Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
о. Григо́рій Шашке́вич (24 січня 1809, с. Сусолівка, нині Сосулівка — 18 серпня 1888, Перемишль або Львів) — український галицький громадсько-політичний і церковний діяч, священик УГКЦ. Стрийко (за іншими даними двоюрідний брат[]) Маркіяна Шашкевича.
| о. Григорій Шашкевич | |
|---|---|
 Григорій Шашкевич, 1851 р. | |
| Посол до Австрійського парламенту | |
| 10.07.1848 — 07.03.1849 | |
| Посол до Галицького сейму | |
| 1870 — 1876 | |
| заступник голови повітової ради Перемишльського повіту | |
| 1871 — 1873 | |
| член повітової ради Перемишльського повіту | |
| 1867 — 1875 | |
| Народився | 24 січня 1809 Сусолівка, Королівство Галичини та Володимирії |
| Помер | 18 серпня 1888 (79 років) Перемишль |
| Похований | d |
| Виборчий округ | Монастириська, Перемишль — Нижанковичі |
| Відомий як | ректор греко-католицької духовної семінарії у Відні |
| Громадянство |  Австрійська імперія →  Австро-Угорщина |
| Національність | українець |
| Alma mater | ЛНУ ім. І. Франка |
| У шлюбі з | Тереза Холодинська (†1848) |
| Діти | син |
| Професія | священик |
| Звання | доктор теології |
| Релігія | греко-католик |
 Медіафайли у Вікісховищі | |
Біографія
Народився у сім'ї дяка 24 січня 1809 року в с. Сусолівка (нині Сосулівка, Чортківський район, Тернопільська область, Україна). Батько Іван помер за два місяці до його народження сина, тому ним опікувався стрийко Роман Шашкевич — парох у селі Устечко.
За сприяння стрийка Григорій навчався у головній школі та гімназії при монастирі василіян у м. Бучач. У 1831 році закінчив Львівську греко-католицьку духовну семінарію. Вивчав теологію у Львівському університеті в 1827 —1831 рр.
З 1833 року адміністратор парафії Чернелиця (тут часто зазнавав кривд від місцевого дідича Наполеона Рациборського), з 1835 року парох Долішнього Угринова неподалік від Станиславова (нині Івано-Франківськ).
У 1848 році став співзасновником і заступником голови Станиславівської окружної руської ради — філії Головної Руської Ради у Львові; також послом до австрійського парламенту (посол Станиславівської округи, в тому числі від Монастириська, Бучача, мав вести переклади Олекси Заклинського виступів послів парламенту для руського народу). Був послом у 1848—1849 роках. Після вступу на престіл нового цісаря Франца Йозефа І 2 грудня 1848 року був у складі делегації руських послів на зустрічі з ним в Оломоуці.
У 1848—1865 (1856) роках був радником міністерства освіти у Відні, керував департаментом (референт) галицького шкільництва, був цензором шкільних підручників. Від 1852 року — канонік, згодом архипресвітер капітули в Перемишлі. Від 1858 року — ректор «Барбареуму» — греко-католицької духовної семінарії у Відні.
Під час виборів до Галицького сейму 1867 р. (округ Любачів — Чесанів, не вистачило 1-го голосу) було забраковано 17 голосів виборців через те, що виборці-селяни помилково проголосували за його опонента — Шишкевича.
По поверненні до Галичини став послом до Галицького сейму (1870—1876 роки, округ Перемишль — Нижанковичі; входив до «Руського клубу»). Парох катедрального собору в Перемишлі, член Перемиської повітової ради (з 1867 року) і повітової управи. Почесний громадянин Коломиї, почесний член Ставропігійського інституту. Член-засновник Галицько-Руської матиці. Меценат Народного Дому.
Помер 18 серпня 1888 року у м. Львів, був похований 21 серпня.
Громадська діяльність
Григорій Шашкевич відомий як активний поборник національної незалежності українців, поділу Галичини на дві адміністративні провінції (українську і польську) за етнічною ознакою, пристрасний оборонець народної мови та противник москвофільської тенденції у письменстві, автор меморандуму, спрямованого проти проекту латинізації української писемності (1859).
Зібрав цінні документи до історії «Азбучної війни» в Галичині, які опублікував Іван Франко («Українсько-руський архів», том 8, 1912).
Був автором однієї з перших граматик української мови для народних шкіл (1862) і «Німецько-руської правничої термінології» (1851), виданої у Відні у співавторстві з Яковом Головацьким і .
Примітки
- Ks. Grzegorz Szaszkiewicz. Kurjer Lwowski. 1888, No 232, s. 4. [ 12 червня 2020 у Wayback Machine.](пол.)
- Чорновол І. 199 депутатів Галицького Сейму… — C. 191.
- Кметь І. Бібліотека архіпресвітера Григорія Шашкевича [ 27 вересня 2016 у Wayback Machine.]… — С. 631.
- у джерелі вказано, що в нормальній школі
- Kurzbiografie Szaszkewycz (Szaszkiewicz, Šaškevyč), Hryhoryj (Grzegorz, Gregor) Dr. theol. (1858)
- Андрусяк Н. Минуле Бучаччини // Бучач і Бучаччина. Історично-мемуарний збірник / ред. колегія Михайло Островерха та інші. — Ню Йорк — Лондон — Париж — Сидней — Торонто : НТШ, Український архів, 1972. — Т. XXVII. — С. 46, 52-53.
- Андрусяк Н. Минуле Бучаччини // Бучач і Бучаччина. Історично-мемуарний збірник / ред. колегія Михайло Островерха та інші. — Ню Йорк — Лондон — Париж — Сидней — Торонто : НТШ, Український архів, 1972. — Т. XXVII. — С. 53-54.
- Чорновол І. 199 депутатів Галицького Сейму… — C. 20.
- Там само. — С. 107—108.
- Там само. — C. 191—192.
- Кметь І. Бібліотека архіпресвітера Григорія Шашкевича [ 27 вересня 2016 у Wayback Machine.]… — С. 634.
Джерела
- Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — .
- Кметь І. Бібліотека архіпресвітера Григорія Шашкевича у фондах книгозбірні Народного Дому [ 27 вересня 2016 у Wayback Machine.] // Вісник Львівського університету. — Серія історична, 2010. — Вип. 45. — С. 629—674.
- Чорновол І. 199 депутатів Галицького Сейму. — Львів: «Тріада плюс», 2010. — 228 с., іл. — (Львівська сотня).
Посилання
- Шашкевич о. Григорій // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1967. — Т. 8, кн. XVI : Літери Уш — Я. — С. 2074. — 1000 екз.
 | Це незавершена стаття про особу. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Shashkevich o Grigo rij Shashke vich 24 sichnya 1809 s Susolivka nini Sosulivka 18 serpnya 1888 Peremishl abo Lviv ukrayinskij galickij gromadsko politichnij i cerkovnij diyach svyashenik UGKC Strijko za inshimi danimi dvoyuridnij brat dzherelo Markiyana Shashkevicha o Grigorij Shashkevicho Grigorij ShashkevichGrigorij Shashkevich 1851 r Posol do Avstrijskogo parlamentu10 07 1848 07 03 1849Posol do Galickogo sejmu1870 1876zastupnik golovi povitovoyi radi Peremishlskogo povitu1871 1873chlen povitovoyi radi Peremishlskogo povitu1867 1875Narodivsya24 sichnya 1809 1809 01 24 Susolivka Korolivstvo Galichini ta VolodimiriyiPomer18 serpnya 1888 1888 08 18 79 rokiv PeremishlPohovanijdViborchij okrugMonastiriska Peremishl NizhankovichiVidomij yakrektor greko katolickoyi duhovnoyi seminariyi u VidniGromadyanstvo Avstrijska imperiya Avstro UgorshinaNacionalnistukrayinecAlma materLNU im I FrankaU shlyubi zTereza Holodinska 1848 DitisinProfesiyasvyashenikZvannyadoktor teologiyiReligiyagreko katolik Mediafajli u VikishovishiBiografiyaNarodivsya u sim yi dyaka 24 sichnya 1809 roku v s Susolivka nini Sosulivka Chortkivskij rajon Ternopilska oblast Ukrayina Batko Ivan pomer za dva misyaci do jogo narodzhennya sina tomu nim opikuvavsya strijko Roman Shashkevich paroh u seli Ustechko Za spriyannya strijka Grigorij navchavsya u golovnij shkoli ta gimnaziyi pri monastiri vasiliyan u m Buchach U 1831 roci zakinchiv Lvivsku greko katolicku duhovnu seminariyu Vivchav teologiyu u Lvivskomu universiteti v 1827 1831 rr Z 1833 roku administrator parafiyi Chernelicya tut chasto zaznavav krivd vid miscevogo didicha Napoleona Raciborskogo z 1835 roku paroh Dolishnogo Ugrinova nepodalik vid Stanislavova nini Ivano Frankivsk U 1848 roci stav spivzasnovnikom i zastupnikom golovi Stanislavivskoyi okruzhnoyi ruskoyi radi filiyi Golovnoyi Ruskoyi Radi u Lvovi takozh poslom do avstrijskogo parlamentu posol Stanislavivskoyi okrugi v tomu chisli vid Monastiriska Buchacha mav vesti perekladi Oleksi Zaklinskogo vistupiv posliv