Дітма́ршен, або Дітма́ршенський пові́т (нім. Kreis Dithmarschen) — район у Німеччині, землі Шлезвіг-Гольштейн. Адміністративний центр — місто Гайде. Розташований на західному узбережжі Ютландського півострова, між річками Айдер і Ельба. Створений 1970 року шляхом об'єднання Північного і Південного Дітмаршенського повітів. Одна із історичних земель Нижньої Саксонії, складової Священної Римської імперії. Вперше згадується у ІХ ст. як одне із саксонських графств на північ від Ельби. У 1227 — 1559 роках стало центром Дітмаршенської селянської республіки, яку розділили Данія і Гольштейн на Південний і Північний Дітмаршен. З 1773 року обидва повіти повністю перейшли під контроль Данії. 1866 року, за підсумком , вони стали складовою Пруссії, з 1871 року — Німеччини. Входить до національного парку «Ватове море Шлезвіг-Гольштейну». Площа — 1404,75 км². Населення — 133 251 осіб (31 грудня 2020).
Дітмаршен | |
---|---|
Район | |
Країна: | Німеччина |
Земля | Шлезвіг-Гольштейн |
Центр: | Гайде |
Площа: | 1404,75 км² |
Мови: | німецька |
Населення: | 133 210 осіб (31 грудня 2018)[1][2] |
Адреса: | Stettiner Straße 30 25746 Heide |
Ландрат: | Jörn Klimant |
Офіційний сайт | |
Мультимедійні дані |
Назва
- Дітма́ршен (нім. Dithmarschen) — сучасна німецька назва; походить від маршів (болотистої місцевості), що характерна для цього приморського регіону.
- Дітма́рсен (нім. Dithmarsen) — запис місцевості у старій орфографії.
- Дітма́рсія (лат. Dithmarsia) — середньовічна і ранньомодерна латинська назва.
- Дітма́ршкен (дан. Ditmarsken; стара орфографія: Dythmerschenn, Ditmersken) — данська навза.
- Дітмарш (англ. Ditmarsh)
Може зустрічатись назва Дітмархен і Дітмарсен. Скажімо один з титулів імператора Всеросійського був — герцог Дітмарсенський.
- Типові краєвиди
- Типові краєвиди
- Типові краєвиди
- Типові краєвиди
- Типові краєвиди
Історія
Саксонія
У давнину Дітмаршен входив до складу Саксонії, яку згодом завоював франкський король Карл Великий.
Від 936 року Дітмаршен належав графському роду .
1180 року Фрідріх I, імператор Священної Римської імперії, передав Дітмаршен . Населення округу вперто опиралося новій владі й після кількох безрезультатних повстань добровільно підкорилося .
Дітмаршенська республіка
Незабаром Дітмаршен перейшов до Данського королівства і залишався у його складі до 1227 року, до поразки данців . Відтоді Дітмаршен, фактично, перетворився на селянську республіку (нім. Buurnrepubliek Dithmarschen), окремі райони і парафії якої ревно оберігали свою самостійність. Вона страждала від міжусобиць впливових родів на набігів морських розбійників.
1321 року в Дітмаршені було укладено збірник Дітмаршенського права й запроваджено Вищий суд, до якого перейшли найважливіші державні справи. 1447 року відбулася перша велика реформа законодавства. 1497 року дітмаршенські закони вперше опублікували, 1567 року — виправили, а 1711 року знову опублікували у Глюкштадті.
Республіка вела виснажливі війни зі східним сусідом — Гольштейнським герцогством. У 1319 і 1404 роках гольштейнські герцоги здійснили великі походи з метою завоювати Дітмаршен, але зазнали поразки. Оборона самостійності коштувала дітмаршенцям великих жертв.
Дітмаршенська республіка формально перебувала у складі Священної Римської імперії, але фактично була незалежною. Коли імператор Фрідріх III наказав передати землі цієї республіки герцогам Гольштейну, його наказ лишився невиконаним.
Сини Крістіана, король Ганс і герцог Фрідріх І Готорпський, намагалися підкорити Дітмаршен, але 1500 року дітмаршенці розбили їхнє військо . Ця перемога селян над герцогським військом була оспівана у багатьох піснях і забезпечила республіці мир на півстоліття.
