Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Грецькі поселення Приазов'я виникли в Приазов'ї 1780-ті роки греками, переселеними з Кримського півострова в період з 28 липня 1778 до кінця вересня 1778 року. У мовному відношенні приазовські греки поділяються на дві відмінні одна від одної групи: румеї, які спілкуються румейським діалектом грецької мови та уруми, мова яких належить до групи тюркських мов. У сучасному Приазов'ї греки-румеї і греки-уруми проживають здебільшого окремо.
|
Змішані поселення
24 березня 1780 за наполяганням митрополита Ігнатія місто Марієнполь (таку ж назву носило місто Павлоград, до якого первісно прибули греки-переселенці) перейменовано в Маріуполь (псевдогрецька назва із елементом «-поль», тобто «місто Марії»), на честь Марії Федорівни, дружини спадкоємця царського престолу, майбутнього імператора Павла І.
Селище Велика Новосілка було засноване в 1779 році по правій стороні річки Мокрі Яли греками, переселеними з Кримського півострова. За переказами, до місця майбутньої Великої Новосілки переселенці підійшли з боку Червоної гірки, і їх вразила місцевість, що розкинулася внизу, покрита терном і порізана долинами річок Мокрі Яли, Шайтанка та Кашлагач.
Румейські поселення
Заснування села Стила пов'язане із переселенням в 1779 року греків з Криму в Азовську губернію. Село Стила було засноване на березі річки Мокра Волноваха греками-румеями. 1812 року в центрі села була побудована церква, яка отримала назву Кіріаковської на честь святої Кірікії.
Село Роздольне було засновано в 1779 році греками, які переселилися з Криму на злитті двох річок (колись повноводних, а нині подрібнились, порослих очеретом та осокою). До 1946 року село називалося Велика Каракуба. Розташоване за 18 км від районного центру і за 50 км від обласного.
Село Малоянісоль заснували вихідці з кримських сіл , , Джемрек. Воно розкинулося в долині річки Кальчик (Калки). У селі було 65 будинків, де мешкали 235 особи. Село поділялося на три квартали — Анадольський (Піратки), Джемрекський (Пятах) і Малоянісольський (Харахла).
Поселення Сартана утворилося на правому березі річки Кальміус, за 15 км від створюваного міста Маріуполь. Точного історичного визначення слова Сартана нині не існує. Є лише версії, які документально залишаються не підтвердженими.
Перші поселення людини на території нинішнього села Урзуф відносять до епохи палеоліту. В околицях села, особливо по берегах річки Зелена, знаходять знаряддя праці з каменю: кам'яні молотки, сокири, зернотертки, що відносяться до бронзової доби.
Сучасне село Кременівка. Засноване влітку 1780 року переселенцями з кримських сіл Каракуба (131 чоловіків і 113 жінок), Чердакли (75 чоловіків і 79 жінок) і Бай-Су (51 чоловіків і 56 жінок).
Село Чермалик (так по-татарськи іменується «кучерява трава») засноване в липні 1780 року. З 1946 р. — село Зажиточне, з 1972 р. — Заможне, з 2000 р. — знову Чермалик).
Наприкінці липня 1780 за 25 верст від Маріуполя, у південному напрямку до Білосарайської коси засноване село Ялта, грецькою Яліта, що перекладається як «морський берег», «пляж».
Урумські поселення
Сучасна назва — Гранітне. Після заснування частиною мешканців села Нова Карань в 1881 році мало назву Стара Карань. У 1943 році виділився хутір Новоселівка. Гранітне розташоване на правому березі річки Кальміус в межиріччі приток Дубової і Столової балок.
Найперші відомості про Кримське село Комар відносяться до 1652 року. У цей час в селі було 35 дворів (ГВІК ст. 283). За свідченнями митрополита Ігнатія, при переселенні в 1779 році з Комара вийшло 100 сімей.
Мангуш — селище міського типу, районний центр, площа якого становить 929,1 га. З 1946 року по 1995 рік іменувалось Першотравневе. У березні 1995 року за підсумками місцевого референдуму селищу повернуто історичну назву — Мангуш (в перекладі з грецької мови «білий птах»).
Село Старомлинівка (до 1947 року — Старий Керменчик) заснували в 1779 році греки-уруми з кримських сіл: , , Албат, Бія-Сала, Улу-Сала. Всього вийшли з Криму 195 сімей, які становили 971 особа.
Стара Ласпі (первинна назва Ласпі трансформувалося в Ласпу, а після виходу в 1928 році з неї частини мешканців отримала префікс «Стара») — село, центр сільської ради. Розташоване на правому березі річки Кальміус за 36 кілометрів від райцентру і за 10 кілометрів від залізничної станції .
Старобешеве — селище міського типу (до 1896 року — село Бешево, центр району). У 1866 році на греків поселенців була поширена єдина система цивільного устрою й управління. Поміж 11 грецьких волостей створена і Бешівська, яка надалі у 1874 році увійшла в Маріупольський повіт.
У 1780 році по правій стороні річки Калка (тепер Кальчик), по лівій стороні Водяної балки оселились переселенці з Криму і назвали нове поселення Ескі-Крим, тобто Старий Крим. Чоловічого населення було 204 особи, жіночого — 163 особи та 79 дворів.
Заселення греків у Приазов'ї почалося з березня 1780 року. З Криму першими вирушили до нових місць греки — хлібороби. Вони їхали на бричках, і це був дуже важкий шлях. Люди були голодні, голі, звичайно, коли переселялися на нові місця поселенці називали своє нове селище так, як раніше називалося їх старе село.
Джерела
- Поселения основанные греками в Приазовье при переселении из Крыма в 1778—1780 годах.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Grecki poselennya Priazov ya vinikli v Priazov yi 1780 ti roki grekami pereselenimi z Krimskogo pivostrova v period z 28 lipnya 1778 do kincya veresnya 1778 roku U movnomu vidnoshenni priazovski greki podilyayutsya na dvi vidminni odna vid odnoyi grupi rumeyi yaki spilkuyutsya rumejskim dialektom greckoyi movi ta urumi mova yakih nalezhit do grupi tyurkskih mov U suchasnomu Priazov yi greki rumeyi i greki urumi prozhivayut zdebilshogo okremo Mapa greckih poselen Priazov ya Odna z nizki statej Urumi Religiya Hristiyanstvo Blizki etnosi Rumeyi Karayimi Krimchaki Krimski tatari Movi ta dialekti Urumska Krimskotatarska Turecka Karayimska Krimchacka Polovci Hanstvo 1441 1783 Pereselennya urumiv z Krimu 1774 1779 Mariupolskij povit 1780 1917 Nacionalno personalna avtonomiya urumiv 1917 1918 Mariupolska okruga 1923 1930 Grecka operaciya NKVS 1937 1938 Urumski poselennya Priazov ya Honagbej Livon Pichahchi Illya Yakovich Tahtamishev Volodimir Feofanovich Borota Viktor Stepanovich Simvoli Inshe Urumska literatura Urumska pisemnist Mega Jorti prZmishani poselennyaMariupol 24 bereznya 1780 za napolyagannyam mitropolita Ignatiya misto Mariyenpol taku zh nazvu nosilo misto Pavlograd do yakogo pervisno pribuli greki pereselenci perejmenovano v Mariupol psevdogrecka nazva iz elementom pol tobto misto Mariyi na chest Mariyi Fedorivni druzhini spadkoyemcya carskogo prestolu majbutnogo imperatora Pavla I Velika Novosilka Selishe Velika Novosilka bulo zasnovane v 1779 roci po pravij storoni richki Mokri Yali grekami pereselenimi z Krimskogo pivostrova Za perekazami do miscya majbutnoyi Velikoyi Novosilki pereselenci pidijshli z boku Chervonoyi girki i yih vrazila miscevist sho rozkinulasya vnizu pokrita ternom i porizana dolinami richok Mokri Yali Shajtanka ta Kashlagach Rumejski poselennyaStila Zasnuvannya sela Stila pov yazane iz pereselennyam v 1779 roku grekiv z Krimu v Azovsku guberniyu Selo Stila bulo zasnovane na berezi richki Mokra Volnovaha grekami rumeyami 1812 roku v centri sela bula pobudovana cerkva yaka otrimala nazvu Kiriakovskoyi na chest svyatoyi Kirikiyi Rozdolne Selo Rozdolne bulo zasnovano v 1779 roci grekami yaki pereselilisya z Krimu na zlitti dvoh richok kolis povnovodnih a nini podribnilis poroslih ocheretom ta osokoyu Do 1946 roku selo nazivalosya Velika Karakuba Roztashovane za 18 km vid rajonnogo centru i za 50 km vid oblasnogo Maloyanisol Selo Maloyanisol zasnuvali vihidci z krimskih sil Dzhemrek Vono rozkinulosya v dolini richki Kalchik Kalki U seli bulo 65 budinkiv de meshkali 235 osobi Selo podilyalosya na tri kvartali Anadolskij Piratki Dzhemrekskij Pyatah i Maloyanisolskij Harahla Sartana Poselennya Sartana utvorilosya na pravomu berezi richki Kalmius za 15 km vid stvoryuvanogo mista Mariupol Tochnogo istorichnogo viznachennya slova Sartana nini ne isnuye Ye lishe versiyi yaki dokumentalno zalishayutsya ne pidtverdzhenimi Urzuf Pershi poselennya lyudini na teritoriyi ninishnogo sela Urzuf vidnosyat do epohi paleolitu V okolicyah sela osoblivo po beregah richki Zelena znahodyat znaryaddya praci z kamenyu kam yani molotki sokiri zernotertki sho vidnosyatsya do bronzovoyi dobi Cherdakli Suchasne selo Kremenivka Zasnovane vlitku 1780 roku pereselencyami z krimskih sil Karakuba 131 cholovikiv i 113 zhinok Cherdakli 75 cholovikiv i 79 zhinok i Baj Su 51 cholovikiv i 56 zhinok Chermalik Selo Chermalik tak po tatarski imenuyetsya kucheryava trava zasnovane v lipni 1780 roku Z 1946 r selo Zazhitochne z 1972 r Zamozhne z 2000 r znovu Chermalik Yalta Naprikinci lipnya 1780 za 25 verst vid Mariupolya u pivdennomu napryamku do Bilosarajskoyi kosi zasnovane selo Yalta greckoyu Yalita sho perekladayetsya yak morskij bereg plyazh Urumski poselennyaKaran Suchasna nazva Granitne Pislya zasnuvannya chastinoyu meshkanciv sela Nova Karan v 1881 roci malo nazvu Stara Karan U 1943 roci vidilivsya hutir Novoselivka Granitne roztashovane na pravomu berezi richki Kalmius v mezhirichchi pritok Dubovoyi i Stolovoyi balok Komar Najpershi vidomosti pro Krimske selo Komar vidnosyatsya do 1652 roku U cej chas v seli bulo 35 dvoriv GVIK st 283 Za svidchennyami mitropolita Ignatiya pri pereselenni v 1779 roci z Komara vijshlo 100 simej Mangush Mangush selishe miskogo tipu rajonnij centr plosha yakogo stanovit 929 1 ga Z 1946 roku po 1995 rik imenuvalos Pershotravneve U berezni 1995 roku za pidsumkami miscevogo referendumu selishu povernuto istorichnu nazvu Mangush v perekladi z greckoyi movi bilij ptah Staromlinivka Selo Staromlinivka do 1947 roku Starij Kermenchik zasnuvali v 1779 roci greki urumi z krimskih sil Albat Biya Sala Ulu Sala Vsogo vijshli z Krimu 195 simej yaki stanovili 971 osoba Stara Laspi Stara Laspi pervinna nazva Laspi transformuvalosya v Laspu a pislya vihodu v 1928 roci z neyi chastini meshkanciv otrimala prefiks Stara selo centr silskoyi radi Roztashovane na pravomu berezi richki Kalmius za 36 kilometriv vid rajcentru i za 10 kilometriv vid zaliznichnoyi stanciyi Starobesheve Starobesheve selishe miskogo tipu do 1896 roku selo Beshevo centr rajonu U 1866 roci na grekiv poselenciv bula poshirena yedina sistema civilnogo ustroyu j upravlinnya Pomizh 11 greckih volostej stvorena i Beshivska yaka nadali u 1874 roci uvijshla v Mariupolskij povit Starij Krim U 1780 roci po pravij storoni richki Kalka teper Kalchik po livij storoni Vodyanoyi balki oselilis pereselenci z Krimu i nazvali nove poselennya Eski Krim tobto Starij Krim Cholovichogo naselennya bulo 204 osobi zhinochogo 163 osobi ta 79 dvoriv Ulakli Zaselennya grekiv u Priazov yi pochalosya z bereznya 1780 roku Z Krimu pershimi virushili do novih misc greki hliborobi Voni yihali na brichkah i ce buv duzhe vazhkij shlyah Lyudi buli golodni goli zvichajno koli pereselyalisya na novi miscya poselenci nazivali svoye nove selishe tak yak ranishe nazivalosya yih stare selo DzherelaPoseleniya osnovannye grekami v Priazove pri pereselenii iz Kryma v 1778 1780 godah