Громадянська війна в Джибуті (фр. Guerre civile djiboutienne), також відома як повстання афар — збройний конфлікт у Джибуті, який тривав з 1991 по 1994 рік і призвів до тисяч жертв. Основною причиною став нерівномірний розподіл влади між іссасами та афарами, що призвело до громадянської війни, яка три роки спустошувала країну.
Громадянська війна в Джибуті | |||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|
Громадянська війна в Джибуті | |||||||
| |||||||
Сторони | |||||||
Уряд Джибуті | |||||||
Командувачі | |||||||
| Ахмед Діні Ахмед | ||||||
Сили | |||||||
5 000 (1992) 20 000 (1994) | 3 000 (1991) 4 500 (1994) | ||||||
Втрати | |||||||
н/д | 1 000 загиблих |
Історія
Передумови
11 березня 1862 року французький уряд уклав угоду з афарським султаном Райєтою Діні Ахметом про продаж за 10 000 таларів, приблизно 55 000 франків, території Обок. Це був початок епохи французької колонізації в регіоні, угода була використана капітаном Флеріо де Лангле для колонізації південної частини затоки .
Принаймні з часу правління Франції, спочатку як Французьке Сомалі, а потім як Французька територія афарів та ісса, у Джибуті існувала етнічна напруженість між народностями та афарами. Після здобуття незалежності в 1977 році Джибуті керувала партія «Народне об'єднання за прогрес», де домінували представники народності ісса, а з 1981 року керувала ним як однопартійною державою, а «Народне об'єднання за прогрес» була єдиною повноважною партією. Багато афарів почували себе в державі маргіналізованими.
Водночас у 1991 році було повалено авторитарні уряди сусідніх країн — Сіада Барре в Сомалі та Менгісту Хайле Маріама в Ефіопії. Еритрея та Сомаліленд також стали незалежними від Народної Демократичної Республіки Ефіопії та Демократичної Республіки Сомалі у 1991 році відповідно.
Наприкінці 1980-х років почалися загострення на території Джибуті, підпільні рухи, як-от Народний визвольний рух (MPL), почали влаштовувати напади на урядові сили. У 1991 році утворилося ще кілька опозиційних рухів: Фронт патріотичного опору Джибуті (FRDP), Альянс сил за демократію (AFD) і Акція за перегляд порядку в Джибуті. У середині 1991 року кілька з них об'єдналися в нову організацію: (FRUD).
Початок конфлікту
У травні 1991 року тисячі ефіопських солдатів увійшли на територію Джибуті після повалення уряду Дерг (колишнього уряду Ефіопії). Силами французьких та джибутійських військ їх повернули назад до Ефіопії, але вони залишили після себе багато зброї. Цим скористалася повстанська організація «Фронт за відновлення єдності та демократії» (FRUD), що на початку жовтня 1991 року закликала афарів до більшої політичної активності і розпочала партизанську боротьбу проти уряду.
У жовтні відбулися зіткнення між урядовими силами та повстанцями ФРУД у регіоні Дикіль на заході Джибуті, з перших днів початку бойових дій, зокрема в ніч з 15 на 16 листопада 1991 року, армія Джибуті захопила в полон близько 232 особи в регіоні Обок. В основному це були афари Еритреї та ополчення колишнього режиму Дерг.
Щоб змити поразку, 21 листопада 1991 року бойовики FRUD почали штурм міста Обок і його гарнізону. Але після довгого дня запеклих боїв джибутійські солдати розгромили їх і виграли битву. Згодом національна армія та ополчення ФРУД зіткнулися в кількох битвах, що призвело до великих втрат з обох сторін. Повстанці (FRUD) захопили всі військові пости на півночі країни і взяли в облогу міста Таджура і Обок.
3-4 січня 1992 року відбулися зіткнення урядових військ і повстанців ФРУД поблизу Таджури, в результаті чого загинуло близько 150 повстанців і три солдати регулярних військ. 17-18 січня 1992 року урядові війська і повстанці ФРУД зійшлися в битві в районах Гагаде, Хараб і Беканеб, внаслідок чого загинули близько 150 повстанців і 16 солдатів.
Протягом всієї війни бої велися в основному на півночі країни за винятком інциденту в столиці, коли 18 грудня 1991 року урядові війська увійшли в район Архиба, населений афарами, і відкрили вогонь по натовпу людей. Загинуло щонайменше 59 осіб, що спровокувало масові відставки афарських депутатів національних зборів на знак протесту та суперечки в самій РПП. У лютому 1992 року деякі французькі війська були розгорнуті на півночі, щоб допомогти урядовим військам країни. Майже 3000 повстанців атакували державні установи в Дикілі, але були відбиті.
Франція намагалася виступити посередником між урядом і повстанцями, але всі спроби організувати такі переговори (з листопада 1992 по травень 1993) провалилися. У відповідь уряд збільшив свої збройні сили приблизно з 5 000 до 20 000 людей і провів добір за рахунок свого військового резерву, одночасно з Франції надійшли озброєння та військова техніка.
5 липня 1993 року урядові війська розпочали масований контрнаступ у районах, контрольованих повстанцями: головна база FRUD, розташована в , потрапила в руки армії, яка відбила багато території у повстанців, включаючи міста Балхо, і Ранда, змусивши повстанців сховатися в горах на кордоні з Еритреєю на півночі. Населення, що проживало в районі зіткнень, близько 70 000 цивільних були змушені покинути свої домівки, а ще 30 000 біженців перейшли за межі Еритреї та регіону Афар в Ефіопії.
Але, громадянська війна сприяла відновленню багатопартійної демократії в 1992 році з новою конституцією. Уряд намагався розпочати переговори з FRUD, яка мала у своєму розпорядженні лише кілька сотень бойовиків, затиснутих на кордоні між Джибуті та Ефіопією. У 1992 і 1993 роках відбулися парламентські і президентські вибори. Згодом рух FRUD розколовся в питанні про те, наскільки далеко можна співпрацювати із владою. Але партизанські дії продовжують точитися, опозиція засуджувала численні знущання над мирним населенням.
У лютому 1994 року у Фронті відновлення єдності та демократії пройшов процес реорганізації політичних лідерів: витіснив Ахмеда Діні Ахмеда з керівництва рухом і проголосив новий курс, що базувався на переговорах з центральним урядом для досягнення політичного компромісу. 14 березня президент Хасан Гулед, після провалу урядового наступу 3-10 березня 1994 року в районі гори Мабла, оголосив про початок мирних переговорів з FRUD. Пропозиція була прийнята поміркованим крилом Кіфле Ахмеда, але була відхилена найбільш радикальними елементами FRUD на чолі з Ахмедом Діні, які прагнули продовжити збройну боротьбу. За посередництва Франції 26 грудня 1994 року між урядом Джибуті та поміркованим крилом FRUD було підписано початкову мирну угоду Абба: в обмін на припинення бойових дій FRUD домоглася інтеграції 200 своїх представників до державної адміністрації та включення 700 своїх бійців до лав джибутійської армії. У червні 1995 року до нового уряду Джибуті пройшли два члени FRUD, Угуре Кіфле як міністр сільського господарства та Алі Мохамед Дауд, президент організації, як міністр охорони здоров'я та соціальних справ, а 6 березня 1996 року FRUD була зареєстрована як одна з чотирьох політичних партій, дозволених новою конституцією Джибуті, яка тоді брала участь у загальних виборах 19 грудня 1997 року в коаліції з РПП.
Див. також
Примітки
- Виноски
- Джерела
Література
- Walter Raunig, Steffen Wenig (2005). Afrikas Horn. Otto Harrassowitz Verlag. p. 439. .
- Connah, Graham (2004). Forgotten Africa: An Introduction to Its Archaeology. Routledge. p. 46. .
- Jean-Marc Balencie et Arnaud de La Grange, Mondes rebelles: L'encyclopédie des acteurs, conflits & violences politiques, Paris, Éditions Michalon, 2001, 1677 p. (), p. 961—967
Посилання
- (англ.)
- Peace Agreement Addresses Afar Discontent(англ.)
- Soldiers Fire Into Crowd in Djibouti Tribal Strife(англ.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Gromadyanska vijna v Dzhibuti fr Guerre civile djiboutienne takozh vidoma yak povstannya afar zbrojnij konflikt u Dzhibuti yakij trivav z 1991 po 1994 rik i prizviv do tisyach zhertv Osnovnoyu prichinoyu stav nerivnomirnij rozpodil vladi mizh issasami ta afarami sho prizvelo do gromadyanskoyi vijni yaka tri roki spustoshuvala krayinu Gromadyanska vijna v DzhibutiGromadyanska vijna v DzhibutiData31 zhovtnya 1991 24 grudnya 1994Misce DzhibutiRezultatperemoga uryadu pidpisannya mirnih ugodStoroniUryad DzhibutiKomanduvachiHasan Guled Aptidon Za pidtrimki Fransua MitteranAhmed Dini AhmedSili5 000 1992 20 000 1994 3 000 1991 4 500 1994 Vtratin d1 000 zagiblihIstoriyaPeredumovi 11 bereznya 1862 roku francuzkij uryad uklav ugodu z afarskim sultanom Rajyetoyu Dini Ahmetom pro prodazh za 10 000 talariv priblizno 55 000 frankiv teritoriyi Obok Ce buv pochatok epohi francuzkoyi kolonizaciyi v regioni ugoda bula vikoristana kapitanom Flerio de Langle dlya kolonizaciyi pivdennoyi chastini zatoki Prinajmni z chasu pravlinnya Franciyi spochatku yak Francuzke Somali a potim yak Francuzka teritoriya afariv ta issa u Dzhibuti isnuvala etnichna napruzhenist mizh narodnostyami ta afarami Pislya zdobuttya nezalezhnosti v 1977 roci Dzhibuti keruvala partiya Narodne ob yednannya za progres de dominuvali predstavniki narodnosti issa a z 1981 roku keruvala nim yak odnopartijnoyu derzhavoyu a Narodne ob yednannya za progres bula yedinoyu povnovazhnoyu partiyeyu Bagato afariv pochuvali sebe v derzhavi marginalizovanimi Vodnochas u 1991 roci bulo povaleno avtoritarni uryadi susidnih krayin Siada Barre v Somali ta Mengistu Hajle Mariama v Efiopiyi Eritreya ta Somalilend takozh stali nezalezhnimi vid Narodnoyi Demokratichnoyi Respubliki Efiopiyi ta Demokratichnoyi Respubliki Somali u 1991 roci vidpovidno Naprikinci 1980 h rokiv pochalisya zagostrennya na teritoriyi Dzhibuti pidpilni ruhi yak ot Narodnij vizvolnij ruh MPL pochali vlashtovuvati napadi na uryadovi sili U 1991 roci utvorilosya she kilka opozicijnih ruhiv Front patriotichnogo oporu Dzhibuti FRDP Alyans sil za demokratiyu AFD i Akciya za pereglyad poryadku v Dzhibuti U seredini 1991 roku kilka z nih ob yednalisya v novu organizaciyu FRUD Pochatok konfliktu U travni 1991 roku tisyachi efiopskih soldativ uvijshli na teritoriyu Dzhibuti pislya povalennya uryadu Derg kolishnogo uryadu Efiopiyi Silami francuzkih ta dzhibutijskih vijsk yih povernuli nazad do Efiopiyi ale voni zalishili pislya sebe bagato zbroyi Cim skoristalasya povstanska organizaciya Front za vidnovlennya yednosti ta demokratiyi FRUD sho na pochatku zhovtnya 1991 roku zaklikala afariv do bilshoyi politichnoyi aktivnosti i rozpochala partizansku borotbu proti uryadu U zhovtni vidbulisya zitknennya mizh uryadovimi silami ta povstancyami FRUD u regioni Dikil na zahodi Dzhibuti z pershih dniv pochatku bojovih dij zokrema v nich z 15 na 16 listopada 1991 roku armiya Dzhibuti zahopila v polon blizko 232 osobi v regioni Obok V osnovnomu ce buli afari Eritreyi ta opolchennya kolishnogo rezhimu Derg Shob zmiti porazku 21 listopada 1991 roku bojoviki FRUD pochali shturm mista Obok i jogo garnizonu Ale pislya dovgogo dnya zapeklih boyiv dzhibutijski soldati rozgromili yih i vigrali bitvu Zgodom nacionalna armiya ta opolchennya FRUD zitknulisya v kilkoh bitvah sho prizvelo do velikih vtrat z oboh storin Povstanci FRUD zahopili vsi vijskovi posti na pivnochi krayini i vzyali v oblogu mista Tadzhura i Obok 3 4 sichnya 1992 roku vidbulisya zitknennya uryadovih vijsk i povstanciv FRUD poblizu Tadzhuri v rezultati chogo zaginulo blizko 150 povstanciv i tri soldati regulyarnih vijsk 17 18 sichnya 1992 roku uryadovi vijska i povstanci FRUD zijshlisya v bitvi v rajonah Gagade Harab i Bekaneb vnaslidok chogo zaginuli blizko 150 povstanciv i 16 soldativ Protyagom vsiyeyi vijni boyi velisya v osnovnomu na pivnochi krayini za vinyatkom incidentu v stolici koli 18 grudnya 1991 roku uryadovi vijska uvijshli v rajon Arhiba naselenij afarami i vidkrili vogon po natovpu lyudej Zaginulo shonajmenshe 59 osib sho sprovokuvalo masovi vidstavki afarskih deputativ nacionalnih zboriv na znak protestu ta superechki v samij RPP U lyutomu 1992 roku deyaki francuzki vijska buli rozgornuti na pivnochi shob dopomogti uryadovim vijskam krayini Majzhe 3000 povstanciv atakuvali derzhavni ustanovi v Dikili ale buli vidbiti Franciya namagalasya vistupiti poserednikom mizh uryadom i povstancyami ale vsi sprobi organizuvati taki peregovori z listopada 1992 po traven 1993 provalilisya U vidpovid uryad zbilshiv svoyi zbrojni sili priblizno z 5 000 do 20 000 lyudej i proviv dobir za rahunok svogo vijskovogo rezervu odnochasno z Franciyi nadijshli ozbroyennya ta vijskova tehnika 5 lipnya 1993 roku uryadovi vijska rozpochali masovanij kontrnastup u rajonah kontrolovanih povstancyami golovna baza FRUD roztashovana v potrapila v ruki armiyi yaka vidbila bagato teritoriyi u povstanciv vklyuchayuchi mista Balho i Randa zmusivshi povstanciv shovatisya v gorah na kordoni z Eritreyeyu na pivnochi Naselennya sho prozhivalo v rajoni zitknen blizko 70 000 civilnih buli zmusheni pokinuti svoyi domivki a she 30 000 bizhenciv perejshli za mezhi Eritreyi ta regionu Afar v Efiopiyi Ale gromadyanska vijna spriyala vidnovlennyu bagatopartijnoyi demokratiyi v 1992 roci z novoyu konstituciyeyu Uryad namagavsya rozpochati peregovori z FRUD yaka mala u svoyemu rozporyadzhenni lishe kilka soten bojovikiv zatisnutih na kordoni mizh Dzhibuti ta Efiopiyeyu U 1992 i 1993 rokah vidbulisya parlamentski i prezidentski vibori Zgodom ruh FRUD rozkolovsya v pitanni pro te naskilki daleko mozhna spivpracyuvati iz vladoyu Ale partizanski diyi prodovzhuyut tochitisya opoziciya zasudzhuvala chislenni znushannya nad mirnim naselennyam U lyutomu 1994 roku u Fronti vidnovlennya yednosti ta demokratiyi projshov proces reorganizaciyi politichnih lideriv vitisniv Ahmeda Dini Ahmeda z kerivnictva ruhom i progolosiv novij kurs sho bazuvavsya na peregovorah z centralnim uryadom dlya dosyagnennya politichnogo kompromisu 14 bereznya prezident Hasan Guled pislya provalu uryadovogo nastupu 3 10 bereznya 1994 roku v rajoni gori Mabla ogolosiv pro pochatok mirnih peregovoriv z FRUD Propoziciya bula prijnyata pomirkovanim krilom Kifle Ahmeda ale bula vidhilena najbilsh radikalnimi elementami FRUD na choli z Ahmedom Dini yaki pragnuli prodovzhiti zbrojnu borotbu Za poserednictva Franciyi 26 grudnya 1994 roku mizh uryadom Dzhibuti ta pomirkovanim krilom FRUD bulo pidpisano pochatkovu mirnu ugodu Abba v obmin na pripinennya bojovih dij FRUD domoglasya integraciyi 200 svoyih predstavnikiv do derzhavnoyi administraciyi ta vklyuchennya 700 svoyih bijciv do lav dzhibutijskoyi armiyi U chervni 1995 roku do novogo uryadu Dzhibuti projshli dva chleni FRUD Ugure Kifle yak ministr silskogo gospodarstva ta Ali Mohamed Daud prezident organizaciyi yak ministr ohoroni zdorov ya ta socialnih sprav a 6 bereznya 1996 roku FRUD bula zareyestrovana yak odna z chotiroh politichnih partij dozvolenih novoyu konstituciyeyu Dzhibuti yaka todi brala uchast u zagalnih viborah 19 grudnya 1997 roku v koaliciyi z RPP Div takozhOperaciya Neskorena svoboda Afrikanskij rig Yegipetskij eyalet Francuzke Somali Francuzka teritoriya afariv ta issa Eritrejsko dzhibutijskij prikordonnij konfliktPrimitkiVinoski DzherelaLiteraturaWalter Raunig Steffen Wenig 2005 Afrikas Horn Otto Harrassowitz Verlag p 439 ISBN 978 3447051750 Connah Graham 2004 Forgotten Africa An Introduction to Its Archaeology Routledge p 46 ISBN 978 1134403035 Jean Marc Balencie et Arnaud de La Grange Mondes rebelles L encyclopedie des acteurs conflits amp violences politiques Paris Editions Michalon 2001 1677 p ISBN 2 84186 142 2 p 961 967Posilannya angl Peace Agreement Addresses Afar Discontent angl Soldiers Fire Into Crowd in Djibouti Tribal Strife angl