Віллевальде Богдан Павлович

Богда́н (Го́тфрід) Па́влович Віллева́льде (нім. Gottfried Willewalde; 12 січня 1819, Павловськ — 24 березня 1903, Дрезден) — російський художник-баталіст, академік з 1945 року, заслужений професор батального живопису з 1888 року, професор Імператорської академії мистецтв. Батько живописців та .

Віллевальде Богдан Павлович
нім. Gottfried Willewalde
гравюра роботи Якова Андреєва
Народження	31 грудня 1818 (12 січня 1819) Павловськ, ^d, Санкт-Петербурзька губернія, Російська імперія
Смерть	11 (24) березня 1903 (84 роки)
	Дрезден, Німецький Райх^[1]
Країна	Російська імперія
Жанр	батальний жанр
Навчання	Петербурзька академія мистецтв (1842)
Діяльність	художник, battle painter, портретист, genre painter
Напрямок	академізм
Роки творчості	1838^[2] — 1903^[2]
Вчитель	Брюллов Карл Павлович і ^d
Відомі учні	^d, Самокиш Микола Семенович, Ковалевський Павло Осипович, ^d, ^d, ^d, ^d і Штернберг Василь Іванович
Працівник	Петербурзька академія мистецтв
Діти	^d
Роботи в колекції	Ермітаж, Єкатеринбурзький музей образотворчих мистецтв і Іркутський обласний художній музей
Нагороди
Віллевальде Богдан Павлович у Вікісховищі

Біографія

Народився 31 грудня 1818 [12 січня 1819](18190112) року у місті Павловську (нині у складі Пушкінського району Санкт-Петербурга, Росія) у сім'ї вихідця з Баварії. Початкову художню освіту здобув у Карла Юнгштедта. Упродовж 1838—1842 років навчався у Петербурзькій академії мистецтв. Займався як вільний слухач спочатку у Карла Брюлловаа, потім у батальному класі у . Одночасно з навчанням протягом 1840—1842 років викладав у Малювальній школі Товариства заохочення художників. За час навчання в академії отримав у 1838 році — дві малі, у 1839 році — велику срібну, у 1841 році — малу золоту, у 1842 році — велику золоту медалі і звання художника 1-го класу за картину «Бій при Фершампенуазі» (зберігається в Ермітажі).

У 1843 році, як пенсіонер Академії мистецтв, вирушив до Європи. Якийсь час жив у Німеччині, потім переїхав до Італії. У 1844 році відкликаний раніше закінчення терміну пенсіонерства до Санкт-Петербурга для завершення робіт померлого Олександра Зауервейда. У 1845 році обраний академіком. У 1848 році за картини «Бій при Гісгюбілі» та «Битва під Парижем» отримав звання професора батального живопису. Того ж року очолив батальний клас Петербурзької академії мистецтв, яким керував аж до 1894 року. Серед учнів: , , , , , Василь Штенберг. Помер у Дрездені 11 [24] березня 1903 року.

Творчість

Писав переважно батальні картини. Серед них:

• «Бій при Кульмі» (середина 1840-х, розпочата Олександром Зауервейдом);
• «Битва під Лейпцигом. 1813 рік» (середина 1840-х, розпочата Олександром Зауервейдом; Нижньотагільський музей образотворчих мистецтв);
• «Взяття Парижу» (середина 1840-х, розпочата Олександром Зауервейдом);
• «Відступ французів» (1846, );
• «Битва при Гісгюбілі 16 серпня 1813 року» (1848?);
• «Епізод із угорської війни 1848 року» (Державний Російський музей);
• «Урочистий в'їзд імператора Олександра ІІ в Москву для коронації у 1856 році» (1859);
• «Взяття Шуміли» (1860, Калузький музей образотворчих мистецтв);
• «Відкриття пам'ятника «Тисячоліття Росії» в Новгороді» (1863, Національна галерея Вірменії);
• «Битва під Карсом 17 вересня 1855 року» (1866);
• «Атака лейб-гусарів під Варшавою у 1831 році» (1872, Третьяковська галерея);
• «Перехід російських військ через Аджарську ущелину на Кавказі» (1872, Третьяковська галерея);
• «Російські війська на Монмартрі» (1880);
• «Сьогодні ти, а завта я! Кульм, 1813 рік» (1886, Вологодська обласна картинна галерея);
• «Козаки і башкири в Кельні у 1815 році» (1887, Третьяковська галерея);
• «Сцена біля колодязя» (1890, Омський обласний музей образотворчих мистецтв);
• «Переправа через Березину» (1891, Іркутський обласний художній музей).

Також написав низку портретів: Олександра Зауервейда (), «Старий учитель» (1900, ) та інші.

«Битва під Парижем»	«Епізод із угорської війни 1848 року»	«Атака лейб-гусарів під Варшавою у 1831 році»	«Козаки в Бауцені, 1813»

Брав участь у виставках з 1842 року (Петербурзької академії мистецтв та інших). Його роботи експонувалися на Всесвітніх виставках у Парижі у 1867 році, Відні у 1873 році, виставках в Антверпені у 1885 році, Берліні у 1886 році.

У мистецтві

Портрети Богдана Віллевальде виконали Карл Крістіан Фоґель фон Фоґельштейн (1845, картон), Яків Андреєв (1900-ті, гравюра, див. картку).

Примітки

1. https://rkd.nl/explore/artists/352217
2. RKDartists
   d:Track:Q17299517
3. Виллевальде Богдан Павлович / Инвестиции в искусство. (рос.)

Література

• Вилльевальде Богдан (Готфрид) Павлович // Художники народов СССР. Биобиблиографический словарь. Том 2. — Москва: Искусство, 1972. — с. 269 (рос.);
• Вилльевальде Богдан (Готфрид) Павлович // Популярная художественная энциклопедия. Книга І (А—М). Советская энциклопедия. Москва. 1986. С. 134 (рос.)