Кири́ло Пана́сович Мерецко́в (26 травня (7 червня) 1897 — 30 грудня 1968, Москва) — радянський воєначальник, Маршал Радянського Союзу (1944), Герой Радянського Союзу (1940), кавалер ордену «Перемоги». Начальник Генерального штабу ЗС СРСР (серпень 1940 — січень 1941). Учасник Громадянських війн в Росії, в Іспанії, радянсько-фінської та Другої світової воєн. Кандидат у члени ЦК КПРС у 1939—1956 роках. Член Центральної Ревізійної Комісії КПРС у 1956—1961 роках. Депутат Верховної Ради СРСР 1—5-го скликань (у 1940–1962 роках).
Мерецков Кирило Панасович | |
---|---|
рос. Кирилл Афанасьевич Мерецков | |
Прізвисько | Петрович |
Народження | 26 травня (7 червня) 1897 с. Назарьево, Московська губернія (нині Зарайський район Московська область) Російська імперія |
Смерть | 30 грудня 1968 (71 рік) Москва, СРСР |
Поховання | Некрополь біля Кремлівської стіни |
Країна | СРСР |
Приналежність | Радянська армія |
Рід військ | піхота |
Освіта | Військова академія імені М. В. Фрунзе |
Роки служби | 1918–1968 |
Партія | КПРС |
Звання | Маршал Радянського Союзу |
Командування | Начальник Генерального штабу Командувач Московським військовим округом, Командувач 2-м Далекосхідним, Волховським та Карельським фронтами, Командувач 7 армії |
Війни / битви | Громадянська війна в Росії, Громадянська війна в Іспанії, Радянсько-фінська війна, Друга світова війна Радянсько-японська війна |
Інше | Неколебимо, как Россия. М., 1965; На службе народу. Страницы воспоминаний. Изд. 2-е. М., 1971; Моя юность. Изд. 2-е. М., 1975. |
Автограф | |
Нагороди | |
Мерецков Кирило Панасович у Вікісховищі |
Біографія
Ранні роки і початок військової кар'єри
Народився в селянській родині. З семи років допомагав батькові орати землю, а з дев'яти — брав участь у всіх польових роботах. Закінчив 4-класну земську початкову школу. У 12 років відправлений до Москви для самостійної праці. Працював слюсарем на московських заводах, познайомився з робітниками, що були пов'язані з революційним підпіллям.
У 1915–1917 роках активно займався революційною діяльністю. У Червоній армії з 1918 року. Під час Громадянської війни воював на Східному, Південному та Західному фронтах, був комісаром загону, помічником начальника штабу бригади та дивізії. Тричі був поранений.
У боях з білими частинами під Казанню, а потім чеськими легіонерами Мерецков проявляє хоробрість та ініціативу. В одному з боїв під час рукопашної сутички загинув командир загону. Взявши на себе командування, Кирило Мерецков особистим прикладом повів бійців в атаку і домігся перемоги. Був важко поранений. Отямився на полиці санітарного вагона. Після лікування подав рапорт про направлення на фронт, але був направлений у Військову академію Генштабу (з 1921 року — Військова академія РСЧА).
У 1921 році Кирило Мерецков закінчив Військову академію РСЧА, був призначений начальником штабу 1-ї Томської кавалерійської дивізії. З лютого 1923 року — помічник начальника штабу 15-го стрілецького корпусу. З листопада 1923 року — начальник штабу 9-ї Донський стрілецької дивізії.
Міжвоєнний період
Після Громадянської війни до 1932 року працював у штабі Московського військового округу. У 1932-1934 роках — начальник штабу Білоруського військового округу. У 1934-1936 роках — начальник штабу . У 1936–1937 роках перебував в Іспанії як військовий радник, керував організацією контрнаступу республіканських військ під Гвадалахарою, був поранений. З червня 1937 року — заступник начальника Генерального штабу РСЧА. У вересні 1938 року був призначений командувачем Приволзького військового округу. У січні 1939 року очолив Ленінградський військовий округ.
У міжвоєнний період Мерецков служив під керівництвом таких воєначальників як І. П. Уборевич, А. І. Корк, В. К. Блюхер, М. Д. Каширін, які у 1937-1938 роках були репресовані. Деякі з них дали показання і на Мерецкова. Зв'язки з «ворогами народу» були однією з причин арешту Мерецкова у 1941 році.
