Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Військовий форшта́дт (інша назва «Воє́нка») — старе передмістя Херсона, що виникло одночасно з містом. Форштадт розташовувався на схід від фортеці і був призначений для розселення відставних військових, розміщення військових полків і будівельних команд.
| Військовий форштадт (Воєнка) Херсон | ||||
| Загальна інформація | ||||
|---|---|---|---|---|
| 46°38′45″ пн. ш. 32°38′24″ сх. д. / 46.64583° пн. ш. 32.64000° сх. д. | ||||
| Район | Дніпровський | |||
| Адмінодиниця | Херсон | |||
| Телефонний код | 0552 | |||
| Головні вулиці | Перекопська | |||
| Підприємства | Кондитерська фабрика | |||
| Заклади освіти та культури | Бібліотека імені О.Гончара | |||
| Парки | Придніпровський парк Слави | |||
| Транспорт | ||||
| Тролейбус | №№ 1,3 | |||
Старі квартали Військового форштадту, побудовані в кінці XVIII століття, мали такі ж параметри, як і в центрі міста: 100 на 100 м., що свідчить про єдиний містобудівний задум. Сучасні межі Військового форштадту: парк Слави, парк Херсонська Фортеця і вулиці Університетська і Чорноморська.
Зі спогадів члена російської академії наук, Сумаркова П. І., який відвідав Херсон у 1799 р., тогочасний Військовий форштадт займав територію у 5 верст (приблизно 5,3 км) та нараховував близько тисячі будинків.
Вулиці на Військовому форштадті були чимось схожі одна на одну — усі вони круто сходили вниз до Дніпра. Будиночки були в основному покриті очеретом, привезеним на човнах з плавнів на лівому березі Дніпра. Проте були й криті залізом, а іноді — черепицею. Стіни будинків також часто робилися з очерету і дощок, обмазаних глиною, або з калипу — цеглин власного приготування з глини з соломою. Також були будинки, складені з бутового або пиляного каменя. Дерев'яні огорожі обмежували володіння рибалок, дрібних торговців, ремісників. Біля будинків були укопані в землю дерев'яні лавки або лежали колоди. На них увечері сиділи жінки і молоді люди, лускали насіння, грали в карти і ділилися міськими новинами. Часто поряд на огорожах висіли сітки і рибаки ремонтували порвані ділянки, в'язали нові сітки, обговорюючи вдалий або невдалий рибний лов. Вулиці були засипані шаром золи з печей і дрібними камінням, аби дощові потоки їх не розмивали. Вікна будинків мали красиві дерев'яні віконниці, які закривалися на ніч і загвинчувалися зсередини. Тут ще не було електрики і будинки освітлювали свічками або гасовими лампами. Двори були засаджені фруктовими деревами, а на вулицях росли акації і клени; звідусіль було видно Дніпро і плавні.
Походження назви
За однією з версій, коли князь Потьомкін заклав перший камінь міста-фортеці, він привіз із собою військових-росіян. І щоб закріпити їх на нових землях, видав наказ:
 | Наказую кожному солдатові видати по гривенику золотому. За цю монету царську може він обрати собі жінку будь-яку — за дружину свою. Розплатитися з батьками її та будувати будинок на березі Дніпра, і жити з нею! |  |
Судячи з масштабів освоєної території, солдати сумлінно виконали наказ свого командира. Відтоді й зветься район цей «Воєнкою».
Історія
Згідно з архівними відомостями, в 1897 році на території Військового форштадту була відкрита перша в Херсоні амбулаторія, яка розміщувалася у флігелі по вулиці Церковній (Старостіна), 14. Пацієнтів обслуговували один лікар і фельдшер. У 1907 році амбулаторія була розширена, вона стала займати половину приватного будинку по пров. Огородному. Першими медпрацівниками були лікарі Грінберг, Пушкарьова і фельдшер Бомба. Крім надання медичної допомоги населенню, вони здійснювали санітарний нагляд.
У 1855 році на Військовому форштадті дідом Б.Вадона був збудований чавуноливарний завод.
Наприкінці XIX ст. на Військовому форштадті був заснований аматорський театр, який згодом перетворився на професійний. Спочатку його очолював Гринберг Ф.Ф., а пізніше - Бородін І.
У березні 1907 року газета “Рідний край” писала:
| | … хто слідкує за роботою театру Військового форштадту, виніс незабутнє враження як від вибору п’єс, так і від гри виконавців | |
В 1917 року з колишнього театру Військового форштадту сформувався Український національний театр, що розпочав свою діяльність у Народному домі (Міській аудиторії) Херсона під керівництвом режисера Шумського Ю. та антрепренера Ковальова А.
У період Перших визвольних змагань на території фортадту діяло 2 дитячих садочки, один з яких було відкрито при Суворовській школі. Навчання в садках проводилося за системами Фребеля та Монтессорі. Також у цей час херсонською “Просвітою” було відкрито 2 українських початкових школи.
Ринок на вулиці Базарній
Базар на Військовому форштадті з'явився ще у XVIII ст. Ринок займав незамощену площу на вулицях Базарній (Перекопській) та Хороводній (Суботи) та був вкрай необлаштований. У 1891 році жителі Військового форштадту подали прохання до міської Думи та начальника губернії про перенесення існуючого базару на так звану Ново-Базарну площу (місце нинішнього Херсонського державного університету). На початку ХХ ст. там збудували лавки, але базар не прижився, й торгівля здійснювалася переважно на старому місці.
Військовий ринок розташовувався по обидва боки дороги вздовж вул. Базарної, де стояли кам'яні й дерев'яні лавки та продавали м'ясо, птицю, зелень, молоко та інші товари. Ринок перестав існувати після 1945 року, у зв'язку з реалізацією нового генерального плану Херсона.
Політехнічний інститут
У 1912 році Міська управа Херсона ухвалила рішення заснування нового центрального 6-ти комплектного училища та його будівництва в межах "скасованої фортеці між валами та тюрмою". Через рік мова йшла вже про 8-ми комплектне училище. Був укладений кошторис на 95 тис. рублів та виділено 65 тис. на перший рік будівництва. Будівлю було споруджено, ймовірно, в 1914-1915 р., але не в межах фортеці, а в районі, що мав назву Щемилівка.
Будівля є незвичною в архітектурному рішенні. Її стиль можна визначити як національний неоромантизм. За основу було взято образ російського терема. Неоросійський фасад, що виходив на вул. Базарну, приховував прямокутний двоповерховий навчальний корпус. В огорожі училища розташовувалися майстерні й котельня.
Перша світова війна, а згодом і революція, порушили природний хід подій. В умовах постійної зміни влади та гострої економічної кризи виникла ідея об'єднання навчальних баз провідних училищ міста в один навчальний заклад широкого профілю.
21 червня 1918 року був сформований оргкомітет зі створення Політехнічного інституту, і вже 19 липня інститут було відкрито в будівлі центрального училища. Урочисті збори з цього приводу відбулися 3 листопада 1918 року в , проте загострена політична ситуація не дозволила проводити заняття. Лише наступного року, 25 червня почалися заняття на сільськогосподарському факультеті, а 10 липня 1919 р. розпочався прийом заяв на три нових факультети: механічний, технологічний та інженерно-будівельний.
За короткий час було підготовлено підручники й наукові праці, але в тому ж 1919 р. через громадянську війну та економічну кризу інститут довелося закрити. Згодом його факультети були реорганізовані в самостійні навчальні заклади, а в головному корпусі у 1928 р. відкрито кондитерську фабрику ім. Войкова П.Л.
У теперішній час в будівлях колишнього інституту розташовано акціонерне товариство закритого типу (АТЗТ) “Херсонська кондитерська фабрика” (вул. Перекопська, 12).
Синагога на Військовому форштадті
Синагога на Військовому форштадті знаходилася по вулиці Базарній (нині — вул. Перекопська, 66). Відвідуваність на початку XX століття становила 250 осіб.
Згідно з актом № 20 від 8.05.1922 р. у Військовій синагозі вилучено цінностей: корона (3 фунти 76 злотників); 2 прикраси Тори (2 фунти 46 злотників); 2 прикраси Тори (78 злотників); 4 свічники (4 фунти 78 злотників). Були залишені в тимчасове користування: указка (17 злотників) і прикраса Тори (88 злотників). Всього до 23.05.1922 року в синагоги Військового форштадта було вилучено цінностей на суму 13 фунтів 82 золотники (5 кг 673 грами).
У теперішній час на місці синагоги знаходиться одноповерховий будинок, який займає комерційна фірма.
Чавуноливарний завод Вадонів
У 1853 р. підприємці брати Вадони будують на березі Дніпра механічну майстерню, а в 1855 починає свою діяльність чавуноливарний завод Вадонів, який розміщувався на північ від майстерні. Завод складався з ливарного цеху, котельної, інших виробничих та господарських споруд. З того часу вулиця, де розташовувався завод, отримала назву Ливарної. В період Кримської війни (1853-1856 рр.) завод братів Вадонов виконав військове замовлення на кування 60 лафетів до гармат Очаківської фортеці. Від колишнього заводу Вадонів збереглася кузня середини XIX ст., одноповерховий виробничий корпус та частина стіни заводу (вул. Ливарна, 18).
Сучасність
У теперішній час, як і від самого заснування місцевості, більшість території Військового форштадту займає приватна забудова. Через територію Воєнки проходить одна з головних транспортних магістралей міста - вул. Перекопська. Вулицею Перекопською проходить маршрут тролейбусів №1 та №3, а також маршрутні таксі №№ 30, 34, 48 та 50.
В межах Військового форштадту розташовані будівлі Обласної бібліотеки ім. Олеся Гончара,
Вулиці Військового форштадту
| Назва | Колишні назви | Примітки |
|---|---|---|
| Авіаторний провулок | 1-й Солдатський провулок | |
| Артилерійська | ||
| Богдана Хмельницького | 1-ша Солдатська - Будьоного | |
| Волгоградська | ||
| Героїв Крут | Дніпропетровська | |
| Кременчуцька | ||
| Ладичука | ||
| Ливарна | Церковна | |
| Матроська | ||
| Медова | Суха - Городна - 2-га Городна - Тарана | |
| Миколи Садовського | Сакко і Ванцетті | |
| Офіцерська | Офіцерська - Шмідта | |
| Перекопська | Пестелевський бульвар - Базарна | |
| Сиваська | ||
| Суботи | ||
| Тягинська | Тягінська - Тінгінська - Дем'яна Бєдного | |
| Церковна | Фортечна - Церковна - Старостіна |
Галерея
 |  |
Будинок на Військовому форштадті (вул. Суботи, 30) | Сучасний стан будинку кінця XIX ст. (Військовий форштадт, вул. Тягинська, 59) |
Джерела
1. Пиворович В. Б., Дяченко С. А. Улицами старого Херсона. Штрих. — Херсон, 2003. — 196 с.
Посилання
- інформація на www.tropinka.ks.ua (Історія становлення Херсонського лікарського товариства) [ 13 липня 2011 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Vijskovij forshta dt insha nazva Voye nka stare peredmistya Hersona sho viniklo odnochasno z mistom Forshtadt roztashovuvavsya na shid vid forteci i buv priznachenij dlya rozselennya vidstavnih vijskovih rozmishennya vijskovih polkiv i budivelnih komand Vijskovij forshtadt Voyenka Herson Zagalna informaciya 46 38 45 pn sh 32 38 24 sh d 46 64583 pn sh 32 64000 sh d 46 64583 32 64000Rajon DniprovskijAdminodinicya HersonTelefonnij kod 0552Golovni vulici PerekopskaPidpriyemstva Konditerska fabrikaZakladi osviti ta kulturi Biblioteka imeni O GoncharaParki Pridniprovskij park Slavi Transport Trolejbus 1 3 Vijskovij forshtadt na plani Hersona 1876 roku roztashovanij vishe vid forteci vzdovzh techiyi Dnipra Vulicya na Vijskovomu forshtadti 1908 r teperishnya vul Perekopska Stari kvartali Vijskovogo forshtadtu pobudovani v kinci XVIII stolittya mali taki zh parametri yak i v centri mista 100 na 100 m sho svidchit pro yedinij mistobudivnij zadum Suchasni mezhi Vijskovogo forshtadtu park Slavi park Hersonska Fortecya i vulici Universitetska i Chornomorska Zi spogadiv chlena rosijskoyi akademiyi nauk Sumarkova P I yakij vidvidav Herson u 1799 r togochasnij Vijskovij forshtadt zajmav teritoriyu u 5 verst priblizno 5 3 km ta narahovuvav blizko tisyachi budinkiv Vulici na Vijskovomu forshtadti buli chimos shozhi odna na odnu usi voni kruto shodili vniz do Dnipra Budinochki buli v osnovnomu pokriti ocheretom privezenim na chovnah z plavniv na livomu berezi Dnipra Prote buli j kriti zalizom a inodi cherepiceyu Stini budinkiv takozh chasto robilisya z ocheretu i doshok obmazanih glinoyu abo z kalipu ceglin vlasnogo prigotuvannya z glini z solomoyu Takozh buli budinki skladeni z butovogo abo pilyanogo kamenya Derev yani ogorozhi obmezhuvali volodinnya ribalok dribnih torgovciv remisnikiv Bilya budinkiv buli ukopani v zemlyu derev yani lavki abo lezhali kolodi Na nih uvecheri sidili zhinki i molodi lyudi luskali nasinnya grali v karti i dililisya miskimi novinami Chasto poryad na ogorozhah visili sitki i ribaki remontuvali porvani dilyanki v yazali novi sitki obgovoryuyuchi vdalij abo nevdalij ribnij lov Vulici buli zasipani sharom zoli z pechej i dribnimi kaminnyam abi doshovi potoki yih ne rozmivali Vikna budinkiv mali krasivi derev yani vikonnici yaki zakrivalisya na nich i zagvinchuvalisya zseredini Tut she ne bulo elektriki i budinki osvitlyuvali svichkami abo gasovimi lampami Dvori buli zasadzheni fruktovimi derevami a na vulicyah rosli akaciyi i kleni zvidusil bulo vidno Dnipro i plavni Pohodzhennya nazviVulicya na Vijskovomu forshtadti 1908 r Za odniyeyu z versij koli knyaz Potomkin zaklav pershij kamin mista forteci vin priviz iz soboyu vijskovih rosiyan I shob zakripiti yih na novih zemlyah vidav nakaz Nakazuyu kozhnomu soldatovi vidati po griveniku zolotomu Za cyu monetu carsku mozhe vin obrati sobi zhinku bud yaku za druzhinu svoyu Rozplatitisya z batkami yiyi ta buduvati budinok na berezi Dnipra i zhiti z neyu Sudyachi z masshtabiv osvoyenoyi teritoriyi soldati sumlinno vikonali nakaz svogo komandira Vidtodi j zvetsya rajon cej Voyenkoyu IstoriyaZgidno z arhivnimi vidomostyami v 1897 roci na teritoriyi Vijskovogo forshtadtu bula vidkrita persha v Hersoni ambulatoriya yaka rozmishuvalasya u fligeli po vulici Cerkovnij Starostina 14 Paciyentiv obslugovuvali odin likar i feldsher U 1907 roci ambulatoriya bula rozshirena vona stala zajmati polovinu privatnogo budinku po prov Ogorodnomu Pershimi medpracivnikami buli likari Grinberg Pushkarova i feldsher Bomba Krim nadannya medichnoyi dopomogi naselennyu voni zdijsnyuvali sanitarnij naglyad U 1855 roci na Vijskovomu forshtadti didom B Vadona buv zbudovanij chavunolivarnij zavod Naprikinci XIX st na Vijskovomu forshtadti buv zasnovanij amatorskij teatr yakij zgodom peretvorivsya na profesijnij Spochatku jogo ocholyuvav Grinberg F F a piznishe Borodin I U berezni 1907 roku gazeta Ridnij kraj pisala hto slidkuye za robotoyu teatru Vijskovogo forshtadtu vinis nezabutnye vrazhennya yak vid viboru p yes tak i vid gri vikonavciv V 1917 roku z kolishnogo teatru Vijskovogo forshtadtu sformuvavsya Ukrayinskij nacionalnij teatr sho rozpochav svoyu diyalnist u Narodnomu domi Miskij auditoriyi Hersona pid kerivnictvom rezhisera Shumskogo Yu ta antreprenera Kovalova A U period Pershih vizvolnih zmagan na teritoriyi fortadtu diyalo 2 dityachih sadochki odin z yakih bulo vidkrito pri Suvorovskij shkoli Navchannya v sadkah provodilosya za sistemami Frebelya ta Montessori Takozh u cej chas hersonskoyu Prosvitoyu bulo vidkrito 2 ukrayinskih pochatkovih shkoli Rinok na vulici Bazarnij Rinok na Vijskovomu forshtadti 1902 rik Bazar na Vijskovomu forshtadti z yavivsya she u XVIII st Rinok zajmav nezamoshenu ploshu na vulicyah Bazarnij Perekopskij ta Horovodnij Suboti ta buv vkraj neoblashtovanij U 1891 roci zhiteli Vijskovogo forshtadtu podali prohannya do miskoyi Dumi ta nachalnika guberniyi pro perenesennya isnuyuchogo bazaru na tak zvanu Novo Bazarnu ploshu misce ninishnogo Hersonskogo derzhavnogo universitetu Na pochatku HH st tam zbuduvali lavki ale bazar ne prizhivsya j torgivlya zdijsnyuvalasya perevazhno na staromu misci Vijskovij rinok roztashovuvavsya po obidva boki dorogi vzdovzh vul Bazarnoyi de stoyali kam yani j derev yani lavki ta prodavali m yaso pticyu zelen moloko ta inshi tovari Rinok perestav isnuvati pislya 1945 roku u zv yazku z realizaciyeyu novogo generalnogo planu Hersona Politehnichnij institut Politehnichnij institut pochatok HH st U 1912 roci Miska uprava Hersona uhvalila rishennya zasnuvannya novogo centralnogo 6 ti komplektnogo uchilisha ta jogo budivnictva v mezhah skasovanoyi forteci mizh valami ta tyurmoyu Cherez rik mova jshla vzhe pro 8 mi komplektne uchilishe Buv ukladenij koshtoris na 95 tis rubliv ta vidileno 65 tis na pershij rik budivnictva Budivlyu bulo sporudzheno jmovirno v 1914 1915 r ale ne v mezhah forteci a v rajoni sho mav nazvu Shemilivka Suchasnij viglyad budivli kolishnogo Politehnichnogo institutu 2011 r Budivlya ye nezvichnoyu v arhitekturnomu rishenni Yiyi stil mozhna viznachiti yak nacionalnij neoromantizm Za osnovu bulo vzyato obraz rosijskogo terema Neorosijskij fasad sho vihodiv na vul Bazarnu prihovuvav pryamokutnij dvopoverhovij navchalnij korpus V ogorozhi uchilisha roztashovuvalisya majsterni j kotelnya Persha svitova vijna a zgodom i revolyuciya porushili prirodnij hid podij V umovah postijnoyi zmini vladi ta gostroyi ekonomichnoyi krizi vinikla ideya ob yednannya navchalnih baz providnih uchilish mista v odin navchalnij zaklad shirokogo profilyu 21 chervnya 1918 roku buv sformovanij orgkomitet zi stvorennya Politehnichnogo institutu i vzhe 19 lipnya institut bulo vidkrito v budivli centralnogo uchilisha Urochisti zbori z cogo privodu vidbulisya 3 listopada 1918 roku v prote zagostrena politichna situaciya ne dozvolila provoditi zanyattya Lishe nastupnogo roku 25 chervnya pochalisya zanyattya na silskogospodarskomu fakulteti a 10 lipnya 1919 r rozpochavsya prijom zayav na tri novih fakulteti mehanichnij tehnologichnij ta inzhenerno budivelnij Za korotkij chas bulo pidgotovleno pidruchniki j naukovi praci ale v tomu zh 1919 r cherez gromadyansku vijnu ta ekonomichnu krizu institut dovelosya zakriti Zgodom jogo fakulteti buli reorganizovani v samostijni navchalni zakladi a v golovnomu korpusi u 1928 r vidkrito konditersku fabriku im Vojkova P L U teperishnij chas v budivlyah kolishnogo institutu roztashovano akcionerne tovaristvo zakritogo tipu ATZT Hersonska konditerska fabrika vul Perekopska 12 Sinagoga na Vijskovomu forshtadti Dokladnishe Sinagogi Hersona Sinagoga na Vijskovomu forshtadti znahodilasya po vulici Bazarnij nini vul Perekopska 66 Vidviduvanist na pochatku XX stolittya stanovila 250 osib Zgidno z aktom 20 vid 8 05 1922 r u Vijskovij sinagozi vilucheno cinnostej korona 3 funti 76 zlotnikiv 2 prikrasi Tori 2 funti 46 zlotnikiv 2 prikrasi Tori 78 zlotnikiv 4 svichniki 4 funti 78 zlotnikiv Buli zalisheni v timchasove koristuvannya ukazka 17 zlotnikiv i prikrasa Tori 88 zlotnikiv Vsogo do 23 05 1922 roku v sinagogi Vijskovogo forshtadta bulo vilucheno cinnostej na sumu 13 funtiv 82 zolotniki 5 kg 673 grami U teperishnij chas na misci sinagogi znahoditsya odnopoverhovij budinok yakij zajmaye komercijna firma Chavunolivarnij zavod Vadoniv U 1853 r pidpriyemci brati Vadoni buduyut na berezi Dnipra mehanichnu majsternyu a v 1855 pochinaye svoyu diyalnist chavunolivarnij zavod Vadoniv yakij rozmishuvavsya na pivnich vid majsterni Zavod skladavsya z livarnogo cehu kotelnoyi inshih virobnichih ta gospodarskih sporud Z togo chasu vulicya de roztashovuvavsya zavod otrimala nazvu Livarnoyi V period Krimskoyi vijni 1853 1856 rr zavod brativ Vadonov vikonav vijskove zamovlennya na kuvannya 60 lafetiv do garmat Ochakivskoyi forteci Vid kolishnogo zavodu Vadoniv zbereglasya kuznya seredini XIX st odnopoverhovij virobnichij korpus ta chastina stini zavodu vul Livarna 18 SuchasnistU teperishnij chas yak i vid samogo zasnuvannya miscevosti bilshist teritoriyi Vijskovogo forshtadtu zajmaye privatna zabudova Cherez teritoriyu Voyenki prohodit odna z golovnih transportnih magistralej mista vul Perekopska Vuliceyu Perekopskoyu prohodit marshrut trolejbusiv 1 ta 3 a takozh marshrutni taksi 30 34 48 ta 50 V mezhah Vijskovogo forshtadtu roztashovani budivli Oblasnoyi biblioteki im Olesya Gonchara Vulici Vijskovogo forshtadtu Dokladnishe Vulici Hersona Nazva Kolishni nazvi Primitki Aviatornij provulok 1 j Soldatskij provulok Artilerijska Bogdana Hmelnickogo 1 sha Soldatska Budonogo Volgogradska Geroyiv Krut Dnipropetrovska Kremenchucka Ladichuka Livarna Cerkovna Matroska Medova Suha Gorodna 2 ga Gorodna Tarana Mikoli Sadovskogo Sakko i Vancetti Oficerska Oficerska Shmidta Perekopska Pestelevskij bulvar Bazarna Sivaska Suboti Tyaginska Tyaginska Tinginska Dem yana Byednogo Cerkovna Fortechna Cerkovna StarostinaGalereyaBudinok na Vijskovomu forshtadti vul Suboti 30 Suchasnij stan budinku kincya XIX st Vijskovij forshtadt vul Tyaginska 59 Dzherela1 Pivorovich V B Dyachenko S A Ulicami starogo Hersona Shtrih Herson 2003 196 s Posilannyainformaciya na www tropinka ks ua Istoriya stanovlennya Hersonskogo likarskogo tovaristva 13 lipnya 2011 u Wayback Machine