Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Гайнер Мюллер нім Heiner Müller 9 січня 1929 Еппендорф 30 грудня 1995 Берлін німецький драматург театральний режисер пое

Гайнер Мюллер

Гайнер Мюллер (нім. Heiner Müller; 9 січня 1929, (Еппендорф), — 30 грудня 1995, Берлін) — німецький драматург, театральний режисер, поет, есеїст, найбільша фігура німецького театру після Бертольта Брехта.

Гайнер Мюллер
нім. Heiner Müller
image
Ім'я при народженнінім. Reimund Heiner Müller
ПсевдонімMax Messer
Народився9 січня 1929(1929-01-09)[1][2][…]
(Еппендорф), Середня Саксонія, Саксонія[1]
Помер30 грудня 1995(1995-12-30)[1][2][…] (66 років)
Берлін, Німеччина[1]
·d
Похованняd
Країнаimage Німеччина[4]
Діяльністьдраматург, письменник, поет, кінорежисер, режисер
Сфера роботидрама[5][5], театр[5][5], d[5][5], d[5][5] і фільм[5][5]
Мова творівнімецька
Роки активностіз 1948
Жанрпоезія, п'єса і проза
Magnum opus(Гамлет-машина)
Членствоd
ПартіяСоціалістична єдина партія Німеччини
Батькоd
Брати, сестриd
У шлюбі зd і d
Нагороди
Сайт: heinermueller.de
image Гайнер Мюллер у Вікісховищі

Біографія

Член Соціалістичної єдиної партії Німеччини (СЄПН) з 1947 року, член Спілки письменників НДР з 1954 року, лауреат премії Т. Манна (1959), видатний драматург НДР на той момент. Однак цензурна заборона його п'єси «Переселенка» після першого ж подання в 1961 році погіршило стосунки письменника з керівництвом СЄПН, в тому ж році його виключили зі Спілки письменників.

У 1966—1967 роках Мюллер працював з в Німецькому театрі над п'єсами «Будівництво», постановка якої була заборонена, і «Едіп-цар». З 1970 року як керівник літературної частини працював у театрі «Берлінер ансамбль». У 1970-х він почав співпрацювати з театрами Західній Німеччини, його драми були поставлені в Мюнхені, Ессені, Бохумі. Світова популярність письменника змусила керівництво НДР м'якше себе вести: у 1975 році в берлінському театрі «Фольксбюне», який очолював у той час Бенно Бессон, Манфред Карге поставив його п'єси «Битва» (нім. Die Schlacht) і «Трактор» (нім. Traktor). У тому ж році Мюллер отримав премію Лессінга.

З 1976 року Мюллер працював завлітом в «Фольксбюне». У 1984 році він став членом Академії мистецтв НДР (з 1986 був також членом Академії мистецтв Західного Берліна); у 1985 році був удостоєний премії Бюхнера, в 1988 — поновлений у Спілці письменників. У 1990 році Мюллер був обраний президентом Академії мистецтв НДР. Лауреат премії Генріха Кляйста (1990).

У 1992 році, після відставки Манфреда Векверта, Мюллер був запрошений у театр «Берлінер ансамбль» як один з членів колективного керівництва (нарівні з режисерами Маттіасом Лангхофом, Фріцем Марквардтом, Петером Паличем і (Петером Цадеком)), у 1995 році став її одноосібним художнім керівником. Тут він поставив свій найзначніший і останній спектакль за п'єсою Б. Брехта «Кар'єра Артуро Уї».

Драми

  • Die Morgendämmerung löst das Ungeheuer auf (1948)
  • Das Laken (1951)
  • Die Schlacht (1 варіант, 1951)
  • Die Reise (1951/1952)
  • Szenen aus einem Stück über Werner Seelenbinder (1952)
  • Gespräch der Bediensteten im Palast des Agamemnon während dieser ermordet wird ind Küche (1952/1953)
  • Traktor (1 варіант, 1955)
  • Zehn Tage, die die Welt erschütterten (1956)
  • Der Lohndrücker (1956/1957)
  • Die Korrektur I (1957)
  • Die Korrektur II (1958)
  • Klettwitzer Bericht 1958 — Eine Hörfoge (1957/1958)
  • Glücksgott (1958)
  • Die Umsiedlerin oder Das Leben auf dem Lande (1961)
  • Philoktet (1958/1964)
  • Der Bau (1963/1964)
  • Sophokles/Ödipus, Tyrann (1966/1967)
  • Der Horatier (1968)
  • Mauser (1970)
  • Macbeth (1971)
  • Germania Tod in Berlin (1956/1971)
  • Zement (1972)
  • Die Schlacht (1951/1974)
  • Traktor (1955/1961/1974)
  • Leben Gundlings Friedrich von Preußen Lessings Schlaf Traum Schrei. Ein Greuelmärchen (1976)
  • Die Hamletmaschine (1977)
  • Bertolt Brecht/Der Untergang des Egoisten Johann Fatzer (1978)
  • Der Auftrag (1979)
  • Quartett (1980/1981)
  • Verkommenes Ufer Medeamaterial Landschaft mit Argonauten (1982)
  • Wolokolamsker Chaussee I: Russische Eröffnung (1984)
  • Anatomie Titus Fall of Rome Ein Shakespearekommentar (1984)
  • Wolokolamsker Chaussee II: Wald bei Moskau (1985/1986)
  • Wolokolamsker Chaussee III: Das Duell (1985/1986)
  • Wolokolamsker Chaussee IV: Kentauren
  • Wolokolamsker Chausse V: Der Findling
  • Germania 3 Gespenster am toten Mann (1995)

Творча манера

Більшість драм Мюллера — вільне, гостро осучаснене трактування давньогрецьких п'єс трагіків, Шекспіра, Брехта, творів Шодерло де Лакло, Дж. Ріда, ранньої радянської літератури та ін.

Спадщина

Зібрання творів Мюллера в 9-ти томах (1998—2005) видано авторитетним німецьким видавництвом (Зуркамп). Архів письменника знаходиться в університеті Гумбольдта в Берліні. Його п'єси перекладені багатьма мовами, вони йдуть в найбільших театрах світу. У Росії драму Мюллера «Медея-матеріал» у 2001 році поставив Анатолій Васильєв в «Школі драматичного мистецтва». У 2016 році за творами і щоденникам Гайнера Мюллера режисером Кирилом Серебренніковим в театрі «Гоголь-центр» був поставлений спектакль «Машина Мюллер».

У 2016 році вперше в Україні режисером (Віталієм Гольцовим) в (Чернігівському театрі ляльок) була поставлена п'єса («Гамлет-машина»).

Публікації російською мовою

  • (Гамлет-машина) // Мюнхенская свобода и другие пьесы. М.: Новое литературное обозрение, 2004. С. 161—170.
  • Злотин Г. С. Et in Arcadia ego: Инспекция (Из Хайнера Мюллера) [ 15 січня 2018 у Wayback Machine.]
  • Стихи из разных книг / пер. // . 2009. № 10.
  • Проза. Драмы. Эссе. Диалоги / сост. В. Колязин. М.: РОССПЭН, 2012.
  • Цемент. Стихотворения. М.: libra, 2017.

Примітки

  1. Deutsche Nationalbibliothek Record #118584944 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
    d:Track:Q27302d:Track:Q36578
  2. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
    d:Track:Q19938912d:Track:Q54837d:Track:Q193563
  3. SNAC — 2010.
    d:Track:Q29861311
  4. LIBRIS — 2012.
    d:Track:Q1798125
  5. Czech National Authority Database
    d:Track:Q13550863
  6. . — ..
  7. . — ..
  8. . Akademie der Künste. Архів оригіналу за 7 березня 2013. Процитовано 22 березня 2013.
  9. Щукіна, Юлія. . До свого 40-го сезону Чернігівський театр ляльок ім. О. Довженка представив глядачам прем’єру — «Гамлет-машина». "День". Архів оригіналу за 21 лютого 2018. Процитовано 20 лютого 2018.

