Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Єлінек Георг Еллінек або Єллінек нім Georg Jellinek 16 червня 1851 Лей

Георг Еллінек

Георг Еллінек
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Єлінек.

Георг Еллінек або Єллінек (нім. Georg Jellinek; 16 червня 1851, Лейпциг — 12 січня 1911, Гайдельберг) — німецький юрист, державознавець, представник юридичного позитивізму.

Георг Еллінек
нім. Georg Jellinek
image
Народився16 червня 1851(1851-06-16)[1][2][…]
Лейпциг, Королівство Саксонія, Німецький союз[4][5]
Помер12 січня 1911(1911-01-12)[1][2][…](59 років)
Гайдельберг, Велике герцогство Баден, Німецька імперія[4][5]
ПохованняБерґфрідгоф
Країнаimage Королівство Саксонія
Діяльністьфілософ, викладач університету, соціолог, суддя, правник
Галузьюриспруденція
Alma materВіденський університет, Гайдельберзький університет Рупрехта-Карла і Лейпцизький університет
Науковий ступіньдоктор юридичних наук[d] і доктор філософії (1872)
Знання мовнімецька[2][6]
ЗакладВіденський університет, Гайдельберзький університет Рупрехта-Карла і Базельський університет
ЧленствоГайдельберзька академія наук, Q1726382?, Інститут міжнародного права і Туринська академія наук[5]
Magnum opusQ21574018?
Посадаректор
Конфесіяюдаїзм і Євангельські християни
Батькоd
Брати, сестриd, Еміль Єллінек і d
У шлюбі зd
Дітиd і d

Життєпис

Георг Еллінек народився в Лейпцизі 16 червня 1851 році у сім'ї , відомого проповідника єврейської общини у Відні.

З 1867 по 1872 рік Георг Еллінек вивчав право, історію мистецтв і філософію у Віденському, а також в Гайдельберзькому та Лейпцизькому університетах.

У 1872 році він захистив у Лейпцизі дисертацію «нім. Die sozialethische Bedeutung von Recht, Unrecht und Strafe» («Соціально-етичне значення права, несправедливості та покарання») став доктором філософії, а в 1874 році у Відні отримав ступінь доктора юридичних наук.

В 1879 році він пройшов процедуру хабілітації на посаду професора у Віденському університеті. Після цього Еллінек зайняв посаду професора філософії права, а в 1881 році був призначений членом державної екзаменаційної комісії. 1882 року вийшов його фундаментальний твір «Die Lehre von den Staatenverbindungen» («Теорія уніфікації держави»). Після цього він став ад'юнкт-професором Конституційного права Віденського університету.

У 1889 році Еллінек залишив академічну службу Австро-Угорщини і став професором Швейцарського Базельського університету.

В 1891 році він переїхав у Німеччину і переходить на посаду професора Конституційного і Міжнародного права в Гайдельберзькому університеті.

У 1900 році вийшло перше видання основної праці Еллінека «Allgemeine Staatslehre» («Загальне вчення про державу»), також відомого під назвою «Das Recht des Modernen Staates» («Право сучасної держави»), де Еллінек виступив із теорією обмеженого суверенітету та із аналізом правового становище територій, які є складовою частиною імперій та федеративних утворень.

Сім'я

Георг Еллінек був у шлюбі з , до шлюбу Вертгайм (1860—1940), яку переконала у 1900 році приєднатися до руху за права жінок, і яка стала відомою наданням правової допомоги жінкам, працею над проєктами реформування кримінального законодавства.

В них було шестеро дітей, народжених між 1884 і 1896 роками, двоє померли в дитячому віці. Син Вальтер та донька Дора при нацистах були поміщені у концентраційний табір , а молодший син Отто був замучений до смерті в Гестапо у .

Наукова діяльність

Георг Еллінек — засновник теорії несуверенних держав (теорія необмеженого, повного суверенітету; унітарна, централістська теорія федералізму), згідно з якою на всій території єдиної держави може існувати тільки один сувернітет. Держави, які ввійшли в федерацію, або приєднані до імперії, хоча і зберігають певний об'єм влади, в той же час повністю втрачають сувернітет.

Він також висунув прогресивну в його час концепцію самообмеження держави видане ним правовими нормами.

Він визначав державу як цільове єдинство індивідів, наділене якостями юридичного суб'єкта, яке володіє волею і є носителем прав. Він вважав, що державу потрібно вивчати одночасно як особливу громадську освіту і як правове явище. Відповідно, його вчення мало дві сторони: соціальну і правову. Тому Еллінека часто називають основоположником німецької соціології права.

Одною із широко відомих робіт Еллінека було ессе у 1895 році про Декларацію прав людини і громадянина, в якій він розвинув ідею про універсальність теорії прав людини. На противагу він разглядав Декларацію прав людини та громадянина, а також Велику французьку революцію, як ключеві події політичної історії XIX століття, не в рамках чисто французької традиції, а як аналог революційних ідей і рухів в Англії і США.

Вчення Еллінека про державу і право було широко відомо крім Німецької імперії і Австро-Угорщини, також в Російської імперії і Японії. В цілому, воно вказало великий вплив на світову юридичну науку початку XX століття.

Бібліографія

Німецькою

  • Die Socialethische Bedeutung: von Recht, Unrecht und Strafe. — Wien: [de]: K. K. Hof-und Univerditats-Buchhandler, 1878. — 129 s.
    • 2. Aufl. — Berlin, 1908.
  • Die Beziehungen Goethe's zu Spinoza. Vortrag gehalten im Vereine der Literaturfreunde zu Wien. — Wien, 1878.
  • Die rechtliche Natur der Staatenverträge. Ein Beitrag zur juristischen Construction des Völkerrechts. — Wien, 1880.
  • Die Lehre von den Staatenverbindungen. — Wien; Berlin, 1882.
  • Die Entwickelung des Ministeriums in der Constitutionellen Monarchie. — Wien, 1883.
  • Österreich-Ungarn und Rumänien in der Donaufrage. Eine völkerrechtliche Untersuchung. — Wien, 1884.
  • Ein Verfassungsgerichtshof für Österreich. — Wien, 1885.
  • mit Pliveric, Josef, Das rechtliche Verhältniß Kroatiens zu Ungarn. Mit einem Anhange, die ungarisch-kroatischen Ausgleichsgesetze enthaltend. — Agram, 1885.
  • Gesetz und Verordnung: staatsrechtliche Unterduchungen auf rechtsgeschichtlicher und rechtsvergleichender Glundlage. — Freiburg im Breisgau: Akademische Verlagsbuchhandlung von J.C.B. Mohr (Paul Siebeck), 1887. — 412 s.
  • System der subjektiven öffentlichen Rechte. — Freiburg im Breisgau, 1892.
  • Adam in der Staatslehre. Vortrag gehalten im historisch-philosophischen Verein zu Heidelberg. — Heidelberg, 1893.
  • Das Recht der Minoritäten. Vortrag gehalten in der juristischen Gesellschaft zu Wien. — Wien, 1898.
  • Allgemeine Staatslehre (Das Recht des Modernen Staates):
    • 1., Aufl. — Berlin, 1900.
    • 2., erg. Aufl. — Berlin, 1905.
    • 3., erg. Aufl. — Berlin, 1914.
  • Das Pluralwahlrecht und seine Wirkungen. Vortrag gehalten in der Gehe-Stiftung zu Dresden am 18. März 1905. — Dresden, 1905.
  • Verfassungsanderung und Verfassungswandlung: eine staatsrechtlich-politische Abhandlung. — Berlin: Verlag von O. Haring, 1906. — 80 s.
  • Der Kampf des alten mit dem neuen Recht. Prorektoratsrede. — Heidelberg, 1907.
  • Ausgewählte Schriften und Reden von Georg Jellinek, Bd 1-2:
    • Bd. 1. — Berlin: Verlag von O. Haring, 1911. — 454 s.

