Grema U 14 rokiv Benni grav na tancyah i v shkilnomu orkestri Vin vidriznyavsya neuvazhnistyu i v shkoli ne vstigav vnaslidok chogo buv viklyuchenij zi starshoyi shkoli Takozh Benni ne proyaviv zdibnostej u biznes shkoli kudi vstupiv zgodom i v roboti z batkom v magazini U 17 rokiv vin pochav vistupati zi skripkoyu v miscevih teatrah vodevil otrimuyuchi za robotu 7 5 dolariv na tizhden V cej chas jogo partnerom stav molodij kompozitor i spivak z yakim u Benni zav yazalasya micna druzhba U 1911 roci Benni pracyuvav u tomu zh teatri sho i molodi Brati Marks Minni Marks yihnya mati ocinila gru Benni na skripci i zaprosila vistupati razom z sinami Odnak batki ne vidpustili simnadcyatirichnogo Benni na gastroli Odnak v bratami Marks osoblivo z Zepo zav yazalisya dovgi druzhni vidnosini V nastupnomu roci Benni i pianistka Kora Sejlsberi organizuvali duet Yih poyava na sceni prizvela do togo sho vidomij skripal Yan Kubelik vidchuv zagrozu svoyij reputaciyi z boku vikonavcya zi shozhim im yam Kubelskij Pid zagrozoyu sudovih dij Bendzhamin Kubelskij zminiv im ya na Ben K Benni inodi skorochuyuchi do Benni Koli Sejlsberi vijshla z duetu Benni znajshov novogo pianista Lajmana Vudsa a svij nomer nazvav Vid operi do regtajma Spivpracya z Vudsom trivala nastupni p yat rokiv v yih vistupi potrohu pochali pronikati elementi komediyi Kulminaciyeyu stav vistup v teatri mecci vodevilyu ale publika ne bula vrazhena V 1917 roci Benni na korotkij chas zalishiv shou biznes shob vstupiti na flot pid chas Pershoyi svitovoyi vijni Zi svoyeyu skripkoyu vin chasto rozvazhav tovarishiv po sluzhbi Ale odnogo razu jogo vistup viklikav nevdovoleni kriki i na prohannya Peta O Brayena aktora yakij sluzhiv razom z Benni vin vidav komedijnij ekspromt i z chestyu pokinuv scenu zalishivshi publiku smiyatisya Zgodom Benni stav chastishe vikoristovuvati gumor u vistupah i zasluzhiv reputaciyu i yak muzikant i yak komik Nezabarom pislya vijni Benni pridumav spektakl odnogo aktora Ben K Benny Fiddle Funology Za cim posliduvala pretenziya z boku Bena Berni sho takozh poyednuvav u vistupah tekst i gru na skripci z privodu imeni Benni u vidpovid vzyav sobi prizvisko matrosiv Dzhek Do 1921 roci skripka staye bilshe predmetom anturazhu a shou peretvoryuyutsya na legku komediyu Dzhek Benni z dochkoyu Dzhan 1940 U 1922 roci Benni razom z Zeppo Marksom buv na svyatkuvannya Pesaha de poznajomivsya z Sedi Marks na yakij cherez p yat rokiv odruzhivsya Koli Benni znadobilasya aktrisa na rol tupoyi divchini Sadi zigrala cyu rol proyavivshi komedijnij talant Vzyavshi scenichne im ya Meri Livingston Sadi vistupala z Dzhekom protyagom majzhe vsiyeyi kar yeri Para udocherila divchinku U 1929 roci agent Beni Sem Lajons perekonav Irvinga Talberga kinoprodyusera Metro Goldwyn Mayer podivitisya vistup Benni v teatri Orfej u Los Andzhelesi V rezultati Benni pidpisav p yatirichnij kontrakt i debyutuvav u filmi Gollivudske rev yu 1929 roku U nastupnomu filmi Chasing Rainbows vin sebe ne proyaviv i cherez kilka misyaciv buv zvilnenij vid kontraktnih zobov yazan i povernuvsya na Brodvej v shou Erla Kerrolla Vanities Spochatku ne bachachi perspektiv u radio Benni nezabarom virishiv pidkoriti efir 1932 roku pislya chotiroh tizhniv vistupiv u nichnomu klubi vin buv zaproshenij na radioprogramu Eda Sallivana de vigolosiv pershij zhart Govorit Dzhek Benni A zaraz bude pauza pid chas yakoyi vi skazhete I sho Radio Dzhek Benni v 1933 roci shojno otrimavshi robotu na NBC Kar yera Dzheka Benni na radio pochalasya 6 kvitnya 1932 roku V cej den vin projshov prosluhovuvannya dlya programi The Canada Dry Program yiyi sponsorom vistupila kompaniya virobnik Zgaduyuchi pro ce v 1956 roci Benni stverdzhuvav sho v 1932 roci jogo zaprosiv v svoyu programu Ed Sallivan a potim nadijshla propoziciya vid agenciyi sho pracyuvala na Canada Dry Pershij vipusk programi The Canada Dry Program vijshov v efir 2 travnya 1932 roku v merezhi Blue Network sho nalezhit NBC Vona prodovzhuvala vihoditi pivroku do 26 zhovtnya a potim 30 zhovtnya znovu vidnovilasya ale vzhe na CBS de vihodila do 26 sichnya 1933 roku 17 bereznya 1933 roku Benni znovu z yavivsya na NBC z programoyu The Chevrolet Program 1 kvitnya 1934 roku zminivsya sponsor teper nim stala kompaniya U zhovtni 1934 roku Benni pominyav sponsora na i z ciyeyu kompaniyeyu zalishavsya nastupni desyat rokiv Ale najdovshim sponsorom shou Dzheka Benni stala marka Lucky Strike kompaniyi spivpracya z neyu trivalo z zhovtnya 1944 roku do kincya pershoyi seriyi radioperedach Dzheka Benni 2 sichnya 1949 roku peredacha pereselilasya na CBS de zalishalasya do ostannogo vipusku 22 travnya 1955 roku Z 1956 po 1958 roki za nazvoyu The Best of Benny na CBS vihodili povtori krashih shou Dzheka Benni Iz zvichajnoyi artista vodeviliv Dzhek Benni peretvorivsya na nacionalnu figuru chiye shotizhneve shou vihodilo na radio z 1932 po 1955 roki stavshi za cej chas odniyeyu z najpopulyarnishih peredach Telebachennya Dzhek Benni i Meri Livingston 1960 Dzhek Benni vpershe z yavivsya na teleekrani pid chas inavguracijnoyi peredachi los andzheleskoyi stanciyi KTTV 11 kanal sho nalezhala CBS 1 sichnya 1949 roku Televizijna versiya vpershe vijshla 28 zhovtnya 1950 roku Spochatku vona planuvalasya yak seriya z p yati peredach v sezoni 1950 1951 Odnak vono prodovzhilosya i v nastupnih sezonah U sezoni 1953 1954 roku polovina peredach translyuvalasya v zapisu shob Benni mig vesti shou na radio U travni 1955 roku bulo uhvaleno ostatochne rishennya vipuskati tilki televizijnu peredachu Z 1960 roku i do zakinchennya v 1965 roci shou vihodilo shotizhnya Koli Benni z yavivsya na telebachenni publika vidkrila dlya sebe sho krim verbalnogo talantu vin chudovo volodiye mimikoyu Pershi televizijni peredachi chasto buli pererobkoyu radioshou v yaki dodavalisya vizualni gegi Sponsorom teleperedach zalishivsya Lucky Strike Vstupnij i finalnij monologi Benni vigoloshuvav pered zhivoyu auditoriyeyu vvazhayuchi sho vona neobhidna dlya pravilnogo vitrimuvannya pauzi Yak i v inshih shou zharti suprovodzhuvalisya zapisanim smihom oskilki cherez aparaturu yaka perekrivala pole zoru glyadacham u studiyi voni mogli ne pobachiti gru oblichcham Ale teleglyadacham dovelosya zmiritisya z tim sho z shou znikla Meri Livingston yaku nespodivano vrazila krajnya forma boyazni sceni 1958 roku vona ostatochno vidmovilasya vid vistupiv U teleprogrami Dzhek Benni bilshe pokladavsya na zaproshenih zirok nizh na postijnih uchasnikiv na vidminu vid radio Na ekrani postijno z yavlyalisya lishe dvoye z jogo partneriv po radio Don Vilson i Eddi Anderson Sered zaproshenih zirok chastim gostem shou bula