Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна Говтва Го втва раніше Го лтав Го лтов Го лтва О лтва село в Україні

Говтва (Кременчуцький район)

Говтва (Кременчуцький район)
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Говтва.

Го́втва (раніше — Го́лтав, Го́лтов, Го́лтва, О́лтва) — село в Україні, у Решетилівській міській громаді Полтавського району Полтавської області. Населення становить 417 осіб (2001). До 2020 року орган місцевого самоврядування — Говтвянська сільська рада, якій були підпорядковані села Буняківка, Киселівка, Плавні.

село Говтва
image
image
Країна image Україна
Область Полтавська область
Район image Полтавський район
Громада Решетилівська міська громада
Код КАТОТТГ UA53080390120020739
Облікова картка Говтва 
Основні дані
Засноване до 1095
Населення 417 осіб (2001)
Поштовий індекс 39110
Телефонний код +380 5342
Географічні дані
Географічні координати 49°25′09″ пн. ш. 33°51′27″ сх. д. / 49.41917° пн. ш. 33.85750° сх. д. / 49.41917; 33.85750Координати: 49°25′09″ пн. ш. 33°51′27″ сх. д. / 49.41917° пн. ш. 33.85750° сх. д. / 49.41917; 33.85750
Середня висота
над рівнем моря 		79 м
Водойми р. Псел, Говтва, озера
Відстань до
обласного центру 		66,1 км
Відстань до
районного центру 		32,8 км
Найближча залізнична станція Ганнівка
Відстань до
залізничної станції 		31 км
Місцева влада
Адреса ради 38400, Полтавська обл., Полтавський р-н, м. Решетилівка, вул. Покровська, 14
Карта
image
image
Говтва
image
image
Говтва
Мапа

image Говтва у Вікісховищі

Географія

Село Говтва розташоване на правому березі річки Говтва в місці її впадіння в річку Псел, на протилежному березі розташоване село Буняківка, вище за течією річки Псел примикає село Киселівка, на протилежному березі річки Псел розташоване село Приліпка.

Історія

Стародавні часи

Назва села, імовірно, веде свій початок з часів перебування у цьому краї хозарів і давніх болгар: у бурятській, татарській та ряді інших мов слово «гол» означає «річка», «долина річки». З 619 року існують перші згадки про поселення (Говтва) і (Полтава) в країні (Велика Булгарія)[].

Говтва була одним з форпостів Київської Русі на південно-східних рубежах. Перша згадка про поселення зустрічається в «Повчанні Володимира Мономаха» під 1096 роком (за іншими даними — 1095 рік), коли воїни великого князя київського поблизу Голтова розбили військо половецького князя Ітларя. Згадки про Голтав, Голтву зустрічаються в літописах за 1105, 1109, 1111 роки.

Восени 1530 року війська Великого князівства Литовського під командуванням київського воєводи Андрія Немировича та князя Івана Дубровицького розбили татар біля «урочища» Говтва.

Говтву декільки разів вщент руйнували — печеніги, потім половці, 1240 року орди хана Батия та наприкінці XIV століття — золотоординці.

Козацька доба

image
Мапа 1650 року (за Гійомом Бопланом)

З 1569 року землі, де розташовувалася Говтва, потрапляють під владу Речі Посполитої. 1615 року згадується слобода Олтва, яка позначена на карті Боплана. 1616 року містечко Говтва, з слобідськими пільгами на 20 років, віднесено до Черкаського староства Київського воєводства, маючи 30 дворів міщан та 700 козацьких. У цей час Говтва входить до володінь князів Вишневецьких. Жителі Говтви брали участь у селянсько-козацькому повстанні Якова Острянина 1638 року. 1 травня 1638 повстанці завдали поразки під Говтвою польському війську на чолі з коронним полковником Станіславом «Реверою» Потоцьким.

З початку визвольної війни українського народу у 1648—1654 роках Говтва стала сотенним містечком Голтвянської сотні, отримала власний герб, і була віднесена до Миргородського, потім — до Чигиринського полку, у 1661—1663 роках — до Кременчуцького, у 1663—1667 роках знову до Чигиринського полку. За Андрусівським перемир'ям 1667 року відійшла до Полтавського, у 1687—1781 роках — до Миргородського полку.

Говтва є батьківщиною полковницького роду Остроградських.

Козаки Голтвянської сотні брали участь у повстанні Пушкаря і Барабаша 1657—1658 проти гетьмана Івана Виговського.

У червні 1659 року, під час московсько-української війни, під Говтвою татарсько-козацькі війська розгромили московський загін на чолі з воєводою В. Новосильцевим.

У січні 1696 року козаки Гадяцького полку під керівництвом полковника Михайла Бороховича, за участю козаків Голтвянської сотні на чолі з сотником Матвієм Остроградським, успішно обороняли Говтву від наступу військ Петрика Іваненка та його союзників — татар, Під час Полтавської битви у Говтві перебували українські козаки миргородського полковника Данила Апостола. Говтвянська сотня теж входила до війська Данила Апостола, вона охороняла переправу через річку Дніпро біля села Максимівки. За переписом 1726 року у Говтві налічувалось 765 посполитих дворів, 1729 року — 707 дворів. У 1730-х роках тут були володіння говтвянського сотника Ф. М. Остроградського, який 1737 року відбив татар від Говтви, а 1739року із своєю сотнею брав участь у Хотинському поході.

Російська імперія

image
Схематичний план Говтви наприкінці XVIII століття
image
Мапа 1800 року

9 січня 1782 року утворене Київське намісництво, до складу якого увійшов і новоутворений Говтянський (Голтвянський) повіт з центром у місті Говтві. У довжину місто сягало 4 версти 20 саженів, у ширину — 3 версти, та поділялося на 5 частин: Нагірна, Прилипка (нині — Приліпка), , Замостя (нині — власне Говтва), Загребля (нині — Загребелля). На правому березі Псла розташовувалося саме місто, обнесене укріпленнями, на лівому — передмістя. У передмісті існували три дерев'яні церкви: Михайлівська (1715), Богоявленська (1753) та Преображенська (1760). 1750 року в Говтві збудували дерев'яну церкву Пресвятої Богородиці. При церквах були церковнопарафіяльні школи та шпиталі, знаходилися будинки повітової управи. Адміністративні споруди та житлові будинки адміністрації, козацької старшини та духовництва розташовувалися, в основному, у нагірній частині.

На початку 1780-х років XVIII століття у Говтві мешкало 5230 жителів, відбувалося 4 ярмарки на рік. 1782 року затверджено герб Говтви. 1789 року Говтва віднесена до Катеринославського намісництва, 1796 року — до складу Кременчуцького повіту Малоросійської губернії, 1802 — до Полтавської губернії (з 1803 року — позаштатне містечко у складі Кобеляцького повіту). Відтоді, впродовж XIX століття, Говтва підупадає та втрачає характерні ознаки міста.

У 1846 — 393 двори, 1392 душі чоловічої статі (жінок не показано), сільське училище, 2 ярмарки, 3 церкви. За переписом 1859 у містечку — 484 двори, 3875 жителів, сільська управа, 3 церкви, 4 ярмарки; у 1863 — 4110 жителів. У парафії Преображенської церкви 1876 збудовано нове приміщення земського училища на 100 учнів.

У 1900 році Говтва перебувала у складі Хорішківської волості Кобеляцького повіту. У містечку на той час було дві козацькі сільські громади та три селянські, які налічували 719 домогосподарств, 5680 жителів. При Преображенській церкві працювала церковна школа грамоти, при Успенській (зведена 1865 року) — однокласна церковнопарафіяльна школа; при обох церквах були невеликі бібліотеки. У 1910 році в Говтві (без хуторів) налічувалось 521 домогосподарства та 3036 жителів.

Радянська окупація

У січні 1918 року розпочалася радянську окупація. У період Визвольних змагань у Говтві був організований партизанський загін. Говтва, як адміністративний центр сільської ради, з березня 1923 року у складі Бригадирівського району Кременчуцької округи (існував до вересня 1930). У 1923 році налічувалось 2534 жителів. Станом на 17 грудня 1926 року налічувалось 147 дворів та 744 жителів. У Говтві зареєстровано птахівничо-кооперативне товариство, ТСОЗ «Перше травня», на базі яких були створені перші колгоспи. На початку 1930-х років на території Говтвянської сільської ради існували колгоспи: «Червона перемога», «Ленінський гарт», «Незаможник», «Перше травня», «Декабрист», «Жовтень» (згодом внаслідок укрупнення їх створено чотири).

У період німецько-фашистської окупації Говтви (15 вересня 1941—25 вересня 1943) гітлерівці стратили 2 жителів села, вивезли на примусові роботи до Німеччини 114 осіб, відступаючи, спалили чимало хат та громадських будівель.

5 лютого 1965 року Указом Президії Верховної Ради Української РСР Говтвянську сільську раду Решетилівського району передано до складу Кременчуцького району.

У післявоєнні роки у Говтві створено колгосп «Вітчизна» зерново-тваринницького напряму, філіал Решетилівської фабрики імені Клари Цеткін, відділення зв'язку, неповна середня школа, фельдшерсько-акушерський пункт, будинок культури на 250 місць, бібліотека (10,5 тис. одиниць збірки), історико-краєзнавчий музей. Почалося поступове відновлення інфраструктури. Так було відкрито відділення зв'язку, будинок побуту неповну середню школу, дитячий садок, лазню, фельдшерсько-акушерський пункт, будинок культури, навіть історико-краєзнавчий музей. На господарство працювали колгосп «Вітчизна», який займався зерново-тваринницьким напрямом та філіал Решетилівської фабрики імені Клари Цеткін.

У 1980—1990-х роках будується дитсадок, будинок побуту, лазня, нове приміщення школи. У селі Буняківка відновлюються щорічні традиційні ярмарки. Станом на 1990 рік населення складало 501 особа.

У Незалежній Україні

З приходом ринкової економіки колгосп «Вітчизна» розпаювався і на його основі виникло два приватних сільськогосподарських підприємства.

12 червня 2020 року, в ході децентралізації, Говтвянська сільська рада Козельщинського району об'єднана з Решетилівською міською громадою.

19 липня 2020 року, під час адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Козельщинського району, село увійшло до складу Полтавського району.

Пам'ятники та пам'ятні місця

image
Краєвид на Шар-гору з берега річки Псел у селі Говтва

До початку XX століття у горах, що оточують Говтву з півдня та заходу, зберігалися сліди давніх укріплень: на найбільшій з них — Шар-горі, були залишки валів, що вели з південного сходу, на сусідній горі — залишки невеликого земляного укріплення пізнішого походження, імовірно, пристосованого для дії артилерії вже за часів козацтва. Між ними знаходилася підвищена рівнина без рослинності під назвою Лиса Гора. Вважається, що верхні її шари було знято в давнину для насипання валу або для двох величезних курганів, розташованих на найвищих точках згаданих гір.

На думку одних дослідників кургани були спостережними пунктами, за твердженнями інших — братськими могилами загиблих у битвах.

У декількох місцях Шар-гори ще до XX століття зберігалися сліди печер, які одні дослідники вважали спорудами первісної людини, інші відносили до пізнішого часу. На цій же горі зберігалися й підземні ходи, які були складовою частиною говтвянських укріплень.

1957 року встановлено пам'ятник на братській могилі радянських воїнів, які загинули у 1943 році при визволенні села, пам'ятник радянським воїнам-визволителям та воїнам-односельцям, які полягли на фронтах німецько-радянської війни.

image
Пам'ятний знак встановлений у місці, де був центр Говтви

30 вересня 1995 року, до 900-річчя першої літописної згадки про поселення, на Шар-горі проведено обласне свято «Козацької слави цілюще джерело», на якому відкрито пам'ятний знак козакам від нащадків. Відтоді це свято проводиться щороку.

На околицях села розташовані залишки 35 курганів.

Особистості

Уродженці

Відвідували

  • Влітку 1925 року до містечка на ярмарок приїздив український письменник Остап Вишня, який на підставі своїх вражень написав відому гумореску «Ярмарок».
  • У 1930-х роках в селі перебував український поет Павло Тичина.
  • 1897 року Говтву відвідав російський письменник Максим Горький; того ж року він опублікував у двох номерах газети «Нижегородский листок» (за 20.07 та 03.08.1897) оповідання «Ярмарка в Голтве».

Економіка

В селі діє поштове відділення 39110 та філія № 62/073 Ощадбанку України.

Примітки

  1. . Архів оригіналу за 26 квітня 2018. Процитовано 9 червня 2009.
  2. . Архів оригіналу за 30 січня 2020. Процитовано 4 червня 2009.
  3. . Архів оригіналу за 30 січня 2020. Процитовано 4 червня 2009.
  4. Ю. Сорока. Брестська унія. — К.: Золоті ворота, 2013. — 119 с.— С. 89.
  5. Starostwo Czerkaskie, tegoz possesora // Люстрация староств Киевского воеводства 1616 г. Февраль и март, Архив ЮЗР. —Ч. 7.-Т.1 — с. 314 (пол.)
  6. . Архів оригіналу за 1 липня 2018. Процитовано 6 листопада 2016.
  7. Чому нині «обміліло» славетне місто Говтва - ipoltavets.com (укр.). 8 липня 2022. Процитовано 25 липня 2022.
  8. Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
  9. Філія № 62/073 Ощадбанку України

Джерела

Говтва
у сестринських Вікіпроєктах
image Теми у Вікіджерелах?
Проєкт
image Говтва у Вікісховищі?

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Govtva Go vtva ranishe Go ltav Go ltov Go ltva O ltva selo v Ukrayini u Reshetilivskij miskij gromadi Poltavskogo rajonu Poltavskoyi oblasti Naselennya stanovit 417 osib 2001 Do 2020 roku organ miscevogo samovryaduvannya Govtvyanska silska rada yakij buli pidporyadkovani sela Bunyakivka Kiselivka Plavni selo Govtva Krayina Ukrayina Oblast Poltavska oblast Rajon Poltavskij rajon Gromada Reshetilivska miska gromada Kod KATOTTG UA53080390120020739 Oblikova kartka Govtva Osnovni dani Zasnovane do 1095 Naselennya 417 osib 2001 Poshtovij indeks 39110 Telefonnij kod 380 5342 Geografichni dani Geografichni koordinati 49 25 09 pn sh 33 51 27 sh d 49 41917 pn sh 33 85750 sh d 49 41917 33 85750 Koordinati 49 25 09 pn sh 33 51 27 sh d 49 41917 pn sh 33 85750 sh d 49 41917 33 85750 Serednya visota nad rivnem morya 79 m Vodojmi r Psel Govtva ozera Vidstan do oblasnogo centru 66 1 km Vidstan do rajonnogo centru 32 8 km Najblizhcha zaliznichna stanciya Gannivka Vidstan do zaliznichnoyi stanciyi 31 km Misceva vlada Adresa radi 38400 Poltavska obl Poltavskij r n m Reshetilivka vul Pokrovska 14 Karta Govtva Govtva Mapa Govtva u VikishovishiGeografiyaSelo Govtva roztashovane na pravomu berezi richki Govtva v misci yiyi vpadinnya v richku Psel na protilezhnomu berezi roztashovane selo Bunyakivka vishe za techiyeyu richki Psel primikaye selo Kiselivka na protilezhnomu berezi richki Psel roztashovane selo Prilipka IstoriyaStarodavni chasi Nazva sela imovirno vede svij pochatok z chasiv perebuvannya u comu krayi hozariv i davnih bolgar u buryatskij tatarskij ta ryadi inshih mov slovo gol oznachaye richka dolina richki Z 619 roku isnuyut pershi zgadki pro poselennya Govtva i Poltava v krayini Velika Bulgariya dzherelo Govtva bula odnim z forpostiv Kiyivskoyi Rusi na pivdenno shidnih rubezhah Persha zgadka pro poselennya zustrichayetsya v Povchanni Volodimira Monomaha pid 1096 rokom za inshimi danimi 1095 rik koli voyini velikogo knyazya kiyivskogo poblizu Goltova rozbili vijsko poloveckogo knyazya Itlarya Zgadki pro Goltav Goltvu zustrichayutsya v litopisah za 1105 1109 1111 roki Voseni 1530 roku vijska Velikogo knyazivstva Litovskogo pid komanduvannyam kiyivskogo voyevodi Andriya Nemirovicha ta knyazya Ivana Dubrovickogo rozbili tatar bilya urochisha Govtva Govtvu dekilki raziv vshent rujnuvali pechenigi potim polovci 1240 roku ordi hana Batiya ta naprikinci XIV stolittya zolotoordinci Kozacka doba Mapa 1650 roku za Gijomom Boplanom Z 1569 roku zemli de roztashovuvalasya Govtva potraplyayut pid vladu Rechi Pospolitoyi 1615 roku zgaduyetsya sloboda Oltva yaka poznachena na karti Boplana 1616 roku mistechko Govtva z slobidskimi pilgami na 20 rokiv vidneseno do Cherkaskogo starostva Kiyivskogo voyevodstva mayuchi 30 dvoriv mishan ta 700 kozackih U cej chas Govtva vhodit do volodin knyaziv Vishneveckih Zhiteli Govtvi brali uchast u selyansko kozackomu povstanni Yakova Ostryanina 1638 roku 1 travnya 1638 povstanci zavdali porazki pid Govtvoyu polskomu vijsku na choli z koronnim polkovnikom Stanislavom Reveroyu Potockim Z pochatku vizvolnoyi vijni ukrayinskogo narodu u 1648 1654 rokah Govtva stala sotennim mistechkom Goltvyanskoyi sotni otrimala vlasnij gerb i bula vidnesena do Mirgorodskogo potim do Chigirinskogo polku u 1661 1663 rokah do Kremenchuckogo u 1663 1667 rokah znovu do Chigirinskogo polku Za Andrusivskim peremir yam 1667 roku vidijshla do Poltavskogo u 1687 1781 rokah do Mirgorodskogo polku Govtva ye batkivshinoyu polkovnickogo rodu Ostrogradskih Kozaki Goltvyanskoyi sotni brali uchast u povstanni Pushkarya i Barabasha 1657 1658 proti getmana Ivana Vigovskogo U chervni 1659 roku pid chas moskovsko ukrayinskoyi vijni pid Govtvoyu tatarsko kozacki vijska rozgromili moskovskij zagin na choli z voyevodoyu V Novosilcevim U sichni 1696 roku kozaki Gadyackogo polku pid kerivnictvom polkovnika Mihajla Borohovicha za uchastyu kozakiv Goltvyanskoyi sotni na choli z sotnikom Matviyem Ostrogradskim uspishno oboronyali Govtvu vid nastupu vijsk Petrika Ivanenka ta jogo soyuznikiv tatar Pid chas Poltavskoyi bitvi u Govtvi perebuvali ukrayinski kozaki mirgorodskogo polkovnika Danila Apostola Govtvyanska sotnya tezh vhodila do vijska Danila Apostola vona ohoronyala perepravu cherez richku Dnipro bilya sela Maksimivki Za perepisom 1726 roku u Govtvi nalichuvalos 765 pospolitih dvoriv 1729 roku 707 dvoriv U 1730 h rokah tut buli volodinnya govtvyanskogo sotnika F M Ostrogradskogo yakij 1737 roku vidbiv tatar vid Govtvi a 1739roku iz svoyeyu sotneyu brav uchast u Hotinskomu pohodi Rosijska imperiya Shematichnij plan Govtvi naprikinci XVIII stolittya Mapa 1800 roku 9 sichnya 1782 roku utvorene Kiyivske namisnictvo do skladu yakogo uvijshov i novoutvorenij Govtyanskij Goltvyanskij povit z centrom u misti Govtvi U dovzhinu misto syagalo 4 versti 20 sazheniv u shirinu 3 versti ta podilyalosya na 5 chastin Nagirna Prilipka nini Prilipka Zamostya nini vlasne Govtva Zagreblya nini Zagrebellya Na pravomu berezi Psla roztashovuvalosya same misto obnesene ukriplennyami na livomu peredmistya U peredmisti isnuvali tri derev yani cerkvi Mihajlivska 1715 Bogoyavlenska 1753 ta Preobrazhenska 1760 1750 roku v Govtvi zbuduvali derev yanu cerkvu Presvyatoyi Bogorodici Pri cerkvah buli cerkovnoparafiyalni shkoli ta shpitali znahodilisya budinki povitovoyi upravi Administrativni sporudi ta zhitlovi budinki administraciyi kozackoyi starshini ta duhovnictva roztashovuvalisya v osnovnomu u nagirnij chastini Na pochatku 1780 h rokiv XVIII stolittya u Govtvi meshkalo 5230 zhiteliv vidbuvalosya 4 yarmarki na rik 1782 roku zatverdzheno gerb Govtvi 1789 roku Govtva vidnesena do Katerinoslavskogo namisnictva 1796 roku do skladu Kremenchuckogo povitu Malorosijskoyi guberniyi 1802 do Poltavskoyi guberniyi z 1803 roku pozashtatne mistechko u skladi Kobelyackogo povitu Vidtodi vprodovzh XIX stolittya Govtva pidupadaye ta vtrachaye harakterni oznaki mista U 1846 393 dvori 1392 dushi cholovichoyi stati zhinok ne pokazano silske uchilishe 2 yarmarki 3 cerkvi Za perepisom 1859 u mistechku 484 dvori 3875 zhiteliv silska uprava 3 cerkvi 4 yarmarki u 1863 4110 zhiteliv U parafiyi Preobrazhenskoyi cerkvi 1876 zbudovano nove primishennya zemskogo uchilisha na 100 uchniv U 1900 roci Govtva perebuvala u skladi Horishkivskoyi volosti Kobelyackogo povitu U mistechku na toj chas bulo dvi kozacki silski gromadi ta tri selyanski yaki nalichuvali 719 domogospodarstv 5680 zhiteliv Pri Preobrazhenskij cerkvi pracyuvala cerkovna shkola gramoti pri Uspenskij zvedena 1865 roku odnoklasna cerkovnoparafiyalna shkola pri oboh cerkvah buli neveliki biblioteki U 1910 roci v Govtvi bez hutoriv nalichuvalos 521 domogospodarstva ta 3036 zhiteliv Radyanska okupaciya U sichni 1918 roku rozpochalasya radyansku okupaciya U period Vizvolnih zmagan u Govtvi buv organizovanij partizanskij zagin Govtva yak administrativnij centr silskoyi radi z bereznya 1923 roku u skladi Brigadirivskogo rajonu Kremenchuckoyi okrugi isnuvav do veresnya 1930 U 1923 roci nalichuvalos 2534 zhiteliv Stanom na 17 grudnya 1926 roku nalichuvalos 147 dvoriv ta 744 zhiteliv U Govtvi zareyestrovano ptahivnicho kooperativne tovaristvo TSOZ Pershe travnya na bazi yakih buli stvoreni pershi kolgospi Na pochatku 1930 h rokiv na teritoriyi Govtvyanskoyi silskoyi radi isnuvali kolgospi Chervona peremoga Leninskij gart Nezamozhnik Pershe travnya Dekabrist Zhovten zgodom vnaslidok ukrupnennya yih stvoreno chotiri U period nimecko fashistskoyi okupaciyi Govtvi 15 veresnya 1941 25 veresnya 1943 gitlerivci stratili 2 zhiteliv sela vivezli na primusovi roboti do Nimechchini 114 osib vidstupayuchi spalili chimalo hat ta gromadskih budivel 5 lyutogo 1965 roku Ukazom Prezidiyi Verhovnoyi Radi Ukrayinskoyi RSR Govtvyansku silsku radu Reshetilivskogo rajonu peredano do skladu Kremenchuckogo rajonu U pislyavoyenni roki u Govtvi stvoreno kolgosp Vitchizna zernovo tvarinnickogo napryamu filial Reshetilivskoyi fabriki imeni Klari Cetkin viddilennya zv yazku nepovna serednya shkola feldshersko akusherskij punkt budinok kulturi na 250 misc biblioteka 10 5 tis odinic zbirki istoriko krayeznavchij muzej Pochalosya postupove vidnovlennya infrastrukturi Tak bulo vidkrito viddilennya zv yazku budinok pobutu nepovnu serednyu shkolu dityachij sadok laznyu feldshersko akusherskij punkt budinok kulturi navit istoriko krayeznavchij muzej Na gospodarstvo pracyuvali kolgosp Vitchizna yakij zajmavsya zernovo tvarinnickim napryamom ta filial Reshetilivskoyi fabriki imeni Klari Cetkin U 1980 1990 h rokah buduyetsya ditsadok budinok pobutu laznya nove primishennya shkoli U seli Bunyakivka vidnovlyuyutsya shorichni tradicijni yarmarki Stanom na 1990 rik naselennya skladalo 501 osoba U Nezalezhnij Ukrayini Z prihodom rinkovoyi ekonomiki kolgosp Vitchizna rozpayuvavsya i na jogo osnovi viniklo dva privatnih silskogospodarskih pidpriyemstva 12 chervnya 2020 roku v hodi decentralizaciyi Govtvyanska silska rada Kozelshinskogo rajonu ob yednana z Reshetilivskoyu miskoyu gromadoyu 19 lipnya 2020 roku pid chas administrativno teritorialnoyi reformi ta likvidaciyi Kozelshinskogo rajonu selo uvijshlo do skladu Poltavskogo rajonu Pam yatniki ta pam yatni miscyaKrayevid na Shar goru z berega richki Psel u seli Govtva Do pochatku XX stolittya u gorah sho otochuyut Govtvu z pivdnya ta zahodu zberigalisya slidi davnih ukriplen na najbilshij z nih Shar gori buli zalishki valiv sho veli z pivdennogo shodu na susidnij gori zalishki nevelikogo zemlyanogo ukriplennya piznishogo pohodzhennya imovirno pristosovanogo dlya diyi artileriyi vzhe za chasiv kozactva Mizh nimi znahodilasya pidvishena rivnina bez roslinnosti pid nazvoyu Lisa Gora Vvazhayetsya sho verhni yiyi shari bulo znyato v davninu dlya nasipannya valu abo dlya dvoh velicheznih kurganiv roztashovanih na najvishih tochkah zgadanih gir Na dumku odnih doslidnikiv kurgani buli sposterezhnimi punktami za tverdzhennyami inshih bratskimi mogilami zagiblih u bitvah U dekilkoh miscyah Shar gori she do XX stolittya zberigalisya slidi pecher yaki odni doslidniki vvazhali sporudami pervisnoyi lyudini inshi vidnosili do piznishogo chasu Na cij zhe gori zberigalisya j pidzemni hodi yaki buli skladovoyu chastinoyu govtvyanskih ukriplen 1957 roku vstanovleno pam yatnik na bratskij mogili radyanskih voyiniv yaki zaginuli u 1943 roci pri vizvolenni sela pam yatnik radyanskim voyinam vizvolitelyam ta voyinam odnoselcyam yaki polyagli na frontah nimecko radyanskoyi vijni Pam yatnij znak vstanovlenij u misci de buv centr Govtvi 30 veresnya 1995 roku do 900 richchya pershoyi litopisnoyi zgadki pro poselennya na Shar gori provedeno oblasne svyato Kozackoyi slavi cilyushe dzherelo na yakomu vidkrito pam yatnij znak kozakam vid nashadkiv Vidtodi ce svyato provoditsya shoroku Na okolicyah sela roztashovani zalishki 35 kurganiv OsobistostiUrodzhenci Yacenko Oleksandr Yuhimovich ukrayinskij vchenij u galuzi tvarinnictva doktor silskogospodarskih nauk Dyachenko Ivan Ivanovich ukrayinskij pedagog U XIX stolitti zhiv ukrayinskij kobzar Ivan Gorodnickij uchen Hvedora Holodnogo vid nogo Porfirij Martinovich zapisav dekilka dum U seli Bridok sho nini ye chastinoyu sela narodivsya ukrayinskij radyanskij diyach Andrij Kondratenko Vusik Oleksa Sergijovich 1937 2017 ukrayinskij pismennik prozayik gumorist leksikograf chlen NSPU Vidviduvali Vlitku 1925 roku do mistechka na yarmarok priyizdiv ukrayinskij pismennik Ostap Vishnya yakij na pidstavi svoyih vrazhen napisav vidomu gumoresku Yarmarok U 1930 h rokah v seli perebuvav ukrayinskij poet Pavlo Tichina 1897 roku Govtvu vidvidav rosijskij pismennik Maksim Gorkij togo zh roku vin opublikuvav u dvoh nomerah gazeti Nizhegorodskij listok za 20 07 ta 03 08 1897 opovidannya Yarmarka v Goltve EkonomikaV seli diye poshtove viddilennya 39110 ta filiya 62 073 Oshadbanku Ukrayini Primitki Arhiv originalu za 26 kvitnya 2018 Procitovano 9 chervnya 2009 Arhiv originalu za 30 sichnya 2020 Procitovano 4 chervnya 2009 Arhiv originalu za 30 sichnya 2020 Procitovano 4 chervnya 2009 Yu Soroka Brestska uniya K Zoloti vorota 2013 119 s S 89 ISBN 978 966 2246 27 8 Starostwo Czerkaskie tegoz possesora Lyustraciya starostv Kievskogo voevodstva 1616 g Fevral i mart Arhiv YuZR Ch 7 T 1 s 314 pol Arhiv originalu za 1 lipnya 2018 Procitovano 6 listopada 2016 Chomu nini obmililo slavetne misto Govtva ipoltavets com ukr 8 lipnya 2022 Procitovano 25 lipnya 2022 Postanova Verhovnoyi Radi Ukrayini vid 17 lipnya 2020 roku 807 IX Pro utvorennya ta likvidaciyu rajoniv Filiya 62 073 Oshadbanku UkrayiniDzherelaGovtva u sestrinskih Vikiproyektah Temi u Vikidzherelah Proyekt Naseleni punkti Ukrayini Govtva u Vikishovishi Za red A V Kudrickogo Poltavshina enciklopedichnij dovidnik K UE 1992 S 1024 ISBN 5 88500 033 6 Dovidnik z istoriyi Ukrayini Za red I Pidkovi ta R Shusta K Geneza 1993 10 kvitnya 2009 u Wayback Machine PSRL Polnoe sobranie russkih letopisej T 35 1980 30 sichnya 2020 u Wayback Machine

Дата публікації:
Топ