Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
П'ята османсько-венеційська війна 1645—1669 років, також відома як Критська війна (грец. Κρητικός Πόλεμος) та Кандійська війна (італ. Guerra di Candia) — одна з численних османсько-венеційських воєн, що призвела до вигнанням з Криту венеційців і встановленням над островом османського контролю.
| Кандійська війна | |||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Турецько-венеційські війни | |||||||||
 | |||||||||
| |||||||||
| Сторони | |||||||||
 Венеційська республіка Госпітальєри |  Османська імперія | ||||||||
| Командувачі | |||||||||
| Франческо Морозіні | Фазіл Ахмед Кепрюлю | ||||||||
Передісторія
Крит був першою, належним чином організованою, заморської колонією Венеції. Колонія існувала з 1211 року, після того, як ця територія була відібрана у Візантійській імперії в результаті четвертого хрестового походу.
Венеція намагалася підтримувати хороші відносини з Османською імперією, проте лицарський орден Святого Йоана вважав своїм обов'язком воювати з сарацинами всюди, де виникала така можливість. Оскільки до середини XVII століття іоаніти були вже лише жалюгідною подобою того, чим вони були ще за 80 років до цього, то їх морські операції проти турків вже дедалі більше скидалися на звичайне піратство, ніж на благородну війну. Турецькі султани вважали відповідальною за дії християнських кораблів в східному Середземномор'ї саме Венецію, тому дії іоанітів постійно служили джерелом загострень між Венецією і Османською імперією.
На початку жовтня 1644 року ескадра мальтійських лицарів із 6 кораблів захопила багатий турецький корабель, на борту якого були колишній головний чорний євнух султанського гарему Сюнбюль-ага, що прямував у вигнання в Єгипет, кадій Мекки, близько 30 жінок з султанського гарему і низка інших високопоставлених прочан. Лицарі попливли зі своєю здобиччю на Крит, де висадилися в місці, що не охоронялось, на південному узбережжі, поповнили запаси води, проте незабаром з'явився місцевий венеційський чиновник, що наказав їм покинути це місце. Лицарі кілька разів спробували висадитися в різних портах острова, але кожен раз зустрічали категоричну відмову. Зрештою вони кинули турецьке судно і повернулися на Мальту.
У цей час турецький трон займав напівбожевільний султан Ібрагім I. Дізнавшись про долю судна, він прийшов в сказ, і наказав негайно вбити всіх християн в Османській імперії. Пізніше його переконали скасувати цей наказ, проте обстановка розпалювалася: деякі з турецьких моряків, які зуміли повернутися з Криту в Стамбул, повідали, що насправді лицарі залишалися на Криті протягом двадцяти днів, продаючи награбоване і поповнюючи запаси. На думку турків, це аж ніяк не було незначним порушенням договору про протидію піратству, і імперська рада ухвалила рішення про війну. Войовничу позицію зайняв фаворит султана Кінкі Хусейн, його підтримав і інший фаворит — Сілахдар Юсуф-ага. Сілахдар Юсуфа звели в ранг паші, зробили капудан-пашею і доручили йому ведення всіх наземних і морських операцій.
Хід війни
Венеції нічого не залишалося робити, як продовжувати відстоювати свою невинність. Однак незабаром венеційські агенти повідомили, що на Босфорі готується величезний військовий флот, і незабаром стало ясно, що готується каральна акція дійсно страхітливих масштабів. Спочатку передбачалося, що флот буде спрямований на Мальту, і підтвердженням цьому послужила османська офіційна заява, що вийшла в березні 1645 року, проте венеційський бальї в Стамбулі повідомив про те, що це — всього лише хитрість, і насправді буде атакований Крит.
Коли стало відомо, що небезпека близька, уряд Венеційської республіки відправив генеральному проведітору Криту Андреа Корнеру спеціальну суму в 100 тисяч дукатів, армію в 2500 осіб, а також флот з 30 галер і двох галеасів. Було повідомлено, що на стадії підготовки знаходиться додатковий флот, який буде відправлений негайно. Проте, у Корнера було безнадійно мало можливостей для оборони острова, а часу було занадто мало.
Початок війни
30 квітня турецький флот з 400 судів з 50 тисячами бійців пройшов через Дарданелли. Спочатку він, як і було оголошено, рушив до Мальти, минув Крит і зайшов в Наваринську бухту за припасами і підкріпленнями. Лише після його відплиття звідти 21 червня стало зрозуміло, що він прямує в інше місце. Через чотири дні турецька армія висадилася трохи на схід від Ханьї і рушила на місто. Почалася облога. Якби обіцяний венеційський флот прибув через тиждень-другий, то Ханью ще можна було б врятувати, проте моряки отримали наказ очікувати поблизу Дзантіїв прибуття об'єднаного флоту Тоскани, Неаполя, Мальти і Папської держави з 25 судів. Тим часом турки закріплювалися все міцніше. 22 серпня Ханья капітулювала. Розраховуючи демонстрацією великодушності спонукати до здачі та інші укріплені пункти, турки дозволили гарнізону покинути місто з піднятими прапорами. Кафедральний собор Ханьї був перетворений в головну мечеть міста, названу ім'ям султана; дві інші церкви також перетворилися в мечеті, причому одна з них була названа в честь Сілахдара Юсуф-паші.
Коли Сілахдар Юсуф-паша повернувся в Стамбул, то великий візир Султанзаде Мехмед-паша піддав його різкій критиці. Хоча султан Ібрагім, вислухавши аргументи обох сторін, мав намір зняти Султанзаде Мехмед-пашу з посади великого візира, але Сілахдар Юсуф-паша відмовившись повертатися на Крит (мотивуючи це тим, що зима — не час для ведення бойових дій, і що флот до них просто не готовий), накликав на себе султанський гнів і був страчений за непокору.
Об'єднаний християнський флот прибув в води Криту лише в середині вересня, і зробив дві спроби звільнити Ханью шляхом раптової атаки, але обидва рази був відкинутий назад штормами. Нарешті в жовтні учасники експедиції, що не відносилися до числа венеційців, оголосили про свій намір повернутися додому і залишили місце бойових дій.
Література
- Duffy, Christopher (1979), Siege Warfare, Routledge, ISBN
- Faroqhi, Suraiya (2006), The Ottoman Empire and the World Around It, I.B. Tauris, ISBN
- Fleet, Kate; Faroqhi, Suraiya; Kasaba, Reşat (2006), , Cambridge University Press, ISBN , архів оригіналу за 11 травня 2021, процитовано 8 жовтня 2016
- Greene, Molly (2000), A Shared World: Christians and Muslims in the Early Modern Mediterranean, Princeton University Press, ISBN
- Murphey, Rhoads; Black, Jeremy (1999), Ottoman warfare, 1500–1700, Routledge, ISBN
- Nicolle, David (1989), The Venetian Empire, 1200–1670, Osprey Publishing, ISBN
- Setton, Kenneth Meyer (1991), Venice, Austria, and the Turks in the Seventeenth Century, DIANE Publishing, ISBN
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
P yata osmansko venecijska vijna 1645 1669 rokiv takozh vidoma yak Kritska vijna grec Krhtikos Polemos ta Kandijska vijna ital Guerra di Candia odna z chislennih osmansko venecijskih voyen sho prizvela do vignannyam z Kritu venecijciv i vstanovlennyam nad ostrovom osmanskogo kontrolyu Kandijska vijnaTurecko venecijski vijniData1645 1669MisceKrit Dalmaciya Egejske moreRezultatPeremoga Osmanskoyi imperiyiTeritorialni zminiPriyednannya Kritu do Osmanskoyi imperiyiStoroniVenecijska respublika Gospitalyeri Osmanska imperiyaKomanduvachiFranchesko MoroziniFazil Ahmed KepryulyuPeredistoriyaKrit buv pershoyu nalezhnim chinom organizovanoyu zamorskoyi koloniyeyu Veneciyi Koloniya isnuvala z 1211 roku pislya togo yak cya teritoriya bula vidibrana u Vizantijskij imperiyi v rezultati chetvertogo hrestovogo pohodu Veneciya namagalasya pidtrimuvati horoshi vidnosini z Osmanskoyu imperiyeyu prote licarskij orden Svyatogo Joana vvazhav svoyim obov yazkom voyuvati z saracinami vsyudi de vinikala taka mozhlivist Oskilki do seredini XVII stolittya ioaniti buli vzhe lishe zhalyugidnoyu podoboyu togo chim voni buli she za 80 rokiv do cogo to yih morski operaciyi proti turkiv vzhe dedali bilshe skidalisya na zvichajne piratstvo nizh na blagorodnu vijnu Turecki sultani vvazhali vidpovidalnoyu za diyi hristiyanskih korabliv v shidnomu Seredzemnomor yi same Veneciyu tomu diyi ioanitiv postijno sluzhili dzherelom zagostren mizh Veneciyeyu i Osmanskoyu imperiyeyu Na pochatku zhovtnya 1644 roku eskadra maltijskih licariv iz 6 korabliv zahopila bagatij tureckij korabel na bortu yakogo buli kolishnij golovnij chornij yevnuh sultanskogo garemu Syunbyul aga sho pryamuvav u vignannya v Yegipet kadij Mekki blizko 30 zhinok z sultanskogo garemu i nizka inshih visokopostavlenih prochan Licari poplivli zi svoyeyu zdobichchyu na Krit de visadilisya v misci sho ne ohoronyalos na pivdennomu uzberezhzhi popovnili zapasi vodi prote nezabarom z yavivsya miscevij venecijskij chinovnik sho nakazav yim pokinuti ce misce Licari kilka raziv sprobuvali visaditisya v riznih portah ostrova ale kozhen raz zustrichali kategorichnu vidmovu Zreshtoyu voni kinuli turecke sudno i povernulisya na Maltu U cej chas tureckij tron zajmav napivbozhevilnij sultan Ibragim I Diznavshis pro dolyu sudna vin prijshov v skaz i nakazav negajno vbiti vsih hristiyan v Osmanskij imperiyi Piznishe jogo perekonali skasuvati cej nakaz prote obstanovka rozpalyuvalasya deyaki z tureckih moryakiv yaki zumili povernutisya z Kritu v Stambul povidali sho naspravdi licari zalishalisya na Kriti protyagom dvadcyati dniv prodayuchi nagrabovane i popovnyuyuchi zapasi Na dumku turkiv ce azh niyak ne bulo neznachnim porushennyam dogovoru pro protidiyu piratstvu i imperska rada uhvalila rishennya pro vijnu Vojovnichu poziciyu zajnyav favorit sultana Kinki Husejn jogo pidtrimav i inshij favorit Silahdar Yusuf aga Silahdar Yusufa zveli v rang pashi zrobili kapudan pasheyu i doruchili jomu vedennya vsih nazemnih i morskih operacij Hid vijniVeneciyi nichogo ne zalishalosya robiti yak prodovzhuvati vidstoyuvati svoyu nevinnist Odnak nezabarom venecijski agenti povidomili sho na Bosfori gotuyetsya velicheznij vijskovij flot i nezabarom stalo yasno sho gotuyetsya karalna akciya dijsno strahitlivih masshtabiv Spochatku peredbachalosya sho flot bude spryamovanij na Maltu i pidtverdzhennyam comu posluzhila osmanska oficijna zayava sho vijshla v berezni 1645 roku prote venecijskij balyi v Stambuli povidomiv pro te sho ce vsogo lishe hitrist i naspravdi bude atakovanij Krit Koli stalo vidomo sho nebezpeka blizka uryad Venecijskoyi respubliki vidpraviv generalnomu proveditoru Kritu Andrea Korneru specialnu sumu v 100 tisyach dukativ armiyu v 2500 osib a takozh flot z 30 galer i dvoh galeasiv Bulo povidomleno sho na stadiyi pidgotovki znahoditsya dodatkovij flot yakij bude vidpravlenij negajno Prote u Kornera bulo beznadijno malo mozhlivostej dlya oboroni ostrova a chasu bulo zanadto malo Pochatok vijni 30 kvitnya tureckij flot z 400 sudiv z 50 tisyachami bijciv projshov cherez Dardanelli Spochatku vin yak i bulo ogolosheno rushiv do Malti minuv Krit i zajshov v Navarinsku buhtu za pripasami i pidkriplennyami Lishe pislya jogo vidplittya zvidti 21 chervnya stalo zrozumilo sho vin pryamuye v inshe misce Cherez chotiri dni turecka armiya visadilasya trohi na shid vid Hanyi i rushila na misto Pochalasya obloga Yakbi obicyanij venecijskij flot pribuv cherez tizhden drugij to Hanyu she mozhna bulo b vryatuvati prote moryaki otrimali nakaz ochikuvati poblizu Dzantiyiv pributtya ob yednanogo flotu Toskani Neapolya Malti i Papskoyi derzhavi z 25 sudiv Tim chasom turki zakriplyuvalisya vse micnishe 22 serpnya Hanya kapitulyuvala Rozrahovuyuchi demonstraciyeyu velikodushnosti sponukati do zdachi ta inshi ukripleni punkti turki dozvolili garnizonu pokinuti misto z pidnyatimi praporami Kafedralnij sobor Hanyi buv peretvorenij v golovnu mechet mista nazvanu im yam sultana dvi inshi cerkvi takozh peretvorilisya v mecheti prichomu odna z nih bula nazvana v chest Silahdara Yusuf pashi Koli Silahdar Yusuf pasha povernuvsya v Stambul to velikij vizir Sultanzade Mehmed pasha piddav jogo rizkij kritici Hocha sultan Ibragim visluhavshi argumenti oboh storin mav namir znyati Sultanzade Mehmed pashu z posadi velikogo vizira ale Silahdar Yusuf pasha vidmovivshis povertatisya na Krit motivuyuchi ce tim sho zima ne chas dlya vedennya bojovih dij i sho flot do nih prosto ne gotovij naklikav na sebe sultanskij gniv i buv strachenij za nepokoru Ob yednanij hristiyanskij flot pribuv v vodi Kritu lishe v seredini veresnya i zrobiv dvi sprobi zvilniti Hanyu shlyahom raptovoyi ataki ale obidva razi buv vidkinutij nazad shtormami Nareshti v zhovtni uchasniki ekspediciyi sho ne vidnosilisya do chisla venecijciv ogolosili pro svij namir povernutisya dodomu i zalishili misce bojovih dij LiteraturaDuffy Christopher 1979 Siege Warfare Routledge ISBN 978 0 7100 8871 0 Faroqhi Suraiya 2006 The Ottoman Empire and the World Around It I B Tauris ISBN 978 1 84511 122 9 Fleet Kate Faroqhi Suraiya Kasaba Resat 2006 Cambridge University Press ISBN 978 0 521 62095 6 arhiv originalu za 11 travnya 2021 procitovano 8 zhovtnya 2016 Greene Molly 2000 A Shared World Christians and Muslims in the Early Modern Mediterranean Princeton University Press ISBN 978 0 691 00898 1 Murphey Rhoads Black Jeremy 1999 Ottoman warfare 1500 1700 Routledge ISBN 978 1 85728 389 1 Nicolle David 1989 The Venetian Empire 1200 1670 Osprey Publishing ISBN 978 0 85045 899 2 Setton Kenneth Meyer 1991 Venice Austria and the Turks in the Seventeenth Century DIANE Publishing ISBN 0 87169 192 2