Грицько́ Чуба́й, повне ім'я Григо́рій Петрович Чуба́й (23 січня 1949, с. Березини — 16 травня 1982, Львів) — видатний український поет, перекладач, художник, мистецтвознавець. Один із лідерів українського літературно-мистецького андеграунду 1960-х 1970-х та 1980-х років, видавець самвидавного літературно-мистецького часопису «Скриня» (1971). Батько лідера гурту «Плач Єремії» Тараса Чубая та Соломії Чубай — авторки проєкту «Грицько Чубай. П'ятикнижжя» та «Колискові для Олекси».
Грицько Чубай | ||||
---|---|---|---|---|
Григорій Петрович Чубай | ||||
Грицько Чубай | ||||
Ім'я при народженні | Чубай Григорій Петрович | |||
Народився | 23 січня 1949 с. Березини, нині Радивилівський район, Рівненська область | |||
Помер | 16 травня 1982 (33 роки) м. Львів | |||
Поховання | Личаківський цвинтар[1] | |||
Національність | українець | |||
Діяльність | поет | |||
Сфера роботи | d[2], перекладацтво[d][2], d[2] і мистецтво[2] | |||
Alma mater | Літературний інститут імені Горького | |||
Мова творів | українська | |||
Жанр | вірш, пісня | |||
Magnum opus | «Плач Єремії» | |||
Сайт: facebook.com/hryckochubay/ | ||||
| ||||
Висловлювання у Вікіцитатах | ||||
Автор посмертно виданих поетичних книг «Говорити, мовчати і говорити знову» (1990), «Плач Єремії» (1999), «Скоромовка не для вовка» (2008) — збірка віршів для дітей, «П'ятикнижжя» (2013).
Біографія
Народився 23 січня 1949 року у селі Березинах Козинського (нині Радивилівського) району Рівненської області, у селянській родині. Серед родичів були вояки УПА, українські активісти. Батько Петро Чубай, мати Марія Чубай. У більш давні часи прізвище батькового роду було Гетьман. У дитинстві Грицько перечитав усе, що було в бібліотеках Березинів і Козина, з 15-річного віку збирав власну бібліотеку і платівки з класичною музикою. Навчався у трьох школах, зокрема і Козинській середній школі. Писати та читати Грицька у 4 роки навчила бабуся Мотрона, котра була цілителькою, повитухою. З 1965 року друкувався у районних газетах. Ще у школі за Грицьком Чубаєм слідкувало КДБ. У 15-річному віці вже викликало на допити за антирадянські вірші та висловлювання.
У 1966 році вступив до Рівненського педагогічного Інституту, але його завалив ректор на іспиті з історії питанням про національну визвольну боротьбу через антикомуністичну відповідь Грицька. Згодом Грицько Чубай намагався поступати до Львівського державного університету імені Івана Франка. Якось стало відомо про його виступ біля пам'ятника Тарасові Шевченкові у травні, в річницю перевезення праху Тараса з Петербурга до Канева, тому його не допустили до іспитів та відрахували з університету. Повернувся додому й працював вчителем малювання та історії у селі Жабокрики на Рівненщині, потім у колгоспі художником.
У 1968 році в Рівному випустив у самвидаві свою першу поетичну збірку «Постать голосу», де було 25 віршів.
Десь тоді ж, у 1968-му, написав поему «Вертеп», антирадянську та антиімперську за сутністю.
Ранньою весною 1969 року переїхав жити до Львова вже сформованим поетом та перекладачем. Був поліглотом. Знав досконало німецьку, польську, білоруську, чеську, сербську та російську мови. Перекладав з іспанської.
Невдовзі став відомим у середовищі університетської молоді, де з великим успіхом зачитував поему «Вертеп» на студентських вечорах. У травні 1969 року через студента Львівського університету Олега Лишегу познайомився з учасницею університетського ансамблю пісні і танцю «Черемош» Галиною Савкою, яка навчалася разом з Лишегою на філологічному факультеті вишу. Одружився з нею попри застереження її батьків. 21 червня 1970 року в них народився син Тарас Чубай, а 16 жовтня 1979 року — донька Соломія.
У 1969 році написав поему «Відшукування причетного». Дякуючи дядькові Іванові Чубаю, який жив у Канаді, вірші й поеми Грицька звучали на хвилях Радіо Свобода та інших. У зв'язку з цим у травні-червні 1970 року Грицька «тягали» на допити в КДБ. Проводили вдома обшуки.
Грицьком як молодим талановитим поетом заопікувалося подружжя Калинців — Ігор та Ірина. Через них познайомився зі самвидавною літературою, дисидентами — братами Горинями та В'ячеславом Чорноволом. У листопаді 1970 року разом із Калинцями їздив до Івано-Франківська на суд над Валентином Морозом.
Восени 1969 року зійшовся з братами Яворськими — Володимиром та , десь тоді ж зі студентами університету Віктором Морозовим, Олегом Лишегою та Романом Кісем, навесні 1970 року — зі студентом політехнічного інституту Миколою Рябчуком. Виникло неформальне середовище, яке збиралося переважно у підвалі Чубаєвого будинку на вул. Погулянка, 35. В їхньому колі захоплювалися модерністською поезією Еліота, Паунда, Аполлінера, Лорки — переважно у польських перекладах, музикою Чеслава Нємана. Серед українських поетів високо ставили Антонича, Свідзинського, раннього Тичину. Під впливом Чубая друзі теж почали писати поезію.
У колі творчої молоді він мав значний авторитет. За характером дуже добрий, стратегічний, амбітний, дотепний, веселий, тихий, скромний, дещо саркастичний. Юрій Винничук у своїх спогадах назвав Чубая «Гетьманом втраченого покоління».
У 1971 році Грицько Чубай підготував самвидавний літературно-мистецький часопис «Скриня», про що мріяв давно. 31 сторінку було видрукувано в кількох екземплярах на друкарській машинці. До часопису включено вірш Олега Лишеги «Віч-на-віч», вірші «Хлопчик», «Бойківська зима» Романа Кіся, «Коли сенс виллється з існування» Віктора Морозова, «На пелюстці зеленого берега» Катерини Морозів (Морозової), цикл віршів Василя Гайдучка, поему «Марія» самого Грицька Чубая, оповідання Миколи Рябчука «Неси свій німб», переклад Г. Чубая п'єси Тадеуша Ружевича «Кумедний старигань», есе Олега Лишеги «Лицар» (огляд робіт скульптора ), правильник «Квестіонар» Романа Кіся. Після виходу 1-го номера «Скрині» планував готувати друге число.
Після Різдва 1972 року до Львова, по дорозі з Моршина, де перебував на лікуванні, прибув Василь Стус. Він зустрічався з місцевими дисидентами, серед яких був і Чубай. Збереглися правки, внесені рукою Стуса до оригіналу збірки Г. Чубая «Постать голосу», яку згодом долучили до кримінальної справи Стуса.
12 січня 1972 року було заарештовано Ірину Калинець. У всіх було проведено обшуки. У Чубая знайшли книжку Дмитра Донцова, і його 3 дні протримали у слідчому ізоляторі КДБ. 15 січня 1972 року Грицька відпустили. На суді над Іриною Калинець у липні 1972 року він погодився виступати свідком, заявляв про незгоду з естетичними вподобаннями у поезії Ігоря Калинця. Цього вистачило, аби в інтелігентських колах поета піддали остракізмові. Грицько важко переживав усе це. Їхній гурток розпався, студентів повиганяли з вишів, Лишегу і братів Яворських забрали до війська, Рябчук пішов працювати на залізницю в Карпати, Роман Кісь подався в етнографічну експедицію на Чукотку.
Надалі Чубай працював монтажником сцени в театрі імені Марії Заньковецької, вантажником, художником-оформлювачем на ізоляторному заводі, певний час на будовах у Сибіру. Через переслідування КДБ Грицько Чубай не міг довго затримуватися на будь-яких роботах, іноді доводилося розвантажувати вночі вагони, працювати на овочевій базі вантажником, підпільно працювати на меблевій фабриці, розмальовувати плакати, щоб хоч якось забезпечити сім'ю.
Незважаючи на все, у 1975 році, після 5-річної перерви, написав поему «Говорити, мовчати і говорити знову».
