Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
«Скри́ня» – самвидавний літературно-мистецький часопис, єдиний номер якого вийшов 1971 року у Львові. Журнал створено силами митців «Львівського кола», які гуртувалися довкола Григорія Чубая – неформального лідера й організатора самвидаву.
Контекст створення
Феномен шістдесятництва пов'язують із лібералізацією та пожвавленням літературного процесу доби «відлиги», і творчість цього покоління помітно розширила та збагатила український канон – тому, зокрема, що не конфліктувала з каноном офіційним. Утім, як зазначає польський літературознавець Богуслав Бакула, час динамічного розвитку різних форм шістдесятництва тривав до 1968-го чи навіть 1965 року. Таке притлумлення активності спричинила передовсім хвиля арештів інтелігенції. Але «на краєчку відлиги» (вислів В. Моренця) зароджується літературне явище, яке, на відміну від шістдесятництва, уже не мало генетичного зв'язку із соцреалізмом. Спорідненість нової поетичної естетики з європейським модернізмом, який потавровували в СРСР як буржуазний, була для радянської влади свідченням ворожості та небажаності її творців. Хоча нова мистецька генерація дистанціювалася від радянської ідеології, а не полемізувала з нею, розраховувати на лояльність наглядових органів та простір для творчого самовираження не доводилося.
Саме тому для поетів, згодом названих Витісненим поколінням, самвидав стає єдиним доступним острівцем літературного процесу, хай навіть замкненим в обмеженому колі однодумців. Водночас така ізольованість почасти відповідала прагненню постшістдесятників мати альтернативний світоглядно-філософський вимір, який не перетинався б із тоталітаризмом. Попри це, на початку 1970 років утиски проти поетів посилилися.
Історія створення
Історія Львівського кола та підпільної «Скрині» його поезій невіддільна від імені Грицька Чубая. Попри шкільні здобутки, двері Київського університету було для нього зачинено – виступ перед пам’ятником Шевченка закріпив за поетом репутацію політично ненадійного та привернув увагу КДБ. У 1969 році Грицько Чубай переїжджає до Львова. Ерудований і обізнаний із європейською літературою, він має також успіх на поетичних вечорах, до нього тягнеться творча молодь. Довкола Чубая швидко формується андеґраундний гурток однодумців, серед яких Олег Лишега, Віктор Морозов, Микола Рябчук, Орест Яворський, Юрій Брилинський, згодом – Юрій Кох, Володимир Кауфман. Квартира Грицька та дружини Галини стала осередком особливого інтелектуального клімату та звичним місцем для спонтанних літературних вечірок, на одній із яких і виникла ідея створити журнал «Скриня».
Художник Володимир Онищенко розповідає про це так: «Руки чесалися – було що показати, а ніде» . Назву для видання шукали в українській енциклопедії. Одним із перших варіантів було слово «Едельвейс», але віддали перевагу саме «Скрині». Така назва відсилала до ідеї герметичності та капсулювання у власному інтелектуальному середовищі, що є важливим для світогляду Львівського кола. М. Рябчук припускає, що це слово могло бути натяком на вимушене писання в шухляду, а також давало змогу« погратися з фольклорними візерунками».
Технічний і юридичний аспекти задуму були найбільш проблемними. Можливості самвидаву радянської доби були обмежені через недоступність копіювальних приладів. У 1970-х уже були ксерокси, але тільки в офіційних установах, де їх використання жорстко регулював КДБ. «Навіть якби хтось мав доступ, це було надто небезпечно. Це вже тягнуло на статті кримінального кодексу. А «Скриню» ми все-таки намагалися робити не те, що в рамках легальних, але принаймні не нариватися на політичні переслідування», – згадує М. Рябчук.
Урешті-решт журнал вирішили друкувати на машинці в кількох примірниках, що типово для тогочасного самвидаву. Для деяких екземплярів використовували тонкий цигарковий, для інших – якісний цупкий папір. Робота з жорстким папером складніша та менш результативна – одночасно можна набирати не більше ніж п'ять примірників, сильно натискаючи клавіші. Увесь технічний бік видання взяла на себе Галина Чубай, фахова друкарка та секретарка. М. Рябчук відзначив важливість її внеску: «Вона досить добре це робила, досить швидко і якісно».
Журнал планували зробити в А4 форматі, але зіткнулися з технічними обмеженнями. Довелося різати навпіл – так робили з більшістю самвидавних книжок, тож остаточна версія мала розмір А5.
За художнє оформлення журналу відповідав Володимир Онищенко. Він розробив графічну обкладинку з орнаментом, що відсилав до стилістики видань 1920-х і по-сучасному переосмислював естетику «нарбутівської школи», утверджуючи тяглість традиції. Рецензенти КДБ згодом оцінять цей аспект, і схожість обкладинки з «націоналістичними часописами» початку століття буде одним зі звинувачувальних аргументів.
Зміст і характер журналу
«Скриня» вийшла єдиним номером, що мав 31 сторінку. У журналі з'явилися поезії Олега Лишеги («Віч-на-віч»), Романа Кіся («Хлопчик», «Бойківська зима»), Віктора Морозова («Коли сенс виллється в існування...»), Катерини Морозової («На пелюстці зеленого берета...»), Грицька Чубая («Марія»), цикл мініатюр Василя Гайдучка та новелу Миколи Рябчука («Неси свій німб»). Опублікували також перекладений Г. Чубаєм фрагмент п'єси «Кумедний старигань» Тадеуша Ружевича, польського поета та драматурга. Було надруковано й враження О. Лишеги від малярських робіт Ореста Яворського та «Квестіонар» Р. Кіся про стосунки мистецтва і дійсності.
На останній сторінці був глузливо-авангардний напис російською: «Журнал „Сундук” на украинском языке».
Зі змісту зрозуміло, що журнал не містив нічого пов'язаного з пропагандою й агітацією, які згодом припише його творцям КДБ. Послідовна аполітичність і суто мистецьке спрямування альманаху були стрижнем авторського задуму. Пише про це й М. Ільницький: «від інших позанцезурних часописів «Скриня» вирізняється орієнтацією на чистий естетизм». . Свідченням цієї настанови є навіть принцип добору поезій: хоча прославила Г. Чубая поема «Вертеп», публікує він герметичну й езотеричну «Марію». Те саме стосується й інших авторів – Г. Чубай не хотів публікувати політичні тексти.
Розповсюдження журналу творців не надто цікавило, трибунність і активний діалог з аудиторією, що був характерним для шістдесятників, молодшій поетичній генерації чужі. Модерний інтелектуалізм та складна образність їхніх віршів також не сприяють масовій популярності. «Це був мистецький журнал. Ми так планували це для свого богемного середовища, якщо воно піде в інші міста – це непогано. Але спеціальних таких планів якоїсь масової пропаганди ніхто не мав». Альманах не пішов в інші міста та був вилучений КДБ. Навіть у пострадянську добу він лишався практично невідомим, доки письменник Василь Габор підготував видання «Скрині», яке вийшло друком 2000 року у Львові.
Наслідки видання
На початку 1970-х відбулася чергова хвиля арештів української інтелігенції, що ввійшла в історію як «Другий покіс» і зачепила також Львівське коло. «Скриню», найімовірніше, знайшли випадково - за однією з версій, у квартирі В. Чорновола. Обшуки у квартирі Чубаїв та домівках інших учасників Львівського кола призвели до вилучення більшості надрукованих примірників. Більшість членів гуртка звільняють з роботи та відраховують із вишів. Грицька Чубая заарештовують і впродовж трьох днів інтенсивно допитують у слідчому ізоляторі КДБ. Нелегальний самвидав був радше формальним приводом для арешту, слідчих цікавили свідчення проти дисидентів, із якими Чубай товаришував. У протоколах доповідей фігурують Ірина й Ігор Калинці, які нібито «підібрали багату кількість націоналістичного і наклепницького змісту віршів, які дали мені з метою друкування в журналі». Згадано також поетів (живих і мертвих), якими Г. Чубай надихався та яких «намагався перескочити в наклепницьких вигадках на радянський суспільний лад» . Стиль і синтаксис, очевидно, належить слідчому, але зрозуміло також, що поет був морально зламаний семигодинними допитами. За три дні Г. Чубая звільняють, але він надовго облишає літературу, а його мистецький гурток назавжди розпадається.
Значення
Інтелектуальне середовище, що виникло довкола Г. Чубая та «Скрині», сприяло формуванню митців, які дадуть українській літературі поетичні зразки найвищого ґатунку. Під час роботи над обома номерами журналу (другий не було завершено) перекладацькі та літературні роботи членів гуртка ставали об'єктами дискусії та критичного випробування, що сприяло вдосконаленню майстерності.
В умовах утисків і неможливості вільно публікуватися «Скриня» стала для львів'ян Витісненого покоління прихованим виміром, де не було ні соцреалізму, ні тоталітарної системи. Митці натомість змогли матеріально утривалити високий модерний інтелектуалізм й естетизм, а також сформувати острівець альтернативного літературного процесу, який у пострадянську добу стане визнаною частиною українського канону.
Примітки
- B. Bakuła, Skrzydło Dedala. Szkice, rozmowy o poezji i kulturze ukraińskiej lat 50.–90. XX wieku, Poznań 1999, с. 88.
- Новицька О. Українське радянське мистецтвознавство як частина тоталітарної культури. Вісник ЛНАМ. Вип 22. Львів. с 189.
- Скрипник І. Грицько Чубай: особистість як закритий текст із відкритим підтекстом та літературне середовище Львова кінця 60-70- х років. Актуальні питання суспільних наук та історії медицини. 2014. № 3. С. 76-82.
- . DT.ua. Архів оригіналу за 5 червня 2020. Процитовано 5 червня 2020.
- . samizdatcollections.library.utoronto.ca. Архів оригіналу за 5 червня 2020. Процитовано 5 червня 2020.
- . samizdatcollections.library.utoronto.ca. Архів оригіналу за 5 червня 2020. Процитовано 5 червня 2020.
- Ільницький М. Драма без катарсису / Ільницький М. На перехрестях віку. У трьох книгах. Київ: Видавничий дім «Києво-Могилянська академія», 2008. Книга ІІ. С. 636-640
- Москалець К. Стежачи за текстом. Вибрана критика та есеїстика. Видавництво Старого Лева. Львів: 2019 р. С. 224.
- Скриня: літературно-мистецький самвидавний журна. Ред. Василь Ґабор; В.о. Львівська наук. б-ка. Львів : ЛНБ ім. В. Стефаника, 2000. 48 с.
Джерела та література
- Ільницький М. На перехрестях віку. У трьох книгах. – Київ: Видавничий дім «Києво-Могилянська академія», 2008. – Книга ІІ. – 703 с.
- Моренець В. Оксиморон. Літературознавчі статті, дослідження, есеї. — Київ: Факт, 2009.
- Поети «витісненого покоління», упорядкування і перемова Івана Андрусяка. – Харків: видавництво «Ранок», 2009. – 256 с.
- Скрипник І. Грицько Чубай: особистість як закритий текст із відкритим підтекстом та літературне середовище Львова кінця 60-70- х років. Актуальні питання суспільних наук та історії медицини. – 2014. – № 3. – С. 76–82.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Skri nya samvidavnij literaturno misteckij chasopis yedinij nomer yakogo vijshov 1971 roku u Lvovi Zhurnal stvoreno silami mitciv Lvivskogo kola yaki gurtuvalisya dovkola Grigoriya Chubaya neformalnogo lidera j organizatora samvidavu Kontekst stvorennyaFenomen shistdesyatnictva pov yazuyut iz liberalizaciyeyu ta pozhvavlennyam literaturnogo procesu dobi vidligi i tvorchist cogo pokolinnya pomitno rozshirila ta zbagatila ukrayinskij kanon tomu zokrema sho ne konfliktuvala z kanonom oficijnim Utim yak zaznachaye polskij literaturoznavec Boguslav Bakula chas dinamichnogo rozvitku riznih form shistdesyatnictva trivav do 1968 go chi navit 1965 roku Take