Генерал-капітан моря (вен. Capitano Generale da Mar) — головнокомандувач флоту Венеційської республіки під час війни.
Історія
Вперше посада «генерал-капітан» зустрічається у Венеції в XIII столітті, коли генерал-капітан моря став командувачем флоту республіки під час війни і продовжувала використовуватись аж до кінця XVIII століття.
Генерал-капітан моря обирався Великою радою Венеції тільки на час війни і, як правило, був одним із членів венеційського патриціату, що мав значний досвід у морських справах, хоча іноді обиралися молодші та менш досвідчені у військовій справі люди. Наприкінці XVII століття значні особисті витрати, пов'язані з цією посадою, зробили багатство кандидатів важливим фактором у їхньому виборі.
Як і всі венеційські чиновники, генерал-капітан моря був підзвітний колективним органам, з яких складався венеційський уряд (таких як Велика рада або Синьйорія), які встановлювали загальні засади венеційської політики. Але в іншому, з усіх питань, що стосувались венеційського флоту, він мав повну владу над усіма військово-морськими командирами та посадовими особами, а також чиновниками в заморських володіннях Венеції. Важливим винятком було те, що при вирішенні питань військової стратегії і тактики він був змушений підкорятися рішенням військової ради, ухваленим більшістю голосів. Військова рада скликалась на флагманському кораблі і включала усіх провідних офіцерів ескадрильї (Capi di Mare), повноваження яких позначались наявністю ліхтаря на їхніх суднах, голову комісаріату, командирів будь-яких допоміжних або союзних контингентів, а у випадку здійснення десантних операцій — також командувач військовим контингентом, який перебував на борту флоту.
Під час кампанії генерал-капітан піднімав свій прапор на галері, що була флагманом флоту (galera generalizia або Capitana). Навіть після того, як інші великі європейські флоти, сам венеційський флот, і навіть його головний військово-морський суперник — османський флот, почали з XVII століття використовувати переважно вітрильні лінійні кораблі, консервативно налаштовані венеційці незважаючи на гострі дебати наполягли, щоб флагманом венеційського флоту і кораблем місцезнаходження капітан-генерала залишалась стара вітрильно-гребна галера. Відомі лише два винятки з цього правила, які зроблено в 1617 і 1715 роках. Екіпаж флагманського корабля користувався особливими привілеями і був звільнений від звичайних відрахувань із плати за покриття гребних лавок. Вони також безкоштовно отримували червоне пальто, червоні бриджі та червоний кашкет. У бою флагман займав позицію в центрі венеційського строю.
У разі смерті генерал-капітана, до призначення нового посаду обіймав або очільник венеційського флоту в мирний час (генерал-губернатор моря), або найстарший капітан (Capo da Mar) флоту. Якщо з будь-якої причини вибори наступного генерал-капітана відкладалися, виконувачем його обов'язків призначався генерал-губернатор моря.
Відомі володарі титулу
- Якопо Дондуло, під час Війни Святого Сави (1256—1270)
- Карло Зено, у битві при Модоні (1403)
- Антоніо Грімані під час Другої османсько-венеційнської війни (1499—1503)
- Бенедетто Пезаро під час Другої османсько-венеціанської війни (1499—1503)
- Джироламо Зане під час ранньої фази Четвертої османсько-венеціанської війни (1570—1573)
- Себастьяно Веньєр, під час битви при Лепанто (1571, Четверта османсько-венеціанська війна)
- Лаццаро Моченіго під час П'ятої османсько-венеціанської війни (1645—1669)
- Франческо Морозіні, у 1654—1655 роках, під час П'ятої османсько-венеціанської війни (Критська війна), а потім також на початку Шостої османсько-венеційської війни (Морейська війна).
- Андреа Пізані під час Сьомої османсько-венеціанської війни (1714—1718)
Див. також
Примітки
- Nani Mocenigo, 1935, с. 19.
- Lane, 1973, с. 175.
- Nani Mocenigo, 1935, с. 18.
- Nani Mocenigo, 1935, с. 20.
- Nani Mocenigo, 1935, с. 19—20.
- Nani Mocenigo, 1935, с. 20—21.
Джерела
- Lane, Frederic Chapin (1973). Venice, A Maritime Republic. Baltimore, Maryland: Johns Hopkins University Press. ISBN .
- Nani Mocenigo, Mario (1935). Storia della marina veneziana: da Lepanto alla caduta della Repubblica [History of the Venetian navy: from Lepanto to the fall of the Republic] (Italian) . Rome: Tipo lit. Ministero della Marina - Uff. Gabinetto.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
General kapitan morya ven Capitano Generale da Mar golovnokomanduvach flotu Venecijskoyi respubliki pid chas vijni Sebastyano Venyer general kapitan morya v bitvi pri Lepanto Kartina Yakopo TintorettoIstoriyaVpershe posada general kapitan zustrichayetsya u Veneciyi v XIII stolitti koli general kapitan morya stav komanduvachem flotu respubliki pid chas vijni i prodovzhuvala vikoristovuvatis azh do kincya XVIII stolittya General kapitan morya obiravsya Velikoyu radoyu Veneciyi tilki na chas vijni i yak pravilo buv odnim iz chleniv venecijskogo patriciatu sho mav znachnij dosvid u morskih spravah hocha inodi obiralisya molodshi ta mensh dosvidcheni u vijskovij spravi lyudi Naprikinci XVII stolittya znachni osobisti vitrati pov yazani z ciyeyu posadoyu zrobili bagatstvo kandidativ vazhlivim faktorom u yihnomu vibori Yak i vsi venecijski chinovniki general kapitan morya buv pidzvitnij kolektivnim organam z yakih skladavsya venecijskij uryad takih yak Velika rada abo Sinjoriya yaki vstanovlyuvali zagalni zasadi venecijskoyi politiki Ale v inshomu z usih pitan sho stosuvalis venecijskogo flotu vin mav povnu vladu nad usima vijskovo morskimi komandirami ta posadovimi osobami a takozh chinovnikami v zamorskih volodinnyah Veneciyi Vazhlivim vinyatkom bulo te sho pri virishenni pitan vijskovoyi strategiyi i taktiki vin buv zmushenij pidkoryatisya rishennyam vijskovoyi radi uhvalenim bilshistyu golosiv Vijskova rada sklikalas na flagmanskomu korabli i vklyuchala usih providnih oficeriv eskadrilyi Capi di Mare povnovazhennya yakih poznachalis nayavnistyu lihtarya na yihnih sudnah golovu komisariatu komandiriv bud yakih dopomizhnih abo soyuznih kontingentiv a u vipadku zdijsnennya desantnih operacij takozh komanduvach vijskovim kontingentom yakij perebuvav na bortu flotu Pid chas kampaniyi general kapitan pidnimav svij prapor na galeri sho bula flagmanom flotu galera generalizia abo Capitana Navit pislya togo yak inshi veliki yevropejski floti sam venecijskij flot i navit jogo golovnij vijskovo morskij supernik osmanskij flot pochali z XVII stolittya vikoristovuvati perevazhno vitrilni linijni korabli konservativno nalashtovani venecijci nezvazhayuchi na gostri debati napolyagli shob flagmanom venecijskogo flotu i korablem misceznahodzhennya kapitan generala zalishalas stara vitrilno grebna galera Vidomi lishe dva vinyatki z cogo pravila yaki zrobleno v 1617 i 1715 rokah Ekipazh flagmanskogo korablya koristuvavsya osoblivimi privileyami i buv zvilnenij vid zvichajnih vidrahuvan iz plati za pokrittya grebnih lavok Voni takozh bezkoshtovno otrimuvali chervone palto chervoni bridzhi ta chervonij kashket U boyu flagman zajmav poziciyu v centri venecijskogo stroyu U razi smerti general kapitana do priznachennya novogo posadu obijmav abo ochilnik venecijskogo flotu v mirnij chas general gubernator morya abo najstarshij kapitan Capo da Mar flotu Yaksho z bud yakoyi prichini vibori nastupnogo general kapitana vidkladalisya vikonuvachem jogo obov yazkiv priznachavsya general gubernator morya Vidomi volodari tituluYakopo Dondulo pid chas Vijni Svyatogo Savi 1256 1270 Karlo Zeno u bitvi pri Modoni 1403 Antonio Grimani pid chas Drugoyi osmansko venecijnskoyi vijni 1499 1503 Benedetto Pezaro pid chas Drugoyi osmansko venecianskoyi vijni 1499 1503 Dzhirolamo Zane pid chas rannoyi fazi Chetvertoyi osmansko venecianskoyi vijni 1570 1573 Sebastyano Venyer pid chas bitvi pri Lepanto 1571 Chetverta osmansko venecianska vijna Laccaro Mochenigo pid chas P yatoyi osmansko venecianskoyi vijni 1645 1669 Franchesko Morozini u 1654 1655 rokah pid chas P yatoyi osmansko venecianskoyi vijni Kritska vijna a potim takozh na pochatku Shostoyi osmansko venecijskoyi vijni Morejska vijna Andrea Pizani pid chas Somoyi osmansko venecianskoyi vijni 1714 1718 Div takozhGeneral gubernator moryaPrimitkiNani Mocenigo 1935 s 19 Lane 1973 s 175 Nani Mocenigo 1935 s 18 Nani Mocenigo 1935 s 20 Nani Mocenigo 1935 s 19 20 Nani Mocenigo 1935 s 20 21 DzherelaLane Frederic Chapin 1973 Venice A Maritime Republic Baltimore Maryland Johns Hopkins University Press ISBN 0 8018 1445 6 Nani Mocenigo Mario 1935 Storia della marina veneziana da Lepanto alla caduta della Repubblica History of the Venetian navy from Lepanto to the fall of the Republic Italian Rome Tipo lit Ministero della Marina Uff Gabinetto