Палау — тихоокеанська країна, що знаходиться в західній частині акваторії океану, на північний схід від Малайського архіпелагу . Загальна площа країни 459 км² (198-ме місце у світі), з яких на суходіл припадає 459 км², а на поверхню внутрішніх вод — 0 км². Площа країни вдвічі менша за площу території міста Києва.
Географія Палау | |
---|---|
Географічне положення Палау | |
Географічне положення | |
Континент | Океанія |
Регіон | Мікронезія |
Координати | 7°30′ пн. ш. 134°30′ сх. д. / 7.500° пн. ш. 134.500° сх. д. |
Територія | |
Площа | 459 км² (198-ме) |
• суходіл | 100 % |
• води | 0 % |
Морське узбережжя | 1519 км |
Державний кордон | 0 км |
Рельєф | |
Тип | горбистий |
Найвища точка | гора (242 м) |
Найнижча точка | Тихий океан (0 м) |
Клімат | |
Тип | екваторіальний |
Внутрішні води | |
Найдовша річка | [[_]] ( км) |
Найбільше озеро | [[_]] ( км²) |
Інше | |
Природні ресурси | деревина, золото, морепродукти |
Стихійні лиха | тропічні циклони |
Екологічні проблеми | сміттєзвалища, деградація земель, |
Назва
Офіційна назва — Республіка Палау, Палау (палаус. Beluu er a Belau, Belau; англ. Pelew). Назва країни походить від назви однойменного острова, яке на мові означає селище (палаус. belauu). Колишня частина Підопічної території ООН Тихоокеанські острови під опікою США, як округ Палау (англ. Palau District). Англійський капітан Генрі Вілсон, який зазнав корабельної аварії на рифі Улонг острова Палау 1783 року, помилково записав назву острова як Пелеу (англ. Pelew).
Історія дослідження території
Географічне положення
Палау — тихоокеанська острівна країна, що не має сухопутного державного кордону. На заході від Палау лежать Філіппіни, на південному заході — Індонезія; на сході тихоокеанський сектор Палау межує з Федеративними Штатами Мікронезії, на південному сході — з Папуа Новою Гвінеєю. Палау омивається водами Філіппінського моря Тихого океану. Загальна довжина морського узбережжя 1519 км.
- Карта Палау від ООН (англ.)
- Територіальні води головних островів Палау
Згідно з Конвенцією Організації Об'єднаних Націй з морського права (UNCLOS) 1982 року, протяжність територіальних вод країни встановлено в 3 морські милі. встановлена на відстань 200 морських миль (370,4 км) від узбережжя.
Крайні пункти
Час
Геологія
Корисні копалини
Надра Палау багаті на ряд корисних копалин: золото, конкреції.
Сейсмічність
Вулканізм
Рельєф
Рельєф країни змінюється від горбистого головного острова Бабелдаоб до низьких, коралових островів, зазвичай облямованих великими бар'єрними рифами. Середні висоти — дані відсутні; найнижча точка — рівень вод Тихого океану (0 м); найвища точка — гора (242 м).
- Рельєф Палау
- Гіпсометрична карта Палау
- Карта країни (англ.)
- Вершина Нгерчелчуус
- Типовий рельєф островів
Узбережжя
Острови
- Ангаур
- Пелеліу
- Мечерчар
Клімат
Територія Палау лежить у субекваторіальному кліматичному поясі. Влітку переважають екваторіальні повітряні маси, взимку — тропічні. Влітку вітри дмуть від, а взимку до екватора. Сезонні амплітуди температури повітря незначні, зимовий період не набагато прохолодніший за літній. У літньо-осінній період з океану часто надходять руйнівні тропічні циклони.
Палау не є членом Всесвітньої метеорологічної організації (WMO).
Внутрішні води
Станом на 2012 рік зрошувані землі в країні були відсутні.
Річки
Річки, струмки й потічки країни належать басейну Тихого океану.
Озера
Ґрунтові води
Ґрунти
Рослинність
Земельні ресурси Палау (оцінка 2011 року):
- придатні для сільськогосподарського обробітку землі — 10,8 %,
- орні землі — 2,2 %,
- багаторічні насадження — 4,3 %,
- землі, що постійно використовуються під пасовища — 4,3 %;
- землі, зайняті лісами і чагарниками — 87,6 %;
- інше — 1,6 %.
