Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
«При́вид опери» (фр. Le Fantôme de l'opéra) — готичний роман французького письменника Ґастона Леру, який екранізувався декілька разів. Найвідоміший мюзикл Ендрю Ллойда Веббера (англ. The Phantom of the Opera, 1986), вистава котрого досі проходить з незмінним успіхом у лондонському королівському театрі (His Majesty's Theatre).
| «Привид опери» | ||||
|---|---|---|---|---|
| «Le Fantôme de l'opéra» | ||||
 | ||||
| Жанр | готичний роман | |||
| Форма | роман | |||
| Тема | d | |||
| Автор | Ґастон Леру | |||
| Мова | французька | |||
| Опубліковано | 1910 | |||
| Країна |  Франція | |||
| Переклад | Зоя Борисюк, Петро Таращук | |||
| У «Гутенберзі» | 175 | |||
| | ||||
 Цей твір у Вікісховищі | ||||
Сюжет
Книга починається з гала-концерту в паризькій опері на честь директорів Дебьєна й Поліньї, що передавали керування Національною музичною академією Моншармену й Рішару. Всі працівники опери розповідали один одному про Привида Опери, якого бачили то в вигляді полум'яного обличчя, то з обличчям смерті. За декорацією «Лахорського короля» повішаним знайшли керівника монтувальників Жозефа Буке. Коли спустилися за його трупом, мотузка, на якій той повісився, зникла.
Молода співачка Крістіна Даае блискуче виконала ролі Джульєтти й Маргарити з «Фауста», хоча, за спогадами дівчат із кордебалету, ще півроку тому вона співала як «іржава дверна петля». Під шалені аплодисменти публіки Крістіна заплакала й знепритомніла. За нею до гримвбиральні пройшов віконт Рауль де Шаньї, її друг дитинства, який був присутній на гала-концерті. Він спробував нагадати дівчині про себе, та вона розсміялася й просила його залишити її. Із кімнати він почув чоловічий голос. Коли дівчина залишила кімнату, Рауль хотів побачити її коханого, та гримвбиральня була порожньою.
Моншармен і Рішар дізналися, що директори опери зобов'язані виплачувати 240 000 франків у рік Привиду Опери й бронювати для нього п'яту ложу на всі концерти. Вони прийняли це за жарт. Мадам Жірі стверджувала, що кожного місяця передає гроші Привиду Опери в п'яту ложу, а після цього знаходить там коробку своїх улюблених цукерок. Нові директори опери гадали, що вона божевільна, тому звільнили мадам Жірі.
Між тим Крістіна Даае запросила Рауля поїхати з нею до села Перро, де було поховано її батька. Вночі він побачив, як Крістіна в безпам'ятстві слідує за чарівною музикою скрипки, яка лунала з кладовища. Коли дивовижна музика закінчилася, дівчина тихо повернулася до своєї кімнати, а де Шаньї залишився стояти на кладовищі. Він здогадався, що таємничий музикант ховався за грудою черепів. Раптово кості почали осипатися на нього, а за ними він побачив чудовисько — істоту з головою смерті.
Крістіна просила Рауля більше ніколи не слідкувати за нею, а головне — не заходити до її гримвбиральної.
Директори опери отримали кілька листів із наказом, щоб роль Маргарити в новому концерті виконувала Крістіна Даае. Це не було виконано, і тоді прима Карлотта Ла Сореллі, що вважалася найкращою співачкою, вперше взяла невірну ноту. Моншармен і Рішар зайняли ложу Привида Опери, щоб самим переконатися, що це все чийсь жарт. Коли після антракту вони повернулися на свої місця, в ложі побачили коробочку цукерок для мадам Жірі й бінокль. Коли Ла Сореллі взяла невірну ноту, біля себе вони почули голос, що сказав: «Вона сьогодні так співає, що люстра впаде!». І після цього велика люстра опери справді впала на глядачів, що сиділи в залі. Багато людей було поранено, а одна жінка, що було назначено замість мадам Жірі, померла. Після вистави Крістіна Даае зникла на два тижні.
Віконт де Шаньї знав, чому дивовижний чоловічий голос мав таку неймовірну владу над Крістіною: батько дівчини розповідав їй легенду про Янгола Музики, який спуститься й до неї після його смерті. Кілька років тому батько Даае помер, і відтоді вона марила легендою про Янгола Музики. Рауль отримав від Крістіни запрошення на маскарад. Разом із неї на вечорі був чоловік у костюмі Червоної Смерті й із черепом замість голови. В цьому супутнику Рауль впізнав музиканта з кладовища в Перро.
Наступного дня де Шаньї побачив Крістіну в опері й розповів їй, що за місяць вирушає в полярну експедицію, в якій може загинути. Вони гадали, що протягом цього місяця бачитимуть один одного останні рази, тому Крістіна погодилася на гру — вони таємно заручилися й проводили час як майбутні чоловік і дружина. Під час однієї за таких зустрічей, на даху опери, дівчина розповіла коханому таємницю голосу, який той чув у гримерній.
Цього чоловіка звали Ерік, він протягом трьох місяців вчив Крістіну співати. Даае жодного разу його не бачила, тому гадала, що це Янгол Музики. Ерік і справді володів дивовижним голосом. Після гала-концерту, на якому Карлотта взяла невірну ноту й впала люстра, Крістіна почула музику скрипки — «Воскресіння Лазаря», яке виконував її батько. Тоді вона почула голос, що казав їй: «Іди й вір у мене!». Під впливом неймовірної музики вона пройшла через дзеркало й опинилася в темному коридорі, де її вхопив чоловік у плащі й у масці. У нього було жахливе обличчя без носа. Він посадив її на білого коня, який зник із опери й відвіз до таємного підземного озера. Біля нього стояв його будинок, який був прикрашений квітами в коринках. Чоловік відкрив для неї свій обман, зізнався їй в коханні. Коли він почав співати, Крістіна не змогла втекти. Ерік 12 років тому почав писати своє головне творіння — оперу «Тріумф Дон Жуана». Він дав Крістіні золоту обручку й вірив, що вона за своєю волею повернеться до чудовиська. Ерік ревнував її до Рауля, та Даае поклялася, що не вийде заміж. Тепер Крістіна боялася, що якщо ще раз завітає до підземного будинку, то вже не зможе звідти вибратися. Рауль пообіцяв втекти з нею, та Даае погодилася на втечу тільки наступної ночі, щоб Ерік востаннє почув її виступ.
Крістіна блискуче виконала свою партію Маргарити, та на фінальній ноті світло згасло й вона зникла зі сцени. Директори опери в той час були зайняті розгадкою іншої таємниці — Привид Опери пограбував їх на 20 000 франків і вони прищепили конверт із грошима до своєї кишені англійською шпилькою. Через деякий час після цього вони з жахом побачили, що конверт із шпилькою на місці, але грошей не було.
Поліцейський, що розслідував справу про зникнення Крістіни, переконав Рауля, що її викрав його брат — граф Філіп де Шаньї, який втік одразу після фінальної ноти концерту. У коридорі Рауль зустрів Перса, що погодився проводити його до підземного озера, де, на його переконання, Ерік тримав Даае.
Вони пройшли до таємничих підземних поверхів опери, які за об'ємом могли б вмістити ціле місто. У темряві вони побачили трупи жертв чудовиська Еріка.
Далі приводяться записи самого Перса. Той у минулому врятував життя Ерікові й знав про багато його таємниць. Вони потрапили до камери тортур, яку створив Ерік. Це було шестикутне невелике дзеркальне приміщення, в якому містилися три декорації, що механічно заміняли одна одну. Завдяки системі електропідігріву, Ерік швидко міг змінювати температуру всередині камери. Вона охороняла таємний вхід до будинку біля озера й була розташована за стіною від нього.
Перс і Рауль почули крики Крістіни й Еріка, що благав її про кохання. Дізнавшись, що коханий знаходиться за стінкою від неї, Даае переконала Еріка розв'язати її й спробувала здобути ключ від дверей до камери. Це їй не вдалося й добу Перс і віконт де Шаньї провели в камері. Всередині знаходилося залізне дерево із шибеницею на ньому. Першою декорацією був тропічний ліс. Він змінився на пустелю. Біля них можна було почути рев Лева, Леопарда й дзирчання мух це-це — ці звуки Ерік імітував за допомогою барабану, один кінець якого був порожнім, а інший вкритий шкірою мавпи, через яку проходила струна.
Третьою декорацією була оаза. Спраглі жертви камери, що піддавалися чарам декорацій, прямували до води, та наштовхувалися на скло. У відчаї вони бачили дерево з шибеницею й їм нічого не лишалося, як повіситися. Перс знав про всі механізми камери, та також божеволів від цих тортур. Коли вони перебували на межі самогубства, він побачив пружинку на підлозі, що відчиняла двері з камери. Вирвавшись, вони попрямували на бочок, гадаючи, що в них вино або вода. Та вони містили порох. Крістіна мала обрати — або вона натисне на скорпіона, і тоді вода озера підтопить бочки, або на коника — і тоді вся опера разом із глядачами й самими Еріком, Крістіною, Раулем і Персом підірвуться. Дівчина натиснула на скорпіона, Перс і Рауль побігли до води, та опинилися в пастці.
Подальші події автор книги дізнався від самого Перса. Прокинувся він у кімнаті підземного будинку. Далі його віднесли у власне помешкання. Крістіна згодилася стати дружиною Еріка задля порятунку Рауля. Перс намагався переконати поліцію в правдивості своєї розповіді, та його вважали божевільним. Тоді Ерік сам прийшов до Перса. Він виглядав смертельно втомленим. Він розповів, що Даае стала першою жінкою, яка пожаліла його. Після того, як Крістіна дала себе поцілувати й плакала над нещасним Еріком, він став її рабом і тому відпустив дівчину до її коханого Рауля. Єдине, про що він просив — щоб Крістіна поховала його з обручкою, яку він їй подарував.
За три тижні Перс дав у газеті повідомлення про смерть Еріка.
Автор книги, що збирав всю можливу інформацію про Привида Опери, за золотою обручкою впізнав скелет Еріка, що було поховано під оперою.
Головні герої
- Ерік — Привид Опери, Янгол Музики. Народився під Руаном, у ранньому віці втік із батьківського будинку, тому що навіть мати цуралася його жахливого обличчя. Він став виступати на Ярмарках як живий труп. Оволодів майстерністю Фокусника, став неперевершеним черевомовцем. Потім він потрапив до Персії, де побудував султанський палац із безліччю таємних кімнат і механізмів. Завдяки ним султан міг непомітно слідкувати за всім, що відбувалося в будівлі. Також Ерік розважав маленьку кровожерливу султаншу. В Індії він навчився вбивати людей за допомогою самої пращі й демонстрував це їй. Спочатку його винахід — шестикутна камера — повинна була демонструвати дивовижні властивості дзеркал, та султанші це було нудно, тому він перетворив її на камеру тортур.
Коли султан став перейматися, що Ерік втече до іншого правителя й розповість тому про всі свої винаходи, він дав наказ дарозі — голові поліції уряду — вбити фокусника. Дарога пожалів Еріка й дав йому втекти. Ерік працював на турецького султана, після чого захотів стати «як всі» й влаштувався звичайним каменярем, що зводив фундамент французької опери. Таємно від архітектора, від власноруч добудував безліч механізмів і кімнат, які були підвладні тільки йому. Також він скопіював свою камеру тортур, щоб ніхто не дістався його підземного помешкання.
- Крістіна Даае — співачка Опери. Народилася в родині селянина в містечку Уппсал, Швеція. Її батько був скрипалем. Після загибелі дружини він став виступати в селах із своєю донькою Крістіною. В передмісті Парижу дівчинка познайомилася з віконтом Раулем де Шаньї. Вони стали друзями, разом слухали скандинавські легенди, які розповідав їм батько Даае.
За три роки вони знову побачилися, та віконт розумів, що через різницю в соціальному статусі не зможе одружитися з донькою сільського скрипаля. Коли помер батько Крістіни, дівчина постійно сумувала й згадувала легенду про Янгола Музики. Вона вчилася в консерваторії, та співала без ентузіазму. Її виховувала матінка Валеріус, вдова патрона скрипаля Даае.
- віконт Рауль де Шаньї — коханий Крістіни;
- граф Філіп де Шаньї — його брат;
- Арманд Моншармен і Фірмін Рішар — директори Національної академії музики;
- Карлотта Ла Сореллі — діва Опери;
- матінка Валеріус — вихователька Крістіни;
- Перс- дарога (голова поліції уряду в Персії), що врятував життя Ерікові й допоміг Раулю знайти викрадену Крістіну.
