Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Азербайджан — відносно багата водними ресурсами країна. Тут знаходиться близько 8400 річок, з яких 850 мають довжину 10 км, всього 24 річки мають довжину понад 100 км. На території Азербайджанської Республіки є близько 250 озер з прісною і солоною водою. і понад 250 озер, частина яких висихає влітку. Територія водної поверхні Азербайджану становить 1,6 %.
Запаси поверхневих вод Азербайджану оцінюються в 19 млрд м³, включаючи 10 млрд м³ додаткових транскордонних вод.
Водні ресурси
Каспійське море — найбільше у світі безстічне озеро, відіграє важливу роль у житті азербайджанського народу та унікально за фізико-географічними показниками. Досить відзначити, що флора і фауна Каспію багата ендемічними видами. Так, 90% осетрових у світі, що відрізняються своєю старовиною від інших видів риб, знаходяться саме в цьому морі.
Море розташувалося вздовж меридіана у формі латинської букви S, знаходиться між 47° 17 'східної широти й 36° 33' західної довготи. Протяжність Каспію уздовж меридіана становить близько 1200 км, середня ширина — 310, найбільші та дрібні широти дорівнюють, відповідно, 435 і 195 км. Внаслідок періодичної зміни рівня Каспійського моря, змінюється рівень його поверхні (дзеркало) і обсяг вод. В цей час рівень моря нижче рівня океану на 26,75 м. На даній позначці рівня моря площа його поверхні становить 392 600 км ², об'єм вод дорівнює 78648 км ³, що становить 44% загальних ресурсів озерних вод в світі. У цьому плані максимальну глибину — 1025 метрів, можна порівняти з Чорним, Балтійським і Жовтими морями, Каспій глибше Адріатичного, Егейського, Тірренського та інших морів.
Азербайджанська частина акваторії охоплює середню і південну частину моря, за солоністю Каспій значно відрізняється від вод світового океану. Солоність води в північній частині становить 5-6, середній і південній частинах 12,6-13,5 проміле. З наявний в Азербайджані близько 300 грязьових вулканів понад 170 становлять острівні та підводні вулкани в азербайджанському секторі Каспію. Особливо багато їх на південному Каспії.
Річки
Територію республіки покриває густа річкова мережа. В Азербайджані є 8400 великих і дрібних річок. З них 850 мають довжину понад 10 км. Всього 24 річки мають довжину понад 100 км.
Річки в Азербайджані діляться на три групи:
- Річки, що належать до басейну річки Кури (Ганіх, Габіррі, , Акстафа, , Тертер та ін.)
- Річки, що належать до басейну річки Аракс (Арпа, Нахічевань, Охчучай, Акарі, та ін.)
- Річки, що безпосередньо впадають в Каспійське море (Самур, , , Віляш, Ленкорань та ін.)
Річки Кура та Аракс найбільші річки Кавказу, є основними джерелами зрошення й гідроенергії.
Річка Кура бере початок на північно-східному схилі гори , на ділянці максимальної височини у 2740 метри. Кура протікає по території Грузії, входить на територію Азербайджану. Протікаючи по Кура-Араксинській низовині, впадає в Каспійське море. Загальна довжина Кури — 1515 км, на території Азербайджанської Республіки її довжина досягає 906 км. Площа басейну — 188 тисяч квадратних кілометрів. На річці Кура були зведені , Шамкірське та Енікендське водосховища, греблі, гідроелектростанції. За Верхньо-Карабаським і Верхньо-Ширванським каналами, що проведені з Мінгячевірського водосховища, зрошуються землі Кура-Араксинської низовини. Кура має також судноплавне значення.
Річка Аракс бере початок на території на схилах гори Бінгель, поблизу міста (село Суговушан) зливається з Курой. Її довжина становить 1072 км, площа басейну — 102 тисячі квадратних кілометрів.
Самур — найбільша річка на північному сході Азербайджану. Вона бере початок на території Дагестану, на висоті 3600 метрів і впадає в Каспійське море. Її довжина дорівнює 216 км, площа басейну — 4,4 тисячі квадратних кілометрів.