Був знайомий із представниками львівського російськомовного літературного середовища, зокрема з Андрієм Плаховим та Сергієм Фрухтом, майбутнім директором львівського видавництва «Центр Європи». Вони порадили Чубаєві вступати до Літературного інституту імені Горького у Москві, куди він і вступив у 1978 році, блискуче склавши іспити. Вчився у семінарі Анатолія Жигуліна, який назвав його найсильнішим у своєму потоці.
Проте, навчаючись на четвертому курсі інституту через хворобу нирок 16 травня 1982 року Григорій Чубай пішов із життя. Його було поховано на Сихівському цвинтарі. За клопотаннями родини та Львівської організації Спілки письменників України Львівська міська рада дозволила у грудні 1995 року перепоховати тлінні рештки поета на полі № 11 Личаківського цвинтаря. 15 вересня 2007 року на могилі поета було встановлено пам'ятник (того ж дня у Львові відбувся «Вечір пам'яті Грицька Чубая»).
Тільки посмертно його прийняли до Спілки письменників України, і тільки тоді радянська влада дозволила друкувати його вірші та поеми, переклади іспанських, чеських та польських поетів. У 1990 році вийшла його книжка «Говорити, мовчати та говорити знову», перекладена польською та іспанською, а в 1999-му — «Плач Єремії».
2008 року, донька поета Соломія Чубай, видала збірку дитячих віршів Григорія Чубая, які до цього видавалися лише самвидавівськими зшитками, «Скоромовка не для вовка».
Зовнішні відеофайли | |
---|---|
Чубай (документальний фільм) |
14 вересня 2013 року на Львівському Форумі видавців донька поета Соломія Чубай створила проєкт Грицько Чубай «П'ятикнижжя» та спільно з «Видавництво Старого Лева» видали збірку віршів Чубая «П'ятикнижжя», створену на основі «П'ятикнижжя», написаного самим Григорієм, і доповненого фотографіями з родинного архіву Чубаїв та листами Григорія Чубая до Олега Лишеги 5 вересня 2013 року в тюрмі на Лонського, Соломією Чубай була відкрита мультимедійна дисидентська кімната імені Грицька Чубая.
14 вересня 2014 року у Львові, донька поета Грицька Чубая — Соломія Чубай, запрезентувала прем'єру повнометражного документального фільму, режисером котрого Олександра Фразе-Фразенка «Чубай». На жаль, режисер цього фільму негідно повівся з архівами родини Чубаїв та змонтував фільм згідно з власним баченням, і донька поета Соломія Чубай припинила співпрацю з Олександром.
У 2019 — донька поета — Соломія Чубай, створила проєкт присвячений батькові та видала альбом POETY. Чубай.Україна. Любов до 70-ліття поета.
У 2019 році донька поета Соломія та режисер Михайло Крупієвський почали роботу над великим фільмом про Грицька Чубая
У 2021 році відбулася прем'єра фільму Чубай. Говорити знову. Режисер — Михайло Крупієвський, авторка ідеї та менеджерка — Соломія Чубай, композитор — Тарас Чубай
У 2021 році Соломія Чубай видала проєкт з симфонічним оркестром присвячений батькові Грицьку Чубаю: «POETY. Діалог поколінь»/
Твори
Усі поетичні книги автора вийшли посмертно.
- Грицько Чубай. «Говорити, мовчати і говорити знову» (1990, Київ: Молодь), 8 тис. пр., м. п., А5, передмова Рябчука Миколи 3—5 с., іл. Бариби В. І., зміст 140—143 с.
- Грицько Чубай. «Плач Єремії» (1999; 2001, Львів: Кальварія).
- Грицько Чубай. «П'ятикнижжя» (2013; 2015, Львів: ВСЛ).
Вшанування пам'яті
У 2022 році на пошану Григорія Чубая названо вулицю у Львові. Вулиця Григорія Чубая також є у місті Радивилів.
У місті Рівне найменували нову вулицю Проєктну (в районі вулиць Кулика і Гудачека та Назара Небожинського) вулицею Грицька Чубая.
Примітки
- Степанович К. Л. Личаківський некрополь — 2006. — С. 189. —
- Czech National Authority Database
- біля доріжки, трохи вище могили В. Гнатюка
- . grani-t.com.ua. Грані-Т. 7 серпня 2008. Архів оригіналу за 27 грудня 2009. Процитовано 18 серпня 2022.