kanadska spivachka skripalka Benni vmiv privesti v efir lyudej yaki ridko abo nikoli ne z yavlyalisya na telebachenni 1953 roku v jogo programi vidbuvsya televizijnij debyut Merilin Monro i Hamfri Bogarta Reklamna listivka odnogo iz neregulyarnih shou Benni Dzheka Priblizno 1961 rik U 1964 roci CBS vidmovilasya prodovzhuvati shou cherez znizhennya rejtingu i nezatrebuvanist sered molodoyi auditoriyi na yaku stala oriyentuvatisya kompaniya Benni perejshov na NBC ale prograv za rejtingom konkuruyuchomu shou CBS V rezultati v kinci sezonu vid shou vidmovilasya i NBC Benni chas vid chasu z yavlyavsya v efiri do 1970 h rokiv ostannij raz v sichni 1974 U svoyij neopublikovanoyi avtobiografiyi I Always Had Shoes chastkovo vikoristanogo v knizi dochki Dzhoan Sunday Nights at Seven Benni pisav sho vin a ne NBC virishiv pripiniti svoye shou na telebachenni Prichinoyu cogo vin nazvav nevdovolennya reklamodavciv yaki zmusheni platiti podvijnu cinu za reklamnij chas u jogo shou a takozh nebazhannya dali brati uchast v shuryachih peregonah Pri comu rejting svoyeyi peredachi Benni nazvav horoshim 18 miljoniv glyadachiv shotizhnya Takim chinom pislya tridcyati rokiv na radio i telebachenni Dzhek Benni pishov na piku slavi Kino Dzhek Benni neodnorazovo znimavsya u filmah Gollivudske rev yu 1929 roku Broadway Melody of 1936 George Washington Slept Here 1942 nominovanij na premiyu Oskar za najkrashu robotu hudozhnika postanovnika Titka Charleya 1941 ekranizaciya odnojmennoyi jshov u prokati v pershij pislyavoyennij rik Buti abo ne buti 1942 nominovanij na premiyu Oskar za najkrashu muziku do filmu Benni i Livingston takozh brali uchast u filmi Eda Sallivana Mr Broadway 1933 U svoyih shou Benni chasto parodiyuvav vidomi filmi i zhanri kino a 1940 roci vijshov film Buck Benny Rides Again v yakomu personazhi jogo zhartiv stali geroyami parodiyi vesternu A film Benni The Horn Blows at Midnight sho provalivsya v prokati peretvorivsya na postijnij ob yekt dlya nasmishok v ramkah radioshou i teleprogrami Ne zaznachene v titrah kameo Dzheka Benni ye v filmi Kasablanka pro sho bulo vkazano u reklami filmu v gazetah Ce pidtverdzhuye kinokritik Rodzher Ebert Sam Dzhek Benni stavav ob yektom parodij v dekilkoh multfilmah Warner Brothers vklyuchayuchi Daffy Duck and the Dinosaur 1939 de vin zobrazhenij u viglyadi pechernoyi lyudini Kaspera a takozh I Love to Singa 1936 Slap Happy Pappy 1940 i Goofy Groceries 1941 de z yavlyayetsya personazh Dzhek Banni V Malibu Beach Party 1940 vin graye samogo sebe a v The Mouse that Jack Built 1959 Dzhek Benni i jogo partneri po shou ozvuchuyut mishachi versiyi svoyih personazhiv Ostanni roki Dzhek Benni u 1964 roci Zakinchivshi kar yeru na telebachenni Benni vistupav yak stendap komik a v 1963 roci zigrav kameo epizod u filmi Cej bozhevilnij bozhevilnij bozhevilnij bozhevilnij svit Vin z yavlyayetsya pered geroyami filmu posered pusteli v malenkomu avtomobilchiku proponuye dopomogu i otrimavshi grubu vidmovu vigoloshuye svoyu znamenitu repliku Well Odne z ostannih vistupiv na telebachenni vidbulos navesni 1972 roku v peredachi The Tonight Show Starring Johnny Carson yaka svyatkuvala svoye desyatirichchya Pid chas vistupu Benni zhartuvav pro svoyu zdatnist grati na skripci yakoyu volodiv nepogano Benni gotuvavsya do providnoyi roli u filmi Nila Sajmona ale v 1974 roci rizke pogirshennya zdorov ya ne dozvolilo vikonati cyu zadachu Shob znimatisya vin perekonav krashogo druga zaminiti jogo na vistupah v nichnomu klubi ale v rezultati same Berns zigrav u filmi i otrimav nagorodu Akademiyi Popri poganij stan Benni z yavlyavsya v peredachi The Dean Martin Celebrity Roast de prismazhuvav Ronalda Rejgana Dzhonni Karsona Boba Goupa i Lyusil Boll a v lyutomu 1974 roku sam stav ob yektom pidsmazhuvannya Peredacha z Lyusil Boll stala jogo ostannim vistupom na publici sho vijshov cherez dva misyaci pislya smerti 7 lyutogo 1975 roku Dzhek Benni v shou yake vijshlo v efir 24 sichnya 1974 roku Ce jmovirno ostannij teleefir Benni yakij pomer u grudni togo zh roku Smert U zhovtni 1974 roku Dzhek Benni skasuvav vistup v Dallasi shtat Tehas vidchuvshi zapamorochennya oniminnya ruk Popri kilka obstezhen prichini poganogo samopochuttya ne buli vstanovleni U grudni Benni poskarzhivsya na boli v shlunku ale pershe obstezhennya rezultativ ne dalo Tilki z drugogo razu buv postavlenij diagnoz neoperabelnij rak pidshlunkovoyi zalozi Virishivshi provesti ostanni dni vdoma Benni prijmav tilki blizkih lyudej Boba Goupa Frenka Sinatru Dzhonni Karsona i Dzhona Roulza 26 grudnya 1974 roku Dzhek Benni pomer Cherez Dva dni vin buv pohovanij v sklepi na cvintari Gillsajd v Kalver Siti shtat Kaliforniya Za zapovitom jogo vdova Meri Livingstoun kozhen den do smerti 30 chervnya 1983 roku otrimuvala chervonu troyandu Poyasnyuyuchi svij uspih Dzhek Benni pisav Vse horoshe sho zi mnoyu stalosya bulo vipadkovistyu U mene ne bulo ambicij ya ne goriv bazhannyam jti vpered do yasnoyi meti Ya vzagali nikoli tochno ne znav kudi jdu Pislya smerti sim ya Dzheka Benni peredala Kalifornijskomu universitetu v Los Andzhelesi vsi jogo osobisti dilovi ta profesijni paperi a takozh kolekciyu televizijnih program 1977 roku universitet zasnuvav premiyu Dzheka Benni sho vruchayetsya za vidatni zaslugi v zhanri komediyi Yiyi pershim laureatom stav Dzhonni Karson Skripka Stradivari sho bula pridbana Benni v 1957 roci bula podarovana Los Andzheleskomu filarmonichnoomu orkestru ViznannyaDzheku Benni vstanovleni tri zirki na gollivudskij Aleyi slavi televizijna kinematografichna i radiomovna Benni vklyuchenij do zali slavi The Broadcasting and Cable Hall of Fame i National Radio Hall of Fame U 1991 roci Poshta SShA vipustila marku prisvyachenu Dzheku Benni Serednya shkola u Vokigani shtat Illinojs nosit im ya Dzheka Benni Deviz shkoli Budinok tridcyatidev yatirichnih Aktor Alfred Gotorn Gill vzyav sobi psevdonim Benni Hill na chest Dzheka Benni PrimitkiMikkelson Barbara Posthumous Roses February 13 2010 Deutsche Nationalbibliothek Record 119005751 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 SNAC 2010 d Track Q29861311 LIBRIS 2017 d Track Q1798125 Benny Joan Benny Jack Sunday Nights at Seven The Jack Benny Story 1996 S 6 Dunning Jack Tune in yesterday the ultimate encyclopedia of old time radio 1925 1976 p 315 Benny Mary Livingstone Hilliard Marks amp Marcia Borie Jack Benny New York Doubleday 1978 pp 8 10 The Jack Benny Times September December 2008 Volume XXIII Numbers 5 6 Page 9 The International Jack Benny Fan Club Jack Benny and Joan Benny Sunday Nights At Seven The Jack Benny Story Warner Books ISBN 0 446 51546 9 1990 p 11 Fein