Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Гі́лларі Діа́на Ро́дем Клі́нтон (англ. Hillary Diane Rodham Clinton, нар. 26 жовтня 1947, Чикаго, Іллінойс, США) — американська політична діячка, дипломатка, колишня юристка, державна секретарка США (2009—2013), сенаторка від штату Нью-Йорк (2001—2009) і перша леді США (1993—2001), дружина Білла Клінтона. Клінтон стала першою жінкою, яку висунула велика політична партія на посаду президента Сполучених Штатів, коли вона виграла праймериз Демократичної партії 2016 року. Вона також стала першою жінкою, що виграла всенародне голосування на виборах президента США; проте їй не вдалося виграти Колегію виборників.
| Гілларі Клінтон | |
 Клінтон 2016 року | |
| 67маДержавна секретарка Сполучених Штатів Америки | |
|---|---|
| 21 січня 2009 — 1 лютого 2013 | |
| Сенаторка від штату Нью-Йорк | |
| 3 січня 2001 — 21 січня 2009 | |
| Обраний | 7 листопада 2000 |
| Переобраний | 7 листопада 2006 |
| 42гаПерша леді Сполучених Штатів | |
| 20 січня 1993 — 20 січня 2001 | |
| Особові дані | |
| Ім'я | Гіларі Даян Родем |
| Народилася | 26 жовтня 1947 |
| Місце народження | Чикаго, Іллінойс (США) |
| Етнічне походження | Американка |
| Партійність | Демократична партія |
| У шлюбі з | Білл Клінтон |
| Діти | Челсі Клінтон |
| Вища освіта | Коледж Веллслі Єльський університет |
| Професія | адвокат |
| Нагороди | |
 | |
  | |
|
| |
|
| |
Народилась у Чикаго, виросла на його околиці, у місті Парк-Рідж, штат Іллінойс. Закінчила коледж Веллслі 1969 року та здобула ступінь докторки юридичних наук у Єльській школі права 1973 року. Після певного часу на посаді юрисконсульта Конгресу, Гілларі переїхала до Арканзасу та 1975 року одружилася з Біллом Клінтоном. 1977 року стала співзасновницею об'єднання [en]». 1978 року стала першою жінкою-головою [en]» через рік — першою жінкою-партнеркою [en]». Бувши першою леді штату Арканзас, Клінтон очолила цільовий комітет, поради якого допомогли реформувати державні школи штату.
На посаді першої леді Сполучених Штатів Клінтон виступала за ґендерну рівність і реформу в системі охорони здоров'я. Позаяк її шлюб витримав скандал з Левінскі, думки громадськості про неї як про першу леді розділились. 2000 року Клінтон стала першою жінкою, обраною [en], а 2006 року була переобраною. Висунувши [en], Гілларі Клінтон здобула більшу кількість виборників за будь-яку попередню жінку-кандидата, однак програла партійні вибори Баракові Обамі.
На посаді державного секретаря при адміністрації Обами протягом 2009—2013 років Клінтон не лишилась осторонь Арабської весни та [en]військову операцію США в Лівії. Вона допомогла організувати дипломатичну ізоляцію та режим міжнародних санкцій щодо Ірану, аби посприяти згортанню його ядерної програми, що відтак 2015 року ознаменувалось угодою Спільного всеосяжного плану дій. Покидаючи посаду державної секретарки після завершення першої каденції Обами, Клінтон написала [en] та зайнялась публічними виступами.
2016 року Клінтон вдруге висунула свою кандидатуру на посаду президента. Вона здобула найбільшу кількість голосів і виборників на [en], 28 липня того ж року офіційно підтвердила свою кандидатуру на посаду президента Сполучених Штатів, висунувши кандидатуру сенатора Тіма Кейна на посаду віцепрезидента. Гілларі Клінтон стала першою жінкою-кандидатом, висунутою на посаду президента великою політичною партією. Незважаючи на здобуття більшої кількості голосів на всенародних виборах, Клінтон програла за кількістю виборників супернику від Республіканської партії Дональдові Трампу. Згодом Клінтон пише книгу «Що трапилося» про свою участь у виборах 2016 року.
Життєпис
Гілларі Родем народилася 26 жовтня 1947 року в Чикаго, але дитинство провела в його передмісті Парк-Ріджі. Її батько був емігрантом з Англії і мав невеличке текстильне підприємство. Мати була домогосподаркою і виховувала, крім Гілларі, ще двох молодших братів — Г'ю та Тоні.
Освіта
У школі навчалась добре, брала участь у суспільному житті та активно займалася спортом. Після завершення (1965) продовжила навчання у жіночому коледжі — Коледж Веллслі в Массачусетсі. Оскільки Гілларі походила з консервативної родини, в студентські роки вона стала волонтеркою у заходах Республіканської партії. У коледжі вивчала політологію та приєдналася до студентської республіканської асоціації. З часом її політичні уподобання змінилися настільки, що вона вирішила приєднатися до Демократичної партії США. У 1969 році з відзнакою закінчила факультет суспільних наук і навіть прославилася промовою на випуску з коледжу. У промові вона настільки палко розкритикувала сенатора США, який виступав перед нею, що статтю про її виступ надрукували в журналі «Лайф».
Освіту продовжила на юридичному факультеті Єльського університету. В університеті була в раді редакторів факультетського журналу «Юридичний огляд». На другому курсі почала спеціалізуватися в питаннях захисту прав дітей та на добровільних засадах взялася вести справу про знущання над дітьми в одній з лікарень міста. Пізніше також надавала безкоштовну юридичну допомогу бідним. На юридичному факультеті познайомилася з Біллом Клінтоном. Вже в аспірантурі у вільний від навчання час Гілларі працювала в штаті декількох сенаторів від Демократичної партії. Зокрема в складі комісії, яка займалася справою імпічменту президента Ніксона під час процесу «Вотерґейт».
Життя в Арканзасі
Після закінчення університету разом із Біллом Клінтоном переїхала до Арканзасу і почала викладати юриспруденцію в Університеті Арканзасу. 11 жовтня 1975 року вони побралися в місті Фаєтвіль. У шлюбі вирішила залишити прізвище Родем. Пізніше Гілларі і Білл переїхали на помешкання в столицю штату — м. Літл-Рок, де Білл Клінтон перший раз невдало балотувався на місце в конгресі США. Тим часом Гілларі влаштувалася на роботу в одну з юридичних компаній міста і також на добровільних засадах займалася справами захисту дітей. 1979 року в складі цієї компанії її звинувачували в нечесній спекуляції цінними паперами і нечесному заробітку, однак пізніше в її діях не знайшли нічого протизаконного. 1978 року Білла Клінтона було обрано губернаторкою штату Арканзас, Гілларі стала Першою леді штату і нею вона пробула 12 років. 27 лютого 1980 року в Гілларі Родем народилася дочка Челсі.
1982 року Гілларі брала активну участь у передвиборчій кампанії Білла на другий термін губернатора Арканзасу і в цей час змінила прізвище на Родем Клінтон. Отримавши перемогу і ставши Першою леді Арканзасу, Гілларі продовжувала працювати адвокатом і досягла успіхів у кар'єрі: у 1988 та 1991 рр. її було визнано однією з найвпливовіших адвокатів країни. У цей час вона також входила до ради директорів корпорацій Лафарж і Вол-Март.
Політична діяльність
Перша леді США
Політична кар'єра Гілларі Клінтон почалася, коли вона активно допомагала Біллу Клінтону в передвиборчій кампанії на посаду президента США 1992 року. На відміну від інших дружин кандидатів в президенти, вона брала активну участь у всіх заходах чоловіка і навіть наголошувала, що голосуючи за Білла виборці отримають «два в одному», натякаючи на свою майбутню активність в президентстві чоловіка. Коли Білла Клінтона було обрано президентом і вона стала Першою леді США (1993), Гілларі багато в чому відрізнялася від попередніх перших леді: не приховувала, що давала поради президенту і що він з нею радився майже з усіх ключових питань, мала власну успішну кар'єру. 1993 її було призначено головою робочої групи Національної реформи охорони здоров'я. Наміром цього проєкту було реформування системи охорони здоров'я в США, що зробило б її доступнішою для всіх верств населення. Система реформ не отримала підтримки в Конгресі США і пропозиції Родем Клінтон не були втілені.
Тим часом Гілларі та Білл опинилися в центрі уваги ЗМІ та критиків з Республіканської партії США. Деякі критики звертали увагу на те, яку вирішальну роль Гілларі іноді відігравала в прийнятті рішень президентом. Преса почала глузливо називати подружжя «Клінтони» та «Білларі». Однак найбільший скандал стався під час офіційного розслідування позашлюбних відносин Клінтона. Під час всіх перипетій справи вона заперечувала всі чутки і навіть коли Білл Клінтон таки визнав, що мав статеві відносини з Монікою Левінскі, Гілларі залишилася з ним. За її власним визнанням, це було найтяжчим випробуванням їхнього шлюбу.
Діяльність у Конгресі США
Після закінчення другого терміну президентства Клінтона Гілларі вирішила сама піти в політику, коли звільнилося місце в Сенаті США від штату Нью-Йорк. Хоча на цю посаду балотувалося декілька провідних демократів і республіканців, Гілларі з легкістю виграла вибори. 3 січня 2001 року вона стала сенаторкою США й першою в історії колишньою Першою леді, яка побудувала власну політичну кар'єру. На цій посаді вона швидко стала однією з провідних демократок у Конгресі США. У складі комітету Конгресу з військових справ підтримувала заходи президента Буша у боротьбі з тероризмом. Зокрема, підтримала військове вторгнення США в Афганістан і голосувала за надання Бушу повноважень для початку військових дій проти Іраку 2003 року. У складі комітету з військових справ декілька разів відвідувала американські війська в Афганістані та Іраку. Під час передвиборчої кампанії Джорджа Буша почали ширитися чутки, що вона може теж балотуватися на посаду президента, однак у 2004 році поклала край всім чуткам, оголосивши про намір балотуватися на другій термін у Конгрес. 7 листопада 2006 року її було переобрано на другий термін до Сенату США.
Ставлення Гілларі до війни в Іраку змінилося, коли втрати американських військ почали збільшуватися і адміністрація не мала чіткого плану щодо майбутнього цієї операції. У Конгресі вона жорстко критикувала політику уряду Буша в Іраку і голосувала проти збільшення контингенту американських військ в цій країні. 2007 року в деяких ЗМІ знову з'явилися твердження, що Гілларі може балотуватися на посаду президента на наступних виборах. На відміну від минулих пліток такого типу, вона їх спочатку не заперечувала, а пізніше сама оголосила про намір створити комітет щодо її можливого балотування. 20 січня 2007 року на своєму сайті Гілларі нарешті оголосила про свої наміри балотуватися на посаду президента 2008 року. Ця новина стала справжньою сенсацією, оскільки вона була не тільки першою Першою Леді, яка балотувалася, але й першою жінкою, яка могла стати президентом США. Серед демократів Гілларі певний час користувалася підтримкою більшості партії, дещо випереджаючи найближчого конкурента-однопартійця — Барака Обаму. 2009 року достроково склала повноваження сенаторки від штату Нью-Йорк і стала державною секретаркою США. 2013 року покинула цю посаду.
Згодом стало відомо, що протягом всіх чотирьох років на посаді держсекретарки США, вся ділова переписка Клінтон проходила через її приватний сервер, установлений у неї вдома в Чаппакві в Нью-Йорку. Пошту було створено перед обранням Гілларі 2009 року. Також вона налаштувала електронні адреси на тому ж сервері для своєї помічниці та начальника апарату Державного департаменту . Використання приватного серверу для ділової переписки заборонено законами США.
У квітні 2020 року Гілларі підтримала кандидатуру Джо Байдена на виборах президента США.
Кандидат в президенти США
В 2008 висунула кандидатуру на пост президента США від Демократичної партії. Гілларі Клінтон (16,239,821, 47.66%) програла вибори Бараку Обамі (16,706,853, 49.03%). Після перемоги на виборах 2008 року Обама запропонував Гілларі посаду державного секретаря США. 21 січня 2009 року її кандидатура була затверджена сенатом.
12 квітня 2015 р. Клінтон оголосила про висування своєї кандидатури на президентських виборах від Демократичної партії.
