Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Га́ліна Марія Семенівна (нар. 10 листопада 1958, Калінін) — російськомовна російська та українська письменниця, критик, перекладач українського походження. Кандидат біологічних наук. Член українського ПЕН-клубу.
| Марія Галина Семенівна | ||||
|---|---|---|---|---|
| Мария Галина | ||||
 | ||||
| Народилася | 10 листопада 1958 (65 років) Твер, РРФСР, СРСР[1] | |||
| Країна |  СРСР Росія | |||
| Місце проживання | Одеса | |||
| Діяльність | письменниця, критик, перекладач | |||
| Сфера роботи | d[2], проза[2], поезія[2], літературна критика[2], перекладацтво[d][2], d[2], d[2] і гідробіологія[2] | |||
| Alma mater | ОНУ ім. І. І. Мечникова | |||
| Заклад | Берґенський університет | |||
| Жанр | поезія, проза, наукова фантастика, фентезі, літературна критика | |||
| Членство | d | |||
| Нагороди | ||||
| | ||||
 Галіна Марія Семенівна у Вікісховищі | ||||
Життєпис
Народилася 10 листопада 1958 року в Калініні (нині Твер). До 1968 року жила в Києві, потім в Одесі. Закінчила біологічний факультет Одеського університету та аспірантуру за спеціальністю «гідробіологія, іхтіологія». У короткій автобіографічній передмові до роману «Прощай, мій янголе» написала, що вважає себе одеситкою.
З 1987 року мешкала в Москві. Працювала в НДІ гідробіології, в 1994 році за контрактом — у Бергенському університеті (Норвегія), де займалася проблемами довкілля і дослідженням популяцій лососевих риб. З 1995 року полишила науку, цілковито присвятивши себе літературі.
Перші вірші опубліковані в одеській багатотиражній газеті «Антарктика»; дебютна публікація в центральній пресі — в журналі [ru]» у 1990 році. В 1997 році, під псевдонімом Максим Голіцин, опублікувала свій перший фантастичний роман «Час переможених». У 2002—2003 роках — три книги фантастичної прози під своїм ім'ям: «Покривало для Аваддона», «Прощай, мій янголе» і «Вовча зоря». Повість «Покривало для Аваддона» увійшла в шорт-лист премії ім. Аполлона Григор'єва, що вручається [ru].
Марія Галіна написала багато статей, що публікувалися в «Літературній газеті» (де працювала з 1998 по 2001, вела колонку фантастики і поетичну рубрику «Поезія non-stop»), журналах «Новый мир», «Знамя». Також співпрацювала з журналами «Если», «Наднова фантастика», [ru]», «Реальність фантастики», «ExLibris» та «Известия» і т. д. На початку двохтисячних співпрацювала з видавництвом «Форум» — як редактор-упорядник серії інтелектуальної фантастики «Інша сторона», також кілька років була головним редактором книжкового дайджесту [ru]». Неодноразово входила до складу журі жанрових премій, зокрема, експертної ради премії «Велика книга» і журі літературної премії «Дебют» (2007). Як критик відома, здебільшого, публікаціями, що присвячені фантастиці та поезії, в тому числі статтями в рубриках «Фантастика/Футурологія» (2010-2014) та «Hyperfiction» (2015-2022) в журналі «Новый мир».
1 грудня 2013 року підписала колективний лист на підтримку Євромайдану. Після Революції гідності повернулася до Одеси і залишилася в рідному місті після початку широкомасштабного вторгнення. На сайті «Kyiv Daily» веде рубрику, присвячену культурному життю Одеси.
Перекладала російською прозу англомовних авторів, в тому числі Стівена Кінга, Джека Венса [en], Клайва Баркера, Пітера Страуба, а також вірші сучасних британських поетів. Російською та англійською мовами перекладала твори таких авторів, як Сергій Жадан, Катерина Калитко, Ія Ківа, Маріанна Кіяновська, Галина Крук, , Олена Степаненко.
Проза Марії Галіної перекладена на італійську, англійську, польську і українську мови, вірші — англійська, словацька, словенська, угорська, українська, латинська та ін.
Бібліографія
Поезія
- Бачу світло: Вірші. — Одеса: Котовська міська друкарня, 1993.
- Сигнальний вогонь: Вірші. — М.: СПМ, 1994.
- Неземля: Вірші. — М: Журнал поезії «Аріон», 2005.
- На двох ногах: Четверта книга віршів. — М.: АРГО-РИЗИК, Книжковий огляд, 2009.
- Листи водяних дівчаток. — N. Y.: Ailuros Publishing, 2012.
- Все про Лізу. — М.: Час, 2013.
- L'invisible est lumineux / Tr. par Denitza Bantcheva. — Villenave d'Ornon: Agullo Éditions, 2023.
Проза
- Час переможених: Роман. — М: ЕКСМО-Прес, 1997 (під псевдонімом Максим Голіцин).
- Гладіатори ночі: Роман. — М: ЕКСМО, 1997 (під псевдонімом Максим Голіцин).
- Всі джерела безодні: Роман. — М: ЕКСМО-Прес, 1999 (під псевдонімом Максим Голіцин).
- Покривало для Аваддона: Повісті. — М.: Текст, 2002.
- Прощай, мій янгол: Повісті. — М: АСТ, 2002.
- Вовча зоря: Роман. — М.: Махаон, 2003; М.: АСТ, 2015.
- Дивляться з темряви. Хроніки Леонарда Калганова, етнографа: Роман. — М: Ексмо, 2004 (під псевдонімом Максим Голіцин).
- Гіві і Шендерович: Роман. — М.: Мости культури; Єрусалим: Гешарим, 2004.
- Хом'ячки в Егладорі: Роман. — М: Форум, 2006.
- Берег вночі: Повісті та оповідання. — М: Форум, 2007.
- Мала Глуша: Роман. — М: Ексмо, 2009.
- Червоні вовки, червоні гуси: Повісті та оповідання. — М: Ексмо, 2010.
- Капустянки: Роман. — М: Эксмо, 2011.
- Курячий Бог: Повісті та оповідання. — М: АСТ, 2013.
- Автохтони: Роман. — М: АСТ, 2015, 2016.
Нехудожня проза
- Я пізнаю світ: Скарби Землі. — М: АСТ, Астрель, 2001, 2004, 2007 (під псевдонімом М. С. Голіцин).
- 1000 запитань про життя тварин. — М: АСТ, Астрель, 2002 (у співавт. з М. Корніловою).
- Континенти. — М.: Олма Медіа Груп, 2008 (у співавт. з М. Корніловою).
- Моря і океани. — М.: Олма Медіа Груп, 2008.
- Риби. — М.: Олма Медіа Груп, 2008.
- Фантастика очима біолога. — Липецьк: Крот, 2008.
- Не тільки про фантастику. — Іваново: Фаворит, 2013.
- Hyperfiction. — СПб: АураИнфо, Группа МИД, 2018.
- Возле войны. Одесса. Февраль 2022 — лютый 2023. — Иерусалим; Одесса: Библиотека М. Гринберга, 2023.
Нагороди
- 2003 — «Срібний кадуцей» «Зоряного мосту» за критичні статті та рецензії.
- 2004 — Диплом журналу «Если» (приз читацьких симпатій) за статтю «У пошуках дива» (співавтор [ru]).
- 2005 — Диплом журналу «Если» за статтю «Неіснуючі істоти».
- 2005 — «Портал» за роман «Гіві і Шендерович».
- 2006 — «Anthologia» та [ru]» за книгу віршів «Неземля».
- 2007 — «Мармуровий фавн» за оповідання «Спрути».
- 2008 — «Бронзовий равлик» за оповідання «Поводир».
- 2008 — «Мармуровий фавн» за повість «Історія другого брата».
- 2009 — «Срібний кадуцей» «Зоряного моста» за роман «Мала Глуша».
- 2009 — «Золотий Роскон» за статтю «Прощання з невинністю».
- 2009 — «Мала Філігрань» за оповідання «Контрабандисти».
- 2009 — «Портал» і «Мармуровий фавн» за оповідання «В плавнях».
- 2009 — «Мармуровий фавн» за повість «Мала Глуша» (друга частина однойменного роману).
- 2010 — «Портал», Книга року за версією «Фантлабу» і «Мармуровий фавн» за роман «Мала Глуша».
- 2011 — «Бронзовий равлик» за оповідання «Ласкаво просимо в прекрасну країну!».
- 2011 — «Мармуровий фавн» за оповідання «Підземне море».
- 2011 — [ru]» за роман «Хом'ячки в Егладорі».
- 2012 — «Мандрівник» в номінації «Незвичайна ідея», «Філігрань», другий приз читацьких симпатій «Великої книги», Книга року за версією «Фантлабу» і «Мармуровий фавн» за роман «Капустянки».
- 2012 — «Портал» за статтю «В кінці було слово».
- 2013 — «Портал» за повість «Курячий бог».
- 2013 — «Портал» за оповідання «Ригель».
- 2014 — Stalker (Естонія) за краще перекладене оповідання («На плавнях»)
- 2014 — «Московський рахунок» за роман у віршах «Все про Лізу»
- 2016 — Шортлист премії Нори Галь за «Кращий короткий переклад з англійської на російську» книги «Залізна людина» (Тед Г'юз)
- 2016 — «Філігрань» за роман «Автохтони».
- 2018 — Міжнародна літературна премія імені А. і Б. Стругацьких за цикл статей «Hyperfiction».
- 2019 — «Неистовый Виссарион» за книгу «Hyperfiction».
Примітки
- http://www.litkarta.ru/dossier/obychny-chelovek-interesnei/
- Czech National Authority Database
- Літературний Аваддон як ангел преміальної безодні [ 16 лютого 2020 у Wayback Machine.], «Літературна Росія» № 8 (25.02.2011)
- . Архів оригіналу за 29 вересня 2011. Процитовано 9 лютого 2018.
- Российские писатели — Евромайдану [ 2013-12-03 у Wayback Machine.] // , 1 декабря 2013.
- Выход из российской тени: новая культурная реальность Украины
- Хто такі одесити і чого ми хочемо?
- #PEN_TEN: Інтерв’ю з Марією Галіною
- Я залишаюся, щоб жити: чому відомі одесити відмовляються від евакуації? (Частина 1). оригіналу за 2 квітня 2022. Процитовано 31 березня 2023.
- Марія Галіна на сайті «Kyiv Daily». Процитовано 29 лютого 2024.
- Николай Калиниченко. Медведки // Если : журнал. — Москва : Любимая книга, 2011. — № 12. — С. 251. — ISSN 1680-645X.
- Паломництво в Аїд (про поезію Марії Галіної) [ 4 травня 2018 у Wayback Machine.], Олена Погоріла, «Аріон» 2010, № 2
Посилання
![image]()
— блог у LiveJournal, який веде Галіна Марія Семенівна.- Галіна Марія Семенівна (рос.) — бібліографія на сайті Лабораторія фантастики
- Галіна Марія Семенівна [ 16 лютого 2018 у Wayback Machine.] в «Архіві Фантастики» (© Володимир Вільчинський, Віталій Карацупа)
- Володимир Арєнєв. «Людство стоїть на порозі дивовижних відкриттів». Розмова з Марією Галіною // Світ фантастики. — 2010, Грудень. — № 88.
- Рецензія на книги М. Галіної в журналі «Народ Книги у світі книг» [ 3 квітня 2019 у Wayback Machine.]
- Бесіда з М. Галіною на сайті DARKER [ 30 січня 2018 у Wayback Machine.]