Irving Jack Benny An Intimate Biography Putnam ISBN 978 0 671 80917 1 OCLC 3694842 1976 Jack Benny and Joan Benny Sunday Nights At Seven The Jack Benny Story Warner Books ISBN 0 446 51546 9 1990 p 17 Jack Benny and Joan Benny Sunday Nights At Seven The Jack Benny Story Warner Books ISBN 0 446 51546 9 1990 p 32 Jack Benny and Joan Benny Sunday Nights At Seven The Jack Benny Story Warner Books ISBN 0 446 51546 9 1990 p 40 Stars Shine Best When Polished a B T Interview with Jack Benny Broadcasting Telecasting 15 October 1956 122 http americanradiohistory com Archive BC BC 1956 1956 10 15 Quarter Century BC pdf Arhivovano 27 zhovtnya 2016 u wayback archive it org Hilmes M 1997 Radio voices American broadcasting 1922 1952 Minnesota Minneapolis University of Minnesota Press Arhiv originalu za 17 lipnya 2009 Procitovano 4 lyutogo 2014 Garrett Eddie I Saw Stars in the 40 s and 50 s 2005 ISBN 1 4120 5838 4 McMahon Ed amp David Fisher When Television Was Young Live Spontaneous and In Living Black and White Nashville TN Thomas Nelson 2007 p 103 Becker Christine It s the Pictures That Got Small Hollywood Film Stars in 1950s Television Middletown CT Wesleyan UP 2008 p 35 Jack Benny and Joan Benny Sunday Nights At Seven Warner Books ISBN 0 446 51546 9 1990 p 279 NY Times Arhiv originalu za 17 zhovtnya 2012 Procitovano 14 grudnya 2008 Special Contest Find Jack Benny in Casablanca The Evening Independent 4 lyutogo 1943 nedostupne posilannya Roger Ebert 9 grudnya 2009 Arhiv originalu za 6 chervnya 2011 Procitovano 8 sichnya 2010 Roger Ebert 23 grudnya 2009 Chicago Sun Times Arhiv originalu za 6 chervnya 2011 Procitovano 8 sichnya 2010 I Love to Singa YouTube Procitovano 20 grudnya 2010 Arhiv originalu za 5 veresnya 2020 Procitovano 2 lipnya 2020 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya Malibu Beach Party 1940 Arhiv originalu za 29 serpnya 2020 Procitovano 15 bereznya 2022 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya Violinists Jack Benny and and Philharmonic Orchestra conducted by Eugene Ormandy 27th September 1961 Carnegie Hall Salutes Jack Benny Procitovano 18 listopada 2010 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite episode title Shablon Cite episode cite episode a Propushenij abo porozhnij title dovidka Arhiv originalu za 31 serpnya 2020 Procitovano 2 lipnya 2020 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya Jack Benny and Joan Benny Sunday Nights At Seven Warner Books ISBN 0 446 51546 9 1990 p 301 Brent Lang Apatow to Receive Jack Benny Award 21 travnya 2010 u Wayback Machine TheWrap com Map 19 2010 Arhiv originalu za 3 lipnya 2020 Procitovano 2 lipnya 2020 Watkins Nancy 13 lyutogo 2005 Now cut that out Chicago Tribune Arhiv originalu za 23 zhovtnya 2013 Procitovano 2 lipnya 2020 Stamp Title 29c Jack Benny Comedians Issue 1991 Issue Year 1991 Date of Issue 29th August 1991 Face Value 29c Stanley Gibbons Catalogue No 2607 Scott Catalogue No 2564 Printer The Bureau of Engraving and Printing Issue Copies 139 995 600 Designer s Al Hirshfeld Theme s Cartoon Animation Description 29c Jack Benny Comedians Issue 1991PosilannyaDzhek Benni na sajti IMDb angl Dzhek Benni na sajti All Movie Guide angl Dzhek Benni na sajti Internet Broadway Database angl The Jack Benny Program na sajti TV com angl

Дата публікації:
Топ