Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Ця стаття містить правописні лексичні граматичні стилістичні або інші мовні помилки які треба виправити Ви можете допомо

Антоніо Страдіварі

Антоніо Страдіварі
Ця стаття містить правописні, лексичні, граматичні, стилістичні або інші мовні помилки, які треба виправити. Ви можете допомогти вдосконалити цю статтю, погодивши її із чинними . (травень 2018)
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Страдіварі.

Антоніо Страдіварі (італ. Antonio Giacomo Stradivari; 1644, Кремона — 18 грудня 1737, Кремона) — італійський майстер струнних інструментів, які вирізняються особливою чистотою звучання й неабияк цінуються знавцями (зокрема, однією зі скрипок роботи Страдіварі володів Нікколо Паганіні).

Антоніо Страдіварі
італ. Antonio Stradivari
image
Народився 1644[4][5][…]
Кремона, Провінція Кремона, Ломбардія[6] або невідомо
Помер 18 грудня 1737(1737-12-18)[1][2][…]
Кремона, Провінція Кремона, Ломбардія[6]
Країна Італія
Діяльність violin maker
Знання мов італійська[8]
Діти Омобоно Страдіварі і Франческо Страдіварі

Біографія

Немає перевірених відомостей щодо походження Страдіварі; історія зберегла ім'я батька, Алессандро (італ. Alessandro Stradivari), а також приблизну дату народження — між 1644 та 1649 роками. Відомо також, що народився Страдіварі в Кремоні. Без сумніву, його матір'ю не може бути, як традиційно вважалось, Анна Мороні (італ. Anna Moroni), тому що вона була одружена з іншим Алессандро Страдіварі, який помер в 1630 році, набагато раніше народження Антоніо.

Одна зі скрипок містить підпис Antonius Stradivarius Cremonensis Alumnus Nicolaij Amati, Faciebat Anno 1666 (Антоніо Страдіварі з Кремони, учень Нікола Аматі, зроблено року 1666). Це єдине свідчення того, що Страдіварі був учнем у знаменитого кремонця Ніколо Аматі. Сама скрипка та належність клейма Антоніо Страдіварі були предметом дискусій. На користь автентичності висловлювались Альфред та Артур Гілл в праці «Antonio Stradivari: His Life and Work» (Антоніо Страдіварі: Життя та праця), текст 1902 року, що бере до уваги ще авторитетніші свідчення Сімоне Фернандо Сакконі (італ. Simone Fernando Sacconi) та Чарльза Беара (англ. Charles Beare). З усім тим, Беар, беручи до уваги той факт, що всі скрипки від наступного року вже містять підпис, яким Страдіварі підписувався решту свого життя: Antonius Stradivarius Cremonensis Faciebat Anno [data] (Антоніо Страдіварі з Кремони, зроблено року [дата]), без згадки Аматі, задається питанням: чи не можна припустити, що скрипка помилково приписується Страдіварі, і насправді на ній має стояти ім'я Аматі?

З церковних книг парафії Св. Агати знаємо, що Страдіварі поселився в цьому кварталі Кремони в 1667 році. Того ж року він одружився зі своєю першою дружиною Франческою Феррабоскі (італ. Francesca Ferraboschi). У цьому будинку народилися його діти — Джулія, Марія, Катерина, Франческо, Алессандро, Омобоно. З них Франческо та Омобоно пізніше теж стали скрипковими майстрами.

В інструментах, які Страдіварі зробив у цей період, поза всякими сумнівами відчувається вплив Ніколо Аматі. Неймовірно, але з цього періоду залишилося тільки близько двох десятків інструментів, таким чином можна припустити, що частину своїх робіт він зробив у підпорядкуванні інших скрипкових майстрів, наприклад, Аматі чи Франческо Руджері (італ. Francesco Ruggieri). Інструменти, зроблені під його ім'ям, пристойної якості, але не геніальні.

1680 року Страдіварі купив будинок із майстернею на П'яцца Сан Доменіко (італ. piazza San Domenico) (сьогодні це п'яцца Рома (італ. piazza Roma)), в якій працював до самої смерті.

Дружина Страдіварі, Франческа, померла 20 травня 1698 року. Антоніо одружився вдруге 24 серпня 1699 року з Антонією Замбеллі Костою (італ. Antonia Zambelli Costa), яка народила п'ятьох дітей — Франческа Марія, Джованні Баттіста Джузепе, Джованні Баттіста Мартіно, Джузеппе Антоніо та Паоло.

В 1684 році помер Ніколо Аматі — найзнаменитіший та найхаризматичніший виробник скрипок у місті. Його син, Джіроламо (II), хоча й зробив значний внесок у виробництво батькових скрипок останні 20 років, проте не зміг підтримати надзвичайно високу якість майстерні, і таким чином, з цього моменту найважливіші замовлення переходять до Страдіварі, попри розвиток в ці роки майстерні Андреа Гварнері й надалі його сина Джузеппе (що був, своєю чергою, батьком Бартоломео Джузеппе Антоніо Гварнері на прізвисько «дель Джезу»). Після 1690 року Страдіварі починає демонструвати свою самобутність, урізноманітнюючи свою продукцію порівняно з Аматі: покращує вигини, уніфікує товщину та нахил деревини та робить колір лаку насиченішим. Він, як мало хто, вмів вибрати деревину для використання у своїх інструментах. За свідченням Сімоне Фернандо Сакконі (одного з найвідоміших скрипкових майстрів та реставраторів XX століття) для приготування деревини використовував суміш силікату, поташу та кальцію.

Вважається, що свої найкращі інструменти Страдіварі зробив між 1698 та 1730 роками, досягнувши піку виробництва у п'ятиліття між 1725 і 1730 роками.

Після 1730 року багато інструментів мають підпис sub disciplina Stradivarii, таким чином, імовірно, були виготовлені синами під наглядом батька.

Крім скрипок, Страдіварі створював арфи, гітари, альти, віолончелі, лютні, теорби, віоли да гамба різних розмірів, мандоли та мандоліни, пошети різної форми — загалом понад 1100 музичних інструментів. Приблизно 500–600 інструментів збереглися дотепер.

Антоніо Страдіварі продовжував працювати до останніх днів життя. І водночас пристрасно домагався визнання свого шляхетства. 1729 року за власні кошти викупив склеп в церкві Сан-Доменіко і наказав знищити надгробки кремонських шляхтичів, які в ньому знаходилися. На їхньому місці й створили усипальницю «благородного Антоніуса Страдиваріуса».

Помер Страдіварі 18 грудня 1737 року в Кремоні. Кількість громадян, які йшли за його труною, була такою великою, що згадка про це потрапила до місцевих хронік.

У 1868 році комуна продала церкву приватній особі за 42 000 лір. Новий власник зруйнував її, щоб звільнити місце для сучасніших будівель. Разом із церквою були знищені могили, що були в ній. На місці, яке вона займала, сьогодні знаходиться парк. Могильна плита — це все, що залишилося на згадку про земне буття Антоніо Страдіварі.

Припущення та інструменти

Багато дослідників висували теорії про переваги інструментів Страдіварі, але спроби визначити тільки одну компоненту, яка відповідає за якість звуку, показали поки що повну неспроможність. На думку одних дослідників, «секрет» є в щільності деревини, на думку інших — в хімічному обробленні деревини, ще інші стверджують про «секретну формулу» лаку.

Група лондонських дослідників, проаналізувавши фрагменти віолончелі, проданої майстром 1711 року, дійшли висновку, що секрет лаку полягає у використанні вулканічного попелу в районі Кремони.

За даними одного дослідника з Техасу, лаки, що використовував Страдіварі, були збагачені субмікроскопічними кристалічними мінералами, яких дослідник нарахував 22, але їх, напевно, має бути більше. Згідно з відомими на цей час даними, Страдіварі для зміцнення структури деревини використовував склоподібний препарат — суміш поташу, верби та вугілля. Після тривалої витримки в цій суміші деревина ставала майже кристалічною, що надавало деревині надзвичайної витривалості в часі. У цьому разі лак не міг бути нанесений безпосередньо, оскільки відбулась би хімічна реакція з попереднім шаром. Тому Страдіварі накладав другий шар: ізоляційний матеріал, що складається з білка, меду, цукру та аравійської камеді. Нарешті, накладався тонкий шар лаку, який не проникав углиб деревини скрипки.

Згідно з цими дослідженнями, оброблення деревини слугувало також захистом проти паразитів та плісняви; проте інше дослідження стверджує, що власне дія плісняви мала б надати особливу якість звучання деревини, тим паче, що провели порівняння сліпим методом скрипки Страдіварі та сучасної скрипки, зробленої з деревини, обробленої пліснявою, і цей сучасний інструмент переміг.

Для своїх інструментів Страдіварі використовував балканський клен для виготовлення нижньої деки, обичайок та грифу; ялину європейську для верхньої деки. Легенда розповідає, що він наказував перекочувати стовбури дерев та слухав звук, щоб вибрати найкращі. Але на надзвичайну здатність майстра «чути» дерево вплинув зовнішній фактор: зледеніння, період сильного похолодання та суворого клімату, що охопив континентальну Європу між XVII першою половиною XVIII століття. Тут мав місце фактор «удачі». Згідно з однією з теорій, особливі кліматичні умови, спричинені зледенінням, спровокували зменшення активності фотосинтезу рослин, пригнічуючи ріст і збільшуючи щільність та пружність деревини. Завдяки цим властивостям Страдіварі мав можливість використовувати деревину без дефектів. Однак ця теорія є непереконливою, оскільки решта сучасників Страдіварі так само мали б скористатися з цього кліматичного явища.

Віолончелі роботи Страдіварі

У мистецтві

В літературі

Артур Конан Дойл в циклі творів про Шерлока Холмса дав своєму герою саме скрипку Антоніо Страдіварі.

У кіно

Життю Антоніо Страдіварі присвячено фільм «Страдіварі» (1988). Режисер — Джакомо Баттіато (італ. Giacomo Battiato), автори сценарію — Ернесто Гастальді (італ. Ernesto Gastaldi) та Вітторіо Салерно (італ. Vittorio Salerno). Роль Страдіварі зіграв Ентоні Квінн.

У детективному фільмі «Візит до Мінотавра» (1987) одна з сюжетних ліній — життя Антоніо Страдіварі. Головну роль у фільмі зіграв Сергій Шакуров.

Див. також

Примітки

  1. SNAC — 2010.
    d:Track:Q29861311
  2. Find a Grave — 1996.
    d:Track:Q63056
  3. Енциклопедія Брокгауз
    d:Track:Q237227
  4. Deutsche Nationalbibliothek Record #118618822 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
    d:Track:Q27302d:Track:Q36578
  5. Зведений список імен діячів мистецтва
    d:Track:Q110250907d:Track:Q2494649
  6. Archivio Storico Ricordi — 1808.
    d:Track:Q3621644
  7. Identifiants et Référentiels — ABES, 2011.
    d:Track:Q47757534d:Track:Q2826570
  8. CONOR.Sl
    d:Track:Q16744133
  9. . Еспресо. 2019-06-29. Архів оригіналу за 1 липня 2020. Процитовано 29 червня 2020.
  10. Lutz D. Schmadel. Dictionary of Minor Planet Names. — 5-th Edition. — Berlin, Heidelberg : Springer-Verlag, 2003. — 992 (XVI) с. — .

Джерела

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Cya stattya mistit pravopisni leksichni gramatichni stilistichni abo inshi movni pomilki yaki treba vipraviti Vi mozhete dopomogti vdoskonaliti cyu stattyu pogodivshi yiyi iz chinnimi movnimi standartami traven 2018 U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Stradivari Antonio Stradivari ital Antonio Giacomo Stradivari 1644 Kremona 18 grudnya 1737 Kremona italijskij majster strunnih instrumentiv yaki viriznyayutsya osoblivoyu chistotoyu zvuchannya j neabiyak cinuyutsya znavcyami zokrema odniyeyu zi skripok roboti Stradivari volodiv Nikkolo Paganini Antonio Stradivariital Antonio StradivariNarodivsya 1644 4 5 Kremona Provinciya Kremona Lombardiya 6 abo nevidomoPomer 18 grudnya 1737 1737 12 18 1 2 Kremona Provinciya Kremona Lombardiya 6 Krayina ItaliyaDiyalnist violin makerZnannya mov italijska 8 Diti Omobono Stradivari i Franchesko Stradivari Mediafajli u VikishovishiBiografiyaNemaye perevirenih vidomostej shodo pohodzhennya Stradivari istoriya zberegla im ya batka Alessandro ital Alessandro Stradivari a takozh pribliznu datu narodzhennya mizh 1644 ta 1649 rokami Vidomo takozh sho narodivsya Stradivari v Kremoni Bez sumnivu jogo matir yu ne mozhe buti yak tradicijno vvazhalos Anna Moroni ital Anna Moroni tomu sho vona bula odruzhena z inshim Alessandro Stradivari yakij pomer v 1630 roci nabagato ranishe narodzhennya Antonio Odna zi skripok mistit pidpis Antonius Stradivarius Cremonensis Alumnus Nicolaij Amati Faciebat Anno 1666 Antonio Stradivari z Kremoni uchen Nikola Amati zrobleno roku 1666 Ce yedine svidchennya togo sho Stradivari buv uchnem u znamenitogo kremoncya Nikolo Amati Sama skripka ta nalezhnist klejma Antonio Stradivari buli predmetom diskusij Na korist avtentichnosti vislovlyuvalis Alfred ta Artur Gill v praci Antonio Stradivari His Life and Work Antonio Stradivari Zhittya ta pracya tekst 1902 roku sho bere do uvagi she avtoritetnishi svidchennya Simone Fernando Sakkoni ital Simone Fernando Sacconi ta Charlza Beara angl Charles Beare Z usim tim Bear beruchi do uvagi toj fakt sho vsi skripki vid nastupnogo roku vzhe mistyat pidpis yakim Stradivari pidpisuvavsya reshtu svogo zhittya Antonius Stradivarius Cremonensis Faciebat Anno data Antonio Stradivari z Kremoni zrobleno roku data bez zgadki Amati zadayetsya pitannyam chi ne mozhna pripustiti sho skripka pomilkovo pripisuyetsya Stradivari i naspravdi na nij maye stoyati im ya Amati Z cerkovnih knig parafiyi Sv Agati znayemo sho Stradivari poselivsya v comu kvartali Kremoni v 1667 roci Togo zh roku vin odruzhivsya zi svoyeyu pershoyu druzhinoyu Francheskoyu Ferraboski ital Francesca Ferraboschi U comu budinku narodilisya jogo diti Dzhuliya Mariya Katerina Franchesko Alessandro Omobono Z nih Franchesko ta Omobono piznishe tezh stali skripkovimi majstrami V instrumentah yaki Stradivari zrobiv u cej period poza vsyakimi sumnivami vidchuvayetsya vpliv Nikolo Amati Nejmovirno ale z cogo periodu zalishilosya tilki blizko dvoh desyatkiv instrumentiv takim chinom mozhna pripustiti sho chastinu svoyih robit vin zrobiv u pidporyadkuvanni inshih skripkovih majstriv napriklad Amati chi Franchesko Rudzheri ital Francesco Ruggieri Instrumenti zrobleni pid jogo im yam pristojnoyi yakosti ale ne genialni 1680 roku Stradivari kupiv budinok iz majsterneyu na P yacca San Domeniko ital piazza San Domenico sogodni ce p yacca Roma ital piazza Roma v yakij pracyuvav do samoyi smerti Druzhina