Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
«Десятирічна повість про військові справи Христофора Радзивілла» (польськ. Dziesięćroczna powieść wojennych spraw Krysztofa Radziwiła) — польськомовна поема Андрія Римші, опублікована у Вільнюсі в 1585 році, що оспівує похід Христофора Миколая Радзивілла на московські землі. Поема — найзначніший твір із циклу Радзивіллів і поділяється на 25 розділів.
| Десятирічна повість про військові справи Христофора Радзивілла | ||||
|---|---|---|---|---|
| Dziesięćroczna powieść wojennych spraw Krysztofa Radziwiła | ||||
| Жанр | поема | |||
| Автор | Римша Андрій | |||
| Мова | польська | |||
| Написано | 1583 | |||
| Опубліковано | 1585 | |||
| | ||||
Історія створення
Поема розпочинається в 1572 році — датою смерті Сигізмунда II Августа і закінчується описом довгоочікуваного миру, що настав у Великому князівстві після Ям-Запольської угоди 1582 року.
Похід литовського польового гетьмана Христофора Радзивілла Перуна в тил московських військ восени 1581 року виявився найпривабливішим з усіх епізодів тривалої Лівонської війни для поетів того часу. Але найдетальніший поетичний опис походу Христофора Радзивілла вийшов з-під пера Андрія Римші. Вірш має 2184 рядки (без вступної частини).
Вірш Римші написаний традиційним 13-складним силабічним віршем, розділеним на 25 розділів. У прозовій передмові до «Десятирічної повісті…» Римша посилається на книгу , який раніше написав поему «Опис московського походу князя Христофора Радзивілла» (Вільнюс, 1582). Римша повідомляє, що завдяки цій книзі слава про кампанію Радзивілла поширилася по всьому християнському світі, і чесно визнає, що саме приклад Франца Градовського надихнув його написати власний вірш про знамениті подвиги Христофора Радзивілла, але не латиною, а польською мовою, адресуючи свій твір не мудрим і вченим людя, а «…па простасці сваёй, для ўсіх людзей; найбольш для тых, што лепш навучаныя складваць сілагізмы шабляю, аргументаваць дзідаю, канфірмаваць кайданамі, чым дыспутаваць на лаціне…» («…простотою своєю, для всіх людей: найбільш для тих, хто краще навчений складати силогізми шаблею, аргументувати списом, підтверджувати кайданами, ніж сперечатися латиною».
Микола Гусовський у «Пісні про зубра» зазначив, що справа мисливця для нього більш знайома і звична, ніж делікатна робота поета, що його рука тримає лук і списа впевненіше, ніж перо. Андрій Римша також вважає себе спочатку воїном, а вже потім поетом, зізнається, що знає ремесло солдата краще за майстерність письменника.
Назва поеми Андрія Римші свідчить, що автор ставив перед собою більш амбіційне завдання, ніж написання про похід Радзивілла 1581 року: створити поетичну хроніку подвигів Христофора Радзивілла протягом десяти років, простежити участь Радзивілла у військових операціях з 1572 по 1581 роки.
Зміст
Андрій Римша починає перший розділ поеми скромним «літописним» записом про смерть великого князя і короля Сигізмунда II Августа:
 | «Року ад нараджэння Пана, Збаўцы-Бога, |  |
Зверніть увагу на характерне поєднання в перших рядках поеми зображень грецької міфології та релігійних вірувань автора: король Август був убитий невблаганними Парками, а на небі його взяв християнський Бог. Це типовий результат наслідування поетом епохи Відродження античних зразків.
Білоруський поет у «Десятирічній повісті..» суттєво доповнює інформацію Франца Градовського описом подій 1572—1581 років. та детальніше розповідає про сам набіг Радзивілла, дбаючи про цінність його праці, як історіографічного джерела. За початок поеми 1572 рік був обраний тому, що цього року Христофор Радзивілл став повноправним литовським гетьманом, і тому, що відтоді в оточенні князя з'являється автор поеми, який урочисто пообіцяв читачеві у віршованій передмові:
| | «Тут пра тое казазьму, што на ўласны вочы | |
Симптоматично, що Франц Градовський у вступній епіграмі просить керувати своєю лірою Калліопу — музу епічної поезії, а Андрій Римша у віршованій передмові називає своїми опікунами двох муз: Калліопу та музу історії Кліо. Римша зосереджується на луканівській моделі епосу, усвідомлює себе поетом-істориком, пише віршовану хроніку десятирічного служіння Христофора Радзвілла Вітчизні.
Відмінною рисою «Десятирічної повісті…» є високий рівень історизму на той час, що пояснювалося тим, що Римша зосереджувався на правді та точності, як головних критеріях відображення дійсності. Поет прагне мислити історично, а не приймати як належне неперевірені, невизначені факти та легенди. Андрій Римша, безпосередній учасник кампанії Христофора Радзивілла, неодноразово наголошує на своїй ролі очевидця багатьох подій, описаних у поемі, дати яких наведені в тексті або на полях. Принцип історичної точності є художньою основою «Десятилітньої повісті…». Прикладом цього є його роздуми про так звану церкву Вітовта на Двіні, поблизу Торопця. Франц Градовський згадував цю церкву у своєму вірші, але він не сумнівався, що її збудував Вітовт. Інша справа — Андрій Римша. Повідомляючи, що Христофор Радзивілл розмістив табір біля церкви, побудованої Вітовтом (за легендою), автор присвячує 16 рядків роздумам на цю тему. По-перше, за словами поета, якщо Вітовт справді збудував церкву на Двіні поблизу Торопця, то спочатку це був костел, лише згодом перетворений на православну церкву: Вітовт за вірою був католиком, хрещеним у Кракові. По-друге, коли Вітовт спустошував ці землі вогнем і мечем, він все ще сповідував язичництво і не будував християнських церков. Ось криницю — Джерело Вітовта — він справді міг зробити. Вражають не стільки аргументи Римші, часом суперечливі (Вітовт, наприклад, кілька разів за життя змінював релігію), скільки сам спосіб мислення поета, бажання розглянути сучасне явище у світлі його передісторії.
Образ Христофора Радзивілла
Безперечним творчим успіхом Римші є образ Христофора Радзивілла, створений не придворним панегіристом, а союзником-воїном, який явно віддав перевагу конкретним, реалістичним штрихам зовнішньо красивих риторичних постатей. Автор зосереджує увагу не стільки на здібностях Радзвілла як полководця, скільки на його солдатських якостях. Гетьман страждає від голоду та холоду, задовольняється лише найнеобхіднішим, тривалий час не має звичної для аристократії розкоші. Наприклад, Андрій Римша описує, як після чергової військової авантюри Христофор у супроводі кількох слуг повернувся до табору опівночі:
| | «Пан прыехаў — трасецца, як пячкур у меху, | |
Військова мужність, лицарська майстерність були саме тими якостями Христофора, які наблизили його до основної маси литовської армії. Ці якості не випливали з радості та багатства Радзивілла, але були виховані та загартовані в багатьох битвах та походах. Через образ литовського гетьмана Андрій Римша показує важке, суворе життя солдата взагалі, стверджує, що справжній героїзм полягає не тільки в подвигах, але і в, здавалося б, непомітному щоденному служінні Вітчизні.
У поемі згадується багато учасників Лівонської війни, сподвижники литовського гетьмана: Михайло Гарабурда, Еліаш Пелгжимовський, Каспар Бекеш, Філон Кміта. Але їх образи абсолютно невизначені, нерозвинені в порівнянні з образом Христофора Радзивілла. Але поряд із образом головного героя в поемі є збірний образ учасників походу Радзивілла. У поемі небагато сцен бойових дій, але вони написані барвисто та виразно:
| | «Годна рыцары дзячаць пану за прамову, | |
Міфологічні і античні мотиви
Переправу Радзивілла через Ведмеже болото Андрій Римша, слідом за Градовським, порівнює з переходом Ганнібала через Альпи і Ксеркса через Афон, а потім зображує барвисту сцену переходу воїнами Радзивілла небезпечного місця:
| | «Тут хто дрэвы рубае сажні з тры ў абхваце, | |
Цей фрагмент — яскравий приклад художнього тексту, створеного за допомогою авторської фантазії. І хоча автор неодноразово підкреслює свою роль очевидця подій, описаних у поемі, дати які завжди вказуються в тексті або на полях, але у поемі діють і згадуються також міфічні істоти. Поряд із власними спостереженнями та свідченнями автора, велике місце займає не тільки історична інформація, а також образи та сцени, створені виключно поетичною фантазією. Римша вміло вводить в історичні події кінця XVI століття — невід'ємний атрибут класичного героїчного епосу: описи битв, втручання богів у військові справи, урочисте поховання полеглих воїнів. Розповідаючи про військові дії, автор робить екскурси в античну історію, згадує тактику Ганнібала, Гая Сульпіція. Поет охоче порівнює Радзивілла з легендарними героями Греції та Риму, при тому литовського гетьмана ставить вище античних героїв. Цікаво, що в цих порівняннях завжди є трохи гумору: не можна порівнювати з Радзивіллом, бо він лише один раз скочив у яму заради Вітчизни і звідти не вибрався.
Автор був добрим знавцем грецької та римської міфології: луки, поля, ліси, озера та річки таємничої Московії, за волею поета, густо населені багатьма богами та міфологічними істотами, які разом із мирними жителями страждають від війни. Вірш має багато описів природи, і в більшості випадків ці описи міфологізовані:
| | «Зноў прыгожае поле — ну нібыта ў раю, | |
Є в поемі і описи природи іншого типу, створені без урахування класичного епосу: їх можна назвати замальовками з натури. У цих лаконічних, але яскравих, предметних замальовках було показано не лише поетичну майстерність Римші, а й його спостережливість, глибокі знання військового ремесла. Наприклад, його опис холодного осіннього ранку у військовому таборі:
| | «Раніцою намёты сонца абагрэла, | |
«Десятирічна повість…» Андрія Римші закінчується описом довгоочікуваного миру, який прийшов до Великого князівства Литовського після укладення Ям-Запольської угоди з Московією: солдати йдуть по домівках і більше не думають про битви та походи, у дворі діти граються в повній безпеці. Здійснюється заповітне бажання Христофора Радзивілла — Батьківщині більше не загрожує ворог, тривалий мир приходить до людей. Шлюб у фіналі (Христофор був вдівцем з 1579 року) — також характерна риса загальної картини світу після війни.
На мову поеми, очевидно, мала вплив старобілоруська мова. Промови царя Івана IV та російського населення подані в поемі в «оригіналі», а фактично — давньоруською та старобілоруською мовами.
Література
- Гісторыя беларускай літаратуры XI—XIX стагоддзяў у двух тамах. Том 1. Даўняя літаратура XI — першай паловы XVIII стагоддзя. — Мінск. Беларуская навука. 2006. С. 473—479.
- Славянамоўная паэзія Вялікага Княства Літоўскага XVI—XVIII стст / НАН Беларусі, Ін-т мовы і літ. імя Я. Коласа і Я. Купалы; уклад., прадм. і камент. А. У. Бразгунова. — Мн., 2011. — С. 324—469. — 901 с. — (Помнікі даўняга пісьменства Беларусі). — 400 экз. — .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Desyatirichna povist pro vijskovi spravi Hristofora Radzivilla polsk Dziesiecroczna powiesc wojennych spraw Krysztofa Radziwila polskomovna poema Andriya Rimshi opublikovana u Vilnyusi v 1585 roci sho ospivuye pohid Hristofora Mikolaya Radzivilla na moskovski zemli Poema najznachnishij tvir iz ciklu Radzivilliv i podilyayetsya na 25 rozdiliv Desyatirichna povist pro vijskovi spravi Hristofora RadzivillaDziesiecroczna powiesc wojennych spraw Krysztofa RadziwilaZhanrpoemaAvtorRimsha AndrijMovapolskaNapisano1583Opublikovano1585Istoriya stvorennyaPoema rozpochinayetsya v 1572 roci datoyu smerti Sigizmunda II Avgusta i zakinchuyetsya opisom dovgoochikuvanogo miru sho nastav u Velikomu knyazivstvi pislya Yam Zapolskoyi ugodi 1582 roku Pohid litovskogo polovogo getmana Hristofora Radzivilla Peruna v til moskovskih vijsk voseni 1581 roku viyavivsya najprivablivishim z usih epizodiv trivaloyi Livonskoyi vijni dlya poetiv togo chasu Ale najdetalnishij poetichnij opis pohodu Hristofora Radzivilla vijshov z pid pera Andriya Rimshi Virsh maye 2184 ryadki bez vstupnoyi chastini Virsh Rimshi napisanij tradicijnim 13 skladnim silabichnim virshem rozdilenim na 25 rozdiliv U prozovij peredmovi do Desyatirichnoyi povisti Rimsha posilayetsya na knigu yakij ranishe napisav poemu Opis moskovskogo pohodu knyazya Hristofora Radzivilla Vilnyus 1582 Rimsha povidomlyaye sho zavdyaki cij knizi slava pro kampaniyu Radzivilla poshirilasya po vsomu hristiyanskomu sviti i chesno viznaye sho same priklad Franca Gradovskogo nadihnuv jogo napisati vlasnij virsh pro znameniti podvigi Hristofora Radzivilla ale ne latinoyu a polskoyu movoyu adresuyuchi svij tvir ne mudrim i vchenim lyudya a pa prostasci svayoj dlya ysih lyudzej najbolsh dlya tyh shto lepsh navuchanyya skladvac silagizmy shablyayu argumentavac dzidayu kanfirmavac kajdanami chym dysputavac na lacine prostotoyu svoyeyu dlya vsih lyudej najbilsh dlya tih hto krashe navchenij skladati silogizmi shableyu argumentuvati spisom pidtverdzhuvati kajdanami nizh sperechatisya latinoyu Mikola Gusovskij u Pisni pro zubra zaznachiv sho sprava mislivcya dlya nogo bilsh znajoma i zvichna nizh delikatna robota poeta sho jogo ruka trimaye luk i spisa vpevnenishe nizh pero Andrij Rimsha takozh vvazhaye sebe spochatku voyinom a vzhe potim poetom ziznayetsya sho znaye remeslo soldata krashe za majsternist pismennika Nazva poemi Andriya Rimshi svidchit sho avtor staviv pered soboyu bilsh ambicijne zavdannya nizh napisannya pro pohid Radzivilla 1581 roku stvoriti poetichnu hroniku podvigiv Hristofora Radzivilla protyagom desyati rokiv prostezhiti uchast Radzivilla u vijskovih operaciyah z 1572 po 1581 roki ZmistAndrij Rimsha pochinaye pershij rozdil poemi skromnim litopisnim zapisom pro smert velikogo knyazya i korolya Sigizmunda II Avgusta Roku ad naradzhennya Pana Zbaycy Boga Tysyaca pyacsot pisana semdzesyat drugoga Yak bez litasci parki karalya svyatoga Ad zhyvyh adabrali mey yon lasku y Boga Na nyabyosy patrapiy cela zh tlenam stala Kab u pryshlasci chasu da zhyccya paystala Zvernit uvagu na harakterne poyednannya v pershih ryadkah poemi zobrazhen greckoyi mifologiyi ta religijnih viruvan avtora korol Avgust buv ubitij nevblagannimi Parkami a na nebi jogo vzyav hristiyanskij Bog Ce tipovij rezultat nasliduvannya poetom epohi Vidrodzhennya antichnih zrazkiv Biloruskij poet u Desyatirichnij povisti suttyevo dopovnyuye informaciyu Franca Gradovskogo opisom podij 1572 1581 rokiv ta detalnishe rozpovidaye pro sam nabig Radzivilla dbayuchi pro cinnist jogo praci yak istoriografichnogo dzherela Za pochatok poemi 1572 rik buv obranij tomu sho cogo roku Hristofor Radzivill stav povnopravnim litovskim getmanom i tomu sho vidtodi v otochenni knyazya z yavlyayetsya avtor poemi yakij urochisto poobicyav chitachevi u virshovanij peredmovi Tut pra toe kazazmu shto na ylasny vochy Bachym bachyc zahocham mozha ne adnojchy Simptomatichno sho Franc Gradovskij u vstupnij epigrami prosit keruvati svoyeyu liroyu Kalliopu muzu epichnoyi poeziyi a Andrij Rimsha u virshovanij peredmovi nazivaye svoyimi opikunami dvoh muz Kalliopu ta muzu istoriyi Klio Rimsha zoseredzhuyetsya na lukanivskij modeli eposu usvidomlyuye sebe poetom istorikom pishe virshovanu hroniku desyatirichnogo sluzhinnya Hristofora Radzvilla Vitchizni Vidminnoyu risoyu Desyatirichnoyi povisti ye visokij riven istorizmu na toj chas sho poyasnyuvalosya tim sho Rimsha zoseredzhuvavsya na pravdi ta tochnosti yak golovnih kriteriyah vidobrazhennya dijsnosti Poet pragne misliti istorichno a ne prijmati yak nalezhne neperevireni neviznacheni fakti ta legendi Andrij Rimsha bezposerednij uchasnik kampaniyi Hristofora Radzivilla neodnorazovo nagoloshuye na svoyij roli ochevidcya bagatoh podij opisanih u poemi dati yakih navedeni v teksti abo na polyah Princip istorichnoyi tochnosti ye hudozhnoyu osnovoyu Desyatilitnoyi povisti Prikladom cogo ye jogo rozdumi pro tak zvanu cerkvu Vitovta na Dvini poblizu Toropcya Franc Gradovskij zgaduvav cyu cerkvu u svoyemu virshi ale vin ne sumnivavsya sho yiyi zbuduvav Vitovt Insha sprava Andrij Rimsha Povidomlyayuchi sho Hristofor Radzivill rozmistiv tabir bilya cerkvi pobudovanoyi Vitovtom za legendoyu avtor prisvyachuye 16 ryadkiv rozdumam na cyu temu Po pershe za slovami poeta yaksho Vitovt spravdi zbuduvav cerkvu na Dvini poblizu Toropcya to spochatku ce buv kostel lishe zgodom peretvorenij na pravoslavnu cerkvu Vitovt za viroyu buv katolikom hreshenim u Krakovi Po druge koli Vitovt spustoshuvav ci zemli vognem i mechem vin vse she spoviduvav yazichnictvo i ne buduvav hristiyanskih cerkov Os krinicyu Dzherelo Vitovta vin spravdi mig zrobiti Vrazhayut ne stilki argumenti Rimshi chasom superechlivi Vitovt napriklad kilka raziv za zhittya zminyuvav religiyu skilki sam sposib mislennya poeta bazhannya rozglyanuti suchasne yavishe u svitli jogo peredistoriyi Obraz Hristofora Radzivilla Bezperechnim tvorchim uspihom Rimshi ye obraz Hristofora Radzivilla stvorenij ne pridvornim panegiristom a soyuznikom voyinom yakij yavno viddav perevagu konkretnim realistichnim shtriham zovnishno krasivih ritorichnih postatej Avtor zoseredzhuye uvagu ne stilki na zdibnostyah Radzvilla yak polkovodcya skilki na jogo soldatskih yakostyah Getman strazhdaye vid golodu ta holodu zadovolnyayetsya lishe najneobhidnishim trivalij chas ne maye zvichnoyi dlya aristokratiyi rozkoshi Napriklad Andrij Rimsha opisuye yak pislya chergovoyi vijskovoyi avantyuri Hristofor u suprovodi kilkoh slug povernuvsya do taboru opivnochi Pan pryehay trasecca yak pyachkur u mehu Shto kazaci bylo tut panu ne da smehu Zatushyy dozhdzh kastryshchy drovy ne prasohli I lyazhay u adzenni da kascej pramokly I nazaytra yzho tolki yak agon zajmeli Nakarmili Kryshtofa dy cyaplom sagreli Vijskova muzhnist licarska majsternist buli same timi yakostyami Hristofora yaki nablizili jogo do osnovnoyi masi litovskoyi armiyi Ci yakosti ne viplivali z radosti ta bagatstva Radzivilla ale buli vihovani ta zagartovani v bagatoh bitvah ta pohodah Cherez obraz litovskogo getmana Andrij Rimsha pokazuye vazhke suvore zhittya soldata vzagali stverdzhuye sho spravzhnij geroyizm polyagaye ne tilki v podvigah ale i v zdavalosya b nepomitnomu shodennomu sluzhinni Vitchizni U poemi zgaduyetsya bagato uchasnikiv Livonskoyi vijni spodvizhniki litovskogo getmana Mihajlo Garaburda Eliash Pelgzhimovskij Kaspar Bekesh Filon Kmita Ale yih obrazi absolyutno neviznacheni nerozvineni v porivnyanni z obrazom Hristofora Radzivilla Ale poryad iz obrazom golovnogo geroya v poemi ye zbirnij obraz uchasnikiv pohodu Radzivilla U poemi nebagato scen bojovih dij ale voni napisani barvisto ta virazno Godna rycary dzyachac panu za pramovu Na Kyarpecki toj zamak rushac admyslova Z muzhnym sercam I vojska neba razbudzila Zmoyknuc musila Reha dyhu ne hapila Dzidy mechuc pad dahi smalyanyya kopy Ad myacha y zamku ginuc gordyya halopy Valic dym tam klubami voka ne pracerci I agnyu y zadushshy ysyo dali pazherci Mifologichni i antichni motivi Perepravu Radzivilla cherez Vedmezhe boloto Andrij Rimsha slidom za Gradovskim porivnyuye z perehodom Gannibala cherez Alpi i Kserksa cherez Afon a potim zobrazhuye barvistu scenu perehodu voyinami Radzivilla nebezpechnogo miscya Tut hto drevy rubae sazhni z try y abhvace Hto tryscyom tuyu bagnu na baloce gacic Inshy dreva shto nakryzh na drugim lyazhala Kocic kab dlya prahodu ne perashkadzhala Ne paznac bylo hto tam getman hto panyaty U grazi yse tayklisya byccam parasyaty Fayn i Pan i Silvanus i satyry razam Rady velmi shto panstva y lese tym zagrazla Kryki Brace daj rady abnyalo pa shyyu Toj hto zbyysya balota graz grazyoyu mye Dumay peyne shto ymyysya azh glyadzic nyaboga Poyna grazi smyaecca ysyo adno z drugoga Cej fragment yaskravij priklad hudozhnogo tekstu stvorenogo za dopomogoyu avtorskoyi fantaziyi I hocha avtor neodnorazovo pidkreslyuye svoyu rol ochevidcya podij opisanih u poemi dati yaki zavzhdi vkazuyutsya v teksti abo na polyah ale u poemi diyut i zgaduyutsya takozh mifichni istoti Poryad iz vlasnimi sposterezhennyami ta svidchennyami avtora velike misce zajmaye ne tilki istorichna informaciya a takozh obrazi ta sceni stvoreni viklyuchno poetichnoyu fantaziyeyu Rimsha vmilo vvodit v istorichni podiyi kincya XVI stolittya nevid yemnij atribut klasichnogo geroyichnogo eposu opisi bitv vtruchannya bogiv u vijskovi spravi urochiste pohovannya poleglih voyiniv Rozpovidayuchi pro vijskovi diyi avtor robit ekskursi v antichnu istoriyu zgaduye taktiku Gannibala Gaya Sulpiciya Poet ohoche porivnyuye Radzivilla z legendarnimi geroyami Greciyi ta Rimu pri tomu litovskogo getmana stavit vishe antichnih geroyiv Cikavo sho v cih porivnyannyah zavzhdi ye trohi gumoru ne mozhna porivnyuvati z Radzivillom bo vin lishe odin raz skochiv u yamu zaradi Vitchizni i zvidti ne vibravsya Avtor buv dobrim znavcem greckoyi ta rimskoyi mifologiyi luki polya lisi ozera ta richki tayemnichoyi Moskoviyi za voleyu poeta gusto naseleni bagatma bogami ta mifologichnimi istotami yaki razom iz mirnimi zhitelyami strazhdayut vid vijni Virsh maye bagato opisiv prirodi i v bilshosti vipadkiv ci opisi mifologizovani Znoy prygozhae pole nu nibyta y rayu Vyosak poyna paysyudna i ne bachna gayu Vos vyanochak Cerery kalasami ybraysya Selyanin serp uzyayshy zhyta zhac padaysya Bog Silvanus z Cereraj zhytnim polem hodzic Pastuhoy da avechak speshna Pan padvodzic Smela statki pasice ne krane lihoe Vam Vulkan tut ne strashny kresliva syroe Ye v poemi i opisi prirodi inshogo tipu stvoreni bez urahuvannya klasichnogo eposu yih mozhna nazvati zamalovkami z naturi U cih lakonichnih ale yaskravih predmetnih zamalovkah bulo pokazano ne lishe poetichnu majsternist Rimshi a j jogo sposterezhlivist gliboki znannya vijskovogo remesla Napriklad jogo opis holodnogo osinnogo ranku u vijskovomu tabori Ranicoyu namyoty sonca abagrela Holad zginuy udzyachna soncu kozhna cela Zbroyu y kroplyah halodnyh uzho paabcirali Truby cemru nachnuyu y gushchary zagnali Desyatirichna povist Andriya Rimshi zakinchuyetsya opisom dovgoochikuvanogo miru yakij prijshov do Velikogo knyazivstva Litovskogo pislya ukladennya Yam Zapolskoyi ugodi z Moskoviyeyu soldati jdut po domivkah i bilshe ne dumayut pro bitvi ta pohodi u dvori diti grayutsya v povnij bezpeci Zdijsnyuyetsya zapovitne bazhannya Hristofora Radzivilla Batkivshini bilshe ne zagrozhuye vorog trivalij mir prihodit do lyudej Shlyub u finali Hristofor buv vdivcem z 1579 roku takozh harakterna risa zagalnoyi kartini svitu pislya vijni Na movu poemi ochevidno mala vpliv starobiloruska mova Promovi carya Ivana IV ta rosijskogo naselennya podani v poemi v originali a faktichno davnoruskoyu ta starobiloruskoyu movami LiteraturaGistoryya belaruskaj litaratury XI XIX stagoddzyay u dvuh tamah Tom 1 Daynyaya litaratura XI pershaj palovy XVIII stagoddzya Minsk Belaruskaya navuka 2006 S 473 479 Slavyanamoynaya paeziya Vyalikaga Knyastva Litoyskaga XVI XVIII stst NAN Belarusi In t movy i lit imya Ya Kolasa i Ya Kupaly uklad pradm i kament A U Brazgunova Mn 2011 S 324 469 901 s Pomniki daynyaga pismenstva Belarusi 400 ekz ISBN 978 985 08 1291 9