Російські переклади

  • Общее учение о государстве (Право современного государства: Соч. д-ра Георга Еллинека, проф. Гейдельберг. ун-та.) / Пер. под ред. прив.-доц. С.-Петерб. ун-та и Л. В. Шалланда. — С-Пб.: т-во «Общественная польза», 1903. — 532 с.
  • Еллинек Г. Декларация прав человека и гражданина. Пер. с нем. 3-е изд., доп. / Пер. под ред. А. Э. Вормса. — М.: Тип. т-ва И. Д. Сытина, 1906. — 106 с.
  • Еллинек Г. Множественное (плюральное) избирательное право / Пер. с нем. И. Д. Новика. — М.: Изд-е т-ва И. Д. Сытина, 1906. — 56 с.
  • Еллинек Г. Право меньшинства: Доклад, читанный в юридическом обществе в Вене. — М.: Изд-е В. М. Саблина, 1906. — 59 с.
  • Еллинек Г. Права меньшинства / Под ред. М. О. Гершензона; Пер. с нем. Е. Троповского. — М.: Изд-е М. и С. Сабашниковых, 1906. — 56 с.
  • Еллинек Г. Право меньшинства / Пер. с нем. И. Д. Новика. — М.: Изд-е Т-ва И. Д. Сытина, 1906. — 47 с.
  • Иеллинек Г. Бюджетное право / Пер. с нем. — Ростов-на-Дону: «Донская речь» Н. Е. Парамонова, ценз. 1906. — 43 с.
  • Еллинек Г. Конституции, их изменения и преобразования / Пер. с нем. под ред. и со вступ. Б. А. Кистяковского. — С-Пб.: Изд. юрид. кн. скл. «Право», 1907. — 118 c.
  • Еллинек Г. Изменения и преобразования конституций / Пер. с нем. под ред. В. М. Устинова. — С-Пб.: Тип. Н. Н. Клобукова, 1907. — 96 с.
  • Еллинек Г. Конституция, их история и значение в современном праве. — С-Пб.: Книгоизд-во «Голос», б\г. — 48 с.
  • Еллинек Г. Общее учение о государстве. Право современного государства. Т. 1 / Под ред. С. И. Гессена. — 2-е изд., испр. и доп. — С-Пб.: Изд-е Н. К. Мартынова, 1908. — 626 c.
  • Еллинек Г. Борьба старого права с новым / Пер. с нем. Р. К. Ч.; Вступ. ст. А. С. Алексеева. — М.: Книгоизд-во «Заратустра», 1908. — 52 с.
  • Еллинек Г. Адам в учении о государстве: Библейское предание и политические теории / Пер. с нем. С. М. Роговина. — М.: Изд-е Н. Н. Клочкова, 1909. — 32 с.
  • Еллинек Г. Правительство и парламент в Германии: История развития их отношений: Лекция, прочитанная 13 марта 1909 года в Gehe-Stiftung в Дрездене / Пер. с нем. Э. Пашкевич, под ред., с предисл. А. А. Рождественского. — М.: Изд-е Н. Н. Клочкова, 1910. — 62 с.
  • Еллинек Г. Социально-этическое значение права, неправды и наказания. Перевод со 2-го, просмотренного автором издания / Под ред. А. А. Рождественнского; Пер. И. И. Власова; Предисл. П. И. Новгородцева. — М.: Изд-е Н. Н. Клочкова, 1910. — 158 c.
  • Еллинек Г. Система субъективных публичных прав / Пер. со 2-го нем. изд. под ред. прив.-доц. Моск. ун-та А. А. Рождественского. Вып. 1. — С-Пб.; М.: Освобождение, 1913. — 26 с.
  • Еллинек Г. Общее учение о государстве / Вступ. ст.: Козлихин И. Ю. — С-Пб.: Юрид. центр Пресс, 2004. — 752 c. — .

Примітки

  1. Deutsche Nationalbibliothek Record #118711989 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
    d:Track:Q27302d:Track:Q36578
  2. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
    d:Track:Q19938912d:Track:Q54837d:Track:Q193563
  3. Енциклопедія Брокгауз
    d:Track:Q237227
  4. Еллинек Георг // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
    d:Track:Q649d:Track:Q17378135
  5. www.accademiadellescienze.it
    d:Track:Q107212659
  6. CONOR.Sl
    d:Track:Q16744133
  7. Мальцев Г. В. Еллинек Георг[недоступне посилання з липня 2019] // Большая Советская энциклопедия на Яндекс. Словари. (рос.)

Література

  • Н. Амельченко Еллінек Георг // Політична енциклопедія. Редкол.: Ю. Левенець (голова), Ю. Шаповал (заст. голови) та ін. — К.: Парламентське видавництво, 2011. — С. 240. — .(рос.)
  • Ивановский В. В. Новый трактат о государстве: по поводу нового труда Георга Еллинека Das Recht des modernen Staates // Журнал Министерства юстиции. — 1901. — № 5, Май — № 6, Июнь. — С. 82-114. (рос.)
  • Жилин А. А. Теория союзного государства: Разбор главнейших направлений в учении о союзном государстве и опыт построения его юридической конструкции. — Киев: Тип. И. И. Чоколова, 1912. — 360 с. (рос.)
  • Мальцев Г. В. Еллинек Георг[недоступне посилання з липня 2019] // Большая Советская энциклопедия на Яндекс. Словари. (рос.)
  • Дурденевский В. Н. Субъективное право и его основное разделение [ 4 березня 2016 у Wayback Machine.] // Правоведение. — 1994. — № 3. — С. 78-95. (рос.)
  • Антология мировой правовой мысли. Том 3, Европа и Америка, XVIII—XX вв. / Рук. науч. проекта Г. Ю. Семгин; Отв. ред. О. А. Жидков. — М.: Мысль, 1999. — 830 с. — . (рос.)
  • Магазинер Яков Миронович Общая теория права на основе советского законодательства. Глава 6, Субъективное право // Правоведение. — 1999. — № 2. — С. 39-52. (рос.)
  • Юрьев С. С. Учение Г. Еллинека о праве меньшинства: Лекция [ 2 червня 2013 у Wayback Machine.] // В мире права. — 2000. — № 2. (рос.)
  • Пожарский Д. В., Мирзоян Э. Р. Цель государства в учении Георга Еллинека // Вестник Владимирского юридического института. — 2008. — № 1. — С. 190—191. (рос.)

Посилання

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Yelinek Georg Ellinek abo Yellinek nim Georg Jellinek 16 chervnya 1851 Lejpcig 12 sichnya 1911 Gajdelberg nimeckij yurist derzhavoznavec predstavnik yuridichnogo pozitivizmu Georg Ellineknim Georg JellinekNarodivsya16 chervnya 1851 1851 06 16 1 2 Lejpcig Korolivstvo Saksoniya Nimeckij soyuz 4 5 Pomer12 sichnya 1911 1911 01 12 1 2 59 rokiv Gajdelberg Velike gercogstvo Baden Nimecka imperiya 4 5 PohovannyaBergfridgofKrayina Korolivstvo SaksoniyaDiyalnistfilosof vikladach universitetu sociolog suddya pravnikGaluzyurisprudenciyaAlma materVidenskij universitet Gajdelberzkij universitet Ruprehta Karla i Lejpcizkij universitetNaukovij stupindoktor yuridichnih nauk d i doktor filosofiyi 1872 Znannya movnimecka 2 6 ZakladVidenskij universitet Gajdelberzkij universitet Ruprehta Karla i Bazelskij universitetChlenstvoGajdelberzka akademiya nauk Q1726382 Institut mizhnarodnogo prava i Turinska akademiya nauk 5 Magnum opusQ21574018 PosadarektorKonfesiyayudayizm i Yevangelski hristiyaniBatkodBrati sestrid Emil Yellinek i dU shlyubi zdDitid i d Mediafajli u VikishovishiZhittyepisGeorg Ellinek narodivsya v Lejpcizi 16 chervnya 1851 roci u sim yi vidomogo propovidnika yevrejskoyi obshini u Vidni Z 1867 po 1872 rik Georg Ellinek vivchav pravo istoriyu mistectv i filosofiyu u Videnskomu a takozh v Gajdelberzkomu ta Lejpcizkomu universitetah U 1872 roci vin zahistiv u Lejpcizi disertaciyu nim Die sozialethische Bedeutung von Recht Unrecht und Strafe Socialno etichne znachennya prava nespravedlivosti ta pokarannya stav doktorom filosofiyi a v 1874 roci u Vidni otrimav stupin doktora yuridichnih nauk V 1879 roci vin projshov proceduru habilitaciyi na posadu profesora u Videnskomu universiteti Pislya cogo Ellinek zajnyav posadu profesora filosofiyi prava a v 1881 roci buv priznachenij chlenom derzhavnoyi ekzamenacijnoyi komisiyi 1882 roku vijshov jogo fundamentalnij tvir Die Lehre von den Staatenverbindungen Teoriya unifikaciyi derzhavi Pislya cogo vin stav ad yunkt profesorom Konstitucijnogo prava Videnskogo universitetu U 1889 roci Ellinek zalishiv akademichnu sluzhbu Avstro Ugorshini i stav profesorom Shvejcarskogo Bazelskogo universitetu V 1891 roci vin pereyihav u Nimechchinu i perehodit na posadu profesora Konstitucijnogo i Mizhnarodnogo prava v Gajdelberzkomu universiteti U 1900 roci vijshlo pershe vidannya osnovnoyi praci Ellineka Allgemeine Staatslehre Zagalne vchennya pro derzhavu takozh vidomogo pid nazvoyu Das Recht des Modernen Staates Pravo suchasnoyi derzhavi de Ellinek vistupiv iz teoriyeyu obmezhenogo suverenitetu ta iz analizom pravovogo stanovishe teritorij yaki ye skladovoyu chastinoyu imperij ta federativnih utvoren Sim yaGeorg Ellinek buv u shlyubi z do shlyubu Vertgajm 1860 1940 yaku perekonala u 1900 roci priyednatisya do ruhu za prava zhinok i yaka stala vidomoyu nadannyam pravovoyi dopomogi zhinkam praceyu nad proyektami reformuvannya kriminalnogo zakonodavstva V nih bulo shestero ditej narodzhenih mizh 1884 i 1896 rokami dvoye pomerli v dityachomu vici Sin Valter ta donka Dora pri nacistah buli pomisheni u koncentracijnij tabir a molodshij sin Otto buv zamuchenij do smerti v Gestapo u Naukova diyalnistGeorg Ellinek zasnovnik teoriyi nesuverennih derzhav teoriya neobmezhenogo povnogo suverenitetu unitarna centralistska teoriya federalizmu zgidno z yakoyu na vsij teritoriyi yedinoyi derzhavi mozhe isnuvati tilki odin suvernitet Derzhavi yaki vvijshli v federaciyu abo priyednani do imperiyi hocha i zberigayut pevnij ob yem vladi v toj zhe chas povnistyu vtrachayut suvernitet Vin takozh visunuv progresivnu v jogo chas koncepciyu samoobmezhennya derzhavi vidane nim pravovimi normami Vin viznachav derzhavu yak cilove yedinstvo individiv nadilene yakostyami yuridichnogo sub yekta yake volodiye voleyu i ye nositelem prav Vin vvazhav sho derzhavu potribno vivchati odnochasno yak osoblivu gromadsku osvitu i yak pravove yavishe Vidpovidno jogo vchennya malo dvi storoni socialnu i pravovu Tomu Ellineka chasto nazivayut osnovopolozhnikom nimeckoyi sociologiyi prava Odnoyu iz shiroko vidomih robit Ellineka bulo esse u 1895 roci pro Deklaraciyu prav lyudini i gromadyanina v yakij vin rozvinuv ideyu pro universalnist teoriyi prav lyudini Na protivagu vin razglyadav Deklaraciyu prav lyudini ta gromadyanina a takozh Veliku francuzku revolyuciyu yak klyuchevi podiyi politichnoyi istoriyi XIX stolittya ne v ramkah chisto francuzkoyi tradiciyi a yak analog revolyucijnih idej i ruhiv v Angliyi i SShA Vchennya Ellineka pro derzhavu i pravo bulo shiroko vidomo krim Nimeckoyi imperiyi i Avstro Ugorshini takozh v Rosijskoyi imperiyi i Yaponiyi V cilomu vono vkazalo velikij vpliv na svitovu yuridichnu nauku pochatku XX stolittya BibliografiyaNimeckoyu Die Socialethische Bedeutung von Recht Unrecht und Strafe Wien de K K Hof und Univerditats Buchhandler 1878 129 s 2 Aufl Berlin 1908 Die Beziehungen Goethe s zu Spinoza Vortrag gehalten im Vereine der Literaturfreunde zu Wien Wien 1878 Die rechtliche Natur der Staatenvertrage Ein Beitrag zur juristischen Construction des Volkerrechts Wien 1880 Die Lehre von den Staatenverbindungen Wien Berlin 1882 Die Entwickelung des Ministeriums in der Constitutionellen Monarchie Wien 1883 Osterreich Ungarn und Rumanien in der Donaufrage Eine volkerrechtliche Untersuchung Wien 1884 Ein Verfassungsgerichtshof fur Osterreich Wien 1885 mit Pliveric Josef Das rechtliche Verhaltniss Kroatiens zu Ungarn Mit einem Anhange die ungarisch kroatischen Ausgleichsgesetze enthaltend Agram 1885 Gesetz und Verordnung staatsrechtliche Unterduchungen auf rechtsgeschichtlicher und rechtsvergleichender Glundlage Freiburg im Breisgau Akademische Verlagsbuchhandlung von J C B Mohr Paul Siebeck 1887 412 s System der subjektiven offentlichen Rechte Freiburg im Breisgau 1892 Adam in der Staatslehre Vortrag gehalten im historisch philosophischen Verein zu Heidelberg Heidelberg 1893 Das Recht der Minoritaten Vortrag gehalten in der juristischen Gesellschaft zu Wien Wien 1898 Allgemeine Staatslehre Das Recht des Modernen Staates 1 Aufl Berlin 1900 2 erg Aufl Berlin 1905 3 erg Aufl Berlin 1914 Das Pluralwahlrecht und seine Wirkungen Vortrag gehalten in der Gehe Stiftung zu Dresden am 18 Marz 1905 Dresden 1905 Verfassungsanderung und Verfassungswandlung eine staatsrechtlich politische Abhandlung Berlin Verlag von O Haring 1906 80 s Der Kampf des alten mit dem neuen Recht Prorektoratsrede Heidelberg 1907 Ausgewahlte Schriften und Reden von Georg Jellinek Bd 1 2 Bd 1 Berlin Verlag von O Haring 1911 454 s Rosijski perekladi Obshee uchenie o gosudarstve Pravo sovremennogo gosudarstva Soch d ra Georga Ellineka prof Gejdelberg un ta Per pod red priv doc S Peterb un ta i L V Shallanda S Pb t vo Obshestvennaya polza 1903 532 s Ellinek G Deklaraciya prav cheloveka i grazhdanina Per s nem 3 e izd dop Per pod red A E Vormsa M Tip t va I D Sytina 1906 106 s Ellinek G Mnozhestvennoe plyuralnoe izbiratelnoe pravo Per s nem I D Novika M Izd e t va I D Sytina 1906 56 s Ellinek G Pravo menshinstva Doklad chitannyj v yuridicheskom obshestve v Vene M Izd e V M Sablina 1906 59 s Ellinek G Prava menshinstva Pod red M O Gershenzona Per s nem E Tropovskogo M Izd e M i S Sabashnikovyh 1906 56 s Ellinek G Pravo menshinstva Per s nem I D Novika M Izd e T va I D Sytina 1906 47 s Iellinek G Byudzhetnoe pravo Per s nem Rostov na Donu Donskaya rech N E Paramonova cenz 1906 43 s Ellinek G Konstitucii ih izmeneniya i preobrazovaniya Per s nem pod red i so vstup B A Kistyakovskogo S Pb Izd yurid kn skl Pravo 1907 118 c Ellinek G Izmeneniya i preobrazovaniya konstitucij Per s nem pod red V M Ustinova S Pb Tip N N Klobukova 1907 96 s Ellinek G Konstituciya ih istoriya i znachenie v sovremennom prave S Pb Knigoizd vo Golos b g 48 s Ellinek G Obshee uchenie o gosudarstve Pravo sovremennogo gosudarstva T 1 Pod red S I Gessena 2 e izd ispr i dop S Pb Izd e N K Martynova 1908 626 c Ellinek G Borba starogo prava s novym Per s nem R K Ch Vstup st A S Alekseeva M Knigoizd vo Zaratustra 1908 52 s Ellinek G Adam v uchenii o gosudarstve Biblejskoe predanie i politicheskie teorii Per s nem S M Rogovina M Izd e N N Klochkova 1909 32 s Ellinek G Pravitelstvo i parlament v Germanii Istoriya razvitiya ih otnoshenij Lekciya prochitannaya 13 marta 1909 goda v Gehe Stiftung v Drezdene Per s nem E Pashkevich pod red s predisl A A Rozhdestvenskogo M Izd e N N Klochkova 1910 62 s Ellinek G Socialno eticheskoe znachenie prava nepravdy i nakazaniya Perevod so 2 go prosmotrennogo avtorom izdaniya Pod red A A Rozhdestvennskogo Per I I Vlasova Predisl P I Novgorodceva M Izd e N N Klochkova 1910 158 c Ellinek G Sistema subektivnyh publichnyh prav Per so 2 go nem izd pod red priv doc Mosk un ta A A Rozhdestvenskogo Vyp 1 S Pb M Osvobozhdenie 1913 26 s Ellinek G Obshee uchenie o gosudarstve Vstup st Kozlihin I Yu S Pb Yurid centr Press 2004 752 c ISBN 5 94201 310 1 PrimitkiDeutsche Nationalbibliothek Record 118711989 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 Enciklopediya Brokgauz d Track Q237227 Ellinek Georg Bolshaya sovetskaya enciklopediya v 30 t pod red A M Prohorov 3 e izd Moskva Sovetskaya enciklopediya 1969 d Track Q649d Track Q17378135 www accademiadellescienze it d Track Q107212659 CONOR Sl d Track Q16744133 Malcev G V Ellinek Georg nedostupne posilannya z lipnya 2019 Bolshaya Sovetskaya enciklopediya na Yandeks Slovari ros LiteraturaN Amelchenko Ellinek Georg Politichna enciklopediya Redkol Yu Levenec golova Yu Shapoval zast golovi ta in K Parlamentske vidavnictvo 2011 S 240 ISBN 978 966 611 818 2 ros Ivanovskij V V Novyj traktat o gosudarstve po povodu novogo truda Georga Ellineka Das Recht des modernen Staates Zhurnal Ministerstva yusticii 1901 5 Maj 6 Iyun S 82 114 ros Zhilin A A Teoriya soyuznogo gosudarstva Razbor glavnejshih napravlenij v uchenii o soyuznom gosudarstve i opyt postroeniya ego yuridicheskoj konstrukcii Kiev Tip I I Chokolova 1912 360 s ros Malcev G V Ellinek Georg nedostupne posilannya z lipnya 2019 Bolshaya Sovetskaya enciklopediya na Yandeks Slovari ros Durdenevskij V N Subektivnoe pravo i ego osnovnoe razdelenie 4 bereznya 2016 u Wayback Machine Pravovedenie 1994 3 S 78 95 ros Antologiya mirovoj pravovoj mysli Tom 3 Evropa i Amerika XVIII XX vv Ruk nauch proekta G Yu Semgin Otv red O A Zhidkov M Mysl 1999 830 s ISBN 5 244 00938 9 ros Magaziner Yakov Mironovich Obshaya teoriya prava na osnove sovetskogo zakonodatelstva Glava 6 Subektivnoe pravo Pravovedenie 1999 2 S 39 52 ros Yurev S S Uchenie G Ellineka o prave menshinstva Lekciya 2 chervnya 2013 u Wayback Machine V mire prava 2000 2 ros Pozharskij D V Mirzoyan E R Cel gosudarstva v uchenii Georga Ellineka Vestnik Vladimirskogo yuridicheskogo instituta 2008 1 S 190 191 ros PosilannyaYellinek Georg 9 serpnya 2016 u Wayback Machine Yuridichna enciklopediya u 6 t red kol Yu S Shemshuchenko vidp red ta in K Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 1998 T 2 D J S 417 ISBN 966 7492 00 8 Lagi Sara Georg Jellinek a liberal political thinker between the Habsburg Empire and Germany 1885 1898 link

Дата публікації:
Топ