Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Князь Герман Гогенлое-Ланґенбурзький (нім. Hermann zu Hohenlohe-Langenburg), повне ім'я (нім. Hermann Ernst Franz Bernhard Fürst zu Hohenlohe-Langenburg), 31 серпня 1832 — 9 березня 1913) — князь Гогенлое-Ланґенбурзький у 1860—1913 роках, син попереднього князя Гогенлое-Ланґенбурзького Ернста I та принцеси Лейнінгенської Феодори. Член Вищої палати Вюртемберького ландтагу від 1861 року та член Імперської партії Німеччини в рейхстагу у 1871—1881 роках. Один із засновників і перший президент Німецького колоніального союзу. Генерал-губернатор Ельзас-Лотарингії у 1894—1907 роках. Генерал від кавалерії прусської армії.
| Герман | |
|---|---|
| нім. Hermann | |
 | |
| 6-й князь Гогенлое-Ланґенбурзький | |
| Початок правління: | 21 квітня 1860 |
| Кінець правління: | 9 березня 1913 |
| Партія: | Імперська партія |
| Попередник: | Ернст I |
| Наступник: | Ернст II |
| Дата народження: | 31 серпня 1832 |
| Місце народження: | Ланґенбург |
| Країна: | Королівство Вюртемберг |
| Дата смерті: | 9 березня 1913 (80 років) |
| Місце смерті: | Ланґенбург, Королівство Вюртемберг |
| Поховання | Лангенбург |
| Дружина: | Леопольдіна Баденська |
| Діти: | Ернст, Еліза, Феодора |
| Династія: | Гогенлое-Ланґенбурґи |
| Батько: | Ернст I |
| Мати: | Феодора Лейнінгенська |
| Нагороди: |   |
Герман у Вікісховищі | |
Біографія
Герман народився 31 серпня 1832 року у Ланґенбурзі. Він був третьою дитиною та другим сином князя Гогенлое-Лангенбурзького Ернста I та його дружини Феодори Лейнінгенської. Мав старшого брата Карла Людвіґа та сестру Елізу. Згодом родина поповнилася молодшим сином Віктором і доньками Адельгейдою та Феодорою.
Князівство Гогенлое-Ланґенбург у 1806 року в ході медіатизації відійшло королівству Вюртемберг. Батько зберіг титул та був президентом Верхньої палати Вюртемберького ландтагу.
Герман вивчав юриспруденцію у Лозанні та Берліні, після чого почав військову кар'єру. Служив у вюртемберзькому, а згодом — у австрійському війську. У 1859 році брав участь у Австро-італо-французькій війні проти Франції.
Після смерті батька у квітні 1860 року, Карл Людвіґ заявив про бажання вступити у морганатичний шлюб і відмовився від династичних прав на користь молодшого брата. Так, 21 квітня Герман успадкував титул князя. 4 березня 1861 року він був введений до Вищої палати Вюртемберького ландтагу. Від 1877 до 1895 року був її віце-президентом. У 1862 році отримав звання генерала у баденській армії.
У віці 30 років узяв шлюб із 25-річною баденською принцесою Леопольдіною, кузиною великого герцога Бадену Фрідріха I. Весілля відбулося 24 вересня 1862 у Карлсруе.
У подружжя народилося троє дітей:
- Ернст (1863—1950) — наступний князь Гогенлое-Ланґенбурзький у 1913—1950 роках, був одружений з Александрою Саксен-Кобург-Готською, мав п'ятеро дітей;
- Еліза (1864—1929) — дружина князя Генріха XXVII Ройсс молодшої лінії, мала п'ятеро дітей;
- Феодора (1866—1932) — дружина 5-го князя Лейнінґенського , мала п'ятеро дітей.
У 1870–1871 роках брав участь у Франко-прусській війні, активно підтримував Бісмарка. У 1870 році отримав чин генерала від кавалерії у прусській армії. У 1871 році був обраний до німецького рейхстагу від 12-го округу королівства Вюртемберг. Був членом Імперської партії. У 1881 році зазнав поразки на виборах та переключився на колоніальну політику.
6 грудня 1882 року у Франкфурті-на-Майні став співзасновником та першим президентом Німецького колоніального союзу. У лютому 1885 року організація переїхала до Берліну. Союз намагався зацікавити Німеччину у колоніальній політиці через журналістику та створював тиск на державну владу та рейхстаг для колоніальних анексій.
