Бураміс малий Час існування: плейстоцен — сучасність | ||||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
бураміс малий в природному середовищі | ||||||||||||||||||
Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||
Burramys parvus (Broom, 1896) | ||||||||||||||||||
Розповсюдження бураміса малого | ||||||||||||||||||
Посилання | ||||||||||||||||||
|
Бураміс малий (Burramys parvus) — дрібний сумчастий звір, єдиний сучасний представник роду бураміс (Burramys), родини бурамісових. Живе виключно на кам'янистих схилах високо в горах, має невеликий розірваний ареал в австралійських штатах Вікторія і Новий Південний Уельс. Вид відомий з 1894 року за плейстоценовими викопними рештками. У серпні 1966 на лижній базі Мельбурнського університету на горі Готем (Hotham) вперше був знайдений живий представник виду.
Опис
Довжина тіла в бурамісів в середньому близько 11 сантиметрів, коливання в межах 10–13 см, але самці дещо більші за самиць. Чіпкий хвіст довший за тіло — його середня довжина у самців та самиць 148 та 140 міліметрів відповідно, коливання в межах 13–16 сантиметрів. Вага дорослої тварини від 30 до 60 грамів, в середньому 44,3, вага молодої особини, коли вона покидає матір, близько 22 грамів. Вага тварин коливається залежно від пори року — навесні після сплячки вона падає до 30 грамів, восени завдяки жиру наближається до 80 грамів. Незважаючи на малі розміри та назву (лат. parvus — невеликий), цей вид є найбільшим представником своєї родини. Хутро густе та пухнасте, зверху сіре з темною спиною та смугою вздовж голови, на споді кремове, в самців під час шлюбного періоду стає брунатно-помаранчевим. Писочок у бураміса рожевий. Шерсть вкриває сантиметр ближчої до тулуба частини хвоста, але далі хвіст голий. Чіпкі лапи з гнучкими пальцями допомагають тварині лазити по скелях та рослинах. Бураміс малий має збільшені премоляри. Іншою ознакою є велика як для сумчастих кількість сосків — чотири.
Середня температура тіла 36,1 °C.
Кількість хромосом у диплоїдному наборі становить 14 (2n=14).
Поширення
Ареал малого бураміса невеликий і дуже фрагментований — кілька ділянок в найвищих горах Австралії загальною площею близько 10 км² (є відомості що навіть менше ніж 5 км²) на висоті 1400—2230 метрів над рівнем моря. Тварина живе на горі Готем, Богонг, , у Вікторії та в горах в Новому Південному Уельсі, а саме на горах Косцюшко, , . За даними австралійського урядового підрозділу «Department of Sustainability, Environment, Water, Population and Communities» в цілому в Національному парку Косцюшко загальна площа ареалу 8 км², а в — 2 км². Цікаво однак, що співвідношення чисельностей протилежне, тобто менші ареали у Вікторії значно густіше заселені. Загальний розмір популяції трохи більше ніж 2 тисячі особин, з яких 3/4 — самиці.
Слід відзначити, що внаслідок невеликих розмірів ареалу окремі популяції дуже вразливі — наприклад, під час великих пожеж у штаті Вікторія в 2003 році постраждала більша частина місць життя цих тварин.
Клімат високогір'я, в якому живе бураміс, холодний та вологий — температура повітря рідко коли перевищує 10 °C, а опадів випадає до 1500 мм на рік. Часті сильні вітри та дощі. Сніг може випасти в будь-яку пору року, хоч зазвичай випадає з червня по вересень.
Тварини мешкають на кам'яних розсипах, порослих де-не-де ділянками трави та невисокими кущами. У тріщинах скель та між каменями вони знаходять сховок від хижаків та негоди, а плодами та ягодами рослин харчуються.
Харчування
В цілому малий бураміс всеїдна тварина, що харчується переважно комахами, плодами та насінням. Однак при цьому, основну частину його раціону складають лише кілька видів харчів, тобто це досить спеціалізований вид, майже олігофаг. Головною їжею бураміса є богонгова міль (), яка щороку мігрує у величезних кількостях в гори для розмноження. Дослідження показали, що ця міль становить близько третини усієї їжі, яку споживає тварина протягом активного періоду, а з жовтня по грудень, в сезон коли народжуються і вигодовуються дитинчата, бураміси майже суціль годуються цими комахами, причому їх частка в раціоні самиць вища ніж у самців. Однак ці тварини споживають й інших членистоногих: гусінь, жуків, павуків, багатоніжок. Поступово кількість богонгової молі зменшується і в січні-квітні тварини споживають плоди та насіння, при цьому знову ж таки переважно лише кількох видів.
Під час сплячки бураміси підхарчовуються запасеними заздалегідь ягодами та насінням, що й становить ¾ їхнього раціону з травня по жовтень. Це єдині сумчасті, які запасають харчі на тривалий час.
Бураміси добре пристосовані до свого способу харчування — своїми чіпкими лапками вони легко справляються з насінням, ягодами та комахами. Їх премоляри розгризають хітин комах та шкарлупки насіння. А своїми нижніми різцями вони виколупують з насіння чи комах поживний вміст.
Поведінка
Малі бураміси — сторожкі нічні тварини. Вдень вони сплять скрутившись клубочком. Це неагресивний вид, особини рідко борються між собою за їжу чи територію. Є спостереження, що часом вони доглядають одне за одним.
Під час шлюбних ігор самці бігають за самицями й обнюхують їх анальну область. Парування триває кілька хвилин після чого самці йдуть геть. Якщо ж самець залишається, то часом самиці на них нападають і женуть геть зі своїх ділянок. Пізніше самиці вороже ставляться до молодих самців, так само проганяють їх, часом разом з ними йдуть і молоді самиці. Дорослі самиці займають найкращі ділянки і через те, що вони женуть звідти самців, популяція переважно складається з самиць, бо на околицях де умови гірші смертність серед самців помітно вища. В самиць шанс пережити зиму в 4–5 разів вищий ніж у самців. Якщо самиці живуть до 10–12 років, то самці зазвичай лише 3–4.
Оселища самиць зазвичай перекриваються. Як правило, старша самиця оточена молодими, кількість яких — до десятка. Ймовірно, молодші є нащадками старшої. Лише ночами тварини часом покидають свої оселища для годівлі, але оскільки в самиць вони в найкращих місцях, то їм не доводиться далеко ходити.
В самців немає окремих ділянок. Після шлюбного сезону, коли самиці виганяють їх зі своїх ділянок, вони кочують околицями і нишпорять вечорами в пошуках їжі. Оскільки їх витісняють на околиці ареалу де їжі менше, то їм доводиться долати більші відстані для того щоб насититися. Якщо самиці за день долають біля кілометра, то самці біля трьох. Усе це збільшує як витрати енергії так і ризик натрапити на хижаків.
Унікальною рисою серед сумчастих є впадіння малих бурамісів у сплячку, яка триває з травня по вересень-початок жовтня. Під час сплячки температура тіла в тварини падає до 2 °C. Для того щоб пережити сплячку тварини накопичують значні запаси жиру, а для сну згортаються в клубочок, бо куля має найкраще з точки зору збереження тепла співвідношення площі до маси. Час від часу бураміси прокидаються і їдять запасені на зиму ягоди та насіння.
Якщо малого бураміса налякати, то він швидко тікатиме, не намагаючись при цьому сховатися десь у норі чи між камінням. По камінню тварина лазить хапаючись за виступи кінцівками, а от свій чіпкий хвіст використовує нечасто. Взагалі, на відміну від інших представників родини, малий бураміс скоріше наземний, аніж деревний.
Розмноження
На репродуктивний цикл бурамісів дуже сильно впливає те, що зиму вони проводять у сплячці, для якої мають накопичити в організмі великі запаси жиру. Відповідно час вагітності та вигодовування малят припадає на весну, коли навколо багато харчів і можна не перейматися підготовкою до сплячки. Тому сезонний розподіл виглядає так: у вересні-грудні тварини розмножуються, в січні-квітні готуються до сплячки, травень-вересень — сплячка. Бураміс малий, принаймні самиці, можуть жити до 12 років, тобто пережити не один сезон розмноження. Взагалі, тривалість життя у цього виду одна з найбільших серед малих ссавців.
Шлюбний період триває з кінця вересня по середину жовтня. Шлюбний сезон залежить від того, коли почалася весна, від сходження снігу та прильоту богонгової молі (). Тривалість еструсу у самиць близько 20 днів. Тривалість вагітності 13-15 днів, тож в другій половині жовтня народжуються малята. Кількість дітей у бурамісів чи не найвища серед сумчастих — зазвичай 4, але буває і більше, аж до 8. Мати розчищає малятам до сумки шлях де вони «приростають» до сосків. Оскільки сосків лише 4, то ті дитинчата, що не встигли їх зайняти гинуть. Оскільки від цього залежить їх виживання, то в новонароджених добре розвинуті передні кінцівки та голови. В сумці малята проводять перші 30 днів свого життя, очі в них відкриваються після 3 тижнів, покинувши сумку, вони ще 30-35 днів залишаються з матір'ю і покидають її десь між лютим і березнем, набравши до того часу половину ваги дорослої особини. Період вагітності та вигодовування малечі у малих бурамісів досить короткий, але через необхідність підготовки до зими розмножуються вони лише раз на рік. Наступного року молоді бураміси вже досягають статевої зрілості, однак їх організм не може потім нормально набрати жиру для сплячки, тому біля половини їх гине після першого розмноження. На наступний рік молодь повністю розвинута і нормально переживає як період розмноження, так і сплячку.
Сучасний стан
Якогось економічного значення сам по собі бураміс малий не має. Однак розвиток гірськолижного туризму та відповідної індустрії в Австралійських Альпах загрожують виду. Головна небезпека полягає в тому, що аби пережити морози бурамісові треба шар снігу завтовшки в метр, а лижники притоптують сніг, окрім того на місці гірськолижних трас страждає рослинність, а в теплий сезон туристи лякають бурамісів. До цього слід додати руйнування природного середовища внаслідок будівництва баз відпочинку та доріг. Для збереження цих тварин було здійснено ряд заходів із збереження його середовища, що помітно обмежило зазіхання туристичного сектору. Окрім того, аби лижні траси не розривали ареал проживання виду через них були збудовані тунелі які імітують природне середовище. Іншою значною загрозою для бураміса є інтродуковані до Австралії види хижих плацентарних — головно коти й лисиці. Іншим небезпечним інвазійним видом є ожина, яка витісняє звичні для бураміса рослини.
Як вже говорилося вище, вид був відомих завдяки плейстоценовим скам'янілостям, знайденим по усій східній Австралії. Усе це свідчить, що ці тварини раніше мали значно ширший ареал і жили у рівнинних вологих лісах. Зараз ряд зоологів заради врятування виду пропонують провести експерименти з акліматизації бурамісів на рівнинах.
Примітки
- Конвенція про міжнародну торгівлю видами дикої фауни і флори, що перебувають під загрозою зникнення[недоступне посилання з листопадаа 2019]
- vary from 30 grams in spring up to 80 grams in autumn when they fatten for winter hibernation [Архівовано 29 березня 2011 у Wayback Machine.]
- Mountain Pygmy-possum is the largest of the Pygmy-possum family [Архівовано 11 жовтня 2011 у Wayback Machine.]
- This small marsupial has fine dense fur, which is grey on the back and a creamy colour underneath. Males develop a more fawn-orange coat during the breeding season. [Архівовано 19 квітня 2012 у Wayback Machine.]
- Studies of the sex chromosomes of Burramys parvus (Marsupialia: Burramyidae) — Australian Mammal Society, Vol. 7, № 3–4, 1984, pp. 179—180
- The entire range is only about ten square kilometres [Архівовано 6 серпня 2011 у Wayback Machine.]
- Confined to an area of less than 5 sq. km [Архівовано 11 серпня 2011 у Wayback Machine.]
- restricted to around eight square kilometres above 1600 metres sea level in New South Wales' Kosciusko National Park and two square kilometres above 1400 metres sea level in Victoria's Alpine National Park [Архівовано 11 жовтня 2011 у Wayback Machine.]
- It is estimated that there are only about 2000 Mountain Pygmy-possums left, around 1700 in the Victorian Alps and a further 350 in Kosciusko National Park in NSW. [Архівовано 24 серпня 2011 у Wayback Machine.]
- in 2008, total numbers were estimated at 1700 adult females and 550 adult males [Архівовано 6 серпня 2011 у Wayback Machine.]
- A major fire in 2003 burnt much of the Victorian habitat [Архівовано 6 серпня 2011 у Wayback Machine.]
- Daily movements between habitat patches can be up to 1 km for females and 3 km for males [Архівовано 29 березня 2011 у Wayback Machine.]
- During this time they drop their temperature from 35 °C to around 2 °C [Архівовано 6 серпня 2011 у Wayback Machine.]
- During the winter, individuals will occasionally rise from torpor to feed on stored seeds and berries [Архівовано 8 січня 2011 у Wayback Machine.]
- females only have one litter a year due to the need to store up fat for winter hibernation [Архівовано 8 січня 2011 у Wayback Machine.]
- Pygmy-possum needs a snow depth of at least 1 metre to provide adequate insulation during its winter hibernation [Архівовано 25 листопада 2011 у Wayback Machine.]
- predation by introduced cats and foxes is another serious concern [Архівовано 6 серпня 2011 у Wayback Machine.]
Посилання
- Коротке відео з сайту ARKive, на якому показано малого бураміса
- Коротке відео з сайту youtube, на якому показано малого бураміса
- Стаття «MOUNTAIN PYGMY-POSSUM, BURRAMYS PARVUS» [Архівовано 9 січня 2012 у Wayback Machine.]
- Стаття про малого бураміса на сайті Animal diversity web [Архівовано 4 січня 2012 у Wayback Machine.]
- The Animal Angeing&Longeviti Databace [Архівовано 8 серпня 2011 у Wayback Machine.]
- Стаття про малого бураміса на сайті Encyclopedia of Life [Архівовано 8 січня 2011 у Wayback Machine.]
- Сайт мельбурнського музею [Архівовано 6 серпня 2011 у Wayback Machine.]
- Стаття на сайті ARKive
- ПДФ-файл із сайту австралійського урядового Department of Sustainability, Environment, Water, Population and Communities
- Сторінка присвячена бурамісові на сайті австралійського урядового Department of Sustainability, Environment, Water, Population and Communities [Архівовано 11 жовтня 2011 у Wayback Machine.]
- Стаття присвячена малому бурамісові на сайті act4nature.org
- Стаття з сайту threatenedspecies.environment.nsw.gov.au присвяченого видам Нового Південного Уельсу, яким загрожує небезпека [Архівовано 29 березня 2011 у Wayback Machine.]
Джерела
- Broome, L. and Mansergh, I. 1994. The Mountain Pygmy Possum of the Australian Alps. New South Wales University Press, New South Wales.
- Lee, A. and Cockburn, A. 1985. Evolutionary Ecology of Marsupials. Cambridge University Press, Melbourne.
- Mansergh, I., Baxter, B., Scotts, D., Brady T., and Jolley, D. 1990. Diet of the Mountain Pygmy Possum, Burramys parvus, and other small mammals in the alpine environment at Mt. Higginbotham, Victoria. Australian Mammalogy 13:167-177.
- Mansergh, I. and Scotts, D. 1992. Habitat continuity and social organization of the Mountain Pygmy Possum restored by tunnel. Journal of Wildlife Management 53: 701—707.
- Mansergh, I. and Scotts, D. 1990. Aspects of the life history and breeding biology of the Mountain Pygmy-Possum, Burramys parvus, in alpine Victoria. Australian Mammalogy 13:179-191.
- Menkhorst, P.W. 1995. Mammals of Victoria: distribution, ecology, and conservation. Oxford University Press, Melbourne.
- Ronald M. Nowak. Walker's mammals of the world. — JHU Press, 1999. — Т. 1. — С. 130. — .
- Ride, R.D.L. 1970. A Guide to the Native Mammals of Australia. Oxford University Press, Melbourne. Smith, A.P. and Broome, L. 1992. The effects of season, sex and habitat on the diet of the Mountain Pygmy Possum. Wildlife Research 19:755-58.
- Strahan, R. 1983. The Australian Museum complete book of Australian Mammals: the National Photographic Index of Australian Wildlife. Angus and Robertson, London.
- Strahan, R. 1995. Mammals of Australia. Reed Books, Chatswood, New South Wales.
- NSW Scientific Committee (2001) Mountain pygmy-possum — Endangered species determination — final. DEC (NSW), Sydney.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Buramis malij Chas isnuvannya plejstocen suchasnist buramis malij v prirodnomu seredovishi Ohoronnij status Na mezhi zniknennya MSOP 3 1 Biologichna klasifikaciya Domen Eukarioti Eukaryota Carstvo Tvarini Animalia Tip Hordovi Chordata Klas Ssavci Mammalia Infraklas Sumchasti Metatheria Ryad Kuskusopodibni Diprotodontia Rodina Buramisovi Burramyidae Rid Buramis Burramys Vid Buramis malij Binomialna nazva Burramys parvus Broom 1896 Rozpovsyudzhennya buramisa malogo Posilannya Vikishovishe Burramys parvus Vikividi Burramys parvus EOL 323837 ITIS 609815 MSOP 3339 NCBI 38600 Fossilworks 234546 Buramis malij 1 Burramys parvus dribnij sumchastij zvir yedinij suchasnij predstavnik rodu buramis Burramys rodini buramisovih Zhive viklyuchno na kam yanistih shilah visoko v gorah maye nevelikij rozirvanij areal v avstralijskih shtatah Viktoriya i Novij Pivdennij Uels Vid vidomij z 1894 roku za plejstocenovimi vikopnimi reshtkami U serpni 1966 na lizhnij bazi Melburnskogo universitetu na gori Gotem Hotham vpershe buv znajdenij zhivij predstavnik vidu Zmist 1 Opis 2 Poshirennya 3 Harchuvannya 4 Povedinka 5 Rozmnozhennya 6 Suchasnij stan 7 Primitki 8 Posilannya 9 DzherelaOpisred Dovzhina tila v buramisiv v serednomu blizko 11 santimetriv kolivannya v mezhah 10 13 sm ale samci desho bilshi za samic Chipkij hvist dovshij za tilo jogo serednya dovzhina u samciv ta samic 148 ta 140 milimetriv vidpovidno kolivannya v mezhah 13 16 santimetriv Vaga dorosloyi tvarini vid 30 do 60 gramiv v serednomu 44 3 vaga molodoyi osobini koli vona pokidaye matir blizko 22 gramiv Vaga tvarin kolivayetsya zalezhno vid pori roku navesni pislya splyachki vona padaye do 30 gramiv voseni zavdyaki zhiru nablizhayetsya do 80 gramiv 2 Nezvazhayuchi na mali rozmiri ta nazvu lat parvus nevelikij cej vid ye najbilshim predstavnikom svoyeyi rodini 3 Hutro guste ta puhnaste zverhu sire z temnoyu spinoyu ta smugoyu vzdovzh golovi na spodi kremove v samciv pid chas shlyubnogo periodu staye brunatno pomaranchevim 4 Pisochok u buramisa rozhevij Sherst vkrivaye santimetr blizhchoyi do tuluba chastini hvosta ale dali hvist golij Chipki lapi z gnuchkimi palcyami dopomagayut tvarini laziti po skelyah ta roslinah Buramis malij maye zbilsheni premolyari Inshoyu oznakoyu ye velika yak dlya sumchastih kilkist soskiv chotiri Serednya temperatura tila 36 1 C Kilkist hromosom u diployidnomu nabori stanovit 14 2n 14 5 Poshirennyared Areal malogo buramisa nevelikij i duzhe fragmentovanij kilka dilyanok v najvishih gorah Avstraliyi zagalnoyu plosheyu blizko 10 km 6 ye vidomosti sho navit menshe nizh 5 km 7 na visoti 1400 2230 metriv nad rivnem morya Tvarina zhive na gori Gotem Bogong Loh Higinbotem u Viktoriyi ta v gorah Nacionalnogo parku Koscyushko v Novomu Pivdennomu Uelsi a same na gorah Koscyushko Tounsend Blu Kau Za danimi avstralijskogo uryadovogo pidrozdilu Department of Sustainability Environment Water Population and Communities v cilomu v Nacionalnomu parku Koscyushko zagalna plosha arealu 8 km a v Nacionalnomu parku Alpi Viktoriyi 2 km 8 Cikavo odnak sho spivvidnoshennya chiselnostej protilezhne tobto menshi areali u Viktoriyi znachno gustishe zaseleni 9 Zagalnij rozmir populyaciyi trohi bilshe nizh 2 tisyachi osobin z yakih 3 4 samici 10 Slid vidznachiti sho vnaslidok nevelikih rozmiriv arealu okremi populyaciyi duzhe vrazlivi napriklad pid chas velikih pozhezh u shtati Viktoriya v 2003 roci postrazhdala bilsha chastina misc zhittya cih tvarin 11 Klimat visokogir ya v yakomu zhive buramis holodnij ta vologij temperatura povitrya ridko koli perevishuye 10 C a opadiv vipadaye do 1500 mm na rik Chasti silni vitri ta doshi Snig mozhe vipasti v bud yaku poru roku hoch zazvichaj vipadaye z chervnya po veresen Tvarini meshkayut na kam yanih rozsipah poroslih de ne de dilyankami travi ta nevisokimi kushami U trishinah skel ta mizh kamenyami voni znahodyat shovok vid hizhakiv ta negodi a plodami ta yagodami roslin harchuyutsya Harchuvannyared V cilomu malij buramis vseyidna tvarina sho harchuyetsya perevazhno komahami plodami ta nasinnyam Odnak pri comu osnovnu chastinu jogo racionu skladayut lishe kilka vidiv harchiv tobto ce dosit specializovanij vid majzhe oligofag Golovnoyu yizheyu buramisa ye bogongova mil Agrotis infusa yaka shoroku migruye u velicheznih kilkostyah v gori dlya rozmnozhennya Doslidzhennya pokazali sho cya mil stanovit blizko tretini usiyeyi yizhi yaku spozhivaye tvarina protyagom aktivnogo periodu a z zhovtnya po gruden v sezon koli narodzhuyutsya i vigodovuyutsya ditinchata buramisi majzhe sucil goduyutsya cimi komahami prichomu yih chastka v racioni samic visha nizh u samciv Odnak ci tvarini spozhivayut j inshih chlenistonogih gusin zhukiv pavukiv bagatonizhok Postupovo kilkist bogongovoyi moli zmenshuyetsya i v sichni kvitni tvarini spozhivayut plodi ta nasinnya pri comu znovu zh taki perevazhno lishe kilkoh vidiv Pid chas splyachki buramisi pidharchovuyutsya zapasenimi zazdalegid yagodami ta nasinnyam sho j stanovit yihnogo racionu z travnya po zhovten Ce yedini sumchasti yaki zapasayut harchi na trivalij chas Buramisi dobre pristosovani do svogo sposobu harchuvannya svoyimi chipkimi lapkami voni legko spravlyayutsya z nasinnyam yagodami ta komahami Yih premolyari rozgrizayut hitin komah ta shkarlupki nasinnya A svoyimi nizhnimi rizcyami voni vikolupuyut z nasinnya chi komah pozhivnij vmist Povedinkared Mali buramisi storozhki nichni tvarini Vden voni splyat skrutivshis klubochkom Ce neagresivnij vid osobini ridko boryutsya mizh soboyu za yizhu chi teritoriyu Ye sposterezhennya sho chasom voni doglyadayut odne za odnim Pid chas shlyubnih igor samci bigayut za samicyami j obnyuhuyut yih analnu oblast Paruvannya trivaye kilka hvilin pislya chogo samci jdut get Yaksho zh samec zalishayetsya to chasom samici na nih napadayut i zhenut get zi svoyih dilyanok Piznishe samici vorozhe stavlyatsya do molodih samciv tak samo proganyayut yih chasom razom z nimi jdut i molodi samici Dorosli samici zajmayut najkrashi dilyanki i cherez te sho voni zhenut zvidti samciv populyaciya perevazhno skladayetsya z samic bo na okolicyah de umovi girshi smertnist sered samciv pomitno visha V samic shans perezhiti zimu v 4 5 raziv vishij nizh u samciv Yaksho samici zhivut do 10 12 rokiv to samci zazvichaj lishe 3 4 Oselisha samic zazvichaj perekrivayutsya Yak pravilo starsha samicya otochena molodimi kilkist yakih do desyatka Jmovirno molodshi ye nashadkami starshoyi Lishe nochami tvarini chasom pokidayut svoyi oselisha dlya godivli ale oskilki v samic voni v najkrashih miscyah to yim ne dovoditsya daleko hoditi V samciv nemaye okremih dilyanok Pislya shlyubnogo sezonu koli samici viganyayut yih zi svoyih dilyanok voni kochuyut okolicyami i nishporyat vechorami v poshukah yizhi Oskilki yih vitisnyayut na okolici arealu de yizhi menshe to yim dovoditsya dolati bilshi vidstani dlya togo shob nasititisya Yaksho samici za den dolayut bilya kilometra to samci bilya troh 12 Use ce zbilshuye yak vitrati energiyi tak i rizik natrapiti na hizhakiv Unikalnoyu risoyu sered sumchastih ye vpadinnya malih buramisiv u splyachku yaka trivaye z travnya po veresen pochatok zhovtnya Pid chas splyachki temperatura tila v tvarini padaye do 2 C 13 Dlya togo shob perezhiti splyachku tvarini nakopichuyut znachni zapasi zhiru a dlya snu zgortayutsya v klubochok bo kulya maye najkrashe z tochki zoru zberezhennya tepla spivvidnoshennya ploshi do masi Chas vid chasu buramisi prokidayutsya i yidyat zapaseni na zimu yagodi ta nasinnya 14 Yaksho malogo buramisa nalyakati to vin shvidko tikatime ne namagayuchis pri comu shovatisya des u nori chi mizh kaminnyam Po kaminnyu tvarina lazit hapayuchis za vistupi kincivkami a ot svij chipkij hvist vikoristovuye nechasto Vzagali na vidminu vid inshih predstavnikiv rodini malij buramis skorishe nazemnij anizh derevnij Rozmnozhennyared Na reproduktivnij cikl buramisiv duzhe silno vplivaye te sho zimu voni provodyat u splyachci dlya yakoyi mayut nakopichiti v organizmi veliki zapasi zhiru Vidpovidno chas vagitnosti ta vigodovuvannya malyat pripadaye na vesnu koli navkolo bagato harchiv i mozhna ne perejmatisya pidgotovkoyu do splyachki Tomu sezonnij rozpodil viglyadaye tak u veresni grudni tvarini rozmnozhuyutsya v sichni kvitni gotuyutsya do splyachki traven veresen splyachka Buramis malij prinajmni samici mozhut zhiti do 12 rokiv tobto perezhiti ne odin sezon rozmnozhennya Vzagali trivalist zhittya u cogo vidu odna z najbilshih sered malih ssavciv Shlyubnij period trivaye z kincya veresnya po seredinu zhovtnya Shlyubnij sezon zalezhit vid togo koli pochalasya vesna vid shodzhennya snigu ta prilotu bogongovoyi moli Agrotis infusa Trivalist estrusu u samic blizko 20 dniv Trivalist vagitnosti 13 15 dniv tozh v drugij polovini zhovtnya narodzhuyutsya malyata Kilkist ditej u buramisiv chi ne najvisha sered sumchastih zazvichaj 4 ale buvaye i bilshe azh do 8 Mati rozchishaye malyatam do sumki shlyah de voni prirostayut do soskiv Oskilki soskiv lishe 4 to ti ditinchata sho ne vstigli yih zajnyati ginut Oskilki vid cogo zalezhit yih vizhivannya to v novonarodzhenih dobre rozvinuti peredni kincivki ta golovi V sumci malyata provodyat pershi 30 dniv svogo zhittya ochi v nih vidkrivayutsya pislya 3 tizhniv pokinuvshi sumku voni she 30 35 dniv zalishayutsya z matir yu i pokidayut yiyi des mizh lyutim i bereznem nabravshi do togo chasu polovinu vagi dorosloyi osobini Period vagitnosti ta vigodovuvannya malechi u malih buramisiv dosit korotkij ale cherez neobhidnist pidgotovki do zimi rozmnozhuyutsya voni lishe raz na rik 15 Nastupnogo roku molodi buramisi vzhe dosyagayut statevoyi zrilosti odnak yih organizm ne mozhe potim normalno nabrati zhiru dlya splyachki tomu bilya polovini yih gine pislya pershogo rozmnozhennya Na nastupnij rik molod povnistyu rozvinuta i normalno perezhivaye yak period rozmnozhennya tak i splyachku Suchasnij stanred Yakogos ekonomichnogo znachennya sam po sobi buramis malij ne maye Odnak rozvitok girskolizhnogo turizmu ta vidpovidnoyi industriyi v Avstralijskih Alpah zagrozhuyut vidu Golovna nebezpeka polyagaye v tomu sho abi perezhiti morozi buramisovi treba shar snigu zavtovshki v metr 16 a lizhniki pritoptuyut snig okrim togo na misci girskolizhnih tras strazhdaye roslinnist a v teplij sezon turisti lyakayut buramisiv Do cogo slid dodati rujnuvannya prirodnogo seredovisha vnaslidok budivnictva baz vidpochinku ta dorig Dlya zberezhennya cih tvarin bulo zdijsneno ryad zahodiv iz zberezhennya jogo seredovisha sho pomitno obmezhilo zazihannya turistichnogo sektoru Okrim togo abi lizhni trasi ne rozrivali areal prozhivannya vidu cherez nih buli zbudovani tuneli yaki imituyut prirodne seredovishe Inshoyu znachnoyu zagrozoyu dlya buramisa ye introdukovani do Avstraliyi vidi hizhih placentarnih golovno koti j lisici 17 Inshim nebezpechnim invazijnim vidom ye ozhina yaka vitisnyaye zvichni dlya buramisa roslini Yak vzhe govorilosya vishe vid buv vidomih zavdyaki plejstocenovim skam yanilostyam znajdenim po usij shidnij Avstraliyi Use ce svidchit sho ci tvarini ranishe mali znachno shirshij areal i zhili u rivninnih vologih lisah Zaraz ryad zoologiv zaradi vryatuvannya vidu proponuyut provesti eksperimenti z aklimatizaciyi buramisiv na rivninah Primitkired Konvenciya pro mizhnarodnu torgivlyu vidami dikoyi fauni i flori sho perebuvayut pid zagrozoyu zniknennya nedostupne posilannya z listopadaa 2019 vary from 30 grams in spring up to 80 grams in autumn when they fatten for winter hibernation Arhivovano 29 bereznya 2011 u Wayback Machine Mountain Pygmy possum is the largest of the Pygmy possum family Arhivovano 11 zhovtnya 2011 u Wayback Machine This small marsupial has fine dense fur which is grey on the back and a creamy colour underneath Males develop a more fawn orange coat during the breeding season Arhivovano 19 kvitnya 2012 u Wayback Machine Studies of the sex chromosomes of Burramys parvus Marsupialia Burramyidae Australian Mammal Society Vol 7 3 4 1984 pp 179 180 The entire range is only about ten square kilometres Arhivovano 6 serpnya 2011 u Wayback Machine Confined to an area of less than 5 sq km Arhivovano 11 serpnya 2011 u Wayback Machine restricted to around eight square kilometres above 1600 metres sea level in New South Wales Kosciusko National Park and two square kilometres above 1400 metres sea level in Victoria s Alpine National Park Arhivovano 11 zhovtnya 2011 u Wayback Machine It is estimated that there are only about 2000 Mountain Pygmy possums left around 1700 in the Victorian Alps and a further 350 in Kosciusko National Park in NSW Arhivovano 24 serpnya 2011 u Wayback Machine in 2008 total numbers were estimated at 1700 adult females and 550 adult males Arhivovano 6 serpnya 2011 u Wayback Machine A major fire in 2003 burnt much of the Victorian habitat Arhivovano 6 serpnya 2011 u Wayback Machine Daily movements between habitat patches can be up to 1 km for females and 3 km for males Arhivovano 29 bereznya 2011 u Wayback Machine During this time they drop their temperature from 35 C to around 2 C Arhivovano 6 serpnya 2011 u Wayback Machine During the winter individuals will occasionally rise from torpor to feed on stored seeds and berries Arhivovano 8 sichnya 2011 u Wayback Machine females only have one litter a year due to the need to store up fat for winter hibernation Arhivovano 8 sichnya 2011 u Wayback Machine Pygmy possum needs a snow depth of at least 1 metre to provide adequate insulation during its winter hibernation Arhivovano 25 listopada 2011 u Wayback Machine predation by introduced cats and foxes is another serious concern Arhivovano 6 serpnya 2011 u Wayback Machine Posilannyared Korotke video z sajtu ARKive na yakomu pokazano malogo buramisa Korotke video z sajtu youtube na yakomu pokazano malogo buramisa Stattya MOUNTAIN PYGMY POSSUM BURRAMYS PARVUS Arhivovano 9 sichnya 2012 u Wayback Machine Stattya pro malogo buramisa na sajti Animal diversity web Arhivovano 4 sichnya 2012 u Wayback Machine The Animal Angeing amp Longeviti Databace Arhivovano 8 serpnya 2011 u Wayback Machine Stattya pro malogo buramisa na sajti Encyclopedia of Life Arhivovano 8 sichnya 2011 u Wayback Machine Sajt melburnskogo muzeyu Arhivovano 6 serpnya 2011 u Wayback Machine Stattya na sajti ARKive PDF fajl iz sajtu avstralijskogo uryadovogo Department of Sustainability Environment Water Population and Communities Storinka prisvyachena buramisovi na sajti avstralijskogo uryadovogo Department of Sustainability Environment Water Population and Communities Arhivovano 11 zhovtnya 2011 u Wayback Machine Stattya prisvyachena malomu buramisovi na sajti act4nature org Stattya z sajtu threatenedspecies environment nsw gov au prisvyachenogo vidam Novogo Pivdennogo Uelsu yakim zagrozhuye nebezpeka Arhivovano 29 bereznya 2011 u Wayback Machine Dzherelared Broome L and Mansergh I 1994 The Mountain Pygmy Possum of the Australian Alps New South Wales University Press New South Wales Lee A and Cockburn A 1985 Evolutionary Ecology of Marsupials Cambridge University Press Melbourne Mansergh I Baxter B Scotts D Brady T and Jolley D 1990 Diet of the Mountain Pygmy Possum Burramys parvus and other small mammals in the alpine environment at Mt Higginbotham Victoria Australian Mammalogy 13 167 177 Mansergh I and Scotts D 1992 Habitat continuity and social organization of the Mountain Pygmy Possum restored by tunnel Journal of Wildlife Management 53 701 707 Mansergh I and Scotts D 1990 Aspects of the life history and breeding biology of the Mountain Pygmy Possum Burramys parvus in alpine Victoria Australian Mammalogy 13 179 191 Menkhorst P W 1995 Mammals of Victoria distribution ecology and conservation Oxford University Press Melbourne Ronald M Nowak Walker s mammals of the world JHU Press 1999 T 1 S 130 ISBN 0801857899 Ride R D L 1970 A Guide to the Native Mammals of Australia Oxford University Press Melbourne Smith A P and Broome L 1992 The effects of season sex and habitat on the diet of the Mountain Pygmy Possum Wildlife Research 19 755 58 Strahan R 1983 The Australian Museum complete book of Australian Mammals the National Photographic Index of Australian Wildlife Angus and Robertson London Strahan R 1995 Mammals of Australia Reed Books Chatswood New South Wales NSW Scientific Committee 2001 Mountain pygmy possum Endangered species determination final DEC NSW Sydney Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Buramis malij amp oldid 35993911