Література

  • Schulz G. Heiner Müller. Stuttgart: Metzler, 1980
  • Kalb J. The theater of Heiner Müller. Cambridge; New York: Cambridge UP, 1998.
  • Hauschild J.-C. Heiner Müller oder das Prinzip Zweifel. Eine Biographie. Berlin: Aufbau, 2001
  • Heiner-Müller-Handbuch. Leben — Werk — Wirkung/ Hans-Thies Lehmann, Patrick Primavesi (Hrsg.). Stuttgart: Metzler, 2003
  • Zenetti Th. Du texte-hydre au texte-sphinx: les inserts dans le théâtre de Heiner Müller. Bern; New York: P. Lang, 2007

Посилання

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Дата публікації:
Gajner Myuller nim Heiner Muller 9 sichnya 1929 Eppendorf 30 grudnya 1995 Berlin nimeckij dramaturg teatralnij rezhiser poet eseyist najbilsha figura nimeckogo teatru pislya Bertolta Brehta Gajner Myullernim Heiner MullerIm ya pri narodzhenninim Reimund Heiner MullerPsevdonimMax MesserNarodivsya9 sichnya 1929 1929 01 09 1 2 Eppendorf Serednya Saksoniya Saksoniya 1 Pomer30 grudnya 1995 1995 12 30 1 2 66 rokiv Berlin Nimechchina 1 dPohovannyadKrayina Nimechchina 4 Diyalnistdramaturg pismennik poet kinorezhiser rezhiserSfera robotidrama 5 5 teatr 5 5 d 5 5 d 5 5 i film 5 5 Mova tvorivnimeckaRoki aktivnostiz 1948Zhanrpoeziya p yesa i prozaMagnum opusGamlet mashinaChlenstvodPartiyaSocialistichna yedina partiya NimechchiniBatkodBrati sestridU shlyubi zd i dNagorodiPremiya Georga Byuhnera 1985 Premiya Genriha Klyajsta 1990 d 1959 d 1979 d 1994 Sajt heinermueller de Gajner Myuller u VikishovishiBiografiyaChlen Socialistichnoyi yedinoyi partiyi Nimechchini SYePN z 1947 roku chlen Spilki pismennikiv NDR z 1954 roku laureat premiyi T Manna 1959 vidatnij dramaturg NDR na toj moment Odnak cenzurna zaborona jogo p yesi Pereselenka pislya pershogo zh podannya v 1961 roci pogirshilo stosunki pismennika z kerivnictvom SYePN v tomu zh roci jogo viklyuchili zi Spilki pismennikiv U 1966 1967 rokah Myuller pracyuvav z v Nimeckomu teatri nad p yesami Budivnictvo postanovka yakoyi bula zaboronena i Edip car Z 1970 roku yak kerivnik literaturnoyi chastini pracyuvav u teatri Berliner ansambl U 1970 h vin pochav spivpracyuvati z teatrami Zahidnij Nimechchini jogo drami buli postavleni v Myunheni Esseni Bohumi Svitova populyarnist pismennika zmusila kerivnictvo NDR m yakshe sebe vesti u 1975 roci v berlinskomu teatri Folksbyune yakij ocholyuvav u toj chas Benno Besson Manfred Karge postaviv jogo p yesi Bitva nim Die Schlacht i Traktor nim Traktor U tomu zh roci Myuller otrimav premiyu Lessinga Z 1976 roku Myuller pracyuvav zavlitom v Folksbyune U 1984 roci vin stav chlenom Akademiyi mistectv NDR z 1986 buv takozh chlenom Akademiyi mistectv Zahidnogo Berlina u 1985 roci buv udostoyenij premiyi Byuhnera v 1988 ponovlenij u Spilci pismennikiv U 1990 roci Myuller buv obranij prezidentom Akademiyi mistectv NDR Laureat premiyi Genriha Klyajsta 1990 U 1992 roci pislya vidstavki Manfreda Vekverta Myuller buv zaproshenij u teatr Berliner ansambl yak odin z chleniv kolektivnogo kerivnictva narivni z rezhiserami Mattiasom Langhofom Fricem Markvardtom Peterom Palichem i Peterom Cadekom u 1995 roci stav yiyi odnoosibnim hudozhnim kerivnikom Tut vin postaviv svij najznachnishij i ostannij spektakl za p yesoyu B Brehta Kar yera Arturo Uyi DramiDie Morgendammerung lost das Ungeheuer auf 1948 Das Laken 1951 Die Schlacht 1 variant 1951 Die Reise 1951 1952 Szenen aus einem Stuck uber Werner Seelenbinder 1952 Gesprach der Bediensteten im Palast des Agamemnon wahrend dieser