- «П'ятикнижжя» Грицька Чубая — копія самвидаву поета 70-их років. zaxid.net. Zaxid.net. 5 вересня 2013. Процитовано 18 серпня 2022.
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url () - Наталя Корнієнко (28 серпня 2014). Прем'єра вересня: документальний фільм про Грицька Чубая. chytomo.com. Читомо — Культурно-видавничий проєкт. оригіналу за 12 березня 2022. Процитовано 18 серпня 2022.
- Соломія Чубай (23 січня 2020). Соломія Чубай «Вертеп» LIVE, Джалапіта, INSO-lviv, Віктор Морозов, Сергій Жадан, сл. Грицько Чубай. youtube.com. YouTube. оригіналу за 23 листопада 2021. Процитовано 18 серпня 2022.
- Соломія Чубай (20 вересня 2021). POETY. Діалог поколінь. Грицько Чубай. Ростислав Кузик, Остап Сливинський, Микола Рябчук. youtube.com. YouTube. оригіналу за 23 листопада 2021. Процитовано 18 серпня 2022.
- Соломія Чубай (20 вересня 2021). Осіннє небо. youtube.com. YouTube. оригіналу за 23 листопада 2021. Процитовано 18 серпня 2022.
- Грицько Чубай. Говорити, мовчати і говорити знову. — Київ: ЦК ЛКСМУ «Молодь», 1990. — 144 с. —
- Грицько Чубай. Плач Єремії (поезія, переклади, спогади). — Львів: видавництво «Кальварія» / Мистецьке об'єднання «Дзиґа», 1999. — 319 с. — .
- Грицько Чубай. П'ятикнижжя. Упорядник: Соломія Чубай; автор передмови: Костянтин Москалець, післямова: Олег Лишега. — Львів: ВСЛ, 2015. — 255 с. — .
Література
- Олександр і Наталя Шевченки про Омара Хайяма, Грицька Чубая, Фредді Мерк'юрі, Джеймса Пола Маккартні, Стівена Спілберґа / О. Шевченко, Н. Шевченко. — Київ: Грані-Т, 2008. — 120 c.: іл. — (Серія «Життя видатних дітей»). — .
Посилання
- Чубай Григорій // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
Вікіцитати містять висловлювання від або про: Чубай Григорій Петрович |
- Поезія Григорія Чубая на «Поетиці» [ 7 вересня 2006 у Wayback Machine.]
- Григорій Чубай на «Піснях» [ 8 вересня 2006 у Wayback Machine.]
- Спогад про дитинство Грицька Чубая [ 22 травня 2012 у Wayback Machine.]
- Знімок пам'ятника на могилі Г. Чубая на Личаківському цвинтарі [ 18 лютого 2009 у Wayback Machine.]
- Переклади російською [ 23 червня 2013 у Wayback Machine.]
- Поезія «Марія» [ 1 січня 2011 у Wayback Machine.]
- Андрухович про Грицька Чубая: конспект лекції [ 15 березня 2014 у Wayback Machine.]
- Оксана Загороднюк про Львів Грицька Чубая: семінар відділу української літератури Інституту українознавства ім. І. Крип'якевича НАН України (текст, звук, світлини, презентація) [ 30 червня 2015 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Gricko Chuba j povne im ya Grigo rij Petrovich Chuba j 23 sichnya 1949 s Berezini 16 travnya 1982 Lviv vidatnij ukrayinskij poet perekladach hudozhnik mistectvoznavec Odin iz lideriv ukrayinskogo literaturno misteckogo andegraundu 1960 h 1970 h ta 1980 h rokiv vidavec samvidavnogo literaturno misteckogo chasopisu Skrinya 1971 Batko lidera gurtu Plach Yeremiyi Tarasa Chubaya ta Solomiyi Chubaj avtorki proyektu Gricko Chubaj P yatiknizhzhya ta Koliskovi dlya Oleksi Gricko ChubajGrigorij Petrovich ChubajGricko ChubajIm ya pri narodzhenniChubaj Grigorij PetrovichNarodivsya23 sichnya 1949 1949 01 23 s Berezini nini Radivilivskij rajon Rivnenska oblastPomer16 travnya 1982 1982 05 16 33 roki m LvivPohovannyaLichakivskij cvintar 1 NacionalnistukrayinecDiyalnistpoetSfera robotid 2 perekladactvo d 2 d 2 i mistectvo 2 Alma materLiteraturnij institut imeni GorkogoMova tvorivukrayinskaZhanrvirsh pisnyaMagnum opus Plach Yeremiyi Sajt facebook com hryckochubay Vislovlyuvannya u Vikicitatah U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Chubaj Avtor posmertno vidanih poetichnih knig Govoriti movchati i govoriti znovu 1990 Plach Yeremiyi 1999 Skoromovka ne dlya vovka 2008 zbirka virshiv dlya ditej P yatiknizhzhya 2013 BiografiyaNarodivsya 23 sichnya 1949 roku u seli Berezinah Kozinskogo nini Radivilivskogo rajonu Rivnenskoyi oblasti u selyanskij rodini Sered rodichiv buli voyaki UPA ukrayinski aktivisti Batko Petro Chubaj mati Mariya Chubaj U bilsh davni chasi prizvishe batkovogo rodu bulo Getman U ditinstvi Gricko perechitav use sho bulo v bibliotekah Bereziniv i Kozina z 15 richnogo viku zbirav vlasnu biblioteku i plativki z klasichnoyu muzikoyu Navchavsya u troh shkolah zokrema i Kozinskij serednij shkoli Pisati ta chitati Gricka u 4 roki navchila babusya Motrona kotra bula cilitelkoyu povituhoyu Z 1965 roku drukuvavsya u rajonnih gazetah She u shkoli za Grickom Chubayem slidkuvalo KDB U 15 richnomu vici vzhe viklikalo na dopiti za antiradyanski virshi ta vislovlyuvannya U 1966 roci vstupiv do Rivnenskogo pedagogichnogo Institutu ale jogo zavaliv rektor na ispiti z istoriyi pitannyam pro nacionalnu vizvolnu borotbu cherez antikomunistichnu vidpovid Gricka Zgodom Gricko Chubaj namagavsya postupati do Lvivskogo derzhavnogo universitetu imeni Ivana Franka Yakos stalo vidomo pro jogo vistup bilya pam yatnika Tarasovi Shevchenkovi u travni v richnicyu perevezennya prahu Tarasa z Peterburga do Kaneva tomu jogo ne dopustili do ispitiv ta vidrahuvali z universitetu Povernuvsya dodomu j pracyuvav vchitelem malyuvannya ta istoriyi u seli Zhabokriki na Rivnenshini potim u kolgospi hudozhnikom U 1968 roci v Rivnomu vipustiv u samvidavi svoyu pershu poetichnu zbirku Postat golosu de bulo 25 virshiv Des todi zh u 1968 mu napisav poemu Vertep antiradyansku ta antiimpersku za sutnistyu Rannoyu vesnoyu 1969 roku pereyihav zhiti do Lvova vzhe sformovanim poetom ta perekladachem Buv poliglotom Znav doskonalo nimecku polsku bilorusku chesku serbsku ta rosijsku movi Perekladav z ispanskoyi Nevdovzi stav vidomim u seredovishi universitetskoyi molodi de z velikim uspihom zachituvav poemu Vertep na studentskih vechorah U travni 1969 roku cherez studenta Lvivskogo universitetu Olega Lishegu poznajomivsya z uchasniceyu universitetskogo ansamblyu pisni i tancyu Cheremosh Galinoyu Savkoyu yaka navchalasya razom z Lishegoyu na filologichnomu fakulteti vishu Odruzhivsya z neyu popri zasterezhennya yiyi batkiv 21 chervnya 1970 roku v nih narodivsya sin Taras Chubaj a 16 zhovtnya 1979 roku donka Solomiya U 1969 roci napisav poemu Vidshukuvannya prichetnogo Dyakuyuchi dyadkovi Ivanovi Chubayu yakij zhiv u Kanadi virshi j poemi Gricka zvuchali na hvilyah Radio Svoboda ta inshih U zv yazku z cim u travni chervni 1970 roku Gricka tyagali na dopiti v KDB Provodili vdoma obshuki Grickom yak molodim talanovitim poetom zaopikuvalosya podruzhzhya Kalinciv Igor ta Irina Cherez nih poznajomivsya zi samvidavnoyu literaturoyu disidentami bratami Gorinyami ta V yacheslavom Chornovolom U listopadi 1970 roku razom iz Kalincyami yizdiv do Ivano Frankivska na sud nad Valentinom Morozom Voseni 1969 roku zijshovsya z bratami Yavorskimi Volodimirom ta des todi zh zi studentami universitetu Viktorom Morozovim Olegom Lishegoyu ta Romanom Kisem navesni 1970 roku zi studentom politehnichnogo institutu Mikoloyu Ryabchukom Viniklo neformalne seredovishe yake zbiralosya perevazhno u pidvali Chubayevogo budinku na vul Pogulyanka 35 V yihnomu koli zahoplyuvalisya modernistskoyu poeziyeyu Eliota Paunda Apollinera Lorki perevazhno u polskih perekladah muzikoyu Cheslava Nyemana Sered ukrayinskih poetiv visoko stavili Antonicha Svidzinskogo rannogo Tichinu Pid vplivom Chubaya druzi tezh pochali pisati poeziyu U koli tvorchoyi molodi vin mav znachnij avtoritet Za harakterom duzhe dobrij strategichnij ambitnij dotepnij veselij tihij skromnij desho sarkastichnij Yurij Vinnichuk u svoyih spogadah nazvav Chubaya Getmanom vtrachenogo pokolinnya U 1971 roci Gricko Chubaj pidgotuvav samvidavnij literaturno misteckij chasopis Skrinya pro sho mriyav davno 31 storinku bulo vidrukuvano v kilkoh ekzemplyarah na drukarskij mashinci Do chasopisu vklyucheno virsh Olega Lishegi Vich na vich virshi Hlopchik Bojkivska zima Romana Kisya Koli sens villyetsya z isnuvannya Viktora Morozova Na pelyustci zelenogo berega Katerini Moroziv Morozovoyi cikl virshiv Vasilya Gajduchka poemu Mariya samogo Gricka Chubaya opovidannya Mikoli Ryabchuka Nesi svij nimb pereklad G Chubaya p yesi Tadeusha Ruzhevicha Kumednij starigan ese Olega Lishegi Licar oglyad robit skulptora pravilnik Kvestionar Romana Kisya Pislya vihodu 1 go nomera Skrini planuvav gotuvati druge chislo Pislya Rizdva 1972 roku do Lvova po dorozi z Morshina de perebuvav na likuvanni pribuv Vasil Stus Vin zustrichavsya z miscevimi disidentami sered yakih buv i Chubaj Zbereglisya pravki vneseni rukoyu Stusa do originalu zbirki G Chubaya Postat golosu yaku zgodom doluchili do kriminalnoyi spravi Stusa 12 sichnya 1972 roku bulo zaareshtovano Irinu Kalinec U vsih bulo provedeno obshuki U Chubaya znajshli knizhku Dmitra Doncova i jogo 3 dni protrimali u slidchomu izolyatori KDB 15 sichnya 1972 roku Gricka vidpustili Na sudi nad Irinoyu Kalinec u lipni 1972 roku vin pogodivsya vistupati svidkom zayavlyav pro nezgodu z estetichnimi vpodobannyami u poeziyi Igorya Kalincya Cogo vistachilo abi v inteligentskih kolah poeta piddali ostrakizmovi Gricko vazhko perezhivav use ce Yihnij gurtok rozpavsya studentiv poviganyali z vishiv Lishegu i brativ Yavorskih zabrali do vijska Ryabchuk pishov pracyuvati na zaliznicyu v Karpati Roman Kis podavsya v etnografichnu ekspediciyu na Chukotku Nadali Chubaj pracyuvav montazhnikom sceni v teatri imeni Mariyi Zankoveckoyi vantazhnikom hudozhnikom oformlyuvachem na izolyatornomu zavodi pevnij chas na budovah u Sibiru Cherez peresliduvannya KDB Gricko Chubaj ne mig dovgo zatrimuvatisya na bud yakih robotah inodi dovodilosya rozvantazhuvati vnochi vagoni pracyuvati na ovochevij bazi vantazhnikom pidpilno pracyuvati na meblevij fabrici rozmalovuvati plakati shob hoch yakos zabezpechiti sim yu Nezvazhayuchi na vse u 1975 roci pislya 5 richnoyi perervi napisav poemu Govoriti movchati i govoriti znovu Buv znajomij iz predstavnikami lvivskogo rosijskomovnogo literaturnogo seredovisha zokrema z Andriyem Plahovim ta Sergiyem Fruhtom majbutnim direktorom lvivskogo vidavnictva Centr Yevropi Voni poradili Chubayevi vstupati do Literaturnogo institutu imeni Gorkogo u Moskvi kudi vin i vstupiv u 1978 roci bliskuche sklavshi ispiti Vchivsya u seminari Anatoliya Zhigulina yakij nazvav jogo najsilnishim u svoyemu potoci Prote navchayuchis na chetvertomu kursi institutu cherez hvorobu nirok 16 travnya 1982 roku Grigorij Chubaj pishov iz zhittya Jogo bulo pohovano na Sihivskomu cvintari Za klopotannyami rodini ta Lvivskoyi organizaciyi Spilki pismennikiv Ukrayini Lvivska miska rada dozvolila u grudni 1995 roku perepohovati tlinni reshtki poeta na poli 11 Lichakivskogo cvintarya 15 veresnya 2007 roku na mogili poeta bulo vstanovleno pam yatnik togo zh dnya u Lvovi vidbuvsya Vechir pam yati Gricka Chubaya Tilki posmertno jogo prijnyali do Spilki pismennikiv Ukrayini i tilki todi radyanska vlada dozvolila drukuvati jogo virshi ta poemi perekladi ispanskih cheskih ta polskih poetiv U 1990 roci vijshla jogo knizhka Govoriti movchati ta govoriti znovu perekladena polskoyu ta ispanskoyu a v 1999 mu Plach Yeremiyi 2008 roku donka poeta Solomiya Chubaj vidala zbirku dityachih virshiv Grigoriya Chubaya yaki do cogo vidavalisya lishe samvidavivskimi zshitkami Skoromovka ne dlya vovka Zovnishni videofajli Chubaj dokumentalnij film 14 veresnya 2013 roku na Lvivskomu Forumi vidavciv donka poeta Solomiya Chubaj stvorila proyekt Gricko Chubaj P yatiknizhzhya ta spilno z Vidavnictvo Starogo Leva vidali zbirku virshiv Chubaya P yatiknizhzhya stvorenu na osnovi P yatiknizhzhya napisanogo samim Grigoriyem i dopovnenogo fotografiyami z rodinnogo arhivu Chubayiv ta listami Grigoriya Chubaya do Olega Lishegi 5 veresnya 2013 roku v tyurmi na Lonskogo Solomiyeyu Chubaj bula vidkrita multimedijna disidentska kimnata imeni Gricka Chubaya 14 veresnya 2014 roku u Lvovi donka poeta Gricka Chubaya Solomiya Chubaj zaprezentuvala prem yeru povnometrazhnogo dokumentalnogo filmu rezhiserom kotrogo Oleksandra Fraze Frazenka Chubaj Na zhal rezhiser cogo filmu negidno povivsya z arhivami rodini Chubayiv ta zmontuvav film zgidno z vlasnim bachennyam i donka poeta Solomiya Chubaj pripinila spivpracyu z Oleksandrom U 2019 donka poeta Solomiya Chubaj stvorila proyekt prisvyachenij batkovi ta vidala albom POETY Chubaj Ukrayina Lyubov do 70 littya poeta U 2019 roci donka poeta Solomiya ta rezhiser Mihajlo Krupiyevskij pochali robotu nad velikim filmom pro Gricka Chubaya U 2021 roci vidbulasya prem yera filmu Chubaj Govoriti znovu Rezhiser Mihajlo Krupiyevskij avtorka ideyi ta menedzherka Solomiya Chubaj kompozitor Taras Chubaj U 2021 roci Solomiya Chubaj vidala proyekt z simfonichnim orkestrom prisvyachenij batkovi Gricku Chubayu POETY Dialog pokolin TvoriUsi poetichni knigi avtora vijshli posmertno Gricko Chubaj Govoriti movchati i govoriti znovu 1990 Kiyiv Molod 8 tis pr m p A5 peredmova Ryabchuka Mikoli 3 5 s il Baribi V I zmist 140 143 s Gricko Chubaj Plach Yeremiyi 1999 2001 Lviv Kalvariya Gricko Chubaj P yatiknizhzhya 2013 2015 Lviv VSL Vshanuvannya pam yatiU 2022 roci na poshanu Grigoriya Chubaya nazvano vulicyu u Lvovi Vulicya Grigoriya Chubaya takozh ye u misti Radiviliv U misti Rivne najmenuvali novu vulicyu Proyektnu v rajoni vulic Kulika i Gudacheka ta Nazara Nebozhinskogo vuliceyu Gricka Chubaya PrimitkiStepanovich K L Lichakivskij nekropol 2006 S 189 ISBN 978 966 8955 00 5 d Track Q62416080d Track Q116966495 Czech National Authority Database d Track Q13550863 bilya dorizhki trohi vishe mogili V Gnatyuka grani t com ua Grani T 7 serpnya 2008 Arhiv originalu za 27 grudnya 2009 Procitovano 18 serpnya 2022 P yatiknizhzhya Gricka Chubaya kopiya samvidavu poeta 70 ih rokiv zaxid net Zaxid net 5 veresnya 2013 Procitovano 18 serpnya 2022 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z parametrom url status ale bez parametra archive url posilannya Natalya Korniyenko 28 serpnya 2014 Prem yera veresnya dokumentalnij film pro Gricka Chubaya chytomo com Chitomo Kulturno vidavnichij proyekt originalu za 12 bereznya 2022 Procitovano 18 serpnya 2022 Solomiya Chubaj 23 sichnya 2020 Solomiya Chubaj Vertep LIVE Dzhalapita INSO lviv Viktor Morozov Sergij Zhadan sl Gricko Chubaj youtube com YouTube originalu za 23 listopada 2021 Procitovano 18 serpnya 2022 Solomiya Chubaj 20 veresnya 2021 POETY Dialog pokolin Gricko Chubaj Rostislav Kuzik Ostap Slivinskij Mikola Ryabchuk youtube com YouTube originalu za 23 listopada 2021 Procitovano 18 serpnya 2022 Solomiya Chubaj 20 veresnya 2021 Osinnye nebo youtube com YouTube originalu za 23 listopada 2021 Procitovano 18 serpnya 2022 Gricko Chubaj Govoriti movchati i govoriti znovu Kiyiv CK LKSMU Molod 1990 144 s ISBN 5 7720 0396 8 Gricko Chubaj Plach Yeremiyi poeziya perekladi spogadi Lviv vidavnictvo Kalvariya Mistecke ob yednannya Dziga 1999 319 s ISBN 966 7092 42 9 Gricko Chubaj P yatiknizhzhya Uporyadnik Solomiya Chubaj avtor peredmovi Kostyantin Moskalec pislyamova Oleg Lishega Lviv VSL 2015 255 s ISBN 978 617 679 172 0 LiteraturaOleksandr i Natalya Shevchenki pro Omara Hajyama Gricka Chubaya Freddi Merk yuri Dzhejmsa Pola Makkartni Stivena Spilberga O Shevchenko N Shevchenko Kiyiv Grani T 2008 120 c il Seriya Zhittya vidatnih ditej ISBN 978 966 465 176 6 PosilannyaChubaj Grigorij Universalnij slovnik enciklopediya 4 te vid K Teka 2006 Vikicitati mistyat vislovlyuvannya vid abo pro Chubaj Grigorij Petrovich Poeziya Grigoriya Chubaya na Poetici 7 veresnya 2006 u Wayback Machine Grigorij Chubaj na Pisnyah 8 veresnya 2006 u Wayback Machine Spogad pro ditinstvo Gricka Chubaya 22 travnya 2012 u Wayback Machine Znimok pam yatnika na mogili G Chubaya na Lichakivskomu cvintari 18 lyutogo 2009 u Wayback Machine Perekladi rosijskoyu 23 chervnya 2013 u Wayback Machine Poeziya Mariya 1 sichnya 2011 u Wayback Machine Andruhovich pro Gricka Chubaya konspekt lekciyi 15 bereznya 2014 u Wayback Machine Oksana Zagorodnyuk pro Lviv Gricka Chubaya seminar viddilu ukrayinskoyi literaturi Institutu ukrayinoznavstva im I Krip yakevicha NAN Ukrayini tekst zvuk svitlini prezentaciya 30 chervnya 2015 u Wayback Machine