Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| Ця стаття містить текст, що не відповідає . |
Василь Павлович Дашенко (31 грудня 1916, Кагарлик, Київська губернія, Російська імперія — 2 січня 1985, Київ, Українська РСР) — актор, народний артист УРСР (1970).
| Дашенко Василь Павлович | ||||
|---|---|---|---|---|
| Народився | 31 грудня 1916 Кагарлик, Київська округа, Київська губернія, Російська імперія | |||
| Помер | 2 січня 1985 (68 років) Київ, Українська РСР, СРСР | |||
| Національність | українець | |||
| Громадянство |  УРСР→ Україна | |||
| Діяльність | актор | |||
| IMDb | nm0201981 | |||
| Нагороди та премії | ||||
 | ||||
| | ||||
 Дашенко Василь Павлович у Вікісховищі | ||||
Народився 31 грудня 1916 року в Кагарлику в родині селянина. Дитячі і шкільні роки пройшли в рідному містечку. Закінчив Київський театральний інститут (1941). У 1946—1985 — актор Київського українського драматичного театру ім. І. Франка.
У послужному списку Василя Павловича Дашенка понад сто ролей у театрі й кіно. Але одна — заповітна, якою він гордився. Це роль лейтенанта Миколи Мельникова у кінофільмі «Винищувачі» Едуарда Пенцліна (1939), яка стала його першим кроком до одержання звання Народного. Навчався в школі сумлінно, був допитливим і активним на уроках. Ще учнем захоплювався природою, історією рідного краю, народними піснями. Василь Павлович у своїх спогадах (червень 1984 року) писав: «Дуже хотілося мені бути схожим на запальних, енергійних, рішучих старших за віком і життєвим досвідом односельчан, з якими жив і мужнів на одній з околиць Кагарлика, яка називалася Загребелля (знаходилася вона за греблею великого і дуже красивого ставка).
Навчаючись у школі, співав у хорі, обробляв шкільні ділянки, був активним організатором і учасником шкільного драмгуртка. З усіма учнями прополювали від бур'янів усуспільнену землю, збирали бурякового довгоносика. До свят готували свої виступи і виступали з ними скрізь. Все це робилося з гарячим серцем, великим захопленням. Інколи наші репетиції в школі „виходили з берегів“ і продовжувалися далеко за північ…»
Найкращим помічником і другом для нього була мама Хтодосія. Проста селянська жінка, яка вміла прясти, вишивати, прекрасно співати і добре працювати, ростила четверо дітей. Отож до самої смерті Василь Павлович називав і згадував її ніжними словами «моя матуся». Після закінчення семи класів поїхав на Донбас, вчився у ремісничому училищі: чотири години у шахті № 8-9 «Боково-Антрацитівська», чотири — за партою. Це був період трудового загартування. Потім працював на Кагарлицькому цукрозаводі слюсарем-машиністом, був вожатим у школі. В цей час часто виступав на самодіяльній сцені, граючи головних героїв.
У 1937 році Василь Дашенко вступив до Київського театрального технікуму, а з другого курсу був зарахований студентом театрального інституту імені Карпенка-Карого. Вчився у відомого режисера Г. Полежаєва, починав шлях у мистецтві разом з Ольгою Кусенко, Миколою Фокіним, Михайлом Задніпровським, Юрієм Тимошенком.
Доля подарувала Василю Павловичу зустрічі з багатьма відомими людьми. Тепло він згадував про роботу у кінофільмі «Щорс», який знімав знаменитий О. П. Довженко. У 1939 році студент третього курсу Дашенко знімається у кінофільмі «Винищувачі» разом з Марком Бернесом.
Під час радянсько-фінської війни з листопада 1939 року по квітень 1940 року був добровольцем на фронті.
Весною 1940 року Дашенко знову студент театрального інституту і одночасно актор Київської кіностудії художніх фільмів. Режисер Ігор Савченко запрошує зніматися в картині «Літа молодії», де Василь Дашенко працював з Борисом Андреєвим.
Молодий актор знову йде добровольцем у діючу армію. Знову фронт. Молодший лейтенант Дашенко командує саперним взводом.
У боях на Дніпрі його поранило. Після лікування продовжував воювати, про що свідчать бойові нагороди. Ігор Савченко у 1942 році розшукав і відкликав його через Наркомат оборони до Ашхабаду, де під час війни перебувала Київська кіностудія. І з цього часу на всіх фронтах воюють кіногерої артиста Дашенка. У всесвітньо відомому фільмі Марка Донського «Райдуга» він грає роль бійця; у схвильованому, життєво достовірному фільмі «Це було у Донбасі» — роль матроса Долі. Постійно знімається у військових кінозбірниках, які стали разючою зброєю у боротьбі з фашистською ідеологією, робили великий внесок у справу патріотичного виховання воїнів армії і флоту.
Невдовзі після звільнення Києва від німецько-фашистських загарбників Василь Дашенко повертається до Києва. Знову робота на Київській кіностудії художніх фільмів. Молодий актор усі свої сили, усю свою натхненну творчість віддавав тому, щоб відтворити на екрані подвиг народу, його героїзм, силу і щедрість.
У 1945—1946 роках працював актором Київського театру мініатюр.
У 1946 році В. П. Дашенка запрошують до його улюбленого, давно вимріяного Київського драматичного театру ім. Івана Франка, де він працював до останніх днів життя. В театрі вчився у відомих майстрів сцени А. Бучми, Д. Мі- лютенка, Гната Юри та інших. Праця у театрі приносить йому радість творчості, а глядачам — цікаві зустрічі з його персонажами.
Одного разу після вистави «Пам'ять серця» кореспондент запитав Василя Павловича про образи військових, яких він створив на франківській сцені. Василь Павлович після недовгого роздуму сказав: «Так, всі вони дорогі мені, рідні, це данина пам'яті тим, хто йшов поруч зі мною на бій, виборював щастя й свободу Батьківщини, хто не повернувся з цих кривавих боїв. Коли я виходжу на сцену у виставі „Пам'ять серця“ О. Корнійчука, мені здається, що мій Генерал — це сам я, що це мої друзі, фронтові побратими лежать у могилах біля пам'ятника Невідомо- му солдату і до них я приходжу на розмову… І завжди я пам'ятаю відданість, солдатську вірність, готовність до подвигу моїх фронтових друзів».
У квітні 1980 року Українське телебачення показувало цікаву зустріч діячів мистецтв і передовиків виробництва одного з районів м. Києва. Серед її учасників був і Народний артист України В. П. Дашенко. Йому вручав каску один з молодих будівельників. Приймаючи дарунок, актор схвильовано говорив: «Як учасник Великої Вітчизняної війни хочу побажати, щоб на цілім світі були лише такі каски, як символи миру і добра, а не сталеві каски війни».
Довгий час працював як актор, сценарист і режисер на Українському радіо і телебаченні.
Високо цінував Дашенко красу української мови, був активним пропагандистом українського слова і на сцені, і в житті. Двадцять п'ять років поєднував творчу працю в театрі з педагогічною: викладав у театральному інституті імені І. Карпенка-Карого і в студії при театрі. Мав багато хороших, обдарованих учнів.
Був одружений з Лесею Михайлівною Марченко. У них було багато спільного. У сім'ї завжди була любов, повага, розуміння і взаємопідтримка. Разом вони переживали і за племінника Лесі Михайлівни — Валерія Марченка, відомого правозахисника.
В. П. Дашенко часто відвідував свою малу батьківщину. Зустрічався з рідними, друзями. Він говорив: «Поспілкувавшись з вами, мої любі односельці, я ніби виріс, все, що я почув і побачив, постараюсь передати в образах моїх героїв, хочу, щоб ви відчули в них мою любов і тепло до Вас…» Вчився у людей жити життям народу. Все життя був тісно пов'язаний з рідним Кагарликом, де батьківська хата, могили батьків і рідних. Крилата доля була у Народного артиста України, ветерана війни і праці Василя Павловича Дашенка. Щедрою була його творча віддача, справжній талант, багатим серце на тепло і доброту, які він дарував людям. Йому пощастило працювати під керівництвом таких відомих кінорежисерів, як О. Довженко, Е. Пенцлін, М. Донський, Л.Луков, Н. Макаренко та інші.
Проходив кінопроби на кіностудії «Мосфільм» на роль М. Фрунзе. Відомі його ролі в кінофільмах: Іван Бондар («Дмитро Горицвіт»), художник Венеціанов («Сон»), Гриць («В степах України»), матрос Доля («Це було в Донбасі»), Микола («Мартин Боруля»), Демид («Суєта»), цар Ономай («Кассандра») та інші.
Василь Дашенко — актор щирий і щедрий. Його мистецтво реалістичне й урочисто піднесене. В найкращих ролях з найбільшою повнотою виявилося його акторське обдарування і мистецькі особливості — ніжність, щирість і м'який ліризм. Майстерність акторського втілення в образ. Майстерність в точній і різноманітній кількості фарб, у виразнім підкресленні типового для даного героя середовища, часу.
Протягом 4-х років (1950—1954) працював першим заступником Голови президії Українського Театрального Товариства.
Помер Василь Павлович Дашенко 2 січня 1985 року. Похований у м. Кагарлик.
У Кагарлицькій загальноосвітній школі № 2 створено музей школи. Один з розділів музею присвячено Василю Дашенку, який закінчив цю школу в 1932 році.
Учителі та учні доглядають за його могилою, досліджують та систематизують життєвий і творчий шлях артиста, проводять тематичні зустрічі на вшанування пам'яті майстра і перегляд кінофільмів з його участю.
У грудні 1999 року на святі 85-річчя школи побували народні артисти України Галина Яблонська і Володимир Гончаров. Вони поділилися спогадами про Василя Дашенка.
Протягом багатьох років педагогічний і учнівський колективи домагалися, щоб школі було присвоєно ім'я В. П. Дашенка. Ініціативу і клопотання підтримали громадськість міста, органи місцевого самоврядування і виконавчої влади, а також колектив театру імені І. Франка та міністерство культури і мистецтв України. І ось постановою Кабінету Міністрів України від 10 травня 1999 року
№ 794 школі присвоєно ім'я Народного артиста України В. П. Дашенка.
30 грудня 2001 року Національне радіо в програмі журналіста Володимира Карпінського «Радіотеатр» розповіло про Василя Дашенка з нагоди його 85-річчя з дня народження. А 2 січня 2002 року, в день пам'яті актора, журналістка Тамара Олійник провела мистецьку передачу з циклу «Згадаймо» про В. П. Дашенка.
За ініціативи педагогічного колективу Кагарлицької загальноосвітньої школи № 2 у грудні 2002 року виконком Кагарлицької міської ради затвердив Положення про премію міської ради імені Народного артиста України В. П. Дашенка для відзначення кращих учнів міських шкіл.
З нагоди 100-річчя від дня народження Народного артиста України Василя Дашенка у Київському музеї театрального, музичного та кіномистецтва України 17 листопада 2016 року від- бувся урочистий захід «Обличчям до глядачів».
У грудні 2016 року телеканал «Культура» показав передачу про актора. Згадали про його ювілей і в Київському театрі імені І. Франка та на Українському радіо. У газеті «Сільські вісті» 9 червня 2017 року надруковано статтю журналістки Олени Кощенко "Земляк із «Винищувачів».
Талановитим і яскравим людям долею дано, як писав поет, втілюватися «в параходы, стройки и другие добрые дела». В рідному Кагарлику, де похований Василь Дашенко, його ім'я носить школа № 2 і одна з вулиць міста. У 2014 році на фасаді міської школи № 2 актору відкрито меморіальну дошку. Створено телепередачу.
Щорічно в Кагарлику кращим учням місцевих шкіл вручають премію імені Василя Дашенка.
Фільмографія
- 1939 — Сорочинський ярмарок
- 1939 — Винищувачі
- 1939 — Щорс
- 1941 — Богдан Хмельницький
- 1942 — Літа молодії
- Відкриття сезону (1942) (2-га новела кіноальманаху «Музична кінозбірка»)
- 1943 — Райдуга
- 1946 — «Це було в Донбасі»
- 1952 — «В степах України» (Грицько),
- 1953 — Мартин Боруля
- 1956 — (Демид),
- 1960 — «Кров людська — не водиця» (епізод)
- «Дмитро Горицвіт» (1961)
- 1963 — Люди не все знають
- 1964 — Сон (Венеціанов)
- 1967 — Незабутнє
Військові кінозбірки (1942—1945 р.р.), «Кассандра», «Для домашнього вогнища», «Триста років тому».
Джерела
- Дашенко Василь Павлович // Митці України : Енциклопедичний довідник / упоряд. : М. Г. Лабінський, В. С. Мурза ; за ред. А. В. Кудрицького. — К. : «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1992. — С. 204. — . [Архівовано з першоджерела 12 вересня 2022.]
- Дашенко Василь Павлович // Мистецтво України : Біографічний довідник / упоряд.: А. В. Кудрицький, М. Г. Лабінський ; за ред. А. В. Кудрицького. — К. : «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1997. — С. 194. — .
- УСЕ: Універсальний словник-енциклопедія. К., 1999. — С. 401.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Cya stattya mistit tekst sho ne vidpovidaye enciklopedichnomu stilyu Bud laska dopomozhit udoskonaliti cyu stattyu pogodivshi stil vikladu zi stilistichnimi pravilami Vikipediyi Mozhlivo storinka obgovorennya mistit zauvazhennya shodo potribnih zmin U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Dashenko Vasil Pavlovich Dashenko 31 grudnya 1916 Kagarlik Kiyivska guberniya Rosijska imperiya 2 sichnya 1985 Kiyiv Ukrayinska RSR aktor narodnij artist URSR 1970 Dashenko Vasil PavlovichZobrazhennyaNarodivsya31 grudnya 1916 1916 12 31 Kagarlik Kiyivska okruga Kiyivska guberniya Rosijska imperiyaPomer2 sichnya 1985 1985 01 02 68 rokiv Kiyiv Ukrayinska RSR SRSRNacionalnistukrayinecGromadyanstvo URSR UkrayinaDiyalnistaktorIMDbnm0201981Nagorodi ta premiyi Dashenko Vasil Pavlovich u VikishovishiPostanova pro prisvoyennya imenni Dashenko V P Kagarlickij ZOSh I III st 2 Narodivsya 31 grudnya 1916 roku v Kagarliku v rodini selyanina Dityachi i shkilni roki projshli v ridnomu mistechku Zakinchiv Kiyivskij teatralnij institut 1941 U 1946 1985 aktor Kiyivskogo ukrayinskogo dramatichnogo teatru im I Franka U posluzhnomu spisku Vasilya Pavlovicha Dashenka ponad sto rolej u teatri j kino Ale odna zapovitna yakoyu vin gordivsya Ce rol lejtenanta Mikoli Melnikova u kinofilmi Vinishuvachi Eduarda Penclina 1939 yaka stala jogo pershim krokom do oderzhannya zvannya Narodnogo Navchavsya v shkoli sumlinno buv dopitlivim i aktivnim na urokah She uchnem zahoplyuvavsya prirodoyu istoriyeyu ridnogo krayu narodnimi pisnyami Vasil Pavlovich u svoyih spogadah cherven 1984 roku pisav Duzhe hotilosya meni buti shozhim na zapalnih energijnih rishuchih starshih za vikom i zhittyevim dosvidom odnoselchan z yakimi zhiv i muzhniv na odnij z okolic Kagarlika yaka nazivalasya Zagrebellya znahodilasya vona za grebleyu velikogo i duzhe krasivogo stavka Navchayuchis u shkoli spivav u hori obroblyav shkilni dilyanki buv aktivnim organizatorom i uchasnikom shkilnogo dramgurtka Z usima uchnyami propolyuvali vid bur yaniv ususpilnenu zemlyu zbirali buryakovogo dovgonosika Do svyat gotuvali svoyi vistupi i vistupali z nimi skriz Vse ce robilosya z garyachim sercem velikim zahoplennyam Inkoli nashi repeticiyi v shkoli vihodili z beregiv i prodovzhuvalisya daleko za pivnich Najkrashim pomichnikom i drugom dlya nogo bula mama Htodosiya Prosta selyanska zhinka yaka vmila pryasti vishivati prekrasno spivati i dobre pracyuvati rostila chetvero ditej Otozh do samoyi smerti Vasil Pavlovich nazivav i zgaduvav yiyi nizhnimi slovami moya matusya Pislya zakinchennya semi klasiv poyihav na Donbas vchivsya u remisnichomu uchilishi chotiri godini u shahti 8 9 Bokovo Antracitivska chotiri za partoyu Ce buv period trudovogo zagartuvannya Potim pracyuvav na Kagarlickomu cukrozavodi slyusarem mashinistom buv vozhatim u shkoli V cej chas chasto vistupav na samodiyalnij sceni grayuchi golovnih geroyiv U 1937 roci Vasil Dashenko vstupiv do Kiyivskogo teatralnogo tehnikumu a z drugogo kursu buv zarahovanij studentom teatralnogo institutu imeni Karpenka Karogo Vchivsya u vidomogo rezhisera G Polezhayeva pochinav shlyah u mistectvi razom z Olgoyu Kusenko Mikoloyu Fokinim Mihajlom Zadniprovskim Yuriyem Timoshenkom Dolya podaruvala Vasilyu Pavlovichu zustrichi z bagatma vidomimi lyudmi Teplo vin zgaduvav pro robotu u kinofilmi Shors yakij znimav znamenitij O P Dovzhenko U 1939 roci student tretogo kursu Dashenko znimayetsya u kinofilmi Vinishuvachi razom z Markom Bernesom Pid chas radyansko finskoyi vijni z listopada 1939 roku po kviten 1940 roku buv dobrovolcem na fronti Vesnoyu 1940 roku Dashenko znovu student teatralnogo institutu i odnochasno aktor Kiyivskoyi kinostudiyi hudozhnih filmiv Rezhiser Igor Savchenko zaproshuye znimatisya v kartini Lita molodiyi de Vasil Dashenko pracyuvav z Borisom Andreyevim Molodij aktor znovu jde dobrovolcem u diyuchu armiyu Znovu front Molodshij lejtenant Dashenko komanduye sapernim vzvodom U boyah na Dnipri jogo poranilo Pislya likuvannya prodovzhuvav voyuvati pro sho svidchat bojovi nagorodi Igor Savchenko u 1942 roci rozshukav i vidklikav jogo cherez Narkomat oboroni do Ashhabadu de pid chas vijni perebuvala Kiyivska kinostudiya I z cogo chasu na vsih frontah voyuyut kinogeroyi artista Dashenka U vsesvitno vidomomu filmi Marka Donskogo Rajduga vin graye rol bijcya u shvilovanomu zhittyevo dostovirnomu filmi Ce bulo u Donbasi rol matrosa Doli Postijno znimayetsya u vijskovih kinozbirnikah yaki stali razyuchoyu zbroyeyu u borotbi z fashistskoyu ideologiyeyu robili velikij vnesok u spravu patriotichnogo vihovannya voyiniv armiyi i flotu Nevdovzi pislya zvilnennya Kiyeva vid nimecko fashistskih zagarbnikiv Vasil Dashenko povertayetsya do Kiyeva Znovu robota na Kiyivskij kinostudiyi hudozhnih filmiv Molodij aktor usi svoyi sili usyu svoyu nathnennu tvorchist viddavav tomu shob vidtvoriti na ekrani podvig narodu jogo geroyizm silu i shedrist U 1945 1946 rokah pracyuvav aktorom Kiyivskogo teatru miniatyur U 1946 roci V P Dashenka zaproshuyut do jogo ulyublenogo davno vimriyanogo Kiyivskogo dramatichnogo teatru im Ivana Franka de vin pracyuvav do ostannih dniv zhittya V teatri vchivsya u vidomih majstriv sceni A Buchmi D Mi lyutenka Gnata Yuri ta inshih Pracya u teatri prinosit jomu radist tvorchosti a glyadacham cikavi zustrichi z jogo personazhami Odnogo razu pislya vistavi Pam yat sercya korespondent zapitav Vasilya Pavlovicha pro obrazi vijskovih yakih vin stvoriv na frankivskij sceni Vasil Pavlovich pislya nedovgogo rozdumu skazav Tak vsi voni dorogi meni ridni ce danina pam yati tim hto jshov poruch zi mnoyu na bij viboryuvav shastya j svobodu Batkivshini hto ne povernuvsya z cih krivavih boyiv Koli ya vihodzhu na scenu u vistavi Pam yat sercya O Kornijchuka meni zdayetsya sho mij General ce sam ya sho ce moyi druzi frontovi pobratimi lezhat u mogilah bilya pam yatnika Nevidomo mu soldatu i do nih ya prihodzhu na rozmovu I zavzhdi ya pam yatayu viddanist soldatsku virnist gotovnist do podvigu moyih frontovih druziv U kvitni 1980 roku Ukrayinske telebachennya pokazuvalo cikavu zustrich diyachiv mistectv i peredovikiv virobnictva odnogo z rajoniv m Kiyeva Sered yiyi uchasnikiv buv i Narodnij artist Ukrayini V P Dashenko Jomu vruchav kasku odin z molodih budivelnikiv Prijmayuchi darunok aktor shvilovano govoriv Yak uchasnik Velikoyi Vitchiznyanoyi vijni hochu pobazhati shob na cilim sviti buli lishe taki kaski yak simvoli miru i dobra a ne stalevi kaski vijni Dovgij chas pracyuvav yak aktor scenarist i rezhiser na Ukrayinskomu radio i telebachenni Visoko cinuvav Dashenko krasu ukrayinskoyi movi buv aktivnim propagandistom ukrayinskogo slova i na sceni i v zhitti Dvadcyat p yat rokiv poyednuvav tvorchu pracyu v teatri z pedagogichnoyu vikladav u teatralnomu instituti imeni I Karpenka Karogo i v studiyi pri teatri Mav bagato horoshih obdarovanih uchniv Buv odruzhenij z Leseyu Mihajlivnoyu Marchenko U nih bulo bagato spilnogo U sim yi zavzhdi bula lyubov povaga rozuminnya i vzayemopidtrimka Razom voni perezhivali i za pleminnika Lesi Mihajlivni Valeriya Marchenka vidomogo pravozahisnika V P Dashenko chasto vidviduvav svoyu malu batkivshinu Zustrichavsya z ridnimi druzyami Vin govoriv Pospilkuvavshis z vami moyi lyubi odnoselci ya nibi viris vse sho ya pochuv i pobachiv postarayus peredati v obrazah moyih geroyiv hochu shob vi vidchuli v nih moyu lyubov i teplo do Vas Vchivsya u lyudej zhiti zhittyam narodu Vse zhittya buv tisno pov yazanij z ridnim Kagarlikom de batkivska hata mogili batkiv i ridnih Krilata dolya bula u Narodnogo artista Ukrayini veterana vijni i praci Vasilya Pavlovicha Dashenka Shedroyu bula jogo tvorcha viddacha spravzhnij talant bagatim serce na teplo i dobrotu yaki vin daruvav lyudyam Jomu poshastilo pracyuvati pid kerivnictvom takih vidomih kinorezhiseriv yak O Dovzhenko E Penclin M Donskij L Lukov N Makarenko ta inshi Prohodiv kinoprobi na kinostudiyi Mosfilm na rol M Frunze Vidomi jogo roli v kinofilmah Ivan Bondar Dmitro Goricvit hudozhnik Venecianov Son Gric V stepah Ukrayini matros Dolya Ce bulo v Donbasi Mikola Martin Borulya Demid Suyeta car Onomaj Kassandra ta inshi Vasil Dashenko aktor shirij i shedrij Jogo mistectvo realistichne j urochisto pidnesene V najkrashih rolyah z najbilshoyu povnotoyu viyavilosya jogo aktorske obdaruvannya i mistecki osoblivosti nizhnist shirist i m yakij lirizm Majsternist aktorskogo vtilennya v obraz Majsternist v tochnij i riznomanitnij kilkosti farb u viraznim pidkreslenni tipovogo dlya danogo geroya seredovisha chasu Protyagom 4 h rokiv 1950 1954 pracyuvav pershim zastupnikom Golovi prezidiyi Ukrayinskogo Teatralnogo Tovaristva Pomer Vasil Pavlovich Dashenko 2 sichnya 1985 roku Pohovanij u m Kagarlik U Kagarlickij zagalnoosvitnij shkoli 2 stvoreno muzej shkoli Odin z rozdiliv muzeyu prisvyacheno Vasilyu Dashenku yakij zakinchiv cyu shkolu v 1932 roci Uchiteli ta uchni doglyadayut za jogo mogiloyu doslidzhuyut ta sistematizuyut zhittyevij i tvorchij shlyah artista provodyat