Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Ботані́чний сад Херсо́нського держа́вного університе́ту — парк-пам'ятка садово-паркового мистецтва місцевого значення в Україні. Науково-дослідницький та культурно-просвітницький центр, навчальна база Херсонського державного університету.
 | |
| 46°39′29″ пн. ш. 32°35′23″ сх. д. / 46.6582470000277780° пн. ш. 32.58999500002777694° сх. д.Координати: 46°39′29″ пн. ш. 32°35′23″ сх. д. / 46.6582470000277780° пн. ш. 32.58999500002777694° сх. д. | |
| Країна |  Україна |
|---|---|
| Розташування | м. Херсон, Миколаївське шосе, 3 |
| Площа | 12,34 га |
| Засновано | 1934 р. (сучасний статус з 1964 р.) |
| Оператор | Херсонський державний університет |
  Ботанічний сад Херсонського державного університету (Херсонська область) | |
 Ботанічний сад Херсонського державного університету у Вікісховищі | |
Розташований у місті Херсон, Миколаївське шосе, 3.
Площа 12,34 га. Природоохоронний статус присвоєно згідно з рішенням облвиконкому від 22.04.1964 року № 238, перезатверджено від 19.08.1983 року 144/16. Перебуває у віданні: Херсонський державний університет.
На базі ботанічного саду діє Лабораторія інтродукції рослин Херсонського університету. Завідувач — проф. Бойко Михайло Федосійович.
Історія заснування
Рішення про заснування ботанічного саду Херсонського державного педагогічного інституту ім. Н. К. Крупської було прийняте Херсонським міськвиконкомом у 1934 році. Необхіднісь створення ботанічного саду була обґрунтована співробітниками кафедри ботаніки, зусиллями яких був розроблений перший проект плану агробіостанції з ботанічним садом як навчальної бази природничо-географічного факультету.
Практичні роботи розпочалися навесні 1935 року. Керувати ними було доручено старшому викладачеві кафедри ботаніки М. С. Кривошею. У 1937 році були проведені посадки захисної смуги навколо майбутнього саду та висаджені дерева на центральній алеї. У кінці центральної алеї розпочалося створення ботанічного кола, у його центрі планувалося побудувати басейн для вирощування водних рослин, зокрема рослин Нижньодніпровських плавнів. Зліва від центральної алеї було закладено колекційний плодовий сад з місцевих сортів плодових дерев та кущів. Справа від центральної алеї зроблені посадки хвойних — сосни та біоти, а далі — т. з. «Мічурінський сад», який за свідченням професора Ківера Ф. В. та викладача Кривчені Є. І. був гордістю ботанічного саду. У ньому росли 10 сортів яблунь та інших плодових дерев, які були виведені І. В. Мічуріним, серед них — Антонівка 600-грамова, Бельфльор-китайка, Ренет бергамотний, Кандиль-китайка, Бере зимова Мічуріна, а також Церападус, Горобина мічуринська десертна, Вишня плодородна Мічуріна. За саджанцями цих сортів до міста Мічурінська їздив Ф. В. Ківер.
Доцент В. С. Володимирова заклала експериментальну ділянку дуба черешчатого, що був висаджений квадратно-гніздовим методом. У поповненні видового складу рослин ботанічного саду брали участь викладачі Бригінець М. П., Ківер Ф. В., Тихоміров Ф. К., Кривченя Є. І., Петренко Г. А., Володимирова В. С., Михайлець Г. Ф. Внаслідок успішної праці уже в середині 50-х років у колекції ботанічного саду нараховувалося 110 видів дерев та кущів, в тому числі рідкісні — гінкго дволопатеве, бундук канадський, чекалкин горіх та інші. (Бригинец, Тихомиров, 1950; Тихонов, 1970, 1986; Бойко, Булда, Москов, Тихонов, 1982; Бойко, Москов, Тихонов, 1984; Бойко, Павлова, 1986; Бойко, Тихонов, 1986; Бойко, Москов, Тихонов, 1987 та ін.). У 1964 році постановою Херсонського облвиконкому земельна ділянка агробіостанції з деревними насадженнями та трав'янистою рослинністю була визначена як площа ботанічного саду, що виконує функції пам'ятки природи. У 1972 році за поданням професора В. О. Суркова та доцента В. І. Тихонова рішенням Херсонської обласної ради ботанічний сад було віднесено до об'єктів природно-заповідного фонду як парк-пам'ятка садово-паркового мистецтва місцевого значення.