parlamentu dlya ruskogo narodu Buv poslom u 1848 1849 rokah Pislya vstupu na prestil novogo cisarya Franca Jozefa I 2 grudnya 1848 roku buv u skladi delegaciyi ruskih posliv na zustrichi z nim v Olomouci U 1848 1865 1856 rokah buv radnikom ministerstva osviti u Vidni keruvav departamentom referent galickogo shkilnictva buv cenzorom shkilnih pidruchnikiv Vid 1852 roku kanonik zgodom arhipresviter kapituli v Peremishli Vid 1858 roku rektor Barbareumu greko katolickoyi duhovnoyi seminariyi u Vidni Pid chas viboriv do Galickogo sejmu 1867 r okrug Lyubachiv Chesaniv ne vistachilo 1 go golosu bulo zabrakovano 17 golosiv viborciv cherez te sho viborci selyani pomilkovo progolosuvali za jogo oponenta Shishkevicha Po povernenni do Galichini stav poslom do Galickogo sejmu 1870 1876 roki okrug Peremishl Nizhankovichi vhodiv do Ruskogo klubu Paroh katedralnogo soboru v Peremishli chlen Peremiskoyi povitovoyi radi z 1867 roku i povitovoyi upravi Pochesnij gromadyanin Kolomiyi pochesnij chlen Stavropigijskogo institutu Chlen zasnovnik Galicko Ruskoyi matici Mecenat Narodnogo Domu Pomer 18 serpnya 1888 roku u m Lviv buv pohovanij 21 serpnya Gromadska diyalnistGrigorij Shashkevich vidomij yak aktivnij pobornik nacionalnoyi nezalezhnosti ukrayinciv podilu Galichini na dvi administrativni provinciyi ukrayinsku i polsku za etnichnoyu oznakoyu pristrasnij oboronec narodnoyi movi ta protivnik moskvofilskoyi tendenciyi u pismenstvi avtor memorandumu spryamovanogo proti proektu latinizaciyi ukrayinskoyi pisemnosti 1859 Zibrav cinni dokumenti do istoriyi Azbuchnoyi vijni v Galichini yaki opublikuvav Ivan Franko Ukrayinsko ruskij arhiv tom 8 1912 Buv avtorom odniyeyi z pershih gramatik ukrayinskoyi movi dlya narodnih shkil 1862 i Nimecko ruskoyi pravnichoyi terminologiyi 1851 vidanoyi u Vidni u spivavtorstvi z Yakovom Golovackim i PrimitkiKs Grze gorz Szaszkiewicz Kurjer Lwowski 1888 No 232 s 4 12 chervnya 2020 u Wayback Machine pol Chornovol I 199 deputativ Galickogo Sejmu C 191 Kmet I Biblioteka arhipresvitera Grigoriya Shashkevicha 27 veresnya 2016 u Wayback Machine S 631 u dzhereli vkazano sho v normalnij shkoli Kurzbiografie Szaszkewycz Szaszkiewicz Saskevyc Hryhoryj Grzegorz Gregor Dr theol 1858 Andrusyak N Minule Buchachchini Buchach i Buchachchina Istorichno memuarnij zbirnik red kolegiya Mihajlo Ostroverha ta inshi Nyu Jork London Parizh Sidnej Toronto NTSh Ukrayinskij arhiv 1972 T XXVII S 46 52 53 Andrusyak N Minule Buchachchini Buchach i Buchachchina Istorichno memuarnij zbirnik red kolegiya Mihajlo Ostroverha ta inshi Nyu Jork London Parizh Sidnej Toronto NTSh Ukrayinskij arhiv 1972 T XXVII S 53 54 Chornovol I 199 deputativ Galickogo Sejmu C 20 Tam samo S 107 108 Tam samo C 191 192 Kmet I Biblioteka arhipresvitera Grigoriya Shashkevicha 27 veresnya 2016 u Wayback Machine S 634 DzherelaEnciklopediya ukrayinoznavstva Slovnikova chastina v 11 t Naukove tovaristvo imeni Shevchenka gol red prof d r Volodimir Kubijovich Parizh Nyu Jork Molode zhittya 1955 1995 ISBN 5 7707 4049 3 Kmet I Biblioteka arhipresvitera Grigoriya Shashkevicha u fondah knigozbirni Narodnogo Domu 27 veresnya 2016 u Wayback Machine Visnik Lvivskogo universitetu Seriya istorichna 2010 Vip 45 S 629 674 Chornovol I 199 deputativ Galickogo Sejmu Lviv Triada plyus 2010 228 s il Lvivska sotnya PosilannyaShashkevich o Grigorij Ukrayinska mala enciklopediya 16 kn u 8 t prof Ye Onackij Nakladom Administraturi UAPC v Argentini Buenos Ajres 1967 T 8 kn XVI Literi Ush Ya S 2074 1000 ekz Ce nezavershena stattya pro osobu Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi