Буня́ківка — село в Україні, у Решетилівській міській громаді Полтавського району Полтавської області. Населення становить 216 осіб. До 2020 орган місцевого самоврядування — Говтвянська сільська рада.
село Буняківка | |
---|---|
Країна | Україна |
Область | Полтавська область |
Район | Полтавський район |
Громада | Решетилівська міська громада |
Основні дані | |
Населення | 216 |
Поштовий індекс | 39110 |
Телефонний код | +380 5342 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 49°24′11″ пн. ш. 33°54′29″ сх. д. / 49.40306° пн. ш. 33.90806° сх. д.Координати: 49°24′11″ пн. ш. 33°54′29″ сх. д. / 49.40306° пн. ш. 33.90806° сх. д. |
Середня висота над рівнем моря | 72 м |
Місцева влада | |
Адреса ради | 38400, Полтавська обл., Полтавський р-н, м. Решетилівка, вул. Покровська, 14 |
Карта | |
Буняківка | |
Буняківка | |
Мапа | |
Буняківка у Вікісховищі |
Географія
Село Буняківка знаходиться на лівому березі річки Говтва, яка через 3 км впадає в річку Псел, вище за течією на відстані 2,5 км розташоване село Дружба (Решетилівський район), нижче за течією на відстані 2,5 км розташоване село Загребелля, на протилежному березі - село Говтва. Селом протікає пересихаючий струмок з загатою.
Історичні події
30 червня 1920 року у Буняківці, яка належала тоді до Кобеляцького повіту, у штабі місцевого повстанського отамана Григорія Скирди відбулася нарада отаманів повстанських загонів Полтавщини під керівництвом голови Ради повстанських отаманів (кошового отамана) Івана Біленького. На нараді були присутні повстанські отамани Федір Мошенський, Овдієнко, Олександр Молчанов та "Чернота" (Костянтин Чаплін).
Учасники наради запропонували І.Біленькому приєднатися до кобеляцьких повстанців, але він відмовився, аргументуючи тим, що, в околицях Полтави легше роздобути зброю, а, повстанці мають там підтримку селян і працівників органів радянської влади.
12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 721-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Полтавської області», село увійшло до складу Решетилівської міської громади.
19 липня 2020 року, в результаті адміністративно - територіальної реформи та ліквідації Козельщинського району, село увійшло до складу новоутвореного Полтавського району Полтавської області.
Поклонний хрест в с.Буняківка
Ця стаття містить текст, що не відповідає . |
Історія Церкви на цьому місті
Церква на честь Воздвиження Чесного Хреста Господнього у с. Буняківці Катеринославського намісництва (тепер Козельщинського району) була збудована у 1791 році коштом говтвянського сотника Миргородського полку, прем’єр-майора Володимира Федоровича Остроградського. У 1855 році її перебудовано, у 1867 — зведено дерев’яну дзвіницю, у 1911 — церкву і дзвіницю поставлено на мурований цоколь. Станом на 1912 рік існувала дерев’яна, холодна церква (Х.ц.), в одному зв’язку із дзвіницею.
У1890 Х. ц. володіла 25 дес. ружної землі, діяла церковнопарафіяльна школа. У 1895 році володіла церковним капіталом у сумі 1000 руб., 25 дес. ружної землі, діяли церковно-парафіяльна школа та школа грамоти у с. Мар’їне Поле. У 1902 році діяли церковна бібліотека, церковнопарафіяльна школа та три школи грамоти. У 1912 році мала 25 дес. ружної землі, три квартири для священника і псаломщиків, діяли дві церковно-парафіяльні школи та школа грамоти.
У 1895 році у складі парафії – 6 сіл та 9 хуторів, у яких налічувалося 3497 душ парафіян обох статей. У 1902 році до парафії належали села Буняківка, Григорівка, Мар’їне Поле, Перепелицине, Тесленкове, Хорошманова, Шамраївка, та хутори Дяченків, Єрмолин, Заголтва, Заїченків, Коржівка, Сухенків, Пирогів, службу відвідувало 3714 душ парафіян обох статей. У 1912 році у парафії – 10 н. п., 3776 душ різних станів.
25.08.1922 органами радянської влади було зареєстровано статут і списки членів релігійної громади. Подальша доля громади та церкви не встановлена.
Зі священників відомі: Петро Олексійович Ігнатович (1890), Костянтин Прохорович Сулятицький (1895), Пилип Андрійович Хитровський (1902), Федір Дмитрович Легейда (1912); із дияконів: Стефан Павлович Лук’янов (1895), Микола Іванович Яновський (1902), Макар Іванович Підгаєвський (1912); із псаломщиків: Стефан Павлович Лук’янов (1890), Федір Іванович Чмілевський (1890, 1895, позаштатний 1902), Микола Федорович Куницький (1902), Григорій Матвійович Лисенко (1912); із церковних старост: козак Федот Дмитрович Пільчук (1902), козак Стефан Петрович Сухенко (1912).
Примітки
- . Офіційний портал Верховної Ради України. Архів оригіналу за 9 листопада 2021. Процитовано 3 квітня 2021.
- Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
Посилання
- Погода в селі Буняківка [ 25 червня 2008 у Wayback Machine.]
- Поклонний Хрест [ 24 вересня 2020 у Wayback Machine.]
- Посилання на сайт Децентралізації
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Bunya kivka selo v Ukrayini u Reshetilivskij miskij gromadi Poltavskogo rajonu Poltavskoyi oblasti Naselennya stanovit 216 osib Do 2020 organ miscevogo samovryaduvannya Govtvyanska silska rada selo Bunyakivka Krayina Ukrayina Oblast Poltavska oblast Rajon Poltavskij rajon Gromada Reshetilivska miska gromada Osnovni dani Naselennya 216 Poshtovij indeks 39110 Telefonnij kod 380 5342 Geografichni dani Geografichni koordinati 49 24 11 pn sh 33 54 29 sh d 49 40306 pn sh 33 90806 sh d 49 40306 33 90806 Koordinati 49 24 11 pn sh 33 54 29 sh d 49 40306 pn sh 33 90806 sh d 49 40306 33 90806 Serednya visota nad rivnem morya 72 m Misceva vlada Adresa radi 38400 Poltavska obl Poltavskij r n m Reshetilivka vul Pokrovska 14 Karta Bunyakivka Bunyakivka Mapa Bunyakivka u VikishovishiGeografiyaSelo Bunyakivka znahoditsya na livomu berezi richki Govtva yaka cherez 3 km vpadaye v richku Psel vishe za techiyeyu na vidstani 2 5 km roztashovane selo Druzhba Reshetilivskij rajon nizhche za techiyeyu na vidstani 2 5 km roztashovane selo Zagrebellya na protilezhnomu berezi selo Govtva Selom protikaye peresihayuchij strumok z zagatoyu Istorichni podiyi30 chervnya 1920 roku u Bunyakivci yaka nalezhala todi do Kobelyackogo povitu u shtabi miscevogo povstanskogo otamana Grigoriya Skirdi vidbulasya narada otamaniv povstanskih zagoniv Poltavshini pid kerivnictvom golovi Radi povstanskih otamaniv koshovogo otamana Ivana Bilenkogo Na naradi buli prisutni povstanski otamani Fedir Moshenskij Ovdiyenko Oleksandr Molchanov ta Chernota Kostyantin Chaplin Uchasniki naradi zaproponuvali I Bilenkomu priyednatisya do kobelyackih povstanciv ale vin vidmovivsya argumentuyuchi tim sho v okolicyah Poltavi legshe rozdobuti zbroyu a povstanci mayut tam pidtrimku selyan i pracivnikiv organiv radyanskoyi vladi 12 chervnya 2020 roku vidpovidno do rozporyadzhennya Kabinetu Ministriv Ukrayini 721 r Pro viznachennya administrativnih centriv ta zatverdzhennya teritorij teritorialnih gromad Poltavskoyi oblasti selo uvijshlo do skladu Reshetilivskoyi miskoyi gromadi 19 lipnya 2020 roku v rezultati administrativno teritorialnoyi reformi ta likvidaciyi Kozelshinskogo rajonu selo uvijshlo do skladu novoutvorenogo Poltavskogo rajonu Poltavskoyi oblasti Poklonnij hrest v s BunyakivkaCya stattya mistit tekst sho ne vidpovidaye enciklopedichnomu stilyu Bud laska dopomozhit udoskonaliti cyu stattyu pogodivshi stil vikladu zi stilistichnimi pravilami Vikipediyi Mozhlivo storinka obgovorennya mistit zauvazhennya shodo potribnih zmin Poklonnij Hrest Istoriya Cerkvi na comu misti Cerkva na chest Vozdvizhennya Chesnogo Hresta Gospodnogo u s Bunyakivci Katerino slavskogo namisnictva teper Kozelshinskogo rajonu bula zbudovana u 1791 roci koshtom govtvyanskogo sotnika Mirgorodskogo polku prem yer majora Volodimira Fedorovicha Ostrogradskogo U 1855 roci yiyi perebudovano u 1867 zvedeno derev yanu dzvinicyu u 1911 cerkvu i dzvinicyu postavleno na murovanij cokol Stanom na 1912 rik isnuvala derev yana holodna cerkva H c v odnomu zv yazku iz dzviniceyu U1890 H c volodila 25 des ruzhnoyi zemli diyala cerkovnoparafiyalna shkola U 1895 roci volodila cerkovnim kapitalom u sumi 1000 rub 25 des ruzhnoyi zemli diyali cerkovno parafiyalna shkola ta shkola gramoti u s Mar yine Pole U 1902 roci diyali cerkovna biblioteka cerkovnoparafiyalna shkola ta tri shkoli gramoti U 1912 roci mala 25 des ruzhnoyi zemli tri kvartiri dlya svyashennika i psalomshikiv diyali dvi cerkovno parafiyalni shkoli ta shkola gramoti U 1895 roci u skladi parafiyi 6 sil ta 9 hutoriv u yakih nalichuvalosya 3497 dush parafiyan oboh statej U 1902 roci do parafiyi nalezhali sela Bunyakivka Grigorivka Mar yine Pole Perepelicine Teslenkove Horoshmanova Shamrayivka ta hutori Dyachenkiv Yermolin Zagoltva Zayichenkiv Korzhivka Suhenkiv Pirogiv sluzhbu vidviduvalo 3714 dush parafiyan oboh statej U 1912 roci u parafiyi 10 n p 3776 dush riznih staniv 25 08 1922 organami radyanskoyi vladi bulo zareyestrovano statut i spiski chleniv religijnoyi gromadi Podalsha dolya gromadi ta cerkvi ne vstanovlena Zi svyashennikiv vidomi Petro Oleksijovich Ignatovich 1890 Kostyantin Prohorovich Sulyatickij 1895 Pilip Andrijovich Hitrovskij 1902 Fedir Dmitrovich Legejda 1912 iz diyakoniv Stefan Pavlovich Luk yanov 1895 Mikola Ivanovich Yanovskij 1902 Makar Ivanovich Pidgayevskij 1912 iz psalomshikiv Stefan Pavlovich Luk yanov 1890 Fedir Ivanovich Chmilevskij 1890 1895 pozashtatnij 1902 Mikola Fedorovich Kunickij 1902 Grigorij Matvijovich Lisenko 1912 iz cerkovnih starost kozak Fedot Dmitrovich Pilchuk 1902 kozak Stefan Petrovich Suhenko 1912 Primitki Oficijnij portal Verhovnoyi Radi Ukrayini Arhiv originalu za 9 listopada 2021 Procitovano 3 kvitnya 2021 Postanova Verhovnoyi Radi Ukrayini vid 17 lipnya 2020 roku 807 IX Pro utvorennya ta likvidaciyu rajoniv PosilannyaPogoda v seli Bunyakivka 25 chervnya 2008 u Wayback Machine Poklonnij Hrest 24 veresnya 2020 u Wayback Machine Posilannya na sajt Decentralizaciyi