Херсо́нська форте́ця — фортеця у місті Херсон, збудована у 1778–1787 рр. Нині залишки валів та брами фортеці розташовані на території міського парку (парк Херсонська Фортеця).
Херсонська фортеця
Залишки валів Херсонської фортеці
46°38′20″ пн. ш.32°37′35″ сх. д. / 46.63889° пн. ш. 32.62639° сх. д. / 46.63889; 32.62639Координати: 46°38′20″ пн. ш.32°37′35″ сх. д. / 46.63889° пн. ш. 32.62639° сх. д. / 46.63889; 32.62639
Херсонська фортеця була закладена 8 вересня1778 року за проектом головного архітектора Адміралтейств-колегії М. Ветошнікова на місці попереднього існуючого укріплення Олександр-Шанець. У процесі будівництва першочерговий проект піддався значному корегуванню та змінам інженерами І. Ганнібалом, І. Германом та К. Гаксом, і в 1784—1785 р. був остаточно перероблений новим керівником будівельних робіт М. Корсаковим.
До 1788 р. будівництво фортеці було практично завершене. На той час вона стала зразком земляного фортифікаційного будівництва. Фортеця мала видовжену зіркоподібну форму. Довкола неї було вирито рів та насипано земляний вал, на бастіонах якого було встановлено 220 гармат, а всередині був комплекс адміністративних та виробничих будівель. Визначною пам'яткою архітектури став ансамбль Палацової площі, розташованої в центрі фортеці. Над його створенням працювали відомі архітектори: І. Ситников, Микола Казаков, Клод Буржуа, Антуан Вектен, Карл Гагендорф та ін.
Палацова площа була оточена з півночі — палацом Потьомкіна, зі сходу — будівлею монетного двору, з півдня — арсеналом та з заходу — Катерининським собором.
До початку 1787 р. Херсон розділявся на 4 частини: центральну — фортецю, Військовий форштадт — на схід від фортеці, Північний форштадт — у північно-західному напрямі, та Грецьке (купецьке) місто — на захід вздовж берега до рукава р. Конки, що відділяла Карантинний острів. Херсонську фортецю утворював ряд бастіонних споруд із равелінами та цитаделлю, один бік якої виходив на берег р. Дніпро. В польовому арсеналі було до 600 гармат, значна частина яких, разом із рушницями та різноманітними боєприпасами була перевезена сюди з ліквідованої фортеці Святої Єлизавети. У кам'яних казармах, що були розраховані на 24 000 солдатів, розташовувалось 8 піхотних полків: Козловський, Рязький, Тамбовський, Муромський, Курський, Полоцький, Херсонський та Єлецький. Також на території фортеці розміщувалися інженерна рота й внутрішній гарнізоннийбатальйон.
На території Херсонської фортеці також розташовувались магазини провіанту, від 7 до 11 фортечних пороховихльохів, комендантський двір, квартири чинів фортечного відомства, лабораторія набоїв, гауптвахта з військовими арештантами, артилерійська майстерня, соборна церква Святої Катерини з дерев'яною дзвіницею та палац князя Потьомкіна.
Між валами фортеці було розміщено декілька брам, із яких Московська (Санкт-Петербурзька) з'єднувала фортецю з військовим форштадтом, а Очаківська брама з підйомним мостом вела через рів до купецького міста.
Із багатьох будівель фортеці досі збереглися лише Катерининський собор, арсенал, пороховий льох (перероблений під сучасний ресторан), а також дві брами: Очаківська та Московська. У 1953 р. на території фортеці був закладений парк ім. Ленінського комсомолу та поступово майже всі фортечні рови було засипано.
На плані Херсонської фортеці 1792 р. цифрами позначені такі об'єкти.
1. Палацова площа 2. Катерининський собор 3. Інженерна й комендантська канцелярія (колишній палац генерал-губернатора) 4. Адміралтейський арсенал 5. Будинок генерал-губернатора (колишній монетний двір) 6. Головна польова аптека 7. Ливарний гарматний завод 8. Магазини провіанту 9. Житлові будинки для офіцерського складу 10. Солдатські казарми 11. Колодязі 12. Магазини комісаріатських речей 13. Порохові льохи 14. Кордегардії 15. Московська брама 16. Очаківська брама 17. Брама равеліну 18. Подорожній палац Катерини ІІ 19. Будинок начальника порту 20. Правління Чорноморського адміралтейства 21. Морські магазини 22. Морські покої 23. Арештантська казарма 24. Польова аптека 25. Сарай для щогл 26. Елінги 27. Пристань 28. Ковальні майстерні
Описання
Кам'яні брами фортеці
Очаківська та Московська брами Херсонської фортеці є одними з найстаріших споруд міста, що збереглися до наших днів. Брами повністю ідентичні одна одній, мають арочну конструкцію, складені з добре обробленого інгулецького вапняку, декоровані пілястрами та аттиком. Названі за напрямками шляхів, що вели з Херсонської фортеці на Очаків і на Москву чи Петербург (інші назви Московських воріт — Санкт-Петербурзькі або Північні).
Очаківська брама розташована у західній частині фортеці, навпроти Катерининського собору. З'єднувала фортецю з Грецьким форштадтом та мала підйомний міст, за яким розташовувався равелін.
Московська брама розташована в північно-східній частині фортеці (нині парку Херсонська фортеця). Мала підйомний міст через рів, з'єднувала фортецю з військовим форштадтом. Являють собою типовий зразок оборонного зодчества: прямокутна у плані споруда, перекрита коробовим склепінням, побудована з місцевого каменю. Збудовані, як вважається, за проектом московського архітектора Родіона Казакова в 1783 р. Є пам'яткою архітектури національного значення (охоронний № 719).
Херсонське адміралтейство було закладене 19 листопада1778 року. Перший камінь освятив архієпископ Слов'янський і Таврійський Никифор. На території адміралтейства розташовувалася велика кількість морських магазинів, в'язниця, управління командира порту й адміралтейства, майстерні: бондарська, помпова, котельна, малярська, різна, теслярна, блокова, купорна, ливарна, ковальська тощо. Також тут був артилерійський арсенал, склади корабельного, суднового та іншого приладдя, матовий, пеньковий та конопатний магазини та палац Катерини ІІ з 4-ма флігелями. Уздовж берега Дніпра розташовувалися лісопильня на платформі з паль, адміралтейська пристань та широка дерев'яна набережна.
Вздовж річки було зведено 5 доків, будівництво яких потребувало особливої роботи та великих витрат, оскільки для цього доводилося розбивати й розчищати кам'яні береги Дніпра. Неподалік від доків будувалися на стапелях судна, менші за розміром, а також камелі. У 1787 році Чорноморський флот складався вже із 12 лінійних кораблів та 7 фрегатів. Спущені на воду кораблі й фрегати проводилися до через мілководдя дніпровських гирл на камелях. У Глибокій пристані вони оснащувалися та відправлялися в Севастополь для озброєння артилерією.
В адміралтействі працювали вільнонаймані майстрові, кріпаки, відпущені на оброк, безпаспортні селяни-втікачі, відставні солдати й каторжники. У 1785 році був виданий указ про відправку до Херсона колодочників, засуджених до заслання. Херсонське адміралтейство проіснувало 50 років: у 1827 р. почалося транспортування устаткування до Миколаєва, а в 1829 р. адміралтейство як установа було ліквідоване.
Дисциплінарний батальйон
Дисциплінарний батальйон розташовувався на території колишнього адміралтейства між вулицями Адміралтейською (зараз — Червоностудентська) та Заводською (Порт-Елеватор), ближче до річки. У 1914 р. начальником батальйону було призначено полковника Воду М. С. На початку ХХ ст. в тогочасній Російській імперії існувало 4 дисциплінарних батальйони: у Бобруйську, Херсоні, Воронежі та Катеринограді, 2 роти в Омську та Іркутську, 1 команда в Оренбурзі. Станом на 1 січня 1899 р. в усіх дисциплінарних частинах перебувало 3316 ув'язнених.
Дисциплінарні частини являли собою місця позбавлення волі для нижчих військових чинів. Ці установи створювалися для того, аби привчити найбільш «ненадійних» солдатів до військової дисципліни. Військові нижчих чинів висилалися до дисциплінарних частин виключно за вироком військово-окружних та полкових судів, в основному за військові злочини. Ув'язнені в дисциплінарних частинах не знімалися з реєстру у своїх полках та відправлялися до дисциплінарних частин у встановленому для арештантів порядку. Умови їх перебування в таких частинах нічим не відрізнялися від звичайних солдатських умов: вони їли таку ж саму їжу, проходили стройову підготовку та носили військову форму.
Будівля, у якій розташовувався дисциплінарний батальйон, не збереглася.
Палац генерал-губернатора
Палац генерал-губернатора був збудований у 1780-ті рр. Він розташовувався в центрі великого ансамблю будівель, які разом утворювали цілий квартал. У центрі цього кварталу було закладено сад і облаштовано турецьку лазню. Із протилежного боку були конюшні. Східну частину кварталу займали кухня та господарські служби. З лівого та правого крила головного корпусу розміщувалися одноповерхові флігелі.
Після смерті Потьомкіна в 1791 р. палацовий комплекс був переоблаштований: у ньому розмістилися головна гауптвахта, комендантське управління та . У XIX ст. зовнішній вигляд будівлі було змінено: арочну лоджію третього поверху замінили трьома стандартними вікнами складного профілю, змінили форму даху, а у трикутний фронтон помістили напівкругле слухове вікно. На початку ХХ ст. будівлю колишнього палацу займала військово-фельдшерська школа, а в деяких корпусах — 1-й батальйон Піхотного Модлинського полку генерал-ад'ютанта Корнілова.
Будівля розташовувалася на території сучасного парку ім. Ленінського комсомолу.
Подорожній палац Катерини ІІ
За даними дослідників, подорожній палац Катерини ІІ був збудований на території адміралтейства спеціально до подорожі імператриці в Новоросію. Тут вона провела 5 днів із 12 по 17 травня1787 р.
Ззовні будівля палацу виглядала простою та особливо не відрізнялася з-поміж інших. Проте зсередини була розкішно оздоблена розписом по дереву та позолотою. Палац розташовувався на схиліДніпра перед невеликим садом. З обох боків палацу розміщувалися службові будівлі, причому зі східного боку був збудований двоповерховий «оперний дім».
Деякі дослідники стверджують, що під час свого перебування у Херсоні, Катерина ІІ посадила перед палацом абрикосове дерево, яке більш ніж століття потому залишалося місцевою пам'яткою.
1 жовтня1834 р. в будівлі колишнього палацу було відкрито училище торговельного мореплавства. Цей навчальний заклад готував штурманів та шкіперів для приватних купецьких суден, а також інженерів торговельних суден. У 1853–1856 роках, під час Кримської війни, в цій будівлі розміщувався військовий шпиталь. У кінці 60-х років XIX ст. училище було закрито, а після капітального ремонту будівлі у жовтні 1872 р. в ній було відкрито Вчительську семінарію, яку згодом перевели з Херсона до Миколаєва. Адміністрація семінарії скаржилася на те, що будівля стара, затісна, з низькою стелею, поганою вентиляцією та без актової зали. Тому частину навчальних класів та адміністрацію було переведено на вул. Семінарську в казенну будівлю, а в колишньому палаці залишився лише третій клас із фізичним кабінетом.
Картина академіка Академії мистецтв Алексєєва Ф. Я. «Краєвид Херсона» була написана з акварелі «Міський майдан в Херсоні» у 1797–1800 рр. та зберігалася в Академії мистецтв. Ліворуч на картині видно південний портал Катерининського собору, у центрі — палац генерал-губернатора Потьомкіна Г. О. У правій частині композиції пірамідальний надгробок принцу Карлу-Олександру Вюртемберзькому, лівіше — надгробна плита молдавського князя Емануїла Росетті, далі плита над могилою будівничого Херсона інженер-полковника (1749—1788), батька винахідника «інтелектуальних машин» Корсакова С. М.
Про передачу картини «Херсонському міському музею старожитностей Херсонського краю» порушив клопотання у 1913 р. Гошкевич В. І. Клопотання підтримав міський голова Блажков М. І., а згодом, Херсонська міська дума. У 1914 р. картину було передано музею. У теперішній час картина перебуває у Херсонському краєзнавчому музеї.
Херсонська фортеця в літературі
Російський письменник Борис Лавреньов, який народився та виріс у Херсоні, у своєму романі «Синє та Біле» згадує:
Сірі (коні - прим.) проносять фаетон у замшелі ворота Катерининської фортеці. Вали її давно обрушилися, у ровах бастіонів зацвітає плющем ряски жовта вода. Приземкуватий військовий собор підтримує облупленими, точно у важких плямах опіків, пальцями колон плоску шапку купола. Проти собору - завитий плющем білий будиночок коменданта.
Сучасний стан
За часів радянської влади було розібрано більшу частину споруд фортеці. До наших днів збереглася лише невелика частина фортеці: кількасот метрів фортечних валів, Очаківська та Московська (Північна) брами, будівля Адміралтейського арсеналу, пороховий льох та комплекс Катерининського собору.
Більшу частину колишньої фортеці займають Комсомольський парк, стадіон «Кристал» (для будівництва якого були частково використані залишки земляних валів фортеці), порт-елеватор та Кіноконцертний зал «Ювілейний».
Галерея
Очаківська брама, 2011 р.
Залишки валу Херсонської фортеці
Колишній пороховий льох
Одна з будівель колишнього арсеналу
Цікаві факти
На території колишньої Херсонської фортеці було знайдене скіфське поховання IV—III ст. до н. е.
У 2008 році, на честь 230-річчя з дня заснування Херсона, представниками 25 громадських організацій міста було започатковано ідею щодо створення ландшафтної моделі Херсонської фортеці в масштабі 1:100. Передбачалося, що цей проект стане родзинкою як для гостей міста, так і для його жителів. Місцем для розташування макета Херсонської фортеці вибрано територію ботанічного саду Херсонського державного університету. 26 квітня2008 року за участю представників громадськості й засобів масової інформації було закладено ландшафтну модель фортеці та розпочато реалізацію цього проекту.
У колишньому фортечному пороховому льоху, що зберігся до наших днів, віднедавна розташовано ресторанний комплекс «Олександр-Шанц».
Джерела
Пиворович В. Б., Дяченко С. А. Улицами старого Херсона. Штрих. — Херсон, 2003. — 196 с.
Посилання
(рос.)
Проект «Херсонська фортеця»[недоступне посилання з липня 2019]
Herso nska forte cya fortecya u misti Herson zbudovana u 1778 1787 rr Nini zalishki valiv ta brami forteci roztashovani na teritoriyi miskogo parku park Hersonska Fortecya Hersonska fortecyaZalishki valiv Hersonskoyi forteci46 38 20 pn sh 32 37 35 sh d 46 63889 pn sh 32 62639 sh d 46 63889 32 62639 Koordinati 46 38 20 pn sh 32 37 35 sh d 46 63889 pn sh 32 62639 sh d 46 63889 32 62639Tip ob yekt kulturnoyi spadshiniKrayina Ukrayina ISO3166 1 alpha 3 UKR ISO3166 1 cifrovij 804 Roztashuvannya HersonAvtor proyektu M N VetoshnikovBudivnictvo 1778 rik 1787 rikHersonska fortecya Hersonska oblast Hersonska fortecya u VikishovishiIstoriyaHersonska fortecya bula zakladena 8 veresnya 1778 roku za proektom golovnogo arhitektora Admiraltejstv kolegiyi M Vetoshnikova na misci poperednogo isnuyuchogo ukriplennya Oleksandr Shanec U procesi budivnictva pershochergovij proekt piddavsya znachnomu koreguvannyu ta zminam inzhenerami I Gannibalom I Germanom ta K Gaksom i v 1784 1785 r buv ostatochno pereroblenij novim kerivnikom budivelnih robit M Korsakovim Do 1788 r budivnictvo forteci bulo praktichno zavershene Na toj chas vona stala zrazkom zemlyanogo fortifikacijnogo budivnictva Fortecya mala vidovzhenu zirkopodibnu formu Dovkola neyi bulo virito riv ta nasipano zemlyanij val na bastionah yakogo bulo vstanovleno 220 garmat a vseredini buv kompleks administrativnih ta virobnichih budivel Viznachnoyu pam yatkoyu arhitekturi stav ansambl Palacovoyi ploshi roztashovanoyi v centri forteci Nad jogo stvorennyam pracyuvali vidomi arhitektori I Sitnikov Mikola Kazakov Klod Burzhua Antuan Vekten Karl Gagendorf ta in Palacova plosha bula otochena z pivnochi palacom Potomkina zi shodu budivleyu monetnogo dvoru z pivdnya arsenalom ta z zahodu Katerininskim soborom Zovnishnij viglyad budivel Hersonskoyi forteci rekonstrukciya S Dyachenka Do pochatku 1787 r Herson rozdilyavsya na 4 chastini centralnu fortecyu Vijskovij forshtadt na shid vid forteci Pivnichnij forshtadt u pivnichno zahidnomu napryami ta Grecke kupecke misto na zahid vzdovzh berega do rukava r Konki sho viddilyala Karantinnij ostriv Hersonsku fortecyu utvoryuvav ryad bastionnih sporud iz ravelinami ta citadellyu odin bik yakoyi vihodiv na bereg r Dnipro V polovomu arsenali bulo do 600 garmat znachna chastina yakih razom iz rushnicyami ta riznomanitnimi boyepripasami bula perevezena syudi z likvidovanoyi forteci Svyatoyi Yelizaveti U kam yanih kazarmah sho buli rozrahovani na 24 000 soldativ roztashovuvalos 8 pihotnih polkiv Kozlovskij Ryazkij Tambovskij Muromskij Kurskij Polockij Hersonskij ta Yeleckij Takozh na teritoriyi forteci rozmishuvalisya inzhenerna rota j vnutrishnij garnizonnij bataljon Na teritoriyi Hersonskoyi forteci takozh roztashovuvalis magazini proviantu vid 7 do 11 fortechnih porohovih lohiv komendantskij dvir kvartiri chiniv fortechnogo vidomstva laboratoriya naboyiv gauptvahta z vijskovimi areshtantami artilerijska majsternya soborna cerkva Svyatoyi Katerini z derev yanoyu dzviniceyu ta palac knyazya Potomkina Mizh valami forteci bulo rozmisheno dekilka bram iz yakih Moskovska Sankt Peterburzka z yednuvala fortecyu z vijskovim forshtadtom a Ochakivska brama z pidjomnim mostom vela cherez riv do kupeckogo mista Iz bagatoh budivel forteci dosi zbereglisya lishe Katerininskij sobor arsenal porohovij loh pereroblenij pid suchasnij restoran a takozh dvi brami Ochakivska ta Moskovska U 1953 r na teritoriyi forteci buv zakladenij park im Leninskogo komsomolu ta postupovo majzhe vsi fortechni rovi bulo zasipano Plan forteci 1792 r Plan Hersonskoyi forteci 1792 r Na plani Hersonskoyi forteci 1792 r ciframi poznacheni taki ob yekti 1 Palacova plosha 2 Katerininskij sobor 3 Inzhenerna j komendantska kancelyariya kolishnij palac general gubernatora 4 Admiraltejskij arsenal 5 Budinok general gubernatora kolishnij monetnij dvir 6 Golovna polova apteka 7 Livarnij garmatnij zavod 8 Magazini proviantu 9 Zhitlovi budinki dlya oficerskogo skladu 10 Soldatski kazarmi 11 Kolodyazi 12 Magazini komisariatskih rechej 13 Porohovi lohi 14 Kordegardiyi 15 Moskovska brama 16 Ochakivska brama 17 Brama ravelinu 18 Podorozhnij palac Katerini II 19 Budinok nachalnika portu 20 Pravlinnya Chornomorskogo admiraltejstva 21 Morski magazini 22 Morski pokoyi 23 Areshtantska kazarma 24 Polova apteka 25 Saraj dlya shogl 26 Elingi 27 Pristan 28 Kovalni majsterniOpisannyaKam yani brami forteci Ochakivska brama Ochakivska ta Moskovska brami Hersonskoyi forteci ye odnimi z najstarishih sporud mista sho zbereglisya do nashih dniv Brami povnistyu identichni odna odnij mayut arochnu konstrukciyu skladeni z dobre obroblenogo inguleckogo vapnyaku dekorovani pilyastrami ta attikom Nazvani za napryamkami shlyahiv sho veli z Hersonskoyi forteci na Ochakiv i na Moskvu chi Peterburg inshi nazvi Moskovskih vorit Sankt Peterburzki abo Pivnichni Dokladnishe Ochakivska brama Herson ta Pivnichna brama Hersonskoyi forteci Herson Ochakivska brama roztashovana u zahidnij chastini forteci navproti Katerininskogo soboru Z yednuvala fortecyu z Greckim forshtadtom ta mala pidjomnij mist za yakim roztashovuvavsya ravelin Moskovska brama roztashovana v pivnichno shidnij chastini forteci nini parku Hersonska fortecya Mala pidjomnij mist cherez riv z yednuvala fortecyu z vijskovim forshtadtom Yavlyayut soboyu tipovij zrazok oboronnogo zodchestva pryamokutna u plani sporuda perekrita korobovim sklepinnyam pobudovana z miscevogo kamenyu Zbudovani yak vvazhayetsya za proektom moskovskogo arhitektora Rodiona Kazakova v 1783 r Ye pam yatkoyu arhitekturi nacionalnogo znachennya ohoronnij 719 Admiraltejstvo Dokladnishe Hersonske admiraltejstvo Hersonske admiraltejstvo bulo zakladene 19 listopada 1778 roku Pershij kamin osvyativ arhiyepiskop Slov yanskij i Tavrijskij Nikifor Na teritoriyi admiraltejstva roztashovuvalasya velika kilkist morskih magaziniv v yaznicya upravlinnya komandira portu j admiraltejstva majsterni bondarska pompova kotelna malyarska rizna teslyarna blokova kuporna livarna kovalska tosho Takozh tut buv artilerijskij arsenal skladi korabelnogo sudnovogo ta inshogo priladdya matovij penkovij ta konopatnij magazini ta palac Katerini II z 4 ma fligelyami Uzdovzh berega Dnipra roztashovuvalisya lisopilnya na platformi z pal admiraltejska pristan ta shiroka derev yana naberezhna Vzdovzh richki bulo zvedeno 5 dokiv budivnictvo yakih potrebuvalo osoblivoyi roboti ta velikih vitrat oskilki dlya cogo dovodilosya rozbivati j rozchishati kam yani beregi Dnipra Nepodalik vid dokiv buduvalisya na stapelyah sudna menshi za rozmirom a takozh kameli U 1787 roci Chornomorskij flot skladavsya vzhe iz 12 linijnih korabliv ta 7 fregativ Spusheni na vodu korabli j fregati provodilisya do cherez milkovoddya dniprovskih girl na kamelyah U Glibokij pristani voni osnashuvalisya ta vidpravlyalisya v Sevastopol dlya ozbroyennya artileriyeyu V admiraltejstvi pracyuvali vilnonajmani majstrovi kripaki vidpusheni na obrok bezpasportni selyani vtikachi vidstavni soldati j katorzhniki U 1785 roci buv vidanij ukaz pro vidpravku do Hersona kolodochnikiv zasudzhenih do zaslannya Hersonske admiraltejstvo proisnuvalo 50 rokiv u 1827 r pochalosya transportuvannya ustatkuvannya do Mikolayeva a v 1829 r admiraltejstvo yak ustanova bulo likvidovane Fragment znimku hersonskoyi naberezhnoyi na misci kolishnih elingiv na zadnomu plani disciplinarnij bataljon Disciplinarnij bataljon Disciplinarnij bataljon roztashovuvavsya na teritoriyi kolishnogo admiraltejstva mizh vulicyami Admiraltejskoyu zaraz Chervonostudentska ta Zavodskoyu Port Elevator blizhche do richki U 1914 r nachalnikom bataljonu bulo priznacheno polkovnika Vodu M S Na pochatku HH st v togochasnij Rosijskij imperiyi isnuvalo 4 disciplinarnih bataljoni u Bobrujsku Hersoni Voronezhi ta Katerinogradi 2 roti v Omsku ta Irkutsku 1 komanda v Orenburzi Stanom na 1 sichnya 1899 r v usih disciplinarnih chastinah perebuvalo 3316 uv yaznenih Disciplinarni chastini yavlyali soboyu miscya pozbavlennya voli dlya nizhchih vijskovih chiniv Ci ustanovi stvoryuvalisya dlya togo abi privchiti najbilsh nenadijnih soldativ do vijskovoyi disciplini Vijskovi nizhchih chiniv visilalisya do disciplinarnih chastin viklyuchno za virokom vijskovo okruzhnih ta polkovih sudiv v osnovnomu za vijskovi zlochini Uv yazneni v disciplinarnih chastinah ne znimalisya z reyestru u svoyih polkah ta vidpravlyalisya do disciplinarnih chastin u vstanovlenomu dlya areshtantiv poryadku Umovi yih perebuvannya v takih chastinah nichim ne vidriznyalisya vid zvichajnih soldatskih umov voni yili taku zh samu yizhu prohodili strojovu pidgotovku ta nosili vijskovu formu Budivlya u yakij roztashovuvavsya disciplinarnij bataljon ne zbereglasya Palac general gubernatora Vijskovo feldsherska shkola kolishnij palac General gubernatora 1911 r Palac general gubernatora buv zbudovanij u 1780 ti rr Vin roztashovuvavsya v centri velikogo ansamblyu budivel yaki razom utvoryuvali cilij kvartal U centri cogo kvartalu bulo zakladeno sad i oblashtovano turecku laznyu Iz protilezhnogo boku buli konyushni Shidnu chastinu kvartalu zajmali kuhnya ta gospodarski sluzhbi Z livogo ta pravogo krila golovnogo korpusu rozmishuvalisya odnopoverhovi fligeli Pislya smerti Potomkina v 1791 r palacovij kompleks buv pereoblashtovanij u nomu rozmistilisya golovna gauptvahta komendantske upravlinnya ta U XIX st zovnishnij viglyad budivli bulo zmineno arochnu lodzhiyu tretogo poverhu zaminili troma standartnimi viknami skladnogo profilyu zminili formu dahu a u trikutnij fronton pomistili napivkrugle sluhove vikno Na pochatku HH st budivlyu kolishnogo palacu zajmala vijskovo feldsherska shkola a v deyakih korpusah 1 j bataljon Pihotnogo Modlinskogo polku general ad yutanta Kornilova Budivlya roztashovuvalasya na teritoriyi suchasnogo parku im Leninskogo komsomolu Podorozhnij palac Katerini II Za danimi doslidnikiv podorozhnij palac Katerini II buv zbudovanij na teritoriyi admiraltejstva specialno do podorozhi imperatrici v Novorosiyu Tut vona provela 5 dniv iz 12 po 17 travnya 1787 r Zzovni budivlya palacu viglyadala prostoyu ta osoblivo ne vidriznyalasya z pomizh inshih Prote zseredini bula rozkishno ozdoblena rozpisom po derevu ta pozolotoyu Palac roztashovuvavsya na shili Dnipra pered nevelikim sadom Z oboh bokiv palacu rozmishuvalisya sluzhbovi budivli prichomu zi shidnogo boku buv zbudovanij dvopoverhovij opernij dim Deyaki doslidniki stverdzhuyut sho pid chas svogo perebuvannya u Hersoni Katerina II posadila pered palacom abrikosove derevo yake bilsh nizh stolittya potomu zalishalosya miscevoyu pam yatkoyu 1 zhovtnya 1834 r v budivli kolishnogo palacu bulo vidkrito uchilishe torgovelnogo moreplavstva Cej navchalnij zaklad gotuvav shturmaniv ta shkiperiv dlya privatnih kupeckih suden a takozh inzheneriv torgovelnih suden U 1853 1856 rokah pid chas Krimskoyi vijni v cij budivli rozmishuvavsya vijskovij shpital U kinci 60 h rokiv XIX st uchilishe bulo zakrito a pislya kapitalnogo remontu budivli u zhovtni 1872 r v nij bulo vidkrito Vchitelsku seminariyu yaku zgodom pereveli z Hersona do Mikolayeva Administraciya seminariyi skarzhilasya na te sho budivlya stara zatisna z nizkoyu steleyu poganoyu ventilyaciyeyu ta bez aktovoyi zali Tomu chastinu navchalnih klasiv ta administraciyu bulo perevedeno na vul Seminarsku v kazennu budivlyu a v kolishnomu palaci zalishivsya lishe tretij klas iz fizichnim kabinetom Doteper budivlya ne zbereglasya Hersonska fortecya v mistectviKartina Aleksyeyeva F Ya Krayevid Hersona 1797 1800 rr Polotno oliya Dokladnishe Krayevid Hersona kartina Kartina akademika Akademiyi mistectv Aleksyeyeva F Ya Krayevid Hersona bula napisana z akvareli Miskij majdan v Hersoni u 1797 1800 rr ta zberigalasya v Akademiyi mistectv Livoruch na kartini vidno pivdennij portal Katerininskogo soboru u centri palac general gubernatora Potomkina G O U pravij chastini kompoziciyi piramidalnij nadgrobok princu Karlu Oleksandru Vyurtemberzkomu livishe nadgrobna plita moldavskogo knyazya Emanuyila Rosetti dali plita nad mogiloyu budivnichogo Hersona inzhener polkovnika 1749 1788 batka vinahidnika intelektualnih mashin Korsakova S M Pro peredachu kartini Hersonskomu miskomu muzeyu starozhitnostej Hersonskogo krayu porushiv klopotannya u 1913 r Goshkevich V I Klopotannya pidtrimav miskij golova Blazhkov M I a zgodom Hersonska miska duma U 1914 r kartinu bulo peredano muzeyu U teperishnij chas kartina perebuvaye u Hersonskomu krayeznavchomu muzeyi Hersonska fortecya v literaturiRosijskij pismennik Boris Lavrenov yakij narodivsya ta viris u Hersoni u svoyemu romani Sinye ta Bile zgaduye Siri koni prim pronosyat faeton u zamsheli vorota Katerininskoyi forteci Vali yiyi davno obrushilisya u rovah bastioniv zacvitaye plyushem ryaski zhovta voda Prizemkuvatij vijskovij sobor pidtrimuye obluplenimi tochno u vazhkih plyamah opikiv palcyami kolon plosku shapku kupola Proti soboru zavitij plyushem bilij budinochok komendanta Suchasnij stanZa chasiv radyanskoyi vladi bulo rozibrano bilshu chastinu sporud forteci Do nashih dniv zbereglasya lishe nevelika chastina forteci kilkasot metriv fortechnih valiv Ochakivska ta Moskovska Pivnichna brami budivlya Admiraltejskogo arsenalu porohovij loh ta kompleks Katerininskogo soboru Bilshu chastinu kolishnoyi forteci zajmayut Komsomolskij park stadion Kristal dlya budivnictva yakogo buli chastkovo vikoristani zalishki zemlyanih valiv forteci port elevator ta Kinokoncertnij zal Yuvilejnij GalereyaOchakivska brama 2011 r Zalishki valu Hersonskoyi forteci Kolishnij porohovij loh Odna z budivel kolishnogo arsenaluCikavi faktiNa teritoriyi kolishnoyi Hersonskoyi forteci bulo znajdene skifske pohovannya IV III st do n e U 2008 roci na chest 230 richchya z dnya zasnuvannya Hersona predstavnikami 25 gromadskih organizacij mista bulo zapochatkovano ideyu shodo stvorennya landshaftnoyi modeli Hersonskoyi forteci v masshtabi 1 100 Peredbachalosya sho cej proekt stane rodzinkoyu yak dlya gostej mista tak i dlya jogo zhiteliv Miscem dlya roztashuvannya maketa Hersonskoyi forteci vibrano teritoriyu botanichnogo sadu Hersonskogo derzhavnogo universitetu 26 kvitnya 2008 roku za uchastyu predstavnikiv gromadskosti j zasobiv masovoyi informaciyi bulo zakladeno landshaftnu model forteci ta rozpochato realizaciyu cogo proektu U kolishnomu fortechnomu porohovomu lohu sho zberigsya do nashih dniv vidnedavna roztashovano restorannij kompleks Oleksandr Shanc DzherelaPivorovich V B Dyachenko S A Ulicami starogo Hersona Shtrih Herson 2003 196 s Posilannya ros Proekt Hersonska fortecya nedostupne posilannya z lipnya 2019 ros