У 70-ті та в 80-ті роки під керівництвом та за участі В. І. Тихонова, М. В. Москова, М. Ф. Бойка, М. М. Булди, Л. С. Кирилової, Н. Р. Павлової, А. П. Ступак була проведена реконструкція ботанічного саду, викорчувано значну частину старого плодового саду, відреставровано ділянку «Велике ботанічне коло», висаджено липову алею та створено ділянки природно-географічних зон на основі завезених з Одеського ботанічного саду та інших ботанічних садів і дендраріїв видів рослин. В. І. Тихоновим було закладено ділянку «Новий дендрарій». Восени 1982 р. на місці залишків старого абрикосового саду, на площі 1,1 га, М. Ф. Бойко заклав ділянку «Херсонські степи» для відновлення тут степових ценозів з типовими та рідкісними видами рослин, діаспори яких заготовлялися під час польової навчальної практики на території Херсонської області (біосферний заповідник «Асканія-Нова» ім. Ф. Е. Фальц-Фейна, степові схили Дніпра, Дніпровського лиману, Інгульця біля сіл Антонівка, Дар'ївка, Садове, Микільське та ін.). У 90-ті роки продовжувалися посадки рослин (Дерев'янко В. М., Тихонов В. І., Булда М. М.), які завозилися переважно з відділення «Новокаховське» Нікітського ботанічного саду. Значно збільшився видовий склад дендрофлори, було досліджено рідкісні види рослин, видовий склад мохоподібних, лишайників та грибів ботанічного саду (Бойко, Бойко, Булда, 1994; Бойко, Булда, Мойсієнко, Ходосовцев, 1995; Бойко, Ходосовцев, Петрова, 1999; Рудь, Бойко, 2001; Бойко, Подгайний, 2002; Корольова, 2003а, б; Бойко, 2006; Сушинська, Бойко, 2006; Червона…, 2009).
З 1 березня 2003 року на підставі наказу № 108-Д від 13.02.2003 р. «Про створення нової структури ХДУ» Ботанічний сад Херсонського державного університету переведено у Агробіостанцію — ботанічний сад Херсонського державного університету, із збереженням його статусу парка-пам'ятки садово-паркового мистецтва місцевого значення, об'єкта природно-заповідного фонду України.У першому десятиріччі XXI століття отримано багато видів рослин відкритого та закритого ґрунту з різних ботанічних садів (Одеський ботанічний сад, Криворізький ботанічний сад, Національний ботанічний сад ім. М. М. Гришка НАН України та ін.), з різних дендраріїв України та від приватних колекціонерів. У 2003 р. на базі ботанічного саду та кураторства кафедри ботаніки функціонує лабораторія інтродукції рослин (завідувач професор М. Ф. Бойко.
З 2004 році викладачами кафедри ботаніки та іншими спеціалістами проведена інвентаризація флори та Ботанічного саду (Бойко М. Ф. — мохоподібні, Сушинська Н. І., Дерев'янко В. М., Дерев'янко Н. В. — дерева та чагарники, Мойсієнко І. І., Мельник Р. П., М. Ф. Бойко — трав'янисті (в тому числі рідкісні) покритонасінні, Ходосовцев О. Є. — лишайники, Корольова О. В. — гриби). В результаті проведених робіт виявлено флору та мікобіоту ботанічного саду. Мохоподібних нараховується 16 видів представників 11 родів 8 родин. Вищих судинних рослин нараховується 579 видів представників 349 родів 95 родин, з них 24 види 14 родів 6 родин відділу Голонасінні, 555 видів 335 родів 89 родин відділу Покритонасінні. Грибів нараховується 30 видів представників 22 родів 11 родин відділу Ascomycota та 30 видів базидіальних грибів з 26 родів 17 родин відділу Basidiomycota. Лишайників нараховується 23 види, що відносяться до 10 родів та 6 родин. На основі цих досліджень складено та опубліковано «Чекліст рослин і грибів Ботанічного саду Херсонського державного університету (ВІдп.ред. М.Ф.Бойко).2011.У 2021 ботанічному саду за рішенням Вченої ради надано офіційний статус: "Ботанічний сад Херсонського державного університету".
Структура
До складу входять такі ділянки:
- типова пришкільна ділянка
- сад безперервного цвітіння
- плодовий сад
- метеорологічний майданчик
- фізіологічна ділянка
- квітково-декоративні культури
- дендрологічний сектор
- відділ «Херсонські степи»
- велике ботанічне коло
- дубовий гай
- новий дендрарій
- листяний гай
- хвойний [гай
- мале ботанічне коло
- північна та південна лісосмуги
- листяні та хвойні алеї
- теплиця та розсадник
Галерея
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Ботанічний сад Херсонського державного університету |
Джерела
- Державний кадастр територій та об'єктів природно-заповідного фонду України станом на 01.01.2013; (31. Ботанічний сад Херсонського державного університету)
- Бойко М. Ф. Характеристика каталогу рослин і грибів Ботанічного саду ХДУ // Інтродукція та захист рослин у ботанічних садах та дендропарках: Матеріали міжнар. наук. конф. „Інтродукція та захист рослин у ботанічних садах та дендропарках“ (Донецьк, 5-7 вересня 2006 р.). — Донецьк: ООО „Юго-Восток“, Лтд», 2006. — С.24-26.
- Бойко М. Ф., Бойко В. М., Булда М. М. Досвід охорони генофонду рідкісних та зникаючих видів місцевої флори у ботанічному саду // Охорона генофонду рослин в Україні. Тези доп..-Донецьк, 1994.- С.109.
- Бойко М. Ф., Булда М. М.,Мойсієнко І. І., Ходосовцев О. Є. Флористичне різноманіття Херсонського ботанічного саду // Ботанические сады — центры сохранения биологического разнообразия мировой флоры. Тезисы докладов сессии Совета ботанических садов Украины (13-16 июня 1995 г., Крым, Ялта).- Ялта, 1995.- С.56-57.
- Бойко М. Ф., Булда Н. М., Москов Н. И., Тихонов В. И. Опыт интродукции древесных растений в условиях ботсада Херсонского пединститута // Научные основы и практические меры по повышению биологической устойчивости лесных насаджений на Нижнеднепровских песках.- Херсон, 1982.- С.10-13.
- Бойко М. Ф., Москов М. В., Тихонов В. І. Ботанічному саду — 50 років // Наддніпрянська правда (21.10.1984 р.). — 1с.
- Бойко М. Ф., Павлова Н. Р. Список травянистых растений ботанического сада Херсонского пединститута им. Н. К. Крупской // Тихонов В. И. Путеводитель по бот. саду Херсонського пединститута.- Херсон, 1986. -С.27-31.
- Бойко М. Ф.,Подгайний М. М. Червоний список Херсонської області.- Херсон: Айлант, 1998.- 28 с.; 2-е видання — Херсон: Терра, 2002. — 27 с.
- Бойко М. Ф., Тихонов В. И. Ботанический сад как база проведения учебной практики по сельскохозяйственному труду // Тезисы Всес. сов. преподавателей основ с/х.-Вильнюс, 1986.- С.80-81.
- Бойко М. Ф., Ходосовцев О. Є., Петрова М. До вивчення біорізноманіття ботанічного саду Херсонського педагогічного університету // Метода, вип. «Символ», 1999.- С.3-5.
- Бригинец М. Л., Тихомиров Ф. К. Херсонський ботсад пединститута // Бюллетень Гл. Бот. сада СССР, 1950, № 6. — С. ??
- Корольова О. В. До вивчення біорізноманіття грибів ботанічного саду Херсонського державного університету // Метода, вип. «Наука», 2003а.- С.3-6.
- Корольова О. В. Моніторинг мікобіоти судинних рослин колекційного фонду Ботанічного саду Херсонського державного університету // Теорія і практика сучасного природознавства:// Зб. наук. праць.- Херсон: Терра, 2003б. — С. 72-75.
- Мойсієнко І.І., Мельник Р.П., Бойко М.Ф. Спонтаннозростаючі трав'янисті рослини ботанічного саду Херсонського державного університету // Мат-ли наук. конф. (13-15 жовтня 2008 року, м. Канів).- Київ: Фітосоціоцентр, 2008.- С.50-51.
- Рудь С., Бойко М. Характеристика дендрарію ботанічного саду Херсонського педагогічного університету // Метода, вип. «Тези», 2001.- С. 31-34.
- Тихонов В. И. Ботанический сад Херсонского пединститута (путеводитель к экскурсионному маршруту).- Херсон, 1970.- 17 с.
- Тихонов В. И. Путеводитель по ботаническому саду пединститута.- Херсон, 1986.- 33 с.
- Чекліст рослин і грибів Ботанічного саду Херсонського державного університету /Відп. ред. М. Ф. Бойко. Херсон: Айлант, 2011.- 108 с.
- Сторінка агробіостанції — ботанічного саду на офіційному сайті ХДУ
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Botani chnij sad Herso nskogo derzha vnogo universite tu park pam yatka sadovo parkovogo mistectva miscevogo znachennya v Ukrayini Naukovo doslidnickij ta kulturno prosvitnickij centr navchalna baza Hersonskogo derzhavnogo universitetu Botanichnij sad Hersonskogo derzhavnogo universitetu46 39 29 pn sh 32 35 23 sh d 46 6582470000277780 pn sh 32 58999500002777694 sh d 46 6582470000277780 32 58999500002777694 Koordinati 46 39 29 pn sh 32 35 23 sh d 46 6582470000277780 pn sh 32 58999500002777694 sh d 46 6582470000277780 32 58999500002777694Krayina UkrayinaRoztashuvannyam Herson Mikolayivske shose 3Plosha12 34 gaZasnovano1934 r suchasnij status z 1964 r OperatorHersonskij derzhavnij universitetBotanichnij sad Hersonskogo derzhavnogo universitetu Hersonska oblast Botanichnij sad Hersonskogo derzhavnogo universitetu u Vikishovishi Roztashovanij u misti Herson Mikolayivske shose 3 Plosha 12 34 ga Prirodoohoronnij status prisvoyeno zgidno z rishennyam oblvikonkomu vid 22 04 1964 roku 238 perezatverdzheno vid 19 08 1983 roku 144 16 Perebuvaye u vidanni Hersonskij derzhavnij universitet Na bazi botanichnogo sadu diye Laboratoriya introdukciyi roslin Hersonskogo universitetu Zaviduvach prof Bojko Mihajlo Fedosijovich Istoriya zasnuvannyaRishennya pro zasnuvannya botanichnogo sadu Hersonskogo derzhavnogo pedagogichnogo institutu im N K Krupskoyi bulo prijnyate Hersonskim miskvikonkomom u 1934 roci Neobhidnis stvorennya botanichnogo sadu bula obgruntovana spivrobitnikami kafedri botaniki zusillyami yakih buv rozroblenij pershij proekt planu agrobiostanciyi z botanichnim sadom yak navchalnoyi bazi prirodnicho geografichnogo fakultetu Praktichni roboti rozpochalisya navesni 1935 roku Keruvati nimi bulo dorucheno starshomu vikladachevi kafedri botaniki M S Krivosheyu U 1937 roci buli provedeni posadki zahisnoyi smugi navkolo majbutnogo sadu ta visadzheni dereva na centralnij aleyi U kinci centralnoyi aleyi rozpochalosya stvorennya botanichnogo kola u jogo centri planuvalosya pobuduvati basejn dlya viroshuvannya vodnih roslin zokrema roslin Nizhnodniprovskih plavniv Zliva vid centralnoyi aleyi bulo zakladeno kolekcijnij plodovij sad z miscevih sortiv plodovih derev ta kushiv Sprava vid centralnoyi aleyi zrobleni posadki hvojnih sosni ta bioti a dali t z Michurinskij sad yakij za svidchennyam profesora Kivera F V ta vikladacha Krivcheni Ye I buv gordistyu botanichnogo sadu U nomu rosli 10 sortiv yablun ta inshih plodovih derev yaki buli vivedeni I V Michurinim sered nih Antonivka 600 gramova Belflor kitajka Renet bergamotnij Kandil kitajka Bere zimova Michurina a takozh Cerapadus Gorobina michurinska desertna Vishnya plodorodna Michurina Za sadzhancyami cih sortiv do mista Michurinska yizdiv F V Kiver Docent V S Volodimirova zaklala eksperimentalnu dilyanku duba chereshchatogo sho buv visadzhenij kvadratno gnizdovim metodom U popovnenni vidovogo skladu roslin botanichnogo sadu brali uchast vikladachi Briginec M P Kiver F V Tihomirov F K Krivchenya Ye I Petrenko G A Volodimirova V S Mihajlec G F Vnaslidok uspishnoyi praci uzhe v seredini 50 h rokiv u kolekciyi botanichnogo sadu narahovuvalosya 110 vidiv derev ta kushiv v tomu chisli ridkisni ginkgo dvolopateve bunduk kanadskij chekalkin gorih ta inshi Briginec Tihomirov 1950 Tihonov 1970 1986 Bojko Bulda Moskov Tihonov 1982 Bojko Moskov Tihonov 1984 Bojko Pavlova 1986 Bojko Tihonov 1986 Bojko Moskov Tihonov 1987 ta in U 1964 roci postanovoyu Hersonskogo oblvikonkomu zemelna dilyanka agrobiostanciyi z derevnimi nasadzhennyami ta trav yanistoyu roslinnistyu bula viznachena yak plosha botanichnogo sadu sho vikonuye funkciyi pam yatki prirodi U 1972 roci za podannyam profesora V O Surkova ta docenta V I Tihonova rishennyam Hersonskoyi oblasnoyi radi botanichnij sad bulo vidneseno do ob yektiv prirodno zapovidnogo fondu yak park pam yatka sadovo parkovogo mistectva miscevogo znachennya U 70 ti ta v 80 ti roki pid kerivnictvom ta za uchasti V I Tihonova M V Moskova M F Bojka M M Buldi L S Kirilovoyi N R Pavlovoyi A P Stupak bula provedena rekonstrukciya botanichnogo sadu vikorchuvano znachnu chastinu starogo plodovogo sadu vidrestavrovano dilyanku Velike botanichne kolo visadzheno lipovu aleyu ta stvoreno dilyanki prirodno geografichnih zon na osnovi zavezenih z Odeskogo botanichnogo sadu ta inshih botanichnih sadiv i dendrariyiv vidiv roslin V I Tihonovim bulo zakladeno dilyanku Novij dendrarij Voseni 1982 r na misci zalishkiv starogo abrikosovogo sadu na ploshi 1 1 ga M F Bojko zaklav dilyanku Hersonski stepi dlya vidnovlennya tut stepovih cenoziv z tipovimi ta ridkisnimi vidami roslin diaspori yakih zagotovlyalisya pid chas polovoyi navchalnoyi praktiki na teritoriyi Hersonskoyi oblasti biosfernij zapovidnik Askaniya Nova im F E Falc Fejna stepovi shili Dnipra Dniprovskogo limanu Ingulcya bilya sil Antonivka Dar yivka Sadove Mikilske ta in U 90 ti roki prodovzhuvalisya posadki