Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Гаджі́єв Магоме́т Імадутди́нович (нар. 20 грудня 1907 — 12 травня 1942) — радянський офіцер-підводник, учасник німецько-радянської війни, Герой Радянського Союзу (1942).
| Гаджієв Магомет Імадутдинович | ||||||
|---|---|---|---|---|---|---|
| рос. Магомет Имадутдинович Гаджиев | ||||||
 | ||||||
| Народження | 20 грудня 1907 Мегеб | |||||
| Смерть | 12 травня 1942 (34 роки) Баренцове море | |||||
| Країна |  Російська імперія→ СРСР | |||||
| Вид збройних сил |  ВМФ СРСР | |||||
| Освіта | Санкт-Петербурзький військово-морський інститут | |||||
| Роки служби | 1920—1922, 1925—1942 | |||||
| Партія | КПРС | |||||
| Звання | Капітан II рангу | |||||
| Формування | Північний флот | |||||
| Командування | 1-й дивізіон підводних човнів | |||||
| Війни / битви | Громадянська війна в Росії Німецько-радянська війна | |||||
| Нагороди |
| |||||
 Гаджієв Магомет Імадутдинович у Вікісховищі | ||||||
Біографія
Народився 20 грудня 1907 року в аулі Мегеб, нині Гунібський район Дагестану. Батько за національністю даргинець, мати — лачка.. У офіційних документах радянської доби в графі національність вказувалось «аварець».
Старший брат Булача і Альберта Гаджієвих.
У 1913 році родина переїхала до міста Темір-Хан-Шура.
Початок військової кар'єри
Учасник громадянської війни з 1920 по 1922 роки в складі окремої саперної роти 2-ї Московської бригади курсантів та 1-ї кулеметної команди 2-го Дагестанського стрілецького полку 13-ї Дагестанської дивізії.
Після повернення до Темір-Хан-Шури у 1922 році вступив до 1-го Дагестанського педагогічного технікуму, який закінчив у 1925 році.
У серпні 1925 року за комсомольською путівкою направлений на навчання до Військово-морського училища імені М. В. Фрунзе (м. Ленінград). Член ВКП(б) з 1930 року.
На Чорноморському флоті
Після закінчення училища у 1931 році направлений на Чорноморський флот. З лютого по грудень 1931 року проходив службу на посаді командира БЧ-3 на підводному човні . У грудні 1931 року направлений на навчання до навчального загону підводного плавання імені С. М. Кірова. Після повернення до Севастополя у травні 1932 року призначений помічником командира підводного човна , а з травня 1933 року — виконувач обов'язки командира підводного човна Л-6 «Карбонарій».
Восени 1933 року М. Гаджієв виїхав до Миколаєва для прийняття під свою команду підводного човна нового типу «М» (Малютка) й супроводження його на Далекий Схід.
На Тихоокеанському флоті
Після переправки підводних човнів у Владивосток і збірки їх на , капітан-лейтенант Магомет Гаджієв прийняв під свою команду підводний човен серії М-VI, що увійшов до складу 2-го дивізіону підводних човнів 4-ї морської бригади Тихоокеанського флоту.
У грудні 1935 року велика група радянських моряків була нагороджена державними нагородами СРСР. Капітан-лейтенант М. Гаджієв був нагороджений орденом Леніна.
На початку квітня 1936 року переведений командиром підводного човна типу «Щука», яким до цього командував М. П. Єгипко.
Передвоєнні роки
3 грудня 1936 року М. Гаджиєв подав рапорт начальникові Військово-морської академії імені К. Є. Ворошилова з проханням зарахувати його кандидатом на вступ до командного факультету академії.
19 серпня 1937 року зарахований слухачем командного факультету, проте 28 вересня 1939 року був відкликаний з академії й направлений на Північний флот. Там отримав призначення на посаду начальника підводного відділу штабу флоту.
З 3 жовтня 1940 року — командир 1-го дивізіону підводних човнів.
Німецько-радянська війна
Звістку про початок німецько-радянської війни отримав радіограмою, оскільки саме перебував у морі на підводному човні Д-3.
Протягом 1941—1942 років здійснив 12 бойових походів на підводних човнах Д-3 «Червоногвардієць», К-2, К-3, К-21, . За цей же час воїнами дивізіону під командуванням капітана II рангу М. І. Гаджиєва потоплено 27 ворожих суден загальним тоннажем 100 000 тонн, з них за особистої участі комдива — 10 кораблів. При цьому дивізіон не зазнав жодної втрати.
У свій останній похід вийшов 28 квітня 1942 року на підводному човні під командуванням капітана III рангу Л. С. Потапова. 12 травня 1942 року підводники помітили німецький конвой у складі 7 суден: двох транспортів «Карл Леонград» і «Ермланд», двох сторожових та трьох протичовнових кораблів. У ході бою було потоплено 1 транспорт і 2 сторожових кораблі, проте й К-23 загинув у хвилях Баренцевого моря.
Нагороди і почесні звання
Указом Президії Верховної Ради СРСР від 23 жовтня 1942 року за мужність і героїзм, проявлені в боях з німецько-фашистськими загарбниками, капітанові 2-го рангу Гаджієву Магомету Імадутдиновичу присвоєне звання Героя Радянського Союзу (посмертно).
Також нагороджений двома орденами Леніна (23.12.1935, 23.10.1942), орденом Червоного Прапора (3.04.1942) і медаллю «XX років РСЧА» (1938).
Пам'ять
Ім'ям Магомета Гаджиєва названо:
- Місто Гаджієво, Мурманська область, Росія.
- Бухта Гаджієва в Антарктиді.
- , , Кавказ.
- , , Північний Кавказ.
- Гергебільська гідроелектростанція на річці .
- Вулиці в містах Буйнакськ, Дербент, Дивногорськ, Каспійськ, Махачкала, Полярний, Сєвєроморськ, селищах , , .
- радянського ВМФ.
У багатьох містах колишнього СРСР встановлено пам'ятники, барельєфи та меморіальні дошки.
Література
- Гаджиев Б. И. «Магомет Гаджиев от Дагестана до Антарктиды» — Махачкала: Юпитер, 1997 ().
Примітки
- НАРОД И ВОЙНА: 1941—1945 гг
- Народы Кавказа в Великой Отечественной войне: 1941—1945 гг
- Абдусамад Гамидов встретился с представителями города Гаджиево [ 25 січня 2016 у Wayback Machine.]
- . Архів оригіналу за 29 січня 2016. Процитовано 23 січня 2016.
- РИА «Дагестан»: Абдусамад Гамидов встретился с представителями города Гаджиево. [ 25 січня 2016 у Wayback Machine.](рос.)
- . Архів оригіналу за 29 січня 2016. Процитовано 23 січня 2016.
- . Архів оригіналу за 15 грудня 2013. Процитовано 6 грудня 2013.
- . Архів оригіналу за 12 грудня 2013. Процитовано 6 грудня 2013.
- . Архів оригіналу за 23 липня 2013. Процитовано 6 грудня 2013.
Посилання
Гаджієв Магомет Імадутдинович. // Сайт «Герои страны» (рос.).
- Мій Дагестан: Магомет Гаджиєв [ 11 грудня 2013 у Wayback Machine.] (рос.)
- Морська газета: 100-річчя М. І. Гаджиєва [ 13 грудня 2013 у Wayback Machine.] (рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Gadzhi yev Magome t Imadutdi novich nar 20 grudnya 1907 19071220 12 travnya 1942 radyanskij oficer pidvodnik uchasnik nimecko radyanskoyi vijni Geroj Radyanskogo Soyuzu 1942 Gadzhiyev Magomet Imadutdinovichros Magomet Imadutdinovich GadzhievNarodzhennya20 grudnya 1907 1907 12 20 MegebSmert12 travnya 1942 1942 05 12 34 roki Barencove moreKrayinaRosijska imperiya SRSRVid zbrojnih sil VMF SRSROsvitaSankt Peterburzkij vijskovo morskij institutRoki sluzhbi1920 1922 1925 1942PartiyaKPRSZvannyaKapitan II ranguFormuvannyaPivnichnij flotKomanduvannya1 j divizion pidvodnih chovnivVijni bitviGromadyanska vijna v Rosiyi Nimecko radyanska vijnaNagorodi Gadzhiyev Magomet Imadutdinovich u Vikishovishi U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Gadzhiyev BiografiyaNarodivsya 20 grudnya 1907 19071220 roku v auli Megeb nini Gunibskij rajon Dagestanu Batko za nacionalnistyu darginec mati lachka U oficijnih dokumentah radyanskoyi dobi v grafi nacionalnist vkazuvalos avarec Starshij brat Bulacha i Alberta Gadzhiyevih U 1913 roci rodina pereyihala do mista Temir Han Shura Pochatok vijskovoyi kar yeri Uchasnik gromadyanskoyi vijni z 1920 po 1922 roki v skladi okremoyi sapernoyi roti 2 yi Moskovskoyi brigadi kursantiv ta 1 yi kulemetnoyi komandi 2 go Dagestanskogo strileckogo polku 13 yi Dagestanskoyi diviziyi Pislya povernennya do Temir Han Shuri u 1922 roci vstupiv do 1 go Dagestanskogo pedagogichnogo tehnikumu yakij zakinchiv u 1925 roci U serpni 1925 roku za komsomolskoyu putivkoyu napravlenij na navchannya do Vijskovo morskogo uchilisha imeni M V Frunze m Leningrad Chlen VKP b z 1930 roku Na Chornomorskomu floti Pislya zakinchennya uchilisha u 1931 roci napravlenij na Chornomorskij flot Z lyutogo po gruden 1931 roku prohodiv sluzhbu na posadi komandira BCh 3 na pidvodnomu chovni U grudni 1931 roku napravlenij na navchannya do navchalnogo zagonu pidvodnogo plavannya imeni S M Kirova Pislya povernennya do Sevastopolya u travni 1932 roku priznachenij pomichnikom komandira pidvodnogo chovna a z travnya 1933 roku vikonuvach obov yazki komandira pidvodnogo chovna L 6 Karbonarij Voseni 1933 roku M Gadzhiyev viyihav do Mikolayeva dlya prijnyattya pid svoyu komandu pidvodnogo chovna novogo tipu M Malyutka j suprovodzhennya jogo na Dalekij Shid Na Tihookeanskomu floti Pislya perepravki pidvodnih chovniv u Vladivostok i zbirki yih na kapitan lejtenant Magomet Gadzhiyev prijnyav pid svoyu komandu pidvodnij choven seriyi M VI sho uvijshov do skladu 2 go divizionu pidvodnih chovniv 4 yi morskoyi brigadi Tihookeanskogo flotu U grudni 1935 roku velika grupa radyanskih moryakiv bula nagorodzhena derzhavnimi nagorodami SRSR Kapitan lejtenant M Gadzhiyev buv nagorodzhenij ordenom Lenina Na pochatku kvitnya 1936 roku perevedenij komandirom pidvodnogo chovna tipu Shuka yakim do cogo komanduvav M P Yegipko Peredvoyenni roki 3 grudnya 1936 roku M Gadzhiyev podav raport nachalnikovi Vijskovo morskoyi akademiyi imeni K Ye Voroshilova z prohannyam zarahuvati jogo kandidatom na vstup do komandnogo fakultetu akademiyi 19 serpnya 1937 roku zarahovanij sluhachem komandnogo fakultetu prote 28 veresnya 1939 roku buv vidklikanij z akademiyi j napravlenij na Pivnichnij flot Tam otrimav priznachennya na posadu nachalnika pidvodnogo viddilu shtabu flotu Z 3 zhovtnya 1940 roku komandir 1 go divizionu pidvodnih chovniv Nimecko radyanska vijna Zvistku pro pochatok nimecko radyanskoyi vijni otrimav radiogramoyu oskilki same perebuvav u mori na pidvodnomu chovni D 3 Protyagom 1941 1942 rokiv zdijsniv 12 bojovih pohodiv na pidvodnih chovnah D 3 Chervonogvardiyec K 2 K 3 K 21 Za cej zhe chas voyinami divizionu pid komanduvannyam kapitana II rangu M I Gadzhiyeva potopleno 27 vorozhih suden zagalnim tonnazhem 100 000 tonn z nih za osobistoyi uchasti komdiva 10 korabliv Pri comu divizion ne zaznav zhodnoyi vtrati U svij ostannij pohid vijshov 28 kvitnya 1942 roku na pidvodnomu chovni pid komanduvannyam kapitana III rangu L S Potapova 12 travnya 1942 roku pidvodniki pomitili nimeckij konvoj u skladi 7 suden dvoh transportiv Karl Leongrad i Ermland dvoh storozhovih ta troh protichovnovih korabliv U hodi boyu bulo potopleno 1 transport i 2 storozhovih korabli prote j K 23 zaginuv u hvilyah Barencevogo morya Nagorodi i pochesni zvannyaUkazom Prezidiyi Verhovnoyi Radi SRSR vid 23 zhovtnya 1942 roku za muzhnist i geroyizm proyavleni v boyah z nimecko fashistskimi zagarbnikami kapitanovi 2 go rangu Gadzhiyevu Magometu Imadutdinovichu prisvoyene zvannya Geroya Radyanskogo Soyuzu posmertno Takozh nagorodzhenij dvoma ordenami Lenina 23 12 1935 23 10 1942 ordenom Chervonogo Prapora 3 04 1942 i medallyu XX rokiv RSChA 1938 Pam yatBlok poshtovih marok Rosiyi 2007 roku Poshtova marka SRSR 1962 roku Im yam Magometa Gadzhiyeva nazvano Misto Gadzhiyevo Murmanska oblast Rosiya Buhta Gadzhiyeva v Antarktidi Kavkaz Pivnichnij Kavkaz Gergebilska gidroelektrostanciya na richci Vulici v mistah Bujnaksk Derbent Divnogorsk Kaspijsk Mahachkala Polyarnij Syevyeromorsk selishah radyanskogo VMF U bagatoh mistah kolishnogo SRSR vstanovleno pam yatniki barelyefi ta memorialni doshki LiteraturaGadzhiev B I Magomet Gadzhiev ot Dagestana do Antarktidy Mahachkala Yupiter 1997 ISBN 5 7895 0024 2 PrimitkiNAROD I VOJNA 1941 1945 gg Narody Kavkaza v Velikoj Otechestvennoj vojne 1941 1945 gg Abdusamad Gamidov vstretilsya s predstavitelyami goroda Gadzhievo 25 sichnya 2016 u Wayback Machine Arhiv originalu za 29 sichnya 2016 Procitovano 23 sichnya 2016 RIA Dagestan Abdusamad Gamidov vstretilsya s predstavitelyami goroda Gadzhievo 25 sichnya 2016 u Wayback Machine ros Arhiv originalu za 29 sichnya 2016 Procitovano 23 sichnya 2016 Arhiv originalu za 15 grudnya 2013 Procitovano 6 grudnya 2013 Arhiv originalu za 12 grudnya 2013 Procitovano 6 grudnya 2013 Arhiv originalu za 23 lipnya 2013 Procitovano 6 grudnya 2013 PosilannyaGadzhiyev Magomet Imadutdinovich Sajt Geroi strany ros Mij Dagestan Magomet Gadzhiyev 11 grudnya 2013 u Wayback Machine ros Morska gazeta 100 richchya M I Gadzhiyeva 13 grudnya 2013 u Wayback Machine ros