- Видавці, письменники і перекладачі про новинки фантастики [ 20 липня 2018 у Wayback Machine.]
- Ukraine: Maria Galina on the Russian Language as ‘a Trigger’
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ga lina Mariya Semenivna nar 10 listopada 1958 Kalinin rosijskomovna rosijska ta ukrayinska pismennicya kritik perekladach ukrayinskogo pohodzhennya Kandidat biologichnih nauk Chlen ukrayinskogo PEN klubu Mariya Galina SemenivnaMariya GalinaNarodilasya10 listopada 1958 1958 11 10 65 rokiv Tver RRFSR SRSR 1 Krayina SRSR RosiyaMisce prozhivannyaOdesaDiyalnistpismennicya kritik perekladachSfera robotid 2 proza 2 poeziya 2 literaturna kritika 2 perekladactvo d 2 d 2 d 2 i gidrobiologiya 2 Alma materONU im I I MechnikovaZakladBergenskij universitetZhanrpoeziya proza naukova fantastika fentezi literaturna kritikaChlenstvodNagorodiPortal asambleya Q4304282 Bronzovij ravlik Mizhnarodna literaturna premiya imeni A i B Strugackih Galina Mariya Semenivna u VikishovishiZhittyepisNarodilasya 10 listopada 1958 roku v Kalinini nini Tver Do 1968 roku zhila v Kiyevi potim v Odesi Zakinchila biologichnij fakultet Odeskogo universitetu ta aspiranturu za specialnistyu gidrobiologiya ihtiologiya U korotkij avtobiografichnij peredmovi do romanu Proshaj mij yangole napisala sho vvazhaye sebe odesitkoyu Z 1987 roku meshkala v Moskvi Pracyuvala v NDI gidrobiologiyi v 1994 roci za kontraktom u Bergenskomu universiteti Norvegiya de zajmalasya problemami dovkillya i doslidzhennyam populyacij lososevih rib Z 1995 roku polishila nauku cilkovito prisvyativshi sebe literaturi Pershi virshi opublikovani v odeskij bagatotirazhnij gazeti Antarktika debyutna publikaciya v centralnij presi v zhurnali ru u 1990 roci V 1997 roci pid psevdonimom Maksim Golicin opublikuvala svij pershij fantastichnij roman Chas peremozhenih U 2002 2003 rokah tri knigi fantastichnoyi prozi pid svoyim im yam Pokrivalo dlya Avaddona Proshaj mij yangole i Vovcha zorya Povist Pokrivalo dlya Avaddona uvijshla v short list premiyi im Apollona Grigor yeva sho vruchayetsya ru Mariya Galina napisala bagato statej sho publikuvalisya v Literaturnij gazeti de pracyuvala z 1998 po 2001 vela kolonku fantastiki i poetichnu rubriku Poeziya non stop zhurnalah Novyj mir Znamya Takozh spivpracyuvala z zhurnalami Esli Nadnova fantastika ru Realnist fantastiki ExLibris ta Izvestiya i t d Na pochatku dvohtisyachnih spivpracyuvala z vidavnictvom Forum yak redaktor uporyadnik seriyi intelektualnoyi fantastiki Insha storona takozh kilka rokiv bula golovnim redaktorom knizhkovogo dajdzhestu ru Neodnorazovo vhodila do skladu zhuri zhanrovih premij zokrema ekspertnoyi radi premiyi Velika kniga i zhuri literaturnoyi premiyi Debyut 2007 Yak kritik vidoma zdebilshogo publikaciyami sho prisvyacheni fantastici ta poeziyi v tomu chisli stattyami v rubrikah Fantastika Futurologiya 2010 2014 ta Hyperfiction 2015 2022 v zhurnali Novyj mir 1 grudnya 2013 roku pidpisala kolektivnij list na pidtrimku Yevromajdanu Pislya Revolyuciyi gidnosti povernulasya do Odesi i zalishilasya v ridnomu misti pislya pochatku shirokomasshtabnogo vtorgnennya Na sajti Kyiv Daily vede rubriku prisvyachenu kulturnomu zhittyu Odesi Perekladala rosijskoyu prozu anglomovnih avtoriv v tomu chisli Stivena Kinga Dzheka Vensa en Klajva Barkera Pitera Strauba a takozh virshi suchasnih britanskih poetiv Rosijskoyu ta anglijskoyu movami perekladala tvori takih avtoriv yak Sergij Zhadan Katerina Kalitko Iya Kiva Marianna Kiyanovska Galina Kruk Olena Stepanenko Proza Mariyi Galinoyi perekladena na italijsku anglijsku polsku i ukrayinsku movi virshi anglijska slovacka slovenska ugorska ukrayinska latinska ta in BibliografiyaPoeziya Bachu svitlo Virshi Odesa Kotovska miska drukarnya 1993 Signalnij vogon Virshi M SPM 1994 Nezemlya Virshi M Zhurnal poeziyi Arion 2005 Na dvoh nogah Chetverta kniga virshiv M ARGO RIZIK Knizhkovij oglyad 2009 Listi vodyanih divchatok N Y Ailuros Publishing 2012 Vse pro Lizu M Chas 2013 L invisible est lumineux Tr par Denitza Bantcheva Villenave d Ornon Agullo Editions 2023 Proza Chas peremozhenih Roman M EKSMO Pres 1997 pid psevdonimom Maksim Golicin Gladiatori nochi Roman M EKSMO 1997 pid psevdonimom Maksim Golicin Vsi dzherela bezodni Roman M EKSMO Pres 1999 pid psevdonimom Maksim Golicin Pokrivalo dlya Avaddona Povisti M Tekst 2002 Proshaj mij yangol Povisti M AST 2002 Vovcha zorya Roman M Mahaon 2003 M AST 2015 Divlyatsya z temryavi Hroniki Leonarda Kalganova etnografa Roman M Eksmo 2004 pid psevdonimom Maksim Golicin Givi i Shenderovich Roman M Mosti kulturi Yerusalim Gesharim 2004 Hom yachki v Egladori Roman M Forum 2006 Bereg vnochi Povisti ta opovidannya M Forum 2007 Mala Glusha Roman M Eksmo 2009 Chervoni vovki chervoni gusi Povisti ta opovidannya M Eksmo 2010 Kapustyanki Roman M Eksmo 2011 Kuryachij Bog Povisti ta opovidannya M AST 2013 Avtohtoni Roman M AST 2015 2016 Nehudozhnya proza Ya piznayu svit Skarbi Zemli M AST Astrel 2001 2004 2007 pid psevdonimom M S Golicin 1000 zapitan pro zhittya tvarin M AST Astrel 2002 u spivavt z M Kornilovoyu Kontinenti M Olma Media Grup 2008 u spivavt z M Kornilovoyu Morya i okeani M Olma Media Grup 2008 Ribi M Olma Media Grup 2008 Fantastika ochima biologa Lipeck Krot 2008 Ne tilki pro fantastiku Ivanovo Favorit 2013 Hyperfiction SPb AuraInfo Gruppa MID 2018 Vozle vojny Odessa Fevral 2022 lyutyj 2023 Ierusalim Odessa Biblioteka M Grinberga 2023 Nagorodi2003 Sribnij kaducej Zoryanogo mostu za kritichni statti ta recenziyi 2004 Diplom zhurnalu Esli priz chitackih simpatij za stattyu U poshukah diva spivavtor ru 2005 Diplom zhurnalu Esli za stattyu Neisnuyuchi istoti 2005 Portal za roman Givi i Shenderovich 2006 Anthologia ta ru za knigu virshiv Nezemlya 2007 Marmurovij favn za opovidannya Spruti 2008 Bronzovij ravlik za opovidannya Povodir 2008 Marmurovij favn za povist Istoriya drugogo brata 2009 Sribnij kaducej Zoryanogo mosta za roman Mala Glusha 2009 Zolotij Roskon za stattyu Proshannya z nevinnistyu 2009 Mala Filigran za opovidannya Kontrabandisti 2009 Portal i Marmurovij favn za opovidannya V plavnyah 2009 Marmurovij favn za povist Mala Glusha druga chastina odnojmennogo romanu 2010 Portal Kniga roku za versiyeyu Fantlabu i Marmurovij favn za roman Mala Glusha 2011 Bronzovij ravlik za opovidannya Laskavo prosimo v prekrasnu krayinu 2011 Marmurovij favn za opovidannya Pidzemne more 2011 ru za roman Hom yachki v Egladori 2012 Mandrivnik v nominaciyi Nezvichajna ideya Filigran drugij priz chitackih simpatij Velikoyi knigi Kniga roku za versiyeyu Fantlabu i Marmurovij favn za roman Kapustyanki 2012 Portal za stattyu V kinci bulo slovo 2013 Portal za povist Kuryachij bog 2013 Portal za opovidannya Rigel 2014 Stalker Estoniya za krashe perekladene opovidannya Na plavnyah 2014 Moskovskij rahunok za roman u virshah Vse pro Lizu 2016 Shortlist premiyi Nori Gal za Krashij korotkij pereklad z anglijskoyi na rosijsku knigi Zalizna lyudina Ted G yuz 2016 Filigran za roman Avtohtoni 2018 Mizhnarodna literaturna premiya imeni A i B Strugackih za cikl statej Hyperfiction 2019 Neistovyj Vissarion za knigu Hyperfiction Primitkihttp www litkarta ru dossier obychny chelovek interesnei Czech National Authority Database d Track Q13550863 Literaturnij Avaddon yak angel premialnoyi bezodni 16 lyutogo 2020 u Wayback Machine Literaturna Rosiya 8 25 02 2011 Arhiv originalu za 29 veresnya 2011 Procitovano 9 lyutogo 2018 Rossijskie pisateli Evromajdanu 2013 12 03 u Wayback Machine 1 dekabrya 2013 Vyhod iz rossijskoj teni novaya kulturnaya realnost Ukrainy Hto taki odesiti i chogo mi hochemo PEN TEN Interv yu z Mariyeyu Galinoyu Ya zalishayusya shob zhiti chomu vidomi odesiti vidmovlyayutsya vid evakuaciyi Chastina 1 originalu za 2 kvitnya 2022 Procitovano 31 bereznya 2023 Mariya Galina na sajti Kyiv Daily Procitovano 29 lyutogo 2024 Nikolaj Kalinichenko Medvedki Esli zhurnal Moskva Lyubimaya kniga 2011 12 S 251 ISSN 1680 645X Palomnictvo v Ayid pro poeziyu Mariyi Galinoyi 4 travnya 2018 u Wayback Machine Olena Pogorila Arion 2010 2Posilannyamarigalina blog u LiveJournal yakij vede Galina Mariya Semenivna Galina Mariya Semenivna ros bibliografiya na sajti Laboratoriya fantastiki Galina Mariya Semenivna 16 lyutogo 2018 u Wayback Machine v Arhivi Fantastiki c Volodimir Vilchinskij Vitalij Karacupa Volodimir Aryenyev Lyudstvo stoyit na porozi divovizhnih vidkrittiv Rozmova z Mariyeyu Galinoyu Svit fantastiki 2010 Gruden 88 Recenziya na knigi M Galinoyi v zhurnali Narod Knigi u sviti knig 3 kvitnya 2019 u Wayback Machine Besida z M Galinoyu na sajti DARKER 30 sichnya 2018 u Wayback Machine Vidavci pismenniki i perekladachi pro novinki fantastiki 20 lipnya 2018 u Wayback Machine Ukraine Maria Galina on the Russian Language as a Trigger