pritlumlennya aktivnosti sprichinila peredovsim hvilya areshtiv inteligenciyi Ale na krayechku vidligi visliv V Morencya zarodzhuyetsya literaturne yavishe yake na vidminu vid shistdesyatnictva uzhe ne malo genetichnogo zv yazku iz socrealizmom Sporidnenist novoyi poetichnoyi estetiki z yevropejskim modernizmom yakij potavrovuvali v SRSR yak burzhuaznij bula dlya radyanskoyi vladi svidchennyam vorozhosti ta nebazhanosti yiyi tvorciv Hocha nova mistecka generaciya distanciyuvalasya vid radyanskoyi ideologiyi a ne polemizuvala z neyu rozrahovuvati na loyalnist naglyadovih organiv ta prostir dlya tvorchogo samovirazhennya ne dovodilosya Same tomu dlya poetiv zgodom nazvanih Vitisnenim pokolinnyam samvidav staye yedinim dostupnim ostrivcem literaturnogo procesu haj navit zamknenim v obmezhenomu koli odnodumciv Vodnochas taka izolovanist pochasti vidpovidala pragnennyu postshistdesyatnikiv mati alternativnij svitoglyadno filosofskij vimir yakij ne peretinavsya b iz totalitarizmom Popri ce na pochatku 1970 rokiv utiski proti poetiv posililisya Istoriya stvorennyaIstoriya Lvivskogo kola ta pidpilnoyi Skrini jogo poezij neviddilna vid imeni Gricka Chubaya Popri shkilni zdobutki dveri Kiyivskogo universitetu bulo dlya nogo zachineno vistup pered pam yatnikom Shevchenka zakripiv za poetom reputaciyu politichno nenadijnogo ta privernuv uvagu KDB U 1969 roci Gricko Chubaj pereyizhdzhaye do Lvova Erudovanij i obiznanij iz yevropejskoyu literaturoyu vin maye takozh uspih na poetichnih vechorah do nogo tyagnetsya tvorcha molod Dovkola Chubaya shvidko formuyetsya andegraundnij gurtok odnodumciv sered yakih Oleg Lishega Viktor Morozov Mikola Ryabchuk Orest Yavorskij Yurij Brilinskij zgodom Yurij Koh Volodimir Kaufman Kvartira Gricka ta druzhini Galini stala oseredkom osoblivogo intelektualnogo klimatu ta zvichnim miscem dlya spontannih literaturnih vechirok na odnij iz yakih i vinikla ideya stvoriti zhurnal Skrinya Hudozhnik Volodimir Onishenko rozpovidaye pro ce tak Ruki chesalisya bulo sho pokazati a nide Nazvu dlya vidannya shukali v ukrayinskij enciklopediyi Odnim iz pershih variantiv bulo slovo Edelvejs ale viddali perevagu same Skrini Taka nazva vidsilala do ideyi germetichnosti ta kapsulyuvannya u vlasnomu intelektualnomu seredovishi sho ye vazhlivim dlya svitoglyadu Lvivskogo kola M Ryabchuk pripuskaye sho ce slovo moglo buti natyakom na vimushene pisannya v shuhlyadu a takozh davalo zmogu pogratisya z folklornimi vizerunkami Tehnichnij i yuridichnij aspekti zadumu buli najbilsh problemnimi Mozhlivosti samvidavu radyanskoyi dobi buli obmezheni cherez nedostupnist kopiyuvalnih priladiv U 1970 h uzhe buli kseroksi ale tilki v oficijnih ustanovah de yih vikoristannya zhorstko regulyuvav KDB Navit yakbi htos mav dostup ce bulo nadto nebezpechno Ce vzhe tyagnulo na statti kriminalnogo kodeksu A Skrinyu mi vse taki namagalisya robiti ne te sho v ramkah legalnih ale prinajmni ne narivatisya na politichni peresliduvannya zgaduye M Ryabchuk Ureshti resht zhurnal virishili drukuvati na mashinci v kilkoh primirnikah sho tipovo dlya togochasnogo samvidavu Dlya deyakih ekzemplyariv vikoristovuvali tonkij cigarkovij dlya inshih yakisnij cupkij papir Robota z zhorstkim paperom skladnisha ta mensh rezultativna odnochasno mozhna nabirati ne bilshe nizh p yat primirnikiv silno natiskayuchi klavishi Uves tehnichnij bik vidannya vzyala na sebe Galina Chubaj fahova drukarka ta sekretarka M Ryabchuk vidznachiv vazhlivist yiyi vnesku Vona dosit dobre ce robila dosit shvidko i yakisno Zhurnal planuvali zrobiti v A4 formati ale zitknulisya z tehnichnimi obmezhennyami Dovelosya rizati navpil tak robili z bilshistyu samvidavnih knizhok tozh ostatochna versiya mala rozmir A5 Za hudozhnye oformlennya zhurnalu vidpovidav Volodimir Onishenko Vin rozrobiv grafichnu obkladinku z ornamentom sho vidsilav do stilistiki vidan 1920 h i po suchasnomu pereosmislyuvav estetiku narbutivskoyi shkoli utverdzhuyuchi tyaglist tradiciyi Recenzenti KDB zgodom ocinyat cej aspekt i shozhist obkladinki z nacionalistichnimi chasopisami pochatku stolittya bude odnim zi zvinuvachuvalnih argumentiv Zmist i harakter zhurnalu Skrinya vijshla yedinim nomerom sho mav 31 storinku U zhurnali z yavilisya poeziyi Olega Lishegi Vich na vich Romana Kisya Hlopchik Bojkivska zima Viktora Morozova Koli sens villyetsya v isnuvannya Katerini Morozovoyi Na pelyustci zelenogo bereta Gricka Chubaya Mariya cikl miniatyur Vasilya Gajduchka ta novelu Mikoli Ryabchuka Nesi svij nimb Opublikuvali takozh perekladenij G Chubayem fragment p yesi Kumednij starigan Tadeusha Ruzhevicha polskogo poeta ta dramaturga Bulo nadrukovano j vrazhennya O Lishegi vid malyarskih robit Oresta Yavorskogo ta Kvestionar R Kisya pro stosunki mistectva i dijsnosti Na ostannij storinci buv gluzlivo avangardnij napis rosijskoyu Zhurnal Sunduk na ukrainskom yazyke Zi zmistu zrozumilo sho zhurnal ne mistiv nichogo pov yazanogo z propagandoyu j agitaciyeyu yaki zgodom pripishe jogo tvorcyam KDB Poslidovna apolitichnist i suto mistecke spryamuvannya almanahu buli strizhnem avtorskogo zadumu Pishe pro ce j M Ilnickij vid inshih pozancezurnih chasopisiv Skrinya viriznyayetsya oriyentaciyeyu na chistij estetizm Svidchennyam ciyeyi nastanovi ye navit princip doboru poezij hocha proslavila G Chubaya poema Vertep publikuye vin germetichnu j ezoterichnu Mariyu Te same stosuyetsya j inshih avtoriv G Chubaj ne hotiv publikuvati politichni teksti Rozpovsyudzhennya zhurnalu tvorciv ne nadto cikavilo tribunnist i aktivnij dialog z auditoriyeyu sho buv harakternim dlya shistdesyatnikiv molodshij poetichnij generaciyi chuzhi Modernij intelektualizm ta skladna obraznist yihnih virshiv takozh ne spriyayut masovij populyarnosti Ce buv misteckij zhurnal Mi tak planuvali ce dlya svogo bogemnogo seredovisha yaksho vono pide v inshi mista ce nepogano Ale specialnih takih planiv yakoyis masovoyi propagandi nihto ne mav Almanah ne pishov v inshi mista ta buv viluchenij KDB Navit u postradyansku dobu vin lishavsya praktichno nevidomim doki pismennik Vasil Gabor pidgotuvav vidannya Skrini yake vijshlo drukom 2000 roku u Lvovi Naslidki vidannyaNa pochatku 1970 h vidbulasya chergova hvilya areshtiv ukrayinskoyi inteligenciyi sho vvijshla v istoriyu yak Drugij pokis i zachepila takozh Lvivske kolo Skrinyu najimovirnishe znajshli vipadkovo za odniyeyu z versij u kvartiri V Chornovola Obshuki u kvartiri Chubayiv ta domivkah inshih uchasnikiv Lvivskogo kola prizveli do viluchennya bilshosti nadrukovanih primirnikiv Bilshist chleniv gurtka zvilnyayut z roboti ta vidrahovuyut iz vishiv Gricka Chubaya zaareshtovuyut i vprodovzh troh dniv intensivno dopituyut u slidchomu izolyatori KDB Nelegalnij samvidav buv radshe formalnim privodom dlya areshtu slidchih cikavili svidchennya proti disidentiv iz yakimi Chubaj tovarishuvav U protokolah dopovidej figuruyut Irina j Igor Kalinci yaki nibito pidibrali bagatu kilkist nacionalistichnogo i naklepnickogo zmistu virshiv yaki dali meni z metoyu drukuvannya v zhurnali Zgadano takozh poetiv zhivih i mertvih yakimi G Chubaj nadihavsya ta yakih namagavsya pereskochiti v naklepnickih vigadkah na radyanskij suspilnij lad Stil i sintaksis ochevidno nalezhit slidchomu ale zrozumilo takozh sho poet buv moralno zlamanij semigodinnimi dopitami Za tri dni G Chubaya zvilnyayut ale vin nadovgo oblishaye literaturu a jogo misteckij gurtok nazavzhdi rozpadayetsya ZnachennyaIntelektualne seredovishe sho viniklo dovkola G Chubaya ta Skrini spriyalo formuvannyu mitciv yaki dadut ukrayinskij literaturi poetichni zrazki najvishogo gatunku Pid chas roboti nad oboma nomerami zhurnalu drugij ne bulo zaversheno perekladacki ta literaturni roboti chleniv gurtka stavali ob yektami diskusiyi ta kritichnogo viprobuvannya sho spriyalo vdoskonalennyu majsternosti V umovah utiskiv i nemozhlivosti vilno publikuvatisya Skrinya stala dlya lviv yan Vitisnenogo pokolinnya prihovanim vimirom de ne bulo ni socrealizmu ni totalitarnoyi sistemi Mitci natomist zmogli materialno utrivaliti visokij modernij intelektualizm j estetizm a takozh sformuvati ostrivec alternativnogo literaturnogo procesu yakij u postradyansku dobu stane viznanoyu chastinoyu ukrayinskogo kanonu PrimitkiB Bakula Skrzydlo Dedala Szkice rozmowy o poezji i kulturze ukrainskiej lat 50 90 XX wieku Poznan 1999 s 88 Novicka O Ukrayinske radyanske mistectvoznavstvo yak chastina totalitarnoyi kulturi Visnik LNAM Vip 22 Lviv s 189 Skripnik I Gricko Chubaj osobistist yak zakritij tekst iz vidkritim pidtekstom ta literaturne seredovishe Lvova kincya 60 70 h rokiv Aktualni pitannya suspilnih nauk ta istoriyi medicini 2014 3 S 76 82 DT ua Arhiv originalu za 5 chervnya 2020 Procitovano 5 chervnya 2020 samizdatcollections library utoronto ca Arhiv originalu za 5 chervnya 2020 Procitovano 5 chervnya 2020 samizdatcollections library utoronto ca Arhiv originalu za 5 chervnya 2020 Procitovano 5 chervnya 2020 Ilnickij M Drama bez katarsisu Ilnickij M Na perehrestyah viku U troh knigah Kiyiv Vidavnichij dim Kiyevo Mogilyanska akademiya 2008 Kniga II S 636 640 Moskalec K Stezhachi za tekstom Vibrana kritika ta eseyistika Vidavnictvo Starogo Leva Lviv 2019 r S 224 Skrinya literaturno misteckij samvidavnij zhurna Red Vasil Gabor V o Lvivska nauk b ka Lviv LNB im V Stefanika 2000 48 s Dzherela ta literaturaIlnickij M Na perehrestyah viku U troh knigah Kiyiv Vidavnichij dim Kiyevo Mogilyanska akademiya 2008 Kniga II 703 s Morenec V Oksimoron Literaturoznavchi statti doslidzhennya eseyi Kiyiv Fakt 2009 Poeti vitisnenogo pokolinnya uporyadkuvannya i peremova Ivana Andrusyaka Harkiv vidavnictvo Ranok 2009 256 s Skripnik I Gricko Chubaj osobistist yak zakritij tekst iz vidkritim pidtekstom ta literaturne seredovishe Lvova kincya 60 70 h rokiv Aktualni pitannya suspilnih nauk ta istoriyi medicini 2014 3 S 76 82