Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Ріґсдалер дан rigsdaler історична грошова одиниця Данії XVI XIX століть Після повсюдного поширення йоахимсталерів та їх

Данський ріґсдалер

Данський ріґсдалер

Ріґсдалер (дан. rigsdaler) — історична грошова одиниця Данії XVI—XIX століть. Після повсюдного поширення йоахимсталерів та їх наслідувань на території Європи в першій половині XVI століття більшість великих срібних монет одержала назву «талер». У Данії та інших скандинавських країнах воно трансформувалося у «далер». Спочатку один далер відповідав 1½ маркам або 24 скілінгам. У міру псування дрібної розмінної монети курс повноважної срібної монети підвищувався. У 1625 році встановили чіткі взаємовідносини (1 далер — 6 марок — 96 скілінгів), які проіснували аж до 1813 року. Формування фіксованого обмінного курсу між різними грошовими одиницями не могло зупинити зменшення державної владою утримання у них благородного металу. Повноважна срібна монета, що мала 25,28 г чистого срібла, отримала назву «риґсдалера», за аналогією з німецьким рейхсталером. Поява банкнот, які хоч і були номіновані в рігсдалерах, але не відповідали за вартістю повноважним монетам з однойменною назвою, призвела до виникнення понять «курантного» та «спесієрігсдалера».

Данський ріґсдалер
image
Монета номіналом в 2 ріксдалера Кристіанf IX (1863)
Територія обігу
Емітент Данське королівство
Історія
Початок вилучення 1873

У 1813 році на тлі банкрутства держави було введено нову грошову одиницю «рігсбанкдалер». Він містив рівно вдвічі меншу кількість срібла порівняно зі спесієрігсдалером. У 1854 році проведена реформа, яка передбачала перейменування рігсбанкалерів на ригсдалери рігсмент. Водночас у державі відходили від терміна «спесієрігсдалер». Крім цього, грошовий обіг залишався тим самим. 27 травня 1873 року між Данією та Швецією було укладено Скандинавський монетний союз, який передбачав відмову від срібного стандарту та уніфікацію грошових одиниць обидвох країн на основі крони вартістю 0,4032 г чистого золота. Обмін проводили до 1 січня 1875 року за курсом 1 данська крона — ½ рігсдалера.

Крім Данії рігсдалери у XVIII—XIX століттях випускали в контрольованих нею німецьких герцогствах Шлезвіг, Гольштейн та Гренландії, а також данській Вест-Індії. У Норвегії, що перебувала з 1397 по 1814 в унії з Данією, випускали власні рігсдалерів, які в цій статті не розглядаються.

Передумови появи

image
Данський срібний гульден кінця XV століття

У Данії перші великі срібні монети типу талерів викарбували наприкінці XV століття за правління короля Югана (1481—1513). Їхня поява відповідала загальноєвропейським тенденціям грошового обігу та потребам торгівлі. Ще в 1486 році ерцгерцог Тіроля Сигізмунд у зв'язку з нестачею золота і водночас наявністю срібних копалень у своїй державі випустив велику срібну монету. За вартістю металу (31,7 г срібла 935 проби), що міститься в ній, нова грошова одиниця була еквівалентна золотому рейнському гульдену. За своєю суттю карбування срібного гульдену стало першою у Священній Римській імперії спробою замінити золоті монети срібними аналогами. Нову монету називали «гульдинером» та «гульденгрошем». Данія, яка на той момент включала до свого складу території сучасних Швеції, Норвегії, Фінляндії та Ісландії, не залишилася осторонь нових віянь. У 1496—1497 і 1500 роках у Данії випустили перші срібні гульденгроші.

У 1510—1512 роках в області Рудних гір на північному сході Богемії було відкрито багаті родовища срібла. За наказом місцевого правителя [de] у 1516 році було засновано селище рудокопів, яке отримало назву Йоахимсталь (на честь покровителя рудокопів святого Йоакима).

За середньовічними мірками тираж нових гульдинерів був величезний. Всього до 1545 року із срібла копалень Йоахимсталя було викарбувано більше 3 млн екземплярів йоахимсталерів. Це принесло як колосальний дохід сімейству Шликів, так і спричинило їх поширення по всій Німеччині, Чехії, Угорщині та інших країнах. Велика кількість характерних грошових знаків призвела до того, що їх почали називати за місцем карбування «йоахимсталерами», або скорочено «талерами». Ця назва пізніше перейшла на всі типи гульденгрошенів. У Данії воно трансформувалося на далер[8].

Рігсдалери в XVI — початку XIX століття

Король Кристіан II (1513—1523) розпорядився карбувати великі срібні монети на зразок тирольських гульденгрошей. Під час його правління у Данії використовували грошові одиниці, ідентичні одиницям Вендського монетного союзу. Данський скілінг та марка відповідали любекським. Перші далери містили кількість срібла, еквівалентне 1½ маркам або 24 скілінгам[9][10][11]. Після того, як йоахимсталери набули широкого поширення, з 1537 року в Данії стали карбувати далери за їх зразком.

image
Банкнота 1794 номіналом в 1 курантний рігсдалер

Низка збройних конфліктів, таких як повстання в Швеції, яке закінчилося здобуттям нею незалежності, міжусобна війна 1534—1536 років, що отримала назву « Графської чвари», Північна семирічна війна 1563—1570 років привели до масового псування монети. Курс великої срібної монети далера щодо дрібної розмінної монети підвищився вдвічі і став складати 4 данські марки[10][11][9]. В 1625 році склалася наступна система грошових одиниць: 1 далер — 6 марок — 96 скілінгів[10]. Скіллінг у свою чергу ділився на 12 пенінгів[13]. Одночасно з далером у країні циркулювали срібні крони, рівні 4 маркам[13][14]. Зазначені співвідношення проіснували до 1813 року[13].

Формування фіксованого обмінного курсу між різними грошовими одиницями було зупинити псування монети. Чергове суттєве зниження вмісту срібла у скілінгах відбулося під час Великої Північної війни 1700—1721 років. Основними грошовими одиницями у період стали т. зв. «рігсорти» — монети номіналом у 24, 8 та 4 скілінги, викарбувані по стопі 11 1⁄3 рігсдалери (1088 скілінгів) з однієї кельнської марки (233,855 г) чистого срібла[9]. Це було істотно нижче, ніж у наближених до вагових характеристик до рейхсталера рігсдалерів, що випускалися по стопі в 9 монети з кельнської марки благородного металу[15].

Одночасно центральний уряд в 1713 році розпочав випуск банкнот[16]. Вони, хоч і були номіновані в рігсдалерах, не відповідали вартості повноважної срібної монети з однойменною назвою. Це, в свою чергу, призвело до виділення двох грошових одиниць — спесієдалера та курантного рігсдалера, чия вартість визначалася поточним ринковим курсом щодо повноважної срібної монети. З 1748 року в країні надрукували купюри із зазначенням номіналу в курантних рігсдалерах[17]. У XVIII столітті також випускали паперові гроші в «спесієрігсдалерах», що передбачало вільний їхній обмін на срібні ригсдалери[9][18]. Слід зазначити, що з 1795 року починають карбувати монети із зазначенням «RIGSDALER SPECIES»[19].

Рігсдалер від реформи 1813 року до припинення існування в 1875 році

image
Спесієрігсдалер 1848 року

У ході Наполеонівських воєн Данія брала участь у низці конфліктів, які закінчилися її поразкою, втратою низки територій та банкрутством. Фінансовий стан держави погіршувався. Так, якщо в 1794 році рігсдалер курант відповідав 4⁄5 спесієсрігсдалера, то в 1813 році курс склав 6 до 1[20]. 5 січня 1813 року було оголошено створення нової грошової одиниці — ригсбанкдалера. Одночасно передбачався випуск золотих монет. Залежно від зображеного на них монарха їх називали або . Враховуючи вагові характеристики ригсбанкдалера (18½ монети з кельнської марки чистого срібла)[15] і фредерикдора (6,6420 г золота 896 проби), а також їх співвідношення 10 ригсбанкдалерів за один золотий, золоті монети При ринковому курсі 1 до 15-16, в Данії 1 г золота в монеті відповідав 21 г срібла в рігсбанкдалері. Тиражі золотих монет були незначними і за своєю суттю практично не впливали на систему грошових відносин у державі.

Ригсбанкдалер містив рівно вдвічі меншу кількість срібла в порівнянні з спесіерігсдалером[15]. Були збережені колишні звичні пропорції з розмінними грошовими одиницями: ригсбанкдалер — 6 марок по 16 ригсбанкскіллінгів[15]. На монетах номіналом у 2 ригсбанкдалери вказували «RIGSDALER SPECIES» або «SPECIES». У 1854 році проведена реформа, що передбачала перейменування ригсбанкалерів на ригсдалерів ригсмент (дан. rigsdaler rigsmønt). Одночасно в державі відходили від терміна «спесісрігсдалер». В іншому грошовий обіг, загалом, залишалося колишнім: 1 рігсдалер рігсмент — 96 скілінгів рігсмент, 10 рігсдалерів рігсмент — 1 фредерикдор або кристиандор.

27 травня 1873 року між Данією та Швецією був укладений Скандинавський монетний союз, який передбачав відмову від срібного стандарту та уніфікацію грошових одиниць обох країн на основі крони вартістю 0,4032 г щирого золота. Обмін проводили до 1 січня 1875 року за курсом 1 данська крона — ½ ригсдалера. Одночасно ввели розмінну одиницю ери, що 1⁄100 крони.

Шлезвіг-Гольштейнський ригсдалер

Протягом кількох століть, населені переважно німцями землі Шлезвіг-Гольштейна, були включені до складу Данії. Ще в 1460 році першого короля Данії з Ольденбурзької династії Кристіана I проголосили правителем Шлезвіг-Гольштейна, але не як данського короля, а особисто, як герцога даних земель. У наступні кілька століть ці землі ставали причиною збройних конфліктів. З 1773 року Шлезвіг-Гольштейн фактично став данською провінцією. При цьому за герцогствами зберігалася низка привілеїв, у тому числі право на карбування власної монети.

У Шлезвіг-Гольштейні під впливом Данії та поряд розташованих німецьких земель склалася власна система грошового обігу. З 1787 року в герцогствах Шлезвіг і Гольштейн стали карбувати монети, ідентичні за вагою та змістом срібла зі спесієригсдалерами. На відміну від данських, вони поділялися на 60 курантних шилінгів[30]. У наступні роки випускали монети з позначенням номіналу або в курантних шилінгах, або в датських «Reichsbankschilling», або із зазначенням двох одиниць (наприклад «RIGSBANKDALER» і «30 SCHILLING COURANT»). Смерть наприкінці 1863 року бездітного короля Фредеріка VII призвела до припинення династії Ольденбургів на данському престолі. Розбіжності щодо того, хто має керувати цими провінціями, призвели до австро-пруссько-данської війни 1864 року. Результатом стала поразка Данії та її вихід із складу Шлезвіг-Гольштейна.

Данські колоніальні ригсдалери

image
4 вест-індські далери 1904 року

Данська Вест-Індія була колонією, що складалася з трьох островів у Карибському морі — Санта-Крус, Сент-Джон і Сент-Томас. У другій половині XVII століття управління над островами отримала Данська Вест-Індська компанія, потім в 1755 році вони перейшли у власність Данії. Для організації грошового обігу з їхньої території запровадили місцеву грошову одиницю, яка за аналогією з валютою метрополії отримала назву ригсдалера. Вест-індський ригсдалер відповідав 96 скілінгам[33]. Курс вест-індського ригсдалера був меншим щодо ригсдалера метрополії. 1 вест-індський прирівнювався до 4⁄5 курантного датського ригсдалера[34]. У 1849 році в Данській Вест-Індії провели монетну реформу, яка передбачала децималізацію основної грошової одиниці. Новий вест-індський далер став рівним 5 франкам, 100 центам або 500 бітам[35]. Ця грошова одиниця проіснувала аж до продажу островів США в 1917 року.

image
6 гренландських скілінгів (1⁄12 ригсдалера) ригсмент Королівського гренландського торгового товариства

Після підписання Кальмарської унії в 1397 році Гренландія стала частиною володінь датського короля. Після розірвання дансько-норвезької унії в 1814 році земля відійшла до Данського королівства як колонії[37]. Безпосереднім управлінням найбільшим у світі островом з 1774 року керувало Королівське гренландське торгове товариство (дан. Den Kongelige Grønlandske Handel)[37].

Незважаючи на свої розміри, острів практично безлюдний. Так, за даними на 1888 рік, у підконтрольних Данії гренландських поселеннях проживало близько 10 тисяч осіб. Для забезпечення грошового обігу торговельне товариство періодично з 1803 року випускало банкноти, номіновані за аналогією з метрополією в ригсдалерах, ригсбанкдалерах, скілінгах та ригсдалерах рігсмент[39].

Примітки

  1. Зварич, 1980, «Талер».
  2. Фенглер, 1993, «Талер».
  3. Hybel, 2007, с. 336.
  4. Махун, 2014, с. 25—26.
  5. Максимов, 1981.
  6. Махун, 2014, с. 26—28.
  7. Фенглер, 1993, «Иоахимсталер».
  8. Kahnt, 2005, "Daler".
  9. Kahnt, 2005, "Rigsdaler".
  10. Schrötter, 1970, "Rigsdaler".
  11. Кривцов, 2005, с. 383—384, "Ригсдалер".
  12. Фенглер, 1993, «Ригсдалер».
  13. Kahnt, 2005, "Skilling".
  14. Krause 1601—1700, 2008, с. 190, "Denmark".
  15. Kahnt, 2005, "Rigsbankdaler".
  16. World Paper Money, 2008, с. 436—437, "Denmark".
  17. World Paper Money, 2008, с. 437, "Denmark".
  18. World Paper Money, 2008, с. 438, "Denmark".
  19. Krause 1701—1800, 2010, с. 170, "Denmark".
  20. Schrötter, 1970, "Rigsbankdaler".
  21. Krause 1801—1900, 2009, с. 284.
  22. Krause 1801—1900, 2009, с. 280.
  23. Krause 1801—1900, 2009, с. 284—285.
  24. Krause 1801—1900, 2009, с. 280—283.
  25. Krause 1801—1900, 2009, с. 283.
  26. Фенглер, 1993, «Скандинавский монетный союз».
  27. . Швеция // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)
  28. 1875-1907 - Fra Rigsdaler til kroner (дан.). официальный сайт . оригіналу за 20 жовтня 2019. Процитовано 27 січня 2018.
  29. Шлезвиг-Гольштиния // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)
  30. Standard Catalog of German Coins 1501—present, 2011, с. 1216—1217, "Schleswig-Holsteine ".
  31. AKS, 2007.
  32. Возгрин, 2012, с. 85—86.
  33. Krause 1701—1800, 2010, с. 163, "Danish West Indies".
  34. World Paper Money, 2008, с. 430, "Danish West Indies".
  35. Krause 1801—1900, 2009, с. 277—278, "Danish West Indies".
  36. Возгрин, 2012, с. 106.
  37. БРЭ Гренландия, 2007, "Гренландия".
  38. . Гренландия // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)
  39. World Paper Money, 2008, с. 623—624, "Greenland".

Література

  • Возгрин В. Е. Исчезнувшие острова (Скандинавская Вест-Индия) // Санкт-Петербург и страны Северной Европы: Материалы Четырнадцатой ежегодной международной научной конференции (11-12 апреля 2012 г.). — СПб. : Русская христианская гуманитарная академия, 2012. — № 13 (25 червня). — С. 81—109. — ISSN 2411-8796.
  • Нумизматический словарь. — 4-е изд. — Львов : Высшая школа, 1980.
  • Кондратьева Т. И., Рогинский В. В. Гренландия // Большая российская энциклопедия / Отв. ред. С. Л. Кравец. — Большая Российская энциклопедия, 2007. — Т. 7 (Гермафродит — Григорьев). — 767 с. — .
  • Кривцов В. В. Энциклопедический справочник для нумизматов. — М. : Аверс (№ 7), 2005. — 830 с.
  • Максимов М. М. Чехия // Очерк о серебре. — 3-е изд. перераб. и доп. — М. : Недра, 1981. — 207 с.
  • Махун С. Г., Пядышев Д. А. Шведский след в нумизматике: от Густава I Ваза до Карла XII // Монета талер. История, стиль, легенды, искусство гравёров, портреты великих... — К. : Украинская академия геральдики, товарного знака и логотипов, 2014. — 407 с. — .
  • Фенглер Х., Гироу Г., Унгер В. Словарь нумизмата / Отв. ред. В. М. Потин. — 2-е изд., перераб. и доп. — М. : Радио и связь, 1993. — .
  • Arnold P., Küthmann H., Steinhilber D. Grosser Deutscher Münzkatalog von 1800 bis heute / Dieter Faβbender. — 23. — Regenstauf : Battenberg Verlag, 2007. — .
  • Bruce C. II., Michael T., Miller H. Standard Catalog of World Coins 1601—1700. — Iola, WI : Krause Publications, 2008. — 1439 p. — .
  • Cuhaj G., Michael T., Miller H. Standard Catalog of World Coins 1701—1800. — Iola, WI : Krause Publications, 2010. — 1344 p. — .
  • Cuhaj G., Michael T., Miller H. Standard Catalog of World Coins 1801—1900. — Iola, WI : Krause Publications, 2009. — 1296 с. — .
  • Cuhaj G. S. Standard Catalog of German Coins 1501—present / compiled by N. Douglas Nicol. — 3rd. — Iola, WI : Krause Publications, 2011. — 1488 p. — .
  • Hybel N., Poulsen B. Money // The Danish Resources c. 1000—1500 Growth and Recession. — Leiden • Boston : Brill, 2007. — .
  • Kahnt Helmut. Das große Münzlexikon von A bis Z. — 1. Auflage. — Regenstauf : Battenberg Verlag, 2005. — .
  • Schrötter Friedrich Freiherr von. Wörterbuch der Münzkunde. — zweite, unveränderte Auflage. — Berlin : J. Guttenberg Verlagsbuchhandlung, 1970. — .
  • Standard Catalogue of World Paper Money, General Issues — 1368 — 1960 / edited by George Cuhaj. — 12th edition. — Krause Publications, 2008. — 1224 p. — .

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Rigsdaler dan rigsdaler istorichna groshova odinicya Daniyi XVI XIX stolit Pislya povsyudnogo poshirennya joahimstaleriv ta yih nasliduvan na teritoriyi Yevropi v pershij polovini XVI stolittya bilshist velikih sribnih monet oderzhala nazvu taler U Daniyi ta inshih skandinavskih krayinah vono transformuvalosya u daler Spochatku odin daler vidpovidav 1 markam abo 24 skilingam U miru psuvannya dribnoyi rozminnoyi moneti kurs povnovazhnoyi sribnoyi moneti pidvishuvavsya U 1625 roci vstanovili chitki vzayemovidnosini 1 daler 6 marok 96 skilingiv yaki proisnuvali azh do 1813 roku Formuvannya fiksovanogo obminnogo kursu mizh riznimi groshovimi odinicyami ne moglo zupiniti zmenshennya derzhavnoyi vladoyu utrimannya u nih blagorodnogo metalu Povnovazhna sribna moneta sho mala 25 28 g chistogo sribla otrimala nazvu rigsdalera za analogiyeyu z nimeckim rejhstalerom Poyava banknot yaki hoch i buli nominovani v rigsdalerah ale ne vidpovidali za vartistyu povnovazhnim monetam z odnojmennoyu nazvoyu prizvela do viniknennya ponyat kurantnogo ta spesiyerigsdalera Danskij rigsdaler Moneta nominalom v 2 riksdalera Kristianf IX 1863 Teritoriya obigu Emitent Danske korolivstvo Istoriya Pochatok viluchennya 1873 U 1813 roci na tli bankrutstva derzhavi bulo vvedeno novu groshovu odinicyu rigsbankdaler Vin mistiv rivno vdvichi menshu kilkist sribla porivnyano zi spesiyerigsdalerom U 1854 roci provedena reforma yaka peredbachala perejmenuvannya rigsbankaleriv na rigsdaleri rigsment Vodnochas u derzhavi vidhodili vid termina spesiyerigsdaler Krim cogo groshovij obig zalishavsya tim samim 27 travnya 1873 roku mizh Daniyeyu ta Shveciyeyu bulo ukladeno Skandinavskij monetnij soyuz yakij peredbachav vidmovu vid sribnogo standartu ta unifikaciyu groshovih odinic obidvoh krayin na osnovi kroni vartistyu 0 4032 g chistogo zolota Obmin provodili do 1 sichnya 1875 roku za kursom 1 danska krona rigsdalera Krim Daniyi rigsdaleri u XVIII XIX stolittyah vipuskali v kontrolovanih neyu nimeckih gercogstvah Shlezvig Golshtejn ta Grenlandiyi a takozh danskij Vest Indiyi U Norvegiyi sho perebuvala z 1397 po 1814 v uniyi z Daniyeyu vipuskali vlasni rigsdaleriv yaki v cij statti ne rozglyadayutsya Peredumovi poyaviDanskij sribnij gulden kincya XV stolittya U Daniyi pershi veliki sribni moneti tipu taleriv vikarbuvali naprikinci XV stolittya za pravlinnya korolya Yugana 1481 1513 Yihnya poyava vidpovidala zagalnoyevropejskim tendenciyam groshovogo obigu ta potrebam torgivli She v 1486 roci ercgercog Tirolya Sigizmund u zv yazku z nestacheyu zolota i vodnochas nayavnistyu sribnih kopalen u svoyij derzhavi vipustiv veliku sribnu monetu Za vartistyu metalu 31 7 g sribla 935 probi sho mistitsya v nij nova groshova odinicya bula ekvivalentna zolotomu rejnskomu guldenu Za svoyeyu suttyu karbuvannya sribnogo guldenu stalo pershoyu u Svyashennij Rimskij imperiyi sproboyu zaminiti zoloti moneti sribnimi analogami Novu monetu nazivali guldinerom ta guldengroshem Daniya yaka na toj moment vklyuchala do svogo skladu teritoriyi suchasnih Shveciyi Norvegiyi Finlyandiyi ta Islandiyi ne zalishilasya ostoron novih viyan U 1496 1497 i 1500 rokah u Daniyi vipustili pershi sribni guldengroshi U 1510 1512 rokah v oblasti Rudnih gir na pivnichnomu shodi Bogemiyi bulo vidkrito bagati rodovisha sribla Za nakazom miscevogo pravitelya de u 1516 roci bulo zasnovano selishe rudokopiv yake otrimalo nazvu Joahimstal na chest pokrovitelya rudokopiv svyatogo Joakima Za serednovichnimi mirkami tirazh novih guldineriv buv velicheznij Vsogo do 1545 roku iz sribla kopalen Joahimstalya bulo vikarbuvano bilshe 3 mln ekzemplyariv joahimstaleriv Ce prineslo yak kolosalnij dohid simejstvu Shlikiv tak i sprichinilo yih poshirennya po vsij Nimechchini Chehiyi Ugorshini ta inshih krayinah Velika kilkist harakternih groshovih znakiv prizvela do togo sho yih pochali nazivati za miscem karbuvannya joahimstalerami abo skorocheno talerami Cya nazva piznishe perejshla na vsi tipi guldengrosheniv U Daniyi vono transformuvalosya na daler 8 Rigsdaleri v XVI pochatku XIX stolittyaKorol Kristian II 1513 1523 rozporyadivsya karbuvati veliki sribni moneti na zrazok tirolskih guldengroshej Pid chas jogo pravlinnya u Daniyi vikoristovuvali groshovi odinici identichni odinicyam Vendskogo monetnogo soyuzu Danskij skiling ta marka vidpovidali lyubekskim Pershi daleri mistili kilkist sribla ekvivalentne 1 markam abo 24 skilingam 9 10 11 Pislya togo yak joahimstaleri nabuli shirokogo poshirennya z 1537 roku v Daniyi stali karbuvati daleri za yih zrazkom Banknota 1794 nominalom v 1 kurantnij rigsdaler Nizka zbrojnih konfliktiv takih yak povstannya v Shveciyi yake zakinchilosya zdobuttyam neyu nezalezhnosti mizhusobna vijna 1534 1536 rokiv sho otrimala nazvu Grafskoyi chvari Pivnichna semirichna vijna 1563 1570 rokiv priveli do masovogo psuvannya moneti Kurs velikoyi sribnoyi moneti dalera shodo dribnoyi rozminnoyi moneti pidvishivsya vdvichi i stav skladati 4 danski marki 10 11 9 V 1625 roci sklalasya nastupna sistema groshovih odinic 1 daler 6 marok 96 skilingiv 10 Skilling u svoyu chergu dilivsya na 12 peningiv 13 Odnochasno z dalerom u krayini cirkulyuvali sribni kroni rivni 4 markam 13 14 Zaznacheni spivvidnoshennya proisnuvali do 1813 roku 13 Formuvannya fiksovanogo obminnogo kursu mizh riznimi groshovimi odinicyami bulo zupiniti psuvannya moneti Chergove suttyeve znizhennya vmistu sribla u skilingah vidbulosya pid chas Velikoyi Pivnichnoyi vijni 1700 1721 rokiv Osnovnimi groshovimi odinicyami u period stali t zv rigsorti moneti nominalom u 24 8 ta 4 skilingi vikarbuvani po stopi 11 1 3 rigsdaleri 1088 skilingiv z odniyeyi kelnskoyi marki 233 855 g chistogo sribla 9 Ce bulo istotno nizhche nizh u nablizhenih do vagovih harakteristik do rejhstalera rigsdaleriv sho vipuskalisya po stopi v 9 moneti z kelnskoyi marki blagorodnogo metalu 15 Odnochasno centralnij uryad v 1713 roci rozpochav vipusk banknot 16 Voni hoch i buli nominovani v rigsdalerah ne vidpovidali vartosti povnovazhnoyi sribnoyi moneti z odnojmennoyu nazvoyu Ce v svoyu chergu prizvelo do vidilennya dvoh groshovih odinic spesiyedalera ta kurantnogo rigsdalera chiya vartist viznachalasya potochnim rinkovim kursom shodo povnovazhnoyi sribnoyi moneti Z 1748 roku v krayini nadrukuvali kupyuri iz zaznachennyam nominalu v kurantnih rigsdalerah 17 U XVIII stolitti takozh vipuskali paperovi groshi v spesiyerigsdalerah sho peredbachalo vilnij yihnij obmin na sribni rigsdaleri 9 18 Slid zaznachiti sho z 1795 roku pochinayut karbuvati moneti iz zaznachennyam RIGSDALER SPECIES 19 Rigsdaler vid reformi 1813 roku do pripinennya isnuvannya v 1875 rociSpesiyerigsdaler 1848 roku U hodi Napoleonivskih voyen Daniya brala uchast u nizci konfliktiv yaki zakinchilisya yiyi porazkoyu vtratoyu nizki teritorij ta bankrutstvom Finansovij stan derzhavi pogirshuvavsya Tak yaksho v 1794 roci rigsdaler kurant vidpovidav 4 5 spesiyesrigsdalera to v 1813 roci kurs sklav 6 do 1 20 5 sichnya 1813 roku bulo ogolosheno stvorennya novoyi groshovoyi odinici rigsbankdalera Odnochasno peredbachavsya vipusk zolotih monet Zalezhno vid zobrazhenogo na nih monarha yih nazivali abo Vrahovuyuchi vagovi harakteristiki rigsbankdalera 18 moneti z kelnskoyi marki chistogo sribla 15 i frederikdora 6 6420 g zolota 896 probi a takozh yih spivvidnoshennya 10 rigsbankdaleriv za odin zolotij zoloti moneti Pri rinkovomu kursi 1 do 15 16 v Daniyi 1 g zolota v moneti vidpovidav 21 g sribla v rigsbankdaleri Tirazhi zolotih monet buli neznachnimi i za svoyeyu suttyu praktichno ne vplivali na sistemu groshovih vidnosin u derzhavi Rigsbankdaler mistiv rivno vdvichi menshu kilkist sribla v porivnyanni z spesierigsdalerom 15 Buli zberezheni kolishni zvichni proporciyi z rozminnimi groshovimi odinicyami rigsbankdaler 6 marok po 16 rigsbankskillingiv 15 Na monetah nominalom u 2 rigsbankdaleri vkazuvali RIGSDALER SPECIES abo SPECIES U 1854 roci provedena reforma sho peredbachala perejmenuvannya rigsbankaleriv na rigsdaleriv rigsment dan rigsdaler rigsmont Odnochasno v derzhavi vidhodili vid termina spesisrigsdaler V inshomu groshovij obig zagalom zalishalosya kolishnim 1 rigsdaler rigsment 96 skilingiv rigsment 10 rigsdaleriv rigsment 1 frederikdor abo kristiandor 27 travnya 1873 roku mizh Daniyeyu ta Shveciyeyu buv ukladenij Skandinavskij monetnij soyuz yakij peredbachav vidmovu vid sribnogo standartu ta unifikaciyu groshovih odinic oboh krayin na osnovi kroni vartistyu 0 4032 g shirogo zolota Obmin provodili do 1 sichnya 1875 roku za kursom 1 danska krona rigsdalera Odnochasno vveli rozminnu odinicyu eri sho 1 100 kroni Shlezvig Golshtejnskij rigsdalerProtyagom kilkoh stolit naseleni perevazhno nimcyami zemli Shlezvig Golshtejna buli vklyucheni do skladu Daniyi She v 1460 roci pershogo korolya Daniyi z Oldenburzkoyi dinastiyi Kristiana I progolosili pravitelem Shlezvig Golshtejna ale ne yak danskogo korolya a osobisto yak gercoga danih zemel U nastupni kilka stolit ci zemli stavali prichinoyu zbrojnih konfliktiv Z 1773 roku Shlezvig Golshtejn faktichno stav danskoyu provinciyeyu Pri comu za gercogstvami zberigalasya nizka privileyiv u tomu chisli pravo na karbuvannya vlasnoyi moneti U Shlezvig Golshtejni pid vplivom Daniyi ta poryad roztashovanih nimeckih zemel sklalasya vlasna sistema groshovogo obigu Z 1787 roku v gercogstvah Shlezvig i Golshtejn stali karbuvati moneti identichni za vagoyu ta zmistom sribla zi spesiyerigsdalerami Na vidminu vid danskih voni podilyalisya na 60 kurantnih shilingiv 30 U nastupni roki vipuskali moneti z poznachennyam nominalu abo v kurantnih shilingah abo v datskih Reichsbankschilling abo iz zaznachennyam dvoh odinic napriklad RIGSBANKDALER i 30 SCHILLING COURANT Smert naprikinci 1863 roku bezditnogo korolya Frederika VII prizvela do pripinennya dinastiyi Oldenburgiv na danskomu prestoli Rozbizhnosti shodo togo hto maye keruvati cimi provinciyami prizveli do avstro prussko danskoyi vijni 1864 roku Rezultatom stala porazka Daniyi ta yiyi vihid iz skladu Shlezvig Golshtejna Danski kolonialni rigsdaleri4 vest indski daleri 1904 roku Danska Vest Indiya bula koloniyeyu sho skladalasya z troh ostroviv u Karibskomu mori Santa Krus Sent Dzhon i Sent Tomas U drugij polovini XVII stolittya upravlinnya nad ostrovami otrimala Danska Vest Indska kompaniya potim v 1755 roci voni perejshli u vlasnist Daniyi Dlya organizaciyi groshovogo obigu z yihnoyi teritoriyi zaprovadili miscevu groshovu odinicyu yaka za analogiyeyu z valyutoyu metropoliyi otrimala nazvu rigsdalera Vest indskij rigsdaler vidpovidav 96 skilingam 33 Kurs vest indskogo rigsdalera buv menshim shodo rigsdalera metropoliyi 1 vest indskij pririvnyuvavsya do 4 5 kurantnogo datskogo rigsdalera 34 U 1849 roci v Danskij Vest Indiyi proveli monetnu reformu yaka peredbachala decimalizaciyu osnovnoyi groshovoyi odinici Novij vest indskij daler stav rivnim 5 frankam 100 centam abo 500 bitam 35 Cya groshova odinicya proisnuvala azh do prodazhu ostroviv SShA v 1917 roku 6 grenlandskih skilingiv 1 12 rigsdalera rigsment Korolivskogo grenlandskogo torgovogo tovaristva Pislya pidpisannya Kalmarskoyi uniyi v 1397 roci Grenlandiya stala chastinoyu volodin datskogo korolya Pislya rozirvannya dansko norvezkoyi uniyi v 1814 roci zemlya vidijshla do Danskogo korolivstva yak koloniyi 37 Bezposerednim upravlinnyam najbilshim u sviti ostrovom z 1774 roku keruvalo Korolivske grenlandske torgove tovaristvo dan Den Kongelige Gronlandske Handel 37 Nezvazhayuchi na svoyi rozmiri ostriv praktichno bezlyudnij Tak za danimi na 1888 rik u pidkontrolnih Daniyi grenlandskih poselennyah prozhivalo blizko 10 tisyach osib Dlya zabezpechennya groshovogo obigu torgovelne tovaristvo periodichno z 1803 roku vipuskalo banknoti nominovani za analogiyeyu z metropoliyeyu v rigsdalerah rigsbankdalerah skilingah ta rigsdalerah rigsment 39 PrimitkiZvarich 1980 Taler Fengler 1993 Taler Hybel 2007 s 336 Mahun 2014 s 25 26 Maksimov 1981 Mahun 2014 s 26 28 Fengler 1993 Ioahimstaler Kahnt 2005 Daler Kahnt 2005 Rigsdaler Schrotter 1970 Rigsdaler Krivcov 2005 s 383 384 Rigsdaler Fengler 1993 Rigsdaler Kahnt 2005 Skilling Krause 1601 1700 2008 s 190 Denmark Kahnt 2005 Rigsbankdaler World Paper Money 2008 s 436 437 Denmark World Paper Money 2008 s 437 Denmark World Paper Money 2008 s 438 Denmark Krause 1701 1800 2010 s 170 Denmark Schrotter 1970 Rigsbankdaler Krause 1801 1900 2009 s 284 Krause 1801 1900 2009 s 280 Krause 1801 1900 2009 s 284 285 Krause 1801 1900 2009 s 280 283 Krause 1801 1900 2009 s 283 Fengler 1993 Skandinavskij monetnyj soyuz Shveciya Enciklopedicheskij slovar Brokgauza i Efrona v 86 t 82 t i 4 dop t SPb 1890 1907 ros doref 1875 1907 Fra Rigsdaler til kroner dan oficialnyj sajt originalu za 20 zhovtnya 2019 Procitovano 27 sichnya 2018 Shlezvig Golshtiniya Enciklopedicheskij slovar Brokgauza i Efrona v 86 t 82 t i 4 dop t SPb 1890 1907 ros doref Standard Catalog of German Coins 1501 present 2011 s 1216 1217 Schleswig Holsteine AKS 2007 Vozgrin 2012 s 85 86 Krause 1701 1800 2010 s 163 Danish West Indies World Paper Money 2008 s 430 Danish West Indies Krause 1801 1900 2009 s 277 278 Danish West Indies Vozgrin 2012 s 106 BRE Grenlandiya 2007 Grenlandiya Grenlandiya Enciklopedicheskij slovar Brokgauza i Efrona v 86 t 82 t i 4 dop t SPb 1890 1907 ros doref World Paper Money 2008 s 623 624 Greenland LiteraturaVozgrin V E Ischeznuvshie ostrova Skandinavskaya Vest Indiya Sankt Peterburg i strany Severnoj Evropy Materialy Chetyrnadcatoj ezhegodnoj mezhdunarodnoj nauchnoj konferencii 11 12 aprelya 2012 g SPb Russkaya hristianskaya gumanitarnaya akademiya 2012 13 25 chervnya S 81 109 ISSN 2411 8796 Numizmaticheskij slovar 4 e izd Lvov Vysshaya shkola 1980 Kondrateva T I Roginskij V V Grenlandiya Bolshaya rossijskaya enciklopediya Otv red S L Kravec Bolshaya Rossijskaya enciklopediya 2007 T 7 Germafrodit Grigorev 767 s ISBN 978 5 85270 337 8 Krivcov V V Enciklopedicheskij spravochnik dlya numizmatov M Avers 7 2005 830 s Maksimov M M Chehiya Ocherk o serebre 3 e izd pererab i dop M Nedra 1981 207 s Mahun S G Pyadyshev D A Shvedskij sled v numizmatike ot Gustava I Vaza do Karla XII Moneta taler Istoriya stil legendy iskusstvo gravyorov portrety velikih K Ukrainskaya akademiya geraldiki tovarnogo znaka i logotipov 2014 407 s ISBN 978 966 8153 84 6 Fengler H Girou G Unger V Slovar numizmata Otv red V M Potin 2 e izd pererab i dop M Radio i svyaz 1993 ISBN 5 256 00317 8 Arnold P Kuthmann H Steinhilber D Grosser Deutscher Munzkatalog von 1800 bis heute Dieter Fabbender 23 Regenstauf Battenberg Verlag 2007 ISBN 978 3 86646 019 5 Bruce C II Michael T Miller H Standard Catalog of World Coins 1601 1700 Iola WI Krause Publications 2008 1439 p ISBN 0 89689 708 7 Cuhaj G Michael T Miller H Standard Catalog of World Coins 1701 1800 Iola WI Krause Publications 2010 1344 p ISBN 1 4402 1364 X Cuhaj G Michael T Miller H Standard Catalog of World Coins 1801 1900 Iola WI Krause Publications 2009 1296 s ISBN 0 89689 940 3 Cuhaj G S Standard Catalog of German Coins 1501 present compiled by N Douglas Nicol 3rd Iola WI Krause Publications 2011 1488 p ISBN 978 1 4402 1402 8 Hybel N Poulsen B Money The Danish Resources c 1000 1500 Growth and Recession Leiden Boston Brill 2007 ISBN 978 90 04 16192 4 Kahnt Helmut Das grosse Munzlexikon von A bis Z 1 Auflage Regenstauf Battenberg Verlag 2005 ISBN 3 89441 550 9 Schrotter Friedrich Freiherr von Worterbuch der Munzkunde zweite unveranderte Auflage Berlin J Guttenberg Verlagsbuchhandlung 1970 ISBN 978 3110012279 Standard Catalogue of World Paper Money General Issues 1368 1960 edited by George Cuhaj 12th edition Krause Publications 2008 1224 p ISBN 978 0 89689 730 4

Дата публікації:
Топ