Га дяцька форте ця виникла на початку 17 ст на місці старовинного городища на правому березі при злитті річок Груні та П

Га́дяцька форте́ця — виникла на початку 17 ст. на місці старовинного городища на правому березі при злитті річок Груні та Псла.

Опис

Укріплення Гадяцької фортеці детально фіксує план Гадяча 1746.

Фортеця включала низинну та нагірну частини міста. З півдня й півночі підступи прикривали яри та байраки, зі сходу — річки. У південно-східній частині розміщувався Замок — найдавніше укріплене ядро (ця територія й досі має назву «Замок»).

Оборонна огорожа Замку складалася із валу, зміцненого по гребеню парканом та палісадом, а також кількох дерев'яних башт (одна — проїзна). Ширина щільно забудованого замкового подвір'я, обумовлена конфігурацією гори, сягала 15—45 сажнів, довжина — 125 сажнів, загальна довжина огорожі — близько 320 сажнів. Оборонна огорожа загальноміської фортеці з напільного, південного і західного боків складалася з земляного валу з частоколом й рову.

Східна лінія укріплень на надзаплавній терасі складалася з легкої дерев'яної стіни. З цього боку була чотиригранна надбрамна вежа та три брами. З півдня була брама з містком через рів, з заходу —- восьмигранна надбрамна вежа і брама з равелінами і мостами через рів. Загальна довжина укріплень, включаючи Замок і дерев'яну огорожу на Подолі, перевищувала 3200 сажнів.

Всередині фортеці розташовувалися численні громадські й приватні будівлі; церкви — Успенська, Петропавлівська (обидві в нагірній частині), Богоявленська (на Подолі); полкова та дві сотенні канцелярії, крамниці, шинок, два шпиталі, школа та інше.

Історія

Первісно тут була резиденція власників міста, з середини 17 ст. — адміністрація , що належало до гетьманських рангових маєтностей.

Зокрема, з 1663 тут була резиденція гетьмана І. М. Брюховецького, для якої відновлено дерев'яний палац і збудовано церкву.

На початку 18 століття «господарем» Гадяцького замку був Якубович Дем'ян Федорович (? — 9 травня 1724).

У 2-й половині 18 ст. фортецю частково реконструйовано, але після ліквідації татарської загрози вона втрачає військове значення й занепадає.

1832 на території Замку збудовано в'язницю (тепер у цьому будинку — ).

Збереглися залишки земляних укріплень.

Джерело

Гадяцька фортеця // Полтавщина : Енцикл. довід. / За ред. А. В. Кудрицького. — К. : УЕ, 1992. — С. 152. — .

Примітки

Кривошея В. В., Кривошея І. І., Кривошея О. В. Неурядова старшина. Гетьманщини. — К.: Стилос, 2009. — С. 424.

[1] Кривошея В. В., Кривошея І. І., Кривошея О. В. Неурядова старшина. Гетьманщини. — К.: Стилос, 2009. — С. 424.