roslin Derev yanko V M Tihonov V I Bulda M M yaki zavozilisya perevazhno z viddilennya Novokahovske Nikitskogo botanichnogo sadu Znachno zbilshivsya vidovij sklad dendroflori bulo doslidzheno ridkisni vidi roslin vidovij sklad mohopodibnih lishajnikiv ta gribiv botanichnogo sadu Bojko Bojko Bulda 1994 Bojko Bulda Mojsiyenko Hodosovcev 1995 Bojko Hodosovcev Petrova 1999 Rud Bojko 2001 Bojko Podgajnij 2002 Korolova 2003a b Bojko 2006 Sushinska Bojko 2006 Chervona 2009 Z 1 bereznya 2003 roku na pidstavi nakazu 108 D vid 13 02 2003 r Pro stvorennya novoyi strukturi HDU Botanichnij sad Hersonskogo derzhavnogo universitetu perevedeno u Agrobiostanciyu botanichnij sad Hersonskogo derzhavnogo universitetu iz zberezhennyam jogo statusu parka pam yatki sadovo parkovogo mistectva miscevogo znachennya ob yekta prirodno zapovidnogo fondu Ukrayini U pershomu desyatirichchi XXI stolittya otrimano bagato vidiv roslin vidkritogo ta zakritogo gruntu z riznih botanichnih sadiv Odeskij botanichnij sad Krivorizkij botanichnij sad Nacionalnij botanichnij sad im M M Grishka NAN Ukrayini ta in z riznih dendrariyiv Ukrayini ta vid privatnih kolekcioneriv U 2003 r na bazi botanichnogo sadu ta kuratorstva kafedri botaniki funkcionuye laboratoriya introdukciyi roslin zaviduvach profesor M F Bojko Z 2004 roci vikladachami kafedri botaniki ta inshimi specialistami provedena inventarizaciya flori ta Botanichnogo sadu Bojko M F mohopodibni Sushinska N I Derev yanko V M Derev yanko N V dereva ta chagarniki Mojsiyenko I I Melnik R P M F Bojko trav yanisti v tomu chisli ridkisni pokritonasinni Hodosovcev O Ye lishajniki Korolova O V gribi V rezultati provedenih robit viyavleno floru ta mikobiotu botanichnogo sadu Mohopodibnih narahovuyetsya 16 vidiv predstavnikiv 11 rodiv 8 rodin Vishih sudinnih roslin narahovuyetsya 579 vidiv predstavnikiv 349 rodiv 95 rodin z nih 24 vidi 14 rodiv 6 rodin viddilu Golonasinni 555 vidiv 335 rodiv 89 rodin viddilu Pokritonasinni Gribiv narahovuyetsya 30 vidiv predstavnikiv 22 rodiv 11 rodin viddilu Ascomycota ta 30 vidiv bazidialnih gribiv z 26 rodiv 17 rodin viddilu Basidiomycota Lishajnikiv narahovuyetsya 23 vidi sho vidnosyatsya do 10 rodiv ta 6 rodin Na osnovi cih doslidzhen skladeno ta opublikovano Cheklist roslin i gribiv Botanichnogo sadu Hersonskogo derzhavnogo universitetu VIdp red M F Bojko 2011 U 2021 botanichnomu sadu za rishennyam Vchenoyi radi nadano oficijnij status Botanichnij sad Hersonskogo derzhavnogo universitetu StrukturaDo skladu vhodyat taki dilyanki tipova prishkilna dilyanka sad bezperervnogo cvitinnya plodovij sad meteorologichnij majdanchik fiziologichna dilyanka kvitkovo dekorativni kulturi dendrologichnij sektor viddil Hersonski stepi velike botanichne kolo dubovij gaj novij dendrarij listyanij gaj hvojnij gaj male botanichne kolo pivnichna ta pivdenna lisosmugi listyani ta hvojni aleyi teplicya ta rozsadnikGalereyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Botanichnij sad Hersonskogo derzhavnogo universitetuDzherelaDerzhavnij kadastr teritorij ta ob yektiv prirodno zapovidnogo fondu Ukrayini stanom na 01 01 2013 31 Botanichnij sad Hersonskogo derzhavnogo universitetu Bojko M F Harakteristika katalogu roslin i gribiv Botanichnogo sadu HDU Introdukciya ta zahist roslin u botanichnih sadah ta dendroparkah Materiali mizhnar nauk konf Introdukciya ta zahist roslin u botanichnih sadah ta dendroparkah Doneck 5 7 veresnya 2006 r Doneck OOO Yugo Vostok Ltd 2006 S 24 26 Bojko M F Bojko V M Bulda M M Dosvid ohoroni genofondu ridkisnih ta znikayuchih vidiv miscevoyi flori u botanichnomu sadu Ohorona genofondu roslin v Ukrayini Tezi dop Doneck 1994 S 109 Bojko M F Bulda M M Mojsiyenko I I Hodosovcev O Ye Floristichne riznomanittya Hersonskogo botanichnogo sadu Botanicheskie sady centry sohraneniya biologicheskogo raznoobraziya mirovoj flory Tezisy dokladov sessii Soveta botanicheskih sadov Ukrainy 13 16 iyunya 1995 g Krym Yalta Yalta 1995 S 56 57 Bojko M F Bulda N M Moskov N I Tihonov V I Opyt introdukcii drevesnyh rastenij v usloviyah botsada Hersonskogo pedinstituta Nauchnye osnovy i prakticheskie mery po povysheniyu biologicheskoj ustojchivosti lesnyh nasadzhenij na Nizhnedneprovskih peskah Herson 1982 S 10 13 Bojko M F Moskov M V Tihonov V I Botanichnomu sadu 50 rokiv Naddnipryanska pravda 21 10 1984 r 1s Bojko M F Pavlova N R Spisok travyanistyh rastenij botanicheskogo sada Hersonskogo pedinstituta im N K Krupskoj Tihonov V I Putevoditel po bot sadu Hersonskogo pedinstituta Herson 1986 S 27 31 Bojko M F Podgajnij M M Chervonij spisok Hersonskoyi oblasti Herson Ajlant 1998 28 s 2 e vidannya Herson Terra 2002 27 s Bojko M F Tihonov V I Botanicheskij sad kak baza provedeniya uchebnoj praktiki po selskohozyajstvennomu trudu Tezisy Vses sov prepodavatelej osnov s h Vilnyus 1986 S 80 81 Bojko M F Hodosovcev O Ye Petrova M Do vivchennya bioriznomanittya botanichnogo sadu Hersonskogo pedagogichnogo universitetu Metoda vip Simvol 1999 S 3 5 Briginec M L Tihomirov F K Hersonskij botsad pedinstituta Byulleten Gl Bot sada SSSR 1950 6 S Korolova O V Do vivchennya bioriznomanittya gribiv botanichnogo sadu Hersonskogo derzhavnogo universitetu Metoda vip Nauka 2003a S 3 6 Korolova O V Monitoring mikobioti sudinnih roslin kolekcijnogo fondu Botanichnogo sadu Hersonskogo derzhavnogo universitetu Teoriya i praktika suchasnogo prirodoznavstva Zb nauk prac Herson Terra 2003b S 72 75 Mojsiyenko I I Melnik R P Bojko M F Spontannozrostayuchi trav yanisti roslini botanichnogo sadu Hersonskogo derzhavnogo universitetu Mat li nauk konf 13 15 zhovtnya 2008 roku m Kaniv Kiyiv Fitosociocentr 2008 S 50 51 Rud S Bojko M Harakteristika dendrariyu botanichnogo sadu Hersonskogo pedagogichnogo universitetu Metoda vip Tezi 2001 S 31 34 Tihonov V I Botanicheskij sad Hersonskogo pedinstituta putevoditel k ekskursionnomu marshrutu Herson 1970 17 s Tihonov V I Putevoditel po botanicheskomu sadu pedinstituta Herson 1986 33 s Cheklist roslin i gribiv Botanichnogo sadu Hersonskogo derzhavnogo universitetu Vidp red M F Bojko Herson Ajlant 2011 108 s Storinka agrobiostanciyi botanichnogo sadu na oficijnomu sajti HDU