Ця стаття містить правописні, лексичні, граматичні, стилістичні або інші мовні помилки, які треба виправити. (червень 2020) |
В Азербайджані є більше 8 400 великих і малих річок. 850 із них мають довжину понад 10 км, а 24 річки простягаються на відстань більш ніж 100 км. Загальна довжина річкової системи Азербайджану складає приблизно 45 000 км. Річки країни є притоками двох головних річок Південного Кавказу — Араксу та Кури.
Річки
Річки Азербайджану можна класифікувати на три групи:
- Річки, що належать до басейну Кури (Ганіх, Габіррі, , Акстафа, , Тертер тощо).
- Річки, що належать до басейну Араксу (Арпа, Нахічевань, Охчучай, Акарі, тощо).
- Річки, що безпосередньо впадають у Каспійське море (Самур, , , Віляшчай, Ленкорань тощо).
Кура й Аракс, найбільші річки Кавказу, є основними джерелами зрошення та гідроенергії.
Річка Кура бере початок із північно-східного схилу гори на ділянці максимальної височини в 2 740 метрів. Протікаючи через територію Грузії, вона входить на територію Азербайджану. Кура впадає в Каспійське море, проходячи через Кура-Араксинську низовину. Загальна протяжність річки — 1 515 км, із яких 906 км проходить територією Азербайджанської Республіки. Площа басейну річки складає 188 000 км². На Курі розташовані Мінгячевірське, Шамкірське та водосховища, а також декілька гідроелектростанцій. Землі Кура-Араксинської низовини зрошуються через Верхньо-Карабаський та Верхньо-Ширванський канали, проведені з Мінгячевірського водосховища. Кура також має важливе судноплавне значення.
Річка Аракс бере свій початок на території Туреччини, на , і з'єднується з Курою поблизу міста Сабірабад (село Суговушан). Її протяжність становить 1 072 км, а площа басейну — 102 000 км².
Самур — найбільша річка на північному сході Азербайджану. Вона бере початок на території Дагестану на висоті 3 600 метрів і впадає в Каспійське море. Її протяжність дорівнює 216 км, а площа басейну — 4,4 тисячі квадратних кілометрів.
В Азербайджані багато гірських річок, які переважно поповнюються завдяки снігу та дощам. Малі водойми, зокрема Балакянчай, Талачай, Катехчай, Кюрмюкчай, Кішчай,тощо беруть початок у Великому Кавказі та впадають в Алазань й Айрічай у Алазань-Айрічайській долині. Річки Агстафачай, Товузчай, Асрікчай, Зяйямчай, Шамкірчай, Гянджачай, Кюрякчай, Тертерчай, що беруть початок з Малого Кавказу, з'єднуються з Курою. Річки Акерічай, Охчучай та Арпачай, що витікають на території Нахчиванської АР, разом із Нахчиванчай, Алінджачай, Гіланчай, Ордубадчай впадають у Аракс.
Див. також
Література
- «Картографія» ГУГК Малий атлас СРСР. — М.: Фабрика № 2 ГУГК, 1980.
Посилання
- Річки Азербайджану [ 23 вересня 2015 у Wayback Machine.] (рос.)
- Міністерство екології і природних ресурсів Азербайджану [ 5 серпня 2013 у Wayback Machine.] (азерб.) (англ.)
- Природа Азербайджану [ 21 грудня 2012 у Wayback Machine.] (рос.)
- КСАМ (природа Азербайджану) [ 26 вересня 2010 у Wayback Machine.] (рос.)
- Азербайджан [ 22 липня 2013 у Wayback Machine.]. Енциклопедія Кругосвет (рос.)
- Географія Азербайджану (карти в агрокліматичних атласі) [ 8 липня 2013 у Wayback Machine.] (рос.)
Це незавершена стаття з географії Азербайджану. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Cya stattya mistit pravopisni leksichni gramatichni stilistichni abo inshi movni pomilki yaki treba vipraviti Vi mozhete dopomogti vdoskonaliti cyu stattyu pogodivshi yiyi iz chinnimi movnimi standartami cherven 2020 V Azerbajdzhani ye bilshe 8 400 velikih i malih richok 850 iz nih mayut dovzhinu ponad 10 km a 24 richki prostyagayutsya na vidstan bilsh nizh 100 km Zagalna dovzhina richkovoyi sistemi Azerbajdzhanu skladaye priblizno 45 000 km Richki krayini ye pritokami dvoh golovnih richok Pivdennogo Kavkazu Araksu ta Kuri Richka Kura Kyur Richka Terter Richka Araks Richka Richka OhchuchajRichkiRichki Azerbajdzhanu mozhna klasifikuvati na tri grupi Richki sho nalezhat do basejnu Kuri Ganih Gabirri Akstafa Terter tosho Richki sho nalezhat do basejnu Araksu Arpa Nahichevan Ohchuchaj Akari tosho Richki sho bezposeredno vpadayut u Kaspijske more Samur Vilyashchaj Lenkoran tosho Kura j Araks najbilshi richki Kavkazu ye osnovnimi dzherelami zroshennya ta gidroenergiyi Richka Kura bere pochatok iz pivnichno shidnogo shilu gori na dilyanci maksimalnoyi visochini v 2 740 metriv Protikayuchi cherez teritoriyu Gruziyi vona vhodit na teritoriyu Azerbajdzhanu Kura vpadaye v Kaspijske more prohodyachi cherez Kura Araksinsku nizovinu Zagalna protyazhnist richki 1 515 km iz yakih 906 km prohodit teritoriyeyu Azerbajdzhanskoyi Respubliki Plosha basejnu richki skladaye 188 000 km Na Kuri roztashovani Mingyachevirske Shamkirske ta vodoshovisha a takozh dekilka gidroelektrostancij Zemli Kura Araksinskoyi nizovini zroshuyutsya cherez Verhno Karabaskij ta Verhno Shirvanskij kanali provedeni z Mingyachevirskogo vodoshovisha Kura takozh maye vazhlive sudnoplavne znachennya Richka Araks bere svij pochatok na teritoriyi Turechchini na i z yednuyetsya z Kuroyu poblizu mista Sabirabad selo Sugovushan Yiyi protyazhnist stanovit 1 072 km a plosha basejnu 102 000 km Samur najbilsha richka na pivnichnomu shodi Azerbajdzhanu Vona bere pochatok na teritoriyi Dagestanu na visoti 3 600 metriv i vpadaye v Kaspijske more Yiyi protyazhnist dorivnyuye 216 km a plosha basejnu 4 4 tisyachi kvadratnih kilometriv V Azerbajdzhani bagato girskih richok yaki perevazhno popovnyuyutsya zavdyaki snigu ta dosham Mali vodojmi zokrema Balakyanchaj Talachaj Katehchaj Kyurmyukchaj Kishchaj tosho berut pochatok u Velikomu Kavkazi ta vpadayut v Alazan j Ajrichaj u Alazan Ajrichajskij dolini Richki Agstafachaj Tovuzchaj Asrikchaj Zyajyamchaj Shamkirchaj Gyandzhachaj Kyuryakchaj Terterchaj sho berut pochatok z Malogo Kavkazu z yednuyutsya z Kuroyu Richki Akerichaj Ohchuchaj ta Arpachaj sho vitikayut na teritoriyi Nahchivanskoyi AR razom iz Nahchivanchaj Alindzhachaj Gilanchaj Ordubadchaj vpadayut u Araks Div takozhGidrografiya Azerbajdzhanu Ozera Azerbajdzhanu Geografiya AzerbajdzhanuLiteratura Kartografiya GUGK Malij atlas SRSR M Fabrika 2 GUGK 1980 PosilannyaRichki Azerbajdzhanu 23 veresnya 2015 u Wayback Machine ros Ministerstvo ekologiyi i prirodnih resursiv Azerbajdzhanu 5 serpnya 2013 u Wayback Machine azerb angl Priroda Azerbajdzhanu 21 grudnya 2012 u Wayback Machine ros KSAM priroda Azerbajdzhanu 26 veresnya 2010 u Wayback Machine ros Azerbajdzhan 22 lipnya 2013 u Wayback Machine Enciklopediya Krugosvet ros Geografiya Azerbajdzhanu karti v agroklimatichnih atlasi 8 lipnya 2013 u Wayback Machine ros Ce nezavershena stattya z geografiyi Azerbajdzhanu Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi