Гра́ховський район (рос. Граховский район, удм. Грах ёрос) — муніципальний округ в складі Удмуртської Республіки Російської Федерації. Адміністративний центр — село Грахово.
Граховський район | |||||
---|---|---|---|---|---|
рос. Граховский район удм. Грах ёрос | |||||
| |||||
Основні дані | |||||
Суб'єкт Російської Федерації: | Удмуртія | ||||
Утворений: | 15 липня 1929 року | ||||
Населення (2019): | 7974 особи | ||||
Площа: | 970,58 км² | ||||
Густота населення: | 8,22 осіб/км² | ||||
Телефонний код: | 7-34163 | ||||
Населені пункти та поселення | |||||
Адміністративний центр: | село Грахово | ||||
Сільських населених пунктів: | 41 | ||||
Влада | |||||
Голова місцевої думи: | Бєлов Віктор Іванович | ||||
Голова району: | Крестьянінов Михайло Арсентійович | ||||
Мапа | |||||
Географія
Граховський район розташований на півдні Удмуртії та межує як з іншими округами республіки (Кізнерським — на заході, Можгинським — на півночі, Алнаським — на сході), так і з Татарстаном (Єлабузьким та Менделєєвським районами).
Окружний центр — село Грахово — розташоване за 160 км на південний захід від міста Іжевська, за 65 км на південь від міста Можга, за 45 км на схід від селища Кізнер, де знаходиться найближча залізнична станція, та за 40 км на захід від села Алнаші.
Рельєф території слабкохвилястий, з наявністю невеликих височин та пагорбів, адже він розташований на Можгинській височині. Максимальна висота — 256 м на північному сході, неподалік колишнього села Новотроїцьке. Яскраво виражена поярованість.
Найбільша річка — Ум'як, що протікає в західній частині та впадає до В'ятки. Притоками Ум'яка в межах округу є річки Адамка та Яга.
Рослинність представлена 4 групами рослин: ліси, луки, поля та чагарники. Ліси розташовані на заході, півночі та сході. Всі лісові масиви є мішаними з переважанням ялини. На заході ялина зростає разом з в'язом, липою (Удмуртський ліс) та березою. На півночі ялинові ліси змішуються з липою та осикою. Тут зростають також сосново-осикові та осиково-березові ліси. На сході поширені ялиново-липові ліси.
Населення
Населення — 7974 особи (2019; 9354 у 2010, 10879 у 2002).
Граховський район називають унікальною окраїною Удмуртії по національному складу населення. На території округу компактно та змішано проживають росіяни (42,3 %), удмурти (36,6 %), марійці (10,9 %), кряшени (6,1 %) та чуваші (3,3 %).
Національний склад населення станом на 2010 рік:
Народність | Чисельність, осіб (2010) | % |
---|---|---|
Росіяни | 4056 | 43,36 |
Удмурти | 3340 | 35,71 |
Марійці | 960 | 10,26 |
Татари | 453 | 4,84 |
Чуваші | 247 | 2,64 |
Інші | 139 | 1,49 |
Особи, що не вказали національність | 159 | 1,70 |
Історія
За твердженнями місцевого вченого, доктора філологічних наук М. Г. Атаманова, перші поселення на території округу були удмуртськими. В його «Кратком историко-этимологическом словаре топонимов» є назва гори Каргурезь, височини біля села Стара Ігра, де виявлено городище, яке відноситься до середини та кінця I тисячоліття. Марійські села виникли в середині XVIII. В кінці цього століття та на початку XIX утворились кряшенські поселення. Чуваші прибули в результаті столипінської аграрної реформи на початку XX століття.
Початок заселення росіянами території округу пов'язане із заснуванням в 1756 році, який в 1777 році перейшов у керівництво відставного майора Євграфа Лебедєва. Він створив поміщицьку садибу на пустинних землях, які були даровані йому Катериною II за бойові заслуги в російсько-турецькій війні. В подальшому з нижньогородських селян, завезених барином на територію округу, утворилось село Пустош. Інші російські поселення створені переселенцями з Прикам'я, а також з , та інших повітів В'ятської губернії. Село Грахово було засноване 1813 року переселенцями з села В'ятської губернії Граховим Юхимом Йосиповичем та його синами Єгором, Григорієм, Миколаєм, Олександром та Семеном.
До 1917 року на території округу нараховувалось 8 православних храмів. Будівництво першого з них — Христоріздвяної церкви в селі Мещеряково — відноситься до 1759 року. Церковно-парафіяльні школи були відкриті в 1842 році при Граховській та Мещеряковській церквах, училища-школи для чоловічого та жіночого населення — в 1884–1885 роках. Перші відомості про лікарню в селі Грахово відносяться до 1872 року — будівництво земської лікарні здійснював випускник медичного факультету Казанського університету Н. М. Селюгін. Деякі дерев'яні будівлі того часу використовуються і по цей день. Під час епідемії сиплого тифу Селюгін їздив по селам, створюючи тимчасові стаціонари, навчаючи населення методам лікування від цієї хвороби, та смертельно заразився сам. Він похоронений на території Христоріздвяної церкви села Грахово.
Радянська влада була встановлена на території округу в квітні 1918 року, ця подія тісно пов'язана з уродженцем села Каменне Г. С. Борисовим. Навесні 1919 року округ був зайнятий частинами армії Колчака. Білогвардійці розправились з радянськими активістами, про що нагадують братські могили на Козьмодем'янському та Граховському цвинтарях. На основі декрету ВЦВК від 28 липня 1924 року та постанови облплану від 28 березня того ж року до Граховської волості були приєднані поселення Білярської, Новогорської та Староятчинської волостей Можгинського повіту і волость складалась з 6 сільських рад.
В 1924 році на території округу утворились радгосп «Пустошинський» та комуна «Безбожник». Граховський район був утворений 15 липня 1929 року. Спочатку до нього входило 143 населених пункти, об'єднаних в 21 сільську раду. Із складу району частина територія відійшла у зв'язку з утворенням Бемизького (1935) та Кізнерського (1939) районів. В 1929 році з 8 тисяч селянських господарств в колгоспи вступили одиниці, до 1935 року їх вже було 92 %. 29 березня 1933 року в народному домі пройшов перший зліт ударників. В 1935 році на основі постанов об'єднаного засідання Удмуртського обкому ВКП(б) та Президії обвиконкому від 8 січня та ВЦВК Удмуртської АРСР від 9 березня з Граховського району був виділений новий Бемизький район.
В 1937 році депутатом Ради Національностей Верховної Ради СРСР першого скликання був обраний голова колгоспу «Венера» (село Удмурт-Возжай) І. А. Смакулов. В 1938 році у Верховну Раду Удмуртської АРСР від Граховського району були обрані Тарасов Олексій Васильович (Новогорський виборчий округ), Шкляєв Григорій Фролович (Лебедівський виборчий округ) та Олександрова-Тимофієва Агафія Олександрівна (Граховський виборчий округ).
В роки Другої Світової війни Граховський район на фронт відправили 4 252 особи, в тому числі 225 жінок. 1 785 осіб загинуло та пропали безвісти. Коли йшли бойові дії в районі, який знаходився в далекому тилу, готували речі для фронту, допомагали евакуйовувати військових та підприємства. Тільки в листопаді 1941 року для Червоної Армії було зібрано 2 тони шерсті, 375 пар шерстяних рукавиць, 285 пар шкарпеток, 1 210 овчин.
Згідно з указом Президії Верховної Ради РРФСР від 1 лютого 1963 року та Президії Верховної Ради Удмуртської АРСР від 5 березня район був ліквідований, а його територія відійшла до Кізнерського району. Але вже на основі постанови Президії Верховної Ради Удмуртської АРСР від 22 жовтня 1965 року, указів Президії Верховної Ради РРФСР від 3 листопада та Президії Верховної Ради Удмуртської АРСР від 16 листопада Граховський район був знову відновлений.
2021 року Граховський район був перетворений в муніципальний округ зі збереженням старої назви, при цьому були ліквідовані усі сільські поселення:
Поселення | Площа, км² | Населення, осіб (2002) | Населення, осіб (2010) | Населення, осіб (2019) | Центр | Населені пункти |
---|---|---|---|---|---|---|
Верхньоігринське сільське поселення | 89,74 | 1232 | 1138 | 1006 | Верхня Ігра | 5 |
Граховське сільське поселення | 9,12 | 3438 | 3245 | 3057 | Грахово | 1 |
Каменське сільське поселення | 58,46 | 766 | 700 | 618 | Каменне | 4 |
Котловське сільське поселення | 262,54 | 635 | 408 | 283 | Котловка | 5 |
Лолошур-Возжинське сільське поселення | 129,85 | 1195 | 972 | 739 | Лолошур-Возжі | 7 |
Новогорське сільське поселення | 149,81 | 1568 | 1283 | 1018 | Новогорське | 10 |
Поримозарічне сільське поселення | 155,43 | 1272 | 1075 | 894 | Грахово | 4 |
Староятчинське сільське поселення | 112,79 | 773 | 533 | 359 | Старі Ятчі | 5 |
Найбільші населені пункти
№ | Населений пункт | Населення, осіб (2002) | Населення, осіб (2010) |
---|---|---|---|
1 | Байтуганово | 247 | 209 |
2 | Батирево | 4 | 0 |
3 | Благодатне | 246 | 194 |
4 | Велика Єрикса | 214 | 151 |
5 | Великий Шубер | 14 | 4 |
6 | Верхній Виселок | 36 | 26 |
7 | Верхня Ігра | 375 | 364 |
8 | Газек | 13 | 6 |
9 | Гаранькіно | 35 | 17 |
10 | Горні Юраші | 31 | 28 |
11 | Грахово | 3438 | 3245 |
12 | Зарічний | 473 | 356 |
13 | Іж-Боб'я | 206 | 189 |
14 | Каменне | 435 | 415 |
15 | Кокшан | 112 | 81 |
16 | Котловка | 272 | 194 |
17 | Лолошур-Возжі | 614 | 548 |
18 | Макарово | 188 | 88 |
19 | Мамаєво | 232 | 166 |
20 | Марі-Возжай | 441 | 376 |
21 | Мещеряково | 43 | 29 |
22 | Мішкино | 190 | 180 |
23 | Нижні Адам-Учі | 114 | 96 |
24 | Нижній Тиловай | 114 | 90 |
25 | Нижні Юраші | 267 | 199 |
26 | Нижня Сайка | 15 | 21 |
27 | Нова Бондюга | 40 | 35 |
28 | Новогорське | 546 | 458 |
29 | Порим | 539 | 521 |
30 | Поршур | 175 | 123 |
31 | Руський Куюк | 55 | 22 |
32 | Руський Тиловай | 0 | 1 |
33 | Руські Адам-Учі | 11 | 0 |
34 | Сарайкіно | 4 | 2 |
35 | Селянур | 168 | 114 |
36 | Слов'янська Слобода | - | 0 |
37 | Соловйовка | 50 | 44 |
38 | Стара Ігра | 385 | 368 |
39 | Старі Ятчі | 332 | 243 |
40 | Шарберда | 43 | 31 |
41 | Ягі-Каксі | 162 | 120 |
Соціальна сфера
Освіта
В 1842 році в селах Грахово та Мещеряково при церквах були відкриті церковно-парафіяльні школи, пізніше відкрились нові в селах Новогорське, Лебедівка, Стара та Верхня Ігра, Котловка. На 1912 рік кількість грамотних збільшилась до 1 000 осіб. Після революції грошей на будівництво нових шкіл не виділялось, тому їх відкривали в будинках розкулачених. На 1940 рік в Граховському районі вже діяло 42 школи (1 середня, 5 семирічних та 36 початкових), в яких навчалось 4377 дітей. З 1950-их років починається зменшення чисельності районі. Як наслідок з 1967 по 1978 роки були закриті школи в селах Архангельське, Козьмодем'янське, Руський Тиловай, Великий Шубер, Батирево, Шарберда, Поршур, Нижні Адам-Учі. 1974 року Граховська середня школа збудувала нове приміщення (старе збудоване 1916 року). В 1978 році статус середньої отримали також школи сіл Верхня Ігра, Новогорське, Старі Ятчі, пізніше — Лолошур-Возжі, Марі-Возжай, Зарічний. У 2003 році збудоване нове приміщення Поримської школи, в 2007 році — в селі Марі-Возжай. Через зменшення чисельності в 2008 році закрились школи в селах Макарово, Велика Єрикса та Мішкино.
У 2008 році нараховувалось 19 шкіл — 7 середніх, 2 основні та 10 початкових. В школах району працювало 185 вчителів та навчалось 1 157 учнів. Удмуртську мову та літературу викладають в 10 школах, марійську мову — в 3 школах, чуваську мову — в одній школі як факультатив, татарську мову — теж в одній школі.
Релігія
На сьогодні в окрузі діючими церквами є лише 2:
- Христоріздвяна церква в селі Грахово (1850)
- Пророко-Іллінська церква в селі Новогорське (1864)
Також є недіючі церкви, які підлягають ремонту та відновленню:
- Христоріздвяна церква в селі Мещеряково (1847)
- в колишньому селі Архангельське (1911)
- в селі Верхня Ігра (1862)
- в колишньому селі Козьмодем'янське
Персоналії
В Граховському районі народилось багато відомих і талановитих людей:
- Ашальчи Окі (Векшина Якилина Григорівна) — перша удмуртська поетеса та лікар. Ашальчи — це удмуртська назва польової квітки, яка квітне ранньою весною —
- Айво Іві (Векшин Іван Григорович) — видатний удмуртський письменник та поет, брат Ашальчи Окі
- — генерал-полковник, народився в селищі Октябрському (Жирновському), яке нині не існує
- — учасник німецько-радянської війни, призваний з села Грахово, йому надано звання Героя Радянського Союзу. Золоту зірку та орден Леніна йому вручив командувач 1-м Білоруським фронтом маршал Радянського Союзу Г. К. Жуков. Вмер ветеран в 1977 році в селищі Кемеровської області
- — уродженець села Марі-Возжай, удостоєний 3 орденів Слави, ордена Червоної Зірки та медалі «За відвагу»
- Атаманов Михайло Гаврилович — уродженець села Стара Ігра (Вуж Егра) — доктор філології в миру, отець Михайло в міста Іжевська, вчений та великий удмуртський просвітник
Вихідцями з Граховського району є декілька спортсменів:
- — автогонщик, брав участь в ралі Париж-Дакар, багаторазовий чемпіон Росії з авторалі
- брати Іван та Михайло Землянови — борці
- Удмуртова Оксана — майстер спорту з легкої атлетики
- Олександр Селіверстов — відомий лижник
5 учасників ВВВ з Граховського району були учасниками Параду Перемоги в Москві:
- Дерягін Василь Єгорович (село Грахово)
- Ковичев Микола Іванович (село Козьмодем'янське)
- Макаров Дмитро Миколайович (село Селянур)
- Мохначев Терентій Іванович (село Котловка)
- Миронов Ілля Іванович (село Велика Єрикса)
В роки другої світової війни широку популярність отримали перший секретар Граховського райкому КПРС П. П. Сисоєв, який в подальшому очолив Верховну Раду Удмуртської АРСР, орач А. К. Шабаліна, голова колгоспу ім. Куйбишева (село Благодатне) О. С. Смирнов, рядовий колгоспник з колгоспу «Активіст» (село Козьмодемьянське) Ф. І. Байгулов.
Про земляків Граховщини Михайло Козлов написав книгу «Граховський зорепад», де поряд з відомии людьми описано історію і про тітку Анну, яка жертвувала всі свої гроші на відновлення Христоріздвяної церкви в селі Грахово, а сама при цьому жила в невеличкій хатинці з одним віконцем.
Примітки
- Численность населения Российской Федерации по муниципальным образованиям на 1 января 2019 года — Федеральна служба державної статистики РФ (рос.)
- Результати перепису населення 2010 року в Удмуртії (рос.) [ 2022-08-17 у Wayback Machine.]
- http://pop-stat.mashke.org/russia-[недоступне посилання]
- (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 18 жовтня 2013. Процитовано 18 жовтня 2013.
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title () - З них кряшени — 281 особа
- Вірмени — 41 особа, українці — 35, узбеки — 21, башкири — 15, білоруси — 6, мордва — 5, азербайджанці — 4, казахи, німці, таджики, цигани — по 2, комі-перм'яки, молдовани, поляки, туркмени — по 1 особі
- З них удмурти — 50 %, росіяни — 50 %.
- З них росіяни — 100 %.
- . Архів оригіналу за 7 липня 2008. Процитовано 1 червня 2010.
Посилання
- Історія Граховського району [ 29 травня 2014 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Gra hovskij rajon ros Grahovskij rajon udm Grah yoros municipalnij okrug v skladi Udmurtskoyi Respubliki Rosijskoyi Federaciyi Administrativnij centr selo Grahovo Grahovskij rajon ros Grahovskij rajon udm Grah yoros Gerb Grahovskogo rajonu Prapor Grahovskogo rajonu Osnovni dani Sub yekt Rosijskoyi Federaciyi Udmurtiya Utvorenij 15 lipnya 1929 roku Naselennya 2019 7974 osobi Plosha 970 58 km Gustota naselennya 8 22 osib km Telefonnij kod 7 34163 Naseleni punkti ta poselennya Administrativnij centr selo Grahovo Silskih naselenih punktiv 41 Vlada Golova miscevoyi dumi Byelov Viktor Ivanovich Golova rajonu Krestyaninov Mihajlo Arsentijovich MapaGeografiyaGrahovskij rajon roztashovanij na pivdni Udmurtiyi ta mezhuye yak z inshimi okrugami respubliki Kiznerskim na zahodi Mozhginskim na pivnochi Alnaskim na shodi tak i z Tatarstanom Yelabuzkim ta Mendelyeyevskim rajonami Mapa okrugu Okruzhnij centr selo Grahovo roztashovane za 160 km na pivdennij zahid vid mista Izhevska za 65 km na pivden vid mista Mozhga za 45 km na shid vid selisha Kizner de znahoditsya najblizhcha zaliznichna stanciya ta za 40 km na zahid vid sela Alnashi Relyef teritoriyi slabkohvilyastij z nayavnistyu nevelikih visochin ta pagorbiv adzhe vin roztashovanij na Mozhginskij visochini Maksimalna visota 256 m na pivnichnomu shodi nepodalik kolishnogo sela Novotroyicke Yaskravo virazhena poyarovanist Najbilsha richka Um yak sho protikaye v zahidnij chastini ta vpadaye do V yatki Pritokami Um yaka v mezhah okrugu ye richki Adamka ta Yaga Roslinnist predstavlena 4 grupami roslin lisi luki polya ta chagarniki Lisi roztashovani na zahodi pivnochi ta shodi Vsi lisovi masivi ye mishanimi z perevazhannyam yalini Na zahodi yalina zrostaye razom z v yazom lipoyu Udmurtskij lis ta berezoyu Na pivnochi yalinovi lisi zmishuyutsya z lipoyu ta osikoyu Tut zrostayut takozh sosnovo osikovi ta osikovo berezovi lisi Na shodi poshireni yalinovo lipovi lisi NaselennyaNaselennya 7974 osobi 2019 9354 u 2010 10879 u 2002 Grahovskij rajon nazivayut unikalnoyu okrayinoyu Udmurtiyi po nacionalnomu skladu naselennya Na teritoriyi okrugu kompaktno ta zmishano prozhivayut rosiyani 42 3 udmurti 36 6 marijci 10 9 kryasheni 6 1 ta chuvashi 3 3 Nacionalnij sklad naselennya stanom na 2010 rik Narodnist Chiselnist osib 2010 Rosiyani 4056 43 36 Udmurti 3340 35 71 Marijci 960 10 26 Tatari 453 4 84 Chuvashi 247 2 64 Inshi 139 1 49 Osobi sho ne vkazali nacionalnist 159 1 70IstoriyaZa tverdzhennyami miscevogo vchenogo doktora filologichnih nauk M G Atamanova pershi poselennya na teritoriyi okrugu buli udmurtskimi V jogo Kratkom istoriko etimologicheskom slovare toponimov ye nazva gori Kargurez visochini bilya sela Stara Igra de viyavleno gorodishe yake vidnositsya do seredini ta kincya I tisyacholittya Marijski sela vinikli v seredini XVIII V kinci cogo stolittya ta na pochatku XIX utvorilis kryashenski poselennya Chuvashi pribuli v rezultati stolipinskoyi agrarnoyi reformi na pochatku XX stolittya Pochatok zaselennya rosiyanami teritoriyi okrugu pov yazane iz zasnuvannyam v 1756 roci yakij v 1777 roci perejshov u kerivnictvo vidstavnogo majora Yevgrafa Lebedyeva Vin stvoriv pomishicku sadibu na pustinnih zemlyah yaki buli darovani jomu Katerinoyu II za bojovi zaslugi v rosijsko tureckij vijni V podalshomu z nizhnogorodskih selyan zavezenih barinom na teritoriyu okrugu utvorilos selo Pustosh Inshi rosijski poselennya stvoreni pereselencyami z Prikam ya a takozh z ta inshih povitiv V yatskoyi guberniyi Selo Grahovo bulo zasnovane 1813 roku pereselencyami z sela V yatskoyi guberniyi Grahovim Yuhimom Josipovichem ta jogo sinami Yegorom Grigoriyem Mikolayem Oleksandrom ta Semenom Do 1917 roku na teritoriyi okrugu narahovuvalos 8 pravoslavnih hramiv Budivnictvo pershogo z nih Hristorizdvyanoyi cerkvi v seli Mesheryakovo vidnositsya do 1759 roku Cerkovno parafiyalni shkoli buli vidkriti v 1842 roci pri Grahovskij ta Mesheryakovskij cerkvah uchilisha shkoli dlya cholovichogo ta zhinochogo naselennya v 1884 1885 rokah Pershi vidomosti pro likarnyu v seli Grahovo vidnosyatsya do 1872 roku budivnictvo zemskoyi likarni zdijsnyuvav vipusknik medichnogo fakultetu Kazanskogo universitetu N M Selyugin Deyaki derev yani budivli togo chasu vikoristovuyutsya i po cej den Pid chas epidemiyi siplogo tifu Selyugin yizdiv po selam stvoryuyuchi timchasovi stacionari navchayuchi naselennya metodam likuvannya vid ciyeyi hvorobi ta smertelno zarazivsya sam Vin pohoronenij na teritoriyi Hristorizdvyanoyi cerkvi sela Grahovo Radyanska vlada bula vstanovlena na teritoriyi okrugu v kvitni 1918 roku cya podiya tisno pov yazana z urodzhencem sela Kamenne G S Borisovim Navesni 1919 roku okrug buv zajnyatij chastinami armiyi Kolchaka Bilogvardijci rozpravilis z radyanskimi aktivistami pro sho nagaduyut bratski mogili na Kozmodem yanskomu ta Grahovskomu cvintaryah Na osnovi dekretu VCVK vid 28 lipnya 1924 roku ta postanovi oblplanu vid 28 bereznya togo zh roku do Grahovskoyi volosti buli priyednani poselennya Bilyarskoyi Novogorskoyi ta Staroyatchinskoyi volostej Mozhginskogo povitu i volost skladalas z 6 silskih rad V 1924 roci na teritoriyi okrugu utvorilis radgosp Pustoshinskij ta komuna Bezbozhnik Grahovskij rajon buv utvorenij 15 lipnya 1929 roku Spochatku do nogo vhodilo 143 naselenih punkti ob yednanih v 21 silsku radu Iz skladu rajonu chastina teritoriya vidijshla u zv yazku z utvorennyam Bemizkogo 1935 ta Kiznerskogo 1939 rajoniv V 1929 roci z 8 tisyach selyanskih gospodarstv v kolgospi vstupili odinici do 1935 roku yih vzhe bulo 92 29 bereznya 1933 roku v narodnomu domi projshov pershij zlit udarnikiv V 1935 roci na osnovi postanov ob yednanogo zasidannya Udmurtskogo obkomu VKP b ta Prezidiyi obvikonkomu vid 8 sichnya ta VCVK Udmurtskoyi ARSR vid 9 bereznya z Grahovskogo rajonu buv vidilenij novij Bemizkij rajon V 1937 roci deputatom Radi Nacionalnostej Verhovnoyi Radi SRSR pershogo sklikannya buv obranij golova kolgospu Venera selo Udmurt Vozzhaj I A Smakulov V 1938 roci u Verhovnu Radu Udmurtskoyi ARSR vid Grahovskogo rajonu buli obrani Tarasov Oleksij Vasilovich Novogorskij viborchij okrug Shklyayev Grigorij Frolovich Lebedivskij viborchij okrug ta Oleksandrova Timofiyeva Agafiya Oleksandrivna Grahovskij viborchij okrug V roki Drugoyi Svitovoyi vijni Grahovskij rajon na front vidpravili 4 252 osobi v tomu chisli 225 zhinok 1 785 osib zaginulo ta propali bezvisti Koli jshli bojovi diyi v rajoni yakij znahodivsya v dalekomu tilu gotuvali rechi dlya frontu dopomagali evakujovuvati vijskovih ta pidpriyemstva Tilki v listopadi 1941 roku dlya Chervonoyi Armiyi bulo zibrano 2 toni shersti 375 par sherstyanih rukavic 285 par shkarpetok 1 210 ovchin Zgidno z ukazom Prezidiyi Verhovnoyi Radi RRFSR vid 1 lyutogo 1963 roku ta Prezidiyi Verhovnoyi Radi Udmurtskoyi ARSR vid 5 bereznya rajon buv likvidovanij a jogo teritoriya vidijshla do Kiznerskogo rajonu Ale vzhe na osnovi postanovi Prezidiyi Verhovnoyi Radi Udmurtskoyi ARSR vid 22 zhovtnya 1965 roku ukaziv Prezidiyi Verhovnoyi Radi RRFSR vid 3 listopada ta Prezidiyi Verhovnoyi Radi Udmurtskoyi ARSR vid 16 listopada Grahovskij rajon buv znovu vidnovlenij 2021 roku Grahovskij rajon buv peretvorenij v municipalnij okrug zi zberezhennyam staroyi nazvi pri comu buli likvidovani usi silski poselennya Poselennya Plosha km Naselennya osib 2002 Naselennya osib 2010 Naselennya osib 2019 Centr Naseleni punkti Verhnoigrinske silske poselennya 89 74 1232 1138 1006 Verhnya Igra 5 Grahovske silske poselennya 9 12 3438 3245 3057 Grahovo 1 Kamenske silske poselennya 58 46 766 700 618 Kamenne 4 Kotlovske silske poselennya 262 54 635 408 283 Kotlovka 5 Loloshur Vozzhinske silske poselennya 129 85 1195 972 739 Loloshur Vozzhi 7 Novogorske silske poselennya 149 81 1568 1283 1018 Novogorske 10 Porimozarichne silske poselennya 155 43 1272 1075 894 Grahovo 4 Staroyatchinske silske poselennya 112 79 773 533 359 Stari Yatchi 5Najbilshi naseleni punkti Naselenij punkt Naselennya osib 2002 Naselennya osib 2010 1 Bajtuganovo 247 209 2 Batirevo 4 0 3 Blagodatne 246 194 4 Velika Yeriksa 214 151 5 Velikij Shuber 14 4 6 Verhnij Viselok 36 26 7 Verhnya Igra 375 364 8 Gazek 13 6 9 Garankino 35 17 10 Gorni Yurashi 31 28 11 Grahovo 3438 3245 12 Zarichnij 473 356 13 Izh Bob ya 206 189 14 Kamenne 435 415 15 Kokshan 112 81 16 Kotlovka 272 194 17 Loloshur Vozzhi 614 548 18 Makarovo 188 88 19 Mamayevo 232 166 20 Mari Vozzhaj 441 376 21 Mesheryakovo 43 29 22 Mishkino 190 180 23 Nizhni Adam Uchi 114 96 24 Nizhnij Tilovaj 114 90 25 Nizhni Yurashi 267 199 26 Nizhnya Sajka 15 21 27 Nova Bondyuga 40 35 28 Novogorske 546 458 29 Porim 539 521 30 Porshur 175 123 31 Ruskij Kuyuk 55 22 32 Ruskij Tilovaj 0 1 33 Ruski Adam Uchi 11 0 34 Sarajkino 4 2 35 Selyanur 168 114 36 Slov yanska Sloboda 0 37 Solovjovka 50 44 38 Stara Igra 385 368 39 Stari Yatchi 332 243 40 Sharberda 43 31 41 Yagi Kaksi 162 120Socialna sferaOsvita V 1842 roci v selah Grahovo ta Mesheryakovo pri cerkvah buli vidkriti cerkovno parafiyalni shkoli piznishe vidkrilis novi v selah Novogorske Lebedivka Stara ta Verhnya Igra Kotlovka Na 1912 rik kilkist gramotnih zbilshilas do 1 000 osib Pislya revolyuciyi groshej na budivnictvo novih shkil ne vidilyalos tomu yih vidkrivali v budinkah rozkulachenih Na 1940 rik v Grahovskomu rajoni vzhe diyalo 42 shkoli 1 serednya 5 semirichnih ta 36 pochatkovih v yakih navchalos 4377 ditej Z 1950 ih rokiv pochinayetsya zmenshennya chiselnosti rajoni Yak naslidok z 1967 po 1978 roki buli zakriti shkoli v selah Arhangelske Kozmodem yanske Ruskij Tilovaj Velikij Shuber Batirevo Sharberda Porshur Nizhni Adam Uchi 1974 roku Grahovska serednya shkola zbuduvala nove primishennya stare zbudovane 1916 roku V 1978 roci status serednoyi otrimali takozh shkoli sil Verhnya Igra Novogorske Stari Yatchi piznishe Loloshur Vozzhi Mari Vozzhaj Zarichnij U 2003 roci zbudovane nove primishennya Porimskoyi shkoli v 2007 roci v seli Mari Vozzhaj Cherez zmenshennya chiselnosti v 2008 roci zakrilis shkoli v selah Makarovo Velika Yeriksa ta Mishkino U 2008 roci narahovuvalos 19 shkil 7 serednih 2 osnovni ta 10 pochatkovih V shkolah rajonu pracyuvalo 185 vchiteliv ta navchalos 1 157 uchniv Udmurtsku movu ta literaturu vikladayut v 10 shkolah marijsku movu v 3 shkolah chuvasku movu v odnij shkoli yak fakultativ tatarsku movu tezh v odnij shkoli Religiya Na sogodni v okruzi diyuchimi cerkvami ye lishe 2 Hristorizdvyana cerkva v seli Grahovo 1850 Proroko Illinska cerkva v seli Novogorske 1864 Takozh ye nediyuchi cerkvi yaki pidlyagayut remontu ta vidnovlennyu Hristorizdvyana cerkva v seli Mesheryakovo 1847 v kolishnomu seli Arhangelske 1911 v seli Verhnya Igra 1862 v kolishnomu seli Kozmodem yanskePersonaliyiV Grahovskomu rajoni narodilos bagato vidomih i talanovitih lyudej Ashalchi Oki Vekshina Yakilina Grigorivna persha udmurtska poetesa ta likar Ashalchi ce udmurtska nazva polovoyi kvitki yaka kvitne rannoyu vesnoyu Ajvo Ivi Vekshin Ivan Grigorovich vidatnij udmurtskij pismennik ta poet brat Ashalchi Oki general polkovnik narodivsya v selishi Oktyabrskomu Zhirnovskomu yake nini ne isnuye uchasnik nimecko radyanskoyi vijni prizvanij z sela Grahovo jomu nadano zvannya Geroya Radyanskogo Soyuzu Zolotu zirku ta orden Lenina jomu vruchiv komanduvach 1 m Biloruskim frontom marshal Radyanskogo Soyuzu G K Zhukov Vmer veteran v 1977 roci v selishi Kemerovskoyi oblasti urodzhenec sela Mari Vozzhaj udostoyenij 3 ordeniv Slavi ordena Chervonoyi Zirki ta medali Za vidvagu Atamanov Mihajlo Gavrilovich urodzhenec sela Stara Igra Vuzh Egra doktor filologiyi v miru otec Mihajlo v mista Izhevska vchenij ta velikij udmurtskij prosvitnik Vihidcyami z Grahovskogo rajonu ye dekilka sportsmeniv avtogonshik brav uchast v rali Parizh Dakar bagatorazovij chempion Rosiyi z avtorali brati Ivan ta Mihajlo Zemlyanovi borci Udmurtova Oksana majster sportu z legkoyi atletiki Oleksandr Seliverstov vidomij lizhnik 5 uchasnikiv VVV z Grahovskogo rajonu buli uchasnikami Paradu Peremogi v Moskvi Deryagin Vasil Yegorovich selo Grahovo Kovichev Mikola Ivanovich selo Kozmodem yanske Makarov Dmitro Mikolajovich selo Selyanur Mohnachev Terentij Ivanovich selo Kotlovka Mironov Illya Ivanovich selo Velika Yeriksa V roki drugoyi svitovoyi vijni shiroku populyarnist otrimali pershij sekretar Grahovskogo rajkomu KPRS P P Sisoyev yakij v podalshomu ocholiv Verhovnu Radu Udmurtskoyi ARSR orach A K Shabalina golova kolgospu im Kujbisheva selo Blagodatne O S Smirnov ryadovij kolgospnik z kolgospu Aktivist selo Kozmodemyanske F I Bajgulov Pro zemlyakiv Grahovshini Mihajlo Kozlov napisav knigu Grahovskij zorepad de poryad z vidomii lyudmi opisano istoriyu i pro titku Annu yaka zhertvuvala vsi svoyi groshi na vidnovlennya Hristorizdvyanoyi cerkvi v seli Grahovo a sama pri comu zhila v nevelichkij hatinci z odnim vikoncem PrimitkiChislennost naseleniya Rossijskoj Federacii po municipalnym obrazovaniyam na 1 yanvarya 2019 goda Federalna sluzhba derzhavnoyi statistiki RF ros Rezultati perepisu naselennya 2010 roku v Udmurtiyi ros 2022 08 17 u Wayback Machine http pop stat mashke org russia nedostupne posilannya PDF Arhiv originalu PDF za 18 zhovtnya 2013 Procitovano 18 zhovtnya 2013 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya Z nih kryasheni 281 osoba Virmeni 41 osoba ukrayinci 35 uzbeki 21 bashkiri 15 bilorusi 6 mordva 5 azerbajdzhanci 4 kazahi nimci tadzhiki cigani po 2 komi perm yaki moldovani polyaki turkmeni po 1 osobi Z nih udmurti 50 rosiyani 50 Z nih rosiyani 100 Arhiv originalu za 7 lipnya 2008 Procitovano 1 chervnya 2010 PosilannyaIstoriya Grahovskogo rajonu 29 travnya 2014 u Wayback Machine