Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| Ґастон Леру | ||||
|---|---|---|---|---|
| Tulitio Leroux | ||||
 | ||||
| Ім'я при народженні | Tulitio-Alfred-Louis Leroux | |||
| Псевдонім | фр. Tulitio-Valitio Larive | |||
| Народився | 6 травня 1868 Масів, Франція | |||
| Помер | 15 квітня 1927 (58 років) | |||
| Поховання | d[1] | |||
| Громадянство |  Франція | |||
| Діяльність | письменник, журналіст | |||
| Мова творів | французька | |||
| Роки активності | з 1887 | |||
| Жанр | фантастика, детектив | |||
| Magnum opus | Привид Опери, d, d, d і d | |||
| Нагороди |  | |||
| Сайт: gaston-leroux.net | ||||
| | ||||
 Ґастон Леру у Вікісховищі | ||||
 Висловлювання у Вікіцитатах | ||||
 Роботи у Вікіджерелах | ||||
Ґастон Леру (фр. Gaston Louis Alfred Leroux; *6 травня 1868 — †15 квітня 1927) — французький письменник, класик пригодницького, детективного, фантастичного та містичного роману.
Біографія
Народився у Парижі, син Домініка Альфреда Леру (фр. Dominique Alfred Leroux), багатого громадського підрядника і Марі Бідо (фр. Marie Bidault). Батьки на момент його народження не перебували у шлюбі, а повінчалися лише 13 червня того ж року в Руані. Як сам Ґастон любив пізніше згадувати, він народився у потязі — батьки їхали з Ле-Мана до Нормандії, де Альфред отримав роботу (перебудова місцевого замку в містечку Сен-Валері-ан-Ко). Коли вони проїжджали Париж, у матері почалися пологи і хлопчик народився на вулиці Фобур—Сен-Мартен, 66. Тому місцем народження Леру формально вважається Париж.
У 1880 році він пішов до школи в місті Е, куди вони переїхали після того, як Альфред Леру очолив роботи з реставрації місцевого замку. Тут близьким другом Ґастона став його однокласник [fr] — нащадок династії [fr] (у 1859 році у Лондоні Ґастон став єдиним журналістом, якому Філіп, пам'ятаючи про їх дружбу, погодився дати інтерв'ю під час свого вигнання). Тут же у школі почав писати свої перші вірші. Протягом навчання Леру писав історії в стилі Олександра Дюма та Віктора Гюго. Через батька Ґастон залишив свої плани стати письменником і поїхав до Парижу вивчати право.
29 липня 1886 року Леру закінчив бакалаврат у Каннах і у тому ж році записався на юридичний факультет Паризького університету (тоді ж почав писати перші короткі оповідання і вірші, деякі з них були надруковані). Отримав ступінь в 1889 році. Після смерті батька він успадкував майже мільйон франків, більшість з яких витратив на випивку та азартні ігри. У 1890—1893 роках служив адвокатом. Протягом цих трьох років Леру остаточно впевнився, що він не створений для юриспруденції, і цілком віддався журналістиці.
Був одружений з Марі Лефранк. Після її смерті у 1917 році одружився із своєю коханкою Жанною Каят, з якою мав двох позашлюбних дітей.
У 1908 році осів у Ментоні, а у 1909 — переселився до Ніцци. Помер 15 квітня 1927 року від наслідків хірургічної операції.
Леру-журналіст
У 1887 році надрукував своє перше оповідання «Маленький продавець смаженої картоплі» у газеті «Французька республіка», першу статтю в газеті «Лютеція» і перший сонет, присвячений Ламартину. Співпрацював з газетами «Еко де Парі» і «Матен» як судовий хронікер. Друкував звіти про відомі судові процеси, у тому числі над анархістами Емілем Анрі та Санті Джеромо Казеріо (1894), а також про Справу Дрейфуса (1898—1899). У 1900 році Ґастон відвідував Швецію. Леру став першим з журналістів, хто взяв інтерв'ю у шведського мандрівника Норденшельда, який побував на Південному полюсі. З 1901-го року став одним з провідних репортерів Парижа, писав кореспонденції з Іспанії, Італії, Марокко.
Ґастон Леру є автором великої кількості статей різних жанрів: судові репортажі, театральні рецензії, статті політичного та історичного змісту. Він інтерв'ював злочинців, слідчих, директорів тюрем та поліцейських. Тиражі газет з судовими репортажами Леру розліталися миттєво, і не лише читачі оцінили його роботу. У 1902 році Леру став кавалером Ордену Почесного легіону за свою роботу у пресі.
Літературна творчість
У 1903 році на сторінках газети «Матен» надруковано перший роман-фейлетон Леру «Шукач скарбів» (у 1904 р. він вийшов під назвою «Подвійне життя Теофраста Лонге»). В цій публікації уважному читачеві пропонувалося виявити 6 захованих редакцією в різних куточках Парижа скарбів (вартістю близько 300 французьких франків кожен).
Леру набув величезної популярності завдяки циклу з восьми детективних романів, об'єднаних постаттю детектива-аматора, професійного репортера — Рультабія (від фр. «Roule ta bille!» — «Коти свою кульку!»). Вважають, що прототипом був сам автор. У липні 1914 року письменник заявив про намір створити четвертий роман про Рультабія «Найбільша таємниця на світі», але війна все зруйнувала. У 1917 році Леру написав роман «Капітан Хакс», що перегукується з книгою Жюля Верна «20 000 льє під водою». Слава Леру закріпилася завдяки мюзиклові «Привид опери», створеного на основі його роману. Серед інших творів письменника — дотримана стилю готичного роману дилогія «Кривава лялька» і «Машина для вбивства». Відомим також був цикл романів Леру про «шляхетного каторжника» Шері-Бібі.
Літературні впливи
За свідченням самого письменника, на нього мала вплив творчість Діккенса і Конан Дойла. Крім того, у його творах містяться відсилання до Гомера, Софокла, Шекспіра, Вольтера, Руссо, Бальзака, Дюма, Гюго, По та ін.
Леру і кіно
Твори Леру почали екранізуватися з 1913 року. Він сам у 1919 році разом із актором [ru], виконавцем головної ролі у фільмі Луї Фейяда [ru], і популярним на той час письменником Артуром Бернедом заснував у Ніцці «Товариство кінороманів», де був сценаристом і продюсером. Тут були поставлені фільми за чотирма його сценаріями, в деяких знімалася його донька. Фірма проіснувала до 1922 року і була поглинута кінокомпанією «Пате».
Деякі романи Леру були екранізовані по декілька разів. Дуже багато кіноверсій створено на основі «Таємниці жовтої кімнати» і «Привида опери»; серед режисерів-постановників — Марсель Л'Ерб'є, Луї Дакен, Брайан да Палма, Тоні Річардсон, Даріо Ардженто. Леру встиг побачити екранізації свого роману. Загалом на сьогодні екранізовані 27 різних творів Леру.
Визнання
Романи Леру, особливо [en], захоплювали сюрреалістів. Вважаючи за зразок письменницької майстерності зображення дії, до цього роману зверталися, крім інших, С. Ейзенштейн та Х. Л. Борхес.
Надруковано 63 роботи, з них 24 детективні романи. Деякі з них правомірно належать до класики детективного жанру, причому розроблені різні типи детективів. Герметичний, зі злочином у замкненій кімнаті, як у «Таємниці жовтої кімнати»; іронічний — «Зачароване крісло»; авантюрно-психологічний — «Парфуми дами в чорному». Але «Привид Опери» — роман, що поєднує класичний детектив з елементами готичного роману.
Твори
- Подвійне життя Теофраста Лонге (La Double Vie de Théophraste Longuet, 1904)
- [en] (Le Mystère de la chambre jaune, 1907)
- [ru] (Le Parfum de la dame en noir, 1908)
- Людина, яка бачила диявола (L'Homme qui a vu le diable, 1908)
- Закляте крісло (Le Fauteuil hanté, 1909)
- Привид Опери (Le Fantôme de l'Opéra, 1910)
- Людина вночі (Un homme dans la nuit, 1910)
- Королева Саббату (La Reine du Sabbat, 1910)
- Balaoo (1912)
- Дружина сонця (L’Épouse du soleil, 1912)
- Рультабій у Царя (Rouletabille chez le Tsar, 1912)
- Перші пригоди Шері-Бібі (Premières Aventures De Chéri-bibi, 1913)
- Чорний замок (Rouletabille à la guerre: Le Château noir, 1914)
- Дивна доля Рультабія (Rouletabille à la guerre: Les Étranges noces de Rouletabille, 1914)
- Confitou (1916)
- La Colonne Infernale (1916)
- L'Homme qui revient de loin (1916)
- Рультабій у Круппа (Rouletabille chez Krupp, 1917)
- Капітан Хакс (Le Capitaine Hyx, 1917)
- La Bataille invisible (1917)
- Нові пригоди Шері-Бібі (Nouvelles aventures de Chéri-Bibi, 1919)
- Le Cœur cambriolé (1920)
- Tue-la-mort (1920)
- Le Sept de trèfle (1921)
- Le Crime de Rouletabille (1921)
- Рультабій у циган (Rouletabille chez les Bohémiens, 1922)
- Закривавлена лялька (La Poupée sanglante, 1923)
- Машина вбивств (La Machine à assassiner, 1923)
- Les Ténébreuses (1924)
- La Farouche aventure (1924)
- Le Fils de trois pères (Mardi-gras) (1925)
- L'Auberge épouvantable (1925)
- Державний переворот Шері-Бебі (Le Coup d'État de Chéri-Bibi, 1925)
- La Mansarde en or (1925)
- Les Mohicans de Babel (1926)
- Mister Flow (1927)
- Les Chasseurs de danses (1927)
Примітки
- https://commons.wikimedia.org/wiki/File:Leroux_family_grave_at_the_cimeti%C3%A8re_du_chateau_in_Nice.jpg
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
Посилання
- Творец Призрака: Гастон Леру. Биография.(рос.)
- (англ.)
- Gaston Leroux [ 14 липня 2012 у Wayback Machine.] на IMDB(англ.)
- Гастон Леру в англомовній базі фантастики www.isfdb.org [ 1 квітня 2017 у Wayback Machine.](англ.)
- Гастон Леру у французькій базі фантастики www.bdfi.net/ [ 27 березня 2016 у Wayback Machine.](фр.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ukrcenter Primitki Gaston LeruTulitio LerouxIm ya pri narodzhenniTulitio Alfred Louis LerouxPsevdonimfr Tulitio Valitio LariveNarodivsya6 travnya 1868 1868 05 06 Masiv FranciyaPomer15 kvitnya 1927 1927 04 15 58 rokiv Urozhaj FranciyaPohovannyad 1 Gromadyanstvo FranciyaDiyalnistpismennik zhurnalistMova tvorivfrancuzkaRoki aktivnostiz 1887Zhanrfantastika detektivMagnum opusPrivid Operi d d d i dNagorodiSajt gaston leroux net Gaston Leru u Vikishovishi Vislovlyuvannya u Vikicitatah Roboti u Vikidzherelah Gaston Leru fr Gaston Louis Alfred Leroux 6 travnya 1868 15 kvitnya 1927 francuzkij pismennik klasik prigodnickogo detektivnogo fantastichnogo ta mistichnogo romanu BiografiyaNarodivsya u Parizhi sin Dominika Alfreda Leru fr Dominique Alfred Leroux bagatogo gromadskogo pidryadnika i Mari Bido fr Marie Bidault Batki na moment jogo narodzhennya ne perebuvali u shlyubi a povinchalisya lishe 13 chervnya togo zh roku v Ruani Yak sam Gaston lyubiv piznishe zgaduvati vin narodivsya u potyazi batki yihali z Le Mana do Normandiyi de Alfred otrimav robotu perebudova miscevogo zamku v mistechku Sen Valeri an Ko Koli voni proyizhdzhali Parizh u materi pochalisya pologi i hlopchik narodivsya na vulici Fobur Sen Marten 66 Tomu miscem narodzhennya Leru formalno vvazhayetsya Parizh U 1880 roci vin pishov do shkoli v misti E kudi voni pereyihali pislya togo yak Alfred Leru ocholiv roboti z restavraciyi miscevogo zamku Tut blizkim drugom Gastona stav jogo odnoklasnik fr nashadok dinastiyi fr u 1859 roci u Londoni Gaston stav yedinim zhurnalistom yakomu Filip pam yatayuchi pro yih druzhbu pogodivsya dati interv yu pid chas svogo vignannya Tut zhe u shkoli pochav pisati svoyi pershi virshi Protyagom navchannya Leru pisav istoriyi v stili Oleksandra Dyuma ta Viktora Gyugo Cherez batka Gaston zalishiv svoyi plani stati pismennikom i poyihav do Parizhu vivchati pravo 29 lipnya 1886 roku Leru zakinchiv bakalavrat u Kannah i u tomu zh roci zapisavsya na yuridichnij fakultet Parizkogo universitetu todi zh pochav pisati pershi korotki opovidannya i virshi deyaki z nih buli nadrukovani Otrimav stupin v 1889 roci Pislya smerti batka vin uspadkuvav majzhe miljon frankiv bilshist z yakih vitrativ na vipivku ta azartni igri U 1890 1893 rokah sluzhiv advokatom Protyagom cih troh rokiv Leru ostatochno vpevnivsya sho vin ne stvorenij dlya yurisprudenciyi i cilkom viddavsya zhurnalistici Buv odruzhenij z Mari Lefrank Pislya yiyi smerti u 1917 roci odruzhivsya iz svoyeyu kohankoyu Zhannoyu Kayat z yakoyu mav dvoh pozashlyubnih ditej U 1908 roci osiv u Mentoni a u 1909 pereselivsya do Nicci Pomer 15 kvitnya 1927 roku vid naslidkiv hirurgichnoyi operaciyi Leru zhurnalist U 1887 roci nadrukuvav svoye pershe opovidannya Malenkij prodavec smazhenoyi kartopli u gazeti Francuzka respublika pershu stattyu v gazeti Lyuteciya i pershij sonet prisvyachenij Lamartinu Spivpracyuvav z gazetami Eko de Pari i Maten yak sudovij hroniker Drukuvav zviti pro vidomi sudovi procesi u tomu chisli nad anarhistami Emilem Anri ta Santi Dzheromo Kazerio 1894 a takozh pro Spravu Drejfusa 1898 1899 U 1900 roci Gaston vidviduvav Shveciyu Leru stav pershim z zhurnalistiv hto vzyav interv yu u shvedskogo mandrivnika Nordenshelda yakij pobuvav na Pivdennomu polyusi Z 1901 go roku stav odnim z providnih reporteriv Parizha pisav korespondenciyi z Ispaniyi Italiyi Marokko Gaston Leru ye avtorom velikoyi kilkosti statej riznih zhanriv sudovi reportazhi teatralni recenziyi statti politichnogo ta istorichnogo zmistu Vin interv yuvav zlochinciv slidchih direktoriv tyurem ta policejskih Tirazhi gazet z sudovimi reportazhami Leru rozlitalisya mittyevo i ne lishe chitachi ocinili jogo robotu U 1902 roci Leru stav kavalerom Ordenu Pochesnogo legionu za svoyu robotu u presi Literaturna tvorchist U 1903 roci na storinkah gazeti Maten nadrukovano pershij roman fejleton Leru Shukach skarbiv u 1904 r vin vijshov pid nazvoyu Podvijne zhittya Teofrasta Longe V cij publikaciyi uvazhnomu chitachevi proponuvalosya viyaviti 6 zahovanih redakciyeyu v riznih kutochkah Parizha skarbiv vartistyu blizko 300 francuzkih frankiv kozhen Leru nabuv velicheznoyi populyarnosti zavdyaki ciklu z vosmi detektivnih romaniv ob yednanih postattyu detektiva amatora profesijnogo reportera Rultabiya vid fr Roule ta bille Koti svoyu kulku Vvazhayut sho prototipom buv sam avtor U lipni 1914 roku pismennik zayaviv pro namir stvoriti chetvertij roman pro Rultabiya Najbilsha tayemnicya na sviti ale vijna vse zrujnuvala U 1917 roci Leru napisav roman Kapitan Haks sho peregukuyetsya z knigoyu Zhyulya Verna 20 000 lye pid vodoyu Slava Leru zakripilasya zavdyaki myuziklovi Privid operi stvorenogo na osnovi jogo romanu Sered inshih tvoriv pismennika dotrimana stilyu gotichnogo romanu dilogiya Krivava lyalka i Mashina dlya vbivstva Vidomim takozh buv cikl romaniv Leru pro shlyahetnogo katorzhnika Sheri Bibi Literaturni vplivi Za svidchennyam samogo pismennika na nogo mala vpliv tvorchist Dikkensa i Konan Dojla Krim togo u jogo tvorah mistyatsya vidsilannya do Gomera Sofokla Shekspira Voltera Russo Balzaka Dyuma Gyugo Po ta in Leru i kino Tvori Leru pochali ekranizuvatisya z 1913 roku Vin sam u 1919 roci razom iz aktorom ru vikonavcem golovnoyi roli u filmi Luyi Fejyada ru i populyarnim na toj chas pismennikom Arturom Bernedom zasnuvav u Nicci Tovaristvo kinoromaniv de buv scenaristom i prodyuserom Tut buli postavleni filmi za chotirma jogo scenariyami v deyakih znimalasya jogo donka Firma proisnuvala do 1922 roku i bula poglinuta kinokompaniyeyu Pate Deyaki romani Leru buli ekranizovani po dekilka raziv Duzhe bagato kinoversij stvoreno na osnovi Tayemnici zhovtoyi kimnati i Privida operi sered rezhiseriv postanovnikiv Marsel L Erb ye Luyi Daken Brajan da Palma Toni Richardson Dario Ardzhento Leru vstig pobachiti ekranizaciyi svogo romanu Zagalom na sogodni ekranizovani 27 riznih tvoriv Leru Viznannya Romani Leru osoblivo en zahoplyuvali syurrealistiv Vvazhayuchi za zrazok pismennickoyi majsternosti zobrazhennya diyi do cogo romanu zvertalisya krim inshih S Ejzenshtejn ta H L Borhes Nadrukovano 63 roboti z nih 24 detektivni romani Deyaki z nih pravomirno nalezhat do klasiki detektivnogo zhanru prichomu rozrobleni rizni tipi detektiviv Germetichnij zi zlochinom u zamknenij kimnati yak u Tayemnici zhovtoyi kimnati ironichnij Zacharovane krislo avantyurno psihologichnij Parfumi dami v chornomu Ale Privid Operi roman sho poyednuye klasichnij detektiv z elementami gotichnogo romanu TvoriPodvijne zhittya Teofrasta Longe La Double Vie de Theophraste Longuet 1904 en Le Mystere de la chambre jaune 1907 ru Le Parfum de la dame en noir 1908 Lyudina yaka bachila diyavola L Homme qui a vu le diable 1908 Zaklyate krislo Le Fauteuil hante 1909 Privid Operi Le Fantome de l Opera 1910 Lyudina vnochi Un homme dans la nuit 1910 Koroleva Sabbatu La Reine du Sabbat 1910 Balaoo 1912 Druzhina soncya L Epouse du soleil 1912 Rultabij u Carya Rouletabille chez le Tsar 1912 Pershi prigodi Sheri Bibi Premieres Aventures De Cheri bibi 1913 Chornij zamok Rouletabille a la guerre Le Chateau noir 1914 Divna dolya Rultabiya Rouletabille a la guerre Les Etranges noces de Rouletabille 1914 Confitou 1916 La Colonne Infernale 1916 L Homme qui revient de loin 1916 Rultabij u Kruppa Rouletabille chez Krupp 1917 Kapitan Haks Le Capitaine Hyx 1917 La Bataille invisible 1917 Novi prigodi Sheri Bibi Nouvelles aventures de Cheri Bibi 1919 Le Cœur cambriole 1920 Tue la mort 1920 Le Sept de trefle 1921 Le Crime de Rouletabille 1921 Rultabij u cigan Rouletabille chez les Bohemiens 1922 Zakrivavlena lyalka La Poupee sanglante 1923 Mashina vbivstv La Machine a assassiner 1923 Les Tenebreuses 1924 La Farouche aventure 1924 Le Fils de trois peres Mardi gras 1925 L Auberge epouvantable 1925 Derzhavnij perevorot Sheri Bebi Le Coup d Etat de Cheri Bibi 1925 La Mansarde en or 1925 Les Mohicans de Babel 1926 Mister Flow 1927 Les Chasseurs de danses 1927 Primitkihttps commons wikimedia org wiki File Leroux family grave at the cimeti C3 A8re du chateau in Nice jpg Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563PosilannyaTvorec Prizraka Gaston Leru Biografiya ros angl Gaston Leroux 14 lipnya 2012 u Wayback Machine na IMDB angl Gaston Leru v anglomovnij bazi fantastiki www isfdb org 1 kvitnya 2017 u Wayback Machine angl Gaston Leru u francuzkij bazi fantastiki www bdfi net 27 bereznya 2016 u Wayback Machine fr