Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Старонижньонімецька мова або Старосаксонська мова — мова германської групи, індоєвропейської мовної сім'ї. Найбільш рання записана форма нижньонімецької мови. Фіксувалась з 8 до 12 століття півночі сучасної Німеччини та в Нідерландах. Була достатньо близькою до старофризької, староанглійської та старонідерландської. Розвинулась в середньонижньонімецьку в XII ст.
| Старонижньонімецька мова | |
|---|---|
| Sahsisk, Sahsisc | |
| Поширена в | північна Німеччина, Нідерланди |
| Носії | 0 ( існувала до кінця 12 століття) |
| Писемність | Латиниця, |
| Класифікація | Індоєвропейські мови |
| Офіційний статус | |
| Коди мови | |
| ISO 639-3 | osx |
Поширення
Район, де в 8-12 століттях говорили старонижньонімецькою або старосакською, збігається з територією нинішньої півночі Німеччини, а саме землями Нижньої Саксонії, Вестфалії та Саксонії-Ангальт і голландських провінцій Дренте, Гронінген, Оверейсел і Гелдерланд. На півдні межа між старонижньонімецькою та староверхньонімецькою пролягав лініями між місцевостями Мерзебург і Геттінген та Зауерланд і Рур. На заході межами старонижньонімецької була мілководна затока Зейдерзе. Північний кордон між старофризькою та старонижньонімецькою пролягав лінією Гронінген — Бремергафен. На сході мова межувала зі слов'янськими діалектами, на півночі з давньоскандинавською.
Характеристика мови
Старонижньонімецька мова не брала участь у другому (верхньонімецькому) пересуванні голосних, і тому зберегла вибухові приголосні звуки p, t, k, які були замінені в давньоверхньонімецькій мові різними фрикативами та африкатами. Німецькі дифтонги ai, au перетворилися в довгі голосні звуки ē, ō, відповідно, тоді як в давньоверхньонімецькій мові вони перетворювалися або в ei, ou, або в ē, ō залежно від наступного за ним приголосного звуку. Старонижньонімецька, єдина із західногерманських мов, зберегла германський -j- після приголосного звуку, наприклад, hēliand «рятівник» (давньоверхньонімецька — Heilant, староанглійська — Hǣlend, готська — Háiljands). Німецький умляут присутній тільки у вигляді короткого a, і не послідовний, наприклад, hebbean або habbian «мати» (староанглійська — Hebban).
Тексти
Збереглося всього кілька текстів, особливо в молитвах, що відносяться до хрещення, написаних саксами по завіті Карла Великого. Єдиний збережений літературний текст Heliand.
- Heliand
- Фрагмент Книги Буття
- Trierer Blutsegen
- Wurmsegen
- Spurihalz
- Давньосаксонська молитва
- Комментарі до псалмів
- Пенітенціарія
- Гомілія біди високоповажного
- Credo
- Essener Heberegister
Література
- Мови світу. Германські та кельтські мови(рос.)
- Galleé, Johan Hendrik (1910). Altsächsische Grammatik. Halle: Max Niemeyer.(нім.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Staronizhnonimecka mova abo Starosaksonska mova mova germanskoyi grupi indoyevropejskoyi movnoyi sim yi Najbilsh rannya zapisana forma nizhnonimeckoyi movi Fiksuvalas z 8 do 12 stolittya pivnochi suchasnoyi Nimechchini ta v Niderlandah Bula dostatno blizkoyu do starofrizkoyi staroanglijskoyi ta staroniderlandskoyi Rozvinulas v serednonizhnonimecku v XII st Staronizhnonimecka movaSahsisk SahsiscPoshirena vpivnichna Nimechchina NiderlandiNosiyi0 isnuvala do kincya 12 stolittya PisemnistLatinicya KlasifikaciyaIndoyevropejski movi Germanski moviZahidnogermanski movi dd Oficijnij statusKodi moviISO 639 3osxPoshirennyaMapa poshirennya staronizhnonimeckoyi movi Rajon de v 8 12 stolittyah govorili staronizhnonimeckoyu abo starosakskoyu zbigayetsya z teritoriyeyu ninishnoyi pivnochi Nimechchini a same zemlyami Nizhnoyi Saksoniyi Vestfaliyi ta Saksoniyi Angalt i gollandskih provincij Drente Groningen Overejsel i Gelderland Na pivdni mezha mizh staronizhnonimeckoyu ta staroverhnonimeckoyu prolyagav liniyami mizh miscevostyami Merzeburg i Gettingen ta Zauerland i Rur Na zahodi mezhami staronizhnonimeckoyi bula milkovodna zatoka Zejderze Pivnichnij kordon mizh starofrizkoyu ta staronizhnonimeckoyu prolyagav liniyeyu Groningen Bremergafen Na shodi mova mezhuvala zi slov yanskimi dialektami na pivnochi z davnoskandinavskoyu Harakteristika moviStaronizhnonimecka mova ne brala uchast u drugomu verhnonimeckomu peresuvanni golosnih i tomu zberegla vibuhovi prigolosni zvuki p t k yaki buli zamineni v davnoverhnonimeckij movi riznimi frikativami ta afrikatami Nimecki diftongi ai au peretvorilisya v dovgi golosni zvuki e ō vidpovidno todi yak v davnoverhnonimeckij movi voni peretvoryuvalisya abo v ei ou abo v e ō zalezhno vid nastupnogo za nim prigolosnogo zvuku Staronizhnonimecka yedina iz zahidnogermanskih mov zberegla germanskij j pislya prigolosnogo zvuku napriklad heliand ryativnik davnoverhnonimecka Heilant staroanglijska Hǣlend gotska Hailjands Nimeckij umlyaut prisutnij tilki u viglyadi korotkogo a i ne poslidovnij napriklad hebbean abo habbian mati staroanglijska Hebban TekstiZbereglosya vsogo kilka tekstiv osoblivo v molitvah sho vidnosyatsya do hreshennya napisanih saksami po zaviti Karla Velikogo Yedinij zberezhenij literaturnij tekst Heliand Heliand Fragment Knigi Buttya Trierer Blutsegen Wurmsegen Spurihalz Davnosaksonska molitva Kommentari do psalmiv Penitenciariya Gomiliya bidi visokopovazhnogo Credo Essener HeberegisterLiteraturaMovi svitu Germanski ta keltski movi ros Gallee Johan Hendrik 1910 Altsachsische Grammatik Halle Max Niemeyer nim