Під час Радянсько-фінської війни 1939—1940 років командував 7-ю армією, що наступала на Карельському перешийку проти головних укріплень лінії Маннергейма. 12 березня 1940 року війська 7-ї армії штурмом оволоділи містом-фортецею Виборг. 21 березня 1940 року К. П. Мерецкову було присвоєне звання Герой Радянського Союзу. В тому ж році він отримав звання «генерал армії», став заступником народного комісара оборони СРСР. У серпні 1940 — січні 1941 — начальник Генерального штабу РСЧА, заступник Народного комісара оборони СРСР з бойової підготовки.
Арешт
23 червня 1941 року, на другий день після нападу Німеччини на СРСР, Кирило Мерецков був заарештований. Його тривалий час допитували та катували. Утримувався в Лефортовській тюрмі. Його звинувачували у військовій змові разом з Г. М. Штерном, пізніше з Д. Г. Павловим та іншими. У критичний момент війни (вересень 1941) Кирило Панасович був відпущений. Вже тоді Йосип Сталін відчував гостру нестачу військових кадрів. Вважається, що Мерецков був відпущений за розпорядженням Сталіна, що найбільш ймовірно, проте документальних підтверджень цьому не знайдено.
Документів про арешт і звільнення генерала Мерецкова немає. Архівно-слідча справа відносно Мерецкова була знищена в 1955 році, тому більшість подробиць справи досі невідомі. У Центральному архіві ФСБ розсекречено лист генерала армії Кирила Мерецкова з Лефортовського слідчого ізолятора на адресу Йосипа Сталіна, датована 28 серпня 1941 року. Це, мабуть, єдиний офіційно оприлюднений документ, який підтверджує те, що воєначальник був заарештований і міг бути репресований, що завдало б відчутної шкоди кадровому складу вищого армійського ешелону, який і так зазнав серйозної «чистки».
Оригінальний текст:
«Секретарю ЦК ВКП (б) Сталину И. В.
В напряженное время для нашей страны, когда от каждого гражданина требуется полностью отдать себя на защиту Родины, я, имеющий некоторую военную практику, нахожусь изолированным и не могу принять участие в освобождении нашей Родины от нашествия врага. Работая ранее на ответственных постах, я всегда выполнял Ваши поручения добросовестно и с полным напряжением сил. Прошу Вас еще раз доверить мне, пустить на фронт и на любой работе, какую Вы найдете возможным дать мне, доказать мою преданность Вам и Родине. К войне с немцами я давно готовился, драться с ними хочу, я их презираю за наглое нападение на нашу страну, дайте возможность подраться, буду мстить им до последней моей возможности, не буду щадить себя до последней капли крови, буду бороться до полного уничтожения врага. Приму все меры, чтобы быть полезным для Вас, для армии и для нашего великого народа.
28.VIII.-41 г. К. МЕРЕЦКОВ».
Сам Мерецков ніколи не згадував про свій арешт. У його мемуарах «На службе народу. Страницы воспоминаний» є лише дивний інформаційний провал між 23 червня і початком вересня 1941 року. За свідченням товариша по службі О. Ф. Сувенірова генерал-майора А. І. Корнєєва, особисто присутнього при розмові І. Х. Баграмяна і С. К. Тимошенко, останній розповів, що в особистій бесіді з Мерецковим на його питання про те, чому він себе обмовив, Маршал заявив, що над ним знущалися, «гамселили», а в разі надання свідчень обіцяли не чіпати родину.
Друга світова війна
З вересня 1941 року Мерецков командував 7-ю окремою армією, яка зупинила наступ фінських військ на річці Свір. З листопада 1941 року — командувач військами 4-ї окремої армії, вдало провів Тихвинскую оборонну і Тихвінську наступальну операції.
З грудня 1941 року — командувач військами Волховського фронту. Провів Любанську і . Обидві операції закінчилися безрезультатно і супроводжувалися величезними втратами військ фронту. У «котлі» під М'ясним Бором майже повністю загинула 2-га ударна армія (СРСР), а її командувач генерал-лейтенант А. А. Власов потрапив у полон. Після цієї катастрофи Мерецков був відсторонений від командування фронтом до 9 червня 1942 року.
В цілому діяльність Мерецкова на посту командувача Волховського фронту в лютому — березні 1942 року оцінюється не однозначно. На думку одних, 2-га ударна армія вклинилася в глибину німецької оборони, але мала коридор і надійно по ньому забезпечувалася. На думку інших, Мерецков не зміг силами підпорядкованого йому Волховського фронту розширити горловину прориву, що утворився в результаті успішного наступу 2-ї ударної армії, тобто не вжив необхідних заходів для запобігання її оточення. Крім того, вже в березні обсяг постачання військ армії був абсолютно недостатнім навіть для закріплення на досягнутих рубежах, не кажучи вже про продовження наступу.
У січні 1943 року Кирило Мерецков відзначився у прориві блокади Ленінграда в ході операції «Іскра». У січні 1944 року відіграв велику роль під час Ленінградсько-Новгородської операції, в результаті якої радянські війська повністю звільнили Ленінград від блокади ворога (січень — лютий 1944). Військами Волховського фронту були звільнені міста Новгород, Луга, Мга, Тосно, Любань, Чудово.
У лютому 1944 року Мерецков був призначений командувачем військами Карельського фронту. Успішно провів Свірсько-Петрозаводську і Петсамо-Кіркенеську операції, завдавши поразки фінським і німецьким військам на Північному напрямку. У вересні 1944 року Фінляндія була виведена з війни на боці гітлерівської Німеччини. Війну закінчив визволенням Північної Норвегії.
26 жовтня 1944 року отримав військове звання Маршал Радянського Союзу і вищі нагороди Норвегії. Учасник Параду Перемоги в Москві 24 червня 1945 року.
З квітня 1945 року — командувач Приморської групою військ на Далекому Сході. З липня 1945 року маршал Мерецков командував 1-м Далекосхідним фронтом, який завдавав головного удару по японським військам в Маньчжурії. Одержав перемогу в Харбіно-Гіринській наступальній операції, в ході якої було захоплено у полон понад 100 тисяч японських солдатів.
За успішне керівництво військами у війні проти мілітаристської Японії Кирило Панасович Мерецков був нагороджений вищим військовим орденом «Перемога».
Післявоєнний період
Після війни Мерецков командував військами військових округів: Приморського (з вересня 1945), Московського (з липня 1947), Беломорского (з червня 1949), Північного (з червня 1951). З травня 1954 року — начальник Вищих стрілецько-тактичних курсів удосконалення командного складу піхоти «Постріл».
У 1955–1964 рр. — Помічник Міністра оборони СРСР по вищих військово-навчальним закладам.
К. П. Мерецков помер 30 грудня 1968 року. Прах Мерецкова похований в Кремлівській стіні.
Оцінки товаришів по службі
Маршал Радянського Союзу І. Х. Баграмян:
Маршал Мерецков был человеком высокой культуры, огромного жизненного опыта и исключительной трудоспособности. Все кто знал его, неизменно отмечали в нем высокую партийность, скромность, чуткость и отзывчивость по отношению к подчиненным и товарищам. Солдаты, офицеры и генералы горячо любили маршала Мерецкова, как талантливого полководца, как храброго воина, как обаятельного человека, любили за постоянную заботу о людях, за его душевное отношение к ним.
Нагороди
СРСР
- Медаль «Золота Зірка» (21 березня 1940)
- Орден «Перемога» (№ 18 — 8 вересня 1945)
- 7 орденів Леніна (3.01.1937, 21.03.1940, 2.11.1944, 21.02.1945, 6.06.1947, 6.06.1957, 6.06.1967)
- Орден Жовтневої Революції (22.02.1968)
- 4 ордени Червоного Прапора (20.02.1928, 2.03.1938, 3.11.1944, 6.11.1947)
- 2 ордена Суворова I ступеня (28.01.1943, 21.02.1944)
- Орден Кутузова I ступеня (29.06.1944)
- Почесна зброя із золотим зображенням Державного герба СРСР (22.02.1968)
- Медаль «За оборону Ленінграда»
- Медаль «За оборону Радянського Заполяр'я»
- Медаль «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»
- Медаль «За перемогу над Японією»
- Медаль «XX років Робітничо-Селянській Червоній Армії»
- Медаль «30 років Радянській Армії та Флоту»
- Медаль «40 років Збройних Сил СРСР»
- Медаль «50 років Збройних Сил СРСР»
- Медаль «В пам'ять 250-річчя Ленінграда»
Іноземні нагороди
Література
- Егоров П. Я. Маршал Мерецков. М., 1974;
- Цунц М. З. В огне четырех войн. М., 1972.
- В. А. Егоршин, «Фельдмаршалы и маршалы». М., 2000
Посилання
- Мерецков Кирилл Афанасьевич
- Мерецков Кирилл Афанасьевич
- Мерецков Кирилл Афанасьевич. На службе народу
- А. Бушков. Самый странный маршал.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Kiri lo Pana sovich Merecko v 26 travnya 7 chervnya 1897 18970607 30 grudnya 1968 Moskva radyanskij voyenachalnik Marshal Radyanskogo Soyuzu 1944 Geroj Radyanskogo Soyuzu 1940 kavaler ordenu Peremogi Nachalnik Generalnogo shtabu ZS SRSR serpen 1940 sichen 1941 Uchasnik Gromadyanskih vijn v Rosiyi v Ispaniyi radyansko finskoyi ta Drugoyi svitovoyi voyen Kandidat u chleni CK KPRS u 1939 1956 rokah Chlen Centralnoyi Revizijnoyi Komisiyi KPRS u 1956 1961 rokah Deputat Verhovnoyi Radi SRSR 1 5 go sklikan u 1940 1962 rokah Mereckov Kirilo Panasovichros Kirill Afanasevich MereckovPrizviskoPetrovichNarodzhennya26 travnya 7 chervnya 1897 1897 06 07 s Nazarevo Moskovska guberniya nini Zarajskij rajon Moskovska oblast Rosijska imperiyaSmert30 grudnya 1968 1968 12 30 71 rik Moskva SRSRPohovannyaNekropol bilya Kremlivskoyi stiniKrayina SRSRPrinalezhnist Radyanska armiyaRid vijskpihotaOsvitaVijskova akademiya imeni M V FrunzeRoki sluzhbi1918 1968PartiyaKPRSZvannya Marshal Radyanskogo SoyuzuKomanduvannyaNachalnik Generalnogo shtabu Komanduvach Moskovskim vijskovim okrugom Komanduvach 2 m Dalekoshidnim Volhovskim ta Karelskim frontami Komanduvach 7 armiyiVijni bitviGromadyanska vijna v Rosiyi Gromadyanska vijna v Ispaniyi Radyansko finska vijna Druga svitova vijna Radyansko yaponska vijnaInsheNekolebimo kak Rossiya M 1965 Na sluzhbe narodu Stranicy vospominanij Izd 2 e M 1971 Moya yunost Izd 2 e M 1975 AvtografNagorodiMedal Za oboronu Leningrada Medal Za oboronu Radyanskogo Zapolyar ya Medal 30 rokiv Radyanskij Armiyi ta Flotu Medal 40 rokiv Zbrojnih Sil SRSR Medal 50 rokiv Zbrojnih Sil SRSR Medal U pam yat 250 richchya Leningrada Nagorodi inshih krayin Legion Zaslug Golovnokomanduvach SShA Pochesna zbroya iz zolotim zobrazhennyam Derzhavnogo gerba SRSR 1968 Mereckov Kirilo Panasovich u VikishovishiBiografiyaRanni roki i pochatok vijskovoyi kar yeri Narodivsya v selyanskij rodini Z semi rokiv dopomagav batkovi orati zemlyu a z dev yati brav uchast u vsih polovih robotah Zakinchiv 4 klasnu zemsku pochatkovu shkolu U 12 rokiv vidpravlenij do Moskvi dlya samostijnoyi praci Pracyuvav slyusarem na moskovskih zavodah poznajomivsya z robitnikami sho buli pov yazani z revolyucijnim pidpillyam U 1915 1917 rokah aktivno zajmavsya revolyucijnoyu diyalnistyu U Chervonij armiyi z 1918 roku Pid chas Gromadyanskoyi vijni voyuvav na Shidnomu Pivdennomu ta Zahidnomu frontah buv komisarom zagonu pomichnikom nachalnika shtabu brigadi ta diviziyi Trichi buv poranenij U boyah z bilimi chastinami pid Kazannyu a potim cheskimi legionerami Mereckov proyavlyaye horobrist ta iniciativu V odnomu z boyiv pid chas rukopashnoyi sutichki zaginuv komandir zagonu Vzyavshi na sebe komanduvannya Kirilo Mereckov osobistim prikladom poviv bijciv v ataku i domigsya peremogi Buv vazhko poranenij Otyamivsya na polici sanitarnogo vagona Pislya likuvannya podav raport pro napravlennya na front ale buv napravlenij u Vijskovu akademiyu Genshtabu z 1921 roku Vijskova akademiya RSChA U 1921 roci Kirilo Mereckov zakinchiv Vijskovu akademiyu RSChA buv priznachenij nachalnikom shtabu 1 yi Tomskoyi kavalerijskoyi diviziyi Z lyutogo 1923 roku pomichnik nachalnika shtabu 15 go strileckogo korpusu Z listopada 1923 roku nachalnik shtabu 9 yi Donskij strileckoyi diviziyi Marshal Radyanskogo Soyuzu Mereckov K P na poshtovij marci Mizhvoyennij period Pislya Gromadyanskoyi vijni do 1932 roku pracyuvav u shtabi Moskovskogo vijskovogo okrugu U 1932 1934 rokah nachalnik shtabu Biloruskogo vijskovogo okrugu U 1934 1936 rokah nachalnik shtabu U 1936 1937 rokah perebuvav v Ispaniyi yak vijskovij radnik keruvav organizaciyeyu kontrnastupu respublikanskih vijsk pid Gvadalaharoyu buv poranenij Z chervnya 1937 roku zastupnik nachalnika Generalnogo shtabu RSChA U veresni 1938 roku buv priznachenij komanduvachem Privolzkogo vijskovogo okrugu U sichni 1939 roku ocholiv Leningradskij vijskovij okrug U mizhvoyennij period Mereckov sluzhiv pid kerivnictvom takih voyenachalnikiv yak I P Uborevich A I Kork V K Blyuher M D Kashirin yaki u 1937 1938 rokah buli represovani Deyaki z nih dali pokazannya i na Mereckova Zv yazki z vorogami narodu buli odniyeyu z prichin areshtu Mereckova u 1941 roci Pid chas Radyansko finskoyi vijni 1939 1940 rokiv komanduvav 7 yu armiyeyu sho nastupala na Karelskomu pereshijku proti golovnih ukriplen liniyi Mannergejma 12 bereznya 1940 roku vijska 7 yi armiyi shturmom ovolodili mistom forteceyu Viborg 21 bereznya 1940 roku K P Mereckovu bulo prisvoyene zvannya Geroj Radyanskogo Soyuzu V tomu zh roci vin otrimav zvannya general armiyi stav zastupnikom narodnogo komisara oboroni SRSR U serpni 1940 sichni 1941 nachalnik Generalnogo shtabu RSChA zastupnik Narodnogo komisara oboroni SRSR z bojovoyi pidgotovki Aresht 23 chervnya 1941 roku na drugij den pislya napadu Nimechchini na SRSR Kirilo Mereckov buv zaareshtovanij Jogo trivalij chas dopituvali ta katuvali Utrimuvavsya v Lefortovskij tyurmi Jogo zvinuvachuvali u vijskovij zmovi razom z G M Shternom piznishe z D G Pavlovim ta inshimi U kritichnij moment vijni veresen 1941 Kirilo Panasovich buv vidpushenij Vzhe todi Josip Stalin vidchuvav gostru nestachu vijskovih kadriv Vvazhayetsya sho Mereckov buv vidpushenij za rozporyadzhennyam Stalina sho najbilsh jmovirno prote dokumentalnih pidtverdzhen comu ne znajdeno Dokumentiv pro aresht i zvilnennya generala Mereckova nemaye Arhivno slidcha sprava vidnosno Mereckova bula znishena v 1955 roci tomu bilshist podrobic spravi dosi nevidomi U Centralnomu arhivi FSB rozsekrecheno list generala armiyi Kirila Mereckova z Lefortovskogo slidchogo izolyatora na adresu Josipa Stalina datovana 28 serpnya 1941 roku Ce mabut yedinij oficijno oprilyudnenij dokument yakij pidtverdzhuye te sho voyenachalnik buv zaareshtovanij i mig buti represovanij sho zavdalo b vidchutnoyi shkodi kadrovomu skladu vishogo armijskogo eshelonu yakij i tak zaznav serjoznoyi chistki Originalnij tekst Sekretaryu CK VKP b Stalinu I V V napryazhennoe vremya dlya nashej strany kogda ot kazhdogo grazhdanina trebuetsya polnostyu otdat sebya na zashitu Rodiny ya imeyushij nekotoruyu voennuyu praktiku nahozhus izolirovannym i ne mogu prinyat uchastie v osvobozhdenii nashej Rodiny ot nashestviya vraga Rabotaya ranee na otvetstvennyh postah ya vsegda vypolnyal Vashi porucheniya dobrosovestno i s polnym napryazheniem sil Proshu Vas eshe raz doverit mne pustit na front i na lyuboj rabote kakuyu Vy najdete vozmozhnym dat mne dokazat moyu predannost Vam i Rodine K vojne s nemcami ya davno gotovilsya dratsya s nimi hochu ya ih prezirayu za nagloe napadenie na nashu stranu dajte vozmozhnost podratsya budu mstit im do poslednej moej vozmozhnosti ne budu shadit sebya do poslednej kapli krovi budu borotsya do polnogo unichtozheniya vraga Primu vse mery chtoby byt poleznym dlya Vas dlya armii i dlya nashego velikogo naroda 28 VIII 41 g K MERECKOV Sam Mereckov nikoli ne zgaduvav pro svij aresht U jogo memuarah Na sluzhbe narodu Stranicy vospominanij ye lishe divnij informacijnij proval mizh 23 chervnya i pochatkom veresnya 1941 roku Za svidchennyam tovarisha po sluzhbi O F Suvenirova general majora A I Kornyeyeva osobisto prisutnogo pri rozmovi I H Bagramyana i S K Timoshenko ostannij rozpoviv sho v osobistij besidi z Mereckovim na jogo pitannya pro te chomu vin sebe obmoviv Marshal zayaviv sho nad nim znushalisya gamselili a v razi nadannya svidchen obicyali ne chipati rodinu Druga svitova vijna Z veresnya 1941 roku Mereckov komanduvav 7 yu okremoyu armiyeyu yaka zupinila nastup finskih vijsk na richci Svir Z listopada 1941 roku komanduvach vijskami 4 yi okremoyi armiyi vdalo proviv Tihvinskuyu oboronnu i Tihvinsku nastupalnu operaciyi Z grudnya 1941 roku komanduvach vijskami Volhovskogo frontu Proviv Lyubansku i Obidvi operaciyi zakinchilisya bezrezultatno i suprovodzhuvalisya velicheznimi vtratami vijsk frontu U kotli pid M yasnim Borom majzhe povnistyu zaginula 2 ga udarna armiya SRSR a yiyi komanduvach general lejtenant A A Vlasov potrapiv u polon Pislya ciyeyi katastrofi Mereckov buv vidstoronenij vid komanduvannya frontom do 9 chervnya 1942 roku V cilomu diyalnist Mereckova na postu komanduvacha Volhovskogo frontu v lyutomu berezni 1942 roku ocinyuyetsya ne odnoznachno Na dumku odnih 2 ga udarna armiya vklinilasya v glibinu nimeckoyi oboroni ale mala koridor i nadijno po nomu zabezpechuvalasya Na dumku inshih Mereckov ne zmig silami pidporyadkovanogo jomu Volhovskogo frontu rozshiriti gorlovinu prorivu sho utvorivsya v rezultati uspishnogo nastupu 2 yi udarnoyi armiyi tobto ne vzhiv neobhidnih zahodiv dlya zapobigannya yiyi otochennya Krim togo vzhe v berezni obsyag postachannya vijsk armiyi buv absolyutno nedostatnim navit dlya zakriplennya na dosyagnutih rubezhah ne kazhuchi vzhe pro prodovzhennya nastupu U sichni 1943 roku Kirilo Mereckov vidznachivsya u prorivi blokadi Leningrada v hodi operaciyi Iskra U sichni 1944 roku vidigrav veliku rol pid chas Leningradsko Novgorodskoyi operaciyi v rezultati yakoyi radyanski vijska povnistyu zvilnili Leningrad vid blokadi voroga sichen lyutij 1944 Vijskami Volhovskogo frontu buli zvilneni mista Novgorod Luga Mga Tosno Lyuban Chudovo U lyutomu 1944 roku Mereckov buv priznachenij komanduvachem vijskami Karelskogo frontu Uspishno proviv Svirsko Petrozavodsku i Petsamo Kirkenesku operaciyi zavdavshi porazki finskim i nimeckim vijskam na Pivnichnomu napryamku U veresni 1944 roku Finlyandiya bula vivedena z vijni na boci gitlerivskoyi Nimechchini Vijnu zakinchiv vizvolennyam Pivnichnoyi Norvegiyi 26 zhovtnya 1944 roku otrimav vijskove zvannya Marshal Radyanskogo Soyuzu i vishi nagorodi Norvegiyi Uchasnik Paradu Peremogi v Moskvi 24 chervnya 1945 roku Z kvitnya 1945 roku komanduvach Primorskoyi grupoyu vijsk na Dalekomu Shodi Z lipnya 1945 roku marshal Mereckov komanduvav 1 m Dalekoshidnim frontom yakij zavdavav golovnogo udaru po yaponskim vijskam v Manchzhuriyi Oderzhav peremogu v Harbino Girinskij nastupalnij operaciyi v hodi yakoyi bulo zahopleno u polon ponad 100 tisyach yaponskih soldativ Za uspishne kerivnictvo vijskami u vijni proti militaristskoyi Yaponiyi Kirilo Panasovich Mereckov buv nagorodzhenij vishim vijskovim ordenom Peremoga Pislyavoyennij period Pislya vijni Mereckov komanduvav vijskami vijskovih okrugiv Primorskogo z veresnya 1945 Moskovskogo z lipnya 1947 Belomorskogo z chervnya 1949 Pivnichnogo z chervnya 1951 Z travnya 1954 roku nachalnik Vishih strilecko taktichnih kursiv udoskonalennya komandnogo skladu pihoti Postril U 1955 1964 rr Pomichnik Ministra oboroni SRSR po vishih vijskovo navchalnim zakladam K P Mereckov pomer 30 grudnya 1968 roku Prah Mereckova pohovanij v Kremlivskij stini Ocinki tovarishiv po sluzhbiMarshal Radyanskogo Soyuzu I H Bagramyan Marshal Mereckov byl chelovekom vysokoj kultury ogromnogo zhiznennogo opyta i isklyuchitelnoj trudosposobnosti Vse kto znal ego neizmenno otmechali v nem vysokuyu partijnost skromnost chutkost i otzyvchivost po otnosheniyu k podchinennym i tovarisham Soldaty oficery i generaly goryacho lyubili marshala Mereckova kak talantlivogo polkovodca kak hrabrogo voina kak obayatelnogo cheloveka lyubili za postoyannuyu zabotu o lyudyah za ego dushevnoe otnoshenie k nim NagorodiSRSR Medal Zolota Zirka 21 bereznya 1940 Orden Peremoga 18 8 veresnya 1945 7 ordeniv Lenina 3 01 1937 21 03 1940 2 11 1944 21 02 1945 6 06 1947 6 06 1957 6 06 1967 Orden Zhovtnevoyi Revolyuciyi 22 02 1968 4 ordeni Chervonogo Prapora 20 02 1928 2 03 1938 3 11 1944 6 11 1947 2 ordena Suvorova I stupenya 28 01 1943 21 02 1944 Orden Kutuzova I stupenya 29 06 1944 Pochesna zbroya iz zolotim zobrazhennyam Derzhavnogo gerba SRSR 22 02 1968 Medal Za oboronu Leningrada Medal Za oboronu Radyanskogo Zapolyar ya Medal Za peremogu nad Nimechchinoyu u Velikij Vitchiznyanij vijni 1941 1945 rr Medal Za peremogu nad Yaponiyeyu Medal XX rokiv Robitnicho Selyanskij Chervonij Armiyi Medal 30 rokiv Radyanskij Armiyi ta Flotu Medal 40 rokiv Zbrojnih Sil SRSR Medal 50 rokiv Zbrojnih Sil SRSR Medal V pam yat 250 richchya Leningrada Inozemni nagorodi Orden Svyatogo Olafa Norvegiya Legion Zaslug SShA Orden Derzhavnogo Prapora Pivnichna Koreya LiteraturaEgorov P Ya Marshal Mereckov M 1974 Cunc M Z V ogne chetyreh vojn M 1972 V A Egorshin Feldmarshaly i marshaly M 2000PosilannyaMereckov Kirill Afanasevich Mereckov Kirill Afanasevich Mereckov Kirill Afanasevich Na sluzhbe narodu A Bushkov Samyj strannyj marshal