Рейд Радзивілла рейд польсько литовської кінноти під командуванням гетьмана польного литовського Христофора Перуна Радзи

Рейд Радзивілла — рейд польсько-литовської кінноти під командуванням гетьмана польного литовського Христофора «Перуна» Радзивілла вглиб російських володінь в 1581 році .

Рейд Христофора Радзивілла

Лівонська війна

Польсько-литовська легка кіннота

Дата:	5 серпня — 26 жовтня 1581
Місце:	Московське царство
Результат:	Перемога Речі Посполитої

Сторони

Річ Посполита

Московське царство

Командувачі

Христофор Перун Радзивілл

Військові сили

близько 7 тисяч кінноти

Втрати

невідомо

Передісторія

10 липня 1581 король Речі Посполитої Стефан Баторій організував відволікаючий кінний рейд углиб російських володінь, щоб відвернути частину російських військ. Командувачем литовського корпусу був призначений гетьман польний литовський і каштелян Трокскій Христофор Радзивілл, молодший син гетьмана великого литовського Миколи «Рудого» Радзивілла. За інструкцією короля Радзивілл мав виступити на Дорогобуж, звідти на Білу, Торопець і Холм.

Перебіг рейду

5 серпня Радзивілл виступив з Вітебська в свій похід, маючи під своїм керівництвом близько 4 тисяч війська. Спочатку він рушив на Дорогобуж, але, дізнавшись по дорозі, що московські воєводи розоряють околиці Великих Лук, Усвята і Велижа, повернув на Велиж.

Назустріч Радзівіллу з Великих Лук виступив Оршанський староста Філон Кміта з загоном з 2 тисяч вершників і 600 татар. Радзивілл і Кміта зустрілися біля Покровського монастиря, на річці , в околицях Торопця.

Під час рейду Радзивілл використовував тактику випаленої землі, залишаючи після себе тільки попіл. З Вітебська він прибув в Велиж, звідки, спалюючи все на своєму шляху, рушив на Ржев, а потім 26 серпня підійшов до берегів Волги біля Пречистенського монастиря. Отримавши дані про те, що сам цар Іван Грозний знаходиться в Стариці, Радзивілл наказав спалити довколишні села і села. Кміта запропонував Радзівіллу напасти на Старицю і взяти в полон царя. Але Радзивілл, який побоювався переваги московських сил, відмовився це зробити. Царський постільничий, що втік із Стариці, повідомив Радзівілла про те, що наляканий цар уже відправив свою сім'ю в Москву, а сам незабаром планує покинути Старицю.

Радзивілл з литовським корпусом вирушив на Холм, грабуючи і спалюючи московські села. По дорозі литовці розбили два московських загони. Біля витоків Волги і Двіни Радзивілл зупинився, відпочиваючи кілька днів. Потім він рушив до Дубни, де завдав нової поразки загону стрільців з Торопця. Після цього Радзивілл вирушив у Торопець, де пробув два дні і розоривши міські околиці, відступив до Старої Русси, де розташовувались царські солеварні, що давали царю дохід в розмірі близько 200 тисяч рублів. Радзивілл відправив на місто загін з 400 вершників, який розбив московські сили (1500 чол.) під командуванням князя Оболенського. Литовці захопили і спалили Стару Руссу. Звідти Радзивілл рушив далі. 10 жовтня розпочався облога Порхова, що закінчилася 19 жовтня. Тільки наказ Стефана Баторія йти до Пскова врятував місто від захоплення і розорення. 26 жовтня Радзивілл зі своїм корпусом прибув в польсько-литовський табір під Псковом.

Саме після цього походу Радзивілла стали називати «Перуном» за те, що він, подібно язичницькому слов'янському богу, випалив землю, по якій йшов, і наводив жах на своїх ворогів.

Примітки

. Архів оригіналу за 18 травня 2020. Процитовано 18 серпня 2020.

Див. також

Новодворский В. В. Ливонский поход Ивана Грозного. — М. : Вече, 2010. — С. 266—272. — .
Гейденштейн Рейнгольд. [1] — СПб., 1889. з джерела 19 лютого 2020

[1] . Архів оригіналу за 18 травня 2020. Процитовано 18 серпня 2020.