Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Ця стаття має кілька недоліків. Будь ласка, допоможіть удосконалити її або обговоріть ці проблеми на .
|
Імператорське товариство заохочення мистецтв (російською — Императорское общество поощрения художеств, ОПХ), філантропічне товариство любителів мистецтва в Петербурзі (1821–1929). Існувало в Санкт-Петербурзі до 1929 року, було найстарішим в Росії — його історія відраховується з 1820 року. До 1882 року воно іменувалося Товариством заохочення художників. Засноване дворянами-меценатами.
| Імператорське товариство заохочення мистецтв | |
|---|---|
 Будівля Імператорського товариства заохочення мистецтв на Великій Морській вулиці в Санкт-Петербурз. Фотографія. 1912 | |
| Тип | організація |
| Засновано | 1821 |
| Розпущено | 1929 |
| Правовий статус | асоціація |
| Країна |  Російська імперія ·  Російська СФРР |
| Штаб-квартира | d |
 Імператорське товариство заохочення мистецтв у Вікісховищі | |
Історія
Товариство заохочення художників було засновано групою меценатів (І. А. Гагарін, П. А. Кікін, О. І. Дмитрієв-Мамонов та ін.) з метою сприяти розвитку образотворчих мистецтв, поширенню художніх знань, освіті художників і скульпторів і т. п. 30 листопада 1821 року вони спільно з флігель-ад'ютантом Л. І. Кілем (автором) і начальником корпусу військових топографів полковником Ф. Ф. Шубертом склали «Основні правила для керівництва до діяльності Товариства заохочення художників», які лягли в основу статуту товариства, затвердженого 28 квітня 1833 года Миколою I. З моменту заснування товариство знаходилося під заступництвом імператора.
Товариство влаштовувало виставки, конкурси, дбало про збут творів. Подавало матеріальну допомогу на студії за кордоном й інші потреби, з якої користалися й українські мистці: Т. Шевченко, І. Сошенко, С. Алексєєв, А. Мокрицький, Г. Лапченко, П. Борисполець, К. Трутовський, С. Васильківський, М. Самокиша.
Ще до затвердження статуту на гранти суспільства (так званий пенсіон) за кордон для навчання їздили молоді художники: К. П. Брюллов і О. П. Брюллов (1822), О. А. Іванов (1827); товариство сприяло звільненню талановитих кріпаків художників з кріпацтва, надавало їм матеріальну підтримку (брати Чернецови, Т. Г. Шевченко, , О. А. Агін та інші).
Товариство зіграло найважливішу роль в пропаганді образотворчого мистецтва шляхом тиражування творів, завдяки товариству в Росії серйозно було просунути розвиток естампу: літографії і ксилографії.
При суспільстві були школа з майстернями і музей з бібліотекою і постійної художньою виставкою. Художньо-промисловий музей був організований в 1870 році з ініціативи секретаря товариства Д. В. Григоровича; основу його фонду склала колекція предметів прикладного мистецтва . Директором музею став Д. В. Григорович. У період 1899—1914 років його очолював , в 1914—1917 — П. П. Гнєдич, з 1917 року — С. П. Яремич.
У 1860-і роки Товариство заснувало відкриті щорічні конкурси з живопису і прикладних мистецтв, за результатами яких присуджувалися іменні грошові премії: ім. — з жанрового живопису, ім. графа — за пейзажі, ім. графа — за ліплення, ім. — за історичний жанр (гравірування? []), ім. — за гравюру на дереві, ім. — за декоративний живопис, ім. В. Л. Наришкіна — за різьбу по дереву.
Саме суспільство складалося з невизначеного числа дійсних членів, членів-учасників і членів-кореспондентів. Для управління справами товариства збори дійсних членів обирали з-поміж себе комітет, який завідував усім майном і сумами товариства, влаштовував виставки картин, визначав допомогу на утримання художникам, а так само і грошові позики під заставу їхніх творів і т.п. Суспільству було надано право доводити безпосередньо до найвищого слуху відомості про «предмети, що відносяться до заохочення мистецтв у Росії і про художників, що відзначаються»; воно могло видавати медалі для заохочення художників і на честь знаменитих російських художників, а також іноземних, які присвятили свої праці Росії. Суспільству дозволялося видавати художні твори. Щорічно товариство призначало конкурс на премії, що видаються в нагороду за кращі твори російських художників.
Згідно зі статутом 1882 року товариство взяло найменування - Імператорське товариство заохочення мистецтв.
Капітал товариства на 1 вересня 1900 року складав 211 039 руб. Прихід в 1900-1901 роках був обчислений в 101 077 руб., витрата - в 101032 руб. Виставки суспільства залучили понад 56 тисяч відвідувачів і сприяли продажу художніх творів на 33900 руб. До 1 січня 1901 року в особистому складі суспільства значилося: осіб імператорського прізвища - 14, дійсних членів - 74, членів-учасників - 173, а всього - 261 особа. З 1878 року головувала принцеса Ольденбурзька.
З 1892 року Комітет товариства видавав журнал «Мистецтво і художня промисловість» («Искусство и художественная промышленность»), який з січня 1901 року було замінено щомісячним виданням «Художні скарби Росії» («Художественные сокровища России») під редакцією О. М. Бенуа (виходив до 1907 року; з 1903 - під редакцією А. В. Прахова).
Головами Комітету товариства були (до 1834), (1835-1836), (1836-1838), (1838-1839); з 1840 року цей пост займали представники імператорського прізвища: (до 1851), його вдова велика княгиня (до 1875), їхня дочка принцеса Євгенія Ольденбурзька (до 1915), великий князь (до 1917). Поточною роботою керували секретарі: Ф. Ф. Шуберт (1820-1833), (1833-1842), (1853-1856), (1856-1864), Д. В. Григорович (1864-1884), (1884-1900), М. К. Реріх (1901-1906); В. І. Зарубін (1906-1917).
Малювальна школа
Товариство з 1857 утримувало в Петербурзі рисувальну школу.
Положення (і штати) про державну Художню школу імператор Микола I підписав 29 вересня 1839 року. Спочатку вчили тільки кресленню, малюванню і ліпленню . Метою відкриття школи була підготовка майстрів для художньої промисловості (з робітничого середовища) і викладачів для подібних шкіл (невеликі приватні художні школи і малярські класи при промислових підприємствах існували з 1806 року). Прийом учнів проводився круглий рік. Навчання було безкоштовним.
У грудні 1857 року через відомства Міністерства фінансів школа була передана Товариству заохочення мистецтв; навчання стало платним, але найздібніших з часом стали звільняти від плати і навіть давати стипендії. У 1889 році були відкриті перші приміські відділення школи для незаможних дітей. З 1901 року по два випускника школи прямували в закордонні відрядження.
Спочатку школа розташовувалася в будівлі Петербурзької митниці; в 1878 році вона переїхала в будинок товариства.
Довгий час викладали в школі (1865-1867, 1875-1913), (1865-1885), (1870-1891), а в 1876 році в числі викладачів з'явився випускник цієї школи . В 1878 році історію мистецтв, акварельний живопис і створення декоративних малюнків в художній школі почав викладати ; з 1881 року він був її директором. З 1887 року тут викладали , , , .
У 1906 році директором школи став М. К. Реріх, який створив художньо-промислові майстерні: рукодільна і ткацька (1908), іконописна (1909), кераміки та живопису по порцеляні (1910), карбування (1913) та інші. Історію мистецтв був запрошений читати . На запрошення Реріха в школі викладали І. Я. Білібін, , , Д. М. Кардовський, , О. В. Щусєв.
Після Жовтневої революції, з липня 1918 року, функції малювальної школи стали виконувати безкоштовні «Курси малювання і креслення» на Ливарному проспекті, що перетворилися згодом в Ленінградське художнє училище імені В. А. Сєрова.
Будівля
Спочатку збори Товариства проходили на квартирі князя І. А. Гагаріна в будинку на розі набережній річки Мойки і Зимньої канавки (будинок № 48). У 1831 році було отримано дозвіл безкоштовно проводити збори в одному з приміщень Румянцевського музеума (Англійська набережна, 44). Пізніше збори влаштовувалися в будинку на Екатерінгофскому проспекті (нині — проспект Римського-Корсакова, будинок № 31), з 1855 року — в будинку Тура (4-5-та лінії Васильєвського острова будинок № 4).
Спеціальна будівля для Імператорського товариства заохочення мистецтв було побудовано на місці отриманого від скарбниці в 1870 р. Товариством заохочення мистецтв колишнього обер-поліцмейстерской будинку на , № 38. В 1877 1878 рр. будівля була перебудована за проектом М. Є. Месмахера, а в 1890—1893 рр. ще раз перебудовано за проектом архітектора , після чого будівля отримала існуючий нині вигляд. Фасад будівлі, що виходить на набережну Мийки (будинок № 83), був також перебудований Кітнером.
У будівлі розмістилися Малювальна школа, художньо-промисловий музей, художній магазин і виставкові зали.
З 1932 року в будівлі знаходилася Ленінградська організація Спілки художників РРФСР, а в подальшому — її правонаступник Санкт-Петербурзьке відділення .
Примітки
- Большая российская энциклопедия : [в 36 т.] / председ. ред. кол. Ю. С. Осипов, отв. ред. С. Л. Кравец. — М. : Науч. изд-во «БРЭ», 2004—2017. (рос.)
- [http: // www .nlr.ru / e-res / law_r / search.php? part = 342 & regim = 3 ] // Полное собрание законов Российской империи, зібрання друге. — СПб. : Друкарня II відділення Власної Його Імператорської Величності канцелярії, 1834. — С. 238-243.
- У 1830 році «закордонний пенсіон» отримали Н. Г. Чернецов і О. В. Тиранов .
- У різні роки матеріальну допомогу суспільства отримували учні Академії художеств В. В. Верещагін, , , П. З. Захаров, М. П. і П. К. Клодти, І. Н. Крамськой, , Л. Ф. Лагоріо, , К. Є. Маковський, , , П. П. Чистяков та ін.
- В цей період тут викладав датський скульптор , учнем якого був Олександр Опекушин.
- А. П. Новицький. Панов Іван Степанович // Русский биографический словарь : в 25 т. — СПб.—М., 1896—1918. (рос.)
- . Архів оригіналу за 17 червня 2021. Процитовано 18 листопада 2020.
Література
- Григорович Д. В. Рисовальная школа и художественно-промышленный музей в С.-Петербурге. — СПб., 1870
- Столпянский П. М. Старый Петербург и Общество поощрения художеств, Л., 1926
- Макаренко Н. Школа Императорского Общества Поощрения художеств (1839—1914). — Пг., 1914
- Кузнецов С. О. Вклад представителей рода Строгановых и Д. В. Григоровича в реформирование Общества поощрения художников в 1860—1870-е гг. // Известия Санкт-Петербургской Лесотехнической академии. Вып. 178. СПб., 2006. С.300—317
- Художественные общества // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)
- Северюхин Д. Я., Лейкинд О. Л. Золотой век художественных объединений в России и СССР. — СПб.: Изд-во Чернышева, 1992. — С.177-183
- Власов В. Г. Общество Поощрения художников (с 1882 г. — Императорское общество Поощрения художеств // Власов В. Г. Новый энциклопедический словарь изобразительного искусства. — В 10 т. — СПб.: Азбука-Классика. — Т. VI, 2007. — С. 395—397
- Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — .
Посилання
- Товариство заохочування художників // Шевченківська енциклопедія : у 6 т. / Гол. ред. М. Г. Жулинський. — Київ : Ін-т літератури ім. Т. Г. Шевченка, 2015. — Т. 6: Т—Я. — С. 270-271.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Cya stattya maye kilka nedolikiv Bud laska dopomozhit udoskonaliti yiyi abo obgovorit ci problemi na storinci obgovorennya Cyu stattyu treba vikifikuvati dlya vidpovidnosti standartam yakosti Vikipediyi Bud laska dopomozhit dodavannyam dorechnih vnutrishnih posilan abo vdoskonalennyam rozmitki statti listopad 2020 Cya stattya mozhe mistiti pomilki perekladu z inshoyi movi Bud laska dopomozhit polipshiti pereklad perevirivshi jogo yakist i pogodivshi vmist zi stilistichnimi pravilami Vikipediyi Original ne zaznacheno Bud laska ukazhit jogo listopad 2020 Imperatorske tovaristvo zaohochennya mistectv rosijskoyu Imperatorskoe obshestvo pooshreniya hudozhestv OPH filantropichne tovaristvo lyubiteliv mistectva v Peterburzi 1821 1929 Isnuvalo v Sankt Peterburzi do 1929 roku bulo najstarishim v Rosiyi jogo istoriya vidrahovuyetsya z 1820 roku Do 1882 roku vono imenuvalosya Tovaristvom zaohochennya hudozhnikiv Zasnovane dvoryanami mecenatami Imperatorske tovaristvo zaohochennya mistectvBudivlya Imperatorskogo tovaristva zaohochennya mistectv na Velikij Morskij vulici v Sankt Peterburz Fotografiya 1912Tip organizaciyaZasnovano 1821Rozpusheno 1929Pravovij status asociaciyaKrayina Rosijska imperiya Rosijska SFRRShtab kvartira d Imperatorske tovaristvo zaohochennya mistectv u VikishovishiIstoriyaTovaristvo zaohochennya hudozhnikiv bulo zasnovano grupoyu mecenativ I A Gagarin P A Kikin O I Dmitriyev Mamonov ta in z metoyu spriyati rozvitku obrazotvorchih mistectv poshirennyu hudozhnih znan osviti hudozhnikiv i skulptoriv i t p 30 listopada 1821 roku voni spilno z fligel ad yutantom L I Kilem avtorom i nachalnikom korpusu vijskovih topografiv polkovnikom F F Shubertom sklali Osnovni pravila dlya kerivnictva do diyalnosti Tovaristva zaohochennya hudozhnikiv yaki lyagli v osnovu statutu tovaristva zatverdzhenogo 28 kvitnya 1833 goda Mikoloyu I Z momentu zasnuvannya tovaristvo znahodilosya pid zastupnictvom imperatora Tovaristvo vlashtovuvalo vistavki konkursi dbalo pro zbut tvoriv Podavalo materialnu dopomogu na studiyi za kordonom j inshi potrebi z yakoyi koristalisya j ukrayinski mistci T Shevchenko I Soshenko S Aleksyeyev A Mokrickij G Lapchenko P Borispolec K Trutovskij S Vasilkivskij M Samokisha She do zatverdzhennya statutu na granti suspilstva tak zvanij pension za kordon dlya navchannya yizdili molodi hudozhniki K P Bryullov i O P Bryullov 1822 O A Ivanov 1827 tovaristvo spriyalo zvilnennyu talanovitih kripakiv hudozhnikiv z kripactva nadavalo yim materialnu pidtrimku brati Chernecovi T G Shevchenko O A Agin ta inshi Tovaristvo zigralo najvazhlivishu rol v propagandi obrazotvorchogo mistectva shlyahom tirazhuvannya tvoriv zavdyaki tovaristvu v Rosiyi serjozno bulo prosunuti rozvitok estampu litografiyi i ksilografiyi Pri suspilstvi buli shkola z majsternyami i muzej z bibliotekoyu i postijnoyi hudozhnoyu vistavkoyu Hudozhno promislovij muzej buv organizovanij v 1870 roci z iniciativi sekretarya tovaristva D V Grigorovicha osnovu jogo fondu sklala kolekciya predmetiv prikladnogo mistectva Direktorom muzeyu stav D V Grigorovich U period 1899 1914 rokiv jogo ocholyuvav v 1914 1917 P P Gnyedich z 1917 roku S P Yaremich U 1860 i roki Tovaristvo zasnuvalo vidkriti shorichni konkursi z zhivopisu i prikladnih mistectv za rezultatami yakih prisudzhuvalisya imenni groshovi premiyi im z zhanrovogo zhivopisu im grafa za pejzazhi im grafa za liplennya im za istorichnij zhanr graviruvannya utochniti im za gravyuru na derevi im za dekorativnij zhivopis im V L Narishkina za rizbu po derevu Same suspilstvo skladalosya z neviznachenogo chisla dijsnih chleniv chleniv uchasnikiv i chleniv korespondentiv Dlya upravlinnya spravami tovaristva zbori dijsnih chleniv obirali z pomizh sebe komitet yakij zaviduvav usim majnom i sumami tovaristva vlashtovuvav vistavki kartin viznachav dopomogu na utrimannya hudozhnikam a tak samo i groshovi poziki pid zastavu yihnih tvoriv i t p Suspilstvu bulo nadano pravo dovoditi bezposeredno do najvishogo sluhu vidomosti pro predmeti sho vidnosyatsya do zaohochennya mistectv u Rosiyi i pro hudozhnikiv sho vidznachayutsya vono moglo vidavati medali dlya zaohochennya hudozhnikiv i na chest znamenitih rosijskih hudozhnikiv a takozh inozemnih yaki prisvyatili svoyi praci Rosiyi Suspilstvu dozvolyalosya vidavati hudozhni tvori Shorichno tovaristvo priznachalo konkurs na premiyi sho vidayutsya v nagorodu za krashi tvori rosijskih hudozhnikiv Zgidno zi statutom 1882 roku tovaristvo vzyalo najmenuvannya Imperatorske tovaristvo zaohochennya mistectv Kapital tovaristva na 1 veresnya 1900 roku skladav 211 039 rub Prihid v 1900 1901 rokah buv obchislenij v 101 077 rub vitrata v 101032 rub Vistavki suspilstva zaluchili ponad 56 tisyach vidviduvachiv i spriyali prodazhu hudozhnih tvoriv na 33900 rub Do 1 sichnya 1901 roku v osobistomu skladi suspilstva znachilosya osib imperatorskogo prizvisha 14 dijsnih chleniv 74 chleniv uchasnikiv 173 a vsogo 261 osoba Z 1878 roku golovuvala princesa Oldenburzka Z 1892 roku Komitet tovaristva vidavav zhurnal Mistectvo i hudozhnya promislovist Iskusstvo i hudozhestvennaya promyshlennost yakij z sichnya 1901 roku bulo zamineno shomisyachnim vidannyam Hudozhni skarbi Rosiyi Hudozhestvennye sokrovisha Rossii pid redakciyeyu O M Benua vihodiv do 1907 roku z 1903 pid redakciyeyu A V Prahova Golovami Komitetu tovaristva buli do 1834 1835 1836 1836 1838 1838 1839 z 1840 roku cej post zajmali predstavniki imperatorskogo prizvisha do 1851 jogo vdova velika knyaginya do 1875 yihnya dochka princesa Yevgeniya Oldenburzka do 1915 velikij knyaz do 1917 Potochnoyu robotoyu keruvali sekretari F F Shubert 1820 1833 1833 1842 1853 1856 1856 1864 D V Grigorovich 1864 1884 1884 1900 M K Rerih 1901 1906 V I Zarubin 1906 1917 Malyuvalna shkola Tovaristvo z 1857 utrimuvalo v Peterburzi risuvalnu shkolu Polozhennya i shtati pro derzhavnu Hudozhnyu shkolu imperator Mikola I pidpisav 29 veresnya 1839 roku Spochatku vchili tilki kreslennyu malyuvannyu i liplennyu Metoyu vidkrittya shkoli bula pidgotovka majstriv dlya hudozhnoyi promislovosti z robitnichogo seredovisha i vikladachiv dlya podibnih shkil neveliki privatni hudozhni shkoli i malyarski klasi pri promislovih pidpriyemstvah isnuvali z 1806 roku Prijom uchniv provodivsya kruglij rik Navchannya bulo bezkoshtovnim U grudni 1857 roku cherez vidomstva Ministerstva finansiv shkola bula peredana Tovaristvu zaohochennya mistectv navchannya stalo platnim ale najzdibnishih z chasom stali zvilnyati vid plati i navit davati stipendiyi U 1889 roci buli vidkriti pershi primiski viddilennya shkoli dlya nezamozhnih ditej Z 1901 roku po dva vipusknika shkoli pryamuvali v zakordonni vidryadzhennya Spochatku shkola roztashovuvalasya v budivli Peterburzkoyi mitnici v 1878 roci vona pereyihala v budinok tovaristva Dovgij chas vikladali v shkoli 1865 1867 1875 1913 1865 1885 1870 1891 a v 1876 roci v chisli vikladachiv z yavivsya vipusknik ciyeyi shkoli V 1878 roci istoriyu mistectv akvarelnij zhivopis i stvorennya dekorativnih malyunkiv v hudozhnij shkoli pochav vikladati z 1881 roku vin buv yiyi direktorom Z 1887 roku tut vikladali U 1906 roci direktorom shkoli stav M K Rerih yakij stvoriv hudozhno promislovi majsterni rukodilna i tkacka 1908 ikonopisna 1909 keramiki ta zhivopisu po porcelyani 1910 karbuvannya 1913 ta inshi Istoriyu mistectv buv zaproshenij chitati Na zaproshennya Reriha v shkoli vikladali I Ya Bilibin D M Kardovskij O V Shusyev Pislya Zhovtnevoyi revolyuciyi z lipnya 1918 roku funkciyi malyuvalnoyi shkoli stali vikonuvati bezkoshtovni Kursi malyuvannya i kreslennya na Livarnomu prospekti sho peretvorilisya zgodom v Leningradske hudozhnye uchilishe imeni V A Syerova BudivlyaVerhnya chastina fasadu po Velikij Morskij vulici Spochatku zbori Tovaristva prohodili na kvartiri knyazya I A Gagarina v budinku na rozi naberezhnij richki Mojki i Zimnoyi kanavki budinok 48 U 1831 roci bulo otrimano dozvil bezkoshtovno provoditi zbori v odnomu z primishen Rumyancevskogo muzeuma Anglijska naberezhna 44 Piznishe zbori vlashtovuvalisya v budinku na Ekateringofskomu prospekti nini prospekt Rimskogo Korsakova budinok 31 z 1855 roku v budinku Tura 4 5 ta liniyi Vasilyevskogo ostrova budinok 4 Specialna budivlya dlya Imperatorskogo tovaristva zaohochennya mistectv bulo pobudovano na misci otrimanogo vid skarbnici v 1870 r Tovaristvom zaohochennya mistectv kolishnogo ober policmejsterskoj budinku na 38 V 1877 1878 rr budivlya bula perebudovana za proektom M Ye Mesmahera a v 1890 1893 rr she raz perebudovano za proektom arhitektora pislya chogo budivlya otrimala isnuyuchij nini viglyad Fasad budivli sho vihodit na naberezhnu Mijki budinok 83 buv takozh perebudovanij Kitnerom U budivli rozmistilisya Malyuvalna shkola hudozhno promislovij muzej hudozhnij magazin i vistavkovi zali Z 1932 roku v budivli znahodilasya Leningradska organizaciya Spilki hudozhnikiv RRFSR a v podalshomu yiyi pravonastupnik Sankt Peterburzke viddilennya PrimitkiBolshaya rossijskaya enciklopediya v 36 t predsed red kol Yu S Osipov otv red S L Kravec M Nauch izd vo BRE 2004 2017 ros http www nlr ru e res law r search php part 342 amp regim 3 Polnoe sobranie zakonov Rossijskoj imperii zibrannya druge SPb Drukarnya II viddilennya Vlasnoyi Jogo Imperatorskoyi Velichnosti kancelyariyi 1834 S 238 243 U 1830 roci zakordonnij pension otrimali N G Chernecov i O V Tiranov U rizni roki materialnu dopomogu suspilstva otrimuvali uchni Akademiyi hudozhestv V V Vereshagin P Z Zaharov M P i P K Klodti I N Kramskoj L F Lagorio K Ye Makovskij P P Chistyakov ta in V cej period tut vikladav datskij skulptor uchnem yakogo buv Oleksandr Opekushin A P Novickij Panov Ivan Stepanovich Russkij biograficheskij slovar v 25 t SPb M 1896 1918 ros Arhiv originalu za 17 chervnya 2021 Procitovano 18 listopada 2020 LiteraturaGrigorovich D V Risovalnaya shkola i hudozhestvenno promyshlennyj muzej v S Peterburge SPb 1870 Stolpyanskij P M Staryj Peterburg i Obshestvo pooshreniya hudozhestv L 1926 Makarenko N Shkola Imperatorskogo Obshestva Pooshreniya hudozhestv 1839 1914 Pg 1914 Kuznecov S O Vklad predstavitelej roda Stroganovyh i D V Grigorovicha v reformirovanie Obshestva pooshreniya hudozhnikov v 1860 1870 e gg Izvestiya Sankt Peterburgskoj Lesotehnicheskoj akademii Vyp 178 SPb 2006 S 300 317 Hudozhestvennye obshestva Enciklopedicheskij slovar Brokgauza i Efrona v 86 t 82 t i 4 dop t SPb 1890 1907 ros doref Severyuhin D Ya Lejkind O L Zolotoj vek hudozhestvennyh obedinenij v Rossii i SSSR SPb Izd vo Chernysheva 1992 S 177 183 Vlasov V G Obshestvo Pooshreniya hudozhnikov s 1882 g Imperatorskoe obshestvo Pooshreniya hudozhestv Vlasov V G Novyj enciklopedicheskij slovar izobrazitelnogo iskusstva V 10 t SPb Azbuka Klassika T VI 2007 S 395 397 Enciklopediya ukrayinoznavstva Slovnikova chastina v 11 t Naukove tovaristvo imeni Shevchenka gol red prof d r Volodimir Kubijovich Parizh Nyu Jork Molode zhittya 1955 1995 ISBN 5 7707 4049 3 PosilannyaTovaristvo zaohochuvannya hudozhnikiv Shevchenkivska enciklopediya u 6 t Gol red M G Zhulinskij Kiyiv In t literaturi im T G Shevchenka 2015 T 6 T Ya S 270 271