Stradivari Francheska pomerla 20 travnya 1698 roku Antonio odruzhivsya vdruge 24 serpnya 1699 roku z Antoniyeyu Zambelli Kostoyu ital Antonia Zambelli Costa yaka narodila p yatoh ditej Francheska Mariya Dzhovanni Battista Dzhuzepe Dzhovanni Battista Martino Dzhuzeppe Antonio ta Paolo V 1684 roci pomer Nikolo Amati najznamenitishij ta najharizmatichnishij virobnik skripok u misti Jogo sin Dzhirolamo II hocha j zrobiv znachnij vnesok u virobnictvo batkovih skripok ostanni 20 rokiv prote ne zmig pidtrimati nadzvichajno visoku yakist majsterni i takim chinom z cogo momentu najvazhlivishi zamovlennya perehodyat do Stradivari popri rozvitok v ci roki majsterni Andrea Gvarneri j nadali jogo sina Dzhuzeppe sho buv svoyeyu chergoyu batkom Bartolomeo Dzhuzeppe Antonio Gvarneri na prizvisko del Dzhezu Pislya 1690 roku Stradivari pochinaye demonstruvati svoyu samobutnist uriznomanitnyuyuchi svoyu produkciyu porivnyano z Amati pokrashuye vigini unifikuye tovshinu ta nahil derevini ta robit kolir laku nasichenishim Vin yak malo hto vmiv vibrati derevinu dlya vikoristannya u svoyih instrumentah Za svidchennyam Simone Fernando Sakkoni odnogo z najvidomishih skripkovih majstriv ta restavratoriv XX stolittya dlya prigotuvannya derevini vikoristovuvav sumish silikatu potashu ta kalciyu Vvazhayetsya sho svoyi najkrashi instrumenti Stradivari zrobiv mizh 1698 ta 1730 rokami dosyagnuvshi piku virobnictva u p yatilittya mizh 1725 i 1730 rokami Pislya 1730 roku bagato instrumentiv mayut pidpis sub disciplina Stradivarii takim chinom imovirno buli vigotovleni sinami pid naglyadom batka Krim skripok Stradivari stvoryuvav arfi gitari alti violoncheli lyutni teorbi violi da gamba riznih rozmiriv mandoli ta mandolini posheti riznoyi formi zagalom ponad 1100 muzichnih instrumentiv Priblizno 500 600 instrumentiv zbereglisya doteper Antonio Stradivari prodovzhuvav pracyuvati do ostannih dniv zhittya I vodnochas pristrasno domagavsya viznannya svogo shlyahetstva 1729 roku za vlasni koshti vikupiv sklep v cerkvi San Domeniko i nakazav znishiti nadgrobki kremonskih shlyahtichiv yaki v nomu znahodilisya Na yihnomu misci j stvorili usipalnicyu blagorodnogo Antoniusa Stradivariusa Pomer Stradivari 18 grudnya 1737 roku v Kremoni Kilkist gromadyan yaki jshli za jogo trunoyu bula takoyu velikoyu sho zgadka pro ce potrapila do miscevih hronik U 1868 roci komuna prodala cerkvu privatnij osobi za 42 000 lir Novij vlasnik zrujnuvav yiyi shob zvilniti misce dlya suchasnishih budivel Razom iz cerkvoyu buli znisheni mogili sho buli v nij Na misci yake vona zajmala sogodni znahoditsya park Mogilna plita ce vse sho zalishilosya na zgadku pro zemne buttya Antonio Stradivari Pripushennya ta instrumentiBagato doslidnikiv visuvali teoriyi pro perevagi instrumentiv Stradivari ale sprobi viznachiti tilki odnu komponentu yaka vidpovidaye za yakist zvuku pokazali poki sho povnu nespromozhnist Na dumku odnih doslidnikiv sekret ye v shilnosti derevini na dumku inshih v himichnomu obroblenni derevini she inshi stverdzhuyut pro sekretnu formulu laku Grupa londonskih doslidnikiv proanalizuvavshi fragmenti violoncheli prodanoyi majstrom 1711 roku dijshli visnovku sho sekret laku polyagaye u vikoristanni vulkanichnogo popelu v rajoni Kremoni Za danimi odnogo doslidnika z Tehasu laki sho vikoristovuvav Stradivari buli zbagacheni submikroskopichnimi kristalichnimi mineralami yakih doslidnik narahuvav 22 ale yih napevno maye buti bilshe Zgidno z vidomimi na cej chas danimi Stradivari dlya zmicnennya strukturi derevini vikoristovuvav sklopodibnij preparat sumish potashu verbi ta vugillya Pislya trivaloyi vitrimki v cij sumishi derevina stavala majzhe kristalichnoyu sho nadavalo derevini nadzvichajnoyi vitrivalosti v chasi U comu razi lak ne mig buti nanesenij bezposeredno oskilki vidbulas bi himichna reakciya z poperednim sharom Tomu Stradivari nakladav drugij shar izolyacijnij material sho skladayetsya z bilka medu cukru ta aravijskoyi kamedi Nareshti nakladavsya tonkij shar laku yakij ne pronikav uglib derevini skripki Zgidno z cimi doslidzhennyami obroblennya derevini sluguvalo takozh zahistom proti parazitiv ta plisnyavi prote inshe doslidzhennya stverdzhuye sho vlasne diya plisnyavi mala b nadati osoblivu yakist zvuchannya derevini tim pache sho proveli porivnyannya slipim metodom skripki Stradivari ta suchasnoyi skripki zroblenoyi z derevini obroblenoyi plisnyavoyu i cej suchasnij instrument peremig Dlya svoyih instrumentiv Stradivari vikoristovuvav balkanskij klen dlya vigotovlennya nizhnoyi deki obichajok ta grifu yalinu yevropejsku dlya verhnoyi deki Legenda rozpovidaye sho vin nakazuvav perekochuvati stovburi derev ta sluhav zvuk shob vibrati najkrashi Ale na nadzvichajnu zdatnist majstra chuti derevo vplinuv zovnishnij faktor zledeninnya period silnogo poholodannya ta suvorogo klimatu sho ohopiv kontinentalnu Yevropu mizh XVII pershoyu polovinoyu XVIII stolittya Tut mav misce faktor udachi Zgidno z odniyeyu z teorij osoblivi klimatichni umovi sprichineni zledeninnyam sprovokuvali zmenshennya aktivnosti fotosintezu roslin prignichuyuchi rist i zbilshuyuchi shilnist ta pruzhnist derevini Zavdyaki cim vlastivostyam Stradivari mav mozhlivist vikoristovuvati derevinu bez defektiv Odnak cya teoriya ye neperekonlivoyu oskilki reshta suchasnikiv Stradivari tak samo mali b skoristatisya z cogo klimatichnogo yavisha Violoncheli roboti StradivariViolonchel Dyupora Violonchel Davidova Violonchel ServeU mistectviV literaturi Artur Konan Dojl v cikli tvoriv pro Sherloka Holmsa dav svoyemu geroyu same skripku Antonio Stradivari U kino Zhittyu Antonio Stradivari prisvyacheno film Stradivari 1988 Rezhiser Dzhakomo Battiato ital Giacomo Battiato avtori scenariyu Ernesto Gastaldi ital Ernesto Gastaldi ta Vittorio Salerno ital Vittorio Salerno Rol Stradivari zigrav Entoni Kvinn U detektivnomu filmi Vizit do Minotavra 1987 odna z syuzhetnih linij zhittya Antonio Stradivari Golovnu rol u filmi zigrav Sergij Shakurov Div takozhNikolo Amati Stradivari Dzhuzeppe Gvarneri abo Gvarneri del Dzhezu Opera Barokova muzika 19189 Stradivari asteroyid nazvanij na chest majstra PrimitkiSNAC 2010 d Track Q29861311 Find a Grave 1996 d Track Q63056 Enciklopediya Brokgauz d Track Q237227 Deutsche Nationalbibliothek Record 118618822 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 Zvedenij spisok imen diyachiv mistectva d Track Q110250907d Track Q2494649 Archivio Storico Ricordi 1808 d Track Q3621644 Identifiants et Referentiels ABES 2011 d Track Q47757534d Track Q2826570 CONOR Sl d Track Q16744133 Espreso 2019 06 29 Arhiv originalu za 1 lipnya 2020 Procitovano 29 chervnya 2020 Lutz D Schmadel Dictionary of Minor Planet Names 5 th Edition Berlin Heidelberg Springer Verlag 2003 992 XVI s ISBN 3 540 00238 3 DzherelaNademlinskij O Pro Antonio Stradivari Mihajla Grushevskogo Dzhima Korbetta Leonida Utosova Salvadora Dali K Grani T 2007 144 s Zhittya vidatnih ditej ISBN 978 966 292 381 0 ros

Дата публікації:
Топ