Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Вільнюська художня академія (лит. Vilniaus dailės akademija) — вищий навчальний навчальний заклад у Литві, має факультети у Вільнюсі, Каунасі, Тельшяй, Клайпеді. Ректор — професор Аудрюс Клімас, відомий литовський графічний дизайнер.
| Вільнюська художня академія | |
|---|---|
ВХА | |
 | |
| ?координати: ↑1529146 ·R (Вільнюс) | |
| Міжнародна назва | Vilnius Academy of Arts |
| Країна | Литва |
| Розташування |  Литва, м. Вільнюс |
| Засновано | 1793 |
| Ректор | Аудрюс Клімас |
| Студентів | 1694 |
| Членство у | d[2] |
| Випускники | |
| Штаб-квартира | Вільнюс |
| Адреса | Maironio g. 6, Vilnius, Lithuania |
| Сайт | vda.lt |
 Vilnius Art Academy у Вікісховищі | |
У 2007/2008 навчальному році навчалося 1621 бакалаврів, 370 магістрантів, налічувалося 32 докторанта, усього 2035 учнів. У 2014/2015 навчальному році на всіх факультетах навчалося 1694 студентів ступенів бакалавр, магістр та докторант. Академія має власну бібліотеку, шість галерей та видавництво (засноване у 1993 році).
Структура
В академії є факультети:
- Вільнюський
- Каунаський
- Тельшяйский
- Клайпедський
- Факультет магістратури та докторантури
Історія
У 1793 році в Головній школі Литви (у 1579—1781 Академія та університет Віленьської Спільноти Єзуїтів) була заснована кафедра архітектури, якою почав керувати професор Лаурінас Гуцявічюс. У 1797 році була заснована кафедра живопису і малювання. Деякий час нею керував професор Пранцішкус Смуглявічюс, потім професор Ян Рустем. У 1803 році Головна Віленська школа була перетворена на імператорський Віленський університет, в якому був заснований факультет літератури та вільних мистецтв, де викладали історію мистецтв. Була заснована кафедра скульптури. У 1832 університет було закрито. Мистецтво у Вільно викладалося у приватних студіях Канута Русецького та інших, пізніше у художній школі Івана Трутнєва.
У 1919 році у Вільно почав діяти Університет Стефана Баторія з відділенням витончених мистецтв зі студіями живопису, скульптури та графіки. У 1922 в Каунасі, в незалежній Литві, була заснована Каунаська художня школа зі студіями живопису (1923), графіки, скульптури (1926), декоративного живопису (1929), кераміки (1931), індустріального мистецтва (1938).
У 1940 році після прийняття закону про художні школи Каунаська художня школа та відділення витончених мистецтв вільнюського Університету Стефана Баторія були реорганізовані в Каунаську школу декоративно-ужиткового мистецтва та Вільнюську художню школу. У 1941 році Каунаська школа прикладного мистецтва була перейменована в Каунаський інститут прикладного та декоративного мистецтва, а вільнюська Художня школа — у Вільнюську художню академію. Під час Другої світової війни обидві школи закрили. Їх діяльність була відновлена у 1944 році (у Вільнюсі — як Вільнюський державний художній інститут). У 1951 році обидва інститути були об'єднані в Державний художній інститут. В інституті були кафедри за спеціальностями: живопис (мольбертний живопис, фреска та мозаїка, вітраж, театральна декорація), графіка, скульптура, архітектурна композиція і проектування, кераміка і художній текстиль (останні дві перенесені з Каунаса). У 1959 році в Каунасі було відкрито вечірнє відділення, що у 1983 році було перетворене на факультет промислового мистецтва.
У 1973 році були утворені два факультети — образотворчого мистецтва та прикладного мистецтва. У 1977 році в інституті значилося 16 кафедр. Готувалися художники зі спеціальностей: живопис, графіка, скульптура, декоративно-ужиткове мистецтво, інтер'єр та обладнання, ландшафтний дизайн, реставрація пам'яток архітектури, промислове мистецтво, художнє оформлення та моделювання виробів текстильної та легкої промисловості, монументально-декоративне мистецтво, мистецтвознавство.
У 1990 році навчальний заклад було перетворено в Вільнюську художню академію. У 1991 році був заснований Каунаський художній інститут.
Новітня історія
У 1991 році був прийнятий статут Академії. Того ж року від кафедри текстилю була відокремлена кафедра дизайну костюма. У 1992 році була заснована галерея Академії. Сейм Литви підтвердив статут ВХА. Перше звання почесного доктора отримав мистецтвознавець Владас Дрема. У 1993 році свою діяльність почало видання ВХА. Тоді ж спільно з інститутом Культури та мистецтва була впроваджена ступінь доктора мистецтвознавства.
У 1994 році ректором Академії став професор Арвидас Шалтянис. Впроваджено Інститут мистецтвознавства. У 1995 році було здійснено перехід до трьох ступеневої системи освіти: перша ступінь (основна) — бакалавріат, друга — магістратура і третя — докторантура. Було присвоєно перші звання Почесного професора. Кафедра графіки відзначила своє 190-річчя. Академія почала диспонувати студію на La Cite Internationale des Arts у Парижі.
У 1996 році було створено студію фотографії та відео-мистецтва. Академія вперше була представлена в інтернеті.
У 1997 році було зареєстровано Спілку литовських студентів-художників (з 2003 року — представництво студентів Вільнюської художньої академії). Академія приєдналася до CIRRUS, Асоціації найвищих мистецьких шкіл країн Балтії. Також цього року відзначалося 200 років від заснування кафедри живопису та був обраний новий Сенат академії.
У 1998 році було створено філію у місті Тельшяй. Академії була передана в будівля за адресою Майронйо, 3 у Вільнюсі.
у 1999 році було обрано ректора на ім'я Арвіс Шалтіаніс. Було відкрито кафедру реставрації.
У 2000 році було засновано кафедру менеджменту культури та культурної політики ЮНЕСКО. У палаці Гурецького у Вільнюсі на перетині вулиць Домінікон і Гаоно відкрито галерею Антанаса Тамошайтіса і Анастазії Тамошайтене «Жідініс» .
У 2002 році було відкрито кафедру дизайну інтер'єру. У 2003 році Каунаський художній інститут та філія у місті Тельшяй стали факультетами Академії. Було прийнято нову редакцію статуту Академії.
У 2004 році була сформована Рада Академії. Ректором обрали професора Адомаса Бутрімаса, який за фахом був археолог, а також був вихованцем історичного факультету Вільнюського університету. Клайпедська кафедра візуального дизайну відзначила 30-річчя.
У 2005 році відзначалося 200 років від заснування кафедри графіки. Свою діяльність почав Центр інновацій дизайну. Ухвалено посаду проректора стратегічного розвитку.
У 2006 році дипломні роботи бакалаврів і магістрів вперше були представлені громадськості. Академія вперше брала участь у міжнародній програмі магістратури «Сучасні практики мистецтва». Реорганізовано Інститут Мистецтвознавства.
У 2007 році професору Альфонсасу Андрюшкявичюсу була присвоєна Національна премія.
У 2008 році був обраний новий Сенат, його керівником став професор Алгімантас Мачюліс. Академія стала першим вищим навчальним закладом у Литві, що отримала міжнародну акредитацію усіх своїх освітніх програм.
У 2009 році ВХА брала участь у програмі «Вільнюс — культурна столиця Європи».
У 2010 році було схвалено нову структуру ВХА з факультетами у місті Тельшяй та Каунасі, три факультети у Вільнюсі реорганізовані у факультети бакалаврських та вищих програм.
У 2011 році новим тимчасовим ректором обрали професора Андрюса Клімаса. Ухвалений новий статут ВХА. Впроваджені ступні докторантури образотворчого мистецтва, дизайну та мистецтвознавства. Було обрано новий склад Сенату на чолі з головою доцентом доктором Євою Куйзінене. У 2013 році був урочисто відзначений 220-й ювілей Академії. Звання почесного доктора присвоєне Ромуалдасу Будрісу, почесного професора — Саулюсу Валісу.
У 2014 році ректором ВХА обрали професора Аудрюса Клімаса. Звання почесного професора присвоєне Кястутісу Запкусу.
Видатні студенти та викладачі
- Пятрас Александравічюс
- Бронюс Вішняускас
- Антанас Гудайтіс
- Владас Дрема
- Юозас Мікенас
- Вітаутас Юркунас
- Стасіс Красаускас
- Вітаутас Насвітіс
- Шарунас Саука
- Казіміра (Казе) Зімбліте
- Вітаутас Палайма
- Анатолій Стішко
Ректори
Див. також
Примітки
- — 2015.
- Zemlickas Gediminas. . Mokslo Lietuva Nr 19 (309) (лит.). Архів оригіналу за 29 січня 2009. Процитовано 12 березня 2009.
{{}}: Cite має пустий невідомий параметр:|description=(); Недійсний|deadlink=404() - Aleksandras Indriulaitis (16 грудня 2002). . Visuotinė lietuvių enciklopedija (лит.). Mokslo ir enciklopedijų leidybos centras. Архів оригіналу за 28 грудня 2017. Процитовано 28 грудня 2017.
Література
- Художній інститут Литви. Коротка енциклопедія. — Вільнюс: Головна редакція енциклопедій, 1989. — С. 624. — 672 с. — 50 000 примірників.
Посилання
- Vilniaus dailės akademija (офіційна сторінка) [ 16 березня 2009 у Wayback Machine.](лит.)(англ.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Vilnyuska hudozhnya akademiya lit Vilniaus dailes akademija vishij navchalnij navchalnij zaklad u Litvi maye fakulteti u Vilnyusi Kaunasi Telshyaj Klajpedi Rektor profesor Audryus Klimas vidomij litovskij grafichnij dizajner Vilnyuska hudozhnya akademiyaVHA akreditaciya koordinati 1529146 R Vilnyus Mizhnarodna nazva Vilnius Academy of ArtsKrayina LitvaRoztashuvannya Litva m VilnyusZasnovano 1793Rektor Audryus KlimasStudentiv 1694Chlenstvo u d 2 Vipuskniki Kategoriya Vipuskniki Vilnyuskoyi akademiyi mistectvShtab kvartira VilnyusAdresa Maironio g 6 Vilnius LithuaniaSajt vda lt Vilnius Art Academy u Vikishovishi U 2007 2008 navchalnomu roci navchalosya 1621 bakalavriv 370 magistrantiv nalichuvalosya 32 doktoranta usogo 2035 uchniv U 2014 2015 navchalnomu roci na vsih fakultetah navchalosya 1694 studentiv stupeniv bakalavr magistr ta doktorant Akademiya maye vlasnu biblioteku shist galerej ta vidavnictvo zasnovane u 1993 roci StrukturaV akademiyi ye fakulteti Vilnyuskij Kaunaskij Telshyajskij Klajpedskij Fakultet magistraturi ta doktoranturiIstoriyaPrancishkus Smuglyavichyus U 1793 roci v Golovnij shkoli Litvi u 1579 1781 Akademiya ta universitet Vilenskoyi Spilnoti Yezuyitiv bula zasnovana kafedra arhitekturi yakoyu pochav keruvati profesor Laurinas Gucyavichyus U 1797 roci bula zasnovana kafedra zhivopisu i malyuvannya Deyakij chas neyu keruvav profesor Prancishkus Smuglyavichyus potim profesor Yan Rustem U 1803 roci Golovna Vilenska shkola bula peretvorena na imperatorskij Vilenskij universitet v yakomu buv zasnovanij fakultet literaturi ta vilnih mistectv de vikladali istoriyu mistectv Bula zasnovana kafedra skulpturi U 1832 universitet bulo zakrito Mistectvo u Vilno vikladalosya u privatnih studiyah Kanuta Ruseckogo ta inshih piznishe u hudozhnij shkoli Ivana Trutnyeva Ferdinand Rushic pershij dekan viddilennya vitonchenih mistectv Universitetu Stefana Batoriya U 1919 roci u Vilno pochav diyati Universitet Stefana Batoriya z viddilennyam vitonchenih mistectv zi studiyami zhivopisu skulpturi ta grafiki U 1922 v Kaunasi v nezalezhnij Litvi bula zasnovana Kaunaska hudozhnya shkola zi studiyami zhivopisu 1923 grafiki skulpturi 1926 dekorativnogo zhivopisu 1929 keramiki 1931 industrialnogo mistectva 1938 U 1940 roci pislya prijnyattya zakonu pro hudozhni shkoli Kaunaska hudozhnya shkola ta viddilennya vitonchenih mistectv vilnyuskogo Universitetu Stefana Batoriya buli reorganizovani v Kaunasku shkolu dekorativno uzhitkovogo mistectva ta Vilnyusku hudozhnyu shkolu U 1941 roci Kaunaska shkola prikladnogo mistectva bula perejmenovana v Kaunaskij institut prikladnogo ta dekorativnogo mistectva a vilnyuska Hudozhnya shkola u Vilnyusku hudozhnyu akademiyu Pid chas Drugoyi svitovoyi vijni obidvi shkoli zakrili Yih diyalnist bula vidnovlena u 1944 roci u Vilnyusi yak Vilnyuskij derzhavnij hudozhnij institut U 1951 roci obidva instituti buli ob yednani v Derzhavnij hudozhnij institut V instituti buli kafedri za specialnostyami zhivopis molbertnij zhivopis freska ta mozayika vitrazh teatralna dekoraciya grafika skulptura arhitekturna kompoziciya i proektuvannya keramika i hudozhnij tekstil ostanni dvi pereneseni z Kaunasa U 1959 roci v Kaunasi bulo vidkrito vechirnye viddilennya sho u 1983 roci bulo peretvorene na fakultet promislovogo mistectva U 1973 roci buli utvoreni dva fakulteti obrazotvorchogo mistectva ta prikladnogo mistectva U 1977 roci v instituti znachilosya 16 kafedr Gotuvalisya hudozhniki zi specialnostej zhivopis grafika skulptura dekorativno uzhitkove mistectvo inter yer ta obladnannya landshaftnij dizajn restavraciya pam yatok arhitekturi promislove mistectvo hudozhnye oformlennya ta modelyuvannya virobiv tekstilnoyi ta legkoyi promislovosti monumentalno dekorativne mistectvo mistectvoznavstvo U 1990 roci navchalnij zaklad bulo peretvoreno v Vilnyusku hudozhnyu akademiyu U 1991 roci buv zasnovanij Kaunaskij hudozhnij institut Novitnya istoriya Budivlya Akademiyi na berezi richki Vilni Uzhupis Stara budivlya Akademiyi U 1991 roci buv prijnyatij statut Akademiyi Togo zh roku vid kafedri tekstilyu bula vidokremlena kafedra dizajnu kostyuma U 1992 roci bula zasnovana galereya Akademiyi Sejm Litvi pidtverdiv statut VHA Pershe zvannya pochesnogo doktora otrimav mistectvoznavec Vladas Drema U 1993 roci svoyu diyalnist pochalo vidannya VHA Todi zh spilno z institutom Kulturi ta mistectva bula vprovadzhena stupin doktora mistectvoznavstva U 1994 roci rektorom Akademiyi stav profesor Arvidas Shaltyanis Vprovadzheno Institut mistectvoznavstva U 1995 roci bulo zdijsneno perehid do troh stupenevoyi sistemi osviti persha stupin osnovna bakalavriat druga magistratura i tretya doktorantura Bulo prisvoyeno pershi zvannya Pochesnogo profesora Kafedra grafiki vidznachila svoye 190 richchya Akademiya pochala disponuvati studiyu na La Cite Internationale des Arts u Parizhi U 1996 roci bulo stvoreno studiyu fotografiyi ta video mistectva Akademiya vpershe bula predstavlena v interneti U 1997 roci bulo zareyestrovano Spilku litovskih studentiv hudozhnikiv z 2003 roku predstavnictvo studentiv Vilnyuskoyi hudozhnoyi akademiyi Akademiya priyednalasya do CIRRUS Asociaciyi najvishih misteckih shkil krayin Baltiyi Takozh cogo roku vidznachalosya 200 rokiv vid zasnuvannya kafedri zhivopisu ta buv obranij novij Senat akademiyi U 1998 roci bulo stvoreno filiyu u misti Telshyaj Akademiyi bula peredana v budivlya za adresoyu Majronjo 3 u Vilnyusi u 1999 roci bulo obrano rektora na im ya Arvis Shaltianis Bulo vidkrito kafedru restavraciyi U 2000 roci bulo zasnovano kafedru menedzhmentu kulturi ta kulturnoyi politiki YuNESKO U palaci Gureckogo u Vilnyusi na peretini vulic Dominikon i Gaono vidkrito galereyu Antanasa Tamoshajtisa i Anastaziyi Tamoshajtene Zhidinis U 2002 roci bulo vidkrito kafedru dizajnu inter yeru U 2003 roci Kaunaskij hudozhnij institut ta filiya u misti Telshyaj stali fakultetami Akademiyi Bulo prijnyato novu redakciyu statutu Akademiyi U 2004 roci bula sformovana Rada Akademiyi Rektorom obrali profesora Adomasa Butrimasa yakij za fahom buv arheolog a takozh buv vihovancem istorichnogo fakultetu Vilnyuskogo universitetu Klajpedska kafedra vizualnogo dizajnu vidznachila 30 richchya U 2005 roci vidznachalosya 200 rokiv vid zasnuvannya kafedri grafiki Svoyu diyalnist pochav Centr innovacij dizajnu Uhvaleno posadu prorektora strategichnogo rozvitku U 2006 roci diplomni roboti bakalavriv i magistriv vpershe buli predstavleni gromadskosti Akademiya vpershe brala uchast u mizhnarodnij programi magistraturi Suchasni praktiki mistectva Reorganizovano Institut Mistectvoznavstva U 2007 roci profesoru Alfonsasu Andryushkyavichyusu bula prisvoyena Nacionalna premiya U 2008 roci buv obranij novij Senat jogo kerivnikom stav profesor Algimantas Machyulis Akademiya stala pershim vishim navchalnim zakladom u Litvi sho otrimala mizhnarodnu akreditaciyu usih svoyih osvitnih program U 2009 roci VHA brala uchast u programi Vilnyus kulturna stolicya Yevropi U 2010 roci bulo shvaleno novu strukturu VHA z fakultetami u misti Telshyaj ta Kaunasi tri fakulteti u Vilnyusi reorganizovani u fakulteti bakalavrskih ta vishih program U 2011 roci novim timchasovim rektorom obrali profesora Andryusa Klimasa Uhvalenij novij statut VHA Vprovadzheni stupni doktoranturi obrazotvorchogo mistectva dizajnu ta mistectvoznavstva Bulo obrano novij sklad Senatu na choli z golovoyu docentom doktorom Yevoyu Kujzinene U 2013 roci buv urochisto vidznachenij 220 j yuvilej Akademiyi Zvannya pochesnogo doktora prisvoyene Romualdasu Budrisu pochesnogo profesora Saulyusu Valisu U 2014 roci rektorom VHA obrali profesora Audryusa Klimasa Zvannya pochesnogo profesora prisvoyene Kyastutisu Zapkusu Vidatni studenti ta vikladachiPyatras Aleksandravichyus Bronyus Vishnyauskas Antanas Gudajtis Vladas Drema Yuozas Mikenas Vitautas Yurkunas Stasis Krasauskas Vitautas Nasvitis Sharunas Sauka Kazimira Kaze Zimblite Vitautas Palajma Anatolij StishkoRektoriMyechislovas Bulaka 1944 1945 Vitautas Yurkunas 1951 1953 Vitautas Mackyavichyus 1953 1974 Vincentas Gyachas 1974 1988 Vitautas Bredikis 1988 1994 Arvidas Shaltyanis 1994 2004 Adomas Butrimas 2004 2012 2012 Div takozhLitovska akademiya muziki i teatruPrimitki 2015 Zemlickas Gediminas Mokslo Lietuva Nr 19 309 lit Arhiv originalu za 29 sichnya 2009 Procitovano 12 bereznya 2009 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Cite maye pustij nevidomij parametr description dovidka Nedijsnij deadlink 404 dovidka Aleksandras Indriulaitis 16 grudnya 2002 Visuotine lietuviu enciklopedija lit Mokslo ir enciklopediju leidybos centras Arhiv originalu za 28 grudnya 2017 Procitovano 28 grudnya 2017 LiteraturaHudozhnij institut Litvi Korotka enciklopediya Vilnyus Golovna redakciya enciklopedij 1989 S 624 672 s 50 000 primirnikiv PosilannyaVilniaus dailes akademija oficijna storinka 16 bereznya 2009 u Wayback Machine lit angl