Основною причиною занепаду республіки стала Реформація, яка внесла розбрат у ряди керівників Дітмаршена. 1524 року місцеві селяни, які дотримувалися католицького вчення, спалили на вогнищі , одного із перших лютеран-мучеників. Дітмаршенці повставали зі зброєю проти лютеран і наймали іноземні війська для боротьби із ними, але лютеранство поступово поширилося по країні.
Занепадом Дітмаршена скористалися його вороги — данський король Фредерік II, шлезвігський герцог Йоганн і гольштейнський герцог Адольф. Вони провели ряд успішних військових кампаній проти Республіки, внаслідок чого, 2 червня 1559 року, вона скорилася їхній волі.
- Розширення
1362—1962 - Дітмаршен
1570 - Дітмаршен
1663 - Дітмаршен
бл. 1665
Данія. Гольштейн. Німеччина
Данія, Шлезвіг і Гольштейн розподілили землі Дітмаршена. Данські королі додали до свого титулу «герцог Дітмаршенський». Після смерті герцога Йоганна відбувся новий перерозподіл: Південний Дітмаршен із головним містом Мельдорфом отримав король Фредерік ІІ, а Північний Дітмаршен із містом Гайде — герцог Адольф Готорпський.
Згідно з Царськосільським трактатом 1773 року між Данією, Гольштейном і Росією, увесь Дітмаршен увійшов разом із гольштейнськими володіннями до складу Данського королівства.
У 1864 — 1866 роках, за підсумками пруссько-данської війни, Дітмаршен став частиною Прусського королівства, яке 1871 року перетворилося на Німецьку імперію. Німці включили Дітмаршен до прусської провінції Шлезвіг-Гольштейн і поділили на два повіти: Північний Дітмаршен (нім. Kreis Norderdithmarschen) і Південний Дітмаршен (нім. Kreis Süderdithmarschen).
Новітня доба
1946 року, внаслідок адміністративної реформи, Північний і Південний Дітмаршенські повіти увійшли до складу федеральної землі Шлезвіг-Гольштейн. 1970 року їх об'єднали у один Дітмаршенський повіт.
- Північний Дітмаршен
1965 - Південний Дітмаршен
1965
Адміністративний поділ
Район складається з двох самостійних міст, а також 114 міст і громад (нім. Gemeinden), об'єднаних у 6 об'єднань громад (нім. Ämter).
Дані про населення наведені станом на 31 грудня 2020.
Самостійні міста | |
---|---|
|
Об'єднання громад:
Зірочками (*) позначені центри об'єднань громад.
Герб
Герб Дітмаршена — офіційний символ округу. У червоному полі галопуючий срібний кінь із золотим сідлом, збруєю і синім чепраком; на ньому сидить лицар у золотому обладунку і шоломом зі срібним плюмажем, який заносить срібного меча над головою. Цей герб затверджений 30 червня 1971 року і базується на повітовій символіці XVI ст.
Старий герб Дітермаршена, який використовувався на печатках до XVI ст., має зображення Богородиці з маленьким Ісусом і святого Освальда, патронів селянської республіки. На печатках після 1559 року фігурувала , із мечем у серці, що, ймовірно, було алюзією до втраченої незалежності.
Сучасний герб Дітмаршена із «лицарем» походить з південної частини, яка належала Данському королівству. Він зустрічається на печатках Фредріка ІІ. Цей герб символізував святого Юрія, але був дуже непопулярним серед дітмаршенців, оскільки сприймався ними як «данський лицар» — знак перемоги загарбників над Республікою. З кінця XVII у Північному Дітмаршені так само стали використовувати південно-дітмаршенський герб. До ХХ ст. лицаря і збрую коня малювали срібною.
1934 року, після утвердження націонал-соціалістичної влади у Німеччині, «данського лицаря» замінили «німецьким орлом» з патріотичних мотивів. Проте 1946 року британська окупаційна влада повернула на герби Північного і Південного Дітмаршена «лицарів». Після об'єднання обох округів у один Дітмаршенський округ в 1970 році, їхні ідентичні герби були взяті за основу нового окружного герба.
- Велика печатка
XVI ст. - Герб Фредеріка ІІ
1582 - Герб Данії
1844 - Північний Дітмаршен
1946 - Південний Дітмаршен
1963 - Дорожний знак
Персоналії
Уродженці
- Кірстен Роде — пірат, що служив московському царю Івану IV Грозному.
У культурі
- Дітмаршенська республіка представлена у комп'ютерній грі «Europa Universalis IV»
Примітки
- https://www.statistik-nord.de/fileadmin/Dokumente/Statistische_Berichte/bevoelkerung/A_I_2_S/A_I_2_vj_184_Zensus_SH.xlsx
- https://www.destatis.de/DE/Themen/Laender-Regionen/Regionales/Gemeindeverzeichnis/Administrativ/04-kreise.html
- Statistikamt Nord – Bevölkerung der Gemeinden in Schleswig-Holstein 4. Quartal 2020 (XLSX-файл) (нім.)
- Дитмаршен // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона. Санкт-Петербург, 1893, Т. 10, С. 678.
- . Архів оригіналу за 7 квітня 2022. Процитовано 25 листопада 2020.
- Dithmarschen [ 1 листопада 2020 у Wayback Machine.] // EU4. Wiki.
Бібліографія
Джерела
- Nehlsen, R. Dithmarscher Geschichte nach Quellen und Urkunden. Hamburg: Verlagsanstalt und Druckerei A. G., 1895. [1]
Монографії. Статті
- Alberts, K. Friede und Friedlosigkeit nach den Dithmarscher Landrechten von 1447 und 1539. Heide, 1978.
- Geschichte Dithmarschens. Heide, 2000.
- Meier, O. Die Naturschutzgebiete in Dithmarschen. Heide, 1982.
- Nissen, G. Typisch Dithmarscher. Ansichten und Profile eines legendären Volkes. Heide, 1992.
- Nissen, N. Kleine Geschichte Dithmarschens. Heide, 1986 (2-е вид.: 1999).
- Stoob, H. Geschichte Dithmarschens im Regentenzeitalter. Heide, 1959.
- HISTOUR Dithmarschen. Der historisch-touristische Führer zu Natur- und Kulturdenkmalen in Dithmarschen. Heide, 2003.
- Dithmarschen. Zeitschrift für Landeskunde, Kultur und Natur. Heide, 1925.
Довідники
- Дитмаршен [Архівовано 14 серпня 2020 у Wayback Machine.] // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона. Санкт-Петербург, 1893, Т. 10, С. 678.
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Дітмаршен
- Офіційний сайт [ 8 листопада 2006 у Wayback Machine.]
- Крайовий музей [ 27 червня 2021 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ditma rshen abo Ditma rshenskij povi t nim Kreis Dithmarschen rajon u Nimechchini zemli Shlezvig Golshtejn Administrativnij centr misto Gajde Roztashovanij na zahidnomu uzberezhzhi Yutlandskogo pivostrova mizh richkami Ajder i Elba Stvorenij 1970 roku shlyahom ob yednannya Pivnichnogo i Pivdennogo Ditmarshenskogo povitiv Odna iz istorichnih zemel Nizhnoyi Saksoniyi skladovoyi Svyashennoyi Rimskoyi imperiyi Vpershe zgaduyetsya u IH st yak odne iz saksonskih grafstv na pivnich vid Elbi U 1227 1559 rokah stalo centrom Ditmarshenskoyi selyanskoyi respubliki yaku rozdilili Daniya i Golshtejn na Pivdennij i Pivnichnij Ditmarshen Z 1773 roku obidva poviti povnistyu perejshli pid kontrol Daniyi 1866 roku za pidsumkom voni stali skladovoyu Prussiyi z 1871 roku Nimechchini Vhodit do nacionalnogo parku Vatove more Shlezvig Golshtejnu Plosha 1404 75 km Naselennya 133 251 osib 31 grudnya 2020 DitmarshenRajonGerbKrayina NimechchinaZemlyaShlezvig GolshtejnCentr GajdePlosha 1404 75 km Movi nimeckaNaselennya 133 210 osib 31 grudnya 2018 1 2 Adresa Stettiner Strasse 30 25746 HeideLandrat Jorn KlimantOficijnij sajtMultimedijni daniNazvaDitma rshen nim Dithmarschen suchasna nimecka nazva pohodit vid marshiv bolotistoyi miscevosti sho harakterna dlya cogo primorskogo regionu Ditma rsen nim Dithmarsen zapis miscevosti u starij orfografiyi Ditma rsiya lat Dithmarsia serednovichna i rannomoderna latinska nazva Ditma rshken dan Ditmarsken stara orfografiya Dythmerschenn Ditmersken danska navza Ditmarsh angl Ditmarsh Mozhe zustrichatis nazva Ditmarhen i Ditmarsen Skazhimo odin z tituliv imperatora Vserosijskogo buv gercog Ditmarsenskij Tipovi krayevidi Tipovi krayevidi Tipovi krayevidi Tipovi krayevidi Tipovi krayevidiIstoriyaSaksoniya U davninu Ditmarshen vhodiv do skladu Saksoniyi yaku zgodom zavoyuvav frankskij korol Karl Velikij Vid 936 roku Ditmarshen nalezhav grafskomu rodu 1180 roku Fridrih I imperator Svyashennoyi Rimskoyi imperiyi peredav Ditmarshen Naselennya okrugu vperto opiralosya novij vladi j pislya kilkoh bezrezultatnih povstan dobrovilno pidkorilosya Ditmarshenska respublika Ditmarshenski meshkanci piznye XVI st Bitva pri Gemmingshtedti Nezabarom Ditmarshen perejshov do Danskogo korolivstva i zalishavsya u jogo skladi do 1227 roku do porazki danciv Vidtodi Ditmarshen faktichno peretvorivsya na selyansku respubliku nim Buurnrepubliek Dithmarschen okremi rajoni i parafiyi yakoyi revno oberigali svoyu samostijnist Vona strazhdala vid mizhusobic vplivovih rodiv na nabigiv morskih rozbijnikiv 1321 roku v Ditmarsheni bulo ukladeno zbirnik Ditmarshenskogo prava j zaprovadzheno Vishij sud do yakogo perejshli najvazhlivishi derzhavni spravi 1447 roku vidbulasya persha velika reforma zakonodavstva 1497 roku ditmarshenski zakoni vpershe opublikuvali 1567 roku vipravili a 1711 roku znovu opublikuvali u Glyukshtadti Respublika vela visnazhlivi vijni zi shidnim susidom Golshtejnskim gercogstvom U 1319 i 1404 rokah golshtejnski gercogi zdijsnili veliki pohodi z metoyu zavoyuvati Ditmarshen ale zaznali porazki Oborona samostijnosti koshtuvala ditmarshencyam velikih zhertv Ditmarshenska respublika formalno perebuvala u skladi Svyashennoyi Rimskoyi imperiyi ale faktichno bula nezalezhnoyu Koli imperator Fridrih III nakazav peredati zemli ciyeyi respubliki gercogam Golshtejnu jogo nakaz lishivsya nevikonanim Sini Kristiana korol Gans i gercog Fridrih I Gotorpskij namagalisya pidkoriti Ditmarshen ale 1500 roku ditmarshenci rozbili yihnye vijsko Cya peremoga selyan nad gercogskim vijskom bula ospivana u bagatoh pisnyah i zabezpechila respublici mir na pivstolittya Osnovnoyu prichinoyu zanepadu respubliki stala Reformaciya yaka vnesla rozbrat u ryadi kerivnikiv Ditmarshena 1524 roku miscevi selyani yaki dotrimuvalisya katolickogo vchennya spalili na vognishi odnogo iz pershih lyuteran muchenikiv Ditmarshenci povstavali zi zbroyeyu proti lyuteran i najmali inozemni vijska dlya borotbi iz nimi ale lyuteranstvo postupovo poshirilosya po krayini Zanepadom Ditmarshena skoristalisya jogo vorogi danskij korol Frederik II shlezvigskij gercog Jogann i golshtejnskij gercog Adolf Voni proveli ryad uspishnih vijskovih kampanij proti Respubliki vnaslidok chogo 2 chervnya 1559 roku vona skorilasya yihnij voli Rozshirennya 1362 1962 Ditmarshen 1570 Ditmarshen 1663 Ditmarshen bl 1665 Daniya Golshtejn Nimechchina Daniya Shlezvig i Golshtejn rozpodilili zemli Ditmarshena Danski koroli dodali do svogo titulu gercog Ditmarshenskij Pislya smerti gercoga Joganna vidbuvsya novij pererozpodil Pivdennij Ditmarshen iz golovnim mistom Meldorfom otrimav korol Frederik II a Pivnichnij Ditmarshen iz mistom Gajde gercog Adolf Gotorpskij Zgidno z Carskosilskim traktatom 1773 roku mizh Daniyeyu Golshtejnom i Rosiyeyu uves Ditmarshen uvijshov razom iz golshtejnskimi volodinnyami do skladu Danskogo korolivstva U 1864 1866 rokah za pidsumkami prussko danskoyi vijni Ditmarshen stav chastinoyu Prusskogo korolivstva yake 1871 roku peretvorilosya na Nimecku imperiyu Nimci vklyuchili Ditmarshen do prusskoyi provinciyi Shlezvig Golshtejn i podilili na dva poviti Pivnichnij Ditmarshen nim Kreis Norderdithmarschen i Pivdennij Ditmarshen nim Kreis Suderdithmarschen Novitnya doba 1946 roku vnaslidok administrativnoyi reformi Pivnichnij i Pivdennij Ditmarshenski poviti uvijshli do skladu federalnoyi zemli Shlezvig Golshtejn 1970 roku yih ob yednali u odin Ditmarshenskij povit Pivnichnij Ditmarshen 1965 Pivdennij Ditmarshen 1965Administrativnij podilRajon skladayetsya z dvoh samostijnih mist a takozh 114 mist i gromad nim Gemeinden ob yednanih u 6 ob yednan gromad nim Amter Dani pro naselennya navedeni stanom na 31 grudnya 2020 Samostijni mista 1 Brunsbyuttel misto 12364 2 Gajde misto 21485 Ob yednannya gromad Zirochkami poznacheni centri ob yednan gromad 1 15536 Aferlak 565 Brikeln 209 Burg Ditmarshen 4178 Buhgolc 995 Gohdonn 1053 Grosenrade 461 Dingen 640 Eggshtedt 773 Eddelak 1336 Zankt Mihelisdonn 3459 Zyudergashtedt 755 Kvikborn 174 Kuden 601 Freshtedt 337 2 12872 Byuzum 4911 Byuzumer Dajhgauzen 358 Varverort 240 Vesselburen misto 3470 Vesselburener Dajhgauzen 111 Vesselburenerkog 177 Vesterdajkstrih 856 Gedvigenkog 208 Gelshen Geringzand Untershaar 166 Gilgrofen 59 Estervurt 243 Esterdajhshtrih 276 Zyuderdajh 449 Norddajh 402 Rajnsbyuttel 408 Fridrihsgabekog 52 Shtryubbel 91 Shyulp 395 3 15808 Centr Veddingshtedt 2331 Verden 1268 Vesseln 1444 Gemmingshtedt 2880 Lit 372 Loe Rikelsgof 2097 Noyenkirhen 956 Nordgashtedt 2841 Norderverden 262 Ostroe 908 Shtelle Vittenvurt 449 4 18738 Barkengolm 162 Bergeverden 35 Vallen 32 Velmbyuttel 419 Vesterborstel 108 Vimershtedt 164 Vrom 710 Gausgorn 184 Gemme 503 Gennshtedt 2046 Gefede 60 Glyuzing 114 Gollingshtedt 302 Grofen 86 Delfe 738 Delshtedt 716 Derpling 622 Zankt Annen 325 Zyudergajshtedt 533 Zyuderdorf 357 Karolinenkog 138 Klefe 408 Krempel 610 Lee 1097 Linden 864 Lunden 1706 Nordergajshtedt 143 Palen 1140 Rem Flede Bargen 526 Tellingshtedt 2647 Tilengemme 156 Fedderingen 273 Shalkgolc 576 Shlihting 238 5 13245 Gelze 828 Dikguzen Farshtedt 688 Kajzer Vilgelm Kog 365 Kronprincenkog 824 Marne misto 5947 Marnerdajh 396 Nojfeld 609 Nojfelderkog 116 Ramguzen 153 Trennevurt 242 Fridrihskog 2558 Folzemenguzen 335 Shmedesvurt 184 6 23203 Albersdorf 3714 Arkebek 221 Bargenshtedt 966 Barlt 760 Buzenvurt 321 Bunzo 781 Vennbyuttel 87 Vindbergen 793 Volmersdorf 320 Gudendorf 399 Elpersbyuttel 858 Epenverden 758 Zarcbyuttel 695 Immenshtedt 99 Krumshtedt 476 Meldorf misto 7248 Nindorf 1137 Nordermeldorf 570 Odderade 320 Osterrade 419 Offenbyuttel 258 Tensbyuttel Rest 675 Shafshtedt 1260 Shrum 68 GerbGerb Ditmarshena z 1971 Gerb Ditmarshena oficijnij simvol okrugu U chervonomu poli galopuyuchij sribnij kin iz zolotim sidlom zbruyeyu i sinim cheprakom na nomu sidit licar u zolotomu obladunku i sholomom zi sribnim plyumazhem yakij zanosit sribnogo mecha nad golovoyu Cej gerb zatverdzhenij 30 chervnya 1971 roku i bazuyetsya na povitovij simvolici XVI st Starij gerb Ditermarshena yakij vikoristovuvavsya na pechatkah do XVI st maye zobrazhennya Bogorodici z malenkim Isusom i svyatogo Osvalda patroniv selyanskoyi respubliki Na pechatkah pislya 1559 roku figuruvala iz mechem u serci sho jmovirno bulo alyuziyeyu do vtrachenoyi nezalezhnosti Suchasnij gerb Ditmarshena iz licarem pohodit z pivdennoyi chastini yaka nalezhala Danskomu korolivstvu Vin zustrichayetsya na pechatkah Fredrika II Cej gerb simvolizuvav svyatogo Yuriya ale buv duzhe nepopulyarnim sered ditmarshenciv oskilki sprijmavsya nimi yak danskij licar znak peremogi zagarbnikiv nad Respublikoyu Z kincya XVII u Pivnichnomu Ditmarsheni tak samo stali vikoristovuvati pivdenno ditmarshenskij gerb Do HH st licarya i zbruyu konya malyuvali sribnoyu 1934 roku pislya utverdzhennya nacional socialistichnoyi vladi u Nimechchini danskogo licarya zaminili nimeckim orlom z patriotichnih motiviv Prote 1946 roku britanska okupacijna vlada povernula na gerbi Pivnichnogo i Pivdennogo Ditmarshena licariv Pislya ob yednannya oboh okrugiv u odin Ditmarshenskij okrug v 1970 roci yihni identichni gerbi buli vzyati za osnovu novogo okruzhnogo gerba Velika pechatka XVI st Gerb Frederika II 1582 Gerb Daniyi 1844 Pivnichnij Ditmarshen 1946 Pivdennij Ditmarshen 1963 Dorozhnij znakPersonaliyiUrodzhenci Kirsten Rode pirat sho sluzhiv moskovskomu caryu Ivanu IV Groznomu U kulturiDitmarshenska respublika predstavlena u komp yuternij gri Europa Universalis IV Primitkihttps www statistik nord de fileadmin Dokumente Statistische Berichte bevoelkerung A I 2 S A I 2 vj 184 Zensus SH xlsx https www destatis de DE Themen Laender Regionen Regionales Gemeindeverzeichnis Administrativ 04 kreise html Statistikamt Nord Bevolkerung der Gemeinden in Schleswig Holstein 4 Quartal 2020 XLSX fajl nim Ditmarshen Enciklopedicheskij slovar Brokgauza i Efrona Sankt Peterburg 1893 T 10 S 678 Arhiv originalu za 7 kvitnya 2022 Procitovano 25 listopada 2020 Dithmarschen 1 listopada 2020 u Wayback Machine EU4 Wiki BibliografiyaDzherela Nehlsen R Dithmarscher Geschichte nach Quellen und Urkunden Hamburg Verlagsanstalt und Druckerei A G 1895 1 Monografiyi Statti Alberts K Friede und Friedlosigkeit nach den Dithmarscher Landrechten von 1447 und 1539 Heide 1978 Geschichte Dithmarschens Heide 2000 Meier O Die Naturschutzgebiete in Dithmarschen Heide 1982 Nissen G Typisch Dithmarscher Ansichten und Profile eines legendaren Volkes Heide 1992 Nissen N Kleine Geschichte Dithmarschens Heide 1986 2 e vid 1999 Stoob H Geschichte Dithmarschens im Regentenzeitalter Heide 1959 HISTOUR Dithmarschen Der historisch touristische Fuhrer zu Natur und Kulturdenkmalen in Dithmarschen Heide 2003 Dithmarschen Zeitschrift fur Landeskunde Kultur und Natur Heide 1925 Dovidniki Ditmarshen Arhivovano 14 serpnya 2020 u Wayback Machine Enciklopedicheskij slovar Brokgauza i Efrona Sankt Peterburg 1893 T 10 S 678 PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Ditmarshen Oficijnij sajt 8 listopada 2006 u Wayback Machine Krajovij muzej 27 chervnya 2021 u Wayback Machine