8 листопада 2016 р. Клінтон програла президентські вибори кандидату від республіканців Дональду Трампу, який набрав 306 голосів виборців проти 232 за Хілларі Клінтон. За підсумками голосування колегії виборців 19 грудня 2016 року було підтверджено голоси 304 виборців за Трампа та 227 за Клінтон. Однак Клінтон випередила Трампа майже на 2,9 мільйона голосів виборців, набравши 65,84 мільйона проти 62,98 мільйона.
Бібліографія
- Клінтон, Гілларі Родем (1996). Усім містечком (It Takes a Village: And Other Lessons Children Teach Us). Simon & Schuster. ISBN 978-1-4165-4064-9.
- Клінтон, Гілларі Родем (1998). Дорогий Соксе, Дорогий Бадді (Dear Socks, Dear Buddy: Kids' Letters to the First Pets). Simon & Schuster. ISBN 0-684-85778-2.
- Клінтон, Гілларі Родем (2000). Запрошення до Білого дому (An Invitation to the White House: At Home with History). Simon & Schuster. ISBN 978-0684857992.
- Клінтон, Гілларі Родем (2003). Історія мого життя (Living History). Simon & Schuster. ISBN 978-0743222242.
- Клінтон, Гілларі Родем (2014). Важкі рішення (Hard Choises). Simon & Schuster. ISBN 978-1476751443. Українською: Наш формат, 2016. ISBN ..
- Клінтон, Гілларі Родем, Кейн Тім (2016). Сильніші разом (Stronger Together). Simon & Schuster. ISBN 978-1501161735.
- Клінтон Гілларі Родем (2017). Що трапилося (What Happened). Simon & Schuster. ISBN 978-1501175565.
- Клінтон Гілларі Родем, Луїза Пенні (2021). Держава терору (State of Terror). Simon & Schuster. ISBN 978-1982173678.
Примітки
- Гілларі Клінтон знову піде у президенти. [ 18 листопада 2016 у Wayback Machine.] ВВС Україна. 10 квітня, 2015 рік.
- Клінтон: після поразки мені хотілося скрутитися в клубочок. [ 18 листопада 2016 у Wayback Machine.] ВВС Україна. 17 листопада, 2016 рік.
- . Mailbird. 18 серпня 2020. Архів оригіналу за 22 вересня 2020. Процитовано 19 серпня 2020.
- Zurcher, Anthony (6 листопада 2016). . BBC News (брит.). Архів оригіналу за 12 березня 2015. Процитовано 19 серпня 2020.
- . РБК-Украина (рос.). Архів оригіналу за 8 травня 2020. Процитовано 28 квітня 2020.
Джерела
| Вікіцитати містять висловлювання від або про: Гілларі Клінтон |
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Гілларі Клінтон |
- Офіційна біографія Першої леді США [ 24 серпня 2006 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Gi llari Dia na Ro dem Kli nton angl Hillary Diane Rodham Clinton nar 26 zhovtnya 1947 19471026 Chikago Illinojs SShA amerikanska politichna diyachka diplomatka kolishnya yuristka derzhavna sekretarka SShA 2009 2013 senatorka vid shtatu Nyu Jork 2001 2009 i persha ledi SShA 1993 2001 druzhina Billa Klintona Klinton stala pershoyu zhinkoyu yaku visunula velika politichna partiya na posadu prezidenta Spoluchenih Shtativ koli vona vigrala prajmeriz Demokratichnoyi partiyi 2016 roku Vona takozh stala pershoyu zhinkoyu sho vigrala vsenarodne golosuvannya na viborah prezidenta SShA prote yij ne vdalosya vigrati Kolegiyu vibornikiv Gillari KlintonKlinton 2016 roku67maDerzhavna sekretarka Spoluchenih Shtativ Ameriki21 sichnya 2009 1 lyutogo 2013Senatorka vid shtatu Nyu Jork3 sichnya 2001 21 sichnya 2009Obranij 7 listopada 2000Pereobranij 7 listopada 200642gaPersha ledi Spoluchenih Shtativ20 sichnya 1993 20 sichnya 2001Osobovi daniIm ya Gilari Dayan RodemNarodilasya 26 zhovtnya 1947Misce narodzhennya Chikago Illinojs SShA Etnichne pohodzhennya AmerikankaPartijnist Demokratichna partiyaU shlyubi z Bill KlintonDiti Chelsi KlintonVisha osvita Koledzh Vellsli Yelskij universitetProfesiya advokatNagorodiVelikij Hrest ordena Pochesnogo legionuVislovlyuvannya u VikicitatahMediafajli u VikishovishiU Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Klinton Narodilas u Chikago virosla na jogo okolici u misti Park Ridzh shtat Illinojs Zakinchila koledzh Vellsli 1969 roku ta zdobula stupin doktorki yuridichnih nauk u Yelskij shkoli prava 1973 roku Pislya pevnogo chasu na posadi yuriskonsulta Kongresu Gillari pereyihala do Arkanzasu ta 1975 roku odruzhilasya z Billom Klintonom 1977 roku stala spivzasnovniceyu ob yednannya en 1978 roku stala pershoyu zhinkoyu golovoyu en cherez rik pershoyu zhinkoyu partnerkoyu en Buvshi pershoyu ledi shtatu Arkanzas Klinton ocholila cilovij komitet poradi yakogo dopomogli reformuvati derzhavni shkoli shtatu Na posadi pershoyi ledi Spoluchenih Shtativ Klinton vistupala za gendernu rivnist i reformu v sistemi ohoroni zdorov ya Pozayak yiyi shlyub vitrimav skandal z Levinski dumki gromadskosti pro neyi yak pro pershu ledi rozdililis 2000 roku Klinton stala pershoyu zhinkoyu obranoyu en a 2006 roku bula pereobranoyu Visunuvshi en Gillari Klinton zdobula bilshu kilkist vibornikiv za bud yaku poperednyu zhinku kandidata odnak prograla partijni vibori Barakovi Obami Na posadi derzhavnogo sekretarya pri administraciyi Obami protyagom 2009 2013 rokiv Klinton ne lishilas ostoron Arabskoyi vesni ta en vijskovu operaciyu SShA v Liviyi Vona dopomogla organizuvati diplomatichnu izolyaciyu ta rezhim mizhnarodnih sankcij shodo Iranu abi pospriyati zgortannyu jogo yadernoyi programi sho vidtak 2015 roku oznamenuvalos ugodoyu Spilnogo vseosyazhnogo planu dij Pokidayuchi posadu derzhavnoyi sekretarki pislya zavershennya pershoyi kadenciyi Obami Klinton napisala en ta zajnyalas publichnimi vistupami 2016 roku Klinton vdruge visunula svoyu kandidaturu na posadu prezidenta Vona zdobula najbilshu kilkist golosiv i vibornikiv na en 28 lipnya togo zh roku oficijno pidtverdila svoyu kandidaturu na posadu prezidenta Spoluchenih Shtativ visunuvshi kandidaturu senatora Tima Kejna na posadu viceprezidenta Gillari Klinton stala pershoyu zhinkoyu kandidatom visunutoyu na posadu prezidenta velikoyu politichnoyu partiyeyu Nezvazhayuchi na zdobuttya bilshoyi kilkosti golosiv na vsenarodnih viborah Klinton prograla za kilkistyu vibornikiv superniku vid Respublikanskoyi partiyi Donaldovi Trampu Zgodom Klinton pishe knigu Sho trapilosya pro svoyu uchast u viborah 2016 roku ZhittyepisGillari Rodem narodilasya 26 zhovtnya 1947 roku v Chikago ale ditinstvo provela v jogo peredmisti Park Ridzhi Yiyi batko buv emigrantom z Angliyi i mav nevelichke tekstilne pidpriyemstvo Mati bula domogospodarkoyu i vihovuvala krim Gillari she dvoh molodshih brativ G yu ta Toni Osvita U shkoli navchalas dobre brala uchast u suspilnomu zhitti ta aktivno zajmalasya sportom Pislya zavershennya 1965 prodovzhila navchannya u zhinochomu koledzhi Koledzh Vellsli v Massachusetsi Oskilki Gillari pohodila z konservativnoyi rodini v studentski roki vona stala volonterkoyu u zahodah Respublikanskoyi partiyi U koledzhi vivchala politologiyu ta priyednalasya do studentskoyi respublikanskoyi asociaciyi Z chasom yiyi politichni upodobannya zminilisya nastilki sho vona virishila priyednatisya do Demokratichnoyi partiyi SShA U 1969 roci z vidznakoyu zakinchila fakultet suspilnih nauk i navit proslavilasya promovoyu na vipusku z koledzhu U promovi vona nastilki palko rozkritikuvala senatora SShA yakij vistupav pered neyu sho stattyu pro yiyi vistup nadrukuvali v zhurnali Lajf Osvitu prodovzhila na yuridichnomu fakulteti Yelskogo universitetu V universiteti bula v radi redaktoriv fakultetskogo zhurnalu Yuridichnij oglyad Na drugomu kursi pochala specializuvatisya v pitannyah zahistu prav ditej ta na dobrovilnih zasadah vzyalasya vesti spravu pro znushannya nad ditmi v odnij z likaren mista Piznishe takozh nadavala bezkoshtovnu yuridichnu dopomogu bidnim Na yuridichnomu fakulteti poznajomilasya z Billom Klintonom Vzhe v aspiranturi u vilnij vid navchannya chas Gillari pracyuvala v shtati dekilkoh senatoriv vid Demokratichnoyi partiyi Zokrema v skladi komisiyi yaka zajmalasya spravoyu impichmentu prezidenta Niksona pid chas procesu Votergejt Zhittya v Arkanzasi Pislya zakinchennya universitetu razom iz Billom Klintonom pereyihala do Arkanzasu i pochala vikladati yurisprudenciyu v Universiteti Arkanzasu 11 zhovtnya 1975 roku voni pobralisya v misti Fayetvil U shlyubi virishila zalishiti prizvishe Rodem Piznishe Gillari i Bill pereyihali na pomeshkannya v stolicyu shtatu m Litl Rok de Bill Klinton pershij raz nevdalo balotuvavsya na misce v kongresi SShA Tim chasom Gillari vlashtuvalasya na robotu v odnu z yuridichnih kompanij mista i takozh na dobrovilnih zasadah zajmalasya spravami zahistu ditej 1979 roku v skladi ciyeyi kompaniyi yiyi zvinuvachuvali v nechesnij spekulyaciyi cinnimi paperami i nechesnomu zarobitku odnak piznishe v yiyi diyah ne znajshli nichogo protizakonnogo 1978 roku Billa Klintona bulo obrano gubernatorkoyu shtatu Arkanzas Gillari stala Pershoyu ledi shtatu i neyu vona probula 12 rokiv 27 lyutogo 1980 roku v Gillari Rodem narodilasya dochka Chelsi 1982 roku Gillari brala aktivnu uchast u peredviborchij kampaniyi Billa na drugij termin gubernatora Arkanzasu i v cej chas zminila prizvishe na Rodem Klinton Otrimavshi peremogu i stavshi Pershoyu ledi Arkanzasu Gillari prodovzhuvala pracyuvati advokatom i dosyagla uspihiv u kar yeri u 1988 ta 1991 rr yiyi bulo viznano odniyeyu z najvplivovishih advokativ krayini U cej chas vona takozh vhodila do radi direktoriv korporacij Lafarzh i Vol Mart Politichna diyalnistPersha ledi SShA Gillari z Billom Klintonom i dochkoyu Chelsi Politichna kar yera Gillari Klinton pochalasya koli vona aktivno dopomagala Billu Klintonu v peredviborchij kampaniyi na posadu prezidenta SShA 1992 roku Na vidminu vid inshih druzhin kandidativ v prezidenti vona brala aktivnu uchast u vsih zahodah cholovika i navit nagoloshuvala sho golosuyuchi za Billa viborci otrimayut dva v odnomu natyakayuchi na svoyu majbutnyu aktivnist v prezidentstvi cholovika Koli Billa Klintona bulo obrano prezidentom i vona stala Pershoyu ledi SShA 1993 Gillari bagato v chomu vidriznyalasya vid poperednih pershih ledi ne prihovuvala sho davala poradi prezidentu i sho vin z neyu radivsya majzhe z usih klyuchovih pitan mala vlasnu uspishnu kar yeru 1993 yiyi bulo priznacheno golovoyu robochoyi grupi Nacionalnoyi reformi ohoroni zdorov ya Namirom cogo proyektu bulo reformuvannya sistemi ohoroni zdorov ya v SShA sho zrobilo b yiyi dostupnishoyu dlya vsih verstv naselennya Sistema reform ne otrimala pidtrimki v Kongresi SShA i propoziciyi Rodem Klinton ne buli vtileni Tim chasom Gillari ta Bill opinilisya v centri uvagi ZMI ta kritikiv z Respublikanskoyi partiyi SShA Deyaki kritiki zvertali uvagu na te yaku virishalnu rol Gillari inodi vidigravala v prijnyatti rishen prezidentom Presa pochala gluzlivo nazivati podruzhzhya Klintoni ta Billari Odnak najbilshij skandal stavsya pid chas oficijnogo rozsliduvannya pozashlyubnih vidnosin Klintona Pid chas vsih peripetij spravi vona zaperechuvala vsi chutki i navit koli Bill Klinton taki viznav sho mav statevi vidnosini z Monikoyu Levinski Gillari zalishilasya z nim Za yiyi vlasnim viznannyam ce bulo najtyazhchim viprobuvannyam yihnogo shlyubu Diyalnist u Kongresi SShA Pislya zakinchennya drugogo terminu prezidentstva Klintona Gillari virishila sama piti v politiku koli zvilnilosya misce v Senati SShA vid shtatu Nyu Jork Hocha na cyu posadu balotuvalosya dekilka providnih demokrativ i respublikanciv Gillari z legkistyu vigrala vibori 3 sichnya 2001 roku vona stala senatorkoyu SShA j pershoyu v istoriyi kolishnoyu Pershoyu ledi yaka pobuduvala vlasnu politichnu kar yeru Na cij posadi vona shvidko stala odniyeyu z providnih demokratok u Kongresi SShA U skladi komitetu Kongresu z vijskovih sprav pidtrimuvala zahodi prezidenta Busha u borotbi z terorizmom Zokrema pidtrimala vijskove vtorgnennya SShA v Afganistan i golosuvala za nadannya Bushu povnovazhen dlya pochatku vijskovih dij proti Iraku 2003 roku U skladi komitetu z vijskovih sprav dekilka raziv vidviduvala amerikanski vijska v Afganistani ta Iraku Pid chas peredviborchoyi kampaniyi Dzhordzha Busha pochali shiritisya chutki sho vona mozhe tezh balotuvatisya na posadu prezidenta odnak u 2004 roci poklala kraj vsim chutkam ogolosivshi pro namir balotuvatisya na drugij termin u Kongres 7 listopada 2006 roku yiyi bulo pereobrano na drugij termin do Senatu SShA Stavlennya Gillari do vijni v Iraku zminilosya koli vtrati amerikanskih vijsk pochali zbilshuvatisya i administraciya ne mala chitkogo planu shodo majbutnogo ciyeyi operaciyi U Kongresi vona zhorstko kritikuvala politiku uryadu Busha v Iraku i golosuvala proti zbilshennya kontingentu amerikanskih vijsk v cij krayini 2007 roku v deyakih ZMI znovu z yavilisya tverdzhennya sho Gillari mozhe balotuvatisya na posadu prezidenta na nastupnih viborah Na vidminu vid minulih plitok takogo tipu vona yih spochatku ne zaperechuvala a piznishe sama ogolosila pro namir stvoriti komitet shodo yiyi mozhlivogo balotuvannya 20 sichnya 2007 roku na svoyemu sajti Gillari nareshti ogolosila pro svoyi namiri balotuvatisya na posadu prezidenta 2008 roku Cya novina stala spravzhnoyu sensaciyeyu oskilki vona bula ne tilki pershoyu Pershoyu Ledi yaka balotuvalasya ale j pershoyu zhinkoyu yaka mogla stati prezidentom SShA Sered demokrativ Gillari pevnij chas koristuvalasya pidtrimkoyu bilshosti partiyi desho viperedzhayuchi najblizhchogo konkurenta odnopartijcya Baraka Obamu 2009 roku dostrokovo sklala povnovazhennya senatorki vid shtatu Nyu Jork i stala derzhavnoyu sekretarkoyu SShA 2013 roku pokinula cyu posadu Zgodom stalo vidomo sho protyagom vsih chotiroh rokiv na posadi derzhsekretarki SShA vsya dilova perepiska Klinton prohodila cherez yiyi privatnij server ustanovlenij u neyi vdoma v Chappakvi v Nyu Jorku Poshtu bulo stvoreno pered obrannyam Gillari 2009 roku Takozh vona nalashtuvala elektronni adresi na tomu zh serveri dlya svoyeyi pomichnici ta nachalnika aparatu Derzhavnogo departamentu Vikoristannya privatnogo serveru dlya dilovoyi perepiski zaboroneno zakonami SShA U kvitni 2020 roku Gillari pidtrimala kandidaturu Dzho Bajdena na viborah prezidenta SShA Kandidat v prezidenti SShAV 2008 visunula kandidaturu na post prezidenta SShA vid Demokratichnoyi partiyi Gillari Klinton 16 239 821 47 66 prograla vibori Baraku Obami 16 706 853 49 03 Pislya peremogi na viborah 2008 roku Obama zaproponuvav Gillari posadu derzhavnogo sekretarya SShA 21 sichnya 2009 roku yiyi kandidatura bula zatverdzhena senatom 12 kvitnya 2015 r Klinton ogolosila pro visuvannya svoyeyi kandidaturi na prezidentskih viborah vid Demokratichnoyi partiyi 8 listopada 2016 r Klinton prograla prezidentski vibori kandidatu vid respublikanciv Donaldu Trampu yakij nabrav 306 golosiv viborciv proti 232 za Hillari Klinton Za pidsumkami golosuvannya kolegiyi viborciv 19 grudnya 2016 roku bulo pidtverdzheno golosi 304 viborciv za Trampa ta 227 za Klinton Odnak Klinton viperedila Trampa majzhe na 2 9 miljona golosiv viborciv nabravshi 65 84 miljona proti 62 98 miljona BibliografiyaKlinton Gillari Rodem 1996 Usim mistechkom It Takes a Village And Other Lessons Children Teach Us Simon amp Schuster ISBN 978 1 4165 4064 9 Klinton Gillari Rodem 1998 Dorogij Sokse Dorogij Baddi Dear Socks Dear Buddy Kids Letters to the First Pets Simon amp Schuster ISBN 0 684 85778 2 Klinton Gillari Rodem 2000 Zaproshennya do Bilogo domu An Invitation to the White House At Home with History Simon amp Schuster ISBN 978 0684857992 Klinton Gillari Rodem 2003 Istoriya mogo zhittya Living History Simon amp Schuster ISBN 978 0743222242 Klinton Gillari Rodem 2014 Vazhki rishennya Hard Choises Simon amp Schuster ISBN 978 1476751443 Ukrayinskoyu Nash format 2016 ISBN 978 617 7279 29 6 Klinton Gillari Rodem Kejn Tim 2016 Silnishi razom Stronger Together Simon amp Schuster ISBN 978 1501161735 Klinton Gillari Rodem 2017 Sho trapilosya What Happened Simon amp Schuster ISBN 978 1501175565 Klinton Gillari Rodem Luyiza Penni 2021 Derzhava teroru State of Terror Simon amp Schuster ISBN 978 1982173678 PrimitkiGillari Klinton znovu pide u prezidenti 18 listopada 2016 u Wayback Machine VVS Ukrayina 10 kvitnya 2015 rik Klinton pislya porazki meni hotilosya skrutitisya v klubochok 18 listopada 2016 u Wayback Machine VVS Ukrayina 17 listopada 2016 rik Mailbird 18 serpnya 2020 Arhiv originalu za 22 veresnya 2020 Procitovano 19 serpnya 2020 Zurcher Anthony 6 listopada 2016 BBC News brit Arhiv originalu za 12 bereznya 2015 Procitovano 19 serpnya 2020 RBK Ukraina ros Arhiv originalu za 8 travnya 2020 Procitovano 28 kvitnya 2020 DzherelaVikicitati mistyat vislovlyuvannya vid abo pro Gillari KlintonVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Gillari KlintonOficijna biografiya Pershoyi ledi SShA 24 serpnya 2006 u Wayback Machine