tematichni zustrichi na vshanuvannya pam yati majstra i pereglyad kinofilmiv z jogo uchastyu U grudni 1999 roku na svyati 85 richchya shkoli pobuvali narodni artisti Ukrayini Galina Yablonska i Volodimir Goncharov Voni podililisya spogadami pro Vasilya Dashenka Protyagom bagatoh rokiv pedagogichnij i uchnivskij kolektivi domagalisya shob shkoli bulo prisvoyeno im ya V P Dashenka Iniciativu i klopotannya pidtrimali gromadskist mista organi miscevogo samovryaduvannya i vikonavchoyi vladi a takozh kolektiv teatru imeni I Franka ta ministerstvo kulturi i mistectv Ukrayini I os postanovoyu Kabinetu Ministriv Ukrayini vid 10 travnya 1999 roku 794 shkoli prisvoyeno im ya Narodnogo artista Ukrayini V P Dashenka 30 grudnya 2001 roku Nacionalne radio v programi zhurnalista Volodimira Karpinskogo Radioteatr rozpovilo pro Vasilya Dashenka z nagodi jogo 85 richchya z dnya narodzhennya A 2 sichnya 2002 roku v den pam yati aktora zhurnalistka Tamara Olijnik provela mistecku peredachu z ciklu Zgadajmo pro V P Dashenka Za iniciativi pedagogichnogo kolektivu Kagarlickoyi zagalnoosvitnoyi shkoli 2 u grudni 2002 roku vikonkom Kagarlickoyi miskoyi radi zatverdiv Polozhennya pro premiyu miskoyi radi imeni Narodnogo artista Ukrayini V P Dashenka dlya vidznachennya krashih uchniv miskih shkil Z nagodi 100 richchya vid dnya narodzhennya Narodnogo artista Ukrayini Vasilya Dashenka u Kiyivskomu muzeyi teatralnogo muzichnogo ta kinomistectva Ukrayini 17 listopada 2016 roku vid buvsya urochistij zahid Oblichchyam do glyadachiv U grudni 2016 roku telekanal Kultura pokazav peredachu pro aktora Zgadali pro jogo yuvilej i v Kiyivskomu teatri imeni I Franka ta na Ukrayinskomu radio U gazeti Silski visti 9 chervnya 2017 roku nadrukovano stattyu zhurnalistki Oleni Koshenko Zemlyak iz Vinishuvachiv Talanovitim i yaskravim lyudyam doleyu dano yak pisav poet vtilyuvatisya v parahody strojki i drugie dobrye dela V ridnomu Kagarliku de pohovanij Vasil Dashenko jogo im ya nosit shkola 2 i odna z vulic mista U 2014 roci na fasadi miskoyi shkoli 2 aktoru vidkrito memorialnu doshku Stvoreno teleperedachu Shorichno v Kagarliku krashim uchnyam miscevih shkil vruchayut premiyu imeni Vasilya Dashenka Filmografiya1939 Sorochinskij yarmarok 1939 Vinishuvachi 1939 Shors 1941 Bogdan Hmelnickij 1942 Lita molodiyi Vidkrittya sezonu 1942 2 ga novela kinoalmanahu Muzichna kinozbirka 1943 Rajduga 1946 Ce bulo v Donbasi 1952 V stepah Ukrayini Gricko 1953 Martin Borulya 1956 Demid 1960 Krov lyudska ne vodicya epizod Dmitro Goricvit 1961 1963 Lyudi ne vse znayut 1964 Son Venecianov 1967 Nezabutnye Vijskovi kinozbirki 1942 1945 r r Kassandra Dlya domashnogo vognisha Trista rokiv tomu DzherelaDashenko Vasil Pavlovich Mitci Ukrayini Enciklopedichnij dovidnik uporyad M G Labinskij V S Murza za red A V Kudrickogo K Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 1992 S 204 ISBN 5 88500 042 5 Arhivovano z pershodzherela 12 veresnya 2022 Dashenko Vasil Pavlovich Mistectvo Ukrayini Biografichnij dovidnik uporyad A V Kudrickij M G Labinskij za red A V Kudrickogo K Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 1997 S 194 ISBN 5 88500 071 9 USE Universalnij slovnik enciklopediya K 1999 S 401