Бібл, Губла, нині Джубейль (фінік. 𐤂𐤁𐤋, дав.-гр. Βύβλος, араб. جبيل) — місто, розташоване на східному березі Середземного моря, за 32 км на північ від Бейрута — сьогоднішньої столиці Лівану, у давнину — незалежне місто-держава.
Стародавнє місто Бібл | |
---|---|
Byblos | |
Світова спадщина | |
«Храм обелісків» (святилище Решефа), зведений після захоплення міста амореями | |
34°07′00″ пн. ш. 35°39′00″ сх. д. / 34.1166666666947762109884934° пн. ш. 35.65000000002777369445539080° сх. д. | |
Країна | Ліван |
Тип | Культурний |
(Критерії) | iii, iv, vi |
Об'єкт № | 295 |
Регіон | Арабські країни |
Зареєстровано: | 1984 (8 сесія) |
Бібл у Вікісховищі |
Історія
Найдавніше місто Фінікії
Бібл виник раніше за сусідні фінікійські міста — в цьому були впевнені і самі фінікійці і їхні сусіди. Пізніша легенда взагалі називала засновником міста грецького бога Кроноса, батька Зевса, а міські мури нібито будував особисто бог Ель. За археологічними даними поселення на місті Бібла існувало принаймні з часів раннього неоліту. Розташоване воно було на пагорбі біля самого моря — власне й назву міста зазвичай перекладають як «гора» (хоча цілком можливо що це пізніша арабська етимологія). Навколо була розташована родюча рівнина, захищена горами із густим кедровим лісом.
Біля з невідомих причин мешканці залишили свої домівки, і лише через два століття біблський пагорб був знову заселений — цього разу ханаанеями (фінікійцями). Окрім родючої рівнини і лісу їх привабили і дві зручні бухти — адже прибульці були мореплавцями. Навколо міста були зведені потужні мури з двома вежами, що захищали входи до Бібла з суходолу і з моря. В центрі міста були збудовані два храми: богині — «володарці міста» (місцевому «втіленню» Астарти) та Решефу. Від святилищ в різні боки розходилися вулиці, центром яких були прокладені дренажні канави, що замінювали мешканцям каналізацію.
Місто швидко перетворилося на важливий центр міжнародного обміну. До зв'язків із Месопотамією, розвинутих ще до приходу ханаанеїв, додалася морська торгівля з долиною Нілу — присутність єгиптян у Біблі зафіксована щонайменше з часів фараона Хасехемуї. Представники фараонів вивозили насамперед місцеву деревину — кедр і кипарис, а також отримували за посередництвом ханаанеїв мідь і лазурит. Для експедицій до «країни Фенху» (лісорубів) єгиптяни будували спеціальні кораблі, що згодом отримали назву «біблських». Із занепадом Єгипту наприкінці Давнього царства Бібл змушений був знову сконцентруватися на торгівлі із Сходом — місто згадують навіть у документах III династії Ура. У середині XXI століття до н. е. володар Бібла на ім'я Ібдаті взяв собі шумерський титул «енсі» і, можливо, визнав залежність від урського царя. Однак далекі монархи не могли захистити місто від навали кочовиків — амореїв, які наприкінці того ж століття захопили і зруйнували Бібл.
Під єгипетською владою
Місто швидко відроджується вже під владою аморейської династії. Прибульці швидко асимілюються у фінікійському середовищі, переймаючи традиції і релігію переможених. Коло торговельних партнерів Бібла навіть розширюється — до нього тепер входять Марі (на Євфраті) та Кіпр. Але найбільшим стає єгипетський вплив — особливо з часів Середнього царства. Місцеві володарі й представники знаті одягаються за єгипетською модою, носять прикраси, привезені з долини Нілу або виготовлені місцевими ремісниками за їхнім зразком, відзначають свята країни фараонів, використовують ієрогліфічну писемність. Цар Бібла тепер іменує себе не «енсі», а «хатійя» — як очільник єгипетського нома, з'являється перед підданими у золотій короні і пекторалі із серпанковим скіпетром. Імена володарів пишуться так само, які і імена фараонів, — у картушах, що свідчить про залежний і водночас відносно самостійний статус Бібла у структурі єгипетської держави.
Збереглися імена кількох царів Бібла, сучасних фараонам Середнього царства, — Абішему I, Іпшемуабі I, Абішему II, Якінель, Інтенель, Ілім'яні. Місто залишалося під єгипетським контролем і під час гіксоського панування (за доволі приблизними розрахунками гіксоси здобули Бібл у ), хоча йшлося швидше не про підпорядкування, а про перебування у складі держави.
Із поверненням на єгипетський престол місцевої династії про рівність довелося забути. вже збирав з «країни Фенху» данину. Тутмос III рішуче змінив саму систему управління. Увесь Ханаан був поділений на провінції, на чолі яких стояли призначені фараоном «рабіцу». Для кількох міст, і Бібла зокрема, зробили виняток — вони підпорядковувалися не «рабіцу», а самому фараону, проте землі, що лежали навпроти Бібла входили вже до провінції Амурру з центром у Сімірі. Відомо, що мешканці міста збудували для Тутмоса III кораблі для мандрівки Євфратом, і для цього суходолом їх везли через усю Сирію.
Бібл у складі єгипетської держави мав привілейований статус. Найбільше від нього вигравали саме біблські царі. Якщо в межах міських мурів їхня влада була дещо обмеженою наявністю ради з найповажніших мешканців міста (), то поза ними — царі відчували себе майже абсолютними володарями. За допомогою найманого війська вони утримували владу над дрібнішими містами округи, а головне — лісами, що з огляду на роль лісоторгівлі у фінікійській економіці, мали стратегічне значення.
Боротьба з «хапіру» і повернення єгиптян
З часом у царів з'явився новий клопіт — люди, що тікали з міста до гір і там збилися у ватаги, відомі під назвою «хабіру». Вони не визнавали царської влади і завдавали чималої шкоди царському господарству. Згодом «хапіру» об'єднав під своєю владою якійсь Абдаширта. Запевняючи фараона у цілковитій лояльності, він за допомогою своїх відчайдухів почав перебирати під свою владу землі провінції Амурру і прибережних міст. Поступово під владою біблського царя Рібадді II залишилися лише сам Бібл і сусіднє містечко Батруна. Проте й там за сприяння Абдаширти спалахнуло повстання і місцеві мешканці приєдналися до «хабіру». Звернення Рібадді за підтримкою до Тіра завершилося заколотом і там. Тіряни вбили місцевого царя, його дружину і дітей. Абдаширта був настільки впевнений у своїх силах, що почав перемовини з Мітанні і Вавилоном. Проте фараон угледів в цьому державну зраду і спрямував до Фінікії своє військо, що швидко відновило статус-кво.
Син Абдаширти Азіру згодом пішов шляхом батька. Інспірувавши перевороти у кількох фінікійських містах і залучивши на свій бік Арвад, Беріт, Сідон і Тір, він взяв в облогу Сіміру. Рібадді намагався допомогти оборонцям, проте його кораблі були зупинені союзниками Азіру. Після взяття Сіміри ватажок «хапіру» позбавив Бібл усіх його земель за межами міських мурів. Рібадді залишився не лише без джерел доходів, але й без війська, бо з найманцями не було чим розраховуватися і вони почали залишати царя. В самому місті підняла голову знать, що входила до міської ради і вимагала замирення з Азіру. Цар спробував придушити спротив силою, але це лише спровокувало повстання. Рібадді був позбавлений престолу, влада фактично перейшла до рук ради, а формально — до царського брата (і водночас одного з лідерів заколотників) Іліарабіха, що був обраний суфетом. З Азіру був укладений мир, за умовами якого Бібл повернув частину своїх володінь в обмін на визнання колишнього супротивника фактично незалежним володарем Амурру.
Однак як самостійна держава Амурру проіснувала недовго. Вже Сеті I повернув увесь Ханаан під єгипетську владу. А Рамзес II, розділивши його з хеттами, зберіг контроль і над Амурру, і над Біблом.
Доба незалежності
Біля 1200 р. до н. е. Ханаан опинився в епіцентрі двох великих переселень. З північного заходу сунули «народи моря» — зокрема тйеккери і філістимляни, зі сходу — «народи степу» — арамеї і євреї. Обидві хвилі оминули Бібл, проте радикально змінили його оточення. Зникли Хеттська держава і сусідній Угарит, залишили Ханаан єгиптяни. Бібл став незалежною державою з неабиякими людськими ресурсами — адже населення міської округи суттєво зросло за рахунок біженців і вимушених переселенців з областей, зайнятих прибульцями. Бібл намагався підтримувати мирні стосунки із сусідами, хоча, звичайно, уникати конфліктів — зокрема з тйеккерами або ж конкурентами з інших фінікійських міст — вдавалося не завжди. Від ассирійського царя Тукульті-апал-Ешарра I (1115—1077 рр. до н. е.) місцеві мешканці просто відкупилися багатими подарунками.
Царі Бібла швидко прибрали до своїх рук заготівлю деревини і міжнародну торгівлю — самостійно шукаючи покупців навіть у Єгипті і укладаючи з ними «партнерські угоди» на паритетних засадах. Зміцнення царської влади водночас супроводжується зростанням ролі ради старійшин (мовада), що бере на себе організацію внутрішнього життя міської громади і суттєво обмежує владу монарха у місті та — що дуже важливо — біблських гаванях. На розгляд муада виносяться й питання зовнішньої політики (щонайменше з часів царя Закарбаала (середина XI ст. до н. е.)).
Ще пізніше міські магістрати перебирають на себе судову владу (яку здійснювали обрані громадою сокени) і навіть керівництво біблською міліцією (відомо про існування посади «начальника військового табору»). Їхній вплив був настільки великим, що цар Ітобаал (X ст. до н. е.) у попереджувальному написі на саркофазі свого батька Ахірама згадував магістратів нарівні з царем. Можливо, міські посадовці мали вплив і на вибір володаря — бо батько Ахірама швидше за все царем не був і нащадки ймовірно остерігалися, що в майбутньому магістрати можуть віддати владу комусь іншому.
За часів незалежності Бібл перетворюється на визначний культурний центр. Відомо, що однією із статей імпорту з Єгипту був папірус. Частково його перепродавали і в інші краї — у греків папірус взагалі отримав назву біблоса дав.-гр. βύβλος, однак і потреби самих мешканців Бібла були чималі. Відомо, що у місті велися не лише господарські записи, але й ретельні династичні хроніки. Цар Закарбаал зібрав чималу бібліотеку. Під час перемовин з єгиптянами, він зізнавався, що готовий обміняти п'ять кораблів з деревиною на п'ятисот сувоїв. Можливо, саме в Біблі була створена і фінікійська абетка.
В тіні «великих держав»
Єгиптяни не втрачали сподівань на повернення Бібла під свою владу. Фараону Шешонку (945—924 рр. до н. е.) майже вдалося досягти цієї мети, проте врешті-решт і він змушений був поступитися новому претенденту на владу над Фінікією. Ассирійській цар у 876 р. до н. е. не лише отримав подарунки від біблітів, але й фактично уклав з ними угоду, згідно з якою місто визнавало залежність від Ассирії і зобов'язувалося регулярно сплачувати данину в обмін на обіцянку царя не втручатися у його внутрішні справи і оминати Бібл під час своїх загарбницьких походів.
Місто було данником и Тіглатпаласара III. Останній, щоправда, вже не вдовольнявся підтвердженнями залежності місцевих володарів, а перетворив Північну Фінікію на звичайну провінцію своєї держави, на чолі якої поставив свого сина. Щоправда, Бібл залишався самоврядною територією і мав власного царя Шибітву. Цар Мілкіасаф поквапився підтримати Асаргаддона, який у 687 р. до н. е. зруйнував Сідон.
Після загибелі Ассирії контроль над Біблом знову намагалися встановити єгиптяни, проте їх випередив вавилонський цар Навуходоносор II. Йому місто не лише сплачувало данину, але й постачало ремісників, насамперед корабелів. Бібл зберігав самоврядування, проте під владою торгової олігархії, що міцно утримувала владу в свої руках, поступово занепадав. Зміна вавилонської окупації на перську пройшла майже непомітно. Ахеменіди перетворили Бібл на одне з чотирьох самоврядних фінікійських царств, проте на початку V ст. до н. е., на відміну від сусідів, місто навіть не мало власного військового флоту.
Нове піднесення почалося лише наприкінці століття — за царювання Єхавмелека. В Біблі розгортається масштабне будівництво (зокрема, була зведений палац за перським зразком, нова фортеця, оновлені міські мури), місцеві царі починають карбувати навіть власну срібну і бронзову монету. Показово, що символом міста стає військовий корабель — Бібл і справді відновлює свою флотилію. Однак на самостійність місто вже не претендувало. Не підтримали бібліти повстання Сідона проти Артаксеркса III, а під час війни з македонянами цар Айнель поквапився відкрити міську браму перед Александром. Під час воєн між діадохами, Бібл будував і постачав супротивникам свої кораблі. Врешті-решт місто опинилося під владою Селевкідів, хоча кілька разів його приєднували до своїх володінь і Птолемеї.
За нових володарів місто швидко еллінізувався, чому сприяв розквіт синкретичного культу Адоніса, центром якого був саме Бібл. Великий храм цього божества був зведений біля північної міської брами. Поруч з ним був побудований театр за грецьким зразком. Поруч з Адонісом у місті вшановували і Афродиту, з якою в цей час асоціювали як місцеву Баалат-Гебал, так і загальнофінікійську Астарту.
Під час міжусобиць останніх нащадків Селевка Бібл на певний час став формально незалежним. Однак в місті панувала анархія, що робила його беззахисним перед нападами кочовиків. Скориставшись невдоволенням містян владу над Біблом захопив тиран Кінір. Але протримався він недовго. У 64 р. до н. е. Гней Помпей стратив останнього біблського володаря і місто опинилося під владою Риму.
За римської доби місцевий культ зазнав чергових змін, трансформувавшись у вшановування Аполлона і Венери. Нові господарі не квапилися брати до своїх рук місцеві справи, намагаючись залишити їх у віданні міського самоврядування. Активне будівництво у Біблі відновилося лише за часів імперії, коли місто перетворилося на адміністративний центр Фінікії.
Міські мури, принаймні частково, були зруйновані, межі Бібла були значно розширені. Перебудований і збільшений у розмірах храм Аполлона опинився в центрі міста, на південний схід від нього — в напрямку Баальбека — був прокладений широкий головний шлях — Декуманус, від якого під прямим кутом розходилися бічні вулиці. Біля храму Аполлону був зведений також Німфей, храм Гігії та лазні. За римської доби був перебудований і театр.
Імператор Адріан спробував навіть об'єднати фінікійські міста у союз за грецьким зразком і навіть запровадили посаду , проте ця ініціатива залишилася без особливих наслідків. Бібл залишався насамперед культурним центром. Уродженцем міста були історик Філон Біблський та софіст .
З поширенням християнства Бібл став центром архієпископства (першим єпископом міста вважали євангеліста Марка), тут сформувалася власна богословська традиція, найвідомішим представником якої був .
Середньовіччя і новітні часи
За візантійських часів колишній центр міжнародної лісоторгівлі занепав і був більше відомий як центр виробництва олії.
У 636 році Бібл захопили араби, які використовували для міста трохи переінакшену фінікійську назву — Джубейль. У 644 і 678 р. візантійці відновлювали свій контроль над Фінікією, але щоразу ненадовго. У 747 р. краєм прокотився новий землетрус. Бібл перетворився на маленьке рибальське селище, віддалене від торговельних шляхів.
Відновити прибережні фінікійські поселення наказав лише халіф аль-Мансур у 771 р., а завершені роботи були лише за часів у 787 р. При цьому Бібл був відбудований фактично заново на південь від стародавнього міста, навколо рибальського порту. Центром нового міста стала мечеть на місці нинішньої церкви Святого Іоанна.
З 878 місто перебувало в складі держави Тулунідів, з 939 — .
У 970 р. місто здобули війська фатимідського халіфа аль-Муїзза. У 974 р. Бібл — знову ненадовго — повернувся під владу візантійців, у 975—977 рр. місто контролювали тюрки . Не дивно, що, повернувши собі владу над Фінікією, Фатиміди почали насамперед зміцнювати фортифікаційні споруди поселень узбережжя, зокрема й Бібла. Нова міська цитатель була зведена на місці колишнього римського храму Аполлона — з використанням його уламків.
У 1080—1089 роках місто контролювали сельджуки.
Оборону Бібла від військ хрестоносців (1104) очолював емір Триполі Фахр аль-Мульк. Проте сил в нього було небагато, а на допомогу ззовні розраховувати емір не міг — місто блокувала генуезька ексадра у 40 галер. Тож урешті-решт вдалося взяти гору. Бібл (його завойовники називали на свій лад Гіблетом) він перетворив на центр , підпорядкованої графству Триполі. Сеньйором став генуезець , який збудував на місці фатимідської цитаделі . Місцевий католицький єпископ підпорядковувався Антіохійському патріарху. Піддані новоспеченого віконта здебільшого були маронітами, і тому Ембріако почувалися впевненіше за своїх сусідів, яким «дісталися» мусульмани.
Генуезці швидко оцінили стратегічне становище біблського порту і перетворили його на опорний пункт своєї торгівлі з Левантом. Одразу після здобуття міста вони отримали цілий квартал («третину»), в якому розпоряджався призначений урядом метрополії капітан . За сеньйорів , і місто швидко розбудовувалося. Однак розквіт міста був перерваний поразкою хрестоносців під (липень 1187). Сеньйор Бібла потрапив у полон і віддав Саладіну місто як викуп за своє звільнення. За часів панування на узбережжі брата Саладіна — еміра Бібл перетворився на піратську базу. Аби припинити дошкульні рейди, у 1197 р. хрестоносці взяли місто в облогу. підкупила стражу, яка відкрила її воякам міську браму. На знак вдячності місто було віддано у володіння сину Стефанії .
Нові-старі сеньйори поводили себе як цілком самостійні володарі, постійно конфліктуючи з графами Триполі. У 1258 р. відмовився підкоритися , у 1277 — разом з тамплієрами створив справжню опозиційну коаліцію, спрямовану проти . Боротьба завершилися лише після смерті Гі II у 1282 році. Але після цього Бібл фактично перетворився на протекторат сусідів — мамлюків, які наполегливо витискали хрестоносців з узбережжя. Останній їхній вояк залишив Бібл у 1302 році, коли на континенті не залишилося жодної держави хрестоносців.
Мамлюки відновили і розбудували біблську фортецю, проте її більше не використовували у військових цілях. Єгипетські султани володіли містом до 1516 р., коли їх змінили Османи.
За османської доби місто вчергове було перебудоване і отримало новий центр — великий ринок з караван-сараями. Житлова забудова вийшла за межі середньовічних стін і поширилася на територію колишнього римського міста, а згодом і далі.
У 1918 році місто зайняли французькі війська, які залишалися у Біблі до 1943, коли Ліван здобув незалежність.
Див. також
Примітки
- * Назва в офіційному англомовному списку
- . Архів оригіналу за 5 вересня 2010. Процитовано 2 листопада 2010.
Джерела
- Je m'appelle Byblos, J-P Thiollet, H & D, 2005
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Bibl Gubla nini Dzhubejl finik 𐤂𐤁𐤋 dav gr Byblos arab جبيل misto roztashovane na shidnomu berezi Seredzemnogo morya za 32 km na pivnich vid Bejruta sogodnishnoyi stolici Livanu u davninu nezalezhne misto derzhava Starodavnye misto BiblByblos Svitova spadshina Hram obeliskiv svyatilishe Reshefa zvedenij pislya zahoplennya mista amoreyami34 07 00 pn sh 35 39 00 sh d 34 1166666666947762109884934 pn sh 35 65000000002777369445539080 sh d 34 1166666666947762109884934 35 65000000002777369445539080Krayina LivanTipKulturnijKriteriyiiii iv viOb yekt 295RegionArabski krayiniZareyestrovano 1984 8 sesiya Bibl na karti Livanu Bibl u VikishovishiIstoriyaNajdavnishe misto Finikiyi Zalishki dofinikijskih budivel Bibla Bibl vinik ranishe za susidni finikijski mista v comu buli vpevneni i sami finikijci i yihni susidi Piznisha legenda vzagali nazivala zasnovnikom mista greckogo boga Kronosa batka Zevsa a miski muri nibito buduvav osobisto bog El Za arheologichnimi danimi poselennya na misti Bibla isnuvalo prinajmni z chasiv rannogo neolitu Roztashovane vono bulo na pagorbi bilya samogo morya vlasne j nazvu mista zazvichaj perekladayut yak gora hocha cilkom mozhlivo sho ce piznisha arabska etimologiya Navkolo bula roztashovana rodyucha rivnina zahishena gorami iz gustim kedrovim lisom Tak zvanij L podibnij hram svyatilishe cholovichogo boga mozhlivo Elya Bilya z nevidomih prichin meshkanci zalishili svoyi domivki i lishe cherez dva stolittya biblskij pagorb buv znovu zaselenij cogo razu hanaaneyami finikijcyami Okrim rodyuchoyi rivnini i lisu yih privabili i dvi zruchni buhti adzhe pribulci buli moreplavcyami Navkolo mista buli zvedeni potuzhni muri z dvoma vezhami sho zahishali vhodi do Bibla z suhodolu i z morya V centri mista buli zbudovani dva hrami bogini volodarci mista miscevomu vtilennyu Astarti ta Reshefu Vid svyatilish v rizni boki rozhodilisya vulici centrom yakih buli prokladeni drenazhni kanavi sho zaminyuvali meshkancyam kanalizaciyu Svyatilishe Baalat Gebal Kam yanij yakir z Bibla Misto shvidko peretvorilosya na vazhlivij centr mizhnarodnogo obminu Do zv yazkiv iz Mesopotamiyeyu rozvinutih she do prihodu hanaaneyiv dodalasya morska torgivlya z dolinoyu Nilu prisutnist yegiptyan u Bibli zafiksovana shonajmenshe z chasiv faraona Hasehemuyi Predstavniki faraoniv vivozili nasampered miscevu derevinu kedr i kiparis a takozh otrimuvali za poserednictvom hanaaneyiv mid i lazurit Dlya ekspedicij do krayini Fenhu lisorubiv yegiptyani buduvali specialni korabli sho zgodom otrimali nazvu biblskih Iz zanepadom Yegiptu naprikinci Davnogo carstva Bibl zmushenij buv znovu skoncentruvatisya na torgivli iz Shodom misto zgaduyut navit u dokumentah III dinastiyi Ura U seredini XXI stolittya do n e volodar Bibla na im ya Ibdati vzyav sobi shumerskij titul ensi i mozhlivo viznav zalezhnist vid urskogo carya Odnak daleki monarhi ne mogli zahistiti misto vid navali kochovikiv amoreyiv yaki naprikinci togo zh stolittya zahopili i zrujnuvali Bibl Pid yegipetskoyu vladoyu Misto shvidko vidrodzhuyetsya vzhe pid vladoyu amorejskoyi dinastiyi Pribulci shvidko asimilyuyutsya u finikijskomu seredovishi perejmayuchi tradiciyi i religiyu peremozhenih Kolo torgovelnih partneriv Bibla navit rozshiryuyetsya do nogo teper vhodyat Mari na Yevfrati ta Kipr Ale najbilshim staye yegipetskij vpliv osoblivo z chasiv Serednogo carstva Miscevi volodari j predstavniki znati odyagayutsya za yegipetskoyu modoyu nosyat prikrasi privezeni z dolini Nilu abo vigotovleni miscevimi remisnikami za yihnim zrazkom vidznachayut svyata krayini faraoniv vikoristovuyut iyeroglifichnu pisemnist Car Bibla teper imenuye sebe ne ensi a hatijya yak ochilnik yegipetskogo noma z yavlyayetsya pered piddanimi u zolotij koroni i pektorali iz serpankovim skipetrom Imena volodariv pishutsya tak samo yaki i imena faraoniv u kartushah sho svidchit pro zalezhnij i vodnochas vidnosno samostijnij status Bibla u strukturi yegipetskoyi derzhavi Zolota pektoral carya Ipshemuabi Nacionalnij muzej Bejrut Zbereglisya imena kilkoh cariv Bibla suchasnih faraonam Serednogo carstva Abishemu I Ipshemuabi I Abishemu II Yakinel Intenel Ilim yani Misto zalishalosya pid yegipetskim kontrolem i pid chas giksoskogo panuvannya za dovoli pribliznimi rozrahunkami giksosi zdobuli Bibl u hocha jshlosya shvidshe ne pro pidporyadkuvannya a pro perebuvannya u skladi derzhavi Terakotova model chovna Nacionalnij muzej Bejrut Iz povernennyam na yegipetskij prestol miscevoyi dinastiyi pro rivnist dovelosya zabuti vzhe zbirav z krayini Fenhu daninu Tutmos III rishuche zminiv samu sistemu upravlinnya Uves Hanaan buv podilenij na provinciyi na choli yakih stoyali priznacheni faraonom rabicu Dlya kilkoh mist i Bibla zokrema zrobili vinyatok voni pidporyadkovuvalisya ne rabicu a samomu faraonu prote zemli sho lezhali navproti Bibla vhodili vzhe do provinciyi Amurru z centrom u Simiri Vidomo sho meshkanci mista zbuduvali dlya Tutmosa III korabli dlya mandrivki Yevfratom i dlya cogo suhodolom yih vezli cherez usyu Siriyu Bibl u skladi yegipetskoyi derzhavi mav privilejovanij status Najbilshe vid nogo vigravali same biblski cari Yaksho v mezhah miskih muriv yihnya vlada bula desho obmezhenoyu nayavnistyu radi z najpovazhnishih meshkanciv mista to poza nimi cari vidchuvali sebe majzhe absolyutnimi volodaryami Za dopomogoyu najmanogo vijska voni utrimuvali vladu nad dribnishimi mistami okrugi a golovne lisami sho z oglyadu na rol lisotorgivli u finikijskij ekonomici mali strategichne znachennya Borotba z hapiru i povernennya yegiptyan List biblskogo carya Ribaddi faraonu Luvr Z chasom u cariv z yavivsya novij klopit lyudi sho tikali z mista do gir i tam zbilisya u vatagi vidomi pid nazvoyu habiru Voni ne viznavali carskoyi vladi i zavdavali chimaloyi shkodi carskomu gospodarstvu Zgodom hapiru ob yednav pid svoyeyu vladoyu yakijs Abdashirta Zapevnyayuchi faraona u cilkovitij loyalnosti vin za dopomogoyu svoyih vidchajduhiv pochav perebirati pid svoyu vladu zemli provinciyi Amurru i priberezhnih mist Postupovo pid vladoyu biblskogo carya Ribaddi II zalishilisya lishe sam Bibl i susidnye mistechko Batruna Prote j tam za spriyannya Abdashirti spalahnulo povstannya i miscevi meshkanci priyednalisya do habiru Zvernennya Ribaddi za pidtrimkoyu do Tira zavershilosya zakolotom i tam Tiryani vbili miscevogo carya jogo druzhinu i ditej Abdashirta buv nastilki vpevnenij u svoyih silah sho pochav peremovini z Mitanni i Vavilonom Prote faraon uglediv v comu derzhavnu zradu i spryamuvav do Finikiyi svoye vijsko sho shvidko vidnovilo status kvo Zolota sokira z zobrazhennyam barana znajdena u Bibli Nacionalnij muzej Bejrut Sin Abdashirti Aziru zgodom pishov shlyahom batka Inspiruvavshi perevoroti u kilkoh finikijskih mistah i zaluchivshi na svij bik Arvad Berit Sidon i Tir vin vzyav v oblogu Simiru Ribaddi namagavsya dopomogti oboroncyam prote jogo korabli buli zupineni soyuznikami Aziru Pislya vzyattya Simiri vatazhok hapiru pozbaviv Bibl usih jogo zemel za mezhami miskih muriv Ribaddi zalishivsya ne lishe bez dzherel dohodiv ale j bez vijska bo z najmancyami ne bulo chim rozrahovuvatisya i voni pochali zalishati carya V samomu misti pidnyala golovu znat sho vhodila do miskoyi radi i vimagala zamirennya z Aziru Car sprobuvav pridushiti sprotiv siloyu ale ce lishe sprovokuvalo povstannya Ribaddi buv pozbavlenij prestolu vlada faktichno perejshla do ruk radi a formalno do carskogo brata i vodnochas odnogo z lideriv zakolotnikiv Iliarabiha sho buv obranij sufetom Z Aziru buv ukladenij mir za umovami yakogo Bibl povernuv chastinu svoyih volodin v obmin na viznannya kolishnogo suprotivnika faktichno nezalezhnim volodarem Amurru Stela Ramzesa III znajdena u Bibli Nacionalnij muzej Bejrut Odnak yak samostijna derzhava Amurru proisnuvala nedovgo Vzhe Seti I povernuv uves Hanaan pid yegipetsku vladu A Ramzes II rozdilivshi jogo z hettami zberig kontrol i nad Amurru i nad Biblom Doba nezalezhnosti Sarkofag carya Ahirama Nacionalnij muzej Bejrut Bilya 1200 r do n e Hanaan opinivsya v epicentri dvoh velikih pereselen Z pivnichnogo zahodu sunuli narodi morya zokrema tjekkeri i filistimlyani zi shodu narodi stepu arameyi i yevreyi Obidvi hvili ominuli Bibl prote radikalno zminili jogo otochennya Znikli Hettska derzhava i susidnij Ugarit zalishili Hanaan yegiptyani Bibl stav nezalezhnoyu derzhavoyu z neabiyakimi lyudskimi resursami adzhe naselennya miskoyi okrugi suttyevo zroslo za rahunok bizhenciv i vimushenih pereselenciv z oblastej zajnyatih pribulcyami Bibl namagavsya pidtrimuvati mirni stosunki iz susidami hocha zvichajno unikati konfliktiv zokrema z tjekkerami abo zh konkurentami z inshih finikijskih mist vdavalosya ne zavzhdi Vid assirijskogo carya Tukulti apal Esharra I 1115 1077 rr do n e miscevi meshkanci prosto vidkupilisya bagatimi podarunkami Relyef na sarkofazi carya Ahirama Nacionalnij muzej Bejrut Cari Bibla shvidko pribrali do svoyih ruk zagotivlyu derevini i mizhnarodnu torgivlyu samostijno shukayuchi pokupciv navit u Yegipti i ukladayuchi z nimi partnerski ugodi na paritetnih zasadah Zmicnennya carskoyi vladi vodnochas suprovodzhuyetsya zrostannyam roli radi starijshin movada sho bere na sebe organizaciyu vnutrishnogo zhittya miskoyi gromadi i suttyevo obmezhuye vladu monarha u misti ta sho duzhe vazhlivo biblskih gavanyah Na rozglyad muada vinosyatsya j pitannya zovnishnoyi politiki shonajmenshe z chasiv carya Zakarbaala seredina XI st do n e Bibl na pochatku I tis do n e She piznishe miski magistrati perebirayut na sebe sudovu vladu yaku zdijsnyuvali obrani gromadoyu sokeni i navit kerivnictvo biblskoyu miliciyeyu vidomo pro isnuvannya posadi nachalnika vijskovogo taboru Yihnij vpliv buv nastilki velikim sho car Itobaal X st do n e u poperedzhuvalnomu napisi na sarkofazi svogo batka Ahirama zgaduvav magistrativ narivni z carem Mozhlivo miski posadovci mali vpliv i na vibir volodarya bo batko Ahirama shvidshe za vse carem ne buv i nashadki jmovirno osterigalisya sho v majbutnomu magistrati mozhut viddati vladu komus inshomu Za chasiv nezalezhnosti Bibl peretvoryuyetsya na viznachnij kulturnij centr Vidomo sho odniyeyu iz statej importu z Yegiptu buv papirus Chastkovo jogo pereprodavali i v inshi krayi u grekiv papirus vzagali otrimav nazvu biblosa dav gr byblos odnak i potrebi samih meshkanciv Bibla buli chimali Vidomo sho u misti velisya ne lishe gospodarski zapisi ale j retelni dinastichni hroniki Car Zakarbaal zibrav chimalu biblioteku Pid chas peremovin z yegiptyanami vin ziznavavsya sho gotovij obminyati p yat korabliv z derevinoyu na p yatisot suvoyiv Mozhlivo same v Bibli bula stvorena i finikijska abetka V tini velikih derzhav Biblskij mis i pivdenna buhta Yegiptyani ne vtrachali spodivan na povernennya Bibla pid svoyu vladu Faraonu Sheshonku 945 924 rr do n e majzhe vdalosya dosyagti ciyeyi meti prote vreshti resht i vin zmushenij buv postupitisya novomu pretendentu na vladu nad Finikiyeyu Assirijskij car u 876 r do n e ne lishe otrimav podarunki vid biblitiv ale j faktichno uklav z nimi ugodu zgidno z yakoyu misto viznavalo zalezhnist vid Assiriyi i zobov yazuvalosya regulyarno splachuvati daninu v obmin na obicyanku carya ne vtruchatisya u jogo vnutrishni spravi i ominati Bibl pid chas svoyih zagarbnickih pohodiv Misto bulo dannikom i Tiglatpalasara III Ostannij shopravda vzhe ne vdovolnyavsya pidtverdzhennyami zalezhnosti miscevih volodariv a peretvoriv Pivnichnu Finikiyu na zvichajnu provinciyu svoyeyi derzhavi na choli yakoyi postaviv svogo sina Shopravda Bibl zalishavsya samovryadnoyu teritoriyeyu i mav vlasnogo carya Shibitvu Car Milkiasaf pokvapivsya pidtrimati Asargaddona yakij u 687 r do n e zrujnuvav Sidon Muri biblskoyi forteci zvedenoyi za chasiv Ahemenidiv Pislya zagibeli Assiriyi kontrol nad Biblom znovu namagalisya vstanoviti yegiptyani prote yih viperediv vavilonskij car Navuhodonosor II Jomu misto ne lishe splachuvalo daninu ale j postachalo remisnikiv nasampered korabeliv Bibl zberigav samovryaduvannya prote pid vladoyu torgovoyi oligarhiyi sho micno utrimuvala vladu v svoyi rukah postupovo zanepadav Zmina vavilonskoyi okupaciyi na persku projshla majzhe nepomitno Ahemenidi peretvorili Bibl na odne z chotiroh samovryadnih finikijskih carstv prote na pochatku V st do n e na vidminu vid susidiv misto navit ne malo vlasnogo vijskovogo flotu Zalishki budinkiv mistyan Nove pidnesennya pochalosya lishe naprikinci stolittya za caryuvannya Yehavmeleka V Bibli rozgortayetsya masshtabne budivnictvo zokrema bula zvedenij palac za perskim zrazkom nova fortecya onovleni miski muri miscevi cari pochinayut karbuvati navit vlasnu sribnu i bronzovu monetu Pokazovo sho simvolom mista staye vijskovij korabel Bibl i spravdi vidnovlyuye svoyu flotiliyu Odnak na samostijnist misto vzhe ne pretenduvalo Ne pidtrimali bibliti povstannya Sidona proti Artakserksa III a pid chas vijni z makedonyanami car Ajnel pokvapivsya vidkriti misku bramu pered Aleksandrom Pid chas voyen mizh diadohami Bibl buduvav i postachav suprotivnikam svoyi korabli Vreshti resht misto opinilosya pid vladoyu Selevkidiv hocha kilka raziv jogo priyednuvali do svoyih volodin i Ptolemeyi Svyashennij kolodyaz Za novih volodariv misto shvidko ellinizuvavsya chomu spriyav rozkvit sinkretichnogo kultu Adonisa centrom yakogo buv same Bibl Velikij hram cogo bozhestva buv zvedenij bilya pivnichnoyi miskoyi brami Poruch z nim buv pobudovanij teatr za greckim zrazkom Poruch z Adonisom u misti vshanovuvali i Afroditu z yakoyu v cej chas asociyuvali yak miscevu Baalat Gebal tak i zagalnofinikijsku Astartu Pid chas mizhusobic ostannih nashadkiv Selevka Bibl na pevnij chas stav formalno nezalezhnim Odnak v misti panuvala anarhiya sho robila jogo bezzahisnim pered napadami kochovikiv Skoristavshis nevdovolennyam mistyan vladu nad Biblom zahopiv tiran Kinir Ale protrimavsya vin nedovgo U 64 r do n e Gnej Pompej strativ ostannogo biblskogo volodarya i misto opinilosya pid vladoyu Rimu Dekor rimskogo teatru Za rimskoyi dobi miscevij kult zaznav chergovih zmin transformuvavshis u vshanovuvannya Apollona i Veneri Novi gospodari ne kvapilisya brati do svoyih ruk miscevi spravi namagayuchis zalishiti yih u vidanni miskogo samovryaduvannya Aktivne budivnictvo u Bibli vidnovilosya lishe za chasiv imperiyi koli misto peretvorilosya na administrativnij centr Finikiyi Bibl rimskoyi dobi Miski muri prinajmni chastkovo buli zrujnovani mezhi Bibla buli znachno rozshireni Perebudovanij i zbilshenij u rozmirah hram Apollona opinivsya v centri mista na pivdennij shid vid nogo v napryamku Baalbeka buv prokladenij shirokij golovnij shlyah Dekumanus vid yakogo pid pryamim kutom rozhodilisya bichni vulici Bilya hramu Apollonu buv zvedenij takozh Nimfej hram Gigiyi ta lazni Za rimskoyi dobi buv perebudovanij i teatr Imperator Adrian sprobuvav navit ob yednati finikijski mista u soyuz za greckim zrazkom i navit zaprovadili posadu prote cya iniciativa zalishilasya bez osoblivih naslidkiv Bibl zalishavsya nasampered kulturnim centrom Urodzhencem mista buli istorik Filon Biblskij ta sofist Z poshirennyam hristiyanstva Bibl stav centrom arhiyepiskopstva pershim yepiskopom mista vvazhali yevangelista Marka tut sformuvalasya vlasna bogoslovska tradiciya najvidomishim predstavnikom yakoyi buv Serednovichchya i novitni chasi Serednovichni muri mista Za vizantijskih chasiv kolishnij centr mizhnarodnoyi lisotorgivli zanepav i buv bilshe vidomij yak centr virobnictva oliyi U 636 roci Bibl zahopili arabi yaki vikoristovuvali dlya mista trohi pereinakshenu finikijsku nazvu Dzhubejl U 644 i 678 r vizantijci vidnovlyuvali svij kontrol nad Finikiyeyu ale shorazu nenadovgo U 747 r krayem prokotivsya novij zemletrus Bibl peretvorivsya na malenke ribalske selishe viddalene vid torgovelnih shlyahiv Vidnoviti priberezhni finikijski poselennya nakazav lishe halif al Mansur u 771 r a zaversheni roboti buli lishe za chasiv u 787 r Pri comu Bibl buv vidbudovanij faktichno zanovo na pivden vid starodavnogo mista navkolo ribalskogo portu Centrom novogo mista stala mechet na misci ninishnoyi cerkvi Svyatogo Ioanna Zamok hrestonosciv Z 878 misto perebuvalo v skladi derzhavi Tulunidiv z 939 Serednovichnij Bibl U 970 r misto zdobuli vijska fatimidskogo halifa al Muyizza U 974 r Bibl znovu nenadovgo povernuvsya pid vladu vizantijciv u 975 977 rr misto kontrolyuvali tyurki Ne divno sho povernuvshi sobi vladu nad Finikiyeyu Fatimidi pochali nasampered zmicnyuvati fortifikacijni sporudi poselen uzberezhzhya zokrema j Bibla Nova miska citatel bula zvedena na misci kolishnogo rimskogo hramu Apollona z vikoristannyam jogo ulamkiv U 1080 1089 rokah misto kontrolyuvali seldzhuki Oboronu Bibla vid vijsk hrestonosciv 1104 ocholyuvav emir Tripoli Fahr al Mulk Prote sil v nogo bulo nebagato a na dopomogu zzovni rozrahovuvati emir ne mig misto blokuvala genuezka eksadra u 40 galer Tozh ureshti resht vdalosya vzyati goru Bibl jogo zavojovniki nazivali na svij lad Gibletom vin peretvoriv na centr pidporyadkovanoyi grafstvu Tripoli Senjorom stav genuezec yakij zbuduvav na misci fatimidskoyi citadeli Miscevij katolickij yepiskop pidporyadkovuvavsya Antiohijskomu patriarhu Piddani novospechenogo vikonta zdebilshogo buli maronitami i tomu Embriako pochuvalisya vpevnenishe za svoyih susidiv yakim distalisya musulmani Cerkva Sv Ioanna zvedena hrestonoscyami Genuezci shvidko ocinili strategichne stanovishe biblskogo portu i peretvorili jogo na opornij punkt svoyeyi torgivli z Levantom Odrazu pislya zdobuttya mista voni otrimali cilij kvartal tretinu v yakomu rozporyadzhavsya priznachenij uryadom metropoliyi kapitan Za senjoriv i misto shvidko rozbudovuvalosya Odnak rozkvit mista buv perervanij porazkoyu hrestonosciv pid lipen 1187 Senjor Bibla potrapiv u polon i viddav Saladinu misto yak vikup za svoye zvilnennya Za chasiv panuvannya na uzberezhzhi brata Saladina emira Bibl peretvorivsya na piratsku bazu Abi pripiniti doshkulni rejdi u 1197 r hrestonosci vzyali misto v oblogu pidkupila strazhu yaka vidkrila yiyi voyakam misku bramu Na znak vdyachnosti misto bulo viddano u volodinnya sinu Stefaniyi Starij port Bibla Novi stari senjori povodili sebe yak cilkom samostijni volodari postijno konfliktuyuchi z grafami Tripoli U 1258 r vidmovivsya pidkoritisya u 1277 razom z tampliyerami stvoriv spravzhnyu opozicijnu koaliciyu spryamovanu proti Borotba zavershilisya lishe pislya smerti Gi II u 1282 roci Ale pislya cogo Bibl faktichno peretvorivsya na protektorat susidiv mamlyukiv yaki napoleglivo vitiskali hrestonosciv z uzberezhzhya Ostannij yihnij voyak zalishiv Bibl u 1302 roci koli na kontinenti ne zalishilosya zhodnoyi derzhavi hrestonosciv Starij osmanskij rinok Bibla Mamlyuki vidnovili i rozbuduvali biblsku fortecyu prote yiyi bilshe ne vikoristovuvali u vijskovih cilyah Yegipetski sultani volodili mistom do 1516 r koli yih zminili Osmani Za osmanskoyi dobi misto vchergove bulo perebudovane i otrimalo novij centr velikij rinok z karavan sarayami Zhitlova zabudova vijshla za mezhi serednovichnih stin i poshirilasya na teritoriyu kolishnogo rimskogo mista a zgodom i dali U 1918 roci misto zajnyali francuzki vijska yaki zalishalisya u Bibli do 1943 koli Livan zdobuv nezalezhnist Arheologichnij park Bibla plan Div takozhCarskij nekropol BiblaPrimitki Nazva v oficijnomu anglomovnomu spisku Arhiv originalu za 5 veresnya 2010 Procitovano 2 listopada 2010 DzherelaJe m appelle Byblos J P Thiollet H amp D 2005