Український переклад
У 2015 році українською мовою роман переклали Зоя Борисюк та Петро Таращук:
- Привид Опери / Гастон Леру; пер. з фр. Зої Борисюк, Петра Таращука. — К.: Знання, 2015. — 335 с.
Екранізація
Фільми
За сюжетом книги було створено фільми про Привида Опери в 1925, 1943, 1989 ( режисера Джайта Літтла, в якому головну роль виконав Роберт Інглунд), 1998 (італійського режисера Даріо Ардженто) й фільм Джоела Шумахера 2004 року, в якому головні ролі виконали Джерард Батлер та Еммі Россум.
Див. також
Примітки
- http://www.kinokolo.ua/argument/1989/ [ 2010-01-17 у Wayback Machine.] «Арґумент-Кіно» на 1+1
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Pri vid operi fr Le Fantome de l opera gotichnij roman francuzkogo pismennika Gastona Leru yakij ekranizuvavsya dekilka raziv Najvidomishij myuzikl Endryu Llojda Vebbera angl The Phantom of the Opera 1986 vistava kotrogo dosi prohodit z nezminnim uspihom u londonskomu korolivskomu teatri His Majesty s Theatre Privid operi Le Fantome de l opera Zhanrgotichnij romanFormaromanTemadAvtorGaston LeruMovafrancuzkaOpublikovano1910Krayina FranciyaPerekladZoya Borisyuk Petro TarashukU Gutenberzi 175 Cej tvir u VikishovishiSyuzhetKniga pochinayetsya z gala koncertu v parizkij operi na chest direktoriv Debyena j Polinyi sho peredavali keruvannya Nacionalnoyu muzichnoyu akademiyeyu Monsharmenu j Risharu Vsi pracivniki operi rozpovidali odin odnomu pro Privida Operi yakogo bachili to v viglyadi polum yanogo oblichchya to z oblichchyam smerti Za dekoraciyeyu Lahorskogo korolya povishanim znajshli kerivnika montuvalnikiv Zhozefa Buke Koli spustilisya za jogo trupom motuzka na yakij toj povisivsya znikla Moloda spivachka Kristina Daae bliskuche vikonala roli Dzhulyetti j Margariti z Fausta hocha za spogadami divchat iz kordebaletu she pivroku tomu vona spivala yak irzhava dverna petlya Pid shaleni aplodismenti publiki Kristina zaplakala j znepritomnila Za neyu do grimvbiralni projshov vikont Raul de Shanyi yiyi drug ditinstva yakij buv prisutnij na gala koncerti Vin sprobuvav nagadati divchini pro sebe ta vona rozsmiyalasya j prosila jogo zalishiti yiyi Iz kimnati vin pochuv cholovichij golos Koli divchina zalishila kimnatu Raul hotiv pobachiti yiyi kohanogo ta grimvbiralnya bula porozhnoyu Monsharmen i Rishar diznalisya sho direktori operi zobov yazani viplachuvati 240 000 frankiv u rik Prividu Operi j bronyuvati dlya nogo p yatu lozhu na vsi koncerti Voni prijnyali ce za zhart Madam Zhiri stverdzhuvala sho kozhnogo misyacya peredaye groshi Prividu Operi v p yatu lozhu a pislya cogo znahodit tam korobku svoyih ulyublenih cukerok Novi direktori operi gadali sho vona bozhevilna tomu zvilnili madam Zhiri Mizh tim Kristina Daae zaprosila Raulya poyihati z neyu do sela Perro de bulo pohovano yiyi batka Vnochi vin pobachiv yak Kristina v bezpam yatstvi sliduye za charivnoyu muzikoyu skripki yaka lunala z kladovisha Koli divovizhna muzika zakinchilasya divchina tiho povernulasya do svoyeyi kimnati a de Shanyi zalishivsya stoyati na kladovishi Vin zdogadavsya sho tayemnichij muzikant hovavsya za grudoyu cherepiv Raptovo kosti pochali osipatisya na nogo a za nimi vin pobachiv chudovisko istotu z golovoyu smerti Kristina prosila Raulya bilshe nikoli ne slidkuvati za neyu a golovne ne zahoditi do yiyi grimvbiralnoyi Direktori operi otrimali kilka listiv iz nakazom shob rol Margariti v novomu koncerti vikonuvala Kristina Daae Ce ne bulo vikonano i todi prima Karlotta La Sorelli sho vvazhalasya najkrashoyu spivachkoyu vpershe vzyala nevirnu notu Monsharmen i Rishar zajnyali lozhu Privida Operi shob samim perekonatisya sho ce vse chijs zhart Koli pislya antraktu voni povernulisya na svoyi miscya v lozhi pobachili korobochku cukerok dlya madam Zhiri j binokl Koli La Sorelli vzyala nevirnu notu bilya sebe voni pochuli golos sho skazav Vona sogodni tak spivaye sho lyustra vpade I pislya cogo velika lyustra operi spravdi vpala na glyadachiv sho sidili v zali Bagato lyudej bulo poraneno a odna zhinka sho bulo naznacheno zamist madam Zhiri pomerla Pislya vistavi Kristina Daae znikla na dva tizhni Vikont de Shanyi znav chomu divovizhnij cholovichij golos mav taku nejmovirnu vladu nad Kristinoyu batko divchini rozpovidav yij legendu pro Yangola Muziki yakij spustitsya j do neyi pislya jogo smerti Kilka rokiv tomu batko Daae pomer i vidtodi vona marila legendoyu pro Yangola Muziki Raul otrimav vid Kristini zaproshennya na maskarad Razom iz neyi na vechori buv cholovik u kostyumi Chervonoyi Smerti j iz cherepom zamist golovi V comu suputniku Raul vpiznav muzikanta z kladovisha v Perro Emmi Rossum i Dzherard Batler u roli Kristini Daae j Erika v filmi Privid Operi 2004 r Nastupnogo dnya de Shanyi pobachiv Kristinu v operi j rozpoviv yij sho za misyac virushaye v polyarnu ekspediciyu v yakij mozhe zaginuti Voni gadali sho protyagom cogo misyacya bachitimut odin odnogo ostanni razi tomu Kristina pogodilasya na gru voni tayemno zaruchilisya j provodili chas yak majbutni cholovik i druzhina Pid chas odniyeyi za takih zustrichej na dahu operi divchina rozpovila kohanomu tayemnicyu golosu yakij toj chuv u grimernij Cogo cholovika zvali Erik vin protyagom troh misyaciv vchiv Kristinu spivati Daae zhodnogo razu jogo ne bachila tomu gadala sho ce Yangol Muziki Erik i spravdi volodiv divovizhnim golosom Pislya gala koncertu na yakomu Karlotta vzyala nevirnu notu j vpala lyustra Kristina pochula muziku skripki Voskresinnya Lazarya yake vikonuvav yiyi batko Todi vona pochula golos sho kazav yij Idi j vir u mene Pid vplivom nejmovirnoyi muziki vona projshla cherez dzerkalo j opinilasya v temnomu koridori de yiyi vhopiv cholovik u plashi j u masci U nogo bulo zhahlive oblichchya bez nosa Vin posadiv yiyi na bilogo konya yakij znik iz operi j vidviz do tayemnogo pidzemnogo ozera Bilya nogo stoyav jogo budinok yakij buv prikrashenij kvitami v korinkah Cholovik vidkriv dlya neyi svij obman ziznavsya yij v kohanni Koli vin pochav spivati Kristina ne zmogla vtekti Erik 12 rokiv tomu pochav pisati svoye golovne tvorinnya operu Triumf Don Zhuana Vin dav Kristini zolotu obruchku j viriv sho vona za svoyeyu voleyu povernetsya do chudoviska Erik revnuvav yiyi do Raulya ta Daae poklyalasya sho ne vijde zamizh Teper Kristina boyalasya sho yaksho she raz zavitaye do pidzemnogo budinku to vzhe ne zmozhe zvidti vibratisya Raul poobicyav vtekti z neyu ta Daae pogodilasya na vtechu tilki nastupnoyi nochi shob Erik vostannye pochuv yiyi vistup Kristina bliskuche vikonala svoyu partiyu Margariti ta na finalnij noti svitlo zgaslo j vona znikla zi sceni Direktori operi v toj chas buli zajnyati rozgadkoyu inshoyi tayemnici Privid Operi pograbuvav yih na 20 000 frankiv i voni prishepili konvert iz groshima do svoyeyi kisheni anglijskoyu shpilkoyu Cherez deyakij chas pislya cogo voni z zhahom pobachili sho konvert iz shpilkoyu na misci ale groshej ne bulo Policejskij sho rozsliduvav spravu pro zniknennya Kristini perekonav Raulya sho yiyi vikrav jogo brat graf Filip de Shanyi yakij vtik odrazu pislya finalnoyi noti koncertu U koridori Raul zustriv Persa sho pogodivsya provoditi jogo do pidzemnogo ozera de na jogo perekonannya Erik trimav Daae Voni projshli do tayemnichih pidzemnih poverhiv operi yaki za ob yemom mogli b vmistiti cile misto U temryavi voni pobachili trupi zhertv chudoviska Erika Dali privodyatsya zapisi samogo Persa Toj u minulomu vryatuvav zhittya Erikovi j znav pro bagato jogo tayemnic Voni potrapili do kameri tortur yaku stvoriv Erik Ce bulo shestikutne nevelike dzerkalne primishennya v yakomu mistilisya tri dekoraciyi sho mehanichno zaminyali odna odnu Zavdyaki sistemi elektropidigrivu Erik shvidko mig zminyuvati temperaturu vseredini kameri Vona ohoronyala tayemnij vhid do budinku bilya ozera j bula roztashovana za stinoyu vid nogo Pers i Raul pochuli kriki Kristini j Erika sho blagav yiyi pro kohannya Diznavshis sho kohanij znahoditsya za stinkoyu vid neyi Daae perekonala Erika rozv yazati yiyi j sprobuvala zdobuti klyuch vid dverej do kameri Ce yij ne vdalosya j dobu Pers i vikont de Shanyi proveli v kameri Vseredini znahodilosya zalizne derevo iz shibeniceyu na nomu Pershoyu dekoraciyeyu buv tropichnij lis Vin zminivsya na pustelyu Bilya nih mozhna bulo pochuti rev Leva Leoparda j dzirchannya muh ce ce ci zvuki Erik imituvav za dopomogoyu barabanu odin kinec yakogo buv porozhnim a inshij vkritij shkiroyu mavpi cherez yaku prohodila struna Tretoyu dekoraciyeyu bula oaza Spragli zhertvi kameri sho piddavalisya charam dekoracij pryamuvali do vodi ta nashtovhuvalisya na sklo U vidchayi voni bachili derevo z shibeniceyu j yim nichogo ne lishalosya yak povisitisya Pers znav pro vsi mehanizmi kameri ta takozh bozhevoliv vid cih tortur Koli voni perebuvali na mezhi samogubstva vin pobachiv pruzhinku na pidlozi sho vidchinyala dveri z kameri Virvavshis voni popryamuvali na bochok gadayuchi sho v nih vino abo voda Ta voni mistili poroh Kristina mala obrati abo vona natisne na skorpiona i todi voda ozera pidtopit bochki abo na konika i todi vsya opera razom iz glyadachami j samimi Erikom Kristinoyu Raulem i Persom pidirvutsya Divchina natisnula na skorpiona Pers i Raul pobigli do vodi ta opinilisya v pastci Podalshi podiyi avtor knigi diznavsya vid samogo Persa Prokinuvsya vin u kimnati pidzemnogo budinku Dali jogo vidnesli u vlasne pomeshkannya Kristina zgodilasya stati druzhinoyu Erika zadlya poryatunku Raulya Pers namagavsya perekonati policiyu v pravdivosti svoyeyi rozpovidi ta jogo vvazhali bozhevilnim Todi Erik sam prijshov do Persa Vin viglyadav smertelno vtomlenim Vin rozpoviv sho Daae stala pershoyu zhinkoyu yaka pozhalila jogo Pislya togo yak Kristina dala sebe pociluvati j plakala nad neshasnim Erikom vin stav yiyi rabom i tomu vidpustiv divchinu do yiyi kohanogo Raulya Yedine pro sho vin prosiv shob Kristina pohovala jogo z obruchkoyu yaku vin yij podaruvav Za tri tizhni Pers dav u gazeti povidomlennya pro smert Erika Avtor knigi sho zbirav vsyu mozhlivu informaciyu pro Privida Operi za zolotoyu obruchkoyu vpiznav skelet Erika sho bulo pohovano pid operoyu Golovni geroyiLon Chejni u vikonanni roli Erika v filmi Privid Operi 1925 r Erik Privid Operi Yangol Muziki Narodivsya pid Ruanom u rannomu vici vtik iz batkivskogo budinku tomu sho navit mati curalasya jogo zhahlivogo oblichchya Vin stav vistupati na Yarmarkah yak zhivij trup Ovolodiv majsternistyu Fokusnika stav neperevershenim cherevomovcem Potim vin potrapiv do Persiyi de pobuduvav sultanskij palac iz bezlichchyu tayemnih kimnat i mehanizmiv Zavdyaki nim sultan mig nepomitno slidkuvati za vsim sho vidbuvalosya v budivli Takozh Erik rozvazhav malenku krovozherlivu sultanshu V Indiyi vin navchivsya vbivati lyudej za dopomogoyu samoyi prashi j demonstruvav ce yij Spochatku jogo vinahid shestikutna kamera povinna bula demonstruvati divovizhni vlastivosti dzerkal ta sultanshi ce bulo nudno tomu vin peretvoriv yiyi na kameru tortur Koli sultan stav perejmatisya sho Erik vteche do inshogo pravitelya j rozpovist tomu pro vsi svoyi vinahodi vin dav nakaz darozi golovi policiyi uryadu vbiti fokusnika Daroga pozhaliv Erika j dav jomu vtekti Erik pracyuvav na tureckogo sultana pislya chogo zahotiv stati yak vsi j vlashtuvavsya zvichajnim kamenyarem sho zvodiv fundament francuzkoyi operi Tayemno vid arhitektora vid vlasnoruch dobuduvav bezlich mehanizmiv i kimnat yaki buli pidvladni tilki jomu Takozh vin skopiyuvav svoyu kameru tortur shob nihto ne distavsya jogo pidzemnogo pomeshkannya Kristina Daae spivachka Operi Narodilasya v rodini selyanina v mistechku Uppsal Shveciya Yiyi batko buv skripalem Pislya zagibeli druzhini vin stav vistupati v selah iz svoyeyu donkoyu Kristinoyu V peredmisti Parizhu divchinka poznajomilasya z vikontom Raulem de Shanyi Voni stali druzyami razom sluhali skandinavski legendi yaki rozpovidav yim batko Daae Za tri roki voni znovu pobachilisya ta vikont rozumiv sho cherez riznicyu v socialnomu statusi ne zmozhe odruzhitisya z donkoyu silskogo skripalya Koli pomer batko Kristini divchina postijno sumuvala j zgaduvala legendu pro Yangola Muziki Vona vchilasya v konservatoriyi ta spivala bez entuziazmu Yiyi vihovuvala matinka Valerius vdova patrona skripalya Daae vikont Raul de Shanyi kohanij Kristini graf Filip de Shanyi jogo brat Armand Monsharmen i Firmin Rishar direktori Nacionalnoyi akademiyi muziki Karlotta La Sorelli diva Operi matinka Valerius vihovatelka Kristini Pers daroga golova policiyi uryadu v Persiyi sho vryatuvav zhittya Erikovi j dopomig Raulyu znajti vikradenu Kristinu Ukrayinskij perekladU 2015 roci ukrayinskoyu movoyu roman pereklali Zoya Borisyuk ta Petro Tarashuk Privid Operi Gaston Leru per z fr Zoyi Borisyuk Petra Tarashuka K Znannya 2015 335 s EkranizaciyaFilmi Za syuzhetom knigi bulo stvoreno filmi pro Privida Operi v 1925 1943 1989 rezhisera Dzhajta Littla v yakomu golovnu rol vikonav Robert Inglund 1998 italijskogo rezhisera Dario Ardzhento j film Dzhoela Shumahera 2004 roku v yakomu golovni roli vikonali Dzherard Batler ta Emmi Rossum Div takozhPrivid Operi film 2004 Privid Operi film 1925 Primitkihttp www kinokolo ua argument 1989 2010 01 17 u Wayback Machine Argument Kino na 1 1