У 1894 році Герман змінив на посаді генерал-губернатора Ельзас-Лотарингії Хлодвіга Гогенлое-Шиллінгсфюрста та переїхав із дружиною до Страсбуру. На відміну від попередника, задовольнявся виконанням представницьких функцій, покладаючись на статс-секретарів Максиміліана фон Путткамера та Ернста фон Келлера. Його урядування характеризувалося помірним лібералізмом. Обіймав посаду до листопада 1907 року, після чого повернувся на батьківщину.
На початку 1913 року про здоров'я князя турбувалася імператриця Августа Вікторія, прохаючи повідомити про його стан у телеграмі. Герман помер 9 березня 1913 року у Ланґенбурзі. Свої співчуття його спадкоємцю висловили імператор Німеччини Вільгельм II та король Бельгії Альберт I. Поховали князя на родинному цвинтарі Лангенбургу поруч із дружиною, яка пішла з життя за десять років до нього.
У 1922 році поруч був створений муніципальний цвинтар.
Нагороди
- Орден Церінгенського лева 1 класу (Велике герцогство Баден);
- Великий хрест ордену Вюртемберзкої Корони (Королівство Вюртемберг);
- Орден Чорного орла (Королівство Пруссія);
- Почесний лицар великого хреста ордену Лазні (Велика Британія);
- Орден Золотого льва Нассау.
Генеалогія
| Крістіан Альбрехт Гогенлое-Ланґенбурзький |  | Йоганн Крістіан II Сольмс-Барутський | Фредеріка Луїза Ройсс цу Кьостриць | Карл Фрідріх Вільгельм Лейнінґенський | Крістіана Солмс-Рьодельхаймська | Франц Саксен-Кобург-Заальфельдський | Августа Рьойсс-Еберсдорф | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Карл Людвіґ Гогенлое-Ланґенбурзький |  | Еміх Карл Лейнінґенський | Вікторія Саксен-Кобург-Заальфельдська | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Ернст I | Феодора Лейнінґенська | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Герман | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Примітки
- Центральна база даних Німецького архіву [1] [ 22 травня 2016 у Wayback Machine.] (нім.)
- Günter Richter: Hermann Fürst zu Hohenlohe-Langenburg. In: Neue Deutsche Biographie. Band 9, Duncker & Humblot, Berlin 1972, , стор. 491 [2] [ 2 липня 2016 у Wayback Machine.](нім.)
- Офіційний сайт замку Ланґенбург. Князь Герман [3] (нім.)
- Принцеса Гогенлое-Ланґенбурзька [4] [ 14 лютого 2018 у Wayback Machine.] (англ.)
- Стаття про князя Германа Гогенлое-Ланґенбурзького у Французькій енциклопедії [5] [ 20 жовтня 2016 у Wayback Machine.] (фр.)
- Смерть князя Германа Гогенлое-Ланґенбурзького [6] [ 5 січня 2018 у Wayback Machine.] (нім.)
- Родинний цвинтар у Ланґенбурзі [7] [ 3 травня 2017 у Wayback Machine.] (англ.)
- Мавзолей Гогенлое-Ланґенбургів [8] [ 5 січня 2018 у Wayback Machine.] (нім.)
Література
- Kurt Eißele: Fürst Hermann zu Hohenlohe-Langenburg als Statthalter im Reichsland Elsass-Lothringen 1894—1907. O.O., 1950
- Günter Richter: Hermann Fürst zu Hohenlohe-Langenburg. In: Neue Deutsche Biographie. Vol 9, Duncker & Humblot, Berlin, 1972
- Otmar Schwenhuth: Lebenslauf Seiner Durchlaucht des Fürsten Hermann zu Hohenlohe-Langenburg. Gerabronn, 1913
- Gerhard Taddey: Hermann Fürst zu Hohenlohe-Langenburg. In: Lexikon der deutschen Geschichte. 3. Auflage. Stuttgart 1998, Band 1, стор. 573
Посилання
- (англ.)
- Профіль на Thepeerage.com [ 13 квітня 2014 у Wayback Machine.] (англ.)
- Генеалогія Германа Гогенлое-Ланґенбурзького [ 13 квітня 2013 у Wayback Machine.] (англ.)
- Архівні документи, пов'язані із Германом Гогенлое-Ланґенбурзьким (нім.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Knyaz German Gogenloe Langenburzkij nim Hermann zu Hohenlohe Langenburg povne im ya nim Hermann Ernst Franz Bernhard Furst zu Hohenlohe Langenburg 31 serpnya 1832 9 bereznya 1913 knyaz Gogenloe Langenburzkij u 1860 1913 rokah sin poperednogo knyazya Gogenloe Langenburzkogo Ernsta I ta princesi Lejningenskoyi Feodori Chlen Vishoyi palati Vyurtemberkogo landtagu vid 1861 roku ta chlen Imperskoyi partiyi Nimechchini v rejhstagu u 1871 1881 rokah Odin iz zasnovnikiv i pershij prezident Nimeckogo kolonialnogo soyuzu General gubernator Elzas Lotaringiyi u 1894 1907 rokah General vid kavaleriyi prusskoyi armiyi Germannim HermannGermanKnyaz German na gravyuri Richarda Brendamura 1895 1896 roki6 j knyaz Gogenloe LangenburzkijPochatok pravlinnya 21 kvitnya 1860Kinec pravlinnya 9 bereznya 1913Partiya Imperska partiyaPoperednik Ernst INastupnik Ernst IIData narodzhennya 31 serpnya 1832 1832 08 31 Misce narodzhennya LangenburgKrayina Korolivstvo VyurtembergData smerti 9 bereznya 1913 1913 03 09 80 rokiv Misce smerti Langenburg Korolivstvo VyurtembergPohovannyaLangenburgDruzhina Leopoldina BadenskaDiti Ernst Eliza FeodoraDinastiya Gogenloe LangenburgiBatko Ernst IMati Feodora LejningenskaNagorodi German u VikishovishiBiografiyaGerman narodivsya 31 serpnya 1832 roku u Langenburzi Vin buv tretoyu ditinoyu ta drugim sinom knyazya Gogenloe Langenburzkogo Ernsta I ta jogo druzhini Feodori Lejningenskoyi Mav starshogo brata Karla Lyudviga ta sestru Elizu Zgodom rodina popovnilasya molodshim sinom Viktorom i donkami Adelgejdoyu ta Feodoroyu Knyazivstvo Gogenloe Langenburg u 1806 roku v hodi mediatizaciyi vidijshlo korolivstvu Vyurtemberg Batko zberig titul ta buv prezidentom Verhnoyi palati Vyurtemberkogo landtagu German vivchav yurisprudenciyu u Lozanni ta Berlini pislya chogo pochav vijskovu kar yeru Sluzhiv u vyurtemberzkomu a zgodom u avstrijskomu vijsku U 1859 roci brav uchast u Avstro italo francuzkij vijni proti Franciyi Pislya smerti batka u kvitni 1860 roku Karl Lyudvig zayaviv pro bazhannya vstupiti u morganatichnij shlyub i vidmovivsya vid dinastichnih prav na korist molodshogo brata Tak 21 kvitnya German uspadkuvav titul knyazya 4 bereznya 1861 roku vin buv vvedenij do Vishoyi palati Vyurtemberkogo landtagu Vid 1877 do 1895 roku buv yiyi vice prezidentom U 1862 roci otrimav zvannya generala u badenskij armiyi Svitlina Germana iz druzhinoyu 1863 U vici 30 rokiv uzyav shlyub iz 25 richnoyu badenskoyu princesoyu Leopoldinoyu kuzinoyu velikogo gercoga Badenu Fridriha I Vesillya vidbulosya 24 veresnya 1862 u Karlsrue U podruzhzhya narodilosya troye ditej Ernst 1863 1950 nastupnij knyaz Gogenloe Langenburzkij u 1913 1950 rokah buv odruzhenij z Aleksandroyu Saksen Koburg Gotskoyu mav p yatero ditej Eliza 1864 1929 druzhina knyazya Genriha XXVII Rojss molodshoyi liniyi mala p yatero ditej Feodora 1866 1932 druzhina 5 go knyazya Lejningenskogo mala p yatero ditej U 1870 1871 rokah brav uchast u Franko prusskij vijni aktivno pidtrimuvav Bismarka U 1870 roci otrimav chin generala vid kavaleriyi u prusskij armiyi U 1871 roci buv obranij do nimeckogo rejhstagu vid 12 go okrugu korolivstva Vyurtemberg Buv chlenom Imperskoyi partiyi U 1881 roci zaznav porazki na viborah ta pereklyuchivsya na kolonialnu politiku 6 grudnya 1882 roku u Frankfurti na Majni stav spivzasnovnikom ta pershim prezidentom Nimeckogo kolonialnogo soyuzu U lyutomu 1885 roku organizaciya pereyihala do Berlinu Soyuz namagavsya zacikaviti Nimechchinu u kolonialnij politici cherez zhurnalistiku ta stvoryuvav tisk na derzhavnu vladu ta rejhstag dlya kolonialnih aneksij U 1894 roci German zminiv na posadi general gubernatora Elzas Lotaringiyi Hlodviga Gogenloe Shillingsfyursta ta pereyihav iz druzhinoyu do Strasburu Na vidminu vid poperednika zadovolnyavsya vikonannyam predstavnickih funkcij pokladayuchis na stats sekretariv Maksimiliana fon Puttkamera ta Ernsta fon Kellera Jogo uryaduvannya harakterizuvalosya pomirnim liberalizmom Obijmav posadu do listopada 1907 roku pislya chogo povernuvsya na batkivshinu Na pochatku 1913 roku pro zdorov ya knyazya turbuvalasya imperatricya Avgusta Viktoriya prohayuchi povidomiti pro jogo stan u telegrami German pomer 9 bereznya 1913 roku u Langenburzi Svoyi spivchuttya jogo spadkoyemcyu vislovili imperator Nimechchini Vilgelm II ta korol Belgiyi Albert I Pohovali knyazya na rodinnomu cvintari Langenburgu poruch iz druzhinoyu yaka pishla z zhittya za desyat rokiv do nogo U 1922 roci poruch buv stvorenij municipalnij cvintar NagorodiOrden Ceringenskogo leva 1 klasu Velike gercogstvo Baden Velikij hrest ordenu Vyurtemberzkoyi Koroni Korolivstvo Vyurtemberg Orden Chornogo orla Korolivstvo Prussiya Pochesnij licar velikogo hresta ordenu Lazni Velika Britaniya Orden Zolotogo lva Nassau GenealogiyaKristian Albreht Gogenloe Langenburzkij Jogann Kristian II Solms Barutskij Frederika Luyiza Rojss cu Kostric Karl Fridrih Vilgelm Lejningenskij Kristiana Solms Rodelhajmska Franc Saksen Koburg Zaalfeldskij Avgusta Rojss Ebersdorf Karl Lyudvig Gogenloe Langenburzkij Emih Karl Lejningenskij Viktoriya Saksen Koburg Zaalfeldska Ernst I Feodora Lejningenska German PrimitkiCentralna baza danih Nimeckogo arhivu 1 22 travnya 2016 u Wayback Machine nim Gunter Richter Hermann Furst zu Hohenlohe Langenburg In Neue Deutsche Biographie Band 9 Duncker amp Humblot Berlin 1972 ISBN 3 428 00190 7 stor 491 2 2 lipnya 2016 u Wayback Machine nim Oficijnij sajt zamku Langenburg Knyaz German 3 nim Princesa Gogenloe Langenburzka 4 14 lyutogo 2018 u Wayback Machine angl Stattya pro knyazya Germana Gogenloe Langenburzkogo u Francuzkij enciklopediyi 5 20 zhovtnya 2016 u Wayback Machine fr Smert knyazya Germana Gogenloe Langenburzkogo 6 5 sichnya 2018 u Wayback Machine nim Rodinnij cvintar u Langenburzi 7 3 travnya 2017 u Wayback Machine angl Mavzolej Gogenloe Langenburgiv 8 5 sichnya 2018 u Wayback Machine nim LiteraturaKurt Eissele Furst Hermann zu Hohenlohe Langenburg als Statthalter im Reichsland Elsass Lothringen 1894 1907 O O 1950 Gunter Richter Hermann Furst zu Hohenlohe Langenburg In Neue Deutsche Biographie Vol 9 Duncker amp Humblot Berlin 1972 Otmar Schwenhuth Lebenslauf Seiner Durchlaucht des Fursten Hermann zu Hohenlohe Langenburg Gerabronn 1913 Gerhard Taddey Hermann Furst zu Hohenlohe Langenburg In Lexikon der deutschen Geschichte 3 Auflage Stuttgart 1998 Band 1 stor 573Posilannya angl Profil na Thepeerage com 13 kvitnya 2014 u Wayback Machine angl Genealogiya Germana Gogenloe Langenburzkogo 13 kvitnya 2013 u Wayback Machine angl Arhivni dokumenti pov yazani iz Germanom Gogenloe Langenburzkim nim