Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Григорій Акиндін (грец. Γρηγόριος Ἀκίνδυνος) (бл. 1300 р. — бл. 1348 р.) — пізньо-візантійський, македонський богослов та філософ, клірик Константинопольської церкви, учасник так званих «ісихастських суперечок». Автор цілого ряду оригінальних богословських творів, котрі довший час залишались не відомими. Намагався досягнути примирення між Григорієм Паламою та Варлаамом Калабрійським, після засудження вчення останнього, Акиндін виступив із критикою деяких положень вчення Палами. Помер у вигнанні.
| Григорій Акиндін | |
|---|---|
| грец. Γρηγόριος Ἀκίνδυνος | |
| Основні відомості | |
| Народження | коло 1300 року Прилеп |
| Країна: |  Візантійська імперія |
| Конфесія: | православ'я |
| Смерть: | коло 1348 |
чума | |
| Праці й досягнення | |
| Рід діяльності: | богослов, чернець, письменник |
| Основні інтереси: | теологія |
Життєпис
Народився у пелагонійському місті Прилеп коло 1300 року. Майже нічого не відомо про батьків Григорія, як і про його початкове ім'я. В пізніших творах Акиндін свідчив про своє просте походження, а батьків описував як розбійників, котрі промишляли на дорогах. З ранніх років обрав монаший шлях, ім'я Григорій та прізвисько Акиндін, що в перекладі означає Безпечний. Навчався у місті Бітола, яке тоді було резиденцією митрополита, згодом переїхав до Фессалонік, до продовжив навчання. Серед його учителів були відомі на той час постаті, такі як Тома Магістр та Григорій Вріенній. Близько 1330 року, знайомиться із Григорієм Паламою, і за його допомогою, робить спробу оселитись на Афоні. Однак, не дивлячись на рекомендацію патріарха Калліста, спроба виявилась невдалою.
Не зважаючи на це, Акиндін зміг добре вивчити практику ісихазму, і у майбутньому, у своїй полемічній діяльності, не виступав проти неї. Після 1336 року, коли почались так звані «ісихастські суперечки», Акиндін намагається примирити Григорія Паламу та Варлаама Калабрійського, яких він добре знав. Ця посередницька роль, дала поштовх до розвитку кар'єри Акиндіна. Він переселяється до Константинополя, де став користуватись великою довірою патріарха Іоанна XIV Калеки. В столиці продовжив свою миротворчу діяльність, намагаючись згладити гостроту конфлікту. Сприяв пом'якшенню позиції патріарха стосовно Григорія Палами, котрого тоді звинувачували у «двоєбожжі». В розмовах із Паламою та Варлаамом, Акиндін робив спроби переконати кожного із них відмовитись від найбільш радикальних тез, що б сприяло порозумінню на соборі у червні 1341 року. На самому соборі, погляди Варлаама були засуджені, однак, діяльність Акиндіна спрямована на узгодження обидвох точок зору, привела до формування ним власних поглядів на проблему, яка відрізнялась, як від позиції Варлаама так і, схваленої собором, позиції Палами. З цього часу починається період полеміки вже між Акиндіном та прихильниками паламізму. Для вирішення цих протиріч, у липні (або серпні) того ж року, був скликаний новий собор під керівництвом Великого доместика Іоанна Кантакузина. На соборі погляди Акиндіна не знайшла підтримки. Хоча, особисто Акиндін не був засуджений, він однак опинився між прихильним до нього патріархом та вороже налаштованим Кантакузином. Протягом 1342–1343 роках, полеміка між Акиндіном та паламітами триває, а у 1344 році Палама був відлучений від церкви. Наприкінці того ж року, при підтримці патріарха та синоду, Акиндіна висвятили на диякона та священика. У 1345 році, після вбивства регента Іоанна Апокавка, політична ситуація у імперії хитнулась у бік Кантакузина, який підтримував прихильників Палами. У травні 1346 року, в Адріанополі, Кантакузин був проголошений імператором, а опозиційні єпископи усунули патріарха. В лютому 1347 року, напередодні в'їзду Кантакузина до Константинополя, регентка Анна Савойська скликала собор, який засудив патріарха та Григорія Акиндіна і реабілітував прихильників Григорія Палами.
Новий імператор, намагаючись припинити релігійні суперечки, запропонував Акиндіну своє заступництво, однак Акиндін відмовився від зустрічі з імператором та подався у вигнання, де незабаром помер (ймовірно від епідемії). На соборі 1351 року, вже покійний Акиндін був підданий анафемі, до якої, згодом приєднались Болгарія та Сербія.
Погляди
Оскільки погляди Григорія Акиндіна, не отримали соборного схвалення на завершальній стадії «паламітських суперечок» (середина XIV ст.), а згодом він був осуджений, його твори довший час залишались мало відомими і не досліджувались. Лише у ХХ — ХХІ стоіттях, у зв'язку із інтересом до ісихазму та паламізму, спадщина Акиндіна стає об'єктом уваги. Дослідник візантійської теології І. Полеміс вважав Акиндіна «видатним візантійським богословом традиційної школи». Для поглядів Акиндіна властивою є оригінальність та самостійність, а у період від 1341—1346 він був одним із провідних православних теологів світу.
В рамках «паламітських суперечок» виступав проти початкового вчення Палами про «вищий» (сутність) та «нижчий» (енергії) рівні Божества. На відміну від Палами, богослов'я якого пов'язувало Євхаристію із причастям енегріям, Акиндін наполягав на причасті Божественній сутності. Акиндін вважав Божественну сутність одночасно причасною і не причасною. У «Великому спростуванні» він пише, що Бог своєю сутністю причасний для творіння, і повністю же за своєю сутністю непричасний. Спосіб сутнісної непричасності Божества — таємничий. Дотримувався думки, що Фаворське світло (ключова категорія ісихастської містичної практики), є «невидимим і незбагненним через фізичний прояв для будь-якої людини», що розходилось як з тезою Варлаама Калабрійського про «нижчість» цього світла відносно людського розуму, так і з твердженням Никифора Григори, який вважав його створеним, що знаходиться нижче єства ангелів. Фаворське світло Акиндін вважає отриманим учнями баченням божественності Христа, яка, однак, є незбагненна і не могла були сприйнята ними сама по-собі, оскільки вона «не має форми і образу». Боженсвенна природа стала видимою учням завдяки присутності Христа. На думку Надаля Каньєласа богослов'я Акиндіна має христоцентричний характер, а сам автор є ключовою постаттю пізньо-візантійської теології XIV століття.
Основні твори
- «Шість речень проти нещасних помилок паламітів» (6 книг)
- «Про буття і енергіїю» (6 книг, 2 перші є переказом одного із творів Томи Аквінського)
- «Діалог православного з варлаамітом» (1347)
- "Велике " і «Мале спростування діалогу православного з варлаамітом» (1348)
- «Промова до Іоанна Калеки» (1343)
- 76 богословських листів
- 590 ямбових віршів присвячених виявленню хиб паламізму.
Примітки
- Loenertz R. Gregorii Acindyni epistulae selectae IX // ΕΕΒΣ. 1957. T. 27. Σ. 56-58
- Beyer H.-V. David Disypatos als Theologe und Vorkämpfer für die Sache des Hesychasmus // JÖB. 1975. Bd. 24. S. 107—128
- Meyendorff J. Introduction à l'Étude de Grégoire Palamas. P., 1959
- Порфирий (Успенский), еп. История Афона. СПб., 1892. Ч. 3. Отд. 2. С. 247—256
- Nicephor Gregora. T. 3. P. 139
- Theodori Dexii Opera omnia / Ed. I. D. Polemis. Turnhout; Leuven, 2003. P. XLVIII-LV
- Nicephor Gregora, Hist. T. 3. P. 434—435
- Discurso ante Juan Kalekas / Ed. et trad. J. Nadal Cañellas // La théologie byzantine et sa tradition. Turnhout, 2002. T. 2. P. 257—314.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Grigorij Akindin grec Grhgorios Ἀkindynos bl 1300 r bl 1348 r pizno vizantijskij makedonskij bogoslov ta filosof klirik Konstantinopolskoyi cerkvi uchasnik tak zvanih isihastskih superechok Avtor cilogo ryadu originalnih bogoslovskih tvoriv kotri dovshij chas zalishalis ne vidomimi Namagavsya dosyagnuti primirennya mizh Grigoriyem Palamoyu ta Varlaamom Kalabrijskim pislya zasudzhennya vchennya ostannogo Akindin vistupiv iz kritikoyu deyakih polozhen vchennya Palami Pomer u vignanni Grigorij Akindingrec Grhgorios ἈkindynosOsnovni vidomostiNarodzhennyakolo 1300 roku PrilepKrayina Vizantijska imperiyaKonfesiya pravoslav yaSmert kolo 1348chumaPraci j dosyagnennyaRid diyalnosti bogoslov chernec pismennikOsnovni interesi teologiyaZhittyepisNarodivsya u pelagonijskomu misti Prilep kolo 1300 roku Majzhe nichogo ne vidomo pro batkiv Grigoriya yak i pro jogo pochatkove im ya V piznishih tvorah Akindin svidchiv pro svoye proste pohodzhennya a batkiv opisuvav yak rozbijnikiv kotri promishlyali na dorogah Z rannih rokiv obrav monashij shlyah im ya Grigorij ta prizvisko Akindin sho v perekladi oznachaye Bezpechnij Navchavsya u misti Bitola yake todi bulo rezidenciyeyu mitropolita zgodom pereyihav do Fessalonik do prodovzhiv navchannya Sered jogo uchiteliv buli vidomi na toj chas postati taki yak Toma Magistr ta Grigorij Vriennij Blizko 1330 roku znajomitsya iz Grigoriyem Palamoyu i za jogo dopomogoyu robit sprobu oselitis na Afoni Odnak ne divlyachis na rekomendaciyu patriarha Kallista sproba viyavilas nevdaloyu Ne zvazhayuchi na ce Akindin zmig dobre vivchiti praktiku isihazmu i u majbutnomu u svoyij polemichnij diyalnosti ne vistupav proti neyi Pislya 1336 roku koli pochalis tak zvani isihastski superechki Akindin namagayetsya primiriti Grigoriya Palamu ta Varlaama Kalabrijskogo yakih vin dobre znav Cya poserednicka rol dala poshtovh do rozvitku kar yeri Akindina Vin pereselyayetsya do Konstantinopolya de stav koristuvatis velikoyu doviroyu patriarha Ioanna XIV Kaleki V stolici prodovzhiv svoyu mirotvorchu diyalnist namagayuchis zgladiti gostrotu konfliktu Spriyav pom yakshennyu poziciyi patriarha stosovno Grigoriya Palami kotrogo todi zvinuvachuvali u dvoyebozhzhi V rozmovah iz Palamoyu ta Varlaamom Akindin robiv sprobi perekonati kozhnogo iz nih vidmovitis vid najbilsh radikalnih tez sho b spriyalo porozuminnyu na sobori u chervni 1341 roku Na samomu sobori poglyadi Varlaama buli zasudzheni odnak diyalnist Akindina spryamovana na uzgodzhennya obidvoh tochok zoru privela do formuvannya nim vlasnih poglyadiv na problemu yaka vidriznyalas yak vid poziciyi Varlaama tak i shvalenoyi soborom poziciyi Palami Z cogo chasu pochinayetsya period polemiki vzhe mizh Akindinom ta prihilnikami palamizmu Dlya virishennya cih protirich u lipni abo serpni togo zh roku buv sklikanij novij sobor pid kerivnictvom Velikogo domestika Ioanna Kantakuzina Na sobori poglyadi Akindina ne znajshla pidtrimki Hocha osobisto Akindin ne buv zasudzhenij vin odnak opinivsya mizh prihilnim do nogo patriarhom ta vorozhe nalashtovanim Kantakuzinom Protyagom 1342 1343 rokah polemika mizh Akindinom ta palamitami trivaye a u 1344 roci Palama buv vidluchenij vid cerkvi Naprikinci togo zh roku pri pidtrimci patriarha ta sinodu Akindina visvyatili na diyakona ta svyashenika U 1345 roci pislya vbivstva regenta Ioanna Apokavka politichna situaciya u imperiyi hitnulas u bik Kantakuzina yakij pidtrimuvav prihilnikiv Palami U travni 1346 roku v Adrianopoli Kantakuzin buv progoloshenij imperatorom a opozicijni yepiskopi usunuli patriarha V lyutomu 1347 roku naperedodni v yizdu Kantakuzina do Konstantinopolya regentka Anna Savojska sklikala sobor yakij zasudiv patriarha ta Grigoriya Akindina i reabilituvav prihilnikiv Grigoriya Palami Novij imperator namagayuchis pripiniti religijni superechki zaproponuvav Akindinu svoye zastupnictvo odnak Akindin vidmovivsya vid zustrichi z imperatorom ta podavsya u vignannya de nezabarom pomer jmovirno vid epidemiyi Na sobori 1351 roku vzhe pokijnij Akindin buv piddanij anafemi do yakoyi zgodom priyednalis Bolgariya ta Serbiya PoglyadiOskilki poglyadi Grigoriya Akindina ne otrimali sobornogo shvalennya na zavershalnij stadiyi palamitskih superechok seredina XIV st a zgodom vin buv osudzhenij jogo tvori dovshij chas zalishalis malo vidomimi i ne doslidzhuvalis Lishe u HH HHI stoittyah u zv yazku iz interesom do isihazmu ta palamizmu spadshina Akindina staye ob yektom uvagi Doslidnik vizantijskoyi teologiyi I Polemis vvazhav Akindina vidatnim vizantijskim bogoslovom tradicijnoyi shkoli Dlya poglyadiv Akindina vlastivoyu ye originalnist ta samostijnist a u period vid 1341 1346 vin buv odnim iz providnih pravoslavnih teologiv svitu V ramkah palamitskih superechok vistupav proti pochatkovogo vchennya Palami pro vishij sutnist ta nizhchij energiyi rivni Bozhestva Na vidminu vid Palami bogoslov ya yakogo pov yazuvalo Yevharistiyu iz prichastyam enegriyam Akindin napolyagav na prichasti Bozhestvennij sutnosti Akindin vvazhav Bozhestvennu sutnist odnochasno prichasnoyu i ne prichasnoyu U Velikomu sprostuvanni vin pishe sho Bog svoyeyu sutnistyu prichasnij dlya tvorinnya i povnistyu zhe za svoyeyu sutnistyu neprichasnij Sposib sutnisnoyi neprichasnosti Bozhestva tayemnichij Dotrimuvavsya dumki sho Favorske svitlo klyuchova kategoriya isihastskoyi mistichnoyi praktiki ye nevidimim i nezbagnennim cherez fizichnij proyav dlya bud yakoyi lyudini sho rozhodilos yak z tezoyu Varlaama Kalabrijskogo pro nizhchist cogo svitla vidnosno lyudskogo rozumu tak i z tverdzhennyam Nikifora Grigori yakij vvazhav jogo stvorenim sho znahoditsya nizhche yestva angeliv Favorske svitlo Akindin vvazhaye otrimanim uchnyami bachennyam bozhestvennosti Hrista yaka odnak ye nezbagnenna i ne mogla buli sprijnyata nimi sama po sobi oskilki vona ne maye formi i obrazu Bozhensvenna priroda stala vidimoyu uchnyam zavdyaki prisutnosti Hrista Na dumku Nadalya Kanyelasa bogoslov ya Akindina maye hristocentrichnij harakter a sam avtor ye klyuchovoyu postattyu pizno vizantijskoyi teologiyi XIV stolittya Osnovni tvori Shist rechen proti neshasnih pomilok palamitiv 6 knig Pro buttya i energiyiyu 6 knig 2 pershi ye perekazom odnogo iz tvoriv Tomi Akvinskogo Dialog pravoslavnogo z varlaamitom 1347 Velike i Male sprostuvannya dialogu pravoslavnogo z varlaamitom 1348 Promova do Ioanna Kaleki 1343 76 bogoslovskih listiv 590 yambovih virshiv prisvyachenih viyavlennyu hib palamizmu PrimitkiLoenertz R Gregorii Acindyni epistulae selectae IX EEBS 1957 T 27 S 56 58 Beyer H V David Disypatos als Theologe und Vorkampfer fur die Sache des Hesychasmus JOB 1975 Bd 24 S 107 128 Meyendorff J Introduction a l Etude de Gregoire Palamas P 1959 Porfirij Uspenskij ep Istoriya Afona SPb 1892 Ch 3 Otd 2 S 247 256 Nicephor Gregora T 3 P 139 Theodori Dexii Opera omnia Ed I D Polemis Turnhout Leuven 2003 P XLVIII LV Nicephor Gregora Hist T 3 P 434 435 Discurso ante Juan Kalekas Ed et trad J Nadal Canellas La theologie byzantine et sa tradition Turnhout 2002 T 2 P 257 314