В Азербайджані безліч гірських річок, більшість з них живляться снігом та дощами. Дрібні річки Балакянчай, Талачай, Катехчай, Кюрмюкчай, Кішчай та інші, річища яких починається з Великого Кавказу, на Алазань-Айрічайській долині з'єднуються з Алазань і Айрічаєм.
Ті, що беруть початок з Малого Кавказу Агстафачай, Товузчай, Асрикчай, Зяйямчай, Шамкірчай, Гянджачай, Кюрякчай, Тертерчай з'єднуються з Курой. Акерічай, Охчучай і Арпачай на території Нахічиванської АР, Нахічиванчай, Алінджачай, Гіланчай, Ордубадчай впадають в Аракс.
Озера і водосховища
На території Азербайджанської Республіки є близько 250 озер з прісною і солоною водою, що відрізняються умовами живлення та походження. З них можна назвати льодовикове за походженням Туфангель (знаходяться в горах Великого і Малого Кавказу). На північно-східному схилі хребта Муровдаг розташована група озер обвально-запрудного походження: Гейгель, , , Батабат. Озера аггел, Сарису, Мехман, Аджигабул з'явилися в результаті тектонічних сходжень. Найбільші озера — Гаджикабул (15,5 км²) і Беюкшор (10,3 км²).
З метою регулювання течії річок створені понад 60 водосховищ із загальним об'ємом в 19 млрд м³ і корисним об'ємом в 10 млрд м³. Найбільш значні з них Мінгечаурське водосховище (загальний обсяг становить 16 млн м³), Араксинський вододіл (1 млрд 350 млн м³), Шамкірська ГЕС (2 млрд 670 млн м³).
| Назва | Регіон | Площа (кв. км.) | Найбільша довжина (м) | Найбільша ширина (м) |
|---|---|---|---|---|
| Гейгель | Гейгельський район | 0,791 | 2,500 | 600 |
| 0,01668 | 6 000 | 3 000 | ||
| Нахічевань | 0,27 | |||
| Агджабединський район | 0,028 | |||
| Гейгельський район | 0,23 | 300 | 150 | |
| 250 | 90 | |||
| Гейгельський район | 60 | 40 | ||
| Гейгельський район | 1,76 |
Див. також
Література
- Гірничий енциклопедичний словник : у 3 т / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2001—2004.
- «Картографія» ГУГК Малий атлас СРСР. — М.: Фабрика № 2 ГУГК, 1980.
Посилання
- Міністерство екології і природних ресурсів Азербайджану [ 5 серпня 2013 у Wayback Machine.] (азерб.) (англ.)
- Природа Азербайджану [ 21 грудня 2012 у Wayback Machine.] (рос.)
- Річки Азербайджану [ 23 вересня 2015 у Wayback Machine.] (рос.)
- КСАМ (природа Азербайджану) [ 26 вересня 2010 у Wayback Machine.] (рос.)
- Азербайджан [ 22 липня 2013 у Wayback Machine.]. Енциклопедія Кругосвет (рос.)
- Географія Азербайджану (карти в агрокліматичних атласі) [ 8 липня 2013 у Wayback Machine.] (рос.)
