Гестоз

Гестоз (лат. gestatio — носити, виношувати) — нездатність жіночого організму адаптуватися до вагітності. У розвинених країнах гестоз представляє основну причину материнської смертності. Перинатальна смертність при гестозі перевищує середні показники в 5 – 7 разів. Частота гестозу серед усіх вагітностей коливається в межах 5 – 20 %. Гестоз є загальною назвою і вторинним захворюванням, причина якого – плідне яйце. Існує ряд теорій розвитку гестозу, кожна з яких пояснює тільки частину симптомів. Проблема етіології гестозу досі відкрита.

Гестоз
Класифікація та зовнішні ресурси
МКХ-10	O10 - O16

Історія

Тривалий час цю патологію називали «пізнім ». В цілях уніфікації у 1980 р. термін «токсикоз» був змінений на «гестоз», оскільки цей термін виражає зв’язок між етіологією і вагітністю.

Етіологія

Остаточно причина і досі не вияснена. Ряд теорій намагалися пояснити виникнення гестозу, такі як нейрогенна, гормональна, ниркова, але жодна з них так і не пояснила усіх симптомів.

Провідне місце в етіології гестозу посідає ЦНС (за І. Ф. Жорданіа). Вагітність спричиняє в жіночому організмі ряд змін, в тому числі – кори головного мозку, провідних шляхів (нейронів) і периферичних органів (або систем), ці ланки ЦНС фізіологічно адаптуються до вагітності. Але коли порушується функція хоча б однієї із ланок, реакція організму стає патологічною, що призводить до гестозу. 

До причин, які можуть порушувати функції ланок ЦНС (кора головного мозку, провідні шляхи, периферичні органи), належать:

1. Різні патологічні процеси, що впливають на кору головного мозку (перевтома, депресія, стрес, тяжкі психологічні травми або шок);
2. Патологічні процеси, що порушують провідні шляхи (порушення гормонального фону будь-якої з ендокринних залоз, а особливо гіпофіза);
3. Патологічні процеси, що уражають периферичні органи (вроджені вади, набуті хвороби, перенесені операції та ін.).

Іншою провідною теорією є імунологічна, в основі якої недостатнє розпізнання імунною системою вагітної антигенів плода. При цьому порушується бар'єрна функція плаценти і знижується продукція супресорних факторів (Т-супресори, які блокують антитіла). Недостатність супресорних факторів призводить до розвитку імунноклітинних та імунокомплексних реакцій; імунні комплекси з'являються не тільки у кровоносних судинах вагітної, а й у судинах плаценти.

Патогенез

Генералізований спазм судин, що проявляється гіпертензією, відбувається через пошкодження ендотелію (яке підтверджується підвищенням в крові рівня фібронектину - глікопротеїну субендотеліального походження). При пошкодженні ендотелін викидається в кров, що спазмує судини, в тому числі ниркові артерії, і активує систему ренін - ангіотензин - альдостерон, а також викид адреналіну і норадреналіну і зниження порогу чутливості до них. Одночасно знижується синтез вазодилататорів.

За рахунок вазоспазму, гіпоксії, зменшення антикоагулянтних властивостей крові розвивається гіперкоагуляція і ДВС. Також порушується мікроциркуляція, збільшується проникність мікросудинних русел, пропотівання плазми в інтерстицій (що призводить до набряків при зниженні ОЦК).

Патологічна анатомія

Класифікація

Ранні гестози, що часто трапляються

Ранні гестози, що рідко трапляються

Пізні гестози

Лікування

Лікування гестозу проводиться в стаціонарі. Цілями лікування є зниження артеріального тиску, поліпшення мікроциркуляції, запобігання судомам. Для цього використовується інфузійна терапія (при легкому ступені тяжкості гестозу - 400-800 мл розчину кристалоїдів на добу, при середній - 1400 мл на добу, важкі форми і еклампсія - 2000- 2500 мл на добу). Антигіпертензивна і протисудомна терапія при еклампсії.

Профілактика

Див. також

• Вагітність
• Плід
• Ембріон
• Зигота

Примітки

1. Серов, В.Н. (01.01.2004). . https://lib.medvestnik.ru (російською) . Архів оригіналу за 13 листопада 2017.
2. Нагорная, В.Ф. (09.04.2013). (PDF). http://health-ua.com/newspaper/med_gaz_zu (російською) . Архів оригіналу (PDF) за 24 жовтня 2018.
3. Айламазяна, Кулакова, Радзинского, Савельевой, Э.К., В.И., В.Е., Г.М. (2009). Акушерство. Национальное руководство (російською) . "ГЭОТАР-Медиа". с. С. 290. ISBN . {{}}: |pages= має зайвий текст ()
4. Струков, А.І.; Сєров, В.В. (2004). Патологічна анатомія (українською) . Харків: Факт. с. С. 533 - 532. ISBN . {{}}: |pages= має зайвий текст (); Перевірте значення |isbn=: недійсний символ ()

Література

• Айламазян Э. К., Мозговая Е. В. Гестоз: теория и практика [ 18 листопада 2017 у Wayback Machine.] //М.: МЕДпресс-информ. — 2008.