ermordet wird ind Kuche 1952 1953 Traktor 1 variant 1955 Zehn Tage die die Welt erschutterten 1956 Der Lohndrucker 1956 1957 Die Korrektur I 1957 Die Korrektur II 1958 Klettwitzer Bericht 1958 Eine Horfoge 1957 1958 Glucksgott 1958 Die Umsiedlerin oder Das Leben auf dem Lande 1961 Philoktet 1958 1964 Der Bau 1963 1964 Sophokles Odipus Tyrann 1966 1967 Der Horatier 1968 Mauser 1970 Macbeth 1971 Germania Tod in Berlin 1956 1971 Zement 1972 Die Schlacht 1951 1974 Traktor 1955 1961 1974 Leben Gundlings Friedrich von Preussen Lessings Schlaf Traum Schrei Ein Greuelmarchen 1976 Die Hamletmaschine 1977 Bertolt Brecht Der Untergang des Egoisten Johann Fatzer 1978 Der Auftrag 1979 Quartett 1980 1981 Verkommenes Ufer Medeamaterial Landschaft mit Argonauten 1982 Wolokolamsker Chaussee I Russische Eroffnung 1984 Anatomie Titus Fall of Rome Ein Shakespearekommentar 1984 Wolokolamsker Chaussee II Wald bei Moskau 1985 1986 Wolokolamsker Chaussee III Das Duell 1985 1986 Wolokolamsker Chaussee IV Kentauren Wolokolamsker Chausse V Der Findling Germania 3 Gespenster am toten Mann 1995 Tvorcha maneraBilshist dram Myullera vilne gostro osuchasnene traktuvannya davnogreckih p yes tragikiv Shekspira Brehta tvoriv Shoderlo de Laklo Dzh Rida rannoyi radyanskoyi literaturi ta in SpadshinaZibrannya tvoriv Myullera v 9 ti tomah 1998 2005 vidano avtoritetnim nimeckim vidavnictvom Zurkamp Arhiv pismennika znahoditsya v universiteti Gumboldta v Berlini Jogo p yesi perekladeni bagatma movami voni jdut v najbilshih teatrah svitu U Rosiyi dramu Myullera Medeya material u 2001 roci postaviv Anatolij Vasilyev v Shkoli dramatichnogo mistectva U 2016 roci za tvorami i shodennikam Gajnera Myullera rezhiserom Kirilom Serebrennikovim v teatri Gogol centr buv postavlenij spektakl Mashina Myuller U 2016 roci vpershe v Ukrayini rezhiserom Vitaliyem Golcovim v Chernigivskomu teatri lyalok bula postavlena p yesa Gamlet mashina Publikaciyi rosijskoyu movoyuGamlet mashina Myunhenskaya svoboda i drugie pesy M Novoe literaturnoe obozrenie 2004 S 161 170 Zlotin G S Et in Arcadia ego Inspekciya Iz Hajnera Myullera 15 sichnya 2018 u Wayback Machine Stihi iz raznyh knig per 2009 10 Proza Dramy Esse Dialogi sost V Kolyazin M ROSSPEN 2012 Cement Stihotvoreniya M libra 2017 PrimitkiDeutsche Nationalbibliothek Record 118584944 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 SNAC 2010 d Track Q29861311 LIBRIS 2012 d Track Q1798125 Czech National Authority Database d Track Q13550863 ISBN 978 3 86153 561 4 ISBN 978 3 86153 561 4 Akademie der Kunste Arhiv originalu za 7 bereznya 2013 Procitovano 22 bereznya 2013 Shukina Yuliya Do svogo 40 go sezonu Chernigivskij teatr lyalok im O Dovzhenka predstaviv glyadacham prem yeru Gamlet mashina Den Arhiv originalu za 21 lyutogo 2018 Procitovano 20 lyutogo 2018 LiteraturaSchulz G Heiner Muller Stuttgart Metzler 1980 Kalb J The theater of Heiner Muller Cambridge New York Cambridge UP 1998 Hauschild J C Heiner Muller oder das Prinzip Zweifel Eine Biographie Berlin Aufbau 2001 Heiner Muller Handbuch Leben Werk Wirkung Hans Thies Lehmann Patrick Primavesi Hrsg Stuttgart Metzler 2003 Zenetti Th Du texte hydre au texte sphinx les inserts dans le theatre de Heiner Muller Bern New York P Lang 2007PosilannyaSajt Mizhnarodnogo tovaristva Gajnera Myullera 11 bereznya 2022 u Wayback Machine Genia Schulz 1997 Muller Heiner Neue Deutsche Biographie NDB Arhiv originalu za 28 kvitnya 2013 Procitovano 27 kvitnya 2013
Топ