Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Голокост у Білорусі переслідування і знищення євреїв на території Білорусі у добу німецької окупації з 22 червня 1941 по

Голокост в Білорусі

Голокост в Білорусі

Голокост у Білорусі — переслідування і знищення євреїв на території Білорусі у добу німецької окупації з 22 червня 1941 по 28 липня 1944, частина загальної політики нацистів та їхніх союзників щодо знищення євреїв.

Голокост у Білорусі
image
Єврейські в'язні Мінського гетто прибирають сніг на вокзалі, лютий 1942 року
Огляд
Період22 червня 1941 – 28 липня 1944
ТериторіяОкупована Білорусь
ЖертвиБільше 800,000 євреїв
image
Меморіал «Яма» у Мінську — пам’ятник жертвам Голокосту

На окупованих територіях діяли Нюрнберзькі расові закони, які виконувалися для здійснення ізоляції євреїв за расовою ознакою. Облік євреїв був першим кроком до їх фізичного знищення.

Масові вбивства євреїв почалися практично одночасно з приходом німецьких військ і тривали до повного визволення білоруської території. Точна інформація про кількість жертв і загальну чисельність євреїв, які там проживали до моменту початку Голокосту, відсутня. Однак, за відомостями більшості наукових джерел, загинуло приблизно від 246 000 осіб, тобто від 66 % єврейського населення Білорусі.

У післявоєнній Білорусі події Голокосту піддавалися замовчуванню з ідеологічних причин. Систематична робота з увічнення пам'яті жертв почалася тільки в 1991 році. До сьогодні наукове розроблення теми Голокосту в Білорусі знаходиться на низькому рівні.


Хід подій

22 червня 1941 року нацистська Німеччина напала на СРСР, а до кінця серпня німецькі війська повністю захопили територію Білорусі. У зв'язку зі стрімким просуванням німецьких частин лише небагатьом євреям вдалося евакуюватися чи втекти вглиб радянської держави.

Евакуація євреїв

Чим далі на схід проживало єврейське населення, тим більшу його частку було евакуйовано і врятовано від окупації. Молоді чоловіки були призвані в Червону армію. З приєднаних до СРСР після 1939 року західних територій, де проживало понад 2 мільйони євреїв, зуміли евакуюватися не більш ніж 100 000. На території Білорусі, відібраній у Польщі в 1939 році, яку німці зайняли вже до кінця червня 1941 року, проживало трохи більше за 130 тисяч євреїв, з яких встигли евакуюватися 14-15 тисяч. На території Білорусі, зайнятій німцями до середини липня, проживало ще від 105 до 110 тис. євреїв, з яких встигли виїхати на схід 45-48 тисяч. У період другої хвилі евакуації, з середини липня до кінця серпня 1941 року, вдалося вивезти 80 тисяч євреїв зі 125 тисяч, що залишалися на неокупованій на той час території Білорусі..

За приблизними підрахунками, з районів, захоплених німцями до кінця червня 1941 року, було евакуйовано всього близько 11 % євреїв; з районів, окупованих до середини липня 1941, — від 43 до 44 %, а зі східної частини республіки врятувалося близько 63-64 %.

Шанси на евакуацію визначалися місцем проживання (наприклад, близькістю залізниці), швидкістю просування німецької армії на схід і пріоритетами радянських органів у політиці евакуації. В іменних списках, складених у Центральному довідковому бюро у Бугуруслані (Оренбурзька область, РРФСР), у жовтні-листопаді 1941 року було зареєстровано 222 тисячі євреїв-біженців з Білоруської РСР.

Періоди, територіальний і адміністративний поділ

image
Адміністративний поділ Білорусі в добу окупації

Періодизація Голокосту у Білорусі збігається з періодизацією Голокосту на території СРСР з тим уточненням, що Білорусь було відвойовано в липні 1944 року.

Ілля Альтман виділяє такі етапи у здійсненні Голокосту на території СРСР:

  1. 22 червня 1941 року (напад на СРСР) — січень 1942 року (Ванзейська конференція).
  2. лютий 1942 року — осінь 1943 року (ліквідація гетто і трудових таборів в німецьких зонах окупації).
  3. зима 1943/1944 років — осінь 1944 року (переведення вцілілих євреїв у концтабори. У той самий час відбувається повне відвоювання окупованої території СРСР).
image
Генеральна округа Білорусь

Іцхак Арад розглядає три етапи з такими інтервалами:

  1. 22 червня 1941 року (напад на СРСР) — лютий 1942 року. За цей час знищено більшість євреїв Литви, Латвії, Естонії, Молдови, майже всі євреї Східної Білорусі, Східної України та зайнятих німцями районів РРФСР.
  2. весна 1942 року — грудень 1942 року. Знищено більшість євреїв Західної України і Білорусі, а також південних районів РРФСР, окупованих влітку 1942 року.
  3. січень 1943 року — кінець літа 1944 року. Знищення залишених євреїв на окупованих територіях перед відступом німців.

Територія Білорусі виявилася поділеною на такі зони:

У першій зоні діяла військова влада, а в решті переслідуванням і знищенням євреїв займалася цивільна окупаційна адміністрація. Генеральну округу Білорусь було поділено на 10 округ (нім. Gebiet), на чолі яких стояли гебітскомісари. Повноваження від військової влади до цивільної на території генеральної округи Білорусь було передано 1 вересня 1941

Доктор історичних наук Олег Романько пише також про третю гілку влади — поліційну, яка підпорядковувалася райхсфюреру СС Генріху Гіммлеру. На території райхскомісаріату Остланд він призначав Головного фюрера СС і поліції (нім. Hohere SS-und Polizeifuhrer; HSSPf, трансліт. скорочено). У Генеральній окрузі Білорусь було створено апарат фюрера СС і поліції генеральної округи Білорусь (нім. SSPfWeissruthenien), якому підлягали начальник поліції безпеки і СД (нім. Kommandeur der Sicherheitspolizei und SD Weissruthenien) та начальник поліції порядку (нім. Kommandeur der Ordnungspolizei Weissruthenien). У рамках генеральної округи було створено шість поліційних округів, які були дещо більші за округи цивільної адміністрації: Ліда-Новогрудок; Слонім; Барановичі-Ганцевичі; Вілейка; Глибоке; Мінськ-Слуцьк. Саме ці структури були основними виконавцями акцій знищення в зоні відповідальності цивільної влади.

Перший період

Масові вбивства євреїв на окупованих територіях йшли зі сходу на захід в цілях «очищення тилів» групи армій «Центр». У західній частині йшла ізоляція євреїв від місцевого населення. Частину вбивали відразу, а решту заганяли у спеціально виділені для проживання євреїв місця — гетто. Для євреїв вводилися спеціальні розпізнавальні знаки — нашивки жовтого кольору, які необхідно було носити на одязі спереду і ззаду.

Більшу частину євреїв Білорусі було вбито в 1941 — першій половині 1942 року головним чином у східній частині республіки.

У багатьох населених пунктах вбивства євреїв почалися у перші ж дні після приходу німців. Вже 28 червня у Білостоці було вбито 2 000 євреїв, а через декілька днів — ще кілька тисяч. 10 липня у Бресті-Литовському було розстріляно, за різними даними, від 5 до 10 000 євреїв. З 5 по 7 серпня у Пінську було вбито 10 000 євреїв.

14-15 серпня райхсфюрер СС Генріх Гіммлер відвідав Мінськ, де особисто спостерігав за показовим розстрілом 100 ув'язнених мінського гетто.

До початку зими було вбито понад 50 000 осіб. У перші місяці окупації було винищено також більшість євреїв Вітебська, Гомелі, Бобруйська і Могильова. Зокрема, 8 жовтня ліквідовано Вітебське гетто, убито 16 000 євреїв. 30 жовтня солдати вермахту розстріляли 4 500 євреїв у Несвізькому гетто. 8 грудня 1941 року з 7 000 євреїв, що жили в Новогрудку, було вбито 4,5 тисячі. Під кінець 1941 року повністю знищено євреїв із тридцяти п'яти великих гетто.

З 1 по 31 січня 1942 року у Білорусі айнзацкоманди розстріляли 33 210 євреїв. На тій частині окупованої території, яка перебувала під контролем цивільної влади Генеральної округи Білорусь, наприкінці січня залишилося в живих 139 000 євреїв.

Другий період

Влітку і восени 1942 року нацисти приступили до акцій ліквідації гетто Західної Білорусі. Було знищено євреїв Міра, Клецька, Ляховичів, Несвіжа, Косова і багатьох інших місць. 17 липня 1942 року були вбиті всі 1137 євреїв гетто селища Городея.

31 липня 1942 генеральний комісар Вільгельм Кубе доповів райхскомісару Остланда , що «за останні десять тижнів у Білорусі ліквідовано близько 55 000 євреїв. У Мінській області євреї знищені повністю ».

15—18 жовтня 1942 року було знищено Брестське гетто, врятувалися всього 19 осіб. 28 жовтня було знищено Пінське гетто, вбито близько 17 000 євреїв.

За деякими відомостями, німці планували переселити на місце знищених євреїв голландських фермерів, проте справа, найімовірніше, обмежилася ознайомчим візитом і промовою генерального комісара Кубе перед представниками місії в 1942 році.

Третій період

8 лютого 1943 було ліквідовано Слуцьке гетто. До 12 березня було повністю знищено єврейське населення Гродна — більш ніж 25 тисяч осіб.

21 червня 1943 райхсфюрер СС Генріх Гімлер підписав секретний наказ про ліквідацію з 1 серпня всіх гетто в райхскамісаріаті Остланд і переведення всіх євреїв, що залишилися в живих, у концентраційні табори. 16-20 серпня вбито останніх в'язнів (Білостоцького гетто). Під кінець літа ліквідовано останні гетто в Західній Білорусі — у містах Глибоке і Ліда.

7 серпня 1943 в новогрудському гетто розстріляно всіх ув'язнених дітей і частину дорослих. Живими залишилися тільки родини фахівців, вивезені в будівлю суду і майстерні по вулиці Корелицькій. Їх було вбито в лютому 1944 року.

До кінця літа 1943 року в усіх разом узятих гетто Білорусі залишалося близько 30 000 євреїв. Євреї Бобруйська, що залишилися в живих, були вбиті у вересні 1943 року. 21 жовтня 1943 почався останній погром у мінському гетто. Всіх його жителів було винищено, до визволення Мінська від нацистів дожили всього 13 осіб. 17 грудня було ліквідовано гетто у Барановичах (вбито 3 000 осіб, інших переведено в концтабори).

Вже з весни 1942 року за наказом Гіммлера почалися роботи з приховування слідів масових вбивств, які тривали до самого кінця окупації. Зокрема, у першій половині 1944 року під час операцій «Метеозведення» було організовано спалення раніше похованих трупів убитих.

Політика окупаційної влади щодо євреїв

Політика окупаційної влади спрямовувалася на знищення всіх євреїв, які опинилися під її контролем. Однак швидко убити сотні тисяч осіб і вирішити всі пов'язані з цим питання було неможливо, тому спочатку євреїв реєстрували, потім ізолювали від місцевого населення, грабували і експлуатували в інтересах окупантів, а тільки після цього знищували.

Формально «очищенням» окупованих територій від євреїв займалося німецьке Міністерство східних територій, яким керував знаменитий теоретик нацизму — Альфред Розенберг. Початковий план передбачав переселення євреїв за Урал, за межі Європи.

Однак через провал бліцкригу цей план втратив актуальність і провідна роль в «остаточному розв'язанні єврейського питання» перейшла до голови СС Генріха Гіммлера. Спочатку Гіммлер планував провести знищення основної маси євреїв силами спеціальних команд — айнзацгруп. Проте їхніх сил виявилося недостатньо і було створено численні загони з місцевих жителів, які підтримували ідеї нацизму. Саме ці загони колаборантів і виконали основну частину масових розстрілів восени 1941 р. У результаті до кінця 1941 р. східніше лінії Молотова — Ріббентропа було розстріляно близько мільйона євреїв.

Облік євреїв

Всі євреї на окупованій території були зобов'язані зареєструватися у місцевих органах влади. Також євреї повинні були носити відмітні знаки — так звані «латки». Найчастіше це були різної форми клаптики тканини або шестикутні зірки жовтого кольору, які мали бути пришиті на одязі спереду і ззаду.

Згідно з наказом № 1 від 7 липня 1941 командувача тилу групи армій «Центр» генерала Максиміліана фон Шенкендорфа, вводилися обов'язкові для носіння євреями з 10 років нарукавні пов'язки білого кольору з намальованою жовтою зіркою. 21 серпня він видав наказ, який із метою «суворого контролю за діяльністю євреїв» забороняв залишати район місця проживання. Надалі євреям заборонялося змінювати не тільки район, а й будинок. У багатьох гетто євреї повинні були носити на одязі також номер будинку, в якому вони жили.

Ізоляція

image
Виселення євреїв у Могильові в липні 1941 року

Основною інфраструктурою ізоляції євреїв були гетто, концентраційні табори, табори смерті.

Створюючи місця примусового ізольованого утримання євреїв, нацисти керувалися такими цілями:

  • Полегшення подальшої ліквідації євреїв.
  • Запобігання потенційному опору.
  • Отримання безкоштовної робочої сили.
  • Привернення симпатій решти населення, якому нацисти підносили це як відплату більшовицькій владі за попередні лихоліття народу. Нацистська пропаганда ототожнювала євреїв і комуністів.

Євреїв заборонялося змінювати місце проживання, користуватися тротуарами, відвідувати театри, кіно, бібліотеки і музеї, а також торгувати і навіть спілкуватися з місцевим населенням. Спіймані за межами гетто без спеціального дозволу євреї, як правило, розстрілювалися на місці.

Документи окупаційної адміністрації, що стосуються життя населення, часто містили окремі вказівки щодо дискримінації євреїв. Так, у наказі генерального комісара Кубе від 10 вересня 1941 щодо організації обов'язкового шкільного навчання було зазначено, що для євреїв не встановлюється ніякого обов'язкового навчання, а створення єврейських шкіл заборонено.

Геннадій Вінниця вирізняє 4 варіанти режимів примусового утримання євреїв:

  • Без ізоляції у межах населеного пункту;
  • Ізоляція без пересування з місця постійного проживання;
  • Ізоляція з переміщенням в окремий район (квартал, вулицю, будинок) з правом у певні години вільно переміщуватися у межах населеного пункту
  • Ізоляція з переміщенням в окремий район (квартал, вулицю, будинок) з повною забороною покидати визначену територію.

Перший варіант застосовувався в деяких невеликих віддалених від райцентрів населених пунктах, де знищення єврейського населення відбувалося в лічені дні. Наприклад, у містечку Шкловського району і в селі Баєво Дубровенського району всіх жителів було розстріляно у вересні 1941 року.

Другий варіант був характерний для населених пунктів, де євреї проживали досить компактно, що забезпечувало необхідну нацистам ізоляцію без переселення в гетто. Прикладом таких населених пунктів можуть бути містечка Бобер, Черея Чашницького району, Лепельського району та деякі інші.

Див. також

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Голокост у Білорусі

Примітки

  1. (2013). John-Paul Himka; Joanna Beata Michlic (ред.). Invisible Genocide. The Holocaust in Belarus. University of Nebraska Press. с. 60—62. ISBN . {{}}: Проігноровано |work= ()
  2. Хоча сам термін «Голокост» часто застосовується не тільки щодо геноциду євреїв, але й інших національних і соціальних груп, проте відносно території Білорусі у переважній більшості джерел він використовується тільки в контексті геноциду євреїв. Це не означає, що представники інших національностей не піддавалися переслідуванням і вбивствам під час окупації, див. зокрема Немецко-фашистский оккупационный режим в Белоруссии. 1941—1944 гг. [ 13 квітня 2010 у Wayback Machine.], История войны: обзор событий [ 21 жовтня 2013 у Wayback Machine.], Невідомий геноцид: знищення білоруських циган у 1941—1944 [ 10 серпня 2010 у Wayback Machine.] (біл.)
  3. Полян П. М. Первая обобщающая монография о Холокосте на территории СССР // Заметки по еврейской истории : интернет-журнал. — сентябрь 2005. — Вип. 9 (58). з джерела 23 липня 2011. Процитовано 12 вересня 2015.
  4. Альтман И. А. Жертвы ненависти. Холокост в СССР, 1941—1945 гг. — М. : Фонд «Ковчег», 2002. — С. 59. — (Анатомия Холокоста) — .
  5. Холокост в Беларуси. Документы и материалы. — Мн. : Национальный архив Республики Білорусь, 2002. — С. 5—6. — 1000 прим. — .
  6. Крім Західної Білорусі та Західної України, частини території Фінляндії, Литви, Латвії, Естонії, Бессарабії та Північної Буковини.
  7. Altshuler M. Escape and Evacuation of the Jews Eastern Belorussia During the Holocaust // Studies in Contemporary Jewry (Yahadut Zmaneinu). — Jerusalem : Hebrew University of Jerusalem, 1986. — Вип. 3. — С. 119—158.
  8. Розенблат Е. С., Еленская И. Э. Динамика численности и расселения белорусских евреев в XX веке // Демоскоп Weekly : журнал. — Институт демографии Государственного университета - Высшей школы экономики, 17-30 березня 2003. — Вип. 105-106.
  9. За винятком Курляндського котла.
  10. Уничтожение евреев СССР в годы немецкой оккупации (1941—1944). Сборник документов и материалов / Ицхак Арад. — Иерусалим : Яд ва-Шем, 1991. — 424 с. — .
  11. Иоффе Э. Г. О некоторых специфических особенностях Холокоста на территории Беларуси. — Мн.. — Вип. 1. з джерела 30 грудня 2013. Процитовано 14 вересня 2015.
  12. Шыбека З. Нарыс гісторыі Беларусі, 1795—2002. — Мн. — С. 453. — .
  13. Хеер Х. Вермахт и Холокост // Трагедия евреев Белоруссии в 1941— 1944 гг : сборник материалов и документов. — Мн. : Э. С. Гальперин, 1997. — С. 30-46. — .
  14. Зелинский П. И., Пинчук В. Н. Оккупационный режим на территории Беларуси // [1] — Мн. з джерела 5 жовтня 2015
  15. Винница Г. Р. Введение // Холокост на оккупированной территории Восточной Беларуси в 1941-1944 годах. — Мн. : Ковчег, 2011. — С. 13. — 150 прим. — .
  16. Романько О. В. Органы управления на оккупированной территории Белоруссии в 1941—1944 гг. // Военно-исторический журнал. — М., апрель 2008. — Вип. 4. — С. 39-44. — ISSN 0321-0626.
  17. Черноглазова В. А. Уничтожение евреев Белоруссии в годы немецко-фашистской оккупации // Трагедия евреев Белоруссии в 1941— 1944 гг. : сборник материалов и документов. — Мн., 1997. — Вип. 2. — С. 17-29. — .
  18. Ботвинник М. Б. Холокост в книгах «Память» Республики Беларусь. — Мн. : ООО «Ковчег», 2008. — С. 140. — 100 прим. — .
  19. Михман Д. Еврейские лидеры и еврейское сопротивление // Катастрофа европейского еврейства. — 1. — Тель-Авив : Открытый университет Израиля, 2001. — Т. 4. — С. 374. — .
  20. Великовская И. Хроника белостокского гетто // Лехаим : журнал. — ноябрь1999. — Вип. 11 (91). з джерела 29 грудня 2017. Процитовано 14 вересня 2015.
  21. Как Гиммлер и Кубе в Минске почивали. Столичное телевидение. 21 серпня 2010. Процитовано 07.05.2009.[недоступне посилання з липня 2019]
  22. Browning C. R. [2] — U of Nebraska Press, 2007. — P. 312. — (Comprehensive History of the Holocaust) — . з джерела 1 жовтня 2014
  23. (англ.). Jewish Virtual Library. 1 вересня 2010. Архів оригіналу за 4 серпня 2011. Процитовано 14 вересня 2015.
  24. Бартов О. Жестокость и менталитет. К поведению немецких солдат на «Восточном фронте», ВКН: Завоевание и истребление. Берлин. 1991. С. 187.
  25. Белоруссия. Encyclopedia of the Holocaust, In Association with Yad Vashem, The Holocaust Martyrs’ and Heroes’ Remembrance Authority, Dr. Robert Rozett and Dr. Shmuel Spector, Editors, Yad Vashem and Facts On File, Inc., Jerusalem Publishing House Ltd, 2000: Яд ва-Шем. 8 вересня 2010. Архів оригіналу за 20 серпня 2011. Процитовано 14 вересня 2015.
  26. З донесення начальника поліції безпеки і СД. Истребление евреев на оккупированных территориях // Уничтожение евреев СССР в годы немецкой оккупации (1941—1944). Сборник документов и материалов / Ицхак Арад. — Иерусалим : Яд ва-Шем, 1991. — С. 191. — .
  27. Смиловицкий Л. Л. [3] — Тель-Авив : Библиотека Матвея Чорного, 2000. — С. 119—129. — . з джерела 5 лютого 2016
  28. . Newsru.com. 29 серпня 2010. Архів оригіналу за 2 вересня 2014. Процитовано 18 липня 2004.
  29. . ГМК «Хатынь». 1 вересня 2010. Архів оригіналу за 27 травня 2011. Процитовано 14 вересня 2015.
  30. Уроки Холокоста: история и современность. // В. 3 Розенблат Е. С. Палачи и жертвы Брестского гетто
  31. Лашкевіч К. Знішчаных у Беларусі габрэяў нацысты хацелі замяніць галандскімі фермерамі // TUT.BY. — 13.08.2010. з джерела 15 листопада 2010. Процитовано 14 вересня 2015.
  32. Liphshiz C. White Jews', not 'good Nazis': How Germany rejected Holland's settler farmers // Haaretz : newspaper. — Israel, 12.08.2010. з джерела 7 червня 2015. Процитовано 14 вересня 2015.
  33. Жуковская С. И. (2 жовтня 2010). Трагедия слуцкого гетто. Еврейская генеалогия. Архів оригіналу за 20 серпня 2011. Процитовано 8 кастрычніка 2009.
  34. Актуальные вопросы изучения Холокоста на территории Беларуси в годы немецко-фашистской оккупации // Ботвинник М. Б. Исследователь Холокоста на Гродненщине. К портрету профессора Якова Мараша
  35. Уничтожение евреев СССР в годы немецкой оккупации (1941-1944). Сборник документов и материалов / Ицхак Арад. — Иерусалим : Яд ва-Шем, 1991. — С. 262. — .
  36. Гринкевич Т. Туннель // Беларусь сегодня : газета. — Мн., 30 червня 2007.[недоступне посилання]
  37. Альтман И. А. Глава 4. Уничтожение евреев СССР. § 3. Холокост в Белоруссии // [4] — М. : Научно-просветительный центр «Холокост», 2002. — 319 с. — . з джерела 23 квітня 2015
  38. Иоффе Э. Г. 800 дней воли и борьбы // Беларусь сегодня : газета. — Мн., 21.10.2003. — Вип. 150 (23541). з джерела 21 вересня 2010. Процитовано 14 вересня 2015.
  39. Смиловицкий Л. Л. (1 вересня 2010). . Объединение выходцев из Белоруссии в Израиле. Архів оригіналу за 3 грудня 2013. Процитовано 14 вересня 2015.
  40. Актуальные вопросы изучения Холокоста на территории Беларуси в годы немецко-фашистской оккупации // Смиловицкий Л. Л. Гетто в Гомельской области: общее и особенное, 1941—1942 гг.
  41. Холокост в Беларуси. Документы и материалы. — Мн. : Национальный архив Республики Беларусь, 2002. — С. 203-205. — 1000 прим. — .
  42. Snyder, стр. 188
  43. Snyder, стр. 189
  44. Иоффе Э. Г.:Белорусские евреи: трагедия и героизм: 1941—1945
  45. Альтман И. А. Глава 3. Нацистский оккупационный режим на территории СССР. § 3. Правовое и социально-экономическое положение евреев // [5] — М. : Научно-просветительный центр «Холокост», 2002. — 319 с. — . з джерела 2 листопада 2011
  46. Архівована копія. Столичное телевидение. 1 вересня 2010. Архів оригіналу за 20.08.2011. Процитовано 07.05.2009. {{}}: Вказано більш, ніж один |заголовок= та |title= ()Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()
  47. Каганович А. Вопросы и задачи исследования мест принудительного содержания евреев на территории Беларуси в 1941—1944 годах // Актуальные вопросы изучения Холокоста на территории Беларуси в годы немецко-фашистской оккупации : сборник научных работ. — Мн. : Ковчег, 2005. — Вип. 1. з джерела 26 серпня 2016. Процитовано 14 вересня 2015.
  48. Актуальные вопросы изучения Холокоста на территории Беларуси в годы немецко-фашистской оккупации // Букина Т. Антисемитская изобразительная пропаганда на Беларуси в годы фашистской оккупации (1941—1944)
  49. Койфман Г. (1 вересня 2010). . Архів оригіналу за 14 серпня 2010. Процитовано 14 вересня 2015. {{}}: Вказано більш, ніж один |заголовок= та |title= ()Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()
  50. Уроки Холокоста: история и современность. // Лейзеров А. Т. Структура германской гражданской администрации в оккупированной Белоруссии
  51. Винница Г. Р. Глава 2. Система гетто и еврейское руководство // Холокост на оккупированной территории Восточной Беларуси в 1941-1944 годах. — Мн. : Ковчег, 2011. — С. 48-50. — 150 прим. — .

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Golokost u Bilorusi peresliduvannya i znishennya yevreyiv na teritoriyi Bilorusi u dobu nimeckoyi okupaciyi z 22 chervnya 1941 po 28 lipnya 1944 chastina zagalnoyi politiki nacistiv ta yihnih soyuznikiv shodo znishennya yevreyiv Golokost u BilorusiYevrejski v yazni Minskogo getto pribirayut snig na vokzali lyutij 1942 rokuOglyadPeriod22 chervnya 1941 28 lipnya 1944TeritoriyaOkupovana BilorusZhertviBilshe 800 000 yevreyiv Memorial Yama u Minsku pam yatnik zhertvam Golokostu Na okupovanih teritoriyah diyali Nyurnberzki rasovi zakoni yaki vikonuvalisya dlya zdijsnennya izolyaciyi yevreyiv za rasovoyu oznakoyu Oblik yevreyiv buv pershim krokom do yih fizichnogo znishennya Masovi vbivstva yevreyiv pochalisya praktichno odnochasno z prihodom nimeckih vijsk i trivali do povnogo vizvolennya biloruskoyi teritoriyi Tochna informaciya pro kilkist zhertv i zagalnu chiselnist yevreyiv yaki tam prozhivali do momentu pochatku Golokostu vidsutnya Odnak za vidomostyami bilshosti naukovih dzherel zaginulo priblizno vid 246 000 osib tobto vid 66 yevrejskogo naselennya Bilorusi U pislyavoyennij Bilorusi podiyi Golokostu piddavalisya zamovchuvannyu z ideologichnih prichin Sistematichna robota z uvichnennya pam yati zhertv pochalasya tilki v 1991 roci Do sogodni naukove rozroblennya temi Golokostu v Bilorusi znahoditsya na nizkomu rivni Hid podij22 chervnya 1941 roku nacistska Nimechchina napala na SRSR a do kincya serpnya nimecki vijska povnistyu zahopili teritoriyu Bilorusi U zv yazku zi strimkim prosuvannyam nimeckih chastin lishe nebagatom yevreyam vdalosya evakuyuvatisya chi vtekti vglib radyanskoyi derzhavi Evakuaciya yevreyiv Chim dali na shid prozhivalo yevrejske naselennya tim bilshu jogo chastku bulo evakujovano i vryatovano vid okupaciyi Molodi choloviki buli prizvani v Chervonu armiyu Z priyednanih do SRSR pislya 1939 roku zahidnih teritorij de prozhivalo ponad 2 miljoni yevreyiv zumili evakuyuvatisya ne bilsh nizh 100 000 Na teritoriyi Bilorusi vidibranij u Polshi v 1939 roci yaku nimci zajnyali vzhe do kincya chervnya 1941 roku prozhivalo trohi bilshe za 130 tisyach yevreyiv z yakih vstigli evakuyuvatisya 14 15 tisyach Na teritoriyi Bilorusi zajnyatij nimcyami do seredini lipnya prozhivalo she vid 105 do 110 tis yevreyiv z yakih vstigli viyihati na shid 45 48 tisyach U period drugoyi hvili evakuaciyi z seredini lipnya do kincya serpnya 1941 roku vdalosya vivezti 80 tisyach yevreyiv zi 125 tisyach sho zalishalisya na neokupovanij na toj chas teritoriyi Bilorusi Za pribliznimi pidrahunkami z rajoniv zahoplenih nimcyami do kincya chervnya 1941 roku bulo evakujovano vsogo blizko 11 yevreyiv z rajoniv okupovanih do seredini lipnya 1941 vid 43 do 44 a zi shidnoyi chastini respubliki vryatuvalosya blizko 63 64 Shansi na evakuaciyu viznachalisya miscem prozhivannya napriklad blizkistyu zaliznici shvidkistyu prosuvannya nimeckoyi armiyi na shid i prioritetami radyanskih organiv u politici evakuaciyi V imennih spiskah skladenih u Centralnomu dovidkovomu byuro u Buguruslani Orenburzka oblast RRFSR u zhovtni listopadi 1941 roku bulo zareyestrovano 222 tisyachi yevreyiv bizhenciv z Biloruskoyi RSR Periodi teritorialnij i administrativnij podil Administrativnij podil Bilorusi v dobu okupaciyi Periodizaciya Golokostu u Bilorusi zbigayetsya z periodizaciyeyu Golokostu na teritoriyi SRSR z tim utochnennyam sho Bilorus bulo vidvojovano v lipni 1944 roku Illya Altman vidilyaye taki etapi u zdijsnenni Golokostu na teritoriyi SRSR 22 chervnya 1941 roku napad na SRSR sichen 1942 roku Vanzejska konferenciya lyutij 1942 roku osin 1943 roku likvidaciya getto i trudovih taboriv v nimeckih zonah okupaciyi zima 1943 1944 rokiv osin 1944 roku perevedennya vcililih yevreyiv u konctabori U toj samij chas vidbuvayetsya povne vidvoyuvannya okupovanoyi teritoriyi SRSR Generalna okruga Bilorus Ichak Arad rozglyadaye tri etapi z takimi intervalami 22 chervnya 1941 roku napad na SRSR lyutij 1942 roku Za cej chas znisheno bilshist yevreyiv Litvi Latviyi Estoniyi Moldovi majzhe vsi yevreyi Shidnoyi Bilorusi Shidnoyi Ukrayini ta zajnyatih nimcyami rajoniv RRFSR vesna 1942 roku gruden 1942 roku Znisheno bilshist yevreyiv Zahidnoyi Ukrayini i Bilorusi a takozh pivdennih rajoniv RRFSR okupovanih vlitku 1942 roku sichen 1943 roku kinec lita 1944 roku Znishennya zalishenih yevreyiv na okupovanih teritoriyah pered vidstupom nimciv Teritoriya Bilorusi viyavilasya podilenoyu na taki zoni Til grupi armij Centr Syudi uvijshli Vitebska Mogilovska znachna chastina Gomelskoyi shidni rajoni Minskoyi i kilka rajoniv Poliskoyi oblasti Generalna okruga Bilorus rajhskomisariatu Ostland blizko tretini BRSR Chastina rajhskomisariatu Ukrayina generalna okruga Volin Podillya i generalna okruga Zhitomir pivden Berestejskoyi oblasti velika chastina Gomelskoyi ta chastina Pinskoyi i Poliskoyi oblastej Chastkove vklyuchennya do skladu Tretogo Rajhu u formi Bilostockoyi okrugi vsya Bilostocka i chastina Grodnenskoyi oblasti Neveliku dilyanku na pivnichnomu zahodi bulo vklyucheno v Generalnu okrugu Litva U pershij zoni diyala vijskova vlada a v reshti peresliduvannyam i znishennyam yevreyiv zajmalasya civilna okupacijna administraciya Generalnu okrugu Bilorus bulo podileno na 10 okrug nim Gebiet na choli yakih stoyali gebitskomisari Povnovazhennya vid vijskovoyi vladi do civilnoyi na teritoriyi generalnoyi okrugi Bilorus bulo peredano 1 veresnya 1941 Doktor istorichnih nauk Oleg Romanko pishe takozh pro tretyu gilku vladi policijnu yaka pidporyadkovuvalasya rajhsfyureru SS Genrihu Gimmleru Na teritoriyi rajhskomisariatu Ostland vin priznachav Golovnogo fyurera SS i policiyi nim Hohere SS und Polizeifuhrer HSSPf translit skorocheno U Generalnij okruzi Bilorus bulo stvoreno aparat fyurera SS i policiyi generalnoyi okrugi Bilorus nim SSPfWeissruthenien yakomu pidlyagali nachalnik policiyi bezpeki i SD nim Kommandeur der Sicherheitspolizei und SD Weissruthenien ta nachalnik policiyi poryadku nim Kommandeur der Ordnungspolizei Weissruthenien U ramkah generalnoyi okrugi bulo stvoreno shist policijnih okrugiv yaki buli desho bilshi za okrugi civilnoyi administraciyi Lida Novogrudok Slonim Baranovichi Gancevichi Vilejka Gliboke Minsk Sluck Same ci strukturi buli osnovnimi vikonavcyami akcij znishennya v zoni vidpovidalnosti civilnoyi vladi Pershij period Masovi vbivstva yevreyiv na okupovanih teritoriyah jshli zi shodu na zahid v cilyah ochishennya tiliv grupi armij Centr U zahidnij chastini jshla izolyaciya yevreyiv vid miscevogo naselennya Chastinu vbivali vidrazu a reshtu zaganyali u specialno vidileni dlya prozhivannya yevreyiv miscya getto Dlya yevreyiv vvodilisya specialni rozpiznavalni znaki nashivki zhovtogo koloru yaki neobhidno bulo nositi na odyazi speredu i zzadu Bilshu chastinu yevreyiv Bilorusi bulo vbito v 1941 pershij polovini 1942 roku golovnim chinom u shidnij chastini respubliki U bagatoh naselenih punktah vbivstva yevreyiv pochalisya u pershi zh dni pislya prihodu nimciv Vzhe 28 chervnya u Bilostoci bulo vbito 2 000 yevreyiv a cherez dekilka dniv she kilka tisyach 10 lipnya u Bresti Litovskomu bulo rozstrilyano za riznimi danimi vid 5 do 10 000 yevreyiv Z 5 po 7 serpnya u Pinsku bulo vbito 10 000 yevreyiv 14 15 serpnya rajhsfyurer SS Genrih Gimmler vidvidav Minsk de osobisto sposterigav za pokazovim rozstrilom 100 uv yaznenih minskogo getto Do pochatku zimi bulo vbito ponad 50 000 osib U pershi misyaci okupaciyi bulo vinisheno takozh bilshist yevreyiv Vitebska Gomeli Bobrujska i Mogilova Zokrema 8 zhovtnya likvidovano Vitebske getto ubito 16 000 yevreyiv 30 zhovtnya soldati vermahtu rozstrilyali 4 500 yevreyiv u Nesvizkomu getto 8 grudnya 1941 roku z 7 000 yevreyiv sho zhili v Novogrudku bulo vbito 4 5 tisyachi Pid kinec 1941 roku povnistyu znisheno yevreyiv iz tridcyati p yati velikih getto Z 1 po 31 sichnya 1942 roku u Bilorusi ajnzackomandi rozstrilyali 33 210 yevreyiv Na tij chastini okupovanoyi teritoriyi yaka perebuvala pid kontrolem civilnoyi vladi Generalnoyi okrugi Bilorus naprikinci sichnya zalishilosya v zhivih 139 000 yevreyiv Drugij period Vlitku i voseni 1942 roku nacisti pristupili do akcij likvidaciyi getto Zahidnoyi Bilorusi Bulo znisheno yevreyiv Mira Klecka Lyahovichiv Nesvizha Kosova i bagatoh inshih misc 17 lipnya 1942 roku buli vbiti vsi 1137 yevreyiv getto selisha Gorodeya 31 lipnya 1942 generalnij komisar Vilgelm Kube dopoviv rajhskomisaru Ostlanda sho za ostanni desyat tizhniv u Bilorusi likvidovano blizko 55 000 yevreyiv U Minskij oblasti yevreyi znisheni povnistyu 15 18 zhovtnya 1942 roku bulo znisheno Brestske getto vryatuvalisya vsogo 19 osib 28 zhovtnya bulo znisheno Pinske getto vbito blizko 17 000 yevreyiv Za deyakimi vidomostyami nimci planuvali pereseliti na misce znishenih yevreyiv gollandskih fermeriv prote sprava najimovirnishe obmezhilasya oznajomchim vizitom i promovoyu generalnogo komisara Kube pered predstavnikami misiyi v 1942 roci Tretij period 8 lyutogo 1943 bulo likvidovano Slucke getto Do 12 bereznya bulo povnistyu znisheno yevrejske naselennya Grodna bilsh nizh 25 tisyach osib 21 chervnya 1943 rajhsfyurer SS Genrih Gimler pidpisav sekretnij nakaz pro likvidaciyu z 1 serpnya vsih getto v rajhskamisariati Ostland i perevedennya vsih yevreyiv sho zalishilisya v zhivih u koncentracijni tabori 16 20 serpnya vbito ostannih v yazniv Bilostockogo getto Pid kinec lita likvidovano ostanni getto v Zahidnij Bilorusi u mistah Gliboke i Lida 7 serpnya 1943 v novogrudskomu getto rozstrilyano vsih uv yaznenih ditej i chastinu doroslih Zhivimi zalishilisya tilki rodini fahivciv vivezeni v budivlyu sudu i majsterni po vulici Korelickij Yih bulo vbito v lyutomu 1944 roku Do kincya lita 1943 roku v usih razom uzyatih getto Bilorusi zalishalosya blizko 30 000 yevreyiv Yevreyi Bobrujska sho zalishilisya v zhivih buli vbiti u veresni 1943 roku 21 zhovtnya 1943 pochavsya ostannij pogrom u minskomu getto Vsih jogo zhiteliv bulo vinisheno do vizvolennya Minska vid nacistiv dozhili vsogo 13 osib 17 grudnya bulo likvidovano getto u Baranovichah vbito 3 000 osib inshih perevedeno v konctabori Vzhe z vesni 1942 roku za nakazom Gimmlera pochalisya roboti z prihovuvannya slidiv masovih vbivstv yaki trivali do samogo kincya okupaciyi Zokrema u pershij polovini 1944 roku pid chas operacij Meteozvedennya bulo organizovano spalennya ranishe pohovanih trupiv ubitih Politika okupacijnoyi vladi shodo yevreyivPolitika okupacijnoyi vladi spryamovuvalasya na znishennya vsih yevreyiv yaki opinilisya pid yiyi kontrolem Odnak shvidko ubiti sotni tisyach osib i virishiti vsi pov yazani z cim pitannya bulo nemozhlivo tomu spochatku yevreyiv reyestruvali potim izolyuvali vid miscevogo naselennya grabuvali i ekspluatuvali v interesah okupantiv a tilki pislya cogo znishuvali Formalno ochishennyam okupovanih teritorij vid yevreyiv zajmalosya nimecke Ministerstvo shidnih teritorij yakim keruvav znamenitij teoretik nacizmu Alfred Rozenberg Pochatkovij plan peredbachav pereselennya yevreyiv za Ural za mezhi Yevropi Odnak cherez proval blickrigu cej plan vtrativ aktualnist i providna rol v ostatochnomu rozv yazanni yevrejskogo pitannya perejshla do golovi SS Genriha Gimmlera Spochatku Gimmler planuvav provesti znishennya osnovnoyi masi yevreyiv silami specialnih komand ajnzacgrup Prote yihnih sil viyavilosya nedostatno i bulo stvoreno chislenni zagoni z miscevih zhiteliv yaki pidtrimuvali ideyi nacizmu Same ci zagoni kolaborantiv i vikonali osnovnu chastinu masovih rozstriliv voseni 1941 r U rezultati do kincya 1941 r shidnishe liniyi Molotova Ribbentropa bulo rozstrilyano blizko miljona yevreyiv Oblik yevreyiv Vsi yevreyi na okupovanij teritoriyi buli zobov yazani zareyestruvatisya u miscevih organah vladi Takozh yevreyi povinni buli nositi vidmitni znaki tak zvani latki Najchastishe ce buli riznoyi formi klaptiki tkanini abo shestikutni zirki zhovtogo koloru yaki mali buti prishiti na odyazi speredu i zzadu Zgidno z nakazom 1 vid 7 lipnya 1941 komanduvacha tilu grupi armij Centr generala Maksimiliana fon Shenkendorfa vvodilisya obov yazkovi dlya nosinnya yevreyami z 10 rokiv narukavni pov yazki bilogo koloru z namalovanoyu zhovtoyu zirkoyu 21 serpnya vin vidav nakaz yakij iz metoyu suvorogo kontrolyu za diyalnistyu yevreyiv zaboronyav zalishati rajon miscya prozhivannya Nadali yevreyam zaboronyalosya zminyuvati ne tilki rajon a j budinok U bagatoh getto yevreyi povinni buli nositi na odyazi takozh nomer budinku v yakomu voni zhili Izolyaciya Viselennya yevreyiv u Mogilovi v lipni 1941 roku Osnovnoyu infrastrukturoyu izolyaciyi yevreyiv buli getto koncentracijni tabori tabori smerti Stvoryuyuchi miscya primusovogo izolovanogo utrimannya yevreyiv nacisti keruvalisya takimi cilyami Polegshennya podalshoyi likvidaciyi yevreyiv Zapobigannya potencijnomu oporu Otrimannya bezkoshtovnoyi robochoyi sili Privernennya simpatij reshti naselennya yakomu nacisti pidnosili ce yak vidplatu bilshovickij vladi za poperedni liholittya narodu Nacistska propaganda ototozhnyuvala yevreyiv i komunistiv Yevreyiv zaboronyalosya zminyuvati misce prozhivannya koristuvatisya trotuarami vidviduvati teatri kino biblioteki i muzeyi a takozh torguvati i navit spilkuvatisya z miscevim naselennyam Spijmani za mezhami getto bez specialnogo dozvolu yevreyi yak pravilo rozstrilyuvalisya na misci Dokumenti okupacijnoyi administraciyi sho stosuyutsya zhittya naselennya chasto mistili okremi vkazivki shodo diskriminaciyi yevreyiv Tak u nakazi generalnogo komisara Kube vid 10 veresnya 1941 shodo organizaciyi obov yazkovogo shkilnogo navchannya bulo zaznacheno sho dlya yevreyiv ne vstanovlyuyetsya niyakogo obov yazkovogo navchannya a stvorennya yevrejskih shkil zaboroneno Gennadij Vinnicya viriznyaye 4 varianti rezhimiv primusovogo utrimannya yevreyiv Bez izolyaciyi u mezhah naselenogo punktu Izolyaciya bez peresuvannya z miscya postijnogo prozhivannya Izolyaciya z peremishennyam v okremij rajon kvartal vulicyu budinok z pravom u pevni godini vilno peremishuvatisya u mezhah naselenogo punktu Izolyaciya z peremishennyam v okremij rajon kvartal vulicyu budinok z povnoyu zaboronoyu pokidati viznachenu teritoriyu Pershij variant zastosovuvavsya v deyakih nevelikih viddalenih vid rajcentriv naselenih punktah de znishennya yevrejskogo naselennya vidbuvalosya v licheni dni Napriklad u mistechku Shklovskogo rajonu i v seli Bayevo Dubrovenskogo rajonu vsih zhiteliv bulo rozstrilyano u veresni 1941 roku Drugij variant buv harakternij dlya naselenih punktiv de yevreyi prozhivali dosit kompaktno sho zabezpechuvalo neobhidnu nacistam izolyaciyu bez pereselennya v getto Prikladom takih naselenih punktiv mozhut buti mistechka Bober Chereya Chashnickogo rajonu Lepelskogo rajonu ta deyaki inshi Div takozhYevreyi u Drugij svitovij vijni Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Golokost u BilorusiPrimitki 2013 John Paul Himka Joanna Beata Michlic red Invisible Genocide The Holocaust in Belarus University of Nebraska Press s 60 62 ISBN 978 0803246478 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite book title Shablon Cite book cite book a Proignorovano work dovidka Hocha sam termin Golokost chasto zastosovuyetsya ne tilki shodo genocidu yevreyiv ale j inshih nacionalnih i socialnih grup prote vidnosno teritoriyi Bilorusi u perevazhnij bilshosti dzherel vin vikoristovuyetsya tilki v konteksti genocidu yevreyiv Ce ne oznachaye sho predstavniki inshih nacionalnostej ne piddavalisya peresliduvannyam i vbivstvam pid chas okupaciyi div zokrema Nemecko fashistskij okkupacionnyj rezhim v Belorussii 1941 1944 gg 13 kvitnya 2010 u Wayback Machine Istoriya vojny obzor sobytij 21 zhovtnya 2013 u Wayback Machine Nevidomij genocid znishennya biloruskih cigan u 1941 1944 10 serpnya 2010 u Wayback Machine bil Polyan P M Pervaya obobshayushaya monografiya o Holokoste na territorii SSSR Zametki po evrejskoj istorii internet zhurnal sentyabr 2005 Vip 9 58 z dzherela 23 lipnya 2011 Procitovano 12 veresnya 2015 Altman I A Zhertvy nenavisti Holokost v SSSR 1941 1945 gg M Fond Kovcheg 2002 S 59 Anatomiya Holokosta ISBN 5 89048 110 X Holokost v Belarusi Dokumenty i materialy Mn Nacionalnyj arhiv Respubliki Bilorus 2002 S 5 6 1000 prim ISBN 9856372240 Krim Zahidnoyi Bilorusi ta Zahidnoyi Ukrayini chastini teritoriyi Finlyandiyi Litvi Latviyi Estoniyi Bessarabiyi ta Pivnichnoyi Bukovini Altshuler M Escape and Evacuation of the Jews Eastern Belorussia During the Holocaust Studies in Contemporary Jewry Yahadut Zmaneinu Jerusalem Hebrew University of Jerusalem 1986 Vip 3 S 119 158 Rozenblat E S Elenskaya I E Dinamika chislennosti i rasseleniya belorusskih evreev v XX veke Demoskop Weekly zhurnal Institut demografii Gosudarstvennogo universiteta Vysshej shkoly ekonomiki 17 30 bereznya 2003 Vip 105 106 Za vinyatkom Kurlyandskogo kotla Unichtozhenie evreev SSSR v gody nemeckoj okkupacii 1941 1944 Sbornik dokumentov i materialov Ichak Arad Ierusalim Yad va Shem 1991 424 s ISBN 9653080105 Ioffe E G O nekotoryh specificheskih osobennostyah Holokosta na territorii Belarusi Mn Vip 1 z dzherela 30 grudnya 2013 Procitovano 14 veresnya 2015 Shybeka Z Narys gistoryi Belarusi 1795 2002 Mn S 453 ISBN 9856599431 Heer H Vermaht i Holokost Tragediya evreev Belorussii v 1941 1944 gg sbornik materialov i dokumentov Mn E S Galperin 1997 S 30 46 ISBN 985627902X Zelinskij P I Pinchuk V N Okkupacionnyj rezhim na territorii Belarusi 1 Mn z dzherela 5 zhovtnya 2015 Vinnica G R Vvedenie Holokost na okkupirovannoj territorii Vostochnoj Belarusi v 1941 1944 godah Mn Kovcheg 2011 S 13 150 prim ISBN 978 985 6950 96 7 Romanko O V Organy upravleniya na okkupirovannoj territorii Belorussii v 1941 1944 gg Voenno istoricheskij zhurnal M aprel 2008 Vip 4 S 39 44 ISSN 0321 0626 Chernoglazova V A Unichtozhenie evreev Belorussii v gody nemecko fashistskoj okkupacii Tragediya evreev Belorussii v 1941 1944 gg sbornik materialov i dokumentov Mn 1997 Vip 2 S 17 29 ISBN 985627902X Botvinnik M B Holokost v knigah Pamyat Respubliki Belarus Mn OOO Kovcheg 2008 S 140 100 prim ISBN 9789856756415 Mihman D Evrejskie lidery i evrejskoe soprotivlenie Katastrofa evropejskogo evrejstva 1 Tel Aviv Otkrytyj universitet Izrailya 2001 T 4 S 374 ISBN 965 06 0233 X Velikovskaya I Hronika belostokskogo getto Lehaim zhurnal noyabr1999 Vip 11 91 z dzherela 29 grudnya 2017 Procitovano 14 veresnya 2015 Kak Gimmler i Kube v Minske pochivali Stolichnoe televidenie 21 serpnya 2010 Procitovano 07 05 2009 nedostupne posilannya z lipnya 2019 Browning C R 2 U of Nebraska Press 2007 P 312 Comprehensive History of the Holocaust ISBN 9780803259799 z dzherela 1 zhovtnya 2014 angl Jewish Virtual Library 1 veresnya 2010 Arhiv originalu za 4 serpnya 2011 Procitovano 14 veresnya 2015 Bartov O Zhestokost i mentalitet K povedeniyu nemeckih soldat na Vostochnom fronte VKN Zavoevanie i istreblenie Berlin 1991 S 187 Belorussiya Encyclopedia of the Holocaust In Association with Yad Vashem The Holocaust Martyrs and Heroes Remembrance Authority Dr Robert Rozett and Dr Shmuel Spector Editors Yad Vashem and Facts On File Inc Jerusalem Publishing House Ltd 2000 Yad va Shem 8 veresnya 2010 Arhiv originalu za 20 serpnya 2011 Procitovano 14 veresnya 2015 Z donesennya nachalnika policiyi bezpeki i SD Istreblenie evreev na okkupirovannyh territoriyah Unichtozhenie evreev SSSR v gody nemeckoj okkupacii 1941 1944 Sbornik dokumentov i materialov Ichak Arad Ierusalim Yad va Shem 1991 S 191 ISBN 9653080105 Smilovickij L L 3 Tel Aviv Biblioteka Matveya Chornogo 2000 S 119 129 ISBN 965 7094 24 0 z dzherela 5 lyutogo 2016 Newsru com 29 serpnya 2010 Arhiv originalu za 2 veresnya 2014 Procitovano 18 lipnya 2004 GMK Hatyn 1 veresnya 2010 Arhiv originalu za 27 travnya 2011 Procitovano 14 veresnya 2015 Uroki Holokosta istoriya i sovremennost V 3 Rozenblat E S Palachi i zhertvy Brestskogo getto Lashkevich K Znishchanyh u Belarusi gabreyay nacysty haceli zamyanic galandskimi fermerami TUT BY 13 08 2010 z dzherela 15 listopada 2010 Procitovano 14 veresnya 2015 Liphshiz C White Jews not good Nazis How Germany rejected Holland s settler farmers Haaretz newspaper Israel 12 08 2010 z dzherela 7 chervnya 2015 Procitovano 14 veresnya 2015 Zhukovskaya S I 2 zhovtnya 2010 Tragediya sluckogo getto Evrejskaya genealogiya Arhiv originalu za 20 serpnya 2011 Procitovano 8 kastrychnika 2009 Aktualnye voprosy izucheniya Holokosta na territorii Belarusi v gody nemecko fashistskoj okkupacii Botvinnik M B Issledovatel Holokosta na Grodnenshine K portretu professora Yakova Marasha Unichtozhenie evreev SSSR v gody nemeckoj okkupacii 1941 1944 Sbornik dokumentov i materialov Ichak Arad Ierusalim Yad va Shem 1991 S 262 ISBN 9653080105 Grinkevich T Tunnel Belarus segodnya gazeta Mn 30 chervnya 2007 nedostupne posilannya Altman I A Glava 4 Unichtozhenie evreev SSSR 3 Holokost v Belorussii 4 M Nauchno prosvetitelnyj centr Holokost 2002 319 s ISBN 5 88636 007 7 z dzherela 23 kvitnya 2015 Ioffe E G 800 dnej voli i borby Belarus segodnya gazeta Mn 21 10 2003 Vip 150 23541 z dzherela 21 veresnya 2010 Procitovano 14 veresnya 2015 Smilovickij L L 1 veresnya 2010 Obedinenie vyhodcev iz Belorussii v Izraile Arhiv originalu za 3 grudnya 2013 Procitovano 14 veresnya 2015 Aktualnye voprosy izucheniya Holokosta na territorii Belarusi v gody nemecko fashistskoj okkupacii Smilovickij L L Getto v Gomelskoj oblasti obshee i osobennoe 1941 1942 gg Holokost v Belarusi Dokumenty i materialy Mn Nacionalnyj arhiv Respubliki Belarus 2002 S 203 205 1000 prim ISBN 9856372240 Snyder str 188 Snyder str 189 Ioffe E G Belorusskie evrei tragediya i geroizm 1941 1945 Altman I A Glava 3 Nacistskij okkupacionnyj rezhim na territorii SSSR 3 Pravovoe i socialno ekonomicheskoe polozhenie evreev 5 M Nauchno prosvetitelnyj centr Holokost 2002 319 s ISBN 5 88636 007 7 z dzherela 2 listopada 2011 Arhivovana kopiya Stolichnoe televidenie 1 veresnya 2010 Arhiv originalu za 20 08 2011 Procitovano 07 05 2009 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Vkazano bilsh nizh odin zagolovok ta title dovidka Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya Kaganovich A Voprosy i zadachi issledovaniya mest prinuditelnogo soderzhaniya evreev na territorii Belarusi v 1941 1944 godah Aktualnye voprosy izucheniya Holokosta na territorii Belarusi v gody nemecko fashistskoj okkupacii sbornik nauchnyh rabot Mn Kovcheg 2005 Vip 1 z dzherela 26 serpnya 2016 Procitovano 14 veresnya 2015 Aktualnye voprosy izucheniya Holokosta na territorii Belarusi v gody nemecko fashistskoj okkupacii Bukina T Antisemitskaya izobrazitelnaya propaganda na Belarusi v gody fashistskoj okkupacii 1941 1944 Kojfman G 1 veresnya 2010 Arhiv originalu za 14 serpnya 2010 Procitovano 14 veresnya 2015 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Vkazano bilsh nizh odin zagolovok ta title dovidka Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya Uroki Holokosta istoriya i sovremennost Lejzerov A T Struktura germanskoj grazhdanskoj administracii v okkupirovannoj Belorussii Vinnica G R Glava 2 Sistema getto i evrejskoe rukovodstvo Holokost na okkupirovannoj territorii Vostochnoj Belarusi v 1941 1944 godah Mn Kovcheg 2011 S 48 50 150 prim ISBN 978 985 6950 96 7

Дата публікації:
Топ