Тваринний світ
У зоогеографічному відношенні територія країни відноситься до Австралійської області.
Охорона природи
Палау є учасником ряду міжнародних угод з охорони навколишнього середовища:
- Конвенції про біологічне різноманіття (CBD),
- Рамкової конвенції ООН про зміну клімату (UNFCCC),
- Кіотського протоколу до Рамкової конвенції,
- Конвенції ООН про боротьбу з опустелюванням (UNCCD),
- Конвенції з міжнародного морського права,
- Монреальського протоколу з охорони озонового шару,
- Рамсарської конвенції із захисту водно-болотних угідь,
- .
Стихійні лиха та екологічні проблеми
На території країни спостерігаються небезпечні природні явища і стихійні лиха: тайфуни з червня по грудень.
Серед екологічних проблем варто відзначити:
- відсутній менеджмент сміттєзвалищ побутових відходів;
- видобування піску й коралів несе загрозу місцевій екосистемі узбережжя;
- нелегальна риболовля, .
Фізико-географічне районування
У фізико-географічному відношенні територію Палау можна розділити на _ райони, що відрізняються один від одного рельєфом, кліматом, рослинним покривом: .
Див. також
Примітки
- Palau, Geography. Factbook.
- Котляков В. М., 2006.
- Атлас світу, 2005.
- Part II : ( )[англ.] // United Nations Convention on the Law of the Sea. — N. Y. : United Nations. — Дата звернення: 21 лютого 2017 року.
- Part VI : ( )[англ.] // United Nations Convention on the Law of the Sea. — N. Y. : United Nations. — Дата звернення: 21 лютого 2017 року.
- Time zone converter : ( )[англ.] // Калькулятор різниці в часі між двома пунктами. — The Time Now, 2017. — 16 June. — Дата звернення: 21 грудня 2017 року.
- Австралія і Океанія // Гірничий енциклопедичний словник : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2004. — Т. 3. — С. 3. — .
- Атлас. Географія материків і океанів, 2014.
- ФГАМ, 1964.
- Members : ( )[англ.] // World Meteorological Organization (WMO). — Дата звернення: 22 лютого 2017 року.
- Ramsar Sites Information Service : ( )[англ.] : [ 8 березня 2019 року] // rsis.ramsar.org. — Convention on Wetlands. — Дата звернення: 8 березня 2019 року.
Література
Українською
- Атлас світу / голов. ред. ; зав. ред. ; відп. ред. . — К. : ДНВП «Картографія», 2005. — 336 с. — .
- Атлас. 7 клас. Географія материків і океанів / Укладачі , Н. І. Чанцева. — К. : ДНВП «Картографія», 2014.
- Бєлозоров С. Т. Географія материків. — К. : Вища школа, 1971. — 371 с.
- Фізична географія материків і океанів : навч. посіб. для студентів ВНЗ : [у 2 ч.]. — Н. : Ніжинський державний університет ім. Миколи Гоголя, 2013. — 306 с. — .
- Палау // Гірничий енциклопедичний словник : [у 3-х тт.] / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2004. — Т. 3. — 752 с. — .
- Країнознавчий словник-довідник. — 5-те вид., перероб. і доп. — К. : Знання, 2008. — 839 с. — .
- Економічна і соціальна географія країн світу. Навчальний посібник / За ред. Кузика С. П. — Л. : Світ, 2002. — 672 с. — .
- Панасенко Б. Д. Фізична географія материків : навч. посіб. : в 2 ч. — В. : ЕкоБізнесЦентр, 1999. — 200 с.
- Юрківський В. М. Регіональна економічна і соціальна географія. Зарубіжні країни: Підручник. — 2-ге. — К. : Либідь, 2001. — 416 с. — .
Англійською
- (англ.) . The Encyclopedia of World Geography. — Andromeda, 2002. — 288 с. — .
Російською
- (рос.) , , Водохранилища. — М. : Мысль, 1987. — 326 с. — (Природа мира)
- (рос.) Алисов Б. П., , Курс климатологии [в 3-х тт.] / под. ред. . — Л. : Гидрометиздат, 1954. — Т. 3. Климаты земного шара. — 320 с.
- (рос.) Апродов В. А. Вулканы. — М. : Мысль, 1982. — 368 с. — (Природа мира)
- (рос.) Апродов В. А. Зоны землетрясений. — М. : Мысль, 2010. — 462 с. — (Природа мира) — .
- (рос.) Букштынов А. Д., , Крылов Г. В. Леса. — М. : Мысль, 1981. — 316 с. — (Природа мира)
- (рос.) Власова Т. В. Физическая география материков. С прилегающими частями океанов. Южная Америка, Африка, Австралия и Океания, Антарктида. — 4-е, перераб. — М. : Просвещение, 1986. — 269 с.
- (рос.) Гвоздецкий Н. А. Карст. — М. : Мысль, 1981. — 214 с. — (Природа мира)
- (рос.) Гвоздецкий Н. А., Голубчиков Ю. Н. Горы. — М. : Мысль, 1987. — 400 с. — (Природа мира)
- (рос.) Географический энциклопедический словарь: географические названия / под. ред. А. Ф. Трёшникова. — 2-е изд., доп. — М. : Советская энциклопедия, 1989. — 585 с. — .
- (рос.) Исаченко А. Г., Ландшафты. — М. : Мысль, 1989. — 504 с. — (Природа мира) — .
- (рос.) Каплин П. А., Леонтьев О. К., , Берега. — М. : Мысль, 1991. — 480 с. — (Природа мира) — .
- (рос.) Австралия и острова Тихого океана. — М. : Прогресс, 1980. — (Континенты, на которых мы живем)
- (рос.) Словарь современных географических названий / под общей редакцией акад. В. М. Котлякова. — Екатеринбург : У-Фактория, 2006.
- (рос.) Литвин В. М., Лымарев В. И. Острова. — М. : Мысль, 2010. — 288 с. — (Природа мира) — .
- (рос.) Лобова Е. В., Хабаров А. В. Почвы. — М. : Мысль, 1983. — 304 с. — (Природа мира)
- (рос.) Максаковский В. П. Географическая картина мира. Книга I: Общая характеристика мира. — М. : Дрофа, 2008. — 495 с. — .
- (рос.) Максаковский В. П. Географическая картина мира. Книга II: Региональная характеристика мира. — М. : Дрофа, 2009. — 480 с. — .
- (рос.) Палау // Поспелов Е. М. Топонимический словарь. — М. : АСТ, 2005. — 229 с. — .
- (рос.) География / под ред. проф. А. П. Горкина. — М. : Росмэн-Пресс, 2006. — 624 с. — (Современная иллюстрированная энциклопедия) — .
- (рос.) Физико-географический атлас мира. — М. : Академия наук СССР и Главное управление геодезии и картографии ГУГК СССР, 1964. — 298 с.
- (рос.) Энциклопедия стран мира / глав. ред. Н. А. Симония. — М. : НПО «Экономика» РАН, отделение общественных наук, 2004. — 1319 с. — .
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Географія Палау |
- Вікісховище : Атлас Палау.
- Карти Палау : ( )[англ.] // Perry–Castañeda Library Map Collection. — Дата звернення: 21 листопада 2017 року.
- Palau : ( )[англ.] : [арх. 11 квітня 2019 року] // The World Factbook. — Washington, D.C. : Central Intelligence Agency, 2017. — 16 June. — Дата звернення: 21 лютого 2019 року. — ISSN 1553-8133.
- Добірка публікацій про Палау : ( )[рос.] // «Вокруг света». — Дата звернення: 23 грудня 2017 року.
- European Digital Archive on the Soil Maps of the world : ( )[англ.] // (ESDAC). — Дата звернення: 23 грудня 2017 року. — карти ґрунтового покрову Палау.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Palau tihookeanska krayina sho znahoditsya v zahidnij chastini akvatoriyi okeanu na pivnichnij shid vid Malajskogo arhipelagu Zagalna plosha krayini 459 km 198 me misce u sviti z yakih na suhodil pripadaye 459 km a na poverhnyu vnutrishnih vod 0 km Plosha krayini vdvichi mensha za ploshu teritoriyi mista Kiyeva Geografiya PalauGeografichne polozhennya PalauGeografichne polozhennyaKontinent OkeaniyaRegion MikroneziyaKoordinati 7 30 pn sh 134 30 sh d 7 500 pn sh 134 500 sh d 7 500 134 500TeritoriyaPlosha 459 km 198 me suhodil 100 vodi 0 Morske uzberezhzhya 1519 kmDerzhavnij kordon 0 kmRelyefTip gorbistijNajvisha tochka gora 242 m Najnizhcha tochka Tihij okean 0 m KlimatTip ekvatorialnijVnutrishni vodiNajdovsha richka km Najbilshe ozero km InshePrirodni resursi derevina zoloto moreproduktiStihijni liha tropichni cikloniEkologichni problemi smittyezvalisha degradaciya zemel NazvaOficijna nazva Respublika Palau Palau palaus Beluu er a Belau Belau angl Pelew Nazva krayini pohodit vid nazvi odnojmennogo ostrova yake na movi oznachaye selishe palaus belauu Kolishnya chastina Pidopichnoyi teritoriyi OON Tihookeanski ostrovi pid opikoyu SShA yak okrug Palau angl Palau District Anglijskij kapitan Genri Vilson yakij zaznav korabelnoyi avariyi na rifi Ulong ostrova Palau 1783 roku pomilkovo zapisav nazvu ostrova yak Peleu angl Pelew Istoriya doslidzhennya teritoriyiGeografichne polozhennyaPalau tihookeanska ostrivna krayina sho ne maye suhoputnogo derzhavnogo kordonu Na zahodi vid Palau lezhat Filippini na pivdennomu zahodi Indoneziya na shodi tihookeanskij sektor Palau mezhuye z Federativnimi Shtatami Mikroneziyi na pivdennomu shodi z Papua Novoyu Gvineyeyu Palau omivayetsya vodami Filippinskogo morya Tihogo okeanu Zagalna dovzhina morskogo uzberezhzhya 1519 km Karta Palau vid OON angl Teritorialni vodi golovnih ostroviv Palau Zgidno z Konvenciyeyu Organizaciyi Ob yednanih Nacij z morskogo prava UNCLOS 1982 roku protyazhnist teritorialnih vod krayini vstanovleno v 3 morski mili vstanovlena na vidstan 200 morskih mil 370 4 km vid uzberezhzhya Krajni punkti Dokladnishe Chas Dokladnishe UTC 9 7 godin riznici chasu z Kiyevom GeologiyaDokladnishe Div takozh Korisni kopalini Dokladnishe Nadra Palau bagati na ryad korisnih kopalin zoloto konkreciyi Sejsmichnist Dokladnishe Vulkanizm Div takozh RelyefDokladnishe Relyef krayini zminyuyetsya vid gorbistogo golovnogo ostrova Babeldaob do nizkih koralovih ostroviv zazvichaj oblyamovanih velikimi bar yernimi rifami Seredni visoti dani vidsutni najnizhcha tochka riven vod Tihogo okeanu 0 m najvisha tochka gora 242 m Relyef Palau Gipsometrichna karta Palau Karta krayini angl Vershina Ngerchelchuus Tipovij relyef ostroviv Uzberezhzhya Ostrovi Dokladnishe Ostrovi Palau Angaur Peleliu MechercharKlimatDokladnishe Teritoriya Palau lezhit u subekvatorialnomu klimatichnomu poyasi Vlitku perevazhayut ekvatorialni povitryani masi vzimku tropichni Vlitku vitri dmut vid a vzimku do ekvatora Sezonni amplitudi temperaturi povitrya neznachni zimovij period ne nabagato proholodnishij za litnij U litno osinnij period z okeanu chasto nadhodyat rujnivni tropichni cikloni Palau ne ye chlenom Vsesvitnoyi meteorologichnoyi organizaciyi WMO Vnutrishni vodiDokladnishe Stanom na 2012 rik zroshuvani zemli v krayini buli vidsutni Richki Dokladnishe Richki strumki j potichki krayini nalezhat basejnu Tihogo okeanu Ozera Dokladnishe Gruntovi vodiGruntiDokladnishe RoslinnistDokladnishe Zemelni resursi Palau ocinka 2011 roku pridatni dlya silskogospodarskogo obrobitku zemli 10 8 orni zemli 2 2 bagatorichni nasadzhennya 4 3 zemli sho postijno vikoristovuyutsya pid pasovisha 4 3 zemli zajnyati lisami i chagarnikami 87 6 inshe 1 6 Div takozh Tvarinnij svitDokladnishe U zoogeografichnomu vidnoshenni teritoriya krayini vidnositsya do Avstralijskoyi oblasti Div takozh Ptahi Palau taOhorona prirodiDokladnishe Palau ye uchasnikom ryadu mizhnarodnih ugod z ohoroni navkolishnogo seredovisha Konvenciyi pro biologichne riznomanittya CBD Ramkovoyi konvenciyi OON pro zminu klimatu UNFCCC Kiotskogo protokolu do Ramkovoyi konvenciyi Konvenciyi OON pro borotbu z opustelyuvannyam UNCCD Konvenciyi z mizhnarodnogo morskogo prava Monrealskogo protokolu z ohoroni ozonovogo sharu Ramsarskoyi konvenciyi iz zahistu vodno bolotnih ugid Stihijni liha ta ekologichni problemiDokladnishe Na teritoriyi krayini sposterigayutsya nebezpechni prirodni yavisha i stihijni liha tajfuni z chervnya po gruden Sered ekologichnih problem varto vidznachiti vidsutnij menedzhment smittyezvalish pobutovih vidhodiv vidobuvannya pisku j koraliv nese zagrozu miscevij ekosistemi uzberezhzhya nelegalna ribolovlya Fiziko geografichne rajonuvannyaU fiziko geografichnomu vidnoshenni teritoriyu Palau mozhna rozdiliti na rajoni sho vidriznyayutsya odin vid odnogo relyefom klimatom roslinnim pokrivom Div takozh Div takozhOkeaniya MikroneziyaPrimitkiPalau Geography Factbook Kotlyakov V M 2006 Atlas svitu 2005 Part II angl United Nations Convention on the Law of the Sea N Y United Nations Data zvernennya 21 lyutogo 2017 roku Part VI angl United Nations Convention on the Law of the Sea N Y United Nations Data zvernennya 21 lyutogo 2017 roku Time zone converter angl Kalkulyator riznici v chasi mizh dvoma punktami The Time Now 2017 16 June Data zvernennya 21 grudnya 2017 roku Avstraliya i Okeaniya Girnichij enciklopedichnij slovnik u 3 t za red V S Bileckogo D Shidnij vidavnichij dim 2004 T 3 S 3 ISBN 966 7804 78 X Atlas Geografiya materikiv i okeaniv 2014 FGAM 1964 Members angl World Meteorological Organization WMO Data zvernennya 22 lyutogo 2017 roku Ramsar Sites Information Service angl 8 bereznya 2019 roku rsis ramsar org Convention on Wetlands Data zvernennya 8 bereznya 2019 roku LiteraturaUkrayinskoyu Atlas svitu golov red zav red vidp red K DNVP Kartografiya 2005 336 s ISBN 9666315467 Atlas 7 klas Geografiya materikiv i okeaniv Ukladachi N I Chanceva K DNVP Kartografiya 2014 Byelozorov S T Geografiya materikiv K Visha shkola 1971 371 s Fizichna geografiya materikiv i okeaniv navch posib dlya studentiv VNZ u 2 ch N Nizhinskij derzhavnij universitet im Mikoli Gogolya 2013 306 s ISBN 978 617 527 106 3 Palau Girnichij enciklopedichnij slovnik u 3 h tt za red V S Bileckogo D Shidnij vidavnichij dim 2004 T 3 752 s ISBN 966 7804 78 X Krayinoznavchij slovnik dovidnik 5 te vid pererob i dop K Znannya 2008 839 s ISBN 978 966 346 330 8 Ekonomichna i socialna geografiya krayin svitu Navchalnij posibnik Za red Kuzika S P L Svit 2002 672 s ISBN 966 603 178 7 Panasenko B D Fizichna geografiya materikiv navch posib v 2 ch V EkoBiznesCentr 1999 200 s Yurkivskij V M Regionalna ekonomichna i socialna geografiya Zarubizhni krayini Pidruchnik 2 ge K Libid 2001 416 s ISBN 966 06 0092 5 Anglijskoyu angl The Encyclopedia of World Geography Andromeda 2002 288 s ISBN 1871869587 Rosijskoyu ros Vodohranilisha M Mysl 1987 326 s Priroda mira ros Alisov B P Kurs klimatologii v 3 h tt pod red L Gidrometizdat 1954 T 3 Klimaty zemnogo shara 320 s ros Aprodov V A Vulkany M Mysl 1982 368 s Priroda mira ros Aprodov V A Zony zemletryasenij M Mysl 2010 462 s Priroda mira ISBN 978 5 244 01122 7 ros Bukshtynov A D Krylov G V Lesa M Mysl 1981 316 s Priroda mira ros Vlasova T V Fizicheskaya geografiya materikov S prilegayushimi chastyami okeanov Yuzhnaya Amerika Afrika Avstraliya i Okeaniya Antarktida 4 e pererab M Prosveshenie 1986 269 s ros Gvozdeckij N A Karst M Mysl 1981 214 s Priroda mira ros Gvozdeckij N A Golubchikov Yu N Gory M Mysl 1987 400 s Priroda mira ros Geograficheskij enciklopedicheskij slovar geograficheskie nazvaniya pod red A F Tryoshnikova 2 e izd dop M Sovetskaya enciklopediya 1989 585 s ISBN 5 85270 057 6 ros Isachenko A G Landshafty M Mysl 1989 504 s Priroda mira ISBN 5 244 00177 9 ros Kaplin P A Leontev O K Berega M Mysl 1991 480 s Priroda mira ISBN 5 244 00449 2 ros Avstraliya i ostrova Tihogo okeana M Progress 1980 Kontinenty na kotoryh my zhivem ros Slovar sovremennyh geograficheskih nazvanij pod obshej redakciej akad V M Kotlyakova Ekaterinburg U Faktoriya 2006 ros Litvin V M Lymarev V I Ostrova M Mysl 2010 288 s Priroda mira ISBN 978 5 244 01129 6 ros Lobova E V Habarov A V Pochvy M Mysl 1983 304 s Priroda mira ros Maksakovskij V P Geograficheskaya kartina mira Kniga I Obshaya harakteristika mira M Drofa 2008 495 s ISBN 978 5 358 05275 8 ros Maksakovskij V P Geograficheskaya kartina mira Kniga II Regionalnaya harakteristika mira M Drofa 2009 480 s ISBN 978 5 358 06280 1 ros Palau Pospelov E M Toponimicheskij slovar M AST 2005 229 s ISBN 5 17 016407 6 ros Geografiya pod red prof A P Gorkina M Rosmen Press 2006 624 s Sovremennaya illyustrirovannaya enciklopediya ISBN 5 353 02443 5 ros Fiziko geograficheskij atlas mira M Akademiya nauk SSSR i Glavnoe upravlenie geodezii i kartografii GUGK SSSR 1964 298 s ros Enciklopediya stran mira glav red N A Simoniya M NPO Ekonomika RAN otdelenie obshestvennyh nauk 2004 1319 s ISBN 5 282 02318 0 PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Geografiya Palau Vikishovishe Atlas Palau Karti Palau angl Perry Castaneda Library Map Collection Data zvernennya 21 listopada 2017 roku Palau angl arh 11 kvitnya 2019 roku The World Factbook Washington D C Central Intelligence Agency 2017 16 June Data zvernennya 21 lyutogo 2019 roku ISSN 1553 8133 Dobirka publikacij pro Palau ros Vokrug sveta Data zvernennya 23 grudnya 2017 roku European Digital Archive on the Soil Maps of the world angl ESDAC Data zvernennya 23 grudnya 2017 roku karti gruntovogo pokrovu Palau