 | Це незавершена стаття з географії Азербайджану. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Azerbajdzhan vidnosno bagata vodnimi resursami krayina Tut znahoditsya blizko 8400 richok z yakih 850 mayut dovzhinu 10 km vsogo 24 richki mayut dovzhinu ponad 100 km Na teritoriyi Azerbajdzhanskoyi Respubliki ye blizko 250 ozer z prisnoyu i solonoyu vodoyu i ponad 250 ozer chastina yakih visihaye vlitku Teritoriya vodnoyi poverhni Azerbajdzhanu stanovit 1 6 Karta Kuri Zapasi poverhnevih vod Azerbajdzhanu ocinyuyutsya v 19 mlrd m vklyuchayuchi 10 mlrd m dodatkovih transkordonnih vod Vodni resursiKaspij Basejn Kaspijskogo morya Kaspijske more najbilshe u sviti bezstichne ozero vidigraye vazhlivu rol u zhitti azerbajdzhanskogo narodu ta unikalno za fiziko geografichnimi pokaznikami Dosit vidznachiti sho flora i fauna Kaspiyu bagata endemichnimi vidami Tak 90 osetrovih u sviti sho vidriznyayutsya svoyeyu starovinoyu vid inshih vidiv rib znahodyatsya same v comu mori More roztashuvalosya vzdovzh meridiana u formi latinskoyi bukvi S znahoditsya mizh 47 17 shidnoyi shiroti j 36 33 zahidnoyi dovgoti Protyazhnist Kaspiyu uzdovzh meridiana stanovit blizko 1200 km serednya shirina 310 najbilshi ta dribni shiroti dorivnyuyut vidpovidno 435 i 195 km Vnaslidok periodichnoyi zmini rivnya Kaspijskogo morya zminyuyetsya riven jogo poverhni dzerkalo i obsyag vod V cej chas riven morya nizhche rivnya okeanu na 26 75 m Na danij poznachci rivnya morya plosha jogo poverhni stanovit 392 600 km ob yem vod dorivnyuye 78648 km sho stanovit 44 zagalnih resursiv ozernih vod v sviti U comu plani maksimalnu glibinu 1025 metriv mozhna porivnyati z Chornim Baltijskim i Zhovtimi moryami Kaspij glibshe Adriatichnogo Egejskogo Tirrenskogo ta inshih moriv Azerbajdzhanska chastina akvatoriyi ohoplyuye serednyu i pivdennu chastinu morya za solonistyu Kaspij znachno vidriznyayetsya vid vod svitovogo okeanu Solonist vodi v pivnichnij chastini stanovit 5 6 serednij i pivdennij chastinah 12 6 13 5 promile Z nayavnij v Azerbajdzhani blizko 300 gryazovih vulkaniv ponad 170 stanovlyat ostrivni ta pidvodni vulkani v azerbajdzhanskomu sektori Kaspiyu Osoblivo bagato yih na pivdennomu Kaspiyi RichkiDokladnishe Richki Azerbajdzhanu Teritoriyu respubliki pokrivaye gusta richkova merezha V Azerbajdzhani ye 8400 velikih i dribnih richok Z nih 850 mayut dovzhinu ponad 10 km Vsogo 24 richki mayut dovzhinu ponad 100 km Richki v Azerbajdzhani dilyatsya na tri grupi Richki sho nalezhat do basejnu richki Kuri Ganih Gabirri Akstafa Terter ta in Richki sho nalezhat do basejnu richki Araks Arpa Nahichevan Ohchuchaj Akari ta in Richki sho bezposeredno vpadayut v Kaspijske more Samur Vilyash Lenkoran ta in Richki Kura ta Araks najbilshi richki Kavkazu ye osnovnimi dzherelami zroshennya j gidroenergiyi Richka Kura Kyur v Azerbajdzhani Richka Kura bere pochatok na pivnichno shidnomu shili gori na dilyanci maksimalnoyi visochini u 2740 metri Kura protikaye po teritoriyi Gruziyi vhodit na teritoriyu Azerbajdzhanu Protikayuchi po Kura Araksinskij nizovini vpadaye v Kaspijske more Zagalna dovzhina Kuri 1515 km na teritoriyi Azerbajdzhanskoyi Respubliki yiyi dovzhina dosyagaye 906 km Plosha basejnu 188 tisyach kvadratnih kilometriv Na richci Kura buli zvedeni Shamkirske ta Enikendske vodoshovisha grebli gidroelektrostanciyi Za Verhno Karabaskim i Verhno Shirvanskim kanalami sho provedeni z Mingyachevirskogo vodoshovisha zroshuyutsya zemli Kura Araksinskoyi nizovini Kura maye takozh sudnoplavne znachennya Richka Araks bere pochatok na teritoriyi na shilah gori Bingel poblizu mista selo Sugovushan zlivayetsya z Kuroj Yiyi dovzhina stanovit 1072 km plosha basejnu 102 tisyachi kvadratnih kilometriv Samur najbilsha richka na pivnichnomu shodi Azerbajdzhanu Vona bere pochatok na teritoriyi Dagestanu na visoti 3600 metriv i vpadaye v Kaspijske more Yiyi dovzhina dorivnyuye 216 km plosha basejnu 4 4 tisyachi kvadratnih kilometriv Girska richka v V Azerbajdzhani bezlich girskih richok bilshist z nih zhivlyatsya snigom ta doshami Dribni richki Balakyanchaj Talachaj Katehchaj Kyurmyukchaj Kishchaj ta inshi richisha yakih pochinayetsya z Velikogo Kavkazu na Alazan Ajrichajskij dolini z yednuyutsya z Alazan i Ajrichayem Ti sho berut pochatok z Malogo Kavkazu Agstafachaj Tovuzchaj Asrikchaj Zyajyamchaj Shamkirchaj Gyandzhachaj Kyuryakchaj Terterchaj z yednuyutsya z Kuroj Akerichaj Ohchuchaj i Arpachaj na teritoriyi Nahichivanskoyi AR Nahichivanchaj Alindzhachaj Gilanchaj Ordubadchaj vpadayut v Araks Ozera i vodoshovisha Dokladnishe Ozera Azerbajdzhanu Ozero v Na teritoriyi Azerbajdzhanskoyi Respubliki ye blizko 250 ozer z prisnoyu i solonoyu vodoyu sho vidriznyayutsya umovami zhivlennya ta pohodzhennya Z nih mozhna nazvati lodovikove za pohodzhennyam Tufangel znahodyatsya v gorah Velikogo i Malogo Kavkazu Na pivnichno shidnomu shili hrebta Murovdag roztashovana grupa ozer obvalno zaprudnogo pohodzhennya Gejgel Batabat Ozera aggel Sarisu Mehman Adzhigabul z yavilisya v rezultati tektonichnih shodzhen Najbilshi ozera Gadzhikabul 15 5 km i Beyukshor 10 3 km Z metoyu regulyuvannya techiyi richok stvoreni ponad 60 vodoshovish iz zagalnim ob yemom v 19 mlrd m i korisnim ob yemom v 10 mlrd m Najbilsh znachni z nih Mingechaurske vodoshovishe zagalnij obsyag stanovit 16 mln m Araksinskij vododil 1 mlrd 350 mln m Shamkirska GES 2 mlrd 670 mln m Nazva Region Plosha kv km Najbilsha dovzhina m Najbilsha shirina m Gejgel Gejgelskij rajon 0 791 2 500 600 0 01668 6 000 3 000 Nahichevan 0 27 Agdzhabedinskij rajon 0 028 Gejgelskij rajon 0 23 300 150 250 90 Gejgelskij rajon 60 40 Gejgelskij rajon 1 76Div takozhRichki Azerbajdzhanu Ozera Azerbajdzhanu Energetika Azerbajdzhanu Geografiya AzerbajdzhanuLiteraturaGirnichij enciklopedichnij slovnik u 3 t za red V S Bileckogo D Shidnij vidavnichij dim 2001 2004 Kartografiya GUGK Malij atlas SRSR M Fabrika 2 GUGK 1980 PosilannyaMinisterstvo ekologiyi i prirodnih resursiv Azerbajdzhanu 5 serpnya 2013 u Wayback Machine azerb angl Priroda Azerbajdzhanu 21 grudnya 2012 u Wayback Machine ros Richki Azerbajdzhanu 23 veresnya 2015 u Wayback Machine ros KSAM priroda Azerbajdzhanu 26 veresnya 2010 u Wayback Machine ros Azerbajdzhan 22 lipnya 2013 u Wayback Machine Enciklopediya Krugosvet ros Geografiya Azerbajdzhanu karti v agroklimatichnih atlasi 8 lipnya 2013 u Wayback Machine ros Ce nezavershena stattya z geografiyi Azerbajdzhanu Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi