Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Готичний реформатський храм — дерев'яна церква, яка знаходиться у селі Четфалва, Берегівського району, Закарпатської області, пам'ятка архітектури національного значення (№ 182).
| Готичний реформатський храм | |
|---|---|
 | |
| 48°07′27″ пн. ш. 22°47′28″ сх. д. / 48.1242500° пн. ш. 22.79111° сх. д.Координати: 48°07′27″ пн. ш. 22°47′28″ сх. д. / 48.1242500° пн. ш. 22.79111° сх. д. | |
| Країна |  Україна |
| Місто | Закарпатська область |
| Тип | церква |
| Тип будівлі | церква |
| Стиль | дерев'яна архітектура |
| Перша згадка | 1645 |
| Прибудови | Дзвіниця |
| Реліквії і святині | Орнаментальні композиції XVIII століття |
| Стан | задовільний |
 Медіафайли у Вікісховищі | |
Архітектура
Кам'яний готичний костел XV століття, що складається з абсиди і нава, обривається високим трикутним фронтоном. Храм побудований з каменю на вапняному розчині, зовні і зсередини обштукатурений і побілений. У плані пам'ятник являє однонавову базиліку з п'ятигранними хором, відокремленим від нави аркою стрілчастої форми. Південно-західний кут укріплений кам'яним контрфорсом, перекритий двосхилим дахом крутого ухилу. Хори розташовані у західній і північної стін на дубових різьблених стовпчиках. Дерев'яна стеля розбита на кесони.
Впритул до західної стіни церкви прилягає дзвіниця, побудована в XVIII столітті. За своїми архітектурними формам дзвіниця нагадує оборонні вежі Чехії, Німеччини минулих століть. Дерев'яна, квадратна в плані, каркасної конструкції, двох'ярусна. Перший ярус оточує опасання на стовпчиках з , обшите дошками. Перший ярус виконує роль вхідної брами. Другий ярус виконаний у вигляді високої вежі з підсябиттям, прикрашеним по низу різьбленням і аркадою-голосниць вгорі. Нижній ярус вежі ширший ніж верхній і відокремлений від нього похилим дахом. В оборонних вежах такий дах мав функціональне призначення, від нього відскакували кидані на обложників крізь отвори в підлозі галереї різні предмети. У дзвіниці галерея-підсябиття і похилий дах мають вже суто декоративний характер. Дзвіницю перекривають чотирьохскатний дах, що переростає в високий гранований шпиль, покритий лемешем. Висота шпиля майже дорівнює висоті вежі.
Дзвіниця у Четфалві — шедевр теслярського мистецтва. Майже 30-метрова дзвіниця вважається чи не найвищою серед своїх посестер на Закарпатті. Її каркасна конструкція не має собі рівних серед дерев'яних споруд подібного роду в Україні. Щоб у цьому переконатися, варто лише увійти під її покров і подивитися на її «скелет», що складається з шістнадцяти несучих опор і незліченних розкосів і зв'язків. Щоб звести таку будівлю, необхідно було мати не тільки великий досвід, але і величезну художню фантазію. Сучасні математичні обчислення довели, що інженерне рішення цієї дзвіниці, яке забезпечило її стійкість, бездоганно. Вежа стоїть прямо на землі, у неї немає ні вкопаних паль підстави, ні фундаментів. Замість них по периметру будівлі розташовано ряд каменів, а на них - з колод, на яку поставлені несучі стовпи. Висота дзвіниці не перевищує 30-ти метрів. Вона має прості короткі пропорції (її вінчання і власне дзвіниця мають відношення 1:1), але в просторовому сприйнятті здається, ніби завершення нижче. Низ цієї споруди являє собою відкритий каркас, захищений від дощів широким опасанням. Над ним піднімається струнка вежа з декоративним підсябиттям, кінці дощок обшивки якого, мають фігурні вирізи, створюють візерунчастий малюнок. Над підсябиттям проходить аркатура з трилопатевих арок, шатрова покрівля якої за пружною кривої переходить в височенний шпиль гострого малюнка. У підстави шпиля дзвіниці розташовані чотири мініатюрні башточки з маленькими шпилями. Ці башточки створюють контраст, візуально збільшують масштаб центрального шпиля і надають вінчанню надзвичайну ошатність.
Історія
У 1645 році в місцевій хроніці йдеться про міцну реформатську громаду, якій належав простої форми храм XV сторіччя, що давніше був католицьким. Храм вимуровано з каменю, зовні й всередині стіни поштукатурено і побілено. Наву накрито високим двосхилим дахом, п’ятигранне приміщення вівтаря значно менше і вужче, відділене від нави стрілчастою аркою. Південно-західний кут зміцнено контрфорсом.
Кам'яний костел походить, за останніми даними, ще з XV століття, а дзвіницю поставили біля його фасаду у XVIII столітті. Дзвіницю могли збудувати у 1753 році, коли відбулася значна перебудова храму. Вхід до церкви веде через нижній ярус дзвіниці, крізь закриту галерею, сполучену з входом на західному фасаді.
Церкву й дзвіницю ідеально відреставровано у кінці 1990-х років: дзвіницю оббито новим ґонтом, стіни церкви побілено, а металеве покриття дахів замінено ґонтовим.
Інтер'єр
Кам'яний храм розташований посеред великого села з щільною забудовою. Поруч з ним стоїть дерев'яна дзвіниця у вигляді оборонної вежі. Однонавовий кам'яний храм XVIII століття має грановану абсиду. Найбільший інтерес представляє його інтер'єр, вірніше декоративні розписи його стелі. Бо сам він скромний: білі стіни, в наві — лавки, у вівтарі — звичайний стіл замість престолу. Північні стіни нави й святилища не мають вікон, південні стіни прорізано вузькими готичними вікнами. Розписи перекриття храму — одне з чудових творів народного мистецтва. Стелі дерев'яні. Майстер Шандор Ференц виконав теслярські роботи, а безіменний майстер — мальовничі. Ці розписи становлять великий інтерес не тільки як унікальний пам'ятник монументального декоративного живопису, але і як свідчення творчих зв'язків українського та угорського мистецтва.
Мурований готичний костел ховає у своїх стінах справжнє диво, яке, знову таки, не має аналогів в Україні. Дерев'яна стеля нави розділена на дещо нерівні за розмірами і формою квадрати, по 10-ть штук у довжину та 6-ть — в ширину. Всі ці 60 кесонів заповнені яскравими орнаментальними композиціями, з яких повторюються лише дві.
Як свідчить дата в одному з кесонів, стелю оздоблено у 1753 році. Теслярські роботи виконав майстер Шандор Ференц, розмалював стелю або він, або інший, невідомий майстер. Квадратні щити із дощок, прикрашені живописом, вже в готовому вигляді без певного порядку змонтовані на стелі. Ймовірно, роботи велися таким чином, спочатку все поле щита зафарбовували білою або вохристо-коричневою або чорною фарбою. Потім, залежно від кольору тла, майстер виконував на ньому орнамент у певній гамі: на темному тлі — світлих тонів, а на світлому — яскравих і інтенсивних. Стеля в абсиді розписана на 20-ть років пізніше і відрізняється за орнаментами і колоритом. Ця розписна стеля — неповторний витвір народного декоративного мистецтва.
Кесони трохи відрізняються розмірами один від іншого, завдяки чому в розбивці відсутня сухість і шаблон. Всі шістдесят кесонів заповнені декоративними орнаментальними композиціями. В одному з них поміщена дата — 1753 рік, а в іншому — зроблено напис, в якій повідомляється ім'я жертводавця і виконавця — Шандора Ференца і зображений теслярський інструмент — рубанок.
Рослинна орнаментація в кожному кесоні являє собою абсолютно самостійну композицію. Одні з них — їх вісім — побудовані по двох осях симетрії, інші — їх дев'ятнадцять — по одній, нарешті, одна композиція абсолютно не має осей симетрії. Розпис стелі в цілому справляє враження величезної української плахти, в якій за малюнком в шашку компонуються окремі квадрати. Оригінальне перекриття нави сприймається як строкатий килим, витканий руками народних умільців.
Особливу красу розпису надає матова поверхня живопису, а також фони квадратів: білий, глибокий оксамитовий, чорний і вохристо-коричневий. Червоні, білі, жовті, зелені, охристо-рожеві, сіро-блакитні і ніжно-жовті орнаменти вражають своєю різноманітністю і неповторністю. Їх малюнки мають аналогії не тільки з мотивами прикрас Євангелія XVII століття з Негровця, але і з розписами українських хат, а також мисників, скринь, посуду і інших предметів ужитку. Це вказує на джерела, якими користувався і якими надихався прекрасний художник-декоратор, який оформив стелю храму в Четфалві.
Розписи стелі у вівтарі виконані по світлому тлу і не мають того монументального характеру, як розписи нава, вони сухіші і свідчать про те, що декоративне мистецтво у XVIII столітті починає занепадати.
Примітки
- Поп И. И., Поп Д. И. В горах и долинах Закарпатья. — М.: Искусство, 1971. — С.71
- Артемов А. А Памятники градостроительства и архитектуры Украинской ССР. Иллюстрированный справочник-каталог. В 4-х т. Т.2. Винницкая, Волынская, Ворошиловградская, Днепропетровская, Донецкая, Житомирская, Закарпатская, запорожская, Ивано-Франковская, Кировоградская, Крымская области. — Киев.: Будівельник, 1984. — С.172-173
- . Архів оригіналу за 20 лютого 2020. Процитовано 11 грудня 2012.
- Логвин Г. Н. Украинские Карпаты. — М.: Искусство. — 1973. — С.122-126
- М. Сирохман. П'ятдесят п'ять дерев'яних храмів Закарпаття. — К.: Грані-Т, — 2008.
Посилання
- Пам'ятки Четфалви на сайті "Дерев'яні храми України" [ 20 лютого 2020 у Wayback Machine.]
- Прадідівська слава: база даних українських пам’яток і визначних місць [ 21 грудня 2012 у Wayback Machine.]
Джерела
- Пам’ятники архітектури УРСР, що перебувають під державною охороною: список. — К.: Держбудвидав. — 1956.
- Артемов А. А Памятники градостроительства и архитектуры Украинской ССР. Иллюстрированный справочник-каталог. В 4-х т. Т.2. Винницкая, Волынская, Ворошиловградская, Днепропетровская, Донецкая, Житомирская, Закарпатская, запорожская, Ивано-Франковская, Кировоградская, Крымская области. — Киев.: Будівельник, 1984. — 336с.
- Логвин Г. Н. Украинские Карпаты. — М.: Искусство. — 1973.
- Сирохман М. П’ятдесят п’ять дерев’яних храмів Закарпаття. — К.: Грані-Т, — 2008. — 88с.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Gotichnij reformatskij hram derev yana cerkva yaka znahoditsya u seli Chetfalva Beregivskogo rajonu Zakarpatskoyi oblasti pam yatka arhitekturi nacionalnogo znachennya 182 Gotichnij reformatskij hramCerkva v seli Chetfalva Cerkva v seli Chetfalva48 07 27 pn sh 22 47 28 sh d 48 1242500 pn sh 22 79111 sh d 48 1242500 22 79111 Koordinati 48 07 27 pn sh 22 47 28 sh d 48 1242500 pn sh 22 79111 sh d 48 1242500 22 79111Krayina UkrayinaMistoZakarpatska oblastTipcerkvaTip budivlicerkvaStilderev yana arhitekturaPersha zgadka1645PribudoviDzvinicyaRelikviyi i svyatiniOrnamentalni kompoziciyi XVIII stolittyaStanzadovilnij Mediafajli u VikishovishiArhitekturaKam yanij gotichnij kostel XV stolittya sho skladayetsya z absidi i nava obrivayetsya visokim trikutnim frontonom Hram pobudovanij z kamenyu na vapnyanomu rozchini zovni i zseredini obshtukaturenij i pobilenij U plani pam yatnik yavlyaye odnonavovu baziliku z p yatigrannimi horom vidokremlenim vid navi arkoyu strilchastoyi formi Pivdenno zahidnij kut ukriplenij kam yanim kontrforsom perekritij dvoshilim dahom krutogo uhilu Hori roztashovani u zahidnij i pivnichnoyi stin na dubovih rizblenih stovpchikah Derev yana stelya rozbita na kesoni Vpritul do zahidnoyi stini cerkvi prilyagaye dzvinicya pobudovana v XVIII stolitti Za svoyimi arhitekturnimi formam dzvinicya nagaduye oboronni vezhi Chehiyi Nimechchini minulih stolit Derev yana kvadratna v plani karkasnoyi konstrukciyi dvoh yarusna Pershij yarus otochuye opasannya na stovpchikah z obshite doshkami Pershij yarus vikonuye rol vhidnoyi brami Drugij yarus vikonanij u viglyadi visokoyi vezhi z pidsyabittyam prikrashenim po nizu rizblennyam i arkadoyu golosnic vgori Nizhnij yarus vezhi shirshij nizh verhnij i vidokremlenij vid nogo pohilim dahom V oboronnih vezhah takij dah mav funkcionalne priznachennya vid nogo vidskakuvali kidani na oblozhnikiv kriz otvori v pidlozi galereyi rizni predmeti U dzvinici galereya pidsyabittya i pohilij dah mayut vzhe suto dekorativnij harakter Dzvinicyu perekrivayut chotirohskatnij dah sho pererostaye v visokij granovanij shpil pokritij lemeshem Visota shpilya majzhe dorivnyuye visoti vezhi Dzvinicya u Chetfalvi shedevr teslyarskogo mistectva Majzhe 30 metrova dzvinicya vvazhayetsya chi ne najvishoyu sered svoyih posester na Zakarpatti Yiyi karkasna konstrukciya ne maye sobi rivnih sered derev yanih sporud podibnogo rodu v Ukrayini Shob u comu perekonatisya varto lishe uvijti pid yiyi pokrov i podivitisya na yiyi skelet sho skladayetsya z shistnadcyati nesuchih opor i nezlichennih rozkosiv i zv yazkiv Shob zvesti taku budivlyu neobhidno bulo mati ne tilki velikij dosvid ale i velicheznu hudozhnyu fantaziyu Suchasni matematichni obchislennya doveli sho inzhenerne rishennya ciyeyi dzvinici yake zabezpechilo yiyi stijkist bezdoganno Vezha stoyit pryamo na zemli u neyi nemaye ni vkopanih pal pidstavi ni fundamentiv Zamist nih po perimetru budivli roztashovano ryad kameniv a na nih z kolod na yaku postavleni nesuchi stovpi Visota dzvinici ne perevishuye 30 ti metriv Vona maye prosti korotki proporciyi yiyi vinchannya i vlasne dzvinicya mayut vidnoshennya 1 1 ale v prostorovomu sprijnyatti zdayetsya nibi zavershennya nizhche Niz ciyeyi sporudi yavlyaye soboyu vidkritij karkas zahishenij vid doshiv shirokim opasannyam Nad nim pidnimayetsya strunka vezha z dekorativnim pidsyabittyam kinci doshok obshivki yakogo mayut figurni virizi stvoryuyut vizerunchastij malyunok Nad pidsyabittyam prohodit arkatura z trilopatevih arok shatrova pokrivlya yakoyi za pruzhnoyu krivoyi perehodit v visochennij shpil gostrogo malyunka U pidstavi shpilya dzvinici roztashovani chotiri miniatyurni bashtochki z malenkimi shpilyami Ci bashtochki stvoryuyut kontrast vizualno zbilshuyut masshtab centralnogo shpilya i nadayut vinchannyu nadzvichajnu oshatnist IstoriyaU 1645 roci v miscevij hronici jdetsya pro micnu reformatsku gromadu yakij nalezhav prostoyi formi hram XV storichchya sho davnishe buv katolickim Hram vimurovano z kamenyu zovni j vseredini stini poshtukatureno i pobileno Navu nakrito visokim dvoshilim dahom p yatigranne primishennya vivtarya znachno menshe i vuzhche viddilene vid navi strilchastoyu arkoyu Pivdenno zahidnij kut zmicneno kontrforsom Kam yanij kostel pohodit za ostannimi danimi she z XV stolittya a dzvinicyu postavili bilya jogo fasadu u XVIII stolitti Dzvinicyu mogli zbuduvati u 1753 roci koli vidbulasya znachna perebudova hramu Vhid do cerkvi vede cherez nizhnij yarus dzvinici kriz zakritu galereyu spoluchenu z vhodom na zahidnomu fasadi Cerkvu j dzvinicyu idealno vidrestavrovano u kinci 1990 h rokiv dzvinicyu obbito novim gontom stini cerkvi pobileno a metaleve pokrittya dahiv zamineno gontovim Inter yerKam yanij hram roztashovanij posered velikogo sela z shilnoyu zabudovoyu Poruch z nim stoyit derev yana dzvinicya u viglyadi oboronnoyi vezhi Odnonavovij kam yanij hram XVIII stolittya maye granovanu absidu Najbilshij interes predstavlyaye jogo inter yer virnishe dekorativni rozpisi jogo steli Bo sam vin skromnij bili stini v navi lavki u vivtari zvichajnij stil zamist prestolu Pivnichni stini navi j svyatilisha ne mayut vikon pivdenni stini prorizano vuzkimi gotichnimi viknami Rozpisi perekrittya hramu odne z chudovih tvoriv narodnogo mistectva Steli derev yani Majster Shandor Ferenc vikonav teslyarski roboti a bezimennij majster malovnichi Ci rozpisi stanovlyat velikij interes ne tilki yak unikalnij pam yatnik monumentalnogo dekorativnogo zhivopisu ale i yak svidchennya tvorchih zv yazkiv ukrayinskogo ta ugorskogo mistectva Murovanij gotichnij kostel hovaye u svoyih stinah spravzhnye divo yake znovu taki ne maye analogiv v Ukrayini Derev yana stelya navi rozdilena na desho nerivni za rozmirami i formoyu kvadrati po 10 t shtuk u dovzhinu ta 6 t v shirinu Vsi ci 60 kesoniv zapovneni yaskravimi ornamentalnimi kompoziciyami z yakih povtoryuyutsya lishe dvi Yak svidchit data v odnomu z kesoniv stelyu ozdobleno u 1753 roci Teslyarski roboti vikonav majster Shandor Ferenc rozmalyuvav stelyu abo vin abo inshij nevidomij majster Kvadratni shiti iz doshok prikrasheni zhivopisom vzhe v gotovomu viglyadi bez pevnogo poryadku zmontovani na steli Jmovirno roboti velisya takim chinom spochatku vse pole shita zafarbovuvali biloyu abo vohristo korichnevoyu abo chornoyu farboyu Potim zalezhno vid koloru tla majster vikonuvav na nomu ornament u pevnij gami na temnomu tli svitlih toniv a na svitlomu yaskravih i intensivnih Stelya v absidi rozpisana na 20 t rokiv piznishe i vidriznyayetsya za ornamentami i koloritom Cya rozpisna stelya nepovtornij vitvir narodnogo dekorativnogo mistectva Stelya Kesoni trohi vidriznyayutsya rozmirami odin vid inshogo zavdyaki chomu v rozbivci vidsutnya suhist i shablon Vsi shistdesyat kesoniv zapovneni dekorativnimi ornamentalnimi kompoziciyami V odnomu z nih pomishena data 1753 rik a v inshomu zrobleno napis v yakij povidomlyayetsya im ya zhertvodavcya i vikonavcya Shandora Ferenca i zobrazhenij teslyarskij instrument rubanok Roslinna ornamentaciya v kozhnomu kesoni yavlyaye soboyu absolyutno samostijnu kompoziciyu Odni z nih yih visim pobudovani po dvoh osyah simetriyi inshi yih dev yatnadcyat po odnij nareshti odna kompoziciya absolyutno ne maye osej simetriyi Rozpis steli v cilomu spravlyaye vrazhennya velicheznoyi ukrayinskoyi plahti v yakij za malyunkom v shashku komponuyutsya okremi kvadrati Originalne perekrittya navi sprijmayetsya yak strokatij kilim vitkanij rukami narodnih umilciv Osoblivu krasu rozpisu nadaye matova poverhnya zhivopisu a takozh foni kvadrativ bilij glibokij oksamitovij chornij i vohristo korichnevij Chervoni bili zhovti zeleni ohristo rozhevi siro blakitni i nizhno zhovti ornamenti vrazhayut svoyeyu riznomanitnistyu i nepovtornistyu Yih malyunki mayut analogiyi ne tilki z motivami prikras Yevangeliya XVII stolittya z Negrovcya ale i z rozpisami ukrayinskih hat a takozh misnikiv skrin posudu i inshih predmetiv uzhitku Ce vkazuye na dzherela yakimi koristuvavsya i yakimi nadihavsya prekrasnij hudozhnik dekorator yakij oformiv stelyu hramu v Chetfalvi Rozpisi steli u vivtari vikonani po svitlomu tlu i ne mayut togo monumentalnogo harakteru yak rozpisi nava voni suhishi i svidchat pro te sho dekorativne mistectvo u XVIII stolitti pochinaye zanepadati PrimitkiPop I I Pop D I V gorah i dolinah Zakarpatya M Iskusstvo 1971 S 71 Artemov A A Pamyatniki gradostroitelstva i arhitektury Ukrainskoj SSR Illyustrirovannyj spravochnik katalog V 4 h t T 2 Vinnickaya Volynskaya Voroshilovgradskaya Dnepropetrovskaya Doneckaya Zhitomirskaya Zakarpatskaya zaporozhskaya Ivano Frankovskaya Kirovogradskaya Krymskaya oblasti Kiev Budivelnik 1984 S 172 173 Arhiv originalu za 20 lyutogo 2020 Procitovano 11 grudnya 2012 Logvin G N Ukrainskie Karpaty M Iskusstvo 1973 S 122 126 M Sirohman P yatdesyat p yat derev yanih hramiv Zakarpattya K Grani T 2008 PosilannyaPortal Derev yana arhitektura Pam yatki Chetfalvi na sajti Derev yani hrami Ukrayini 20 lyutogo 2020 u Wayback Machine Pradidivska slava baza danih ukrayinskih pam yatok i viznachnih misc 21 grudnya 2012 u Wayback Machine DzherelaPam yatniki arhitekturi URSR sho perebuvayut pid derzhavnoyu ohoronoyu spisok K Derzhbudvidav 1956 Artemov A A Pamyatniki gradostroitelstva i arhitektury Ukrainskoj SSR Illyustrirovannyj spravochnik katalog V 4 h t T 2 Vinnickaya Volynskaya Voroshilovgradskaya Dnepropetrovskaya Doneckaya Zhitomirskaya Zakarpatskaya zaporozhskaya Ivano Frankovskaya Kirovogradskaya Krymskaya oblasti Kiev Budivelnik 1984 336s Logvin G N Ukrainskie Karpaty M Iskusstvo 1973 Sirohman M P yatdesyat p yat derev yanih hramiv Zakarpattya K Grani T 2008 88s