Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Радя́нсько-япо́нська війна — війна у серпні—вересні 1945 року між СРСР і Монгольською Народною Республікою з одного боку і Японською імперією, Маньчжурською державою і Менцзян з іншого. Складова Другої світової війни та Війни на Тихому океані. Розпочалася з ініціативи СРСР, що в односторонньому порядку розірвав радянсько-японський пакт про ненапад і 9 серпня, згідно з секретними Ялтинськими домовленостями із США та союзниками, оголосив Японії війну. Радянська армія розгорнула три наступальні операції — Маньчжурську, Південно-Сахалінську та Курильську. Японці сподівалися на радянський нейтралітет навіть після американських ядерних бомбардувань 6 і 8 серпня, тому не були готові до війни з СРСР і не організували належного опору. 15 серпня Японія проголосила про свою капітуляцію у Другій світовій війні. Японські частини у Маньчжурії масово складали зброю, проте на Сахаліні й Курилах чинили опір. Курильський наступ радянських військ тривав до 5 вересня, незважаючи на те, що вже 2 вересня Японія підписала акт капітуляції, що офіційно завершив Другу світову війну. В ході радянсько-японської війни СРСР знищив прояпонські Маньчжурську і Монгольську держави, захопив південну частину острова Сахалін та окупував Курильські острови. Японія, Маньчжурія і Внутрішня Монголія втратили убитими і полоненими півтора мільйона вояків. Частина полонених були інтерновані до радянських концентраційних таборів у Сибіру. 1951 року Японія уклала Сан-Франциський мирний договір із США та союзниками, який СРСР відмовився підписати. Радянсько-японська війна закінчилася, проте мирна угода між обома країнами ніколи укладена не була. Через це, юридично, Друга світова так і не закінчилася.
| Радянсько-японська війна | |||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Друга світова війна, російсько-японські війни | |||||||||
 Карта бойових дій | |||||||||
| |||||||||
| Сторони | |||||||||
 Радянський Союз Монгольська Народна Республіка |  Японська імперія Маньчжурська держава Менцзян | ||||||||
| Командувачі | |||||||||
| Василевський О. М. Малиновський Р. Я. Мерецков К. П. | Пуї | ||||||||
| Військові сили | |||||||||
| СРСР: 1 577 225 солдатів 26 137 артсистем 1 852 САУ 3 704 танка 5 368 літаків Монголія: 16 000 солдатів | Японія: 1 217 000 солдатів 5 360 артсистем 1 215 САУ 1 155 танків 1 800 літаків Маньчжурія: 200 000 солдатів Монголія: 10 000 солдатів | ||||||||
| Втрати | |||||||||
| Радянська версія 8 219 вбито 22 264 поранено 78 танків та САУ 232 гармат та мінометів 62 літака Японська версія 20 000+ вбито 50 000+ поранено | Радянська версія 83 737 вбито 640 276 взято в полон Японська версія 21 000 вбито до 2 000 000 взято в полон | ||||||||
Підготовка до війни
Небезпека війни СРСР з Японською імперією існувала з другої половини 1930-х років. В 1938 році відбулись зіткнення на озері Хасан, в 1939 році битва на Халхин-Голі на кордоні Монгольської Народної Республіки та Маньчжоу-Го. У 1940 був створений радянський Далекосхідний фронт, що вказувало на реальний ризик початку війни.
Проте загострення ситуації на західних кордонах змусило СРСР шукати компромісу в стосунках з Японською імперією. Остання, своєю чергою прагнула укріпити свої кордони з СРСР. Результатом збігу інтересів двох країн стає підписання 13 квітня 1941 Пакту про нейтралітет, згідно зі ст. 2 якого:
 | У випадку, якщо одна з договірних сторін виявиться об'єктом військових дій з боку однієї або декількох третіх держав, інша договірна сторона дотримуватиме нейтралітет протягом всього конфлікту. |  |
В 1941 році країни гітлерівської коаліції, крім Японії, оголосили війну СРСР, а в тому ж році Японія напала на США, почавши війну на Тихому океані.
У лютому 1945 на Ялтинській конференції Сталін дав обіцянку союзникам оголосити війну Японській імперії через 2-3 місяці після закінчення бойових дій в Європі. На Потсдамській конференції в липні 1945 союзники виступили з , вимагаючи беззастережної капітуляції Японії. В цьому ж році влітку Японська імперія намагалася вести сепаратні мирні переговори з СРСР, але без успіху.
8 серпня 1945 року СРСР одноосібно денонсував Радянсько-японський пакт про нейтралітет та оголосив війну Японській імперії.
Сили сторін
Хід війни
Головнокомандувачем радянськими військами при вторгненні в Маньчжурію був Маршал Радянського Союзу О. М. Василевський. Діяли 3 фронти: Забайкальський фронт, Перший Далекосхідний фронт та Другий Далекосхідний фронт (командувачі Р. Я. Малиновський, К. П. Мерецков та М. О. Пуркаєв), загальною чисельністю приблизно в 1,5 мільйона чоловік. Їм протистояла японська Квантунська армія під командуванням генерала .
Як наголошується в «Історії Великої Вітчизняної війни»:
В частинах та з'єднаннях Квантунської армії були абсолютно відсутні автомати, протитанкові рушниці, реактивна артилерія, мало було артилерії РГК та великокаліберної (у піхотних дивізіях та бригадах у складі артилерійських полків та дивізіонів в більшості випадків були 75-мм гармати).
Незважаючи на зусилля японців зосередити якомога більше військ на островах власне імперії, а також в Китаї на південь від Маньчжурії, японське командування приділяло увагу і Маньчжурському напряму.
Саме тому до дев'яти піхотних дивізій, що залишалися в Маньчжурії наприкінці 1944 року японці до серпня 1945 розвернули додатково 24 дивізії та 10 бригад.
Правда, для організації нових дивізій та бригад японці змогли використовувати лише ненавчених молодих призовників, які склали більше половини особового складу Квантунської армії. Також в знов створених в Маньчжурії японських дивізіях та бригадах, окрім нечисленності бойового складу, часто була абсолютно відсутня артилерія.
Найзначніші сили Квантунської армії — до десяти піхотних дивізій — дислокувалися на сході Маньчжурії, що межував з радянським Примор'ям, де був розміщений перший Далекосхідний фронт у складі 31 стрілецької дивізії, кавалерійської дивізії, мехкорпуса та 11 танкових бригад.
На півночі Маньчжурії японці тримали одну піхотну дивізію та дві бригади — в той час коли їм протистояв 2-й Далекосхідний фронт у складі 11 стрілецьких дивізій, 4 стрілецьких та 9 танкових бригад.
На заході Маньчжурії японці розташували 6 піхотних дивізій та одну бригаду — проти 33 радянських дивізій, у тому числі двох танкових, двох мехкорпусів, танкового корпусу та шести танкових бригад.
У центральній і південній Маньчжурії японці тримали ще декілька дивізій та бригад, а також дві танкові бригади та всю бойову авіацію.
Слід зауважити, що танки та літаки японської армії в 1945 році по критеріях того часу інакше як застарілими назвати не можна. Вони приблизно відповідали радянській танковій та авіатехніці 1939 років. Це відноситься і до японських протитанкових гармат, що мали калібр 37 та 47 міліметрів, — тобто придатних для боротьби лише з легкими радянськими танками.
Вранці 9 серпня 1945 року радянські війська почали бойові дії.
Враховуючи досвід війни з німцями, укріплені райони японців обходили рухомими частинами та блокувалися піхотою.
З Монголії в центр Маньчжурії наступала 6-та гвардійська танкова армія генерала Кравченка. 11 серпня техніка армії встала через відсутність палива, але був використаний досвід німецьких танкових частин — доставка пального танкам транспортними літаками. У результаті до 17 серпня 6-та гвардійська танкова армія просунулася на декілька сотень кілометрів — і до столиці Маньчжурії міста Чанчунь залишалося близько ста п'ятдесяти кілометрів.
Перший Далекосхідний фронт до того часу зломив опір японців на сході Маньчжурії, зайнявши найбільше місто в тому регіоні — Муданьцзянь.
В ряді районів радянським військам довелося долати запеклий опір противника. У смузі 5-ї армії з особою наполегливістю трималася оборона японців в районі Муданьцзяна. Були випадки наполегливого опору японських військ в смугах Забайкальського та 2-го Далекосхідного фронтів. Японська армія робила і неодноразові контратаки.
17 серпня 1945 у Мукдені радянські війська взяли в полон імператора Маньчжоу-Го Пу І (раніше — останній імператор Китаю).
14 серпня японське командування звернулося із пропозицією про перемир'я. Але військові дії з японського боку не припинялися. Лише через три дні Квантунська армія отримала наказ свого командування про капітуляцію, яка почалася 20 серпня. Але і він не відразу до всіх дійшов, а подекуди японці діяли і всупереч наказу.
18 серпня була почата висадка десанту на найпівнічніший з Курильських островів. Цього ж дня головнокомандувач радянськими військами на Далекому Сході віддав наказ про окупацію японського острова Хоккайдо силами двох стрілецьких дивізій. Ця висадка не була здійснена через затримку просування радянських військ в Південному Сахаліні, а потім відкладена до вказівок Ставки.
Радянські війська зайняли південну частину Сахаліну, Курильські острови, Маньчжурію та частину Корєї. Основні бойові дії на континенті велися ще 12 днів, по 20 серпня. Проте окремі бої продовжувалися аж до 10 вересня, що став днем повної капітуляції Квантунської армії. Бойові дії на островах повністю закінчилися 2 вересня.
Акт про капітуляцію Японії був підписаний 2 вересня 1945 року на борту лінкора Міссурі в Токійській затоці. Від радянського боку акт підписав генерал-лейтенант Кузьма Миколайович Деревянко.
Підсумки війни
В результаті війни СРСР анексував території Південного Сахаліну, Квантун з містами Порт-Артур та Далянь, а також Курильські острови, які втратила Російська імперія ще за часів російсько-японської війни. Японія фактично визнала ці втрати згідно договору 1956 р. Тим не менш, уряд СРСР пішов на поступки:
При этом Союз Советских Социалистических Республик, идя навстречу пожеланиям Японии и учитывая интересы японского государства, соглашается на передачу Японии островов Хабомаи и острова Сикотан с тем, однако, что фактическая передача этих островов Японии будет произведена после заключения Мирного договора между Союзом Советских Социалистических Республик и Японией.
Герої Радянського Союзу
Близько ста чоловік, за участь у розгромі Квантунської армії, отримали звання Героя Радянського Союзу. Серед них:
| |
Примітки
- . Архів оригіналу за 9 травня 2013. Процитовано 16 листопада 2014.
- Jowett, Rays of The Rising Sun, ст. 36
- . Архів оригіналу за 5 жовтня 2007. Процитовано 13 жовтня 2008.
- . Архів оригіналу за 9 жовтня 2006. Процитовано 13 жовтня 2008.
- «Історія Великої Вітчизняної війни» (т.5, ст.548-549)
- ЦАМО СРСР, ф. 66, оп. 178499, д. 1, ст. 265—266
- Спільна декларація Союзу Радянських Соціалістичних Республік та Японії. Офіційний вебпортал парламенту України (укр.). Процитовано 12 грудня 2021.
{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url ()
Джерела та література
- Лисенко О. Є. Радянсько-японська війна 1945 // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2012. — Т. 9 : Прил — С. — С. 122. — .
Посилання
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: World War II Manchurian Strategic Offensive Operation |
- (англ.)
- Радянській план дій(англ.)
- Д. Асмолов. Перемога на Далекому Сході(рос.)
- Записки японського військовополоненого(яп.)(рос.)
 | Це незавершена стаття про Другу світову війну. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Radya nsko yapo nska vijna vijna u serpni veresni 1945 roku mizh SRSR i Mongolskoyu Narodnoyu Respublikoyu z odnogo boku i Yaponskoyu imperiyeyu Manchzhurskoyu derzhavoyu i Menczyan z inshogo Skladova Drugoyi svitovoyi vijni ta Vijni na Tihomu okeani Rozpochalasya z iniciativi SRSR sho v odnostoronnomu poryadku rozirvav radyansko yaponskij pakt pro nenapad i 9 serpnya zgidno z sekretnimi Yaltinskimi domovlenostyami iz SShA ta soyuznikami ogolosiv Yaponiyi vijnu Radyanska armiya rozgornula tri nastupalni operaciyi Manchzhursku Pivdenno Sahalinsku ta Kurilsku Yaponci spodivalisya na radyanskij nejtralitet navit pislya amerikanskih yadernih bombarduvan 6 i 8 serpnya tomu ne buli gotovi do vijni z SRSR i ne organizuvali nalezhnogo oporu 15 serpnya Yaponiya progolosila pro svoyu kapitulyaciyu u Drugij svitovij vijni Yaponski chastini u Manchzhuriyi masovo skladali zbroyu prote na Sahalini j Kurilah chinili opir Kurilskij nastup radyanskih vijsk trivav do 5 veresnya nezvazhayuchi na te sho vzhe 2 veresnya Yaponiya pidpisala akt kapitulyaciyi sho oficijno zavershiv Drugu svitovu vijnu V hodi radyansko yaponskoyi vijni SRSR znishiv proyaponski Manchzhursku i Mongolsku derzhavi zahopiv pivdennu chastinu ostrova Sahalin ta okupuvav Kurilski ostrovi Yaponiya Manchzhuriya i Vnutrishnya Mongoliya vtratili ubitimi i polonenimi pivtora miljona voyakiv Chastina polonenih buli internovani do radyanskih koncentracijnih taboriv u Sibiru 1951 roku Yaponiya uklala San Franciskij mirnij dogovir iz SShA ta soyuznikami yakij SRSR vidmovivsya pidpisati Radyansko yaponska vijna zakinchilasya prote mirna ugoda mizh oboma krayinami nikoli ukladena ne bula Cherez ce yuridichno Druga svitova tak i ne zakinchilasya Radyansko yaponska vijna Druga svitova vijna rosijsko yaponski vijni Karta bojovih dij Karta bojovih dij Data 9 serpnya 2 veresnya 1945 Misce Manchzhuriya Sahalin Kurilski ostrovi Koreya Vnutrishnya Mongoliya Rezultat Peremoga SRSR Teritorialni zmini Priyednannya Pivdennogo Sahalinu ta Kurilskih ostroviv do SRSR Storoni Radyanskij Soyuz Mongolska Narodna Respublika Yaponska imperiya Manchzhurska derzhava Menczyan Komanduvachi Vasilevskij O M Malinovskij R Ya Mereckov K P Puyi Vijskovi sili SRSR 1 577 225 soldativ 26 137 artsistem 1 852 SAU 3 704 tanka 5 368 litakiv Mongoliya 16 000 soldativ Yaponiya 1 217 000 soldativ 5 360 artsistem 1 215 SAU 1 155 tankiv 1 800 litakiv Manchzhuriya 200 000 soldativ Mongoliya 10 000 soldativ Vtrati Radyanska versiya 8 219 vbito 22 264 poraneno 78 tankiv ta SAU 232 garmat ta minometiv 62 litaka Yaponska versiya 20 000 vbito 50 000 poraneno Radyanska versiya 83 737 vbito 640 276 vzyato v polon Yaponska versiya 21 000 vbito do 2 000 000 vzyato v polonPidgotovka do vijniNebezpeka vijni SRSR z Yaponskoyu imperiyeyu isnuvala z drugoyi polovini 1930 h rokiv V 1938 roci vidbulis zitknennya na ozeri Hasan v 1939 roci bitva na Halhin Goli na kordoni Mongolskoyi Narodnoyi Respubliki ta Manchzhou Go U 1940 buv stvorenij radyanskij Dalekoshidnij front sho vkazuvalo na realnij rizik pochatku vijni Prote zagostrennya situaciyi na zahidnih kordonah zmusilo SRSR shukati kompromisu v stosunkah z Yaponskoyu imperiyeyu Ostannya svoyeyu chergoyu pragnula ukripiti svoyi kordoni z SRSR Rezultatom zbigu interesiv dvoh krayin staye pidpisannya 13 kvitnya 1941 Paktu pro nejtralitet zgidno zi st 2 yakogo U vipadku yaksho odna z dogovirnih storin viyavitsya ob yektom vijskovih dij z boku odniyeyi abo dekilkoh tretih derzhav insha dogovirna storona dotrimuvatime nejtralitet protyagom vsogo konfliktu V 1941 roci krayini gitlerivskoyi koaliciyi krim Yaponiyi ogolosili vijnu SRSR a v tomu zh roci Yaponiya napala na SShA pochavshi vijnu na Tihomu okeani U lyutomu 1945 na Yaltinskij konferenciyi Stalin dav obicyanku soyuznikam ogolositi vijnu Yaponskij imperiyi cherez 2 3 misyaci pislya zakinchennya bojovih dij v Yevropi Na Potsdamskij konferenciyi v lipni 1945 soyuzniki vistupili z vimagayuchi bezzasterezhnoyi kapitulyaciyi Yaponiyi V comu zh roci vlitku Yaponska imperiya namagalasya vesti separatni mirni peregovori z SRSR ale bez uspihu 8 serpnya 1945 roku SRSR odnoosibno denonsuvav Radyansko yaponskij pakt pro nejtralitet ta ogolosiv vijnu Yaponskij imperiyi Sili storin SRSR Zabajkalskij front Pershij Dalekoshidnij front Drugij Dalekoshidnij front Yaponiya Generalnij shtab Zbrojnih sil Yaponiyi Kvantunska armiya1 j front 3 j front 17 j front 5 j front dd Hid vijniGolovnokomanduvachem radyanskimi vijskami pri vtorgnenni v Manchzhuriyu buv Marshal Radyanskogo Soyuzu O M Vasilevskij Diyali 3 fronti Zabajkalskij front Pershij Dalekoshidnij front ta Drugij Dalekoshidnij front komanduvachi R Ya Malinovskij K P Mereckov ta M O Purkayev zagalnoyu chiselnistyu priblizno v 1 5 miljona cholovik Yim protistoyala yaponska Kvantunska armiya pid komanduvannyam generala Yak nagoloshuyetsya v Istoriyi Velikoyi Vitchiznyanoyi vijni V chastinah ta z yednannyah Kvantunskoyi armiyi buli absolyutno vidsutni avtomati protitankovi rushnici reaktivna artileriya malo bulo artileriyi RGK ta velikokalibernoyi u pihotnih diviziyah ta brigadah u skladi artilerijskih polkiv ta divizioniv v bilshosti vipadkiv buli 75 mm garmati Nezvazhayuchi na zusillya yaponciv zoserediti yakomoga bilshe vijsk na ostrovah vlasne imperiyi a takozh v Kitayi na pivden vid Manchzhuriyi yaponske komanduvannya pridilyalo uvagu i Manchzhurskomu napryamu Same tomu do dev yati pihotnih divizij sho zalishalisya v Manchzhuriyi naprikinci 1944 roku yaponci do serpnya 1945 rozvernuli dodatkovo 24 diviziyi ta 10 brigad Pravda dlya organizaciyi novih divizij ta brigad yaponci zmogli vikoristovuvati lishe nenavchenih molodih prizovnikiv yaki sklali bilshe polovini osobovogo skladu Kvantunskoyi armiyi Takozh v znov stvorenih v Manchzhuriyi yaponskih diviziyah ta brigadah okrim nechislennosti bojovogo skladu chasto bula absolyutno vidsutnya artileriya Najznachnishi sili Kvantunskoyi armiyi do desyati pihotnih divizij dislokuvalisya na shodi Manchzhuriyi sho mezhuvav z radyanskim Primor yam de buv rozmishenij pershij Dalekoshidnij front u skladi 31 strileckoyi diviziyi kavalerijskoyi diviziyi mehkorpusa ta 11 tankovih brigad Na pivnochi Manchzhuriyi yaponci trimali odnu pihotnu diviziyu ta dvi brigadi v toj chas koli yim protistoyav 2 j Dalekoshidnij front u skladi 11 strileckih divizij 4 strileckih ta 9 tankovih brigad Na zahodi Manchzhuriyi yaponci roztashuvali 6 pihotnih divizij ta odnu brigadu proti 33 radyanskih divizij u tomu chisli dvoh tankovih dvoh mehkorpusiv tankovogo korpusu ta shesti tankovih brigad U centralnij i pivdennij Manchzhuriyi yaponci trimali she dekilka divizij ta brigad a takozh dvi tankovi brigadi ta vsyu bojovu aviaciyu Slid zauvazhiti sho tanki ta litaki yaponskoyi armiyi v 1945 roci po kriteriyah togo chasu inakshe yak zastarilimi nazvati ne mozhna Voni priblizno vidpovidali radyanskij tankovij ta aviatehnici 1939 rokiv Ce vidnositsya i do yaponskih protitankovih garmat sho mali kalibr 37 ta 47 milimetriv tobto pridatnih dlya borotbi lishe z legkimi radyanskimi tankami Vranci 9 serpnya 1945 roku radyanski vijska pochali bojovi diyi Vrahovuyuchi dosvid vijni z nimcyami ukripleni rajoni yaponciv obhodili ruhomimi chastinami ta blokuvalisya pihotoyu Peremozheni yaponski soldati zdayut svoyu zbroyu Z Mongoliyi v centr Manchzhuriyi nastupala 6 ta gvardijska tankova armiya generala Kravchenka 11 serpnya tehnika armiyi vstala cherez vidsutnist paliva ale buv vikoristanij dosvid nimeckih tankovih chastin dostavka palnogo tankam transportnimi litakami U rezultati do 17 serpnya 6 ta gvardijska tankova armiya prosunulasya na dekilka soten kilometriv i do stolici Manchzhuriyi mista Chanchun zalishalosya blizko sta p yatdesyati kilometriv Pershij Dalekoshidnij front do togo chasu zlomiv opir yaponciv na shodi Manchzhuriyi zajnyavshi najbilshe misto v tomu regioni Mudanczyan V ryadi rajoniv radyanskim vijskam dovelosya dolati zapeklij opir protivnika U smuzi 5 yi armiyi z osoboyu napoleglivistyu trimalasya oborona yaponciv v rajoni Mudanczyana Buli vipadki napoleglivogo oporu yaponskih vijsk v smugah Zabajkalskogo ta 2 go Dalekoshidnogo frontiv Yaponska armiya robila i neodnorazovi kontrataki 17 serpnya 1945 u Mukdeni radyanski vijska vzyali v polon imperatora Manchzhou Go Pu I ranishe ostannij imperator Kitayu 14 serpnya yaponske komanduvannya zvernulosya iz propoziciyeyu pro peremir ya Ale vijskovi diyi z yaponskogo boku ne pripinyalisya Lishe cherez tri dni Kvantunska armiya otrimala nakaz svogo komanduvannya pro kapitulyaciyu yaka pochalasya 20 serpnya Ale i vin ne vidrazu do vsih dijshov a podekudi yaponci diyali i vsuperech nakazu 18 serpnya bula pochata visadka desantu na najpivnichnishij z Kurilskih ostroviv Cogo zh dnya golovnokomanduvach radyanskimi vijskami na Dalekomu Shodi viddav nakaz pro okupaciyu yaponskogo ostrova Hokkajdo silami dvoh strileckih divizij Cya visadka ne bula zdijsnena cherez zatrimku prosuvannya radyanskih vijsk v Pivdennomu Sahalini a potim vidkladena do vkazivok Stavki Kladovishe muchenikiv Radyanskoyi Chervonoyi Armiyi pobudovane v Manchzhuriyi pislya Manchzhurskoyi operaciyi Radyanski vijska zajnyali pivdennu chastinu Sahalinu Kurilski ostrovi Manchzhuriyu ta chastinu Koryeyi Osnovni bojovi diyi na kontinenti velisya she 12 dniv po 20 serpnya Prote okremi boyi prodovzhuvalisya azh do 10 veresnya sho stav dnem povnoyi kapitulyaciyi Kvantunskoyi armiyi Bojovi diyi na ostrovah povnistyu zakinchilisya 2 veresnya Akt pro kapitulyaciyu Yaponiyi buv pidpisanij 2 veresnya 1945 roku na bortu linkora Missuri v Tokijskij zatoci Vid radyanskogo boku akt pidpisav general lejtenant Kuzma Mikolajovich Derevyanko Pidsumki vijniV rezultati vijni SRSR aneksuvav teritoriyi Pivdennogo Sahalinu Kvantun z mistami Port Artur ta Dalyan a takozh Kurilski ostrovi yaki vtratila Rosijska imperiya she za chasiv rosijsko yaponskoyi vijni Yaponiya faktichno viznala ci vtrati zgidno dogovoru 1956 r Tim ne mensh uryad SRSR pishov na postupki Pri etom Soyuz Sovetskih Socialisticheskih Respublik idya navstrechu pozhelaniyam Yaponii i uchityvaya interesy yaponskogo gosudarstva soglashaetsya na peredachu Yaponii ostrovov Habomai i ostrova Sikotan s tem odnako chto fakticheskaya peredacha etih ostrovov Yaponii budet proizvedena posle zaklyucheniya Mirnogo dogovora mezhdu Soyuzom Sovetskih Socialisticheskih Respublik i Yaponiej Geroyi Radyanskogo SoyuzuBlizko sta cholovik za uchast u rozgromi Kvantunskoyi armiyi otrimali zvannya Geroya Radyanskogo Soyuzu Sered nih Antonov Neon Vasilovich Babikov Makar Andrijovich Barabolko Mihajlo Petrovich Yudin Sergij TimofijovichPrimitki Arhiv originalu za 9 travnya 2013 Procitovano 16 listopada 2014 Jowett Rays of The Rising Sun st 36 Arhiv originalu za 5 zhovtnya 2007 Procitovano 13 zhovtnya 2008 Arhiv originalu za 9 zhovtnya 2006 Procitovano 13 zhovtnya 2008 Istoriya Velikoyi Vitchiznyanoyi vijni t 5 st 548 549 CAMO SRSR f 66 op 178499 d 1 st 265 266 Spilna deklaraciya Soyuzu Radyanskih Socialistichnih Respublik ta Yaponiyi Oficijnij vebportal parlamentu Ukrayini ukr Procitovano 12 grudnya 2021 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z parametrom url status ale bez parametra archive url posilannya Dzherela ta literaturaLisenko O Ye Radyansko yaponska vijna 1945 Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2012 T 9 Pril S S 122 ISBN 978 966 00 1290 5 PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu World War II Manchurian Strategic Offensive Operation angl Radyanskij plan dij angl D Asmolov Peremoga na Dalekomu Shodi ros Zapiski yaponskogo vijskovopolonenogo yap ros Ce nezavershena stattya pro Drugu svitovu vijnu Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi